ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 липня 2018

Повалений буревієм ліс рахують у горах Закарпаття (ВІДЕО)


На Закарпатті — гектари повалених дерев у Хустському лісництві

Гектари повалених дерев у Хустському лісництві – такими є наслідки буревію, який пройшов на Закарпатті 12-13 червня.

Працівники державної лісової охорони ДП «Хустське ЛДГ» зараз продовжують обстеження насаджень разом зі спеціалістами з інших областей. В основному повалені дерева – різних вікових груп. Серед порід переважає бук, це основна лісоутворююча деревина. У лісництві кажуть: буреломи інколи бувають, найсильніший, який пам’ятають, був у 1998 році, тоді впало майже 600 гектарів лісу.

Наразі лісівники разом із фахівцями визначають, яку рубку проводити – санітарно-вибіркову або санітарно-суцільну.

На Ужгородщині лісівники твердять про масове всихання дубів і вже хочуть вирізати

При цьому, причина явища - незрозуміла, а вирізати рекомендує опитаний турист



Працівники Ужгородського держлісгоспу зіткнулися з напастю - масовим всиханням в лісових угіддях дуба.

"Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі і численні дослідження. Багато хто пов'язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Особливе впливає надає посуха. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована була аномальна висока температура", - розповідає про проблему в лісових насадженнях із перевагою дуба директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий.

Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії. Поки причина неясна - це бактерії, комахи, гриби, умови, в яких росте дерево, або все разом. Також невідомо, як поширюється хвороба і, відповідно, як з нею боротися.

При цьому, начебто, серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги - англійські, швейцарські та латвійські відомства. Хоча неофіційно інформація надходить і про інші країни - Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландах і Білорусії.

"Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбувається далі. 40% хворих дерев відновлюються, але в решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань", - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.

У свою чергу турист Віктор Юрик, котрий щотижня піднімається в гори, каже: "Постійно подорожую і бачу, що в останні роки побільшало уражених трутовиком і повалених вітром дерев. Але компромісу між тим, щоб вирізати чи спалити уражені дерева нема. Вважаю, що все ж таки краще хворі дерева вирізати та посадити нові, ніж спостерігати, як гниє ліс", - наголошує турист.

Цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП "Львівлісозахист" та призначені вибіркові санітарні рубки – 403,3 га, у т.ч:

- Великодоброньське лісництво – 103,4 га;
- Ужгородське лісництво – 299,9 га.

А насадження із перевагою дуба, що відповідно до Санітарних правил в лісах України потребують проведення вибіркових санітарних рубок, налічують 358,7 га, у т.ч. :

- Великодобронське лісництво – 162,1 га;
- Ужгородське лісництво – 196,6 га.

Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року інженерами-лісопатологіми наразі проводяться лісопатологічні обстеження, інформує прес-служба ОУЛМГ в Закарпатській області.

06 липня 2018 р

На допомогу лісівникам – нові автомобілі




На вимогу трудового колективу Берегометського державного лісомисливського господарства (Буковина) одним з пунктів колективного договору зазначено забезпечити перевезення працівників до місця їх роботи автотраспортом підприємства.

З ініціативи директора лісогосподарського підприємства Руслана Максимчука і за підтримки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка наші лісівники днями отримали 2 новенькі сучасні автомобілі УАЗ – 390945. Вартість кожного склала 432 тис. грн. Ці автомобілі направили у колективи Берегометського та Чемернарського лісництв. З приємністю отримували ключі від автотранспорту водії Василь Марочко та Роман Статкевич.

Вручаючи їх, директор Руслан Максимчук побажав водіям щасливої та безпечної роботи, берегти техніку, сумлінно виконувати свої обов’язки. А також сказав, що заплановано придбання ще 2 таких автомобілі.

Лісничий Берегометського лісництва Юрій Гавриляк задоволений подарунком та вважає, що відтепер покращаться умови перевезення робітників, а нова техніка довго служитиме лісівникам.

Прес-служба Берегометського ДЛМГ

На Ужгородщині спостерігається всихання дуба


Працівники Ужгородського держлісгоспу зіткнулися з напастю - масовим всиханням в лісових угіддях дуба

Про кількість лісових насаджень із перевагою дуба, у яких спостерігається всихання дерев розповідає директор держлісгоспу Василь Кий:


"Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі і численні дослідження. Багато хто пов'язував виникнення епідемії з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Особливе впливає надає посуха. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована була аномальна висока температура".

Науковці кажуть, що викликати цю хворобу можуть дві небезпечні бактерії. Поки причина неясна - це бактерії, комахи, гриби, умови, в яких росте дерево, або все разом. Також невідомо, як поширюється хвороба і, відповідно, як з нею боротися.

Серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги - англійські, швейцарські та латвійські відомства. Хоча неофіційно інформація надходить і про інші країни - Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландах і Білорусії.

"Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбувається далі. 40% хворих дерев відновлюються, але в решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань", - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.

У свою чергу турист Віктор Юрик, котрий щотижня піднімається в гори, каже: "Постійно подорожую і бачу, що в останні роки побільшало уражених трутовиком і повалених вітром дерев. Але компромісу між тим, щоб вирізати чи спалити уражені дерева нема. Вважаю, що все ж таки краще хворі дерева вирізати та посадити нові, ніж спостерігати, як гниє ліс", - наголошує турист.

Цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП "Львівлісозахист" та призначені вибіркові санітарні рубки – 403,3 га, у т.ч:
  • В.Доброньське лісництво – 103,4 га;
  • Ужгородське лісництво – 299,9 га. А насадження із перевагою дуба, що відповідно до Санітарних Правил в лісах України потребують проведення вибіркових санітарних рубок, рахується 358,7 га, у т.ч. :
  • В.Добронське лісництво – 162,1 га;
  • Ужгородське лісництво – 196,6 га.

Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року інженерами-лісопатологіми наразі проводяться лісопатологічні обстеження.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2018 липня 06
09:30

Всихання лісів в Україні: вчені попереджають про катастрофічну ситуацію

Державне агентство лісових ресурсів України заявило, що всихання лісів – це не вигадка лісників. Це підтверджується з наукової точки зору.

Про це йдеться на сторінці агентства в Фейсбук, – повідомляє u-news.

Ученые: Усыхание лесов в Украине - не выдумка, ситуация катастрофическая

Причин всихання лісу на нещодавній колегії фахівці назвали кілька: шкідливі комахи (короїди, шовкопряди), хвороби лісу і інші чинники, серед яких – клімат.

Всихання лісів назвали глобальним. В останні 5-7 років по всій Україні страждають лісоутворюючі породи: ялини, ясени, дуби, граби, берези. Але в більшій мірі страждають сосни, з ними ситуація катастрофічна, говорять в Держлісагентстві.

«Цей процес набуває рис глобального характеру», – кажуть фахівці.

У 2015 році в середньому близько 3,5% лісів всохли, до 2018 року цей відсоток збільшився до 7,6% – до 96 тисяч гектарів. З них 75 відсотків – соснові ліси.

«Зростання в два рази. А показник в 6% пошкодження насаджень на думку екологів є критичним», – сказано в повідомленні.

Серед захворювань дерев – поперечний рак дуба, бактеріальний рак ясена, трахеомікоз, гниль, соснова губка, шютте (хвороба хвойних дерев).

https://zik.ua/news/2018/07/06/vsyhannya_lisiv_v_ukraini_vcheni_poperedzhayut_pro_katastrofichnu_sytuatsiyu_1360335

"Заробіток нелегкий. У лісі комарів більше, ніж ягід"


57-річна Валентина Карась продає чорницю на ринку Привокзальний у Вінниці. За кілограм ягід просить 85 гривень, за склянку — 30 гривень

— За раз можемо з чоловіком назбирати 30 кілограмів чорниці. Їздимо до лісу мотоциклом. Є багажник і для двох відер прилаштували спеціальну підставку, — розповідає 61-річна Галина Мельник із села Рудка-Червинська Камінь-Каширського району на Волині.

— Люди збирають чорницю з 7:30 до 17:00. Їдуть до нас і з навколишніх районів, бо в лісі багато ягідників. Не лише легковими машинами. А й на тракторах, вантажівках. Поставлять у кузові лави, як колись їздили на поле. Сідають майже 40 людей. Але найбільше добираються кіньми. На віз поміщаються до 10 осіб. Беруть із собою родичів, дітей, сусідів, друзів. Новачки рвуть чорницю руками. Хто вже не перший рік, збирають спеціальними гребінками. Дехто заходить у глибину лісу на кілометрів 10, щоб знайти більше ягід. У лісі повітря чисте, пташки співають. Тільки немає часу цим любуватися. Кожен поспішає, щоб був грошовий результат. Дитина за день може назбирати ягід на 400 гривень. Дорослі вдвічі більше. А хто швидкий у руках, то і в тричі. Ми з чоловіком збираємо до часу дня. На більше не вистачає сил. Та й худобу дома треба годувати, — продовжує Галина Порфирівна. — Чорницю здаємо оптовикам. Під'їжджають під самий двір. Або родичам чи знайомим, які везуть у приймальні пункти району. За кілограм платять 40 гривень. Якщо ягоди крупні, то можна й 50 вторгувати.

Моя дочка з дітьми навіть по 55 гривень здавала. Є сім'ї, які за день заробляють по 3 тисячі. Дехто за сезон має по 20 тисяч гривень. Потім витрачають на нову техніку: холодильники, морозильні камери, пральні машини. Сім'ї з дітьми з цього заробітку одягають малих у школу. Школярі збирають ягоди з великим бажанням. Купляють телефони чи планшети, на які в батьків не вистачає грошей. А пенсіонери розтягують заробіток до наступного року. Хтось відкладає гроші, щоб заплатити за комбайн або трактор, коли збирають урожай, на обробіток землі. Купляють поросят, цукор, борошно мішками. Ми з чоловіком заплатимо за комбайн восени, щоб змолотити зерно. Решту витратимо на продукти й комунальні послуги. Трохи ягід наклали в морозилку, наробили желе на зиму. Воно смачне.

На Привокзальному ринку в Чернігові чорницю продають по 12 грн за склянку, літрову банку — за 60. Оптом чорницю скуповують по 40–50 грн.

Біля входу на базар чорницю пропонують по 10 грн за склянку.

— Віддаю дешевше, бо не хочу довго стояти, — каже Олександр із Чернігова. Прізвища не називає. — Та й торгувати тут заборонено, можуть прогнати. За місце не плачу. Ввечері знову поїду на село. Збираємо чорницю з дружиною у лісах Ріпкинського району. Я сам родом із села Грабове, батьки вже померли. Приїздимо в їхню хату, як на дачу. День збираємо чорницю, день — продаємо. Доки сезон, треба не гаяти часу.

Коли ще так заробиш? Мені до пенсії залишилося чотири роки, а роботи немає — стою на біржі. Спочатку чорниця, потім підуть гриби. Заробіток нелегкий, як дехто думає. У лісі спека, комарів більше, ніж ягід. Буває, люди літрову баночку назбирають і більше не витримують. Та я звик: ходжу по чорницю з 6 років. Головне — замотатися від комарів. Обличчя можна попирскати, тепер усяких засобів вистачає. Беру з собою відро і пластикову пляшку з обрізаним верхом. Прив'язую її на поясі. Так зручніше, зриваю ягоду обома руками. Коли пляшка наповнюється, пересипаю чорницю у відро. За 45 хвилин назбирую літр. Дружина трохи відстає. За день маємо два відра. Одне коштує 500 гривень. У селі закуповують чорницю дешево — по 35 за кілограм. У Києві можна продати за 100 гривень. Але потрібно витратити гроші й час на дорогу. Для нас із дружиною зручніший варіант — Чернігів.

Автор: Любов КАРНАРУК, Катерина ПРИСТУПА
Коментувати РоздрукуватиАвтор: ТЕТЯНА САРАХАН

Вирубка лісів. ПравдаТУТ Львів


Опубликовано: 5 июл. 2018 г.

Вирубка лісів: необхідний захід чи вибухівка повільної дії для українців? Дедалі частіше з’являється інформація про зрізання дерев на Закарпатті, Прикарпатті і Львівщині. Екологи б’ють на сполох, адже відсутність дерев на гірських схилах призведе до повеней та інших природних катастроф.

05 липня 2018

Рибак пояснив, чому не підтримав посилення відповідальності за контрабанду лісу


Народний депутат України від БПП Іван Рибак вважає маніпулятивною інформацію про те, що він та його колега по фракції Григорій Тіміш не голосували за посилення відповідальності за посилення контрабанди лісу.

Про це депутат повідомив у дописі на власній Facebook-сторінці, пише molbuk.ua

Зокрема, він повідомив, що у буковинських ЗМІ така інформація з’явилася "з подачі осіб, задіяних у незаконних вирубках та контрабанді лісу".

Він вважає, що деякі норми цього законопроекту "завдадуть Буковині шкоди".

"Для всіх наголошую, ми підтримуємо ідею Законопроекту №5495 щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. В той же час, при його підготовці до другого читання, в прикінцеві положення було внесено норму щодо тимчасової, строком на 8 років з дня набрання чинності цим Законом, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту - деревини паливної (товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД) (ДРОВА)", - повідомив Рибак, додавши, що така норма "стане нищівним ударом для всіх лісогосподарських підприємств без винятку".

"У тому числі тих, що працюють на території Чернівецької області. А це призведе до скорочення робочих місць, звільнення працівників, спровокує ненадходження валютної виручки в Україну. Це відіб'ється у бік зменшення на доходах місцевих бюджетів. І призведе, як наслідок, до банкрутства цих підприємств з подальшою "прихватизацією", - повідомив народний депутат.

"Цього допустити ми не маємо права. Завелика розкіш при існуючому стані речей. І це чітка наша спільна позиція", - додав Рибак.

"Тому вважаємо, що наше неголосування якраз і є підтримкою всієї лісової галузі України, недопущенням банкрутства лісогосподарських підприємств та їхнього подальшого привласнення замовниками подібних пасквілів у ЗМІ", - повідомив нардеп.



Раніше повідомлялося, що двоє нардепів з Буковини - Іван Рибак та Григорій Тіміш - не голосували за проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (№5495).

Як відомо, Верховна Рада України ухвалила вказані зміни до законів щодо посилення відповідальності контрабанди лісу. Згідно з нововведеннями, переміщення через кордон необроблених лісоматеріалів поза митним контролем або приховування від митного контролю тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років.

На початок липня лісівниками ліквідовано майже 60% наслідків сніголаму

4 липня відбулося засідання розширеної колегії під керівництвом начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка. Участь у засіданні взяли заступники начальника, головні спеціалісти управління, директори державних лісогосподарських підприємств.

Головний лісівник Черкащини Олександр Дзюбенко доповів про хід колегії Державного агентства лісових ресурсів, яка відбулася днями на базі Вінницького ОУЛМГ. Поінформував про роботу вінницьких колег зі створення високопродуктивних насаджень дуба та інших деревних порід, про вирощування декоративного посадматеріалу, про ведення мисливського господарства та рекреаційну діяльність.



Стан охорони праці у держлісгоспах проаналізував завідувач сектору використання лісосировинних ресурсів та охорони праці Павло Сидорук. Спеціаліст повідомив, що протягом першого півріччя цього року витрати на охорону праці склали 1,5 млн грн., з них на придбання спецодягу і забезпечення засобами захисту витрачено 0,5 млн грн. Це досить високий показник витрачених коштів на одного працюючого. Завдяки проведеному комплексу робіт і заходів з охорони праці з початку поточного року нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, на підприємствах облуправління не було.

Про проведення рубок формування і оздоровлення лісів на об’єктах і територіях природно-заповідного фонду доповів перший заступник начальника управління Василь Горда. На території держлісфонду розташовано 145 об’єктів ПЗФ на площі 5,4% (цей відсоток значно вищий загального показника заповідності по області, який становить 3%). Лісові насадження на цих об’єктах, як і будь-які інші, потребують постійних рубок догляду. Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА у деяких випадках має право надавати погодження на здійснення рубок в ПЗФ. Проте на частині об’єктів ПЗФ, згідно діючого законодавства, взагалі заборонено здійснювати будь-які лісогосподарські заходи. Тому цю проблему необхідно вирішувати, як мінімум ліквідовувати аварійні дерева, тож потрібно провести обстеження лісових насаджень в об’єктах ПЗФ, з метою визначення об’ємів проведення рубок формування й оздоровлення лісів.

Повідомив Василь Горда про хід робіт з ліквідації наслідків цьогорічного січневого сніголаму, який катастрофічно пошкодив лісові насадження у більшості лісгоспів області. Загальний об’єм пошкодженої деревини склав майже 150 тис. кубометрів, із них 52 тис. кубометрів по Черкаському лісгоспу 20,7 тис. по Канівському лісгоспу, 21 тис. кубометрів по Смілянському лісгоспу. Зважаючи на те, що з 1 квітня по 15 червня тривав “період тиші”, який забороняє здійснювати санітарні рубки, станом на початок липня виконано майже 60% робіт з ліквідації наслідків сніголаму.

Заступник начальника управління Микола Рижков доповів про виконання держлісгоспами у першому півріччі сортиментного плану від рубок головного користування 2018 року. Зупинився доповідач на стані залишків лісопродукції на складах та на виконанні завдань з будівництва лісових доріг. Протягом цього року заплановано здійснити ремонт 28 кілометрів лісових доріг з ґрунтовим покриттям та 9,5 кілометрів з твердим покриттям. Наразі вже виконано понад третину від запланованого, повністю роботи з відновлення лісових доріг будуть виконані до завершення третього кварталу.

Про подання змін та доповнень в поданих електронних деклараціях доповіла головний спеціаліст з питань персоналу Тетяна Завадська. Вона наголосила на необхідності постійного моніторингу за змінами в антикорупційному законодавстві, зокрема за роз’ясненнями на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Також акцентувала увагу присутніх на відповідальності за подання недостовірних даних та на повідомленнях про суттєві зміни у майновому стані працівників.

Юрист управління Наталія Капля виступила з інформацією щодо виконання робіт з інвентаризації житлового фонду підприємств, зауважила, на що мають звертати увагу комісії, що працюють в цьому напрямку, при оформленні висновків. Нагадала юрист, що усі роботи з упорядкування та інвентаризації житлового фонду в держлісгоспах мають бути завершені до кінця цього року.

Очільник лісового господарства Черкащини Олександр Дзюбенко наголосив на посиленні співпраці з громадськістю, представниками місцевих рад всіх рівнів, з метою проведення роз’яснювальної роботи щодо ведення лісового господарства та лісогосподарських заходів. На завершення засідання начальник управління зазначив, що протягом першого півріччя лісівниками Черкащини виконані поставлені завдання, і у держлісгоспах є всі необхідні ресурси для подальшого якісного та ефективного господарювання.

Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

У Києві відбувся національний діалог щодо реформування лісового господарства



Сьогодні в Національному університету біоресурсів та природокористування відбувся національний діалог «Реформування лісового господарства: перспективи та наслідки».

Захід організований Державним агентством лісових ресурсів України під егідою ООН та є внеском України у виконання Варшавської Інтегрованої програми робіт секції лісового господарства та лісоматеріалів Європейської економічної комісії ООН/ФАО.

Як зазначив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, питання реформування та розвитку лісового господарства обговорюється вже останні два роки. Розроблялися різні моделі реформування. Лісова галузь потребує програмного документу, який би визначав позицію держави щодо лісів, їх значення та напрямків розвитку лісового господарства.

«Лісівники України, як і громадські організації, впевнено виступають проти концесії у лісовому господарстві. Це наша тверда позиція і ми вважаємо, що положення про неможливість концесії повинно бути присутнім у програмному документу лісової галузі», - підкреслив Володимир Бондар.

Окрім того, залишається відкритим питання можливого створення єдиного господарюючого суб’єкта. На сьогодні, на думку експертів, створення єдиного господарюючого суб’єкта у лісовому господарстві України є недоцільним з огляду на наслідки цього варіанту для держави:

- при переоформленні речових прав на нову компанію значна частина лісів державної власності буде втрачено для держави;

- спрощення для приватизації. Всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від передачі акціонерної компанії нема і не буде. Крім того для того, щоб передати нерухоме майно державних лісогосподарських підприємств до новоствореного об’єкту господарювання буде необхідно вивести лісогосподарські підприємства із заборони приватизації, що призведе до їх повного або часткового знищення ще до передачі акціонерній компанії;

- зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісогосподарських підприємств щонайменше на 2-3 роки;

- оптимізація управління призведе до скорочення штату підприємств, що сприятиме росту соціальної напруги, оскільки державні лісогосподарські підприємства є основним і у більшості випадків єдиним роботодавцем у сільських територіях. Ліквідація державних лісогосподарських підприємств неминуче призведе й до втрати кваліфікованих фахівців.



За словами заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря, серед першочергових кроків, необхідних для удосконалення лісового господарства, є:

- вирішення питання фінансової підтримки діяльності лісогосподарських підприємств Сходу та Півдня країни;

- національна інвентаризація лісів;

- удосконалення ринку деревини.

«Ми працюємо над вирішенням цих питань. Я хочу подякувати колегам із Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин за їх підтримку та розуміння – цього року внесено 7 законопроектів, які спрямовані на удосконалення лісогосподарської діяльності. Але це тільки початок шляху. На черзі нормативна база, яка потребує термінового оновлення, зокрема, щодо проведення санітарних рубок в лісах України Не маючи нагоди вчасного їх проведення, ми втрачаємо не тільки технічну якість заготовленої деревини, але й сприяємо розширенню осередків шкідників. Потребує також подальше унормування проведення поступових і вибіркових систем рубок головного користування, маючи на увазі поступову відмову від суцільних рубок», - підкреслив Володимир Бондар.

Заступник Генерального директора державної лісової компанії «Ліси Польщі» Mr. Tomasz Zawiła-Niedźwiecki наголосив, що польський лісовий фонд, в якому акумулюються кошти для лісової галузі, допомагає вчасно і якісно вести лісове господарство. Це і лісовідновлення, і охорона лісу та багато іншого.



У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар зазначив, що в Україні розроблені та подані до Парламенту відповідні законопроекти про створення Фонду розвитку лісового господарства.

«Досвід Польщі показує, що наявність такого фінансового лісового фонду є гарантією розвитку лісового господарства. І Президент України у своєму указі дав доручення створити такий фонд в Україні. Проекти законів вже в Парламенті. Ми будемо активно доводити та обговорювати необхідність його створення з усіма зацікавленими сторонами», - сказав Володимир Бондар.

У заході взяли участь представники секції лісового господарства та лісоматеріалів Європейської економічної комісії ООН/ФАО, державного лісового холдингу «Ліси Польщі», німецько-українського аграрно-політичного діалогу, Товариства лісівників України, Асоціації деревообробників України, Європейської Бізнес Асоціації, науковці.


05.07.2018