ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 липня 2018

Авиалесоохране России – 87 лет!


87 лет назад, 7 июля 1931 года, в Горьковской области на самолете По-2 был совершен первый в истории нашей страны полет с целью обнаружения лесного пожара. Эта дата вошла в историю, как День образования авиалесоохраны.

Авиалесоохрана является единственной российской службой, обеспечивающей мониторинг и тушение лесных пожаров в труднодоступной местности.

Высокий уровень профессиональной подготовки специалистов авиационной охраны лесов, активное взаимодействие с наземной службой в проведении работ по обнаружению и тушению лесных пожаров, оперативное реагирование на лесопожарные ситуации являются основными составляющими работы службы.

Работа летчиков-наблюдателей, парашютистов- и десантников-пожарных требует не только высокого профессионализма, но и отваги, силы духа, умения быстро принимать решения в динамичной меняющейся лесопожарной обстановке.

Руководство и коллектив Центральной базы авиационной охраны лесов поздравляет ветеранов авиалесоохраны и всех коллег с наступающим профессиональным праздником с пожеланиями крепкого здоровья, благополучия, счастья, успехов в достижении поставленных целей!

Короткая ссылка на новость: http://forest.ru/~G5ofA
6 Июля 2018

Вітання Міністра екології та природних ресурсів України з Днем працівника природно-заповідної справи

Дорогі Колеги, Українці!

Ми живемо в одній з найбільших, найкрасивіших і найбагатших природними ресурсами країні Європи.

Українцям є, чим пишатися і що показати світові.

49 національних природних парків, 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 3167 заказників, 3441 пам’ятка природи, 81 регіональний ландшафтний парк, 812 заповідних урочищ, 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендропарків та 572 парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва.

День працівників природно-заповідної справи – свято великих ентузіастів, які щодня працюють над відтворенням унікальних природних територій України і для яких її збереження - справа життя.

Саме на вас покладено місію зберегти в первозданному вигляді унікальні куточки дикої природи, на яких споконвіків жили українц,і та передати наступним поколінням природний генетичний код нації.

Від вас, природоохоронців, природознавців, науковців та екологів сьогодні залежить доля української землі.

За останні роки українська природоохоронна політика позитивно змінюється. Сьогодні український парламент працює над удосконаленням природоохоронного законодавства, а галузь поступово переходить на нові європейські стандарти розвитку.

Україна стала активним учасником міжнародного співтовариства і на весь світ заявила про унікальність своїх природоохоронних територій.

271 український об'єкт був включений до Смарагдової мережі Європи, 9 нових ділянок пралісів увійшли до складу Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Затверджено Методику визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, що дозволить зберегти унікальні лісові екосистеми.

Так, попереду ще великі справи. Ми маємо збільшити площу природно-заповідного фонду до 15% від площі країни.

Впевнений, що зусиллями всієї природоохоронної спільноти, ми досягнемо поставленої мети

Сьогодні в Україні набирає обертів екоосвітній рух і національні природні об’єкти мають стати осередками їх розвитку і нести в українське суспільство еко патріотизм і любов до навколишнього світу.

Ми маємо кардинально змінити ставлення суспільства до природних багатств і збереження довкілля. Українці повинні пам’ятати, що природно-заповідний фонд – це і національна гордість, і найцінніше багатство українського народу, яке вони разом з нами повинні зберегти і примножити для наступних поколінь українців.

Від імені екологічної громадськості бажаю вам успіхів!

Пам'ятайєте, що на нас покладена надважлива місія - зберегти і примножити унікальні у світі природні багатства України.

Знаю, що разом ми збережемо неповторну природу і збудуємо Україну, якої варті!



Міністр Остап СЕМЕРАК


6 Липня 2018, 21:00

«Ми повинні зупинити масове знищення українського лісу», – Констанкевич


Українські ліси масово знищують. Вирубають навіть червонокнижні цінні породи. Під час робочих візитів народного депутата Ірини Констанкевич селами волинського Полісся скрізь селяни розповідають – ліс ріжуть, ліс вивозять, ліс крадуть.

Про це інформує прес-служба нардепа.

У селі Воєгоща, що у Камінь-Каширському районі, селяни стали виходили на акцію протесту, адже тут вирубують сотні гектарів дерев. Місцеві чиновники і лісівники стверджують - жодних порушень немає, дерева вирубують згідно плану. Та селяни вийшли на протест з вимогою припинити знущання над природою. Адже вирубки загрожують і молодим насадженням, і зникненням ягід та грибів. Люди кажуть, дерева виламують з корінням.

«Масове винищення, варварське відношення до лісу. Що ми дітям залишимо, онукам? А самі як жити будемо?», - розповідає житель села Воєгоща Іван Литвинчук.

Для багатьох жителів Полісся ліс - єдиний годувальник. Роботи в селі немає, заробляють під час ягідно-грибного сезону. Якщо ж так і надалі масово нищити насадження, то відомі на всю Україну поліські ліси перетворяться на пустелю, а більшість сімей опиниться за межею бідності.

Місцева влада на протести селян заявляє: загрози лісам немає. В унісон з лісівниками твердять, спустошені території, де росли молоді сосни, невдовзі самі оновляться.

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроект № 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів».

«Мета прийняття даного законопроекту - збереження українських лісів та посилення адміністративної і кримінальної відповідальності за незаконну вирубку. Згідно з даним законом, за незаконну вирубку лісу передбачається штраф від 17 тисяч гривень до 25, що вдвічі більше, ніж до цього моменту. Ми повинні боротися за екологію та зупинити масове знищення українського лісу», - зауважила Ірина Констанкевич.

Довідково:
Законопроектом передбачено за контрабанду матеріалів рідкісних порід дерев – позбавлення волі від 3 до 5 років або від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 р., якщо це вчинено організованою групою чи у великих розмірах.

З метою підсилення позиції України в переговорах із міжнародними партнерами та забезпечення збереження природних ресурсів законопроектом пропонується доповнити мораторій на експорт лісу-кругляка обмеженням споживання лісу всередині країни.

Крім того, Кабінету Міністрів України пропонується розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення.

6 Липня 2018 22:56

Кілька років поспіль лісівники спостерігають за явищем всихання берези


Чи доводилося вам проїжджаючи обабіч дороги бачити білокору березу, верхівки якої уже повністю, або частково оголені. А яскраво-салатовий колір, що вирізняв берізку серед інших листяних дерев? Він — змінився до невпізнанності.

Аби побачити це — не обов’язково йти в глиб лісу. Береза, ніби волаючи про допомогу, наводить своїм зовнішнім виглядом жах у самих доступних, оку людини, місцях. Бо почасти красується біля дороги, річки, на освітлених сонцем галявинах. Вона на стільки не примхлива, що побачити її можна навіть на даху, де назбиралося хоч трішки пилу від куряви і туди потрапила насінина. Але через те, що насаджень берези в чистому вигляді в лісових масивах Новоград-Волинщини — немає, — мало хто звертає на це увагу!

Проте, не помітити це вкрай складно. Бо той, хто звик милуватися природою, завжди побачить відмінність. Що вже говорити про людей, які неодмінно пов’язані з лісом!

Головний лісничий ДП «Новоград-Волинське ДЛМГ» — Георгій Арсентійович Юзвінський каже, що вже давно окреслив цю тенденцію. Кілька років поспіль лісівники спостерігають за цим явищем, звертаються навіть до науковців, аби ті вивчили патологічні процеси. Проте такої інтенсивності загибелі берези, як цього року, ще не бачили. Тобто, хвороба прогресує.

І на відміну від всохлої сосни, з якої можна, при умові вчасної її вибірки, — частково отримати ділову чи хоча б технічну сировину, то з березою цей «номер» — не проходить. Дерево практично спріває та трухлявіє на пні! Тобто, в рази швидше повністю втрачає будь-яку придатність, на відміну від тієї ж сосни, ялини, ясена та інших порід.

У загальному процес всихання як берези, так і сосни, зовні схожий. Першою пропадає верхівка: всихає листя, пагони, гілки, які згодом просто осипаються. Потім хвороба спускається до низу. Утім, якщо сосна страждає від навали короїда, то береза потерпає від — агресивної бактерії. Науковці називають її бактеріальною водянкою, а ще, між собою, просто — «рак».

На корі берези спостерігається здуття, усередині якого збирається рідина. Вона добре помітна ззовні, коли «сочиться», і виглядає, як потоки крові – темно-бурого, інколи навіть майже червоного кольору. Поступово, починаючи з вершини, дерево засихає і повністю вмирає.

Вчені допускають, що як і в соснових насадженнях, так і з березовими, це трапляється в зв’язку з посухою, або коливанням рівня ґрунтових вод. Не виключено, що через це відбувається ущільнення ґрунтів, а відтак — пошкоджується коренева система. Дерева стають вразливими, і не можуть боротися з хвороботворними шкідниками. І навіть береза, — яка дотепер вважалася породою — досить стійкою до різного роду хвороб та негараздів!

Аби детальніше зрозуміти генезис проблеми, ми поспілкувалися з представником спеціалізованого державного підприємства «Вінницялісозахист» — Сергієм Болюхом, який займається вивченням цієї проблеми. Ось що нам розповів спеціаліст:

- Дійсно, останніми роками однією з проблем лісового господарства Житомирщини є всихання берези повислої у майже всіх місцях її зростання — незалежно, чи вона є головною, чи другорядною породою у складі. Пошкоджуються дерева різного віку, але найбільше патологія поширюється у насадженнях від 40 років і більше. Уражені дерева гинуть на протязі 1 – 2 років.

Характерні ознаки виявлені під час проведення лісопатологічних обстежень спеціалістами нашого підприємства, різних наукових досліджень вітчизняних та закордонних науковців, дають підставу стверджувати, що головне місце в загальній патології берези має поширення бактеріозу (бактеріальна водянка).
У своєму патогенезі хвороба пов’язана з комахами – ксилофагами, — як переносниками збудника. Найбільше поширення має заболонник березовий та рогохвіст березовий.

Характерними зовнішніми симптомами, що вказують на хворобу є, в першу чергу, зрідження крони; поява суховершинності у частини дерев, раннє осіннє пожовтіння та побуріння, а зрештою — листопад. Листя має дрібніші розміри ніж у здорових дерев. На стовбурі з’являються вологі плями, яскраві буро-коричневі потьоки (прозора слизиста рідина, що виділяється зі стовбурів хворих дерев, і має характерний кислий запах та містить у собі хвороботворні бактерії).

Також під час проведення польових робіт спеціалістами відмічалось поширення в березових насадженнях трутовиків (друга назва – березова губка). Своєчасне виявлення осередків поширення трутовиків має важливе значення, так як дає змогу вчасно видаляти вражені дерева з насаджень, тим самим зменшуючи ймовірність подальшого поширення осередку й зараженість спорами здорових дерев.

Слід зазначити, що в першу чергу осередки березової губки утворюються й поширюються в насадженнях, що пройдені низовими пожежами, або в місцях де відбулась різка зміна гідрологічних умов, — підсумував Сергій Віталійович.

На сьогодні, тема всихання соснових насаджень досить часто стає предметом обговорення різноманітних навчально-практичних семінарів, що проводяться на території Житомирської області лісомисливським управління.

Так, в середині червня, представники Новоград-Волинського лісгоспу стали учасниками семінару, що проходив у Малині. Науковці та лісівники вкотре наголосили на проблемі всихання хвойних та запропонували низку рішень, що здатні вплинути на долю лісу.

Проте, уже сьогодні постає питання чи не приєднається у таких семінарах ще одне проблематика — всихання берези. І хоча її кількість в лісових масивах Житомирщини в рази менша, від основної породоутворюючої — сосни, (хоча саме на території ДП «НВ ДЛМГ» площа березових насаджень займає четверту частину від вкритої лісом площі лісгоспу), — утім, березовий ліс не менш важливий як у структурі лісових насаджень, так і в стурктурі лісопромислового комплексу. Він завжди був джерелом деревообробної, хімічної, паливної, харчової та лікарської промисловості.

Використовується береза для виробництва лущеного шпону, ДСП та ДВП. Крім того з берези виготовляють паркет, дерев’яні частини для рушниць, токарні вироби, предмети домашнього вжитку. А з деревини карельської берези виготовляють навіть елітні меблі.

При сухій перегонці отримують цінні продукти, які слугують основою для виробництва лаків, формаліну, парфумів.

Березові дрова – цінне паливо з високою теплотворною здатністю. З них отримують деревне вугілля, а сажу використовують для виготовлення чорнила та фарб.

Знайлося застосування і корі. З неї отримують дьоготь, берестяні вироби, а з коріння плетуть корзини.

А ще березовий ліс — це база для заготівлі грибів та ягід. До того ж, завдяки високій фітонцидності та особливостям декоративності, саме на території березових гаїв — найкращі місця для відпочинку.

Тож, чи не наслідує береза сосну? Чи не втратимо ще одне джерело екологічної рівноваги планети?! Відповідь на це питання зможе дали лише час. Бо науковці — поки що безсилі. Але багато в цій справі залежить власне від життєдіяльності людини — найнебезпечнішого звіра в лісі.

 

Автор: news_maker от Сьогодні, 01:21

Лісівники Закарпаття повідомляють про масове всихання дубів



Лісівники Ужгородського району на Закарпатті повідомляють про масове всихання дубів в місцевих лісогосподарствах.

Про це інформують у прес-службі Закарпатського обласного лісомисливського управління.

«В Ужгородському лісгоспі спостерігається масове всихання дуба. Найприкріше, що сьогодні ніхто не може визначити причину проблеми, хоча і проводяться тривалі і численні дослідження. Виникнення епідемії пов'язують з масовими посухами, пожежами та шкідниками (трутовиками). Але цей шкідник грає, швидше, другорядну роль, тому, що заселяє вже послаблені дерева. Наші вчені сходяться на думці, що на стан лісових насаджень впливає зміна клімату. Зараз найбільша площа пошкоджених дерев відзначається на території, де зафіксована аномально висока температура», - повідомляє директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий.Читайте також: Рада посилила відповідальність за незаконну вирубку та контрабанду лісу

Зазначається, що серйозну стурбованість у зв'язку з потенційним поширенням хвороби висловлюють європейські колеги - англійські, швейцарські та латвійські відомства. Також інформація надходить від лісівників з Польщі, Словаччини, Німеччини, Нідерландів і Білорусії.

«Сказати, що робити - вкрай важко. Треба дивитися, що відбувається далі. 40% хворих дерев відновлюються, але в решті випадків протягом декількох років дерева гинуть, а захворювання поширюється. Немає відповідей на багато питань», - пояснив головний лісничий лісгоспу Валентин Геккер.Читайте також: На Івано-Франківщині побільшало пам'яток природи

Як повідомляється, цьогоріч у лісових угіддях Ужгородщини, в яких було виявлено всихання, проведено лісопатологічні обстеження спеціалістами ДСЛП «Львівлісозахист» та призначені вибіркові санітарні рубки - 403,3 га, у т.ч в Доброньському лісництві - 103,4 га та Ужгородському - 299,9 га. А насадження із перевагою дуба, що відповідно до санітарних правил в лісах України потребують проведення вибіркових санітарних рубок, становить 358,7 га.

Для підтвердження доцільності проведення вибіркових санітарних рубок на цих ділянках у листяний період 2018 року наразі проводяться лісопатологічні обстеження.

07.07.2018 02:58

06 липня 2018

Знову про повені і ліси. Досвід США




Вчергове прокотився паводок Карпатами, тож саме час дізнатися, як подібна справа попереджається в інших країнах. Рік тому пощастило познайомитися з американським прикладом, тож мова піде про нього.



Річка, чия чистота стоїть однією з перших цілей при проведенні лісового господарства

Питання впливу рубок на довкілля в США описується в документі, під назвою оцінка впливу на довкілля – те саме ОВД, що з грудня має робитися і у нас. Проте, якщо у нас ОВД по рубкам поки що нагадують нашвидкуруч написану халтурку на 5 сторінок, із фразами «У зв’язку з тим, що підприємство існуюче технічної альтернативи не потрібно» та «Технічна альтернатива заготівлі деревини в порядку рубок головного користування відсутня», ОВД в США має 500 з чимось сторінок з детальними описами мінімум трьох альтернатив, одна з яких – просто не робити нічого, і з детальним описом, зокрема, впливу рубок на повені.

Як це виглядає?



Вирубка лісу в Айдахо

Почати варто з того, що на початку ОВД вказано причини проведення господарської діяльності. Там їх три: відновлення корінних лісів (з західної білої сосни, тут і далі мова йде про ОВД одного з лісів штату Айдахо), fire management і water management. Навіть немає ні слова про комерційну і економічну причину, типу «причиною проведення діяльності є існування лісгоспу».

Якщо описати стисло ключові тези розділу гідрології, то, все зводиться до аналізу двох індикаторів – рівня води та якості води.

Так, при плануванні рубок розраховують, наскільки може піднятися рівень води при певному рівні господарського використання. Наприклад, наводяться дані двох місцевих досліджень, згідно яких виходить , що видалення 50% деревостану на 24% площі басейну малого струмка (менше 370 акрів, це десь 150 з лишком гектар) призводить до зростання стоку води на 20%. Згідно ж інших досліджень, при вирубці 15% площі басейну річки рівень паводку зростає більше, ніж на 10%. Зазначається, що паводки залежать не лише від обсягів вирубки, а й від щільності доріг (адже дороги сприяють поверхневому змиву і ерозії) та власне щільності струмково-яружної мережі. Відповідно, за умов високих показників вирубки, густої мережі доріг і ярів/струмків імовірність значного підвищення води в річці вище за середні показники.



Пораховані площі вирубок в басейні кожного з струмків – притоків річки Бівер Крік. Ці розрахунки потім лягають в основу калькуляції даних загалом по річці

На основі наявних даних для всього басейну річки пораховано, що збільшення стоку води річки Бівер Крік (яка є прикладом в нашому випадку) становитиме 2%, на що вплине вирубка 7% басейну річки.

Цікаво, що крива стоку річки є у чіткій залежності від обсягів вирубок. Пік обсягів повеней припадав на роки, з найбільше вирубаними площами. Модель подальших коливань так само перебуває у чіткій залежності від того, яка альтернатива буде обрана (і відповідно, якої площі будуть рубки і де вони будуть розміщені).



Діаграми, що показують залежність зростання річкового стоку від площі вирубаного річкового басейну (і подальші альтернативи)

Інший ключовий момент у водному менеджменті – це забезпечення якості вод.

Це взагалі фантастика. Порахована не лише загальна протяжність і щільність доріг в басейні кожного струмка, а й скільки тон седиментів (назвемо просто, грязюки) змивається в рік з них в струмки. Як в абсолютних величинах, так і в перерахунку на один кілометр тощо. І одна з ключових вимог проведення вирубки лісу там – проведення робіт таким чином, щоб мінімізувати площинний змив і ерозію внаслідок прокладання та підтримування доріг, і відповідно щоб зменшити кількість тих самих седиментів у річці.



Карта доріг з позначеннями, які дороги скільки багнюки привносять в річки

Один з елементів таких робіт – це подальше закриття і консервування доріг, після проведення лісозаготівельних робіт, або їх по факту ліквідація. Так, в ході одної з альтернатив пропонується закрити 48 миль доріг, і під 12 миль – ліквідувати. І все це для того, щоб зменшити кількість седиментів, що трапляють у річку, з 863 тон на рік, до 704, за відповідними вимогами. Дороги ж дають 1700 тон седиментів на рік (206 з них йдуть у річки).



Теж про дороги – таблиця по кожному з притоків річки, скільки він має доріг і скільки вони седиментів привносять до нього

На виході можна порівняти, яку із альтернатив слід прийняти (відповідно, яку площу рубати і де, які дороги будувати/закривати і де тощо), аби забезпечити : 1) кращу якість води в річках 2) менше підняття повеневих/паводкових вод.

Звісно проведення всього вищезгаданого аналізу – клопітка штука, але це не є чимось не реальним. І якщо ми досі прагнемо наблизитися до стандартів цивілізованого світу, то потрібно буде впроваджувати подібну оцінку і у нас.

PS Саме ж ОВД, про яке я тут згадував, є тут, можете оцінити всю красу і масштаби, там дуже багато смачного тексту, таблиць і діаграм 

Щоб ліс шумів і гроші були



Ухвалений закон дасть змогу повноцінно розвивати і лісову галузь, і дотаційні гірські райони

Народні депутати України від Закарпаття — Роберт Горват, Валерій Лунченко і Василь Петьовка — всіляко підтримують ухвалений у вівторок парламентом закон про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів і вважають його вкрай потрібним для області. Отже, в Україні посилять покарання за незаконну вирубку та контрабанду лісу. 3 липня Верховна Рада ухвалила закон, у якому йдеться про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. Народні обранці 234 голосами підтримали в другому читанні й у цілому проект закону № 5495.

Мета — забезпечити збереження лісового фонду країни шляхом обмеження внутрішнього споживання необроблених лісоматеріалів і посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу й подальший його експорт поза митним контролем.
Згідно з законом, за контрабанду лісу каратимуть позбавленням волі від 3 до 7 років. За аналогічне діяння, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою з використанням службового становища, пропонується ввести покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. За незаконну вирубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка пропонується накладати штраф у розмірі 10—15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — 15—30 неоподатковуваних мінімумів. Також Кабінету Міністрів пропонується розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, порядку і способів їх проведення.

«Ухвалений закон про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів — украй необхідний для Закарпаття, адже дасть змогу зберегти ліси, а місцевим лісопереробним підприємствам — розвиватися, створювати робочі місця, мати необхідну кількість сировини та наповнювати податками місцеві бюджети», — на цьому особливо наголосили народні депутати України від Закарпаття Василь Петьовка, Валерій Лунченко та Роберт Горват.

Тільки за короткий час дії заборони на вивезення лісу-кругляка деревообробна, меблева та паперово-целюлозна галузі демонструють суттєве зростання виробництва, а суми податків, сплачених до бюджету підприємствами цих галузей, збільшилися майже на двадцять відсотків. Законопроект, ухвалений 3 липня, допоможе зберегти лісовий фонд країни від неконтрольованих вирубок посиленням адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Тож закарпатські народні обранці Василь Петьовка, Валерій Лунченко і Роберт Горват вважають цей закон украй потрібним і актуальним і для області, і для України загалом. Адже він дасть змогу по-сучасному розвивати цю галузь і створювати виробництво на місцях. А ще — це дієвий поштовх розвивати дотаційні гірські райони Закарпаття й інших сусідніх областей.

Василь НИТКА


Стало известно, почему в Украине исчезают леса

Причиной этого является не массовая вырубка лесов, а их усыхание.

Причинами усыхания леса на недавней коллегии специалисты наывают вредных насекомых, болезни леса и другие факторы, среди которых – климат.

Усыхание лесов назвали глобальным. В последние 5-7 лет по всей Украине страдают лесообразующие породы: ели, ясени, дубы, грабы, березы. Но в большей степени страдают сосны, с ними ситуация катастрофическая, - сообщают Новости Ю со ссылкой на Гослесагентство.

В 2015 году в среднем около 3,5% лесов были усохшими, к 2018 году этот процент увеличился до 7,6% - до 96 тысяч гектаров. Из них 75 процентов - сосновые леса.

06.07.2018 20:23
https://socportal.info/2018/07/06/stalo_izvestno_pochemu_v_ukraine_ischezajut_lesa.html



Ученые рассказали, почему в Украине катастрофическими темпами исчезают леса
6 ИЮЛЯ 2018 Г. 19:30 КАТЕГОРИЯ: НАУКА




Государственное агентство лесных ресурсов Украины заявило, что усыхание лесов – это не выдумка лесников. Это подтверждается с научной точки зрения. Об этом говорится на странице агентства в Фейсбук.

Причин усыхания леса на недавней коллегии специалисты назвали несколько: вредные насекомые (короеды, шелкопряды), болезни леса и другие факторы, среди которых – климат.

Усыхание лесов назвали глобальным. В последние 5-7 лет по всей Украине страдают лесообразующие породы: ели, ясени, дубы, грабы, березы. Но в большей степени страдают сосны, с ними ситуация катастрофическая, говорят в Гослесагентстве.
— Этот процесс приобретает черты глобального характера, — говорят специалисты.

В 2015 году в среднем около 3,5% лесов были усохшими, к 2018 году этот процент увеличился до 7,6% — до 96 тысяч гектаров. Из них 75 процентов — сосновые леса.

— Рост в два раза. А показатель в 6% повреждения насаждений по мнению экологов является критическим, — сказано в сообщении.
Это интересно: Ученый заявил, что вскоре на землю может упасть древняя советская космическая станция

Среди заболеваний деревьев — поперечный рак дуба, бактериальный рак ясеня, трахеомикоз, гнили, сосновая губка, шютте (болезнь хвойных деревьев).

http://u-news.com.ua
Источник:
Новости Ю

Чи й далі нас лякатимуть пожежами в зоні відчуження?



Повідомлю круту новину: ліс може горіти! Причому як той, що росте по сусідству, так і той, що в зоні відчуження. «І що з того?» — запитає більшість читачів. Хто цього не знає?

Проте звичайний факт можна зробити топовою новиною, якщо додати лише одне слово — «радіоактивний». Розмістивши заголовок «Горить радіоактивний ліс!» на фото пожежі, запозиченому з інтернету, можна гарантувати увагу до цієї мильної бульбашки мало не всієї країни.

З часу аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже 32 роки, і за 10-15 км від АЕС ситуація наблизилася до стану доаварійної. Звісно, радіоактивний фон став вищим, але його показники перебувають у межах природних коливань, властивих для нашої та й будь-якої іншої країни.

Чомусь забувається, що радіація — це природний процес, вона існувала ще до її відкриття. Обумовлено це явище багатьма чинниками, зокрема специфікою гірських порід, висотою місцевості над рівнем моря тощо. Але хто переймається змінами радіаційного фону, переїжджаючи з Вінниці до Львова чи з Полтави до Києва?

Пожежі, що сталися цього року і, на жаль, траплятимуться в майбутньому в зоні відчуження, вже не можуть збільшити радіаційний фон у Києві. Уже не один рік він у столиці стабільний і становить 11—12 мкР/год.

До слова, гідрометслужба веде спостереження за гамма-фоном щоденно та ще й на 160 станціях. Багато цих та інших даних розміщено на сайті Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського (www.cgo-sreznevskyi.kiev.ua). Співробітники цієї установи періодично для школярів і студентів Києва організовують екскурсії, показуючи прилади, якими прямо перед екскурсантами роблять виміри.

Нині, коли Сонце наближається до свого зеніту, значно важливіше зменшити вплив його опромінення на тіло, адже промені теж несуть радіацію. До цього закликають і лікарі, але корисні поради привертають менше уваги, ніж сенсаційні новини.

Нині — у спекотний період — актуальне для столиці також хімічне забруднення атмосферного повітря. Поблизу автошляхів воно досить високе і здатне впливати на стан здоров’я людей. І це достеменний факт, та чи багато таких, хто відмовився від користування авто?

Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор ЦГО ім. Бориса Срезневського,
для «Урядового кур’єра»
Урядовий кур'єр




Леса под Одессой погибают: ситуация критическая, - экологи

Леса в Одесской области страдают и гибнут. По мнению экологов, ситуация критическая.

Об этом сообщает Одесское областное управление лесного и охотничьего хозяйства.

В 2017-2018 годах в Украине 7,6% лесов пострадали от комплекса негативных факторов окружающей среды. А критическим, по мнению экологов является показатель в 6%.



В Одесской области от воздействия негативных факторов пострадало 6205 гектаров леса. 20% пострадавших деревьев – сосны. В нашей области сосны больше всего страдают от Шютте.

Шютте это группа опасных заболеваний хвойных деревьев , вызываемых грибом. Особенно опасны эти болезни для молодых деревьев. Если молодое дерево заболевает в первые 3 года жизни, то оно гарантированно погибает.














Площадь очагов заболевания шютте в Одесской области составляет 1238 гектаров. Паразитами поражено 4279 гектаров лесов области. Всего в Одесской области 135100 гектаров лесов, из них 10808 гектаров – это сосновые леса.
















https://www.048.ua/news/2088387