ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 липня 2018

Никто не пройдет незамеченным мимо фотоловушки


Белорусам нельзя жечь костры в неположенном месте

Установленные в белорусских лесах для контроля лесного законодательства фото- и видеофиксаторы выявили за 2018 год уже 232 нарушителя. За нарушителями следит Министерство лесного хозяйства республики.


«Граждане, отправляясь в лес, должны помнить об основных правилах поведения: запрете разжигания костров в опасных местах — например, на торфяниках или участках с подсохшей травой, о правилах сбора грибов и ягод», — напоминает консультант управления Министерства лесного хозяйства Александр Угорин.

Дикорастущие грибы и ягоды белорусы для собственных нужд собирать могут, но без ущерба для самого ягодника или грибниц. То есть лучше не пользоваться вспомогательными средствами для сбора.


Если вы попадетесь в объектив фотоловушки, нарушая лесное законодательство, вам придется выслушать предупреждение, а то и заплатить штраф.

Волнуют Министерство и нескончаемые пожары. Только в этом году на территории Минской,Гомельской и Брестской областей зафиксирован 341 случай пожара. Пострадали от стихии участки площадью 775 гектаров.

Сейчас на территории белорусских лесхозов действует 526 камер фотофиксации. Напомним, что в 2016 году с их помощью было выявлено 166 нарушителей, а в 2017 — 192. Как видим, число несоблюдающих лесные законы граждан растет.


Екатерина Зигзаг вчера в 12:19
ЖИЗНЬ

Боротьба із стовбуровими шкідниками проблема складна, однак її можна вирішити поетапно з інтегрованим підходом


П'ятниця, 20 липня 2018, 15:56

Про це і йшла мова сьогодні в обласній раді на черговому засіданні робочої групи з розробки плану заходів щодо методів запобігання та боротьби із шкідником соснових насаджень РЛП «Ялівщина». Провів його керівник групи Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені» Т. Г. Шевченка разом із заступником голови обласної ради Арсеном Дідуром.

Відповідно до порядку денного, учасники наради заслухали та обговорили висновки з результатів лісопатологічного обстеження насаджень міста Чернігова, яке було здійснене працівниками Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» у другій декаді червня поточного року на території РЛП «Ялівщина».

Підставою для цього став лист Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації № 03-04/1299 від 21 травня 2018 року та Договір № 170/18 щодо проведення дослідних робіт із впровадження інтегрованих методів захисту лісу від стовбурових шкідників на загальній площі 80 га в м. Чернігів. Доповів присутнім про висновки, зроблені на основі вищезгаданого спеціалізованого обстеження РЛП, головний лісопатолог ДСЛП «Харківлісозахист» Олександр Батуркін.

Промовець поінформував присутніх про позитивні напрацювання у вирішенні порушеної проблеми на теренах Харківщини, які вже показують свою результативність. Насамперед, цього досягнуто завдяки веденню постійного моніторингу фізіологічного стану насаджень та підтриманню належного санітарного порядку в зелених зонах, а також - моніторингу кількісних та якісних показників популяцій шкідливих і корисних комах.

Та головна новація - проведення заходів з підвищення імунітету дерев до шкідників шляхом внесення мінеральних добрив і біологічних препаратів протягом вегетаційного періоду спеціальним розпилювачем аерозолів та дисперсних розчинів, який харків'яни обладнали на шасі автомобіля-всюдихода. Що ж це дає? Пошкодженні, приміром, сосни отримують підвищенний імунітет проти хижих комах, завдяки чому в деревині зростає рівень смоли, яка і знешкоджує «ворогів». Інший напрям боротьби, можна сказати, додатковий, тобто інтегрований, - інтродукція біологічних агентів - хижих комах (личинок мурахожуків тощо) у насадження (безпосереднє заселення відібраних об'єктів корисними комахами протягом вегетаційного періоду), які просто поїдають короїдів та інших шкідників дерев. А ще до інтеграційних підходів боротьби за зелені насадження є птахи, лісові мурахи, вивішування феромонних пасток тощо... Отже вихід, «в кінці тоннелю», як кажуть в народі, вже видно і треба лише цим скористатись.

Адже, як не прикро, висновки, які зроблені Харківськими спеціалістами на основі вищезгаданого обстеження РЛП «Ялівщина» поки що невтішні.

Як наголосив доповідач, за результатами проведеного лісопатологічного обстеження, оцінка загального санітарного стану міського лісопарку вкрай незадовільна. На його погіршення вплинула надзвичайна ситуація, викликана масовим всиханням соснових насаджень в регіоні, а саме розповсюдження верхівкового короїда Ips acuminatus Gyll. І факторів цьому немало: кліматичні; стихійні; біотичні (пошкодження лісу глице-листоїдними комахами, інфекційними захворюваннями); антропогенні (рекреаційна та господарська діяльність); несвоєчасне та не в повному обсязі проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів; не вивезення з лісосік деревини в установлені терміни тощо.

Проведені розрахунки кількісних показників популяції верхівкового короїда (Ips acuminatus) та короїда-стенографа (короїд шестизубий) (Ips sexdentatus) показали, що висока щільність поселення та енергія розмноження верхівкового короїда, вказує на стадію нарощування чисельності популяції (можна прогнозувати подальше інтенсивне розмноження та розповсюдження осередків). Короїд-стенограф, заселяючи дуже ослаблені та відмираючі дерева, є вторинним шкідником. Але у зв'язку з процесами деградації в насадженні та постійною появою нових дерев ІІІ – ІV категорії фізіологічного стану, має середнього ступеню енергію розмноження та середню щільність заселення (можна прогнозувати подальший розвиток популяції з поступовим зростанням чисельності).

Обстеженням також було виявлено природних ворогів — ентомофагів короїдів (Tanasimus formicarius), але кількість яких (мурахи та мурахожуки, птахи, інші ентофаги) недостатня для припинення розвитку популяцій короїдів у межах екологічного порогу шкодочинності.

Враховуючи розташування, історико–культурне та рекреаційне значення РЛП, вищенаведені дані про популяції шкідників, Харківські науковці рекомендують застосування інтегрованих методів захисту, спрямованих локалізацію осередків та попередження їх подальшого розповсюдження, про які було згадано вище.

Отож при обговоренні заслуханих висновків розпалилася жвава дискусія, через яку члени робочої групи та учасники засідання дійшли думки погодитися на запропоновані харківськими колегами інтеграційні методи боротьби за виживання зелених зон Чернігова, ну а далі – і всієї області. Тим більше, як наголосив директор Депапартаменту агропромислового комплексу облдержадміністрації Юрій Ткалич, гроші для цього передбачені.

Як результат, більшість учасників засідання проголосували за укладання із Державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист» відповідної угоди... Але з певними зауваженнями, які висловив голова робочої групи, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені» Т. Г. Шевченка Юрій Карпенко, на думку якого потрібно, насамперед, поїхати делегації від робочої групи до Харкова аби впевнитися в ефективності, запропонованих колегами заходів. Та головним мотивом засідання був заклик до того, що відкладати вже напрацьоване – не слід. Необхідно вже сьогодні приступати до роботи.

Довідково. Відповідно до висновків система інтегрованих заходів захисту передбачає:

- постійне ведення моніторингу фізіологічного стану насаджень та підтримання належного санітарного стану в РЛП.

- моніторинг кількісних та якісних показників популяцій шкідливих і корисних комах впродовж вегетаційного періоду (проведення детальних обстежень, встановлення і контроль феромонних пасток);

- проведення заходів з підвищення імунітету, до шкідливих комах, зелених насаджень (шляхом внесення мінеральних добрив, біологічних препаратів протягом вегетаційного періоду);

- інтродукція біологічних агентів — хижих комах у насадження (безпосереднє заселення відібраних об'єктів корисними комахами протягом вегетаційного періоду);

- проведення постійного контролю за поширенням популяцій шкідливих та корисних комах, з визначенням заходів необхідних для регуляції їх чисельності в межах екологічного порогу шкодочинності протягом всього вегетаційного періоду.

На ділянках де насадження втратило свою біологічну стійкість та не виконує свої функції (всохло в наслідок ураження стовбуровими комахами чи інфекційними захворюваннями) необхідно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів та відтворення лісів з урахуванням типологічних та кліматичних особливостей місця зростання.

За інформацією екологів, на Чернігівщині на сьогодні вже уражено більше 10 тис. га лісопаркових зон. Масштаби пошкодження деревних насаджень стають дуже помітні і в обласному центрі, де у прилеглих соснових лісах, заповідних урочищах та парках висихають тисячі дерев, що потребує надзвичайних та оперативних заходів боротьби з вищезгаданим небезпечним шкідником.

Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю
виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

Галерея зображень






















Рукотворні ліси на Херсонщині перетворюються на «недоїдки»



Величезна "пляма" випаленої землі площею понад шістсот гектарів утворилася на лівобережжі Дніпра після недавніх лісових пожеж в Олешківському районі Херсонщини.

Рукотворні соснові гаї нині являють собою просто апокаліптичну картину: почорнілі стовбури дерев та хмари сірого пилу від згорілої глиці, які розносить вітер.

Звідти пішли тварини і птахи, але з'явилися "новосели". Горільники активно освоюють стовбурові шкідники - короїди та жуки-усачі.

Коштів як на розкорчовування постраждалих від пожеж лісів, так і на їх обробку інсектицидами в Олешківського лісгоспу немає. Тож можна чекати, що після "трапези" обгорілими деревами короїди посунуть доїдати здорові.

Цей згубний процес, до речі, і так у розпалі. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Херсонщини Віктор Тищенко каже, що через відсутність регулярних обробок хімікатами шкідником заражені вже сорок тисяч гектарів - майже половина зелених насаджень краю.

Причому тут розкошують не тільки короїди, а ціла велика родина глицеїдів -- рудий, звичайний та червоноголовий сосновий пильщики. Вони "пиляють", а ми собі спостерігаємо.

Та доспостерігатися можна до того, що від лісів, із такими неймовірними зусиллями вирощених на піщаних ґрунтах, за лічені роки залишаться самі "недоїдки". Наслідком буде те, що піски під дією вітру посунуть на сільськогосподарські угіддя, й відновляться піщані бурі.

"Голос України"
Сьогодні, 17:57

Попков повторює хибу Держгеокадастра - Ну й розумний! Аж страшно (За двумя зайцами)


Видаючи себе за великого експерта, Попков аналізує космічні фотографії. 

Лесные пожары на выходных

25/08/2018 



Конец августа- начало сентября – тревожное время для лесоводов. Причина тому - большой риск возникновения пожаров. В выходные и праздничные дни тревога усиливается, по всем понятным причинам. Я обычно отслеживаю ситуацию, но редко выставляю результаты мониторинга. Сегодня очень мало новостей, поэтому решил сделать исключение.

Итак суточные (24 часа) снимки МОДИС по состоянию на сейчас показывают три достойных внимания региона.

Начну с Херсона. Есть возгорание на Чалбаской (ныне Виноградовской арене), которую до этого пожары долгое время щадили. Оно не большое, но давайте возьмем на контроль.



Не минуют пожары леса многострадальной Донецкой области. Это около Николаевки. Наша территория относительно не далеко от Красного Лимана и Изюма.



Ни у конечно Ракитновский и частично Дубровицкий районы Ровенской области. Возгораний много и неприятных. Лесные перелески, луга, высохшие болота, леса и т.п. Возгорания здесь фиксировались всю неделю: их тушат, а они снова возникают. Посмотрим, что будет вечером, когда народ отобедает и потянется домой…


М.Попков



Створення високопродуктивних насаджень завжди буде першочерговим завданням лісівників Тернопільщини, – Олег Яремко

На базі державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство», під очільництвом начальника Олега Яремка, його заступників Івана Приймачука та Любомира Нички, за участю першого заступника голови Бережанської райдержадміністрації Віктора Зінчука, голови районної ради Василя Білика, керівників підприємств, головних лісничих, головних інженерів, інженерів лісових культур і працівників апаратів управління й лісгоспу, відбулася виїзна колегія управління.


На порядок денний розгляду засідання винесено два питання – стан лісовідновлення на підприємствах управління, зокрема, технічне приймання лісокультур, природного поновлення та лісових розсадників у 2018 році (доповідач – головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів Надія Козацька) та про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь області (доповідач – головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Микола Слюсаревський).

– Державне підприємство «Бережанське лісомисливське господарство» займає надзвичайно важливе значення і роль у системі всього народногосподарського комплексу району, відтак і деревообробна галузь району розвивається стабільно, тож ми зацікавлені в тому, аби підприємство працювало завжди збалансовано та з перспективою, з тими інноваційними впровадженнями, які простежуються протягом останніх років, – поінформував перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Зінчук. – Сьогодні ми маємо 3 мільйони гривень надходжень у місцевий бюджет від лісомисливського господарства, а це виконання різних програм, фінансування бюджетної сфери району в цілому. Крім того, завдяки переходу на альтернативне опалення бюджетних установ району вдалося зекономити 1,5 мільйона гривень.

Доповідач із першого питання Надія Козацька поінформувала присутніх, що поточного року лісовиробництво всіма підприємствами здійснювалося на належному рівні, дотримано всіх технічних норм при створенні лісокультур та з урахуванням умов місцезростання головних лісотвірних порід. Зокрема, лісових культур дуба звичайного створено 61,3 відсотки (252,3 га) від усіх створених лісокультур підприємствами навесні. Перевиконано плани як зі створення лісових культур (411,6 га), так і доповнення (659 га), лісорозведення (132 га) і природного поновлення лісів (47,6 га). Як зазначила доповідач, 74 відсотків природного відновлення лісів припадає на бук лісовий, левова частка якого припадає на Бережанське лісомисливське господарство, відтак обрання даного підприємства для проведення виїзної колегії обрано не випадково, адже лісовідновлюють ділянки тут в основному за рахунок природи, тож у кінцевому результаті планують отримати якісні й продуктивні здорові букові ліси.

Як приклад, цьогоріч у Бережанському лісгоспі відведено під природне зарощування 18,5 га лісових культур бука лісового, які під час технічного огляду спеціалістами управління отримали стовідсоткову оцінку добре-дуже добре.

Разом із тим, лісівникам даного підприємства є чим поділитися з колегами, адже тут уже більше 15 років здійснюються різні підходи до сприяння природного відновлення головної лісотвірної породи Бережанщини – бука. Проводячи поступові рубки та застосовуючи різну кількість прийомів, досліджують те, скільки при першій прийомці потрібно забрати дерев, аби отримати великий запас на ділянці при останньому прийомі рубок та високопродуктивне насадження в кінцевому результаті.

– 60 відсотків лісів Бережанщини – це бучини, говорить директор державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» Олександр Левчук. – Розрахункова лісосіка по буку становить 67 відсотків, тому особлива увага приділяється веденню господарства в букових насадженнях. Ми маємо більш як десятирічний практичний досвід і наукові дослідження Державного інституту гірського лісівництва, і ця співпраця дає певні результати. Це наближене до природи екологічне лісівництво. Ми застосовуємо поступові рубки. Мета лісовідновлення – це забезпечити продуктивні й стійкі деревостани. Задля цього зменшуємо повноту до 0,5-0,6. Кожна ділянка індивідуальна – площа не має перевищувати 10 гектарів і період 30 років. Залежно від стану лісової ділянки, здійснюється різний ступінь вибірки, що дає змогу збільшити приріст тих дерев, які залишаються на ділянці, відтак вони набувають якіснішого стану, більшої товарності, і що основне, таким чином забезпечується якісне природне зарощування. Якщо відповідно до норм, мінімумом на гектар є 15 тисяч підросту та 1,5 метри висотою, є в нас ділянки 220 тисяч. Крім того, практика показує, що чим вищий підріст, тим краще він відновлюється після забирання материнської породи, відповідно й більш стійкіший. Очікувати природного поновлення можна і рік, і вісім. Для того є ще й сприяння шляхом проведення мінералізації ґрунту в місцях відсутності природного поновлення, тож у майбутньому плануємо ще й придбати відповідну техніку.

До слова, під час огляду ділянок присутні зауважили титанічну роботу колег-лісівників, адже, як сказали під час підсумку колегії присутні керівники лісогосподарських підприємств, практика ведення лісогосподарювання в бучинах відсутня – лише в теорії, а ось для Бучацького лісгоспу виїзна колегія була напрочуд змістовною, адже майже 20 відсотків насаджень теж припадає на букове господарство.

Під час огляду букових лісових ділянок, починаючи від першого прийому рубки і закінчуючи кінцевим, різним віком і запасом букових насаджень, присутні побували на майже десяти ділянках у двох лісництвах – Бережанському й Урманському. Особливо вразила присутніх ділянка останнього прийому поступової рубки 2018 року, площею 0,9 га із запасом 222 кубометри, віком 95 років. Як зазначив головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, при першій прийомці (2008 р.) на даній ділянці забрали 120 кубометрів з гектара, відповідно до наукових рекомендацій, відтак, застосовуючи їх на практиці, лісівники вважають, що процент вибірки був завищеним; при другій (2013 р.) – 65, а при третій – 222 кубометри. Згідно з таксацією 2003 року запас насадження становив 350 кубометрів, тобто, застосовуючи поступову систему рубок, лісівникам вдалося отримати додаткових 60 кубометрів на гектарі.

Сприяння під насіннєвий рік (рихлення грунту), невеликий процент вибірки та залишення на ділянці кращих материнських дерев (дерев майбутнього) при першому прийомі (друга селекція), – таку формулу результативного природного поновлення букових насаджень озвучила Надія Козацька: «Бук потребує зовсім іншого підходу від вирощування дуба – він хоче рости густо, відповідно хто генетично сильніший, той і виживає, відтак спадкові властивості сильніші», – підсумувала вона.

Та не лише природними бучинами здивували присутніх бережанські лісівники. У Підгаєцькому лісництві побували у виплеканих ними дібровах 2004-2010 років. Своєю гордістю називає дубові насадження директор Бережанського лісмисливгоспу Олександр Левчук, жартуючи, що відвідуючи їх, ловить себе на думці, що не дарма керує підприємством ось уже більше п’ятнадцяти років, адже залишить по собі добрий спогад для нащадків.

Програма виїзної колегії була насиченою, її учасники відвідали і дубові насадження 2017 року і експериментальні ділянки з посадкою різновікових дубових сіянців і модринових насаджень.

Також відвідали вже атестовану клонову плантацію модрини європейської в Урманському лісництві. До слова, підприємство може похизуватися і однією з найкращих в Україні клонових плантацій дугласії тисолистної в Завалівському лісництві, збереженість якої становить більше 80 відсотків, і яка занесена в державний реєстр, відтак селекційна робота не лише в Бережанському лісгоспі на високому рівні, а й виокремлює обласне управління прогресивністю в досягненні позитивних результатів лісової селекції серед інших в системі Держлісагентства.

На завершення лісокультурної частини виїзної колегії побували на лісовому розсаднику Підгаєцького лісництва, який по праву можна назвати колискою лісів майбутнього і не лише. Майже 500 тисяч сіянців дуба звичайного, а ще різновікові сіянці і сажанці горіха грецького, каштана, клена гостролистого, липи дрібнолистої і інших лісових порід. Цьогоріч даний лісовий розсадник модернізували, облаштувавши новим обгородженням і змістовною наглядною агітаційною продукцією, розширили його корисну площу, завезли новий ґрунт, тож планують розширити і асортимент порід. Доїжджаючи до даного об’єкта, присутні зробили висновок, що він не лише слугує лісництву як об’єкт вирощування майбутніх лісів, а й є чудовою рекламою самого лісництва й підприємства загалом, адже проїжджаючі мимохіть повертають голову, аби побачити всю цю доглянуту й естетичну красу.

За результатами проведеного аудиту щодо ведення лісогосподарювання Бережанським лісомисливським господарством відповідно до міжнародних стандартів, аудиторами відзначено правильний підхід до виконання основних завдань лісової сертифікації, про що свідчить нещодавня перевірка та схвальний відгук у її підсумку. Враховуючи, низку пунктів, які підтверджують те, що Бережанське лісомисливське господарство на правильному шляху в своєму підході до виконання основних господарських функцій, немало важливим є і екологічний підхід до використання лісових ресурсів. Задля цього лісгоспом спрямовано чимало інвестицій у модернізацію основних технічних засобів, завдяки яким здійснюється заготівля деревини, її відвантаження з лісосіки на проміжні та нижній склад лісгоспу. Під час виїзного засідання продемонстровано процес трелювання деревини, під час якого не пошкоджується верхній шар лісового ґрунту. Разом із тим, новітня техніка дозволяє економити на людських ресурсах, паливі та є гарантом охорони праці робітників, які здійснюють заготівлю деревини. Як зазначив головний інженер ДП «Бережанський лісгосп» Леон Наконечний, провівши аналіз використання ЗІЛів у вивезенні лісопродукції та тракторних причепів (DL-10 Forester), підприємство надало перевагу останнім, що дало змогу економити на тонно-кілометрі 2,5 грн. Відповідно, лісомисливське господарство запланувало додатково закупити ще кілька тракторів, аби повністю відмовитися від використання застарілої техніки, яка не виправдовує себе з приводу економії її використання. А вивільнені кошти дозволять інвестувати в розвиток лісової інфраструктури, яка в підприємстві теж на належному рівні, про що свідчив іще один об’єкт – лісовозна дорога, протяжністю 3,2 кілометри. – Дана дорога будувалася «з нуля», – продовжує головний інженер лісгоспу, – розпочали її будувати 2008 року, ввели в експлуатацію в 2013 році. За час її використання, враховуючи великі відстані вивезення лісопродукції, підприємству вдалося зекономити чималі кошти.

– Економічний та екологічний підхід до лісогосподарювання, продемонстрований під час виїзної колегії в Бережанському лісгоспі, довів те, що незважаючи на економічну скруту, в якій опинилося лісове господарство на загальнодержавному рівні протягом останніх кількох років, завдання, яке стоїть на сьогодні перед лісівниками – це підхід до лісівництва зовсім під іншим кутом, – підсумував засідання колегії начальник управління Олег Яремко. – Цьому, на жаль, сьогодні не навчать ні профільні вузи, ні лісівнича література. Потрібно власним досвідом досягати того, що показали нам сьогодні в Бережанському лісомисливському господарстві. Така неоціненна практика лісогосподарювання, яку нам продемонстрували бережанські лісівники, дасть поштовх іншим лісовим господарствам до всебічного розвитку, тож виїзні колегіальні зустрічі виправдовують себе на сто відсотків. Підходячи економно з екологічної точки зору до виконання основних лісогосподарських функцій, аналізуючи виконання роботи на кожній ділянці в лісовому господарстві, можна отримати неочікувано дуже позитивний результат. А це створення високопродуктивних насаджень – завдання, яке завжди стоятиме під номером один серед функцій лісівників Тернопільщини, – резюмував начальник управління.

Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/Vid-Chytachiv/stvorennya-visokoproduktivnih-nasadzhen-zavzhdi-bude-pershochergovim-z-10706484.html

Собственников участков сельхозназначения обяжут тушить лесные пожары на своих территориях



Собственников земельных участков сельскохозяйственного назначения обяжут тушить пожары в лесах, расположенных на их территориях. Соответствующий законопроект подготовило МЧС России (имеется в распоряжении «Парламентской газеты»).

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕ

За нарушение правил пожарной безопасности в лесах в режиме ЧС накажут рублём


Документ предполагает внесение поправок в Земельный кодекс России. В настоящее время он не предусматривает ответственности владельцев земельных участков тушить леса, которые расположены на территориях сельскохозяйственного назначения и запаса.

Поправки МЧС вводят соответствующую обязанность. Для этого ведомство предлагает дополнить статью 42 Земельного кодекса РФ «положением об осуществлении собственниками земельных участков и лиц, не являющихся собственниками земельных участков обязанностью осуществления мероприятий по тушению пожаров в лесах, расположенных на их землях».

Согласно Лесному кодексу России, охрана лесов от возгораний предполагает принятие соответствующих мер безопасности и тушения пожаров. При этом проблема зарастания сельскохозяйственных земель деревьями, кустарниками и сорниками по-прежнему существует. Их владельцы, в свою очередь, не предпринимают мер по защите от возгораний, отмечается в пояснительной записке к документу.

Проведённый анализ реагирования на такие пожары показал неурегулированность разрешения этих вопросов. Поскольку тушением подобных возгораний фактически занимаются МЧС и федеральные службы, неприкрытыми остаются населённые пункты, которые находятся в районе выезда пожарных бригад.

Ранее стало известно, что в России могут ужесточить ответственность за нарушения правил пожарной безопасности в лесах в условиях режима ЧС. За такие правонарушения предлагают ввести административные штрафы. Соответствующий закон внесён в Госдуму.

Звіт про незаконний експорт українського лісу сфальсифікували щоб Бурбак та Єднак поставили своїх людей у лісгоспи



На думку природозахисників все це робиться для того щоб і далі безконтрольно вирубувати та вивозити український ліс за кордон

Розслідування британської неурядової організації Earthsight про незаконний експорт українського лісу викликав скандал у владних кабінетах. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман анонсував перевірки лісгоспів і боротьбу з незаконним вивезенням лісу. Чиновники не захотіли ані вислухати лісівників, ані перевірити достовірність інформації, яка була оприлюднена у розслідуванні. Водночас, є всі підстави вважати, що даний звіт був зроблений на скору руку та сфальсифікований з однією метою – звести наклеп на керівництво лісгоспів, щоб посадити на їхнє місце своїх людей. На питання «Ресурсу» відповів громадській діяч та природозахисник Микола Петіченко. За його словами, представники Earthsight використали його інформацію та відеодокази для того, щоб їх перекрутити і фальсифікувати на користь замовників, які знаходяться в Україні. Британська «неурядова організація» виявилась звичайною ширмою.

Яким чином ви співпрацювали з Earthsight?
Я займався розслідуванням незаконної вирубки лісів на Буковині. У мене були на руках як документи, так і фото і відеодокази. До мене звернулась співробітниця цієї організації, яку звали Тара. І вона попросила мене надати цю інформацію, яку я накопав. Я їй надав. Потім вона попросила мене, щоб ми відвезли її на місце вирубок. Я сказав, що туди треба їхати далеко і на кілька днів, і якщо вона хоче зафіксувати все на місці, то треба супроводжуючій групі виділити гроші, на той же бензин та харчування. Вона сказала, мовляв, ми неприбуткова організація і грошей наче б то нема. Потім вона полетіла до Англії, вона обіцяла зі мною зв’язатися, але потім виявилось, що вона місяць була у відпустці на відпочинку. Мене це здивувало. Мовляв, ти працюєш у неприбутковій організації, де наче б то немає грошей навіть на організацію командировки у гори. А потім ти можеш дозволити собі йти на цілий місяць у відпустку, і відпочивати.

Потім я її зустрів у Києві на засіданні НАБУ. Там були присутні громадські організації. І вона там ходила разом із нардепом Остапом Єднаком. І тоді я все зрозумів, що це проплачена людина, хоч вона і живе і працює в Англії.

І от коли вийшла ця доповідь, я був дуже здивований, бо вони використали мою інформацію, наші фотографії та відео, але повністю її перекрутили, перегорнули з ніг на голову. І це вона робила не випадково, а цілком свідомо для того, щоб звести наклеп на нормальні державні лісництва, при цьому, обіливши тих, хто «кришує» незаконну вирубку та контрабанду лісу.

Вони взяли відео за вашої згоди?
Так, вони взяли моє відео за моєї згоди. Але не повідомили, як будуть його використовувати. А вийшло, що мої матеріали використали у наклепі. У своєму матеріалі вони заявляли, що мова йде про Закарпаття, але я писав про ситуацію у Чернівецькій області. Я їздив на ці місця, де вони начеб то робили свої розслідування. Там одна труха, навіть не спеціаліст зрозуміє, що рубали лише сухий ліс, а не здоровий, там всі пеньки повні гнилі. Все це зафіксовано, в тому числі дроном, і викладено в Інтернет.

Автори дослідження навмисно написали, що рубали здоровий ліс, бо хотіли зробити наклеп на лісництво. Голова Мокрянського лісництва аж посивів, сказав: «Я ж надав їм всі документи». Але вони їх не поставили у сюжет.

Хто на вашу думку, стоїть за цим розслідуванням?
Я вважаю, що ця організація знюхалася з Остапом Єднаком, який лобіює незаконний експорт деревини у Європу і має зв’язки в уряді та Верховній Раді. Ця організація, що організувала цей фейк, розказала про якійсь небилиці, а от приховала всю мою інформацію, що я їм надав. Вони ж знають, що 50% деревини йде на експорт без документів, тільки 50% фіксується на комп’ютері. Хто ж контролює цей вивіз? А чого вони не розказали про «Пролісок»? Це румунська «прокладка», через яку експортується деревина. Вони не розказали про ті фірми-прокладки, які працюють на Бурбака (голова фракції «Народний Фронт» у Верховній Раді – ред.), адже в нього під контролем митниця, біржа, все проходять крізь нього, а вони розказали про старі схемі незрозуміло якого часу.

Яка ціль цієї кампанії?
Остап хоче зі скандалом змінити директорів лісництв і поставити на них своїх людей. А там вже пилити ліс по чорному без жодного контролю. Тут йому допомагають так звані псевдоактивісти, які знаходяться під його опікою. Та ж карпатська лісова варта вона дуже сильно претендує на посаду директора нацпарку. А це дуже ласий шмат. Директор майже нікому не підкоряється і там можна такого «накосити», що хватить на все життя. Тому й вони воюють проти нацпарків та лісгоспів. Ще одна причина – потреба посадити лісгоспи на отримання ліцензій на експорт. Голова Закарпатського управління Держлісгоспу повідомив, що вони за ці ліцензії заплатили півмільйона доларів, а вони їм не потрібні. Кому треба, щоб за твої ж гроші до тебе приходили якісь недоумки і тебе от перевіряли, а потім вимагали хабара, погрожуючи тебе закрити?

Я регулярно робив сюжети про незаконні рубки, мене заділо, коли приходять ці йолопи і на нормальних лісників і розказують, що це злодії. Я приїжджаю у Мокрянське лісництво і питаю директора, де твій «Лендкрузер»? А він їздить на «Ниві» ти живе у хаті батьків. А от тих, хто дійсно гребе машинами та віллами, вони не чіпають.

Бажаючих контролювати лісгоспи багато. Це і лісові варти якість і карпатські варти і WWF. Вони всі лягли під Єднака і просять для себе частинку пирога, в тому числі з цих ліцензій.

Закарпатські лісгоспи першими відмовились від ліцензій, бо вони не мають прямих поставок за кордон, вони продають місцевим переробникам, ті переробляють деревину і відправляють за кордон і це їх бісить. Чому вони саме зараз підняли цей кіпіш? Бо як раз закінчується це ліцензування, і треба його поновлювати. А на Закарпатті сказали: нам не потрібні ці ліцензії , на ці півмільйона ми краще купимо трактори. А ці їх бісить і вони оголосили війну тим лісгоспам, які не хочуть платити.

Джерело: “Ресурс”

20.07.2018

Володимир Бондар взяв участь у робочій нараді з питань ефективного лісокористування в гірських лісах


Держлісагентство взяло активний курс на перехід до європейської системи заготівлі лісу, яка сприятиме невиснажливому лісокористуванню. Зокрема, це перехід від суцільних до вибіркових та поступових систем рубок. Про це йшлося під час робочої наради з питань ефективного лісокористування в гірських лісах, яка відбулася на Франківщині 18 липня 2018 року.

У нараді взяли участь заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, начальник Івано-Франківського ОУЛМГ Руслан Осташук, президент ПрАТ «Серін-ліс» Клаудіо Паскуале, генеральний директор ПрАТ «Серін-ліс» Юрій Рожко, директор УкрНДІгірліс Олексій Голубчак, директор ДП «Делітинське лісове господарство» Михайло Попович.

Володимир Бондар підкреслив, що впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

«Однак, для переходу на такі методи заготівлі потрібна нова техніка, нове обладнання. Воно досить дороговартісне. Зараз державні лісогосподарські підприємства не можуть розвивати за власні кошти технології, які необхідні при веденні лісогосподарських робіт у гірській місцевості. Наші підприємства не можуть залучати потужну техніку, закупити канатні установки в потрібній кількості. Тому, якщо можливо до вирішення цих проблем задіяти на взаємовигідних умовах бізнес, то це одна з можливостей виходу із ситуації, що склалася», - наголосив заступник Голови Держлісагентства.

Володимир Бондар оглянув промислову базу ПрАТ «Серін-ліс», де ознайомився з промисловими спорудами та сучасними технологічними процесами глибокої переробки деревини. Клаудіо Паскуале та Юрій Рожко презентували діяльність та програму розвитку підприємства, а також розповіли про можливості міжнародної співпраці. Детальніше сторони зупинилися на ефективності міжнародних проектів з удосконалення лісопромислового виробництва та розробили принципи соціального партнерства у розвитку територій. У підсумку ухвалили рішення про створення модельної території раціонального лісокористування у гірських лісах на базі Делятинського лісгоспу.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства відвідав еколого-просвітницький центр «Діброва», де заклав капсулу з нагоди будівництва музею лісорубів та зустрівся з директорами лісогосподарських підприємств Франківщини.

За інформацією Прес-служби Івано-Франківського ОУЛМГ
20.07.2018

Чернівецький правозахисник Петіченко заявив про фальсифікації в розслідуванні Earthsight, – ЗМІ



Микола Петіченко, голова чернівецької ГО "Стоп корупція". Фото: realist.online

Протягом останніх 2 років британська неурядова організація Earthsight досліджувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію в Україні. За даними організації, Україна щорічно продає іншим країнам 1,2 млн куб. м пиломатеріалів, які матеріалізувалися з повітря, що не існують у жодному офіційному документі про виробництво. Як і очікувалося, розслідування викликало серйозний скандал у владних кабінетах. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман анонсував перевірки лісгоспів для боротьби з незаконним вивезенням лісу. Однак чиновники не бажали ані вислухати лісівників, ані перевірити достовірність інформації, що оприлюднені в розслідуванні. Знайшлися й ті, хто зовсім поставив під сумнів достовірність викладених фактів.

Про це повідомило інтернет-видання Realist.

Журналісти профільного інтернет-видання "Ресурс" поспілкувалися з громадським діячем, правозахисником і головою чернівецької організації "Стоп корупція" Миколою Петіченко, який, співпрацював з Earthsight в рамках підготовки даного звіту. Петіченко вважає, що є всі підстави вважати, що звіт був зроблений на швидку руку і сфальсифікований з метою обмовити керівництво лісгоспів. Чи так це і на чому грунтуються доводи правозахисника - Realist пропонує ознайомитися з витягом з цього інтерв'ю.

Яким чином Ви співпрацювали з Earthsight?

Я займався розслідуванням незаконної вирубки лісів на Буковині. У мене були на руках необхідні документи, фото, відеодокази. Тоді до мене звернулася співробітниця цієї організації, попросивши надати їй інформацію, яку я "накопав". Я, звичайно ж, надав їй ці матеріали. Потім вона попросила, щоб ми відвезли її на місце вирубок. Але я сказав, що туди треба їхати далеко і на кілька днів, і якщо вона хоче зафіксувати все на місці, то треба для супроводжуючої групи виділити гроші на той же бензин і харчування. Вона сказала, мовляв, ми неприбуткова організація і грошей немає. Потім вона полетіла до Англії, але обіцяла пізніше зі мною зв'язатися. Потім виявилося, що вона місяць була у відпустці. Мене це здивувало. Наступного разу ми зустрілися в Києві на засіданні НАБУ (Національного антикорупційного бюро України). Там були присутні представники інших громадських організацій.

Коли вийшла ця доповідь, я був дуже здивований, тому що вони використовували мою інформацію, наші фотографії та відео, але повністю її спотворили. Вийшло так, що обмовили нормальні державні лісництва, хоча звинуватили і тих, хто "кришує" незаконну вирубку та контрабанду лісу.

Дані, про які Ви говорите, були взяті з Вашої згоди?

Так, усі фото та відеоматеріали були використані з моєї згоди. Але мені не повідомили, як саме вони будуть їх використовувати. А вийшло так, що мої матеріали використані некоректно. Наприклад, в своєму матеріалі вони заявляли, що мова йде про Закарпаття, але я писав про ситуацію в Чернівецькій області. Я їздив на Закарпатті та бачив, що там одна труха. Все це зафіксовано, в тому числі відеозйомкою з дрона. Пізніше я спілкувався з головою Мокрянського лісництва, який теж поскаржився, що документи, які він надав, не були використані в сюжеті.



Ви ставите під сумнів достовірність досить серйозного розслідування. Хто, на Вашу думку, в такому випадку стоїть за цим розслідуванням?

Я вважаю, що в фальсифікації цих даних якось замішаний народний депутат Остап Еднак ("Об'єднання "Самопоміч"), який лобіює незаконний експорт деревини до Європи і має зв'язки в уряді та Верховній Раді. Адже чому тоді в розслідуванні немає даних про ті фірми-прокладки, які працюють на (Максима) Бурбака (голова фракції "Народний фронт"). У нього під контролем митниця, біржа, всі проходять через нього, тоді як в доповіді йдеться про більш старі "схеми".

У чому Ви бачите мету такої кампанії?

Мабуть, Еднак хоче зі скандалом замінити директорів лісництв і поставити своїх людей, та пиляти ліс "по-чорному" без будь-якого контролю. Тут йому допомагають так звані псевдоактівісти, які знаходяться під його опікою. Наприклад, та ж "Карпатська лісова варта" претендує на посаду директора нацпарку. А це - дуже ласий шматок. Його директор майже нікому не підпорядковується, тому вони і воюють проти нацпарку і лісгоспів. Ще одна причина - змусити лісгоспи отримувати ліцензію на експорт. Голова Закарпатського управління Держлісгоспу повідомив, що вони за ці ліцензії заплатили 0,5 млн доларів. Але кому потрібно, щоб за твої ж гроші тебе перевіряли, а потім вимагали хабарі, погрожуючи закрити.

Я регулярно робив сюжети про незаконні вирубки лісу, і можу сказати, що бажаючих контролювати лісгоспи багато. Це й лісові варти, і карпатські, і WWF. Вони усі "лягли" під Єднака та просять собі "частину пирога", в тому числі з цих ліцензій.

Закарпатські лісгоспи першими відмовилися від ліцензій, оскільки не мають прямих поставок за кордон, вони продають місцевим переробникам, ті переробляють деревину і відправляють за кордон. Це їх дратує. Чому вони саме зараз підняли цей кіпіш? Якраз зараз закінчується період ліцензування і треба його оновлювати. А на Закарпатті сказали: нам не потрібні ці ліцензії, на ці півмільйона ми краще купимо трактора. А це їх дратує. Ось вони й оголосили війну тим лісгоспам, які не хочуть платити.

«Идет качественная деградация». Гринпис опубликовал карты уничтоженных лесов



Международная экологическая организация «Гринпис» опубликовала данные подготовленного сотрудниками Мерилендского университета мониторинга экологической ситуации в России.

На сайте «Глобальной лесной вахты» опубликована интерактивная карта, на которой красным отмечены зоны, где за последние 17 лет исчезли леса.



Согласно опубликованным данным, только за прошлый год Россия потеряла 5,3 миллионов гектар леса. Самое массовое уничтожение деревьев произошло в Приангарье, Бурятии, Якутии, Красноярском крае, Амурской и Архангельской областях и в Ямало-Ненецком округе.
Пожары

«Если говорить в целом по стране, в целом в долгосрочной перспективе у нас 1 миллион гектар вырубается и три миллиона сгорает», — рассказал «МБХ медиа» руководитель лесного отдела «Гринпис России» Алексей Ярошенко.

Больше всего леса горит в Якутии, Бурятии, Амурской, Иркутской областях и Краснодарском крае.

На дворе дрова: как власть и бизнес пилят кедры в Усть-Илимске

В Усть-Илимске прямо во дворах занимаются лесозаготовкой под прикрытием...

Эксперт сообщил, что огромную площадь на территории России занимает так называемая «зона контроля лесных пожаров» — области, где, согласно приказу Минприроды № 426, пожары разрешено не тушить, поскольку там нет «угрозы населенным пунктам или объектам экономики в случаях, когда прогнозируемые затраты на тушение лесного пожара превышают прогнозируемый вред, который может быть им причинен».

«Если говорить о последних неделях, то на пожары, которые тушатся, приходится всего 5% от той площади, которая горит. Даже на те пожары, которые тушат, очень сильно не хватает людей и техники», — рассказывает Ярошенко.

Ярошенко поясняет, что деньги на тушение пожаров выделяются из федерального бюджета, и сибирским и дальневосточным регионам выделяют в 10 раз меньше денег, чем необходимо на ликвидацию всех пожаров.

«Прокуратура вчера возбудила уголовные дела в Якутии по пожарам, которые не в зонах контроля и которые надо было тушить. Но из-за того, что людей не хватило, пожары разрослись на многие тысячи гектар. И это из той зоны, где тушить обязательно», — говорит Ярошенко.

Не всякий пройденный пожаром лес гибнет. 3 миллиона гектар в год это именно то, что погибает.

Вырубка
«По рубке абсолютный лидер — Иркутская область. А так дальше идут Архангельская, Вологодская области. В основном это таежная зона», — поясняет Ярошенко.

Эксперт говорит, что в последние несколько лет масштабы рубок более-менее постоянные, а объемы ограничены лишь аппетитами лесопользователей:

«Разрешенные объемы рубки у нас рассчитываются с огромным запасом. Рассчитываются по старым и липовым данным, поэтому они завышены примерно в три раза, — объясняет Ярошенко. — Есть конечно всякие ограничения, которые надо соблюдать, но в первом приближении получается, что рубят столько, сколько могут съесть: продать или экспортировать. Поэтому объемы рубок стабильны по регионам — что было три года назад, что сейчас».

Потери и восстановление
Синим на карте отмечены зоны, где лес восстановлен. Однако по мнению Ярошенко эти данные все равно несопоставимы с потерями: «Поймать момент, когда древостой погиб, легко — он просто исчез. А восстановление происходит в течение нескольких лет. Поэтому данные о восстановлении даны за более ранний период».

При этом, по мнению эксперта, лес так или иначе вырастает.

«Но идет качественная деградация, — говорит Ярошенко. — После пожаров и вырубок тайга сменяется вторичными березняками и осинниками. А они нашим лесозаготовителям не нужны. Поэтому лесозаготовители проникают все больше и больше вглубь сохранившейся тайги».

«Вся Бурятия говорит о спасении леса от китайцев». Организатор схода в Улан-Удэ об акции и разгоне людей ОМОНом

14 мая полиция и Росгвардия разогнали народный сход в Улан-Уде....

При правильном лесном хозяйстве тайга восстанавливается за 60−80 лет, а при неправильном — более чем за 150.

«Лес — огромная беспризорная территория, которая ведется хаотически. Но вырубается все так, как будто ведется правильное лесное хозяйство, — говорит Ярошенко. — Леса качественно деградируют, особенно это хорошо заметно в регионах — лидерах по пользованию этих лесов. Это европейский север и Приангарье».

Уничтожение лесов крайне негативно сказывается на экологии. Например, вырубка лесов в Иркутской области приводит к прогрессирующему обмелению Байкала.

Однако негативное влияние происходит не только на экологическую, но и на социально-экономическую обстановку.

«Наша система лесопользования рассчитана на то, чтобы за два-три десятилетия „доесть“ все ценное, после этого поселки, живущие за счет лесного хозяйства просто умрут, — говорит Ярошенко. — И такие поселки умирают по стране тысячами. За последние четверть века из-за деградации лесных ресурсов у нас было потеряно порядка двух миллионов рабочих мест, которые лес мог бы давать людям. Это очень много, для сельских районов это катастрофа».

https://mbk.media/suzhet/kachestvennaya-degradaciya/

ПРИМІТКА

ДАНІ ПО УКРАЇНІ

За 2001-2017 роки


Порівняйте втрати з іншими країнами