Опубликованы новые Правила заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов: стало известно, что такое валежн

Минприроды России наконец-то дало ответ на один из важнейших лесных вопросов современности: что такое валежник. Этот ответ содержится в новых Правилах заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов, утвержденных приказом Минприроды России от 16 июля 2018 года № 325, который был официально опубликован 10 августа и вступит в силу 21 августа 2018 года. Вот что говорится в этом приказе про сбор валежника:



Собирать валежник свободно и бесплатно пока нельзя - соответствующая норма Лесного кодекса РФ вступит в силу только 1 января 2019 года. Но граждане, вооружившись новым знанием о том, что представляет из себя валежник, уже могут примечать в лесах места его сосредоточения, разведывать подходы и пути выноса, договариваться с соседями о том, кому какая валежина достанется в следующем году.

В остальном новые правила близки к старым, хотя и содержат некоторые изменения.

Ссылки на официально опубликованные приказы Минприроды и Рослесхоза:

Приказ Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации от 16.07.2018 № 325 "Об утверждении Правил заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов"

Приказ Федерального агентства лесного хозяйства от 23.07.2018 № 603 "О признании утратившим силу приказа Федерального агентства лесного хозяйства от 5 декабря 2011 г. № 512 "Об утверждении Правил заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов"

Вот оно какое - новое всенародное (с 1 января 2019 года) лесное счастье. Автор фото - Татьяна Хакимулина

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22632&sid=a7f89647dc1fa4f196dce305a86de3e8

Далі...

Ліси України потерпають від короїда: висохло понад 400 тисяч гектарів насаджень (відео)

Короїди наступають.

Шкідники розміром 5 мм під корінь знищують сторічні хвойні. Скільки дерев вражено саме короїдом важко сказати, але 400 тисяч гектарів лісів в Україні вже висохли. І короїд розмножується миттєво. Про масштаби біди, методи боротьби з нею, дивіться у сюжеті.

Руді плями на зеленому тлі – це вже мертві дерева. І вихід один – санітарне вирубування.

А тут іще 3 тижні тому. Це лісопаркова зона впритул до міста, легені Чернігова, а соснам за сотню років не було ніяких ознак хвороб.

Лісники на місцях, де осіли вершинні короїди розвісили пастки. Принцип простий – на запах. Розрахований на конкретного шкідника сповзаються короїди і в пастці гинуть. Зловлених шкідників висипаємо на білий папір для підрахунку. Тут головне – не збитися з ліку.

По низу стовбура ніколи не скажеш, що це дерево мертве. Але подивіться на крону, вона не просто суха, стовбур посинів.

Короїди різних видів були завжди, але останнім часом їхня популяція стала просто загрозливою для лісів.

Нашестя короїдів пов’язують насамперед зі зміною клімату – глобальне потепління, відтак зменшення грунтових вод, дерева слабшають і втрачають опір до заселення шкідниками.

Лісники показують дерева. Потенційні жертви вершинного короїда. Низ стовбура вкритий трухою, а це вже попрацював шестизубий короїд.

Майже 400 га лісів в Україні уражено – це 4% всіх лісових насаджень. Найбільше потерпають ліси Волинської, Житомирської, Львівської, Черкаської та Рівненської областей. Причина висихання, зокрема, і короїд.

На Чернігівщині розвісили 95 пасток. Але вони радше для моніторингу ситуації.

В Охтерському лісництві на Сумщині короїдом уражено відносно небагато. Але комаха швидко розмножується. І за кілька місяців навколо осередків короїда загине ще кілька десятків дерев.

У нори, виточені короїдом, запустили 2 тисячі личинок мураху-жука, який має з’їсти шкідника. Мурахо-жука вирощують у Харкові у спец лабораторії. Деревам підсадять уже дорослих борців із нашестям шкідника. Проте біологічного вбивці і біологічна зброя.

На біологічну зброю у лісників неабиякі сподівання. Хімією короїда не знищити, бо він ховається під корою. Але про результат можна сказати вже за рік.

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»


16:39, 10 СЕРПНЯ 2018

Город.Сн



https://pro.cn.ua/press/96781

Далі...

Остап Семерак: Навколо ідеї засадження України деревами має об’єднатися місцева влада і громадськість

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак закликав представників органів місцевої влади більш активно підтримувати ініціативи своїх громад у висадженні дерев у міських парках, алеях та скверах. Про це він розповів в ефірі програми «Подія» на ТК «Прямий».

«Висадження нових лісів – це є частина державної політики, але тут важливо і підтримувати ініціативи громадськості, яка екологічно свідома і вболіває за збереження довкілля в своєму місті. Це - найпростіший шлях підвищити рівень екологічної свідомості», - сказав Остап Семерак.

Він навів приклад коли не налагоджена взаємодія громади і влади ускладнює втілення добрих справ направлених на порятунок планети.

«Двічі на рік ми проводимо разом із представниками різних конфесій і навчальним закладами акцію «Посади дерево миру». Висаджуючи по всій країні, від Києва до Авдіївки, Алеї миру ми намагаємося привернути увагу до катастрофічних наслідків нанесених війною довкіллю на Сході та підвищення рівня екологічної свідомості. Ми отримали сотні дзвінків українців, які виявили бажання провести таку акцію в своєму місті чи селі і готові навіть вкладати власні кошти в придання саджанців. Проте кожного разу виникає питання із отриманням дозволу від місцевої влади на висадження нових Алей», - сказав Міністр.

Остап Семерак переконаний, що підтримка органами місцевої влади таких ініціатив та взаємодія із громадами у проведенні висадження допоможе озеленити нашу країну і підняти рівень еко-патріотизму і розширить коло українців, які прагнуть берегти природу рідної землі та країну.

Міністерство екології та природних ресурсів України,

опубліковано 10 серпня 2018 року о 19:39
ЕКОЛОГІЯ

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ostap-semerak-navkolo-ideyi-zasadzhennya-ukrayini-derevami-maye-obyednatisya-misceva-vlada-i-gromadskist

Далі...

Из Украины незаконно вывозят древесину в Польшу

В Европейский Союз ежедневно въезжает 60 поездов с незаконной древесиной из Украины. Одна пятая вывезенного украинского дерева попадает в заведений в Польше. Об этом сообщает УНН.

Эксперты британской неправительственной организации Earthsight, которая обработала доклад о незаконной вырубке леса в Украине, утверждают, что эта древесина поступает в двух крупных фирм благодаря подставным компаниям, которые принимают ее на границе и производят легальные документы.

Согласно докладу, три крупнейших производителя деревянных панелей в ЕС, владельцы крупнейших бумажных комбинатов и второе по величине в мире деревообрабатывающее предприятие пользуются коррупционными схемами, связанными с незаконной вырубкой дерева в Украине.

Также, эксперты британской неправительственной организации Earthsight разоблачили украинский незаконную древесину, ввезенную в Западную Европу, в большинстве строительных магазинах в Великобритании и Франции.

Экономика Сьогодні, 20:00
http://7dniv.info/lang-ru/economics/104599-z-ukraiini-nezakonno-vivoziat-derevinu-do-polsch.html

***

ОДНА П’ЯТА НЕЗАКОННОЇ ДЕРЕВИНИ З УКРАЇНИ ПОТРАПЛЯЄ ДО ПОЛЬЩІ

Сегодня 19:16

До Європейського Союзу щоденно в’їжджає 60 потягів з незаконною деревиною з України. Одна п’ята вивезеного українського дерева потрапляє до закладів в Польщі. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

До Європейського Союзу щоденно в’їжджає 60 потягів з незаконною деревиною з України. Одна п’ята вивезеного українського дерева потрапляє до закладів в Польщі. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

Експерти британської неурядової організації Earthsight, яка опрацювала доповідь про незаконну вирубку лісу в Україні, стверджують, що ця деревина надходить до двох великих фірм завдяки підставним компаніям, котрі приймають її на кордоні та виробляють легальні документи.

Згідно з доповіддю, три найбільші виробники дерев’яних панелей в ЄС, власники найбільших паперових комбінатів і друге найбільше у світі деревообробне підприємство користуються корупційними схемами, пов’язаними з незаконним вирубуванням дерева в Україні.

Також, експерти британської неурядової організації Earthsight викрили українську незаконну деревину, ввезену до Західної Європи, у більшості будівельних крамницях у Великій Британії та Франції.

http://daily.com.ua/http-daily-com-ua-newsfrompartners/1746241-odna-pyata-nezakonnoyi-derevini-z-ukrayini-potraplyaye-do-polschi

Далі...

На Земле стало больше лесов за последние 35 лет

Человек активно влияет на леса, особенно на тропические, в течение не менее 45 000 лет

Спутниковые данные показывают, что с 1982 года площадь суши, покрытая деревьями, несмотря на активную вырубку, выросла на 7%. Пустого пространства без растительности стало меньше.

Фото: unsplash.com

Изменение модели использования земли - это одновременно и причина, и следствие глобальных экологических процессов. Например, вырубка лесов для расчистки пастбищ или полей изменяет местный климат и сказывается на глобальном поглощении углерода экосистемами. По динамике землепользования можно судить о том, как проходят эти глобальные процессы в различных регионах планеты, информирует Nature .

Сяопэн Сун (Xiao-Peng Song) и его коллеги изучили спутниковые снимки Земли 1982-2016 годов. Они разделили всю поверхность суши на "пиксели" со стороной 0,05 градуса и определили каждый в одну из трех категорий в зависимости от растительного покрова (пустое пространство, кустарники, мелкая растительность, деревья выше пяти метров).

Несмотря на активную вырубку лесов для сельскохозяйственных нужд в тропиках, общая площадь суши, покрытой деревьями, за 35 лет выросла на 7,1%, или 2,24 миллиона квадратных километров, пользуясь приростов в субарктической, субтропической и умеренной зонах. В этом данные расходятся с оценками Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО), которая считает, что с 1990 по 2015 год общая площадь лесов на планете уменьшилась. Частичную расхождение, по их словам, можно объяснить методологическими различиями, например, в трактовке понятия "лес".

Всего в этот период площадь, покрытая деревьями, увеличивалась в горных экосистемах, но уменьшалась в аридных и семиаридных. Наибольшие потери понесли тропические экосистемы. Среди стран больше леса, 385000 квадратных километров, потеряла Бразилия, где лес активно вырубается для сельского хозяйства. Леса на севере Канады, на Аляске и в центральном Сибири тоже уменьшились из-за природных пожаров. В Восточной Европе и европейской части России деревьев, наоборот, стало больше. Ученые связывают это с зарастанием старых сельскохозяйственных площадей.

Площадь земель, покрытых мелкой растительностью, уменьшилась на 0,88 миллиона квадратных километров (1,4%). Пустого пространства стало на 3,1%, или 1,16 миллиона квадратных километров меньше, в основном благодаря сельскохозяйственным регионам Азии. Примерно 60% всех этих изменений приходятся на деятельность человека, а остальные 40 - на природные процессы, например, изменение климата.

Человек активно влияет на лес, и особенно на тропические леса, в течение не менее 45 000 лет, считают ученые. Начиная от контролируемого сжигания участков леса и заканчивая уничтожением ряда видов растений и животных.

Добавим, в Украине в первой половине 2018 высадили 25,5 тысячи гектаров новых лесов.

http://ipress.ua/ru/news/na_zemle_stalo_bolshe_lesov_za_poslednye_35_let_263246.html

Далі...

Цьогоріч Житомирщина експортувала лісу на 17 мільйонів доларів

За 6 місяців цього року державні підприємства Житомирської області експортували деревини на 17 мільйонів доларів.

Про це розповів начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський під час наради з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Щодо експортного потенціалу Житомирської області в розрізі державних підприємств, то у 2016 році він сягав 50 мільйонів доларів. Після введення мораторію на вивезення круглого лісу він знизився на 20 мільйонів і становив 30 мільйонів доларів. На сьогодні експортний потенціал по дровам паливним становить 152 тисячі кубометрів за півріччя, що дорівнює 17 мільйонам доларів. Профіцитна сировина, яка не знайшла споживачів на внутрішньому ринку, а це 10-11% загальної лісозаготівлі, була експортована за кордон», - підкреслив Курінський.

За його словами, на рівні області всі експортні операції здійснювалися виключно в межах митного законодавства України. При цьому, 95% державних лісгоспів Житомирщини мають сертифікати міжнародної схеми Лісової опікунської ради (FSC), що засвідчують високий рівень ведення лісового господарства.Читайте також: У ДФС заявляють, що контрабанда лісу в липні зменшилася втричі

У загальному експорті у першому півріччі цього року, що становить 421,5 млн грн, 72% - це продукція лісопереробки (301,4 млн грн), а 120,1 млн грн (28%) – експорт дров паливних.

Крім того, за півроку державні лісгоспи Житомирщини сплатили податків, зборів та внесків на суму 379,7 млн грн, з яких до місцевих бюджетів надійшло 115,3 млн грн (30,4%).

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2515610-cogoric-zitomirsina-eksportuvala-lisu-na-17-miljoniv-dolariv.html

Далі...

На Київщині прокуратура зайнялася лісничим, який нарубав дерев на мільйон

Причому, лісничий надав вказівку рубати дерева мешканцям одного із сіл
Depo.

Сьогодні 14:10

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на прес-службу прокуратури Київської області.

Зокрема, установлено, що 36-річний лісничий Поліського агролісництва ДП "СЛП "Київоблагроліс" надав усну вказівку жителям одного із сіл Поліського району спиляти дерева на території села.

У подальшому, вказані особи, які будучи переконаними у законності своїх дій та наявності у зловмисника необхідних дозвільних документів на вказану діяльність, здійснили порубку сироростучих дерев породи сосна звичайна в кількості 180 шт, 7 сироростучих дерев берези та 135 дерев сосни сухостійної.

Вказані дії призвели до спричинення матеріальної шкоди державі на суму понад 1,2 млн грн.

Іванківським відділом Броварської місцевої прокуратури повідомлено про підозру посадовцю у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 (незаконна порубка лісу) КК України.

Досудове розслідування триває.

Санкція стаття передбачає покарання у виді штрафу від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.

https://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/na-kiyivschini-prokuratura-zaynyalasya-lisnichim-yakiy-narubav-derev-na-milyon-20180810819915

Далі...

На Житомирщині розпочалася перевірка лісових господарств (ФОТО)

Сьогодні, 10 серпня, в облдержадміністрації відбулася нарада з питань перевірки державних підприємств та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів. Будуть перевірятися підприємства за 2016-2017 роки та за І півріччя 2018 року. Перевірки вже почалися та триватимуть до 30 серпня. Про це повідомляє прес-служба Житомирської ОДА.

Фото: прес-служба Житомирської ОДА




Участь у нараді взяли заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута та заступник голови Держлісагенства України Володимир Бондар.

«Лісова галузь є визначальною для області. У багатьох суб’єктах господарювання вона є бюджетоутворюючою. Перебіг цієї перевірки, її результати вкрай важливі для Житомирщини. Сьогодні маємо проговорити всі питання перевірки, хоча в деяких районах та господарствах області вже почали перевіряти лісові підприємства», – зазначив на початку наради Ярослав Лагута.

Заступник голови Держлісагенства України Володимир Бондар заявив, що лісова галузь на Житомирщині є однією з провідних. А Житомирська область є ключовою в лісовому господарстві України.

«Сьогодні така перевірка вже діє у всіх лісових областях, маємо перевіряючих і в нашому агентстві. Це має бути, практично, корисно і публічно. Ми відкриті до перевірок і готові конструктивно працювати, надавати інформацію. Контролюючі органи мають розуміти, що лісова галузь дає роботу багатьом людям. А в окремих поліських регіонах, зокрема у Житомирській області, ми є бюджетоутворюючими підприємствами», – сказав Володимир Бондар.

Про обсяги експортних операцій перед присутніми прозвітували начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський та генеральний директор ЖОКАП «Житомироблагроліс» Ігор Рибінський.

«Експортний потенціал Житомирської області в розрізі державних підприємств у 2016 році сягав 50 млн доларів. У 2017 році після введення заборони на вивезення пиловника хвойного експортний потенціал зменшився на 20 млн доларів», – розповів Андрій Курінський.

За його словами, не більше 11% загальної лісозаготівлі в розрізі державних підприємств було експортовано профіцитної продукції. На сьогодні лісовими державними підприємствами області забезпечено експорт на суму 17 млн доларів. Сировина, яка не знайшла свого споживача на внутрішньому ринку, експортована за кордон.

На Житомирщині вже розпочалися перевірки 13 державних підприємств та підприємств 3 аграрної галузі, які триватимуть до 30 серпня. Нагадаємо, що раніше Прем’єр-Міністр України Володимир Гройсман дав доручення Держаудитслужбі, ДФС, Нацполіції, Держгеокадастру провести ретельні перевірки господарської діяльності всіх лісгоспів країни.

10 Серпня 2018,
13:48

https://novosti.zhitomir.ua/na-zhitomirshhini-rozpochalasya-perevirka-lisovix-gospodarstv-foto/

Далі...

Лісові господарства України атакують жуки-короїди

В Україні масово зникають хвойні ліси

"Біологічна пожежа" шириться лісами України. Мова йде про масове всихання хвойних лісів. Лісники заявляють - ситуація критична. Уже вражено близько 400 тисяч гектарів. І кількість знищених ділянок невпинно зростає. У ситуації розбиралася Магда Кривов'яз.

Перші осередки всихання лісів з'явилися у 2015 році у Житомирській області - сьогодні ж, кажуть лісівники, це явище спостерігають майже на всій території України

"Зараз у нас охоплено і Житомирська область і Вінницька, Рівненьська, Львівська, Хмельницька, Київська, Черкаська", - занепокоєна Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".

Лише за останні кілька місяців висохло 50 тисяч гектарів лісу. Причина ж - у зміні клімату. Опадів мало, рівень ґрунтових вод знижується. А це погано впливає на дерева, зокрема, їхню здатність протистояти шкідливим комахам.

"Це всихання через стовбурових шкідників. Переважає 2 види короїдів, в основному - це шестизубий і вершинний короїд", - розповідає Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".


Аби досліджувати місця скупчення короїдів, лісники встановлюють ось такі феромонові пастки.

"Це звичайна пластикова приспособа, на яку чіпляється феромон. Щотижня з цього стакану збирається шкідник і ми його обліковуємо, для того аби розуміти ситуацію - чи збільшується, чи ні", - розповідає Олександр Калапац, директор Іванківського лісгоспу Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Але це - лише метод дослідження. Боротися із шкідниками, кажуть науковці, - дуже важко.

"Виведений вид шкідника який називається мурахожук. Це природний шкідник, який знищує короїдів. Перші вже були випущені у Сумській області в осередках шкідників - аби спробувати природним шляхом боротися", - розповідає Галина Заболотня, головний лісопатолог ДСЛП "Київлісозахист".

"Для того, щоб ці комахи не завдавали екологічної шкоди - треба вирощувати здорове насадження, але якщо трапилась така ситуація як зараз - мають бути своєчасні санітарні рубки на перших фазах захворювання дерева", - запевняє Анатолій Гойчук, завідувач кафедри біології лісу НУБІП України.

Санітарними нормами заборонено спилювати ще зелені, але вже вражені дерева. Саме в них ще живе шкідник. А в сухих деревах - вже порожньо. Короїд свою чорну справу зробив і полетів на сусідню сосну.

"Нажаль ми йдемо позаду шкідника. Він відпрацював залишив нам кладовища, ми розбираємо ці кладовища. Потрібно змінити санітарні правила, які дозволили б лісникам робити на випередження, вирубувати "буферні зони" навкруги ділянок", - запевняє Олександр Калапац, директор Іванківського лісгоспу Київського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Тим часом лісові господарства запасаються саджанцями. Цьогоріч заготували втричі більше ніж зазвичай. Аби було чим засадити уражені ділянки.

08 августа 2018 18:41 по материалам: 

Подробности-ТВ 

автор: Магда Кривовяз 189

http://podrobnosti.ua/2254179-lsov-gospodarstva-ukrani-atakujut-zhuki-korodi.html

Далі...

В Эстонии горит центральный полигон Сил обороны

В волости Куусалу уезда Харьюмаа на центральном полигоне Сил обороны Эстонии ведется тушение пожара. Тушение осложняют имеющиеся на полигоне боеприпасы, пишет портал err.ee. По состоянию на сегодняшнее утро, 10 августа, площадь пожара составляла около семи гектаров.

«Сообщение о возгорании поступило в центр тревоги в четверг в 12:15», — проинформировал эстонский Спасательный департамент. Отметим, что это не первое возгорание на полигоне Сил обороны, случившееся этим аномально жарким летом. Как пишет «Sputnik Эстония», 10 июня в Центр тревоги поступил сигнал от местного жителя о возможном пожаре на центральном полигоне. Спасатели, выехавшие на место, обнаружили возгорание на площади около четырех гектаров — горели пни и груды веток. По данным Спасательного центра, пожар тушили 13 машин, огонь дальше не распространился.

А в конце мая спасатели, военные и добровольцы почти целую неделю боролись с огнем на полигоне Сил обороны около деревни Пала в волости Куусалу Харьюского уезда. Площадь пожара тогда достигла 164 гектаров. На всей территории Эстонии в связи с жаркой погодой сейчас действует режим повышенной пожароопасности: в лесах или на открытой местности на природе категорически запрещено курить, использовать оборудование для приготовления гриля и разводить костры даже там, где ранее это было разрешено.

Напомним, что аналогичный случай недавно имел место и в соседней Латвии, где загорелся Адажи — крупнейший полигон НАТО в стране, находящийся неподалеку от Риги. 9 июня пришлось временно прервать проходившие там учения альянса Swift Response-2018. В ходе этих маневров осуществлялась учебная высадка с воздуха десантников США, а также сбрасывались платформы с их экипировкой. Внезапно воспламенилось одно из транспортных средств, находившихся на десантной платформе. Машина — предположительно, внедорожник Humvee — после приземления задымилась, а потом её охватило пламя. Но это оказалось сущими пустяками по сравнению с последующими событиями. Днём позже на полигоне запылали лес, вырубка, заросли кустарников, мох и сухая трава — площадь возгорания составила более 300 гектаров. На место происшествия сразу направили 23 сотрудника Государственной пожарно-спасательной службы (ГППС) с шестью автоцистернами, но этого оказалось явно недостаточно — сильный ветер раздувал пламя, мешая локализовать возгорание.

Для борьбы с бедствием пришлось задействовать и самих военнослужащих. Привлекли к тушению и военный вертолёт: в его резервуар помещается около трёх тонн воды, которую набирали в соседней реке Гауе. «Люди работают в несколько смен. Есть и латвийские военные, и наши союзники — из Канады, Италии и других стран. Работаем и днём, и ночью, где-то три смены по 20 человек. Это только военные», — сообщал журналистам латвийский офицер Эдмунд Свенчс.

Примечательно, что на той части полигона, что не была охвачена пламенем, маневры Swift Response-2018 продолжались. «Пожар повлиял только на учебные стрельбы, которые должны проходить на той территории, где произошёл пожар. Сами учения мы не останавливаем», — пояснил Свенчс. Справиться с огненной стихией помог лишь ливень, хлынувший вечером 11 июня, хотя работы по тушению продолжались ещё несколько дней. Когда начался подсчет ущерба, выяснилось, что всего выгорело 770 гектаров территории. «Больших надежд выяснить причину нет, площадь велика», — признал сотрудник латвийской Государственной лесной службы Зигмунд Яункикис.

В министерстве обороны постарались уверить общественность, что причины бедствия не связаны с загоревшимся во время учений транспортом. «Понятно, что мы здесь не играемся, у нас реальные заряды. Но этот пожар мы не можем связать с нашей активностью. В субботу вечером после последних стрельб мы полностью затушили возникшее возгорание. А в воскресенье рано утром стало известно, что какая-то искра стала причиной пожара», — сказал лейтенант Свенчс.

«Высокая пожароопасность или вина людей? — задался вопросом председатель правления предприятия Rīgas meži („Рижские леса“) Айварс Тауриньш. — Это сочетание того и другого: сухой лес и человек. Причиной возгорания мог стать военный, который стрелял, и именно из-за пули начался пожар. Там, конечно, должны быть меры безопасности, чтобы такого не случалось. Но как всегда сработал человеческий фактор: кто-то не доглядел, кто-то проспал». Сумму ущерба, причинённого находившимся на полигоне молодым лесонасаждениям, считали целых полтора месяца и назвали лишь 21 июля: 1 миллион 357 тысяч евро.

Фото: sputnik-news.ee

Подробнее: https://eadaily.com/ru/news/2018/08/10/v-estonii-gorit-centralnyy-poligon-sil-oborony

Далі...