ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 вересня 2018

«Збережемо ліси разом»



        

Це вже стає гарною традицією: в переддень відзначення професійного свята лісівників Товариство лісівників Кіровоградщини організовує змагання серед працівників лісгоспів області у вигляді квесту.

Як повідомила інженер О.Кирпа, відбулись треті за рахунком змагання ліс-квест. Базою змагань стала територія головного офісу Чорноліського лісгоспу. 10 команд з усіх лісогосподарських підприємств області і обласного управління лісового та мисливського господарства та команда гостей квесту – телевізійники працівники «UA: Суспільне мовлення» вишикувались для привітання та презентації команди.

Команди натхненно рятували країну U на планеті Z від екологічної катастрофи, відшукуючи найбільший скарб: жолуді дуба, щоб виростити здорові ліси та забезпечити планету киснем. Щоб відшукати їх, треба було шляхом логічного мислення, розв’язання задач і розшифровування закодованих послань з підказками, знайти та скласти чотири частини мапи та «П’ятий елемент», аби отримати ключ від сховища, де заховані неймовірні золоті запаси посівного матеріалу.

Захід пройшов на одному подиху. Дві години промайнули однією хвилиною в обстановці дружніх відносин між командами. По завершенню змагань переможці та учасники отримали заохочувальні призи.

Після завершення змагань учасники команд, працівники лісової охорони відбули на свої підприємства та приступили до своїх безпосередніх обов’язків – охорони і захисту лісів від пожеж та самовільних рубок щоб, не дай Боже, в нашій країні не скоїлась справжня екологічна катастрофа і не довелося по-справжньому рятувати планету від загибелі.

Харківський науковий інститут розробляє комплексну дорожню карту з удосконалення ведення лісового господарства


Круглий стіл «Ведення господарства в рівнинних лісах України на засадах екологічно орієнтованого, наближеного до природи лісівництва» відбувся за участю заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача у малій залі Українського науково-дослідницького інституту лісового господарства ім. Г.В. Висоцького.

«Тема дуже важлива сьогодні для країни і для Харківщини окремо. Вважаю, що потрібно вдосконалити процес оновлення лісів. І саме ваші знання, знання вчених, співробітників вашого інституту важливі для того, щоб складати програми, розробляти законопроекти для вирішення проблем сьогоднішнього лісу. Також, найбільше мене хвилює проблема незаконної і неконтрольованої рубки лісу. Вважаю, на цій проблемі потрібно грунтовно сконцентруватися», - звернувся із вступним словом до учасників круглого столу Володимир Скоробагач.

За словами директора закладу Віктора Ткача, згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів Інституту доручено розробити комплексну дорожню карту з удосконалення ведення господарства в рівнинних лісах України на засадах екологічно орієнтованого наближеного до природи лісництва. «Це пов’язано із гострою необхідністю збереження лісів у країні. Україна підписала низку європейських угод, зобов’язань і підтримує європейські процеси збереження лісів», - сказав він.

«Одна з основних потреб сьогодення пов’язана з ширшим запровадженням екологічно орієнтованих і наближених до природи лісництв. Це, в першу чергу, відновлення природних лісів, по-друге, у штучно створених лісах необхідно запровадити такий комплекс господарських заходів, що наблизив би їх до природних. Тож на сьогодні нам необхідно підготувати численні зміни до законодавства, що регламентують лісогосподарську діяльність», - зазначив під час відкриття круглого столу директор УкрНДІЛГ Віктор Ткач.

За інформацією Харківської обласної ради

11.09.2018

Рыжий сосновый пилильщик продолжает объедать псковские леса



На территории Великолукского лесничества в Псковской области выявлены новые площади сосновых насаждений, повреждённые рыжим сосновым пилильщиком. Об этом Псковскому агентству информации сообщили в Центре защиты леса Новгородской области.

«Общая площадь повреждения на данный момент составляет более 600 га, — отметил директор Центра защиты леса Новгородской области Роман Глебов. — У повреждённых деревьев в основном наблюдается объедание до 25%, иногда – до 50%. Сейчас идёт процесс постепенного восстановления сосны после объедания за счет прироста текущего года. По предварительным данным, площадь повреждённых пилильщиком насаждений может увеличиться за счет выявления новых повреждённых участков».

Рыжий сосновый пилильщик (лат. Neodiprion sertifer) — пилильщик семейства «сосновые пилильщики». Известен в просторечии как «ложногусеница». Вредитель сосны обыкновенной по всему её ареалу. Средняя длина тела 6-8 мм. Самцы чёрные и блестящие. Самки немного крупнее и светлые, красно-желто-коричневые. Оплодотворенные самки откладывают по 80-100 яиц в хвою. Каждая отдалённая кладка содержит от 1 до 12 яиц. Чаще всего местом кладки становятся молодые побеги. Яйца зимуют в глубокой диапаузе и под снегом выдерживают температуру до −40° С. Взрослые имаго выходят из коконов в конце лета или начала осени. Личинки питаются листьями и соками дерева тем самым повреждая его ветки. Рыжий сосновый пилильщик распространен почти во всей Европе, Сибири, Азии, Корее и Японии. В Северную Америку был завезён примерно 50 лет назад.

11:48, 11 сентября 2018, ПАИ

Ученые создадут комплексную карту лесного хозяйства Харьковщины

В Украинском научно-исследовательском институте лесного хозяйства им. В. Высоцкого состоялся круглый стол на тему: «Ведение хозяйства в равнинных лесах Украины на основе экологически ориентированного, приближенного к природе лесоводства».



По словам директора института Виктора Ткача, согласно приказу Государственного агентства лесных ресурсов институту поручено разработать комплексную дорожную карту по совершенствованию ведения хозяйства в равнинных лесах Украины на основе экологически ориентированного приближенного к природе лесничества.

«Это связано с острой необходимостью сохранения лесов в стране. Украина подписала ряд европейских соглашений, обязательств и поддерживает европейские процессы сохранения лесов», - сказал он.

«Одна из основных потребностей современности связана с широким внедрением экологически ориентированных и приближенных к природе лесничеств. Это, в первую очередь, восстановление естественных лесов, во-вторых, в искусственно созданных лесах необходимо ввести такой комплекс хозяйственных мероприятий, который приблизил бы их к естественным. Поэтому сегодня нам необходимо подготовить многочисленные изменения в законодательство, регламентирующие лесохозяйственную деятельность», - отметил В. Ткач.

В свою очередь, присутствовавший на заседании, заместитель председателя областного совета Владимир Скоробагач подчеркнул: «Тема очень важная сегодня для страны и для Харьковщины отдельно. Считаю, что нужно усовершенствовать процесс обновления лесов. И именно ваши знания, знания ученых, сотрудников вашего института важны для того, чтобы составлять программы, разрабатывать законопроекты для решения проблем сегодняшнего леса. Также, более всего меня волнует проблема незаконной и неконтролируемой вырубки леса. Считаю, на этой проблеме нужно основательно сконцентрироваться».

Отметим, действует геопортал "Леса Украины", на котором можно просмотреть информацию о проходящих рубках по имеющимся лесорубным билетам.

Виктория Косенкова, 11 сентября 2018, 12:30

У центрі Вінниці вперше фестивалитимуть лісівники

У суботу відбудеться Перший обласний лісівничо-просвітницький фестиваль "Пізнай ліс!"
Depo.

Сьогодні 11:20




У суботу, 15 вересня, о 15:00 у Вінниці на Фонтанній площі Центрального парку відпочинку м. Вінниця розпочнеться Перший обласний лісівничо-просвітницький фестиваль "Пізнай ліс!". Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на прес-службу Вінницької ОДА.

У рамках фестивалю буде презентовано держпідприємства лісового господарства Вінниччини, а також різноманітні виставки, конкурси, вірші, пісні, хореографічні композиції від членів учнівських лісництв області.

Віддайте громадам їх гроші за ліс!



Нарешті пішла конструктивна дискусія щодо оподаткування земель лісового фонду.

Лісові території, в більшій мірі це Полісся та Карпати, не мають таких якісних, родючих і в такій кількості земель як південні регіони. Відповідно люди не мають солідних доходів від оренди паїв, а місцеві бюджети доходів від податку на землю та оренди, а також єдиного с/г податку.

Але не можна сказати, що Полісся чи Карпати бідні, просто сучасна бюджетна система забирає в цих територій доходи від їхнього багатства (ренту від вирубки лісу) в бюджети вищих рівнів, а люди і громади не те що не отримують компенсаторів, а й мають альтернативні витрати.

Наприклад одна "аграрна" громада Вінницької області і "лісова" громада Чернігівської області мають приблизно однакову кількість населення.

Але якщо порівняти математику, то маючи в 2,5 рази меншу територію, аграрна громада отримує в 3 рази більше податків з оренди, в 10 разів більше земельного податку з фізосіб чи в 16 разів більше єдиного с\г податку. В сукупності це більше 10 млн.грн. різниці.

Натомість підприємства лісового господарства "лісової" громади перераховують в бюджети вищих рівнів більше 10 млн.грн...

Дорогі друзі, підтримайте ініціативу Анатолія Євлахова щодо передачі 100% ренти (від санітарної рубки та від рубки головного користування) в бюджети ОТГ та районів.

Це значно спростить і адміністрування цього податку і стимулюватиме до легалізації промислу. І найголовніше - це збалансує бюджети лісових громад та надасть імпульс розвитку цих територій.

Ратан (не Рінат) АХМЕДОВ
Сьогодні 

Урочисте зібрання з нагоди Дня працівника лісу

11:00, 13 вересня 2018


13 вересня - Урочисте зібрання з нагоди Дня працівника лісу (за участю керівництва облдержадміністрації).
Зал засідань Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Початок об 11:00.

Вирубка лісів – лише одна з мільйон причин збільшення паводків на Закарпатті (+ФОТО)



Щороку на Закарпатті стається понад десяток паводків: від великих, що підтоплюють кілька міст та сіл, а часом і кілька районів, до локальних, які підтоплюють конкретне місто і після того вода за кілька годин сходить самоплином. Останніх в області стало дедалі більше, синоптики пов’язують це із змінами клімату. Опади стають дедалі рідшими, проте в рази інтенсивнішими. За кілька годин може випасти тримісячна норма опадів.

Після кожного наступного підтоплення люди б’ють на сполох – мовляв, винні масові рубки лісів. На тотальне знищення насаджень, яке призводить до паводків, нарікають всі – від малого до великого. В соцмережах під кожним відео з чергового підтоплення – 90 відсотків коментарів зводяться до звинувачень: «ще більше рубайте», «а гори скоро стануть зовсім лисі», «лісу вже зовсім мало», «вирубали всі дерева, от і топить», «ще не весь ліс продали?» і тому подібне.

Та чи справді причина тільки в цьому?

Вирубка лісу – лише одна з причин частих паводків. Так, це одна з важливих причин, проте далеко не єдина – пояснює біолог, викладач кафедри біології УжНУ Олег Колесник, – насправді причина таких паводків, як нещодавно стався в Рахові – комплексна. Є природні чинники такі, як опади і людина не може тут впливати на те – скільки і коли випаде дощу, проте, можна передбачити, що далі з тією водою робити.

Має бути система уловлювання води. І тут саме неправильне ведення лісового господарства, надмірні рубки, призводять до того, що вода не затримується нагорі, а швидко хвилею стікає. Якби в нас були нормально сформовані лісові системи, то вони б цю хвилю потрохи розтягували – частина води б ішла в підземні горизонти, а частина води йшла б далі.
Потічки треба чистити щороку, інакше воді просто немає куди дітися

Ще одна причина – захаращена система водовідведення. Як правило найбільшої біди в гірських населених пунктах роблять невеликі потічки. Влітку вони майже пересихають, їх можна не те, що перестрибнути, а просто переступити. А от коли випадає багато опадів – вони перетворюються на потужну хвилю, що зносить все на своєму шляху.

І знову останній паводок на Закарпатті показав, що захаращеність потічків – серйозна проблема. Після того, як Раховом пройшла паводкова хвиля місто вкрилося намулом і сміттям (переважно гілками, сухими деревами та пластиком), яке кілька днів відчищали з місцевих доріг.

До того ж, ці сміттєві затори формують потужну хвилю води, яка далі руйнує містки і великі мости, будинки й іншу місцеву інфраструктуру. Воді просто немає куди подітися. Тому важливо утримувати воду на верху і вміти спланувати, куди ця вода піде далі.

Ще одна проблема – руйнування лісових доріг
Лісовози, вантажівки, зрештою квадроцикли – все це руйнує лісові дороги – вони перетворюються на суцільні яруги, які не те що не здатні затримати воду, а сприяють тому, аби потоки води просто стікали вниз і підтоплювали низовину.

«На жаль, все це рукотворні речі. Люди самі знищують долини річок, засмічують русло, руйнують ті ж лісові дороги – все це просто дає воді напрям вниз, де вона підтоплює міста і села. Такі наслідки будуть і надалі. Плюс зміни клімату. Тому важливо не просто виробити, але й дотримуватися комплексних правил: включаючи систему гідротехнічних споруд.

Важливо відновлювати дамби, заборонити забудовувати заплави, врешті розчищати місцеві рви, щоб вода мала куди стікати. Ліс – це лише одна з ланок цього ланцюга, але, як кажуть, де тонко там і рветься», – зазначає Колесник.

На відновлення лісів потрібно не менш як 50 років
У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства переконують, що напрямок лісовідновлення у них в пріоритеті. Звітують і про те, що ліс рідшає не тільки від рубок, але й від буреломів, лісових шкідників, хвороб та несприятливих погодних умов. Тому висаджують багато, до прикладу у 2017 році висадили по 7 дерев на кожного жителя Закарпаття. В краї наразі діє 140 постійних лісорозсадників.

Та й тут біологи стурбовано зазначають: висадки лісу безумовно потрібна і обов’язкова річ. Та повноцінно виконувати свою функцію ліс починає тільки через 50 років (залежно від породи дерева).

А сьогодні рубають саме старі – великі і цінні дерева, які мають вже добре сформовану кореневу систему, яка й може стримати потоки води.

Води буде багато – переконують фахівці. Проте, вона буде з’являтися все рідше. Один раз в кілька місяців випадатиме велика кількість опадів, а потім тривалий час дощів просто не буде. Це можна спостерігати вже тепер, і тенденція не до покращення.

Дерева нищать не тільки в лісі. Забудови парків, знищення зелених зон в місті – призводять до аналогічних наслідків.

Нещодавні потужні підтоплення в Києві та Львові – цьому підтвердженням. Як зазначає Олег Колесник, навіть при забудовах в місті вже тепер треба по-новому планувати зведення каналізаційних систем та систем водовідведення.

Бо якщо на природні фактори людина вплинути не може, то може мінімізувати негативні наслідки паводків, мудро плануючи такі речі.

Тетяна ШІМОН

Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Наслідки лісових рубок на Закарпатті
Лісорозсадник на Закарпатті
Лісорозсадник на Закарпатті

Эдуард Ким создает фонд сохранения лесов Казахстана

Об этом Forbes.kz рассказал сам известный казахстанский бизнесмен


Фото: Ульяна Салапаева
Эдуард Ким

В субботу, 8 сентября, компания «Технодом» организовала экофестиваль «Мой дом», в рамках которого сотрудники компании, партнёры и горожане объединились для посадки деревьев и уборки мусора в предгорьях Алматы. Всего фестиваль, приуроченный к 16-летию компании и Дню города Алматы, собрал 800 участников. Деревья были высажены в двух местах: по дороге на Кокжайлау от остановки «Просвещенец» и на горе Мохнатка. Уборка мусора прошла на территории природного парка «Медеу».

Фестиваль с приветственным словом открыл владелец АО «Technodom Оperator» Эдуард Ким.

- Мы хотим внести свой вклад в развитие и сохранение природы нашего Казахстана. В этом году мы сажаем первую часть деревьев, которые мы хотим высадить в Иле-Алатауском парке. На Мохнатке будет посажена первая тысяча деревьев, и я считаю, что это будет хороший старт этого движения, которое пойдёт по Казахстану, - сказал бизнесмен.


Фото: Ульяна Салапаева

Эстафета приветствия была передана заместителю генерального директора Иле-Алатауского государственного национального парка Дархану Исабекову.

- В 2011 в парке произошел ураган, который уничтожил большое количество деревьев, поэтому мы всячески поддерживаем проведение акций по высадке деревьев. Совместными усилиями мы возмещаем потери горных лесов. Хотел бы поблагодарить от всего парка и от себя лично всех участников экофеста, - отметил Исабеков.

Участников разбили на группы, к каждой группе были прикреплены лесничие и работники парка, которые помогали участникам правильно сажать деревья. 
 

Фото: Ульяна Салапаева

Напомним, экоакции Технодома проводятся с 2016. В 2016 активисты собрали 3 тонны мусора вдоль русла реки Или и в окрестностях Тамгалы, а уже через год 5 тыс. сотрудников «Технодома» собрали больше 20 тонн мусора.

- К сожалению, казахстанцы не задумываются о том, что самое прекрасное в нашей стране – это природа, и её необходимо беречь. И мы решили, что сначала будем восстанавливать лес в Алматы. Мы вышли к руководству Иле-Алатауского парка с предложением помочь восстановить лес, который был повален из-за стихии. Мы знаем, что не всегда есть хорошее финансирование таких акций, поэтому мы готовы вкладывать финансы и своим физическим трудом восстанавливать эти леса, - объяснил Эдуард Ким.


Фото: Светлана Карягина

Бизнесмен отметил, что акции по высадке деревьев будут проводиться ежегодно, а также рассказал о создании фонда восстановления лесов.

- Мы создадим фонд восстановления лесов и будем отчитываться перед теми, кто будет делать пожертвования. Посмотрим по карте Казахстана, где необходимо высаживать леса, мобилизуем людей и будем высаживать деревья на регулярной основе. Через 10 лет подведём итоги и скажем, сколько мы высадили деревьев за этот период. Это будут качественные изменения окружающей среды благодаря гражданам, которые ответственны перед своей страной и будущим Казахстана. Создание фонда – новое дело для нас. Поэтому сейчас мы работаем над его правильной юридической регистрацией. После мы опубликуем все цели, задачи фонда и создадим наблюдательный совет, в который пригласим известных людей, у которых есть опыт и доверие населения. Мы сами будем вкладывать в фонд львиную долю материальных средств, но каждый сможет сделать пожертвование, - рассказал Эдуард Ким.


Фото: Светлана Карягина

По словам бизнесмена, «Технодом» планирует также высадить деревья на побережье водохранилища Капчагай и сделать парковую зону для отдыха туристов.

- Еще нам интересна территория побережья озера Алаколь. Там очень красиво, я там недавно был и разговаривал с руководством, и у них есть заинтересованность. Там нет лесов в принципе, но в наших силах засадить хоть часть побережья, чтобы это позитивно сказалось на экологии. В каждой области Казахстана есть места, где нужны леса, - сказал Ким.


Фото: Светлана Карягина

По завершению работ всех участников фестиваля пригласили на обед. А после обеда началась развлекательная программа - выступления казахстанских групп Mdee и DaGudda Jazz, показ нарядов из отработанного материала, флешмобы, выставка арт-объектов и интерактивные соревнования.

Завершился фестиваль концертом казахстанской группы RinGo и британского коллектива Blue.

11 сентября 2018

10 вересня 2018

Знищимо ліс разом!

Наміри зі знищення українського лісу звучать чи не в кожному прийнятому за минулі роки Законі.

Взяти, хоча б, до уваги останній – Закон України від 16 серпня 2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».

Його імплементація остаточно знищить лісогосподарську галузь, а з нею і українські ліси…

Здавалося б, ухвалюючи відповідні податкові зміни, реформують фермерське господарство, а мова йде з-поміж іншого про все ті ж ліси.

Відповідно до цього документу лісові господарства мають сплачувати і земельний податок, і рентну плату. Усе б нічого, але сума цього податку збільшується майже у 8 разів. Тобто, щоб спромогтися виділити кошти на вирощування лісу, охорону від незаконних рубок і пожеж, врешті-решт, на заробітну плату і податки, лісові господарства повинні (ЗМУШЕНІ!!) будуть підняти ціну на свою продукцію.

«Якщо сьогодні в середньому один кубічний метр дров твердої породи коштує 450 гривень, то після вступу Закону в силу цей же куб купуватимуть за 1600 гривень, – пояснює головний економіст ДП «Ніжинське лісове господарство» Валентина Баргамін. – Пиловник сосновий: до – в середньому 1560 гривень, після – 5000 гривень. Вражає? Хто зможе собі дозволити купити таку дорогу лісопродукцію? Це спричинить двоякий ефект. По-перше, лісові господарства стануть неплатоспроможними, і вже у 2019 році їх ліквідують. Ліси перейдуть у приватну власність. І одразу постає питання: хто з нових власників виділятиме кошти на відновлення і охорону лісів?»

«По-друге, дрова стануть непідйомно дорогими, а опалення домівок, шкіл, дитячих садочків ніхто не відміняв, – продовжує вона. – Що робити? У ліс – по дрова! І валитимуть тоді не просто сухостій, стиглі за віком або хворі дерева, а все підряд. Садити, звичайно, знову ж таки ніхто не буде. Результат буде наступний: немає лісових господарств – немає відновлення і збереження лісу – немає самого ЛІСУ».

Які ще потрібні висновки? Усе зрозуміло й так! Шкода лишень, що влада відповідними законодавчими змінами провокує, а ми, прості споживачі, навіть не стаємо на захист свого, споконвічного, що належало і мало б належати нам.

Лісові господарства ще роблять спроби врятували ліс. Так, у минулу п’ятницю працівники ДП «Ніжинський лісгосп» зустрілися із представниками місцевого самоврядування. Саме від розміру податку, який приймуть депутати на сесіях місцевих рад і залежатиме подальша доля лісу.

Зустріч пройшла доволі жваво, бо виходить так, що влада, надавши можливість вибору відсоткової ставки податку для лісгоспів місцевим радам, зіштовхує лобами людей на місцях.

З одного боку представники органів місцевого самоврядування розуміють, що у лісовому господарстві працюють їхні земляки, які у випадку втрати роботи залишаться без копійки, а оскільки знайти роботу на місцях просто не реально, то вони виїдуть шукати кращої долі у міста чи за кордон. Окрім того, місцеві бюджети не отримають навіть тих надходжень, які вони отримують зараз, адже в таких податкових умовах підприємство ліквідують.



З іншого боку, висока цифра нового податку звучить так приємно, адже нею можна буде позакривати дірки у місцевому бюджеті. Шкода лишень, що стоятиме ця цифра тільки на папері, бо ж для лісового господарства сплатити її хоча б одноразово фізично неможливо.

За інф. ДП «Ніжинське лісове господарство»