Посещение лесов запретили более чем в 50 районах Беларуси

Посещение лесов запретили более чем в 50 районах Беларуси, сообщили БелТА в пресс-службе Министерства лесного хозяйства.

«В Беларуси массово закрываются леса для посещения. Причина — высокий класс пожарной опасности по условиям погоды. По состоянию на 2 июня ограничительные меры действуют более чем в 50 районах Гомельской, Брестской, Гродненской и Витебской областей», — пояснили в ведомстве.

В пресс-службе подчеркнули, что меры ограничительного характера вводятся при наступлении 4 класса пожарной опасности по условиям погоды: когда стоит жаркая, сухая погода, отсутствуют осадки и пожар может возникнуть от малейшей искры. Введение запрета подразумевает полный отказ от посещения лесов гражданами (в том числе для прогулок, отдыха на природе), а также въезд транспорта, за исключением служебного.

«Важно понимать, что запрет распространяется на все дороги, кроме дорог общего пользования. Однако многие районные исполнительные комитеты идут навстречу гражданам и исключают отдельные территории из действия запрета, чтобы они смогли добраться до своих населенных пунктов. В таком случае, в целях безопасности граждан, данные участки берутся под особый контроль и патрулируются специалистами государственной лесной охраны. Аналогичная практика распространяется и на сбор продукции побочного лесопользования (грибов и ягод)», — отметили в министерстве.

В ведомстве обратили внимание, что даже если в районе не введен запрет на посещение лесов, важно помнить о соблюдении правил пожарной безопасности. «Так, в пожароопасный сезон запрещается разводить костры в хвойных несомкнувшихся древостоях и молодняках 1 класса возраста, на участках поврежденного леса (ветровал и бурелом), торфяниках, в местах с подсохшей травой. При этом разведение костров (в том числе с использованием приспособлений: мангалов, барбекю, гриля, газовых плит) допускается на специальных обустроенных площадках, окаймленных минерализованной (очищенной до минерального слоя почвы) полосой шириной не менее 0,25 м, а также в местах, исключающих повреждение огнем крон, стволов и корневых лап растущих деревьев, кроме запрещенных участков. После использования костер должен быть потушен до полного прекращения тления», — напомнили в пресс-службе.

Гражданина, который нарушил запрет на посещение лесов, ждет административная ответственность (ст. 15.29 Кодекса об административных правонарушениях). «И если в одном случае все может ограничиться устным предупреждением, то в другом — штрафом в размере до 25 базовых величин (Br612,5). Если же лесному фонду будет причинен еще и ущерб, то размер штрафных санкций может вырасти до 50 базовых величин (Br1225)», — сообщили в Минлесхозе.

Информацию о запретах на посещение лесов можно найти на официальном сайте Министерства лесного хозяйства в рубрике «Правила поведения в лесу». 

«Там опубликована специальная интерактивная карта Беларуси, на которой красным цветом отмечены регионы, где на данный момент действует запрет на посещение лесов. Сегодня это практически все районы Гомельской и Брестской областей, а также часть районов Гродненской и Витебской областей. Информация о введении мер ограничительного характера также публикуется в районных, областных и республиканских СМИ, на сайтах местных исполнительных комитетов, лесхозов, подразделений МЧС», — рассказали в пресс-службе.

13:28 / 02.06.2018/ Гомельская правда, БелТА

http://gp.by/category/news/novosti-belarusi/news178877.html

Далі...

На Херсонщині ліквідували лісову пожежу, що тривала 5 днів

Сили ДержНС ліквідували пожежу у Херсонській області поблизу c.Раденськ, що виникла 28 травня на території Олешківського лісомисливського господарства.

“На місці події продовжено чергування, до якого залучено 6 одиниць техніки та 12 чоловік особового складу”, – повідомили у відомстві.

Як повідомив начальник облуправління ДСНС Сергій Чорний, орієнтовна площа пожежі, за даними лісової охорони, сягнула 580 га, з яких 265 – верхового лісу.

Також він заявив, що до розслідування причин пожежі залучили представників лабораторії Аварійно-рятувального загону спецпризначення облДСНС.

“Про те, що це були навмисні дії, які призвели до підпалу лісу з подальшим розвитком пожежі, засвідчують факти, що чітко проглядаються на світлинах, зроблених представниками лабораторії на місці згарища”, – повідомив Чорний.

2 ЧЕРВНЯ 2018, 14:52

https://dyvys.info/2018/06/02/na-hersonshhyni-likviduvaly-lisovu-pozhezhu-shho-tryvala-5-dniv/

***

Обласна ДСНС оприлюднила перші докази навмисного підпалу лісу на Херсонщині

Червень 2, 2018 14:14


Дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спецпризначення обласної ДСНС проводяться заходи з розслідування пожежі, що виникла 28 травня у Раденському лісництві Олешківського району.

Про це повідлмив начальник обласного управління ДСНС Сергій Чорний.



“Про те, що це були навмисні дії, які призвели до підпалу лісу з подальшим розвитком пожежі засвідчують факти, що чітко проглядаються на даних світлинах, зроблених представниками лабораторії на місці згарища”, – написав він у facebook.



Мост

Далі...

Українське село — розмінна монета при запуску ринку землі

На важелях доля українського селянина, який у випадку запуску повноцінного ринку землі або стане багатим та процвітаючим, або й далі зникатиме.

©

Українська економіка вже сьогодні цілком здатна отримати щонайменше 40 млрд дол. безповоротних інвестицій у всі без винятку галузі економіки та для соціального забезпечення населення. Ці гроші лежать у нас із вами під ногами, по них ми ходимо щодня. Це — українська земля. Потрібно лише нахилитися й підняти ці мільярди.

Нині на важелях доля українського селянина, який у разі запуску повноцінного ринку землі або стане багатим і процвітаючим, або й надалі тікатиме до великих міст-мільйонників чи на заробітки до сусідніх країн. Усе, як завжди, залежить виключно від влади. Але багато що залежить і від власників агробізнесу, які в наступному циклі президентських і парламентських виборів 2019 р. відіграватимуть одну з ключових ролей.

Загалом в Україні налічується близько 42 млн га земель сільськогосподарського призначення. Відносно цих земель у країні діє мораторій на продаж. Враховуючи нормативну грошову оцінку, їх загальна вартість становить приблизно 40 млрд дол. Близько 68% "підмораторних" земель — це земельні паї, які перебувають у приватній власності майже 7 млн жителів України. Переважна більшість таких власників живуть у сільській місцевості. На перший погляд, це потужний потенціал, який мав би сприяти процвітанню українського села та припливу туди нових жителів разом з інвестиціями. Але, незважаючи на це, в Україні системно зменшується кількість сіл і чисельність сільського населення.

Станом на 1 січня 1991 р. в Україні налічувалося 28845 сільських населених пунктів, в яких проживало майже 17 млн осіб. За роки незалежності в країні зникло 468 сіл (див. рис. 1), і станом на 1 січня 2017 року їх уже було 28377 із загальною кількістю населення 13 млн осіб. У 2014 р., коли ми мали ще повну картину, включаючи Крим, в Україні налічувалося 28397 сіл із населенням 14 млн осіб.



Якщо ж спробувати охарактеризувати сучасне українське село, то я сказав би так: унаслідок непродуманої державної політики в питанні впровадження земельної реформи за всі роки незалежності для українського села характерна вибухонебезпечна соціальна та політико-економічна нерівність, де селянина свідомо перетворили на заручника власного земельного паю, який йому важко нести та шкода втратити.

У чому ж причина такого стану речей? По-перше, більшість селян не змогли домогтися виділення земельних паїв у натурі, а відтак, опинилися в цілковитій залежності від новоспечених орендарів. Ба більше, абсолютна більшість власників паїв фактично були позбавлені мінімальних засобів самостійного їх обробітку через відсутність належної державної підтримки.

По-друге, відсутність антимонопольної політики держави в сільськогосподарському секторі, створення податкових преференцій і державних дотацій для великих агрохолдингів та експортерів сільгосппродукції стали причиною знищення фермерських малих і середніх господарств.

По-третє, впровадження великими гравцями у сільському господарстві сучасних технологій суттєво зменшило кількість найманих працівників і стало причиною зростання безробіття на селі.

По-четверте, беззаперечний контроль формування місцевої політичної еліти з боку великих агрохолдингів призвів до того, що місцева влада в селах діє виключно в інтересах великих агровиробників.

Звичайно, що цей перелік далеко не повний, але чітко вказує на тенденційність розвитку агропромислового сектора, в якому простому селянину не залишається місця. Він змушений мігрувати до великих міст, інфраструктура сіл занепадає, що поступово знищує села та погіршує криміногенну ситуацію в них.

Чи стане скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення поштовхом для відродження українського села, залежить виключно від того, яке законодавство ухвалить парламент для цього.

Не варто згадувати кількість разів, коли народні обранці подовжували дію мораторію, їх багато. Нині в парламенті зареєстровано як основний проект закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", що його, власне, і пропонують українцям як дорожню карту ринку землі. Однак цей законопроект містить низку суттєвих ризиків. Відтак, його ухвалення є вкрай небезпечним. Основні зауваження такі:

— втрата земель при неврожаї протягом одного року як застави під отримання кредиту;

— корупційний викуп земель державної, комунальної та приватної власності "своїми" фірмами через заниження оціночної вартості;

— можливість викупу земель, які використовуються малим і середнім бізнесом, великими агрохолдингами;

— примусовий викуп великими агрохолдингами у власників паїв ділянок, які мають довгостроковий договір оренди;

— заборона продажу земель сільськогосподарського призначення іноземцям, що обмежить інвестиції та запустить корупційну схему викупу земель через підставні фірми.

Звісно, є й інші зауваження, але й цих достатньо, аби розуміти неможливість його ухвалення. Однак непереборне бажання освоїти актив на 40 млрд дол. стало причиною заяви президента про "нетверезість популістів", які є противниками "дикого" ринку землі. В цьому руслі варто згадати зібрані торік три мільйони підписів за подовження мораторію та широко анонсований Аграрною партією України проект закону "Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року". Цим документом пропонується дати повноцінний старт ринку землі не раніше 2024 р. Але його так і не вдалося зареєструвати в парламенті.

Настрої самих власників паїв щодо запровадження ринку землі доволі неоднозначні. Як показує аналіз впливу відкриття ринку на економічний добробут різних зацікавлених сторін, оприлюднений Київським міжнародним інститутом соціології в січні 2017 р., лише третина опитаних власників паїв вважають, що скасування мораторію принесе вигоду для економіки України. А це, в свою чергу, свідчить про величезну кризу довіри до чинної влади в питанні запровадження прозорого ринку землі.

Втім, тут є й інший бік медалі, що стосується вартості оренди. Згідно з дослідженнями Економічного дискусійного клубу в країнах Євросоюзу найдорожча оренда у Нідерландах (791 євро за гектар), найдешевша — у Латвії (46 євро). В Україні іще менше. У 2017 р. середній розмір плати за оренду одного гектара сільськогосподарської землі становив 1369 грн (близько 41 євро) за календарний рік (див. рис. 2).





А тепер про вартість — нормативну грошову оцінку одного гектара. За даними Держгеокадастру, станом на 1 січня 2018 р. нормативна грошова оцінка гектара ріллі у середньому по країні становила 27,5 тис. грн, тобто близько 840 євро.

Фактично багаторічним мораторієм на продаж земель сільгосппризначення власників паїв позбавили права просто продати свій пай (розмір якого в Україні сягає від 2 до 5 га) й отримати від 2 до 5 тис. євро. А із запровадженням розумного і з прозорими правилами ринку землі ціна може зрости в рази. Але для цього потрібне відповідне законодавство, якого парламент уперто не хоче ухвалювати. І тоді суми будуть значно більші й сягати десятків тисяч доларів. Більшість селян такі гроші бачили хіба що в уяві. Разом з тим, як згадувалося вище, далеко не всі власники паїв будуть готові розпрощатися зі своєю землею. Тим паче не готові говорити про це політики, спекулюючи на темі мораторію. І заручником знову виявляється українське село, яке й стало розмінною монетою у скасуванні мораторію на запровадження повноцінного ринку землі.

Однак у разі його запуску ми постанемо перед загрозою подальшого скорочення малого та середнього агробізнесу, масової міграції сільського населення в міста-мільйонники, виснаження земель для виробництва експортоорієнтованої продукції з відносно низькою доданою вартістю та виведення капіталів в офшори. І, звісно ж, на нас чекає подальший занепад соціальної інфраструктури на селі й вимирання цих самих сіл.

Звісно, не мають бажання говорити про скасування мораторію і власники агрохолдингів. Ситуація їх цілком влаштовує. Бо рентабельність вирощування, наприклад, соняшнику, за даними Держстату, у 2016 р. становила 63%, зернових культур — майже 40.

Якщо позиція в Україні стосовно земельної реформи різна, то міжнародні фінансові інститути, з якими співпрацює Україна, цілком однозначні. Наприклад, однією з умов отримання чергового траншу МВФ є запуск повноцінного ринку землі. Ще торік відповідну вимогу ставили перед урядом Гройсмана, але тоді вдалося "зам'яти" це питання. В березні цього року представник МВФ в Україні Йоста Люнгман в інтерв'ю українським ЗМІ чітко вказав: "Земельна реформа — один з ключових елементів програми реформ, підтримуваних Фондом".

Світовий банк також заявив про свою позицію стосовно запуску ринку землі в Україні. Глава представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Сату Кахонен зауважила, що їх влаштовує будь-який сценарій запуску ринку землі. У тому числі й продаж землі обмеженим обсягом (до 300 га) в одні руки тільки фізичним особам — громадянам України, який раніше пропонувало Мінагрополітики.

Розмови про відродження українського села перманентні й характерні для будь-якої влади в Україні. У липні 2012 р. Кабінет міністрів Азарова створив державний Держзембанк. На цю інституцію покладалися стратегічні завдання кредитної підтримки підприємств АПК і впровадження відповідних державних програм у сільському господарстві. Однак через відсутність відповідних змін до законодавства банк з моменту отримання банківської ліцензії майже не здійснював банківської діяльності, передбаченої статутом. Відтак, був ліквідований 10 вересня 2014 р. урядом Яценюка. Причини ліквідації цієї фінансової установи в постанові Кабміну не уточнюються.

Захищає права селянина, як і будь якого громадянина України, і чинна Конституція. Стаття 41 Основного Закону гласить: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності". З цього приводу в українських ЗМІ прихильники зняття мораторію по-своєму почали трактуватирішення Європейського суду з прав людини, де говориться, що "абсолютна заборона на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення стала непосильним тягарем для заявників". На думку низки експертів, у такий спосіб порушено конституційне право розпоряджатися власністю, а відтак, мораторій має бути негайно скасовано. Втім, саме рішення не зобов'язує українську владу зробити це невідкладно.

Загалом в Україні налічується майже 42 млн га земель сільгосппризначення. Більшість з них — 27,7 млн га — це приватні паї. Враховуючи нормативну грошову оцінку, її загальна вартість становить близько 40 млрд дол., які були б суттєвим вливанням в економіку України. Для нас же основним інструментом відродження та збереження агропромислового потенціалу України має стати не виробництво зернових, а створення сільськогосподарського виробництва з високою доданою вартістю. Умови для цього є. Вони на поверхні.

#Валерій Клочок

https://dt.ua/ariculture/ukrayinske-selo-rozminna-moneta-pri-zapusku-rinku-zemli-279528_.html

Далі...

Держава проти лісу?

Хто з київських пагорбів монотонно заганяє український ліс у "феодальний" стан?



Наприкінці травня на базі ДП "Іванківське лісове господарство" Київської області відбулася науково-практична конференція Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛР) та Товариства лісівників України, організатором і модератором якої виступив кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції, голова згаданого Товариства Юрій Марчук. ДАЛР представляв заступник голови Володимир Бондар. Запрошеними на дискусію з проблем всихання сосни були депутати ВР України (члени Комітету з питань екологічної політики і природокористування), керівники міжобласних спеціалізованих лісозахисних підприємств, науковці, викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування, представники громадськості, ЗМІ.

Мова йшла про те, що проблема всихання соснових лісів з вини шкідників в Україні набула загрозливих масштабів. "Якщо такі патологічні процеси раніше мали місце лише в пристигаючих лісах, то нині інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молодняки. У 2011 р. осередок всихання був зафіксований на Житомирщині, впродовж наступних чотирьох років цей процес просунувся на північний захід України, а 2017 р. відзначився нападом шкідників на соснові бори центральних областей України. Патологічне обстеження соснових насаджень у нинішньому році підтвердило, що вони сохнуть і в зоні лісостепу. Цифри дуже невтішні: площа уражених лісів, підпорядкованих ДАЛР, сягнула 350 тис. га! Оскільки сосняки України становлять до 80% загальних їх площ і більше, за короткий період часу Україна може реально втратити значну їх частину", — лаконічно висловився про проблему Володимир Бондар.

Він зокрема наголосив, що чинники, які сприяють поширенню верхівкового короїда, — це неспроможність вітчизняної системи оздоровчих заходів лісів; переважне застосування в осередках всихання сосняків вибіркових санітарних рубок з вилученням лише сухостою згідно з чинними Санітарними правилами; неможливість вилучення свіжозаселених шкідниками дерев, які, за чинними правилами, в рубку не відводяться; заборона проведення санітарних рубок у "сезон тиші" (з 1 квітня по 15 червня), коли відбувається інтенсивне розселення короїдів після зимівлі; нестабільне фінансування лісозахисних заходів. За чинними українськими законами, у суцільні санітарні рубки можна відводити лише остаточно знищені шкідником насадження. Втрата сосни як головної породи лісів завдасть державі непередбачених економічних збитків, що можуть обчислюватися десятками мільярдів гривень.

Юрій Марчук: "Українське Полісся з цієї причини щороку втрачає, щонайменше, 100 тис. га рукотворних соснових борів. В Українських Карпатах уражено 220 тис. га смереки. Галузь втрачає понад тисячу гривень на одному кубічному метрі деревини. Після "зони тиші" настане зона "мертвої тиші", — як це донести до влади? Треба негайно рятувати не те, що всохло, а те, що ще живе. Комахи "привели" до Києва харківський лісостеп, але уряд уперто не помічає цих проблем. Що говорить про боротьбу з усиханням сосни закордонний досвід (щорічно у світі гине до 35 млн. га лісів)? У Німеччині, Польщі та Швеції лісівники випереджають короїдів, не чекають, поки деревина втратить технічні якості. У США давно працює правило фізичної ліквідації осередків усихання. Виробивши гнучке законодавство, Європа не перетворює прийняття важливих рішень стосовно долі лісу на бюрократичну тяганину, як це заведено в Україні".

На думку вченого, інвазія шкідників може істотно змінити зовнішній вигляд, видовий склад та загальний фізіологічний стан українського лісу, адже короїд стрімко розповсюджується по всьому ареалу поширення сосни в Україні. Доки від Мінприроди України чекають висновків і дій в інтересах збереження природи, доки воно примножує втрати репутації, ліс сохне. Доки українські екологи перевзуваються в усе "європейське", забувши запитати розмір чобіт, і волають з усіх пилососів та прасок, що український ліс гублять незаконні рубки, — короїд банально знищує ліс. Лісівники й екологи біжать за шкідником і не можуть його наздогнати, — резюмував ініціатор проведення конференції.

Ентомолог, кандидат сільськогосподарських наук Василь Бородавка: "Україна зіштовхнулася з масштабним екологічним лихом, — гинуть соснові ліси. Цивілізований світ не має вагомих наукових рекомендацій для боротьби зі шкідниками хвойних порід. Немає препаратів, які здатні знищити комах в осередках ураження. Гине стрункий, вічнозелений вид, що пережив юрський період (185 млн років тому) і останній льодовиковий період. Наслідки плачевні і можуть стати трагічними. Короїд — це довершена "біологічна зброя". Він "працює" швидко — з осені по травень наступного року. Наслідок: дерево мертве. Проблема зріє давно, але вона так і не стала частиною державного порядку денного".

Учасники заходу впевнені, що процес можна було зупинити давно, але на перешкоді стало Міністерство екології. Згідно з одним із законів Паркінсона, "заява заявника розглядається після його смерті". Тобто рішення може з'явитися, коли рятувати вже буде нічого. А тим часом у держлісгоспі, де проводився семінар, налічується 200 тис. м куб. сухої сосни на пні, пошкодженої короїдом. На сьогодні, — стверджує директор підприємства Олександр Калапац, — втрати від цього становлять 50%. З цієї деревини, якби її спиляти, ще можна відібрати частину технологічної деревини, середня ціна якої — 500 грн, решта — дрова по 400 грн. за м куб. За кілька тижнів усю уражену деревину буде зарахувати до категорії "дрова". Елементарні розрахунки свідчать, що, при ціні ділової деревини 1,5 тис. грн., лише одне лісове підприємство України зазнає втрат на сотні мільйонів гривень. Василь Бородавка заявляє, що сьогодні такі "дров'яні склади" розкидані по всьому ареалу сосни в Україні. За найскромнішими підрахунками, тривожна цифра становить, щонайменше, 10 млн м куб. У фіскальному вираженні такий обсяг ділової деревини дорівнює 15 млрд грн!



Авторитетна думка провідних вчених-лісівників і експертів світу одностайна: єдиний правильний спосіб запобігти масовому поширенню шкідників — своєчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів. "Вибіркові рубки, що їх проводять після того, як комаха вбила дерево, неефективні. Ми боремося зі шкідником, своєчасно вирубуючи свіжо заселені дерева, інсектициди більше не застосовуються в лісовому господарстві Швеції, феромони використовують лише для моніторингу", — стверджує шведський професор Ф. Шлиттер.

Українські вчені, які працюють над цими проблемами, пропонують в окремих областях з ураженими сосновими лісами законодавчо впровадити тимчасовий особливий режим лісокористування та лісозахисту. Визнати на законній основі факт, що видалення сухостою не є заходом запобігання поширенню шкідників, бо вони його не заселяють. Для цих областей тимчасово впровадити необхідні зміни в такі законодавчі документи: Санітарні правила в лісах України (постанова №756 від 26.19. 2016р.) щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санітарні рубки, та їхньої мінімальної площі; Закон України "Про оцінку дії на довкілля" щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві; Правила поліпшення якісного складу лісів; постанова Кабміну "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" — для встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу" — стосовно виняткового проведення санітарних рубок у лісах, пошкоджених короїдом, у період масового розмноження фауни, з 1 квітня по 15 червня.

Заміна монокультурних лісових насаджень на мішані ліси потребує стабільного фінансування. Тому для створення лісового фонду України необхідно терміново прийняти низку законів: "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" №8239; "Про внесення змін до п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України №8240; "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 р." №8246; "Про внесення змін до Лісового кодексу України" №8238. Законодавчо визначити цільове спрямування ресурсів Держфонду розвитку лісового господарства, утвореного у складі спецфонду Держбюджету України, на підтримку лісогосподарських підприємств, лісові угіддя яких найбільше постраждали від шкідників, фінансування наукових розробок та інновацій у справі порятунку лісів, фінансування галузі Півдня і Сходу України.

З метою стабілізації фінансування лісозахисних заходів за рахунок власних коштів лісогосподарських підприємств необхідно внести зміни до Податкового кодексу в частині: скасування дивідендів на прибуток цих підприємств; зменшення ПДВ на реалізацію круглих лісоматеріалів до 12—14%; переходу від попневої плати до рентної плати з одного гектара лісу.

З метою забезпечення у 2018 р. вище згаданого особливого режиму лісокористування необхідно розробити і внести зміни до Бюджетного кодексу та Закону "Про Державний бюджет України на 2018 р.", в яких передбачити: виділення для лісового господарства 120 млн грн, отриманих бюджетом від ліквідації аграрного банку України; виділення 600 млн грн з бюджету для потреб лісового господарства відповідно до указу президента України. Ситуація, що склалася, потребує термінового розгляду і прийняття проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів" №8241 від 5 квітня 2018 р.

Що тут сказати? Настав той фатальний час, коли сама природа нагадала людині про необхідність дотримуватися вічних законів Буття. Ліс, як і людина, має власну долю. Але вона багато в чому залежить від людини. Потрібно зовсім мало: бажання зберегти ліс. У ліс прийшла біда, але проблема впродовж тривалого часу нехтується у високих міністерських коридорах. Складається враження, ніби лісова галузь плутається під ногами черствої влади і на неї банально не звертають уваги. Люди не здатні до діалогу. Держава проти лісу! Це нонсенс!

Сьогодні важко згадати випадок, коли українські чиновники в міністерських кабінетах чимось допомогли лісовій галузі. Ліс для них — швидше, називна функція, ніж реальність. Настав час, коли ми у глобальному масштабі зіштовхнулися з двоєдушністю влади, яка стратегічно й системно робить не те, що говорить, а те, чого зовсім не збирається робити. Плани головного лісового відомства України з порятунку та розвитку лісової галузі цілком можуть бути реалізованими, однак не варто забувати, що багато хороших пропозицій і концепцій надовго залишаються у стінах уряду та Верховної Ради під приводом "доопрацювання", а деякі не можуть вийти роками чи назавжди покриваються кабінетним пилом.

На захід, який має вирішити долю соснових лісів України чи принаймні хоч якось вплинути на це вирішення, були запрошені п'ятнадцять депутатів ВР України — членів Комітету з питань екологічної політики і природокористування. На жаль, уважили лісівників лише перший заступник голови Комітету Анатолій Дирів та… помічник народного депутата Оксани Білозір — Віктор Симоненко, за що їм учасники конференції подякували.

На порозі масштабної катастрофи українського лісу як ніколи потрібні злагода, порозуміння, соціальний консенсус та спільні дії уряду, профільних міністерств і лісівників у пошуках виходу із загрозливого становища. А тим часом триває нескінченне листування ДАЛР з Мінекології про внесення потрібних поправок до Правил санітарних рубок лісу. Ліс усихає. Усихає щодня, щогодини. Це той випадок, коли природоохоронне законодавство заважає збереженню природи. А природа помилок не прощає. Сьогодні екологи працюють над маніпуляцією з громадською думкою — від підміни понять до зради державних інтересів. Вони становлять крихітну частинку суспільства, але перевага віддається їхньому скигленню. І це скиглення, як виявляється, набагато важливіше й дієвіше, ніж думка лісівників, вчених, громадськості. Настав час закопати іржаву сокиру ненависті цих "природозахисників" і почати будувати нові стосунки.

Хто в цьому винен, тримаючи кістлявою рукою над лісовою галуззю "прапор капітуляції"? Які міністри й міністерства? Хто з київських пагорбів монотонно заганяє український ліс у "феодальний" стан? Хто хронічно ігнорує прохання лісівників, їхнє бажання повернути славу лісовій галузі нашої держави? Запитання не риторичні. Комусь доведеться відповідати.

АВТОР
Петро Чечелюк

СТАТТІ АВТОРА

Ліс України: "стратегія" без стратегії

Ліс — це та галузь, завдяки якій відкривається можливість зробити ривок до несировинних секторів економіки,...
У Європу з "дровами"?

Синдром меншовартості таки здолав Україну.
Олександр Кватирко: які ресурси дадуть поштовх розвиткові Волинського Полісся?

4 липня 2014 р. у Верховній Раді виникло нове міжфракційне депутатське об'єднання "За розвиток поліських...

Всі статті автора

Джерело

Далі...

В Петриковском районе горел лес

На месте работали пожарно-спасательные отряды

Общая площадь возгорания составила 4 гектара

Вчера, 31 мая, на территории Куриловского лесничества в пределах Куриловки произошел пожар.

По данным пресс-службы ГСЧС Украины в Днепропетровской области, общая площадь возгорания составила 4 гектара.

Для того, чтобы полностью ликвидировать возгорание понадобилось чуть более полтора часа. На месте работали пожарно-спасательные отряды. В тушении пожара принимали участие 8 человек личного состава и две единицы спецтехники.

По какой причине произошел пожар, предстоит выяснить специалистам.

Напомним, на ближайшие 6 дней в Днепропетровской области введен 5 класс пожарной опасности. Гражданам запрещается на это время поседение лесов во избежание пожаров.

01 июня 2018 16:45
https://dnepr.comments.ua/news/2018/06/01/164537.html

Далі...

Ежегодный практический семинар (тренировка) лесопатологов в Республике Марий Эл

28 мая Филиал ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Республики Марий Эл» перенял эстафету по проведению практического семинара (тренировки) по государственному лесопатологическому мониторингу. 

Подобные семинары уже прошли на территории Республики Дагестан и Смоленской области. Центр защиты леса Республики Марий Эл стал площадкой для проведения тренировки специалистов 12 филиалов ФБУ «Рослесозащита» Приволжского и Уральского федеральных округов. На открытие и ведение семинара из Пушкино прибыли заместитель директора ФБУ «Рослесозащита» Мария Игнатова и начальник отдела организации государственного лесопатологического мониторинга Александра Бабурина. В семинаре принимали участие представители Департаментов лесного хозяйства по Приволжскому и Уральскому федеральным округам, заместитель министра Минприроды Республики Марий Эл Сергей Вершинин. Календарный план семинара предусматривал два дня теоретической части и обсуждений, а также один день полевых тренировок на территории лесного фонда ГКУ «Южное межрайонное управление лесами» - «Куярское лесничество». Также во время семинара участники посетили Центр защиты леса Республики Марий Эл, познакомились с сотрудниками и условиями работы

Пленарная часть семинара была открыта приветственным словом заместителя директора ФБУ «Рослесозащита» Марии Игнатовой. Далее выступил заместитель министра Минприроды Республики Марий Эл Сергей Вершинин, рассказав об особенностях ведения лесного хозяйства и обеспечения защиты леса в Республике Марий Эл. Заместитель начальника Департамента лесного хозяйства по Приволжскому федеральному округу Сергей Ковалев выступил с докладом о работе по защите лесов на территории округа, в том числе в рамках выполнения федерального закона 455-ФЗ. Далее слово было предоставлено директору Центра защиты леса Республики Марий Эл Андрею Самосудову, который вкратце рассказал о деятельности филиала и об особенностях осуществления государственного лесопатологического мониторинга на территории республики. Основные результаты осуществления ГЛПМ в 2017 году на территории лесного фонда рассматриваемых округов были представлены Марией Игнатовой. В её выступлении были освещены такие вопросы, как результаты оценки достоверности сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов и обоснованности мероприятий, предусмотренных актами лесопатологического обследования, рекомендации по их заполнению, порядок участия специалистов учреждения в проверочных мероприятиях по оценке санитарного состояния лесов и правильности назначения санитарно-оздоровительных мероприятий. Александра Бабурина выступила с докладом, в котором были освещены такие вопросы, как применение нормативно-правовых актов при осуществлении мероприятий по защите леса, формирование и ведение реестров ГЛПМ, основные требования к выполнению работ, практика организации и осуществления мероприятий по ликвидации очагов вредных организмов. В ходе семинара специалисты отдела назначения мероприятий по защите лесов ФБУ «Рослесозащита» разобрали основные ошибки, выявляемые при рассмотрении актов ЛПО, продемонстрировали возможности автоматизированной аналитической системы «Контроль за достоверностью сведений, содержащихся в актах лесопатологического обследования», разработанной в учреждении.

Для прохождения практической части семинара участники переместились в Куярское лесничество, где сотрудники Центра защиты леса Республики Марий Эл провели тренировки по заданиям, напрямую связанным с работами по государственному лесопатологическому мониторингу. Начали с тренировки глазомера по определению категорий состояния деревьев основных лесообразующих пород на постоянных пунктах наблюдения. Практиковались в проведении выборочных наземных наблюдений за популяциями вредных организмов на пунктах детального надзора в очаге восточного майского хруща. Участники семинара подтвердили свои навыки в проведении выборочных наземных наблюдений за санитарным и лесопатологическим состоянием лесов в насаждениях, повреждённых смоляным раком сосны и корневой губкой. А также показали мастерство при проведении оценки санитарного и лесопатологического состояния лесов на участке, где проведена сплошная санитарная рубка в комплексном очаге смоляного рака и корневой губки. Финальной точкой практической части семинара стало побригадное лесопатологическое обследование повреждённого участка леса с составлением Акта лесопатологического обследования в полевых условиях. По результатам семинара подготовлен протокол, который включил в себя не только основные итоги и достижения по проделанной работе, но учёл все конструктивные пожелания коллег, направленные на дальнейшее совершенствование защиты леса как в части нормативно-правовой базы, так и в части дальнейшего перспективного развития. Практический семинар (тренировка) прошёл в дружественной обстановке, показав сплочённость и профессионализм коллектива учреждения. По итогам семинара все участники получили допуски к проведению работ по государственному лесопатологическому мониторингу в 2018 году.

1 Июня 2018

Короткая ссылка на новость: http://www.forest.ru/~1wNfn

http://www.forest.ru/news/society/annual_workshop_training_forest_experts_who_estimate_in_the_republic_of_mari_el/

Далі...

Лес на дне морском: зачем Узбекистан засаживает пересохший Арал

Люди убили Аральское море, а теперь оно убивает их.

Ветер поднимает в воздух и разносит по Каракалпакии химикаты и пыль с пересохшего морского дна. Местные жители болеют и умирают.

Сможет ли изменить ситуацию амбициозный проект Узбекистана: превратить ядовитую пустыню в лес саксаула?

Как убивали Аральское море

Этот сюжет - часть серии “Замеряя температуру”, созданной на средства Skoll Foundation.

https://www.bbc.com/russian/media-44336237

Далі...

«Лісову пожежу в Олешківському районі гасимо й сьогодні», – начальник обласного лісгоспу

Сьогодні під час засідання сесії Херсонської обласної ради перед депутатами виступив начальник обласного лісгоспу Віктор Тищенко.

Він розповів про пожежу в Олешківському лісництві, яку рятувальники гасили останні 5 діб, повідомляє ХЕРСОН.city.

- Пожежу гасять і зараз, в ці хвилини. Нам всі допомагали, всім велике спасибі. Сьогодні до нас лише надійшли перші кошти від Олешківськогої РДА, які підуть на купівлю палива. Виділялися кошти й з інших управлінь. Зараз площу пожежі патрулюють по периметру рятувальники та наші працівники, продовжуємо роботу.

Читайте також – Укротители пекла: как на Херсонщине тушили адский пожар в лесу – ФОТОРЕПОРТАЖ

Питання про допомогу обласному управлінню лісомисливського господарства прийнято депутатами обласної ради.

А голова ради Владислав Мангер подякував всім, хто вийшов на боротьбу з лісовою пожежею:

- Я точно знаю, що там були не лише рятувальники, працівники лісгоспів та військові. Мешканці місцевих сіл теж брали в руки лопати, відра з піском і йшли гасити полум’я, дякую всім героям!

Читайте також: «Військові спільно з лісниками заступають на охорону лісів Херсонщини», – Андрій Гордєєв

Нагадаємо, на вихідних у Раденському лісництві виникла пожежа, що перейшла згодом в Олешківське лісництво. Пожежу локалізували, гасили 4 доби, однак полум’я знищило 580 га рукотворного лісу.

Читайте також: Лісову пожежу на Херсонщині вдалося локалізувати. Але її наслідки жахливі – ФОТО

Джерело: ksza.ks.ua

http://kherson.ua.city/incidents/10965-lisovu-pozhezhu-v-oleshkivskomu-rajoni-gasimo-j-sogodni-nachalnik-oblasnogo-lisgospu

Далі...

У зоні відчуження висадили понад 1 000 000 дерев

Під час весняної лісокультурної кампанії працівники ДСП «Північна Пуща» висадили 1 200 000 сіянців, що забезпечило лісовідновлення на 94,5 га. Окрім того, за рік природним шляхом поновилося ще близько 200 га лісу.

«Лісовідновлювальні роботи у зоні відчуження дуже важливі, адже ліс – це наш природний бар’єр між щільно забрудненою територією навколо ЧАЕС та прилеглими землями. Він запобігає винесенню радіонуклідів за межі зони відчуження», – підкреслює Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

Висадка сіянців відбувається на згарниках минулих років і сприяє відновленню біологічного розмаїття на цих територіях. Для заліснення використовують сосну та дуб, які поширені у цьому регіоні. Усі сіянці вирощені працівниками ДСП «Північна Пуща» у розсадниках підприємства.

На осінь заплановано продовження кампанії з висадки дерев на площі 55,5 га з використанням ще 450 тис. сіянців. Сприяння природному лісовідновленню проводитиметься на 250 га.

Новини ЧАЕС та зона відчуження

https://menr.gov.ua/news/32425.html

Далі...

Остап Семерак: Ми працюємо над належним обчисленням та використанням екологічного податку

Існуюча система екологічного оподаткування в Україні потребує змін. Про це в ефірі програми «Подія Вересня» сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Він нагадав, що торік українські підприємства сплатили понад 4 млрд грн екологічного податку.

«Це є плата забруднювача державі, щоб держава системно подивилася, як поправити ту шкоду, яку вони завдали. З цих коштів – з тих 4 мільярдів – до Міністерства екології та природних ресурсів, яке відповідальне за формування державної політики у сфері захисту навколишнього природного середовища, дійшло 360 мільйонів гривень. Це менше 5% коштів. Інші гроші осіли частково в місцевих бюджетах, а частково в загальному фонді бюджету», - пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що екологічний податок у більшості випадків використовується неефективно та має бути переглянутий.

«Зараз ми працюємо над належним обчисленням екологічного податку і його використанням. Ми хочемо частково спрямовувати ці кошти на екологічну модернізацію виробництв, а також стимулювати підприємства до зменшення обсягів викидів та скидів забруднюючих речовин через бонуси в оподаткуванні», - резюмував Міністр.

За його словами, в Україні цей податок в рази нижчий, ніж в інших країнах та не компенсує повністю збитків, завданих природному середовищу й здоров’ю населення внаслідок потрапляння в атмосферу, воду, ґрунти та ліси шкідливих компонентів.

Міністерство екології та природних ресурсів України, 

опубліковано 01 червня 2018 року о 16:49

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ostap-semerak-mi-pracyuyemo-nad-nalezhnim-obchislennyam-ta-vikoristannyam-ekologichnogo-podatku

Далі...