В российских лесах могут появиться "тревожные кнопки" для заблудившихся

Власти Московской области продолжают прорабатывать различные варианты по созданию системы спасения заблудившихся в лесу. Недавно губернатор Подмосковья Андрей Воробьев рассказал журналистам, что в лесах могут появиться специальные ориентиры, которые, по сути, должны помочь заблудившимся найти выход. Также обещают, что в ближайшем будущем появится специальная группа спасателей, специализирующаяся на поиске потерявшихся в лесу граждан.

Стоит сразу отметить, что данная проблема является весьма актуальной. Каждый год только в летний период происходят десятки случаев с заблудившимися людьми в лесах. Не редко потерявшиеся пропадают, и найти их уже не удается. Люди оказываются в лесу без средств связи, или у них садится аккумулятор, или в лесу имеется очень плохой сигнал - в результате позвать на помощь они не могут, так же как и передать свои координаты.

Власти Подмосковья надеются, что решить проблему с заблудившимися удастся при помощи специальных информационных табло, которые должны быть установлены в лесах. Каждое такое табло будет содержать информацию об окрестностях, карту и что более важно – «тревожную кнопку».

Нажав эту самую кнопку, потерявшийся сможет отправить сигнал в центр помощи. Так как каждое табло будет обозначено на карте в специальной базе данных, на место подачи сигнала незамедлительно отправиться команда спасателей.

На данный момент проект с установкой «табло жизни» находится на стадии проектирования. Если в ближайшие месяцы проект дойдет до стадии «пилотного», то власти установят в Московской области 100-200 маяков в качестве эксперимента. В случае если система окажется жизнеспособной, она получит свое развитие на только в Подмосковье, но и по всей стране.

18.06.2018 22:36

https://novate.ru/news/5792/

Далі...

Кам’янські лісівники опікуються старовинним джерелом

Одна з визначних природних пам’яток Холодного Яру ­– це Атаманський парк, який належить до природо-заповідного фонду і являє собою урочище вікового масиву дубово-грабового лісу з системою ставків та стежок, що розташований на території держлісфонду. Тут же, в межах Креселецького лісництва Кам’янського лісгоспу, знаходиться прадавнє джерело «Живун». З давніх часів воно славилось своїми цілющими властивостями, за переказами ще козаки і гайдамаки віддавали шану цій воді, лікуючи нею рани.

Загалом існує кілька легенд про це джерело. За однією з них, святий апостол Андрій Первозванний та його учні проходили повз Холодний Яр спекотного літа, коли їм захотілося пити, то апостол вдарив своїм посохом об землю і з того місця потекла прохолодна вода. Так і утворилось джерело «Живун».



Скуштувати цілющої води сюди приїжджають як місцеві жителі, так і численні туристи. Територія навколо джерела впорядкована, побудовано альтанку зі столиком і лавами, над джерелом зведено дах, до води ведуть кам’яні сходи – усе це задля зручності та комфорту відвідувачів зробили лісівники Креселецького лісництва, які опікуються цією пам’яткою природи.



«Це місце особливе – екологічно чиста питна вода із вмістом розчиненого срібла та інших корисних для здоров’я людини хімічних елементів посідає перше місце серед лісових джерел урочища «Холодний яр» та навколишніх природних заповідників. Ми докладаємо максимум зусиль аби тримати його в належному стані і водночас не порушувати природні та історичні особливості цієї місцевості», – відзначає директор ДП «Кам’янське лісове господарство» Віталій Верес.



З десяток років тому біля джерела встановлено капличку, щотижня тут проходить молебень, освячення води і причащання нею. Місцеві старожили стверджують, що ця вода лікує від сотень хвороб як духовних, так і тілесних.



За інформацією Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства

http://strichka.com/item/79676743

Далі...

Лесные пожары

В Красноярском крае продолжается пожароопасный сезон в лесах. В регионе функционирует система обнаружения и тушения лесных пожаров. Ежедневно в соответствии с классом пожарной опасности в районах края проводится наземное и авиационное патрулирование, в работах задействовано около 100 мобильных групп и более 100 единиц техники, в том числе 35 воздушных судов судов - 19 самолетов и 16 вертолетов различных типов. Но всегда ли надо тушить лесной пожар?

Тушить…

Обнаружил пожар и потушил - логика железная. В Красноярском крае именно так действуют специалисты Лесопожарного центра. Можно добраться на машинах - едут, в труднодоступные территории оперативно доставляют группы десантников-пожарных и парашютистов-пожарных. 99% возгораний в лесах специалисты краевого Лесопожарного центра обнаруживают на незначительных площадях – до 5 га, более 90% пожаров ликвидируют в первые сутки.




Что касается мониторинга в зоне контроля, то в регионе пользуются достижениями космической отрасли. Все-таки территории в крае в основе своей труднодоступные и обнаружить возгорание с космоса гораздо быстрее. Но есть здесь одно странное на первый взгляд «но»: в случае отсутствия угрозы населенным пунктам и объектам экономики, а также отсутствия на данных территориях ценных лесных ресурсов принимаются решения о приостановлении тушения данных пожаров. Объяснение понятно: в среднем одна операция исчисляется несколькими десятками миллионов рублей, тогда как возможный ущерб - несколькими сотнями тысяч рублей.


«В Красноярском крае уже на протяжении пяти лет успешно используется практика внутрибазового маневрирования силами и средствами лесных огнеборцев, которая позволяет оперативно доставлять ресурсы в те территории, где прогнозируется осложнение лесопожарной обстановки. Это позволяет удерживать ситуацию под контролем без привлечения федерального резерва и сил соседних регионов. Самое главное - нам удалось не допустить перехода огня из леса на населенные пункты и объекты экономики, - подчеркнул министр лесного хозяйства края Димитрий Маслодудов.

По словам чиновника, в этом году в регионе значительно сократилось количество лесных пожаров и площади, пройденные огнем. С начала пожароопасного сезона в крае зарегистрированы 355 лесных пожаров на площади около 15 тысяч гектаров. Тогда как в 2017 году на эту дату в крае произошли 852 лесных пожара на площади почти 50 тысяч гектаров.

…или не тушить?

Ученые настаивают: не все лесные пожары нужно тушить. Странно, но это факт. О ситуации рассказал Роман Котельников, директор красноярского Филиала ФБУ ВНИИЛМ «Центр лесной пирологии».


«При тушении лесных пожаров важна роль сразу нескольких факторов и условий, которые, безусловно, нужно учитывать при принятии решения о том, нужно или нет ликвидировать возгорание», - заявил он.

Во-первых, это конечно вред, который может быть причинен лесу и как природному ресурсу и как экосистеме. Так, если в лесу много лет не было пожара, то скапливается много сухих листьев, опавшей хвои, сухих веток и валежа, что в случае распространения пожара приведет к увеличению его интенсивности.

Во-вторых важно учитывать и удаленность загорания от населенных пунктов и объектов экономики и иной инфраструктуры, а также наличие на пути огня естественных препятствий.

Ну и в-третьих, важен экономический фактор. В условии, когда ресурсы пожаротушения ограничены, необходимо эффективно распределить приоритеты, направляя силы на тушение более опасных лесных пожаров.


«Чаще всего на севере, где отсутствуют ценные леса, практически нет никакой инфраструктуры, и доставить силы и средства можно, только используя авиацию. В разгар пожароопасного сезона, когда в сутки могут одновременно возникать десятки возгораний, в том числе и в тех территориях, где может возникнуть угроза населенным пунктам, распылять ресурсы ради малоценных лесных участков не целесообразно. Нужно также понимать, лес живой. Он тоже может умирать от возраста или из-за повреждения лесными вредителями. И тут огонь может быть единственным способом очистить путь молодому поколению деревьев и только благодаря пожарам высокопродуктивные леса могут существовать на одних и тех же площадях многие тысячелетия. Известно, что пожары выполняют в лесу роль своеобразного севооборота. Но еще раз повторюсь, каждый случай рассматривается индивидуально. В нашем Центре лесной пирологии мы сейчас как раз занимаемся разработкой методических рекомендаций для специалистов лесопожарных формирований чтобы оказать помощь в принятии правильного решения, которое позволит соблюсти баланс экономических и экологических интересов», - рассказал Котельников.

Мало кто знает, но в Красноярском крае с 1993 года проходит уникальный пожарный эксперимент. На острове Бор, расположенном в 650 км от Красноярска в окружении зелено-желтых болот, под руководством ученых из 24 стран мира две группы десантников устроили масштабный пожар. В течение двух часов остров выгорел полностью. Основной задачей эксперимента было наблюдение за тем, как после разрушительного верхового пожара природа будет восстанавливаться без вмешательства человека. Чтобы результаты эксперименты можно было увидеть, как говорится, воочию, рядом со сгоревшим островом оставили нетронутый огнем участок, на котором сохранился старый лес.

Сам эксперимент по задумке ученых рассчитан на 200 лет, но первые результаты можно оценить уже сейчас. Спустя 20 лет на пройденных огнем участках острова возвышаются молодые сосны высотой в два человеческих роста, кое-где встречаются березы и даже кедры. Тогда как на участке, куда огонь не пустили, молодых деревьев нет, здесь все покрыто белоснежным слоем мха, именно он, как поясняют ученые, не дает семенам пробиться и в то же время создает идеальные условия для распространения огня.

По наблюдениям ученых, уже подтвержденных результатами исследований, естественное возобновление леса на сгоревшем острове проходит успешно. Ежегодно специалисты высаживаются на острове, замеряют высоту и диаметр стволов, оценивают объем накопившихся горючих материалов, растительный покров и берут пробы земли, чтобы посмотреть, как восстанавливаются микроорганизмы. Уже сейчас они с уверенностью говорят: природные пожары имеют благотворный эффект и ускоряют развитие леса.

Красноярск

09:00 20 июня 2018
Автор: Sibnovosti.ru

фото: пресс-служба министерства лесного хозяйства Красноярского края

http://krsk.sibnovosti.ru/incidents/366314-lesnye-pozhary

Далі...

Володимир Бондар обговорив з директором австрійського Лісового дослідницького центру Пітером Майером питання адаптації лісового господарства до змін клімату

Українська делегація під керівництвом заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря перебуває в Республіці Австрія для обміну досвідом та налагодження співпраці у галузі лісового господарства.

Зокрема, сьогодні відбулася зустріч та обговорення низки питань у Лісовому дослідницькому центрі щодо адаптації лісового господарства до змін клімату.

Австрійські дослідники мають детальну інформацію щодо як позитивних, так і негативних наслідків змін клімату. Наприклад, за їхніми даними, ялина зараз має кращий приріст, однак за наступні 30 років ця порода дерев, основна для Австрії, може зникнути.

Також заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар та директор австрійського Лісового дослідницького центру Пітер Майер обговорили питання щодо підготовки національної звітності по Рамковій конвенції ООН зі змін клімату. Австрійські лісівники звертають увагу на те, що у найближчій перспективі матимемо великі проблеми зі станом лісового господарства внаслідок погіршення стану лісів та короїдного всихання.

Володимир Бондар, у свою чергу, також зазначив, що проблема поширення короїдів та масового всихання лісів дуже актуальна для України.

«Дуже добре, що австрійські науковці та лісівники порушують питання “біологічної пожежі” на глобальному рівні. Ми повністю їх підтримаємо задля спільної боротьби зі шкідниками лісу. Сподіваюся, що рішення, які будуть прийняті в подальшому, сприятимуть адаптації українського законодавства до більш швидкого реагування на зміну клімату. І як наслідок — до швидких та ефективних дій у боротьбі з короїдом та всиханням», - підкреслив Володимир Бондар.

Окрім того, під час зустрічі австрійська сторона презентувала особливості комунікації з громадськістю та досягнення роботи Лісового діалогу. Вони домоглись за участю більш ніж 85 організацій та відомств узгодити стратегію та план дій на період після 2020 року.

Також українські та австрійські лісівники обговорили питання організації подальшої співпраці. Визначили тематику проведення тренінгів та семінарів в Україні для поширення досвіду Австрії у запобіганні наслідків зміни клімату, комунікації з громадськістю.

2018-06-19 09:17:14

http://www.ukrforest.com/news/13729

Далі...

Лісгоспи Хмельниччини завершили огляд новостворених лісів

Щоб визначити якість виконаних лісокультурних робіт навесні 2018 року та відповідність проектам створених нових культур, проведено їх технічне приймання в усіх лісогосподарських підприємствах Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Перевірку здійснювали комісії в складі представників держлісгоспів, лісничих, майстрів, лісників та представників галузевої профспілки.

Ділянки лісових культур, що не відповідають вимогам густоти садіння (сіяння), мають відхилення від запропонованого породного складу, технології створення, підлягають виправленню й повторному технічному прийманню.

Результати перевірки засвідчено актами технічного приймання лісових культур. На державних підприємствах створено 760 гектарів нових культур, зокрема садінням – 654, посівом – 151 та комбінованим методом – 55 гектарів. Оцінка їх якості така: 13% культур мають дуже добрий стан, 80% – добрий і 7% – задовільний.

Під природне поновлення залишено 158 га, що склало 17% від усіх відновлених ділянок.

Також навесні створено 16 га плантацій новорічних ялинок і майже 2 га шкілок з декоративним посадковим матеріалом. У розсадниках висіяно насіння лісових порід на площі 7,7 га.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ

2018-06-19 10:49:52

http://www.ukrforest.com/news/13731

Далі...

Вінницькі лісівники плідно співпрацюють з лісівниками-науковцями

Науково-практичний семінар «Лісівничо-екологічні методи, досвід та перспективи ведення лісового господарства у дібровах Вінницького ОУЛМГ» відбувся днями на базі ДП «Тульчинське ЛМГ» за активної участі лісівників-практиків і лісівників-науковців.

Участь у семінарі взяли начальник Вінницького ОУЛМГ Анатолій Бондар, начальник відділу лісового господарства Вінницького ОУЛМГ Мельник І.В., директор та головний лісничий ДП «Тульчинське ЛМГ» Поліщук В.А., Килімник Г.П., професорсько-викладацький склад кафедр лісівництва, біології лісу та мисливствознавства НУБІП України (в.о. завідувача кафедри лісівництва, доцент Сендонін С.Є., професор кафедри лісівництва Зібцев С.В. та інші).

Відкрив пленарне засідання семінару начальник Вінницького ОУЛМГ. У своєму виступі він проаналізував багаторічний досвід держпідприємств лісового господарства Вінницького ОУЛМГ у вирощуванні високопродуктивних лісових культур, застосування високоефективних лісівничих методик, передового досвіду і новітніх технологій. Лісівники Вінниччини першими в Україні почали вводити інтродуценти до складу лісових культур, надають велику уваги альтернативним посухостійким деревним породам у зв’язку із зміною клімату і всиханням багатьох традиційних для лісів Поділля порід. Впроваджують і лісівничо-екологічні методи у веденні лісового господарства. Тому спільно з кафедрою лісівництва з метою пошуку найближчих до природного формування способів було закладено серію дослідних ділянок.

- Основним завданням Вінницького ОУЛМГ є створення якісних лісів майбутнього! Дуб звичайний – це основна порода наших подільських дібров. Незалежна Україна налагоджує експортні поставки деревини. Але виявляється, що у нас практично немає дуба, який відповідає вимогам європейського споживача. - констатує Бондар А.О. - У процесі підвищення цінності дуба першим кроком було звуження міжрядь, що збільшило на площі ділянки кількість стовбурів головної породи. Другий крок – введення інших порід: горіх чорний (деревина в 3-4 рази цінніша за дуб, таким чином збільшується цінність кожного гектара), гікорі, а також аборигенні породи - груша лісова, черешня. Глобальне потепління викликало масове всихання ялини, сосни. Тому ми знайшли заміну цим породам - вводимо дугласію, модрину європейську, береку лікарську дуба. На початку найважчим моментом у цьому було не стільки підібрати породи, технології, скільки переламати свідомість, менталітет, традиційні підходи працівників лісового господарства. Сьогодні директори лісгоспів, спеціалісти свідомо та ініціативно підходять до цього питання. І така позиція дає поштовх до професійного заняття насінництвом, лісорозсадницькою справою.

Заслухано доповідь аспірантки кафедри лісівництва Філоненко Вікторії «Особливості агротехніки вирощування садивного матеріалу горіха чорного в Правобережному лісостепу України».

Доповідь доцента кафедри лісівництва Левченка В.В. «Спосіб рубки як захід сприяння природному лісопоновленню» теж викликала жваве обговорення. Дуже гарним практичним прикладом вдалого природного поновлення дуба звичайного є ділянка на території ДП «Вінницький лісгосп» у Медвідському лісництві. Там рубка відбулася в період після листопада до березня, тобто в той час, коли насіння висіялось і почало сходити. Тут не потрібно бути великим науковцем, щоб зрозуміти та дотримуватися такої простої логіки для досягнення позитивних результатів з природного поновлення, - поділився своєю думкою В’ячеслав Левченко.

За програмою першого дня семінару відбувся огляд дослідних об’єктів – спільних демонстраційних ділянок кафедри лісівництва ННІ ЛіСПГ НУБІП України та Вінницького ОУЛМГ у ДП «Тульчинське ЛМГ» на території Брацлавського, Шпиківського, Кирнасівського лісництв. Лісівники Вінниччини впевнені, що така плідна співпраця практиків та науковців допоможе створювати якісні лісові культури, підніме лісову галузь на ще якісніший рівень.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

2018-06-19 11:07:57

http://www.ukrforest.com/news/13732

Далі...

Бондар вивчав досвід австрійців у боротьбі з короїдом

Українська делегація під керівництвом заступника голови Держагентства лісових ресурсів Володимира Бондаря перебуває в Австрії для обміну досвідом та налагодження співпраці у галузі лісового господарства.

Зокрема відбулася зустріч та обговорення низки питань у Лісовому дослідницькому центрі щодо адаптації лісового господарства до змін клімату, - повідомляє прес-служба Держлісагентства.

Австрійські дослідники мають детальну інформацію щодо як позитивних, так і негативних наслідків змін клімату. Наприклад, за їхніми даними, ялина зараз має кращий приріст, однак за наступні 30 років ця порода дерев, основна для Австрії, може зникнути.

Також Бондар та директор австрійського Лісового дослідницького центру Пітер Майер обговорили питання щодо підготовки національної звітності по Рамковій конвенції ООН зі змін клімату. Австрійські лісівники звертають увагу на те, що у найближчій перспективі матимемо великі проблеми зі станом лісового господарства внаслідок погіршення стану лісів та короїдного всихання.

Бондар, у свою чергу, також зазначив, що проблема поширення короїдів та масового всихання лісів дуже актуальна для України.

«Дуже добре, що австрійські науковці та лісівники порушують питання «біологічної пожежі» на глобальному рівні. Ми повністю їх підтримаємо задля спільної боротьби зі шкідниками лісу. Сподіваюся, що рішення, які будуть прийняті в подальшому, сприятимуть адаптації українського законодавства до більш швидкого реагування на зміну клімату. І як наслідок — до швидких та ефективних дій у боротьбі з короїдом та всиханням», – підкреслив Володимир Бондар.

Окрім того, під час зустрічі австрійська сторона презентувала особливості комунікації з громадськістю та досягнення роботи Лісового діалогу. Вони домоглись за участю більш ніж 85 організацій та відомств узгодити стратегію та план дій на період після 2020 року.

Також українські та австрійські лісівники обговорили питання організації подальшої співпраці. Визначили тематику проведення тренінгів та семінарів в Україні для поширення досвіду Австрії у запобіганні наслідків зміни клімату, комунікації з громадськістю.

Сьогодні, 02:58

http://www.volynpost.com/news/115388-bondar-vyvchav-dosvid-avstrijciv-u-borotbi-z-koroidom

Далі...

Херсонські лісові пожежі. Скупість уряду накликає нову катастрофу

Вже три роки українські лісгоспи не отримують державного фінансування. Кабінет міністрів перевів ліси на госпрозрахунок, наказавши виживати власними силами, пише Ресурс. Внаслідок цього, лісогосподарства Сходу та Півдня опинилися під загрозою знищення. Зазвичай ці ліси мають штучне походження, тобто вони були висаджені людьми, мають винятково рекреаційний характер, їх заборонено використовувати для промислового засвоєння.

Південні ліси виконують важливу функцію – захищають регіон від опустелювання, а ґрунти – від ерозії. Якби не вони, то більша частина ґрунтів Півдня та Сходу були б вкриті піском і стали б не придатними для сільського господарства. Над країною насувається загроза голоду – і це не жарт, бо саме цей регіон забезпечує левову частину врожаю зернових.

Ліси проти пустель

В найбільш критичній ситуації опинилися ліси Херсонщини. Вони на 100% штучні. Їх висадили наприкінці 40-х років, оскільки краєві загрожувало повне опустелювання. Старожили пам’ятають, як ще 40-50 років тому було неможливо відкрити двері в хаті, бо їх замітало піском. Країна лежала в руїнах після війни, однак масштаб загрози був настільки великий, що республіканське керівництво останні гроші віддавало на масове насадження лісів. Врешті-решт край був засаджений лісами, які, на диво, прижилися в умовах низької вологості, що досі є предметом заздрощів іноземних спеціалістів, які не можуть повірити, що у нас ліс зміг вижити на піску та в умовах вкрай низької вологості.

Дерева не дали розповсюдитися пустелі, однак на території краю залишилися Олешківські піски – найбільша пустеля в Європі діаметром 15 кілометрів. В будь-який момент вона може вийти за свої межі, якщо будуть знищені ліси, які її оточують. Наразі саме дерева є останньою пересторогою, яка стримує край від знищення. Однак часті пожежі можуть швидко знищити піввікові насадження. І тоді край накриють піски.

Насамперед пожежі виникають через недбалість чиновників, які вирішили зекономити гроші на утриманні лісів.

«Третій рік держава забула про нас, не дає жодної копійки на захист лісу, ми виживаємо за рахунок так званої допомоги ресурсних областей. 9 мільйонів ми отримали допомоги від лісгоспів західних областей, і 9 млн заробили самі, однак від держави жодної копійки немає. В уряді роблять вигляд, що розуміють, але питання абсолютно не віршується. Невже треба було чекати це лихо, щоб втрачати стільки за один раз, коли починається пожежа? Якщо лісу не стане, то соромно буде не тільки перед Україною, але й перед всією Європою. Найголовніша проблема для нас зараз – це кадровий голод. З лісгоспів пішли найдосвідченіші працівники. Ніхто не буде за цю зарплатню працювати. Пожежник не буде працювати і ризикувати життям за 4 тисячі гривень. 2015 і 2016 рік ми перебували у відпустках за власний рахунок, потім ми почали отримувати допомогу із західних областей, вона почала системно надходити із другого кварталу 2017 року, але чому ми – державні підприємства змушені просити милостиню? Чому інші лісгоспи повинні нас утримувати за рахунок своїх зарплат? Мало того, із цієї допомоги нам доводиться ще й податки платити. Виходить, держава нам нічого не дає, та ще й забирає в нас гроші в виді податків. Якщо на Херсонщині, не дай бог, зруйнують штучні ліси, то це матиме для краю непоправні наслідки, розпочнеться рух пісків, пилові бурі та переміщенні пісків на сільськогосподарські землі, область втратить доходи від сільгоспвиробництва», – заявила «Ресурсу»  Марія Геод, головний лісничий ДП «Олешківське лісництво».

Чому руйнують лісгоспи

Лісівники впевнені, що травневі пожежі були викликані людським чинником. Люди після відпочинку на природі не прибирають після себе і не гасять багаття. Деякі навмисно підпалюють ліс, про що свідчить й характер підпалів. Мотивацію цих осіб пояснити дуже складно. Через вкрай суху і спекотну погоду, а також сильні вітри, вогонь швидко розповсюдився і призвів до сильних пожеж в Олешківському лісництві протягом 27-30 травня. Боротися із вогнем довелося всім лісництвам Херсонщини.

На допомогу прийшли ДСНСУ та Міноборони, які організували штаб з подолання катастрофи. Для боротьби зі стихією було залучено 47 одиниць техніки. Під час гасіння виявилося технічне та кадрове відставання лісгоспів. Рятувальники отримують понад 10 тис. грн та й працюють 3 рази на тиждень, тобто позмінно, тоді як лісові пожежні мають працювати за 4 тис. грн 5 днів на тиждень, працювати у вихідні, коли стається пожежа, і ніхто їх замінити не може.

Пожежні машини рятувальників сучасні і повністю укомплектовані людьми, в той час як пожежникам лісництв доводиться шукати когось на місце бійця машини, всупереч законодавству, оскільки ніхто на таку роботу не йде.

Машини в лісництвах застарілі (найновіша – 2004 року).

Під час пожежі ДСНСники були забезпечені всім необхідним, використовували дрона, який точно визначав місце загоряння і вказував шлях туди пожежним машинам.

Не всі лісництва мають таку техніку. Натомість, мають досвід гасіння лісових пожеж, чого не вистачає ДСНСникам, які працюють, здебільшого, в містах та селах. Так, частина техніки військових та рятувальників була не придатна для роботи в лісі. А скидання з гелікоптера Міноборони 10 тонн води було не тільки не ефективним, але й небезпечним. Під час «бомбардування» вогонь вже погасили, але військові все ж таки вирішили скинути воду. Внаслідок такого «обстрілу» було зламано багато дерев. На щастя, людей у місті «обстрілу» не було, інакше масштаби такого «пожежогасіння» були б більш трагічні. Якби лісівники були забезпечені усім необхідним, то цих помилок можна було б уникнути, а сам вогонь – загасити у зародковому стані.

Держава зекономила б мільярди гривень.

«Нам необхідна нова техніка, телевізійні камери спостереження, дрон, з допомогою якого ми відразу могли б знайти місце займання і загасити його. Дрон вів би за собою пожежну машину і вона відразу б прибувала на місце займання, а не блукала б у квадраті загорання. Колись у нас цю роботу робив вертоліт, але зараз його немає, дрон був би дешевшим, і допоміг би нам у гасінні пожежі не первинному етапі», – зазначила Марина Глод.

Допомогли б лісівникам і автомобілі ГАЗ-66. Тільки вони здатні дістатися до верхівок дерев, тобто здатні гасити пожежу у верхньому шарі лісу. Під час гасіння пожежі їх було всього 3.
Масштабна пожежа, що кілька тижнів тому охопила ліса Херсонщини, завдала жорстокого удару місцевій флорі та фауні. Внаслідок травневого загоряння на Херсонщині було втрачено 5% лісових площ Олешківського лісгоспу. Вогонь зруйнував як нижній, так і верхній шар лісу, перетворивши на попіл все живе. Вогонь став загрозою і навколишнім селам. Прямі витрати і збитки та витрати на ліквідацію пожежі та її наслідків за попередніми розрахунками можуть сягати 200 мільйонів гривень.

І це лише початок літа, тож пожежі можуть повторитися у значно більших масштабах. Днями горів ліс Голопристанського району, під загрозою інші ліси області.

Водночас, відновлення фінансування лісів у межах 60-85 млн гривень на рік дозволило б мінімізувати цю загрозу, однак уряд діє за принципом – скупий платить двічі.

Хто перетворює країну на Сахару?

Пожежі у травні та червні суттєво підірвали міцність лісів Херсонщини. На відновлення згарищ доведеться витратити кілька років. Подібні «дірки» лісу дають можливість піску наступати на ліс і захоплювати все більше орних площ, викликаючи ерозію.
На даний момент українські землі стрімко втрачають вологу, тоді як степи активно поширюються на Північ зі швидкістю в 100-150 км за 10 років. Кліматична зона північного степу вже досягла Черкаської та Полтавської області, у південному степу ж (Херсонська область) спостерігається опустелювання.

За рівнем вологи в ґрунті південь Херсонщини вже наближається до пустелі Калахарі в Африці. Ситуація наближається до національної катастрофи.

Через відсутність дощу посуха цього року спостерігаються на 25% орних земель країни, врожайність впала вдвічі. Ми ризикуємо цього року отримати дуже поганий врожай. За даними екологів, однією з причин масових посух є стрімка зміна клімату, а також процес опустелювання, від якого, в свою чергу, може врятувати ліс Півдня.

Уряд «забив» на українські ліси, тому має відповісти за таку нефахову політику, яка призвела до масових посух.

Останнє оновлення 19 червень 2018

https://resource.com.ua/hersonski-lisovi-pozhezhi-skupist-uryadu-naklykaye-novu-katastrofu/

Далі...

Лісництво на Кіровоградщині отримало нового керівника

В «Онуфpіївському лісгоспі» на Кіpовогpадщині пpизначили нового керівника.

За інфоpмацією пpес-служби Кіpовогpадського ОУЛМГ, диpектоpом деpжавного підпpиємства «Онуфpіївське лісове господаpство» Кіpовогpадського обласного упpавління лісового та мисливського господаpства пpизначено Олега Васильовича Деpкача.

Начальник упpавління Наталія Pевенко офіційно пpедставила тpудовому колективу Онуфpіївського лісгоспу нового кеpівника.

Довідка. Олег Васильович Деpкач наpодився 1972 pоку. Закінчив Національний агpаpний унівеpситет у 1996 pоці за спеціальністю «Лісове та садово-паpкове господаpство» та здобув кваліфікацію інженеpа лісового господаpства.

З 2000 pоку пpацює на Кіpовогpадщині. Пpотягом 14 pоків тpудової діяльності Олег Деpкач кеpував колективом Онуфpіївського лісництва.

Читайте також: Кропивницькі рятувальники допомагають гасити масштабну пожежу на Херсонщині (ФОТО, ВІДЕО)

Таміла Чорноморець
watch_later 19 червня 2018, 19:00
http://dostyp.com.ua/novini/lisnitstvo-na-kirovoghradshchini-otrimalo-novogho-kierivnika-foto

Далі...

Дніпропетровська область: лісівники ліквідували пожежу у лісі

19 червня о 13:50 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу, яка сталася в урочищі «Ворошилівське», 35 квартал ДП «Марганецьке лісове господарство» міста Марганець.

За вказаною адресою було направлено рятувальників 33-ї державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Прибувши на місце, рятувальники встановили, що пожежа виникла у лісовому масиві. Горіла підстилка хвойного лісу на площі 0,75 га та сосна висотою від 2 до 12 м площа верхової пожежі 2,35 га. Загальна площа пожежі 3,1 га.

О 15:30 вогонь було локалізовано та о 17:40 ліквідовано.

Причина пожежі встановлюється правоохоронними органами.

До ліквідації пожежі було залучено 7 співробітників та 2 одиниці техніки ДП «Марганецький лісгосп», а також 14 чоловік особового складу та 2 одиниці пожежно-рятувальної техніки ДСНС.

ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області

Опубліковано: 19.06.2018, 20:17

http://www.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/78906.html

Далі...