ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 травня 2018

Україна засихає або як не втратити мільярди гривень через короїдів



В Україні стрімко засихають хвойні ліси. Площа заселених шкідниками соснових сягнула майже 350 тис. га. Про це повідомив заступник голови Держагентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради на Київщині.

«Висихання пов’язане зі зміною клімату. Температура підвищується, зменшується кількість опадів, знижується рівень ґрунтових вод. Дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – зазначив В. Бондар.



За його словами, рятувати ліси заважають недосконалі санітарні правила, які дозволяють вилучати лише сухостій.

«У сухому дереві короїдів немає. Вони перелітають в здорове. І якраз у цей час потрібно встигнути прибрати заражене дерево з лісу. Але в період з 1 квітня до 15 червня заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів», – наголосив він.

Як повідомив Віктор Симоненко, помічник-консультант народного депутата Оксани Білозір, проблема всихання лісів надзвичайно турбує парламентарів. Оксана Володимирівна є Головою підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, пані Білозір добре розуміє проблематику, дійсно стурбована станом галузі і готова зі своєї сторони підключати усі необхідні важелі: залучати різні комітети Верховної Ради України, профільних спеціалістів міністерств, науковців, громадські орагнізації та усіх небайдужих задля вирішення глобального питання збереження лісів.



Крім того, В. Бондар зазначив, що короїди псують дерево з верхівки, і, коли лісівники прибирають їх, це інколи викликає непорозуміння в суспільстві.

«Люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже мертва. Ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник голови відомства.



В. Бондар повідомив, що, крім найефективнішого способу боротьби із масовим висиханням дерев, а це санітарно-оздоровчі заходи, лісівники та науковці вдалися до біологічних методів, зокрема феромонних пасток. Щоправда, вони допомагають у дослідженнях, але не у боротьбі. Сприятимуть знищенню короїдів мурахожуки, яких вирощуватимуть у харківській лабораторії, нещодавно переданій з Туреччини. Але метод досить довготривалий, адже потребує час на вирощування комах.

Голова Товариства лісівників України, завідувач Кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук зазначив, що втрата сосни як головної деревної породи лісів завдасть Україні ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятків мільярдів гривень.



Народний депутат України, перший заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів наголосив, що проблема з масовим всиханням лісів велика і потребує вирішення.

«Безпосередньо у лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісівників. І нам спільно необхідно боротися з цією бідою. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритим, комунікувати з людьми та пояснювати свої дії», - зазначив він.

За словами В. Бондара, на місцях санітарних рубок необхідно створювати мішані ліси, у жодному разі – не соснові.

Як зазначили учасники наради, потрібні зміни до законодавства та нормативно-правових актів для спасіння українських лісів. Зокрема, є необхідність законодавчо ввести в окремих вражених областях тимчасовий особливий режим. Саме там потрібно буде тимчасово ввести і зміни до Санітарних правил щодо граничної повноти насаджень, до законів про оцінку впливу на довкілля та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо охорони тваринного світу, а також Правил поліпшення якісного складу лісів щодо граничної повноти насаджень, призначених для рубки і до постанови Кабміну про врегулювання питань щодо спецвикористання лісових ресурсів.

Також учасники наради зазначили, що заради підвищення стійкості та заміни монокультурних лісів на мішані (невразливі до шкідників та змін клімату) потрібно забезпечити стабільне фінансування. Тому необхідне створення Державного фонду розвитку лісового господарства. Відповідний законопроект уже подано до парламенту.

vse.media
21.05.2018

Ученые создали бактерию, которая превращает растения в пластик

Модифицированные бактерии могут расщеплять растительные компоненты на ценные химические вещества

Ученые сделали открытие. Фото: pixabay

Исследователи из Sandia National Laboratories в США создали модифицированные бактерии, которые могут расщеплять растительные компоненты на ценные химические вещества, необходимые для производства таких продуктов, как нейлон, пластмассы и лекарственные препараты, которые в настоящее время получают из нефти.

Созданная на базе E coli бактерия оказалась в состоянии эффективно разлагать лигнин в растениях Лигнин является компонентом клеточных стенок растений, что придает им невероятную силу.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
Ученые предположили, когда ледниковый период все парализуетНайден революционный способ борьбы с ракомУченые объяснили загадку магнитного поля Земли

Молекулы этого вещества содержат в себе большое количество энергии, но получение этой энергии настолько дорого и сложно, что получаемое биотопливо не может экономически конкурировать с другими видами транспортировки энергии.

После того, как бактерия разлагает лигнин, полученные вещества могут быть использованы для производства биотоплива или как сырьё для выработки пластиков и других продуктов традиционной нефтехимии.

О том, как ученые печатают фигуры из воды, смотрите на видео ниже:




Редакция Сегодня Lifestyle
Сегодня, 19:02

На Херсонщине браконьеры напали на лесников. ВИДЕО



На Херсонщине браконьеры распускают руки. На Херсонщине напали на лесников, ибо те пытались помешать преступлению. Нарушители незаконно рубили деревья. Охранники леса смогли отобрать 2 бензопилы. Но браконьеры вызвали подмогу.

Подробнее в сюжете "Факты ICTV".

Понад 130 осіб гасять лісову пожежу в Казахстані за участю техніки

АСТАНА, 21 травня — . Понад 130 осіб і вертоліт задіяно в гасінні пожежі в лісі на сході Казахстану, площа спалаху складає близько 40 гектарів, повідомив у понеділок офіційний представник комітету з надзвичайних ситуацій МВС Казахстану Руслан Иманкулов.

За його даними, займання сталося в лісовій зоні Краснокардонского лісництва поблизу міста Сімей.

“На місці лісової пожежі створено два бойових ділянки. Більше 130 осіб задіяні у ліквідації вогню”, — повідомив Иманкулов.

Задіяно 26 автоцистерн, 109 лісників, три трактори, десять одиниць высокопроходимой техніки.

“Полум’я пожежі з неба збиває вертоліт. Гасіння ускладнює сильний поривчастий вітер і верхову пожежу. В даний час площа орієнтовно становить близько 40 гектарів. Пожежники та лісівники працюють в умовах нульової видимості — заважає сильне задимлення”, — розповів Иманкулов.

Він зазначив, що пожежа відбувається в лісовій зоні і поруч житлових будівель немає.

Заико: "В Беларуси мебель делают из опилок, а заборы — из натуральных досок"



Руководитель аналитического центра «Стратегия» Леонид Заико прокомментировал «Салiдарнасцi» оптимистичное высказывание банкира о состоянии дел в деревообработке.

Председатель правления Банка развития Сергей Румас рассказал журналистам о происходящем в модернизированной отрасли.

Заявление банкира получилось неоднозначным. С одной стороны, он с оптимизмом отметил успехи деревообрабатывающих предприятий,которые своевременно рассчитываются по своим обязательствам и не имеют долгов по кредитам. С другой, признал, что ситуация на разных предприятиях неровная:


«Зоопарк полнейший. К сожалению».

В экспресс-комментарии «Салідарнасці» руководитель аналитического центра «Стратегия» Леонид Заико поделился своим видением на этот счет:

— Я живу в 2018-м году. Сергей Румас, судя по всему, живет в 1985-м. Потому что происходящее у нас в деревообработке — это отсталый прошлый век. Особенностью нашей страны является то, что здесь мебель делают из опилок, а заборы — из натуральных досок.

Собеседник «Салідарнасці» предлагает банкиру посетить Финляндию, чтобы посмотреть, как на местных деревообрабатывающих предприятиях «работают умные люди».

— Все, что есть в белорусской мебельной промышленности в деревообработке — это производство опилок с их последующим склеиванием. В Беларуси мебель вообще не производится, у нас производятся доски. Все это вчерашний день. И я не вижу смысла вкладывать в эти предприятия деньги, покупать оборудование, — подчеркнул эксперт. — Мы страна, где есть лес. Поэтому сама методология строительства и инвестиций в деревообработку должна была основываться на натуральных материалах, которые в Беларуси есть.

А поскольку все делают из опилок, как экономист и ученый могу сказать, что не имеет значения, хорошо ли работает отрасль или плохо. Все равно это вчерашний день. Наши люди живут в квартирах, наполненных склеенными опилками. Вот мне интересно: у Румаса дома тоже опилки повсюду?


Семен Печенко, gazetaby.com
Сегодня, 18:34

Інформаційно-аналітичні матеріали до науково-практичної конференції з питань напрацювання заходів попередження поширення шкідників і хвороб лісу

21.05.2018

Пропонуємо вашій увазі інформаційно-аналітичні матеріали до науково-практичної конференції з питань напрацювання заходів попередження поширення шкідників і хвороб лісу, яка відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області 18 травня 2018 року.

ЗАВАНТАЖИТИ


http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=192686&cat_id=32888

Прокуратура вимагає зняти з розгляду виділення компанії Фірташа 115 га для видобування титану

Прокуратура Житомирщини вимагає зняти з розгляду на черговій сесії облради проекту про відведення ТОВ "Валки-Ільменіт" 115 га земель лісогосподарського призначення для видобування титану до вирішення спорів в судах.

Про це повідомила у Facebook прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган.

На черговій сесії облради, що выдбудеться 31 травня, стоїть питання щодо погодження Житомирському обласному агролісогосподарському підприємству "Житомироблагроліс" в особі ДП "Коростенський лісгосп АПК" надання лісових земельних ділянок орієнтовною площею 115 га товариству "Валки-Ільменіт" (Group DF) для видобування ільменітових руд.

"Винесення на розгляд сесії зазначеного питання, проект рішення щодо якого розміщено на офіційній сторінці Житомирської облради, викликало вкрай негативну реакцію громадськості через очевидну незаконність проекту, непоправні наслідки для довкілля у разі знищення лісу та видобутку титану. Починаючи з 2015 року, органи прокуратури попереджують протиправне вилучення із державної та комунальної власності значних площ земель на користь комерційних структур, які входять до холдингу Group DF",- написала Сарган.

Вона зазначила, що у селах, які підпадають під території, де збираються видобувати титан, людей, за словами місцевих жителів, готують до відселення. "Землі Житомирщини можуть стати мертвими землями",- наголосила Сарган.

У травні 2015 року товариство "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (Group DF) звернулось до Житомирської облради про надання дозволу на вилучення лісових земельних ділянок у Хорошівському районі загальною площею близько 100 га. Своїм рішенням від 28 травня 2015 року облрада незаконно надала дозвіл ДП "Червоноармійський лісгосп АПК" вилучити з постійного користування вищезазначені земельні лісові ділянки з метою їх подальшої передачі під видобуток ільменітових руд (оксид титану), зазначає речник генпрокурора.

Прокуратурою області вказане рішення обласної ради оскаржено. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду його скасовано. Позицію прокуратури підтримано і Вищим адміністративним судом України.

20 грудня 2016 року прокуратурою області заявлено позов про скасування розпорядження Коростенської РДА, яким протиправно, без проведення обов’язкових громадських слухань, затверджено детальний план розміщення гірничо-збагачувального комбінату площею 2300 га, для видобування титанової руди Стремигородського родовища ТОВ "Валки-Ільменіт", яке входить в структуру Group DF.

Позов прокуратури 15 лютого 2017 року задоволено в повному обсязі. Рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. На даний час справа перебуває на розгляді у Верховному Суді за касаційною скаргою ТОВ "Валки-Ільменіт".

31 жовтня 2017 рроку Коростенською місцевою прокуратурою до господарського суду м. Києва оскаржено розпорядження Житомирської ОДА про передачу товариству "Валки-Ільменіт" в оренду без визначення конкретної мети земельної ділянки площею 82,5 га на території Лісівщинської сільської ради Коростенського району.

Ураховуючи наявність судових справ щодо законності детального плану територій під розміщення Стремигородського ГЗК, прокуратурою області скеровано до Житомирської ОР та ОДА листи з вимогою щодо зняття з розгляду проекту про відведення земель лісогосподарського призначення комунальної власності для видобування корисних копалин товариству "Валки-Ільменіт" площею 115 га до вирішення спорів в судах.


21 ТРАВНЯ 2018  18:29

Голова Закарпатської ОДА просить силовиків перевірити «факти зловживань у лісовій галузі Закарпаття»



Геннадій Москаль звернувся до керівників обласних управлінь Служби безпеки України (УСБУ), Національної поліції (ГУНП), захисту економіки (УЗЕ) та Прокуратури Закарпатської області з проханням перевірити факти, викладені в спеціальному репортажі телерадіокомпанії "Україна" "Слідами українського лісу" про зловживання в лісовій галузі Закарпаття. Крім того, голова ОДА просить керівників силових структур області з'ясувати законність дій правоохоронців в Усть-Чорнянському кущі (Тячівський район), про які йдеться в зверненні депутата Закарпатської обласної ради від "Єдиного центру" Василя Куцина (звернення додається нижче).

Про результати перевірки голова ОДА просить проінформувати депутатів обласної ради, засоби масової інформації та громадськість на сесії обласної ради 7 червня цього року.

травня 21
12:58
2018

У Чигирині лісівники Черкащини зібрались на нараду


На базі Чигиринського лісгоспу відбулася виробнича нарада лісівників. На заході обговорили наступні питання: виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки держлісгоспів, стан справ із встановлення GPS-трекерів на автомобілі, питання ціноутворення на лісопродукцію та проведення майбутніх аукціонів з продажу необробленої деревини.

Про це повідомили у прес-службі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства

Питання виконання сортиментної структури та раціональної розробки лісосік підприємствами облуправління розглянули безпосередньо у лісі – у Трушівському лісництві Чигиринського лісгоспу. Особлива увага була зосереджена на особливостях розробки м`яколистяних насаджень, у даному випадку – вільхових.

Учасники наради відвідали лісосіку рубки головного користування у кварталі 94, виділі 5 Трушівського лісництва (вільхове насадження, площа 2,8 га,). На практиці працівниками лісництва було здійснено розкряжування кількох деревостанів вільхи та проаналізовано найбільш оптимальний вихід цінних сортиментів.

Як наголосив начальник облуправління Олександр Дзюбенко, від точних відводів, раціонального розроблення лісосік, дотримання нормативів виходу сортиментів безпосередньо залежить прибуток підприємства. Тому директори лісгоспів, головні інженери мають чітко контролювати цей напрямок діяльності та дотримання встановлених вимог при розробці лісосік, з метою максимального виходу цінних сортиментів деревини.

Обговорили також учасники наради питання конкуренції між приватними підприємцями, які займаються переробкою деревини. Зійшлися на тому, що здорова конкуренція йде на користь усім учасникам цього напрямку роботи.

За словами заступника начальника управління Миколи Рижкова, у держлісгоспах Черкащини в рік заготовляється близько 9 тисяч кубометрів вільхи – цьогоріч такі лісосіки передбачені у Чигиринському, Канівському, Черкаському, Золотоніському та Лисянському лісгоспах.

У ході робочої поїздки, керівники лісоуправління та директори лісгоспів відвідали Чорнявське лісництво Чигиринського лісгоспу. Минулого року чигиринські лісівники завершили повну модернізацію адмінбудівлі – оздобили приміщення ззовні, замінили дах, встановили сучасний котел для опалення приміщення дровами. Окрім цього, поновили надвірні споруди та провели озеленення території. Зробили сучасний ремонт у кабінетах, встановили усі необхідні зручності, обладнали нові інформаційні стенди, облаштували кімнату для зберігання лісового насіння, оснащену спеціальними холодильниками.

Як зазначив директор Чигиринського лісгоспу Роман Фендюр, протягом останніх років постійно триває робота з капітальних ремонтів структурних підрозділів підприємства. За його словами, дуже важливо – забезпечити належні умови для праці, адже вимагаючи якісних результатів роботи, перш за все, необхідно створити комфорт та усі зручності для працівників.

Читати більше на remarka.net.ua
21 травня 2018, 11:19

Чому не освоєні 25 мільйонів бюджетних коштів та не проведено облік лісів – інтерв’ю з заступником голови Держлісагентства В.Н. Бондарем



Нелегальна вирубка лісу в Україні досягла критичного рівня: знищено близько третини лісу. Площа незаконної вирубки у 2017 році оцінюється у 26 тис. куб. м лісів, а завдані державі збитки складають, за оцінками експертів, до 157,5 млн грн. Разом з тим, Держлісагентством не було проведено черговий облік лісів нібито через нестачу фінансування. Але на конференції М.П. Мартинюка, яка відбулась в останні дні 2017 року, було озвучено цифру в 25 мільйонів гривень – саме таку суму за підсумками 2017 роки було повернено до держбюджету статтею «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді».

Як розповів журналістам заступник голови Держлісагентства, ці 25 мільйонів, які дійсно мали бути освоєні, потребували затвердження урядом порядку їх використання. «Ми в березні подали такий порядок на затвердження Кабінету міністрів. Він затверджений був Кабінетом міністрів, якщо я не помиляюсь, у 20-х числах грудня місяця останнього року. Після цього фізично використати кошти ми, безперечно, не могли, але я хочу, щоб ви почули, як і всі читачі, що проект порядку ми подали в березні місяці, тобто на початку року. А затвердження відбулося в 20-х числах грудня. Те, що залежало від Держлісагентства, ми подали вчасно і ми очікували цього порядку практично цілий рік» - стверджує пан Бондар.

Проте, на думку експертів, це лише свідчення якості управлінської роботи. «У нинішніх умовах, писати листи і пасивно чекати відповіді - найгірша стратегія. Необхідно працювати з людьми, які приймають рішення... Тим більше були всі законні підстави вимагати ці гроші, хоча б на проведення чергового обліку лісів. Коли Держлісагентство зацікавлене, його керівники заходять на Банкову, в комітети Верховної Ради й Кабмін «як ніж у масло». А тут «очікували»... практично цілий рік», - зазначив М.Ю. Попков, кандидат наук, експерт з питань лісового сектору економіки України.

Повністю ознайомитись з інтерв’ю керівника Держлісагентства та коментарями експерта можна за посиланням: http://stopcor.org/eksklyuzivne-interv-yu-zastupnika-golovi-derzhlisagentstva-ukrayini-v-n-bondarya-z-komentaryami-redaktora-saytu-ukrayinskiy-lisoviy-portal-m-yu-popkova/