ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 лютого 2018

Топор лесной войны


СЮЖЕТЫ

На совести «черных лесорубов» масса бед: от страшных лесных пожаров и сгоревших деревень до обмеления Байкала. Но и сами они — ​заложники российской бедности
Жители пограничных районов Сибири и Дальнего Востока уже давно живут в виртуальной реальности. Компьютерные технологии здесь ни при чем, нереальность происходящего создана с помощью бензопил, топоров, а также стараниями местных чиновников. Огромные территории на границе с Китаем, которые сейчас больше напоминают степи, во всех отчетах и даже на государственных картах официально покрыты лесом. Порой даже заповедным, а в некоторых местах — ​реликтовым… Так и было на самом деле… только лет двадцать назад. До тех пор, пока не набрали силу «черные лесорубы» — ​поставщики нелегально вырубленной российской древесины в Китай. Их деятельность приводит к потерям десятков миллиардов бюджетных рублей, страшным пожарам и угрожает национальному достоянию — ​озеру Байкал.

Лес незаконно валят по всей России — ​от Кавказа и Карелии до Бурятии и Приморья. Но все-таки основный «ареал» обитания «черных лесорубов» — ​таежные леса Сибирского федерального округа и приграничные с Китаем территории.

По словам главы Министерства природных ресурсов Сергея Донского, за один только 2016 год размер ущерба, причиненный незаконными вырубками, превысил 11 миллиардов рублей. И 77% от общего числа незаконных вырубок (1,3 миллиона кубометров) приходится на СФО.

Как следует из ответа Федерального агентства по лесному хозяйству на официальный запрос «Новой газеты», «около 74% от общего объема незаконно срубленной древесины приходится на Сибирский федеральный округ, в том числе 65% — ​на Иркутскую область». Серьезные объемы незаконной рубки зафиксированы и в соседней Бурятии, Забайкалье, Красноярском крае, а также в Вологодской области, Пермском крае, Свердловской области.

Даже к этим цифрам специалисты в лесной отрасли относятся весьма скептически. К примеру, эксперты из Федерального агентства лесного хозяйства считают, что 70% преступлений такого рода остаются не выявленными. До правоохранительных органов доходит лишь до трети всех случаев незаконных вырубок леса. Тем не менее, согласно данным Судебного департамента при Верховном суде РФ, в первом полугодии 2017 года по статье 260 УК РФ («Незаконная вырубка лесных насаждений») были приняты решения по 3076 лицам, из которых 2217 были осуждены и лишь один оправдан, остальные дела были прекращены по тем или иным причинам.

Свой взгляд на происходящее у директора лесной программы WWF (Всемирный фонд дикой природы) России Николая Шматкова.— Воры же не пишут отчеты, — ​грустно иронизирует Николай. — ​Ну давайте подсчитаем. Общий объем легальной лесозаготовки находится в пределах 200 миллионов кубометров в год. Незаконная добыча составляет 10–20 процентов от этой цифры, что вам подтвердят эксперты на любом уровне. Получается 20–40 миллионов кубометров незаконно добытой древесины.
«Черные лесорубы»Так выглядят незаконные рубки на спутниковых снимках

Зловещее прозвище мало в чем соответствует реальности. Есть классический вариант «черного лесоруба» — ​это местные жители, которые, взяв бензопилы и топоры, уходят в ближайшие леса.— Это проблема Сибири, — ​говорит Николай Шматков. — ​Особенно в регионах, которые граничат с Китаем. Там в любой сельской местности есть незаконные рубки, которые производятся местным населением. Все потому, что работников лесоохраны там можно встретить гораздо реже, чем лося или медведя.

Люди массово уходят рубить лес не потому, что хотят сшибить большую деньгу или легко заработать. Труд лесоруба легального или «черного» тяжел и опасен. У местных жителей просто нет иного выбора. В этом уверен Иван Логинов, председатель общественного экологического движения «Новая энергия» в Бурятии.— Я проехался по всем прибайкальским территориям. Разговаривал с жителями двенадцати поселков. Люди в один голос говорят, что лес сейчас — ​одна большая проблема. Несмотря на то что они живут на Байкале, у них нет доступа к рыбным ресурсам. Даже вылов омуля, чем занимались многие поколения местных жителей, и то запретили.Люди там живут на грани социальной катастрофы. И единственное, что у них остается, — ​это заготовка леса. Есть три основных района, где идет массовая вырубка: Прибайкальский, Баргузинский и Кабанский. Там рядом практически со всеми поселками — ​везде — ​проводятся лесозаготовки. Ведь Лесной кодекс разрешает использовать прилегающие к этим районам места для делян.

Что там говорить, если даже в относительно малонаселенной «черными лесорубами» Бурятии, как сообщила «Новой» пресс-секретарь Республиканского агентства лесного хозяйства Екатерина Иванчикова, по данным МВД, в прошлом году было возбуждено 916 уголовных дел по 260-й статье.

Также определенные участки выставляются на торги для вырубки. Порой под топор попадают значительно большие площади: где-то по «недосмотру», где-то по сговору с местными чиновниками.Объем таких рубок, по данным Рослесхоза, оценивается примерно в миллион кубометров, — ​поясняет Николай Шматков. — ​Цифра пугающая, особенно если представить ее в товарных вагонах. Бывает, что предприятие по-честному увеличивает площадь вырубки из-за ошибки в координатах или неточности карт. А чаще — ​надеются кого-то купить или думают, что контролирующие органы просто не будут этим заниматься.

Схема, по которой работают «классические черные лесорубы», достаточно проста. Бригада граждан с бензопилами выходит в лес, как правило, недалеко от дорог или населенных пунктов, валит деревья. Проводит на месте первичную обработку, далее стволы попадают на лесозаготовительный пункт, откуда уже доставляются на ближайший полустанок, где нелегальная продукция грузится в эшелоны и в большинстве случаев движется в сторону государственной границы с Китаем.
«Черные санитары»

Есть категория незаконных вырубок, на которую эксперты крайне настоятельно рекомендуют обратить внимание. Это воровство леса по полулегальным схемам через санитарные рубки.— Данный «тренд» нас особенно тревожит, — ​говорит Николай Шматков. — ​Схема проста. «Бизнесмены» вступают в сговор (тому подтверждение масса уголовных дел) с фитопатологами — ​специалистами, которые могут дать заключение о гибели или болезни леса. В результате та или иная фирма получает возможность через санитарные рубки заготавливать лес практически любой категории, вне зависимости от его защищенности. Даже в некоторых особо охраняемых территориях, зонах и заповедниках.

В большинстве случаев лес, отданный под «санитаров», вырубается не полностью. Заготовителей интересуют в основном дорогие породы деревьев, причем только наиболее ценные нижние части стволов, все остальное оставляют прямо на делянках.— Конечно, сейчас видны позитивные подвижки в направлении по борьбе с черными санитарными вырубками, — ​продолжает Николай Шматков. — ​С нашим участием сейчас публикуются в интернете планы по проведению таких рубок. Любой активист, любой представитель правительственной организации может проверить в десяти­дневный срок состояние того или иного участка: действительно там больной лес или же, напротив, — ​стоят здоровые деревья.Мы создали сайт, где собрали всю эту информацию по всем субъектам Российской Федерации. Сами проверяем некоторые такие санитарные рубки и выявляем среди них «полузаконные». Затем направляем соответствующие сведения в прокуратуру и в управление лесами, где идет сейчас разбор полетов по этим вопросам.

По словам Шматкова, Иркутская область — ​самая больная тема. Плюс Кавказ, Хабаровский и Приморский края. Там дорогие породы деревьев, среди которых дуб монгольский, ясень маньчжурский и другие. Они заготавливается по серым схемам в весьма серьезных объемах.
«Черная дыра»

Катастрофические масштабы воровства леса (не так давно Россию сравнили с Камеруном по объему нелегальных вырубок) были бы невозможны без двух составляющих: зарабатывающих на этом чиновниках, вплоть до руководства регионов, и спроса на продукцию «черных лесорубов». Основной потребитель российского леса — ​Китай.

Поднебесная в последние годы весьма озабочена вопросами собственной экологии. В стране практически запрещена вырубка лесов, мало того, запущена программа по их восстановлению. А нехватку древесного сырья компенсирует Россия. Только по официальным данным, 64% (почти 13 миллионов кубометров) легально произведенной в 2016 году древесины было поставлено на экспорт в Китай.

Основной бизнес предприимчивые китайцы делают на переработке российской древесины. Свидетельство тому — ​огромное количество лесопилок, расположенных в пятидесятикилометровой приграничной зоне, естественно, не с нашей стороны. Попав с эшелонов на эти деревообрабатывающие предприятия, российский лес прибавляет в цене более чем в десять раз и реализуется потом на японских или американских биржах.— На всей территории Иркутской области работают полулегальные лесопилки, которые скупают ворованный лес, — ​поясняет Николай Шматков. — ​Потом этот лес транспортируется в Китай. Это же огромный рынок сбыта. Где, скажем так, не всегда разборчиво относятся к происхождению древесины.

Конечно, гигантская маржа интересует многих. И китайские дельцы, уже не стесняясь, осваивают приграничные российские территории. Под их контролем находится большинство так называемых пунктов приема древесины. В основном «черной». Ее китайские предприниматели скупают за наличный расчет. Далее через фирмы-однодневки проводят нелегальную продукцию и не без помощи местных чиновников и сотрудников таможни переправляют к себе на родину. Китайско-российские лесные ОПГ, по словам сотрудников правоохранительных органов, стали уже обычным делом. Именно они стоят на вершине пирамиды, в основании которой десятки тысяч «черных лесорубов» всех категорий. Причем, как говорят местные правоохранители, порой они прикрываются социальной значимостью своих «черных лесопилок»: ведь это работа для местных. Если ее не будет — ​преступность станет такой, что мало не покажется никому.

Трудно себе представить, чтобы такие масштабы воровства проходили незамеченными мимо сотрудников лесоохраны, чиновников на местах и выше, вплоть до руководителей регионов, полиции, сотрудников таможни, госконтроля. Даже бдительные гибэдэдэшники почему-то не замечают тысячи лесовозов, пылящих по дорогам в сторону железнодорожных станций с черным лесом.

Главе МПР Сергею Донскому остается лишь грустно констатировать, что за «последние три года ущерб от незаконной вырубки составил 30,8 миллиарда рублей. Всего зарегистрировано 52,4 тысячи случаев незаконной вырубки леса…». Хотя и министр, и все работники отрасли понимают, что эти цифры далеки от реальных. В действительности все гораздо хуже.

В правительстве масштаб проблем с незаконными вырубками оценили. И, похоже, решили подойти к проблеме «черных лесорубов» комплексно, доведя контроль за лесом до уровня контроля над незаконным оборотом алкоголя, введя систему ЕГАИС. Глава Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик в своем докладе Сергею Донскому рассказал о планах на будущее. Этот доклад нам был представлен пресс-службой Минприроды России.«Опорные направления, или три «кита», на базе которых мы должны и дальше строить свою работу, — ​это использование современных технологий, активная помощь граждан и жесткий контроль над лесопользователями.<…> Иркутская область — ​самая проблемная по масштабам незаконных рубок. И поэтому именно здесь весь прошедший год применялся комплекс мер борьбы с «черными» лесорубами, объединенный в пилотный проект».

Некоторые детали Рослесхоз раскрыл в ответе на запрос «Новой газеты»: «…проектом предусмотрено внедрение специальных идентификационных карт с радиоэлектронным чипом. Эти карты привязаны к конкретному лесозаготовителю и содержат информацию о месте, допустимых объемах заготовки и сопровождают каждую партию древесины до пункта ее приема, отгрузки или переработки. Данные идентификационные карты выдаются лесозаготовителям одновременно с приемом лесных деклараций, подписанием договоров купли-продажи лесных насаждений строго на установленный объем заготавливаемой древесины».

Одним словом, «черных лесорубов» предполагается победить с помощью новых технологий. При этом в правительстве совсем не говорят о том, как решить главную проблему: беспросветную бедность регионов, где население пополняет ряды «черных лесорубов». И это вопрос не только к федеральному центру, но и к главам регионов, к их социальной политике и усилиям по улучшению инвестиционного климата и созданию рабочих мест. Ведь если человек может прокормить себя только топором, то он все равно возьмет его в руки, несмотря ни на какие запреты.
Огонь

Через несколько месяцев в тайге начнет сходить снег. И обнаружатся уже далеко не финансовые составляющие последствия работы «черных лесорубов».

Такие, что их заметят на самом высоком уровне. «Черные лесорубы» работают быстро и не задумываются о том, что после себя оставляют. Как следствие, на делянках остаются так называемые «лесные кладбища» — ​отходы после рубки деревьев: сучья, щепа, кора. И это один из источников лесных пожаров, в результате которых ежегодно выгорают тысячи и тысячи гектаров леса. И сгоревшая дотла деревня Бубновка в Керенском районе Иркутской области, в которой проживало около 500 человек, тоже могла оказаться жертвой «черных лесорубов».

О масштабах пожаров не так давно рассказывал вице-премьер Александр Хлопонин на совещании об итогах пожароопасного сезона: «В текущем году в Лесфонде зафиксировано 9,2 тысячи пожаров. Площадь лесных пожаров в России составила 1,4 миллиона гектаров…»

Николай Шматков считает, что в таком количестве возгораний есть большая заслуга и «черных лесорубов»: «Лесные кладбища — ​одна из причин возникновения пожаров. Отрицать это невозможно. Нахождение людей в лесу уже пожаро­опасно. А тут «черные лесорубы», которые мало о чем задумываются. Искренне боюсь ошибиться в цифрах, но это очень существенный фактор. Если грубо — ​то оцениваю до 30 процентов».

С ним согласен и Иван Логинов: «На делянках остаются лесные кладбища. Бурятия — ​один самых неблагополучных регионов по числу пожаров. Потому что куча мусора, опилок, веток, отработанный материал — ​все это остается на местах. Все это сохнет: влаги же нет! Достаточно искры или разбитой бутылкой, которая, как линза, — ​и огонь быстро занимается, и пошел пожар. И потом с ним героически борются. В позапрошлом году даже в самом Улан-Уде было нечем дышать: вокруг были пожары. От таких пожаров загораются торфяники, а это уже отдельная история. Нынешние технологии не в состоянии их потушить. Это одна из важнейших проблем, которая беспокоит население».
Вода

Последствия работы «черных лесорубов» угрожают и водным ресурсам страны. А если задуматься, то и всей планете.— Основная функция леса, по отношению к водным ресурсам — ​это недопущение обмеления рек за счет предотвращения выноса мелких частиц почвы, песка в русла рек, — ​поясняет Николай Шматков. — ​Если лес исчезает по берегам рек и ручьев, то это напрямую означает вынос грунта и их обмеление.Кроме того, лес переводит поверхностный сток воды в почву. Это предотвращает водную эрозию берегов рек и способствует удержанию влаги в почве — ​и это крайне важно. Лес способствует регулированию водного баланса.

Иван Логинов более конкретен и считает, что именно «черные лесорубы» и лесные пожары во многом виновны в обмелении главного хранилища пресной воды на планете — ​озера Байкал:— У озера маловодный период — ​20 лет. Все жители в один голос говорят: в озеро Байкал впадают более 300 рек и ручейков. Вот река Инна уменьшилась в два раза, река Баргузин тоже потеряла свою водность. Бесчисленное количество маленьких ручьев, которые питали Байкал, исчезли. Мы едем по мостикам — ​и видно, что под ними сухо. Если мы проходим в верховья этих речушек, то там обязательно будут вырубки, деляны. А лес — ​это аккумулятор влаги. Происходит опустынивание.Байкал способен к самоочищению. Но восстановить лес вокруг себя он сам не сможет. Даже крупные промышленные предприятия наносят ему гораздо меньший вред, нежели люди с пилой и топором. К промпредприятиям законодательство относится достаточно строго. Есть определенные нормативы, следят за выбросами отходов, фильтрацией воды.Что касается пилы и топора… Есть же разница, когда 10 человек рубят лес и когда почти все население выходит на деляну. Это просто трагически влияет на ситуацию с Великим морем, как мы называем Байкал.

Озеро, конечно, нас переживет. Но, может быть, все-таки стоит попытаться решить проблему «черных лесорубов» не только какими-то карательными мерами? А задуматься над социальной составляющей регионов, где валят лес на радость тем же китайцам? Может, не с помощью ГЛОНАСС следить за уходящими в Поднебесную грузовиками и эшелонами, а просто дать людям нормальную работу? Перестать врать себе и ссылаться на виртуальные бумажные карты, а просто посмотреть на съемки исчезнувших лесов из того же космоса?

На них прекрасно видно, как наша страна, ее самый богатый, благодатный край превращается в пустыню. А людям в пустыне делать нечего. Это замкнутый цикл, ловушка, в которую загоняет Сибирь равнодушие федерального центра и алчность руководителей на местах. «Черные лесорубы», конечно, беда, но безлюдная, брошенная территория — ​беда еще большая.

О проблеме «черных лесорубов» было сказано еще в «Повести временных лет»: «Земля наша велика и обильна, но порядка в ней нет». Кажется, в XXI веке этот порядок пора бы уже навести. И первым делом — ​запретить экспорт кругляка в Китай, создать для отечественного бизнеса элементарные стимулы к тому, чтобы он вкладывал деньги в глубокую переработку древесины в нашей стране, зарабатывал, создавал рабочие места, платил налоги. Тогда люди не будет слоняться по тайге с топором, тайга — ​гореть, а реки и озера — ​пересыхать.

Руслан Хисанов

P.S. «Новая газета» направила официальные запросы в Министерство природных ресурсов и Федеральное агентство по водным ресурсам и по-прежнему ждет от чиновников содержательных ответов.

Фото: Reuters

Этот материал вышел в № 18 от 19 февраля 2018
22:58 18 февраля 2018

Штрафи за нищення природи збільшать у 5 разів

Парламентарі намагаються впровадити не тільки європейські стандарти в усіх сферах життя громадян, а й європейські штрафи для порушників



Група народних депутатів зареєструвала законопроект №8026 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо запровадження європейського досвіду при здійсненні державного природоохоронного контролю)", - повідомляє "Закон і Бізнес".

У проекті передбачено зростання більше ніж у п’ять разів штрафів за порушення норм державної власності та правил користування надрами, водами, лісами та тваринними, рибними ресурсами тощо.

Зокрема, штрафи накладатимуться при порушенні правил полювання:
на фізосіб — від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700–5100 грн);
на чиновників — від 150 до 450 неоподатковуваних мінімумів (2550–7650 грн).

Повторне порушення правил полювання тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від 300 до 625 н.м.д.г. (5100–10625 грн.) з конфіскацією рушниць або позбавленням права полювання на строк до трьох років.

Найбільше ж каратиметься засмічення лісів відходами – для громадян від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів (5100–8500 грн) і для посадових осіб – від 500 до 1000 н.м.д.г. (5100–17000 грн)

Джерело:Закон&Бізнес
18.02.2018

В області посилять контроль за охороною лісів



Про це йшлося під час наради в ОДА, котру провів перший заступник очільника області Віталій Коваль. Планують, зокрема, посилити заходи з додержання законодавства у лісовій галузі. Це передбачено прийнятим торік Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду». Схвалено й План організації його виконання.

– План передбачає, окрім іншого, заходи з дотримання закону щодо використання та охорони лісів, – зазначає перший заступник, – аби покращити взаємодію органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронців задля належного розслідування правопорушень, пов’язаних із незаконною рубкою лісу. Зокрема й на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

Віталій Коваль повідомив, що нині в області діє створена за ініціативи Прокуратури Черкаської області міжвідомча група з розслідування правопорушень у лісовій галузі та сфері використання надр. Відтак найближчим часом планують посилити взаємодію шляхом надання відповідних пропозицій фахівців управління екології ОДА, лісового та мисливського господарства, екоінспекції.

Начальник управління екології та природних ресурсів ОДА Олена Звягінцева зауважила, що повноваження обласних адміністрацій у сфері лісових відносин визначені 31-ою статтею Лісового кодексу України, відповідно до якої вони здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин. Натомість місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Нагадаємо, обласне управління лісового та мисливського господарства наразі готує проект регіональної програми, спрямованої на охоронe, належний захист, раціональне використання та відтворення лісів.

Під час наради обговорили й питання лімітів використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду в сезон полювання 2018-2019 років, а також передачі незакріплених земель, зайнятих полезахисними лісовими смугами суб’єктам господарювання.

За матеріалами: Черкаська ОДА

На Прикарпатті лісова мафія купила селян та ветеранів АТО, – "Нацдружини"

У "Національних дружинах" кажуть, що боротимуться за майбутнє українських лісів
Depo.Прикарпаття




Прес-служба "Національних дружин" у "Фейсбуці" опублікувала заяву з приводу подій на Івано-Франківщині, пише Depo.Закарпаття.

Відзначається, що 16 лютого, у Микуличин прибула перша група бійців "НД", аби допомогти місцевому населенню зберегти зелені легені Карпат.

"Проте місцеві браконьєри та "чорні лісоруби" завдяки своєму фінансовому впливу у регіоні змогли купити як микулинецьких атошників і так званих активістів. Нічого не нагадує? Ідентична ситуація наразі є і на Поліссі, де нелегальні старателі-бурштнинщики, знищують не тільки унікальні земельні покриви, а й гектарами викорчовують ліс", - сказано у повідомленні.

У заяві прес-служби сказано, що карпатська лісова мафія змогла купити тих, кому дістаються крихти від справжніх обсягів, якими володіють нечисті на руку ділки.

"Обурення" селян було нічим іншим, як добре зрежисованою та проплаченою акцією. І ті, хто її затіяв, – лише зграя браконьєрів та бариг, які плювати хотіли на долю української природи. Так як у цій місцевості лише 7% населення живе завдяки вирубці, усе інше – туризм. Але туристи не поїдуть дивитися на лисі гори. Проте лісових браконьєрів це мало хвилює. Їхній принцип – після нас хоч повінь, які в Карпатах і Закарпатті стають вже звичним явищем кожної весни. Але ті, хто нещадно рубає ліс, про це не думають. Адже завжди можуть сховатися від стихійного лиха у своїх маєтках і палацах. А що буде зі звичайним людом – їм байдуже", - сказано у повідомленні.

У "Національних дружинах" відзначають, що продовжать боротьбу за майбутнє українських лісів.

Нагадаємо, 16 лютого силами місцевої громади, самообороною Микуличина, силами ветеранів АТО та працівників поліції були затримані представники "Нацдружин" із зброєю. У регіональній спілці ветеранів АТО вважають, що "згуртоване, озброєне, войовниче угрупування, з ознаками добротного фінансування, просто прикривається "доброю ідеєю"

Вчора 20:24

Ніжинські лісівники озброїлись технологіями

В ногу з технологіями! Керівництво державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» прийняло рішення забезпечити усіх майстрів лісу персональними GPS-трекерами. На думку директора підприємства Юрія Болоховця, така інновація дасть змогу краще контролювати лісові квартали господарства, площа якого складає 47,5 тисяч гектарів і охоплює п’ять адміністративних районів Чернігівщини.



«Ці пристрої вплинуть на посилення безпеки працівників, адже не секрет, що останнім часом збільшилися випадки нападу на працівників лісової охорони, - пояснює рішення впровадження інновації директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець. – Крім того переваги GPS-трекерів полягають в тому, що з їх допомогою можна відслідковувати фактичний обхід працівником відповідної ділянки лісу, більш детально та оперативно проводити планування завдань майстрів лісу, здійснювати контроль за лісовою охороною, виконанням посадових обов’язків щодо охорони та захисту лісу, а також миттєво реагувати на ситуацію, що може скластися».

Забезпечення GPS-трекерами майстрів лісу – це другий етап впровадження інновацій. На першому етапі подібне GPS-обладнання було встановлене на всіх службових автомобілях підрозділів.

«Встановлення обладнання на автомобілях показало свою ефективність та надало можливість відслідковувати цільове використання транспорту, - каже директор лісового господарства, - а також поліпшило виконання поставлених завдань та оптимізувало патрулювання лісових масивів підприємства».

Відтак, за допомогою спеціальної програми, яку встановлять на персональні комп’ютери в кожному з підрозділів, керівник підрозділу матиме змогу моніторити рух у режимі «реального часу», визначати місцезнаходження кожного майстра лісу, місця та тривалості зупинок/стоянок, а також обліковувати накопичені дані.

За повідомленням ДП «Ніжинське лісове господарство»
18 лют. 2018

Про справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів



Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України) листом від 01.02.2018 №3000/7/99-99-12-03- 04-17 «Про справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів» (далі – лист ДФС №3000) надала методичні рекомендації щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) у 2018 році.

Так, платники, об’єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Рентної плати визначені статтями 256, 257 та 258 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками Рентної плати є лісокористувачі, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціальних дозволів (лісорубних або лісових квитків) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами (п.256.1 ст.256 ПКУ).

Водночас умови спеціального використання лісових ресурсів визначено Порядком спеціального використання лісових ресурсів та Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», із змінами та доповненнями (далі – Порядок №761), згідно з якими спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на підставі лісорубного або лісового квитків. Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку №761.

Відповідно до абзацу другого п.257.5 ст.257 ПКУ лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з Рентної плати та сплачують рівними частинами від суми Рентної плати, зазначеної в отриманих лісорубних квитках (спеціальних дозволах), протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації, виданих у відповідному календарному році, крім сум, сплачених згідно з підпунктами «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.11 ст.256 ПКУ, а саме:

а) лісокористувачами, якими до отримання лісорубних та лісових квитків Рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:

· фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;

· лісокористувачами (крім фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума Рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується Рентна плата;

б) лісокористувачами з іншої області, які сплачують Рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.

Пунктом 47 розділу І Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесено зміни до ст.256 ПКУ та збільшено ставки Рентної плати на 16,8 відсотків (порівняно з діючими у 2017 році), які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році. Зазначена норма запроваджена п.1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245, починаючи з 01 січня 2018 року.

Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 №927 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545).

Податкові декларації Рентної плати подаються платниками Рентної плати контролюючим органам за місцезнаходженням лісової ділянки (п.п.257.3.5 п.257.3 ст.257 ПКУ).

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати є:


  • за ІV квартал 2017 року – 9 та 19 лютого 2018 року відповідно;
  • за I квартал 2018 року – 10 та 18 травня 2018 року відповідно;
  • за ІІ квартал 2018 року – 9 та 17 серпня 2018 року відповідно;
  • за ІІІ квартал 2018 року – 9 та 19 листопада 2018 року відповідно.


Лист ДФС №3000 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72799.html

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області
http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/326559.html

На Алтае сожгли дом активиста, выступавшего против вырубки лесов


У участника пикетов против вырубки леса в Алтайском крае Владимира Швецова сожгли дом. Об этом он рассказал «МБХ медиа».

По словам Швецова, причина пожара — поджог, связанный с его протестной деятельностью. Несколько дней назад он пикетировал здание сибирского полпредства, требуя запретить вырубку более 20 тыс. гектаров реликтовых кедров вокруг Телецкого озера. Этим кедрам более ста лет. Сейчас земля переведена в категорию сельхозназначения и распродана, а леса считаются сорной «древесно-кустарниковой растительностью». Местные жители говорят, что деревья вырубают для продажи в Китай.

Митинги против вырубки лесов в регионе проходят с осени прошлого года. Следующий состоится 24 февраля.

– · Ива Цой · 18.02.2018

18 лютого 2018

Тактика боротьби з лісовими пожежами



1. Для боротьби з лісовими пожежами застосовують такі тактичні операції для їх гасіння:

  • повітряна розвідка (моніторинг) пожежі, 
  • локалізація пожежі,
  • ліквідація пожежі.

2. Повітряна розвідка (моніторинг) лісової пожежі здійснюється керівником гасіння лісової пожежі з мобільною оперативною групою на борту вертольота повітряного пункту управління обльотом району пожежі з метою визначення виду пожежі, масштабу та сили, напрямку переміщення вогню, характеристик місцевості та лісової площі, фактичних метеорологічних умов.

3. Характерними зовнішніми ознаками для визначення виду пожежі під час повітряної розвідки (моніторингу) є:

1) низової пожежі - горіння відбувається під завісою крон дерев або на відкритій місцевості, форма периметра пожежі витягнута, звивисті межі, вогонь проглядається місцями, колір диму білуватий (при сильній інтенсивності пожежі з висоти польоту 200 м полум'я видно по всьому фронту пожежі; при середній інтенсивності пожежі з висоти польоту 200 м полум'я видно лише на окремих ділянках фронту пожежі; при малій інтенсивності з висоти 200 м вогонь не помітний);

2) верхової пожежі - периметр пожежі сильно витягнутий, видно палаючі крони дерев, вогонь добре помітний з висоти польоту 600 м, колір диму темний.

Особливо впливають на інтенсивність поширення лісової пожежі напрямок та сила вітру.

4. Гасіння лісової пожежі проходить у такій послідовності:

  • зупинення поширення пожежі;
  • локалізація пожежі;
  • гасіння осередків горіння, що залишилися на території, пройденій вогнем.

5. Найбільш складними і трудомісткими процесами є зупинення поширення пожежі та її локалізація. Поширення лісової пожежі зупиняють, впливаючи засобами пожежогасіння безпосередньо на її палаючу крайку.

6. Способи локалізації та ліквідації лісової пожежі у цілому залежать від її виду (низова, верхова), сили і масштабів, характеристики місцевості та лісової площі, метеорологічних умов, наявності сил і засобів для гасіння.

Для ефективної локалізації лісової пожежі створюються штучні бар'єри з метою недопущення подальшого поширення пожежі. До них належать протипожежна канава, протипожежний бар'єр та мінералізована смуга.

7. Закінчення гасіння лісової пожежі полягає в ліквідації осередків горіння, що залишилися на пройденій пожежею площі після її локалізації.

8. Під час вибору тактичних прийомів і способів гасіння лісових пожеж керівник гасіння лісової пожежі повинен враховувати:

  • особливості лісової рослинності, 
  • рельєф місцевості (гірський, рівнинний), 
  • категорію земель (переліски, галявини, торфовища), 
  • інтенсивність і розмір пожежі, 
  • прогнозовані погодні умови, ,
  • наявність сил і засобів боротьби.

*************

Терміни
гасіння пожежі - процес впливу сил та засобів, а також використання методів та заходів для ліквідації пожежі;

горіння - фізико-хімічний процес із виділенням тепла, світла, диму;

зона горіння - простір, у якому протікає процес горіння;

зона задимлення - простір, що примикає до зони горіння, заповнений димом;

зона пожежі - простір, у якому відбувається пожежа;

крайка лісової пожежі - межа між пройденою або охопленою вогнем територією і не пройденою вогнем;

ліквідація пожежі - дії, спрямовані на остаточне припинення горіння, а також на виключення можливості його повторного виникнення;

лісова пожежа - стихійне поширення вогню територією лісового фонду. Пожежа вважається лісовою, коли горять не тільки насадження, але й ділянки чагарників, захаращені вирубки, сухий травостій на прогалинах і вирубках, стерня на ділянках тимчасового сільськогосподарського користування на території лісових господарств;

локалізація пожежі - дії, спрямовані на припинення можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами;

мінералізована смуга - ділянка території, з якої ґрунтообробними механізмами видалено наземні горючі матеріали. Ширина смуги повинна бути удвічі більше від можливої висоти полум'я низової пожежі;

пожежонебезпечний період - частина року, у межах якої виникають лісові пожежі (з моменту сходження снігового покриву до настання стійкої вологої осінньої погоди або утворення снігового покриву);

полум'я - простір, у якому згорають пари, гази, суспензії;

тактика гасіння лісової пожежі - вибір методів, способів і засобів гасіння пожежі залежно від характеристики ділянок, охоплених пожежею, і умов, що існують у момент гасіння;

фронт лісової пожежі - найбільш рухома частина крайки пожежі (на рівнині рухається за вітром, у гірській місцевості - угору схилом).


Джерело
Наказ МВС від 13.04.2017 № 311 "Про затвердження Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 р. за N 595/30463)



Основні види лісових пожеж та їх характеристика


Лісові пожежі поділяються на низові, верхові, плямисті та підземні і характеризуються класом пожежної небезпеки насаджень, географічним розташуванням лісів, початком та закінченням пожежонебезпечного періоду, класом пожежної небезпеки за погодними умовами.

Низові лісові пожежі - пожежі, які поширюються надґрунтовим покривом (мохи, лишайники, трави, чагарники, деревний опад, лісова підстилка, вітролом, порубкові рештки) і нижнім пологом (підріст, підлісок). Низові пожежі поділяються на слабкі, середньої сили та сильні. Вони характеризуються за параметрами крайки горіння і висоти полум'я.

Слабкі - пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню до 1 м/хв і висотою полум'я до 0,5 м.

Середньої сили - пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню від 1 до 3 м/хв. і висотою полум'я від 0,5 м до 1,5 м.

Сильні - пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню більше 3 м/хв і висотою полум'я більше 1,5 м.

Верхові лісові пожежі - пожежі, під час яких вогонь поширюється в кроновому просторі лісових насаджень. Разом з тим низовий вогонь розглядається як складова частина верхової пожежі.

Верхові лісові пожежі характеризуються горінням і швидким просуванням вогню по кронах дерев під час сильного вітру. Швидкість верхової пожежі іноді досягає 400 - 500 м/хв. Під час верхової пожежі вітер розносить палаючі іскри, створюючи нові осередки пожежі.

Верхові лісові пожежі за швидкістю поширення поділяються на:

рухомі - пожежі, які поширюються кронами дерев зі швидкістю більше 4 км/год, значно випереджаючи фронт низових пожеж, спричиняють утворення нових осередків завдяки рознесенню іскор. Під час пожежі згорають хвоя та дрібні гілки, великі гілки і кора дерев обвуглюються;

стійкі - пожежі, які поширюються зі швидкістю до 4 км/год кронами дерев одночасно з просуванням фронту стійкої низової пожежі.

Верхові лісові пожежі за параметрами просування фронтальної крайки поділяються на:

  • слабкі - пожежі зі швидкістю просування фронтальної крайки вогню до 3 м/хв;
  • середньої сили - пожежі зі швидкістю просування фронтальної крайки вогню від 3 до 100 м/хв;
  • сильні - пожежі зі швидкістю просування фронтальної крайки вогню більше 100 м/хв.


Лісові пожежі за розмірами (площею) розподіляються на:

  • невеликі лісові пожежі - пожежі площею до 5 га;
  • великі лісові пожежі - пожежі площею від 5 до 200 га;
  • особливо великі лісові пожежі - пожежі площею понад 200 га.


Плямисті пожежі - пожежі, що утворилися поза периметром основної пожежі від іскор, які переносяться конвективними потоками.

Підземна пожежа - пожежа, що супроводжується безполуменевим горінням торфового шару ґрунту. Підземна лісова пожежа виникає у місцях залягання торфу. Під час проникнення вогню в глибину торф'яного масиву відбувається загоряння нижніх шарів торфу.

Швидкість поширення такої пожежі - кілька метрів на добу. Полум'я з підземного осередку пожежі може прориватися назовні, спричиняючи виникнення наземних пожеж у лісових масивах і сільськогосподарських угіддях. Характерна риса торф'яних пожеж - виділення великої кількості диму, що призводить до задимлення значних територій.

*************

Терміни

гасіння пожежі - процес впливу сил та засобів, а також використання методів та заходів для ліквідації пожежі;

горіння - фізико-хімічний процес із виділенням тепла, світла, диму;

зона горіння - простір, у якому протікає процес горіння;

зона задимлення - простір, що примикає до зони горіння, заповнений димом;

зона пожежі - простір, у якому відбувається пожежа;

крайка лісової пожежі - межа між пройденою або охопленою вогнем територією і не пройденою вогнем;

ліквідація пожежі - дії, спрямовані на остаточне припинення горіння, а також на виключення можливості його повторного виникнення;

лісова пожежа - стихійне поширення вогню територією лісового фонду. Пожежа вважається лісовою, коли горять не тільки насадження, але й ділянки чагарників, захаращені вирубки, сухий травостій на прогалинах і вирубках, стерня на ділянках тимчасового сільськогосподарського користування на території лісових господарств;

локалізація пожежі - дії, спрямовані на припинення можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами;

мінералізована смуга - ділянка території, з якої ґрунтообробними механізмами видалено наземні горючі матеріали. Ширина смуги повинна бути удвічі більше від можливої висоти полум'я низової пожежі;

пожежонебезпечний період - частина року, у межах якої виникають лісові пожежі (з моменту сходження снігового покриву до настання стійкої вологої осінньої погоди або утворення снігового покриву);

полум'я - простір, у якому згорають пари, гази, суспензії;

тактика гасіння лісової пожежі - вибір методів, способів і засобів гасіння пожежі залежно від характеристики ділянок, охоплених пожежею, і умов, що існують у момент гасіння;

фронт лісової пожежі - найбільш рухома частина крайки пожежі (на рівнині рухається за вітром, у гірській місцевості - угору схилом).


Джерело
Наказ МВС від 13.04.2017 № 311 "Про затвердження Порядку організації та застосування авіаційних сил та засобів для гасіння лісових пожеж" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 травня 2017 р. за N 595/30463)



Как погибают волки, так умирает свобода


В. Борейко (фото)

Прекрасные, дикие, бесправные, гибнущие


Волки — это люди, выбравшие свободу. Человек не простил им этой смелости и начал кровавое истребление отступников. Охрана волков — это яростный вызов человеческой узурпации власти над миром дикой природы. Защищая волка, мы уважаем ее право на свободу и автономность. Присоединяйтесь к нам, вступившись за этих красивых, умных и сильных животных. Остановим геноцид волков!

Террор против волков

Террор — универсальный сталинский инструмент решения в бывшем СССР и многих постсоветских странах любых политических, социальных, экономических и даже экологических задач. Лозунг уничтожения врага — «волка» понимается во всей жестокой и лютой наготе этого слова. Одно появление волка в лесу Украины, России или Беларуси означает сигнал к его уничтожению. Нередко вспышки неприязни к волку совпадают с признаками национального шовинизма.

А значит «волкофобия» — проблема не только природоохранная. Это — знак серьезного порока в обществе людей.

В Европе осталось три последние страны — Украина, Россия, Беларусь, где волк продолжает находиться вне закона. Варварское уничтожение волков — национальный позор этих стран, где до сих пор доминирует карательный менталитет.

Украина

Волков разрешено бесплатно убивать круглый год, без ограничения численности, в любом месте (даже в заповедниках). Уничтожение волков является служебной обязанностью работников охотничьих хозяйств. Исков и штрафов за браконьерский отстрел волков в Украине не существует. С 1946 г. по 1967 г. в Украине убито 35 тыс. волков, с 1992 по 2007 г. — 22 тыс. волков. Ежегодно в стране официально истребляется 50% поголовья волков, происходит легальная торговля волчьими трофеями, чем грубо нарушается Бернская конвенция и Конвенция СИТЕС, подписанные Украиной. Украинская зоологическая наука продолжает трусливо обслуживать охотничий террор в отношении волков, принимая их вредность априори, без доказательств. В последнее время в стране входит в моду браконьерский отстрел волков с вертолетов. В 2007 г. в Украине официально насчитывалось 2600 волков (по экспертным оценкам их меньше в 2 раза).

Беларусь

Волк находится вне закона. Его разрешено уничтожать в любое время года, в любом месте, вне ограничений по численности, полу и возрасту. Жестокость белорусских законов в отношении к волку заключается в том, что для его уничтожения разрешено применять автомобили, снегоходы, вертолеты, осветительные приборы и приборы ночного видения (что в отношении других животных является браконьерством). За бесплатный отстрел волков охотникам выделяют премии из средств экологических фондов (!), а кровавую кампанию по истреблению волков организовывает Министерство природы Беларуси, государственное ведомство, призванное природу защищать. Уничтожение волчат разрешено любым гражданам Беларуси без всяких разрешений. Белорусские СМИ постоянно публикуют статьи, разжигающие «антиволчью истерию», провоцирующие жестокость в отношении животных. 

Природоохранных организаций, защищающих волков, в Беларуси нет. Не издано ни одной книги по охране волков. Ежегодно в стране отстреливается до 60% волков, в результате чего численность волков с 1996 г. по 2006 г. опасно сократилась в 3 раза и насчитывается около 1200 волков.

Россия

Страна, где уничтожается больше всего волков в мире — более 10 тыс. в год. Здесь действуют самые антигуманные охотничьи законы, которыми разрешено использовать против волков не только вертолеты и снегоходы, но и капканы, петли и яды.

В 1996 г. на уничтожение волков правительство России выделило 15 млрд. руб. С 1946 г. по 1970 г. в России уничтожено полмиллиона волков. Любой охотник в России имеет право бесплатно стрелять волков попутно во время охоты на других животных. В России активно раздаются премии охотникам-карателям за уничтожение волков, проводятся конкурсы на лучшего истребителя волков. Специализированная охотничья пресса и общеполитические издания постоянно помещают антинаучные статьи, направленные против волков. Материалы в защиту волков России практически не публикуются. По российским телеканалам демонстрируются фильмы с жестокими сценами истребления волков с вертолетов. Систематической защитой волков не занимается ни одна российская общественная экологическая организация. Геноцид против волков становится варварской национальной традицией. В России нет ни одной отечественной книги в защиту волков. Ущерб от волков раздувается в десятки раз, целенаправленно изучением волков практически никто не занимается, нет и методик подсчета ущерба от волков. На 2002 г. в России официально насчитывалось 45100 волков.

Кто и почему заинтересован в истреблении волков

«Вали на серого, серый все снесет», «пастух ворует, а на волка поклеп», — гласят русские поговорки. Волк — излюбленный «козел отпущения» для охотников, пастухов, фермеров, им они прикрывают свои прорехи в охотничьем и сельском хозяйстве. Одному Богу известно, сколько на волка списали шашлыков и вкусных обедов. Волка разрешено стрелять круглый год, поэтому под видом истребления волков в неохотничий сезон лесники и охотники проводят для нужных людей браконьерские охоты на других охотничьих животных (в этой связи можно вспомнить трагическую браконьерскую охоту народного депутата Украины Е. Кушнарева, который в запретное время якобы охотился на волков). В России и Беларуси волков разрешено стрелять с вертолета — прекрасная возможность легально побраконьерить на лосей и кабанов. Шкура волка снова в цене. В Киеве на рынках она стоит 500–600 долларов. Поэтому охотникам очень выгодно бесплатно стрелять волков и наживаться на спекуляции их шкурами, ничего не перечисляя в госбюджет. Чиновникам борьба с волками нужна для отвлечения внимания общественности от реальных проблем природоохраны — браконьерства, создания новых заповедников, закрытия «царских охот». Как считают польские ученые, охота на волков нередко связана с человеческими дефектами. Они цитируют Б. Гржимека: «…исследования показали, что большой процент охотников на хищных животных (в том числе на волков — В.Б.) — это мужчины, страдающие импотенцией. Таким способом эти люди демонстрируют свою мужественность и спасаются от фрустрации, а также утешают себя тем, что сумели убить здорового, к тому же сексуально полноценного, активного дикого самца». Врачи считают, что человек, имеющий склонность убивать волков и других сильных животных, является психически неполноценной и слабой личностью. Ему важно самоутвердиться таким извращенным способом в окружающем мире и разобраться со своими комплексами.

Глупые мифы о волках

Волк — главный конкурент охотников, поэтому они придумали много глупых мифов, чтобы создать негативный образ волка, обмануть общественное мнение и добиться уничтожения волков.

Миф № 1. «Если волков не бить, они расплодятся»

Это не так. В нормальных, полноценных стаях волков действуют механизмы саморегуляции. Например, в первые два года жизни гибнет до 80% волчат. Доминантная самка не дает размножаться другим самкам, занимающим в стае подчиненное положение. И наоборот, в результате массовых отстрелов, полуразрушенные волчьи стаи уже не могут саморегулироваться, и все большее количество самок, без влияния доминантной самки, рождают щенят.

Таким образом, уничтожая волков, охотники сами невольно увеличивают их численность. Позволять охотникам отстреливать волков — все равно, что дать ребенку в руки бритву.

Миф № 2. «От волков нет никакой пользы»

Это очередная глупость охотников. Волк — основной элемент экологической системы. Волк регулирует численность копытных, предотвращая чрезмерный рост поголовья и развитие болезней. Волк — опытный селекционер, «санитар» леса, так как ловит больных животных, которых легче поймать. В голодное время он является «кормильцем» десятков более мелких зверей и птиц, оставляя им часть своей добычи. Волк оказывает огромную помощь сельскому хозяйству, поедая грызунов. Без волков и других хищников прогресс природы невозможен. Волки оставляют в живых наиболее приспособленные особи, поедая несовершенных, выполняют роль резца при обработке мрамора.

Миф № 3. «Волки закусали всю страну»

Сравним такие цифры. В Украине волки (почти всегда больные бешенством) кусают до 20 человек в год. В то время как только в одном Львове в 2005 г. собаки покусали 471 человека. Из 370 случаев бешенства у людей (зафиксированных с 1993 г. по 2003 г. в Тверской области) лишь 3 были вызваны волками. Ежегодно в России 400 тыс. человек гибнет от курения. Однако государство продолжает рекламировать табачные изделия, а волков истреблять.

Миф № 4. «Волки наносят огромный вред сельхозживотным»

Это ложь. Европейские эксперты считают, что ущерб сельхозживотным в Европе равняется 0,5%. В Канаде и Миннесоте (США) потери сельхозживотных от волков составляют 1%. В Польше волки задирают ежегодно 0, 002% всех коров и 0,06% всех овец. По данным зоолога Н. Железнова потери оленей от волков в Магаданской области составили 8–12%, а все остальные 88–92% были приписками.

Миф № 5. «Волк — пластичный вид, и его можно безопасно отстреливать 50–70 % от популяции»

С этим нельзя согласиться. Массовые расстрелы уничтожают небольшие субпопуляции волков, прерывая передачу генетической и культурной информации в волчьем сообществе. В результате ухудшается качество генофонда волчьих стай, что уже сейчас выражается в уменьшении величины волков. В дальнейшем все это может привести к гибели вида или подвидов волка. Как, например, в результате отстрела исчез тасманийский волк. Кроме этого существует большая этическая проблема, заключающаяся в мучениях и страданиях отдельных волков от капканов, петель, ядов, стрельбы — раненых, покалеченных, испытывающих жуткую боль и стресс.

Миф № 6. «Волк — хищник, ему в сутки нужно 4 кг мяса, а в год — полторы тонны»

Это очередной миф, рожденный охотниками и «хозрасчетными» зоологами. В сутки волку нужно 1–2 кг мяса. Причем это может быть не обязательно мясо оленя или косули, но и мышей, лягушек, даже падали. Летом волк много поедает растений, и его мясной рацион падает до 1 кг в сутки. Более того, волки нередко голодают.
Считать, что волки кого-то объедают так же некорректно, как обвинять бизнесмена, получающего большую зарплату, в том, что люди с низкой зарплатой недоедают. Охоту волков на диких копытных нельзя оценивать в категориях «ущерба», ибо это естественный природный процесс. Защита лосей и кабанов от волков — это глупость. Ибо зачем защищать природу от нее самой.

Как охраняют волков в Европе

Волк внесен в Международную Красную книгу и Европейский Красный список, охраняется Бернской конвенцией. Он находится под полной охраной в Испании, Румынии, Греции, Португалии, Словакии, Крите и Польше. Причем в Испании, Румынии, Португалии и даже в Греции волков больше или столько же, сколько в Украине. В Испании, Румынии, Португалии, Греции, Болгарии, Сербии, Македонии волков больше или столько же, сколько в Беларуси.

И их там поголовно не истребляют. Канада, площадь которой в 2 раза меньше России, имеет в 2 раза больше волков и охраняет их. Фермерам, которые терпят ущерб от волков, выплачиваются дотации. Для охраны стад сельхозживотных от волков применяются пастушечьи собаки и специальные изгороди. Чтобы волки не заболевали бешенством, их вакцинируют при помощи специальных приманок. Действует значительное количество экологических общественных организаций, популяризирующих гуманное отношение и терпимость к волкам.

Что нужно сделать для защиты волков
  1. Относиться к волкам как к чудесным созданиям Природы, с любовью и добротой, уважая их права на жизнь и свободу. Ведь научились африканцы уважать своих хищников — львов и леопардов.
  2. Прекратить уничтожение волков. Пусть они создадут нормальные, полноценные стаи и сами начнут себя регулировать.
  3. Прекратить антиволчью истерию в СМИ. Кроме воспитания цинизма и жестокости к животным она ничего не приносит.
  4. Лечить диких животных, в том числе волков, от бешенства не пулей, а вакцинацией.
  5. Добиться подписания Россией Бернской конвенции, а от правительства Украины — выполнения Бернской конвенции в части защиты волков.
  6. В местах, где низкая численность диких копытных, закрыть охоту, а не убивать волков.
  7. Запретить бить волков с вертолетов и снегоходов, травить ядами и выдавать за их убийство премии. Это негуманно, жестоко, недостойно человека.
  8. Запретить стрелять волков в заповедниках и национальных парках, а в весенне-летний период запретить уничтожать волков повсеместно.
  9. Закрепить право волков на «свою» долю дичи. Волк должен иметь право охотиться и есть.
  10. Изъять из экологического и охотничьего законодательства термин «вредное» животное.


Желающие познакомиться с материалами в защиту волков найдут их на нашей специальной страничке по охране волков и в нашем Гуманитарном экологическом журнале (за 2008–2018 гг.) на сайте Киевского эколого-культурного центра — http://ecoethics.ru/campaigns/ohrana-volkov/

Джерело