Кожна людина знає, що ліси – це зелені легені планети. Але через нашестя короїда в соснових лісах для України ця проблема може обернутися екологічною катастрофою.
Про те, як зупинити «зелену пожежу» в лісах, як виявляти та як діяти – розповіли працівникам ДП «Шацьке УДЛГ» на нараді-семінарі наукові співробітники Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василь та Олена Бородавки. У семінарі також взяли участь Людмила Цевух, в.о. Шацького селищного голови, Олександр Наумич, депутат Шацької районної ради, голова постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, лісового господарства, державності, законності та правопорядку, та Микола Кузнєцов, заступник директора ДП «Шацьке УДЛГ».
Як відзначив на початку свого виступу Василь Бородавка, сьогодні Україна займає перше місце в Європі за темпами поширення короїду та всихання лісів. Дуже актуальною ця проблема в останні роки стала для Волинських регіонів. Тому головне завдання шацьких лісівників на сьогодні – зупинити нашестя шкідника та зберегти ліси району, адже ситуація, зважаючи на серйозність проблеми, ще є контрольованою та не набула широких масштабів, як у деяких районах області. Якщо ж короїда вчасно не зупинити, то через декілька років ця проблема може перерости в рівень національної безпеки для України, а площі ураження можуть збільшитися в 2-3 рази.
Науковець Василь БородавкаЗагалом же проблема всихання соснових лісів є актуальною для усього світу та навіть подекуди має глобальний характер. Прикладом того, як зупинити шкідника, є досвід європейців та білорусів зокрема. Там, як відзначив Василь Бородавка, усі сили лісівники зосередили на боротьбі з короїдом: зовсім не проводилось планових рубок, лише санітарні та у масштабах, необхідних для ліквідації шкідника. Лише такими заходами та за вагомого фінансування з держаного бюджету в Білорусі вдалося зупинити «зелену пожежу», і вже тепер ситуація стала більш-менш контрольованою.
Масове розмноження верхівкового короїда зафіксували у Польщі, Німеччині, Росії, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Італії, Австрії. В Україні ситуація вийшла з-під контролю у Київській Житомирській та Рівненській областях. Прикладом швидкого поширення шкідника є Колківське лісництво, де керівництво сподівалося, що їхні ліси омине ця пошесть…
«Короїда не можна знищити повністю. Цього не вдалося зробити ще жодній країні. Але контролювати – так. Потужний вплив кліматичного чинника (потепління), який активізував діяльність цього шкідника та змінив його біологію, на жаль, буде тривати і в майбутні роки, чим сприятиме подальшому накопиченню короїда у лісах. Прогнози синоптиків не дають нам втішних результатів. Де є невеликі осередки короїда – ситуацію вдається тримати під контролем за допомогою вибіркових санітарних рубок. Інші варіанти боротьби з короїдом, окрім вирізування лісів, є малоефективними та не дають бажаних результатів», - зазначив Василь Бородавка.
Причина цьому – швидке розмноження шкідника та їх розповсюдження на великі площі за дуже короткий термін. Звідси – основне завдання для місцевих лісівників: вчасно помітити уражені дерева ще на початку стадії та в найкоротші терміни ліквідувати загрозу, не допустивши поширення шкідника на інші дерева. Новий поштовх швидкому розмноженню шкідника дав «сезон тиші», протягом якого не можна було працювати в лісі. За цей період, зважаючи на потепління та сприятливі умови, короїд швидко розмножився та поширився на великі площі. За словами Василя Бородавки, білоруси вчинили мудро, кинувши усі сили на боротьбу зі шкідником саме в «сезон тиші», поки він не дав свого першого потомства та не встиг розлетітися по інших деревах.
На семінарі науковці також нагадали лісівникам про перші видимі ознаки ураження соснових дерев шкідниками та їх основні типи, характерні особливості всихання, методи боротьби з шкідниками, котрі «заселяють» дерева разом з короїдом, розповіли про ризики та загрози поширення короїда та масового всихання лісів. Так, наслідком невчасного реагування з боку лісівників може обернутися для України втратою до 50% соснових лісів старшого віку, зменшенню кисню, звідси – зміною клімату, флори та фауни. Виходом із ситуації могло б бути повне припинення рубок головного користування та зосередження усіх засобів на санітарних рубках, як це зробили в білоруських лісгоспах та деяких українських.
«В Україні ще не зовсім розуміють реальну небезпеку, яку може спричинити розмноження верхівкового короїду. Думаю, особливі проблеми будемо мати на територіях природно-заповідного фонду, в яких заборонено рубки (наприклад, в Шацькому районі), якщо ситуація вийде з-під контролю і буде допущено поширення шкідника. Це є своєрідною пороховою бочкою для регіону, де зберігається природне джерело небезпеки», - наголосив науковець.
Зважаючи на ситуацію, Василь Бородавка рекомендував шацьким лісівникам обов’язково обстежувати лісові площі не рідше, ніж двічі на тиждень, а при виявленні зміни кольору верхівок соснових дерев (перша ознака ураження дерева короїдом) у найкоротші терміни проводити санітарні рубки.
Санітарні рубки сьогодні є найбільш розповсюдженим та єдиним ефективним методом боротьби з короїдом. Хоч в Україні цей метод застосовується уже по факту, коли дерева вже загинули.
«За кордоном цей метод застосовують на ранніх стадіях зараження дерева. Наприклад, в Європейських країнах обов’язками лісничого є не допустити розповсюдження шкідника. В іншому випадку на нього накладають дуже великі штрафи. Окрім того, сьогодні в Україні проведенню санітарних рубок йде дуже великий спротив громад та активістів», - розповів Василь Бородавка.
Науковець також висловив сподівання, що в Шацькому районі, як і в сусідніх Старовижівському та Любомльському, ситуацію вдасться втримати під контролем, головне – вчасно виявляти уражені дерева та локалізовувати їх. Натомість не забувати відновлювати площі мішаних лісів, висаджуючи поряд із молоденькими соснами листяні дерева, що зменшує ризики ураження короїдом великих територій лісів.
Віта Шепеля
Депутат, голова екологічної комісії райради Олександр Наумич та заступник директора ДП «Шацьке УДЛГ» Микола Кузнєцов
Свої запитання науковцю сатвить Олександр Наумич
Лісівники розглядають шкідників лісу
Науковець Олена Бородавка
Людмила Цевух
