ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 жовтня 2018

На Харківщині дерево впало на грибників: Один із братів помер, другий – отримав травми

У Харківській області внаслідок події постраждалі були доставлені до лікарні, де один з них помер

Як повідомили Depo.Харків у відділі комунікації ГУНП України в Харківській області, 20 жовтня о 16:52 до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги з лісу, що розташований поблизу селища Стариця Вовчанського району, були доставлені двоє братів, 23 та 30-річні мешканці міста Вовчанськ.

За відомостями поліції, не приходячи до тями 23-річний хлопець помер в лікарні. Попередньо встановлено, що на хлопців у лісі під час збирання грибів впало дерево.

Зараз слідчими вирішується питання щодо кваліфікації події за Кримінальним кодексом України. Всі обставини з'ясовуються.

Сьогодні 11:31

20 жовтня 2018

Кияни власноруч висадили дві тисячі саджанців сосни у Парку партизанської слави. ТСН. ВІДЕО

Кияни власноруч висадили дві тисячі саджанців сосни у Парку партизанської слави. Частину - на природних галявинах, а частину - там, де довелося зрізати дерева. Дворічні сіянці безкоштовно надали лісники.


ТСН теж долучилася до корисної справи. 


Випуск ТСН.19:30 за 20 жовтня 2018 року




ТСН
Опубликовано: 20 окт. 2018 г.

НАБУ повідомило про підозру екс-керівнику Держекоінспекції




КИЇВ. 20 жовтня. УНН. Про підозру у декларуванні недостовірної інформації повідомлено колишньому керівнику Державної екологічної інспекції України. Про це УНН повідомляє з посиланням на прес-службу НАБУ.

"19 жовтня 2018 року детективи НАБУ спільно з прокурорами САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.366-1 Кримінального кодексу України ("Декларування недостовірної інформації") екс-керівнику Державної екологічної інспекції України", - повідомили у відомстві.

За версією слідства, вказана особа, обіймаючи посаду в центральному органі виконавчої влади, подала завідомо недостовірні відомості в е-деклараціях за 2015 та 2016 роки, а також перед звільненням.

Зокрема, як встановили детективи НАБУ, у поданій декларації за 2015 рік нині колишній посадовець не відобразив відомості стосовно майна на загальну суму понад 3 млн 774 тис. грн, у декларації за 2016 рік — на загальну суму понад 29 млн 616 тис. грн. Крім того, до декларації, поданої перед звільненням із займаної посади, екс-посадовець не вніс відомості про майно на загальну суму близько 27 млн 963 тис. грн.

Отже, сукупний розмір незадекларованого майна особи перевищує 60 млн грн.

Досудове розслідування за зазначеними фактами детективи НАБУ здійснюють з квітня 2017 року.

Раніше у НАЗК заявляли, що екс-голова Держекоінспекції не вказав у декларації об'єкти на понад 4,6 млн грн.

Джерело: УНН

70 лет назад был утвержден план полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев

70 лет назад постановлением Совета министров СССР и ЦК ВКП(б) от 20 октября 1948 года № 3960 был принят План полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах европейской части СССР. Появлению этого плана предшествовал массовый голод в СССР в 1946-1947 годах, приведший к гибели, по некоторым оценкам, до полутора миллионов человек (точные масштабы голода и гибели людей были засекречены). Причинами голода стали не только послевоенная разруха в сельском хозяйстве и запустение обширных сельских районов, но и сильная засуха 1946 года, приведшая к потере значительной части урожая. Откликом на эту засуху и стал план по созданию полезащитных лесонасаждений и других мер, способствующих повышению урожайности сельскохозяйственных культур в степной и лесостепной зонах европейской части СССР, впоследствии распространившийся и на юг Сибири.

План основывался на результатах работы Научно-исследовательского института земледелия центрально-черноземной полосы имени В.В.Докучаева, созданного на базе Каменно-степной опытной станции в Воронежской области. Книгу И.Е.Филоненко о работе этой опытной станции и предшествовавшей ей Особой экспедиции В.В.Докучаева можно прочитать здесь:

И.Е.Филоненко. Особая экспедиция. Книга 1

И.Е.Филоненко. Особая экспедиция. Книга 2

Утвержденный план предусматривал создание в 1949 - 1965 годах примерно шести миллионов гектаров новых полезащитных лесных полос, включая как крупные государственные лесополосы, так и защитные лесонасаждения на полях колхозов и совхозов, а также меры по сохранению всех ценных лесных массивов в степных и лесостепных районах европейской части СССР. Крупные полезащитные лесные полосы были перечислены непосредственно в плане - их общая длина должна была составить 6,4 тыс. км, причем большинство лесополос должно было включать в себя по три-четыре ленты шириной по шестьдесят метров, с расстоянием между ними в триста метров. Эти полосы были в основном успешно созданы.

Основная часть защитных лесных насаждений, согласно плану, должна была быть создана силами колхозов и совхозов на своих землях - планируемые площади таких насаждений относительно равномерно распределялись по лесостепным и степным регионам СССР. Кроме того, часть насаждений на землях колхозов и совхозов предписывалось создать силами Минлесхоза СССР. Кроме того, колхозам и совхозам предписывалось в 1949-1950 годах провести работы по восстановлению всех поврежденных защитных лесонасаждений, расположенных на их землях.

В плане было сказано, что сочетание древесных и кустарниковых пород для создания защитных лесополос нужно подбирать применительно к местным почвенно-климатическим условиям, и при этом были даны весьма подробные рекомендации на эту тему. Очень интересен, и актуален до сих пор, пункт плана по поводу ширины лесополос:

"Признать неправильным, когда в районах с сильно расчлененным рельефом и большим стоком талых и дождевых вод посадка полезащитных насаждений производится в виде узких полос, которые не могут защитить почвы от смыва и размыва. Основой защитного лесоразведения должно быть создание системы полезащитных, приовражных и других лесонасаждений, ширина которых устанавливается в соответствии с назначением насаждений и местными природными условиями, а именно: лесные полосы в колхозах и совхозах для защиты полей от суховейных ветров в равнинных условиях создавать шириной 10 - 20 метров; лесные полосы в колхозах и совхозах, размещаемые поперек склонов для прекращения смыва и размыва почвы (водорегулирующие лесные и лесосадовые полосы), создавать шириной 20 - 60 метров; овражно-балочные лесонасаждения в виде приовражных и прибалочных полос создавать шириной 20 - 50 метров, а также создавать сплошные насаждения на склонах оврагов и балок; лесонасаждения вокруг водоемов создавать шириной 10 - 20 метров".

План предусматривал оценку приживаемости созданных лесополос в течение трех лет после посадки, и премирование участвовавших в посадке работников сельхозпредприятий в случае достижения удовлетворительных результатов (80-процентной приживаемости).

Планом предусматривалось множество и других мер по созданию и поддержанию мощной системы полезащитных лесных полос в европейской части СССР. С планом можно ознакомиться здесь:

Постановление Совета Министров СССР и ЦК ВКП(б) от 20.10.1948 № 3960 "О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоёмов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах европейской части СССР"



Государственная полезащитная лесная полоса

Начиная с 90-х годов позапрошлого века (работы Особой экспедиции по испытанию и учету различных способов и приемов лесного и водного хозяйства в степях России под руководством В.В.Докучаева), наша страна в течение многих десятилетий оставалась абсолютным мировым лидером по масштабам полезащитного лесоразведения. В последние десятилетия ситуация принципиально изменилась: защитные лесные насаждения в сколько-нибудь значительных количествах создаются лишь в немногих отдельных регионах степной и лесостепной зон, многие ранее созданные лесополосы быстро деградируют из-за пожаров, болезней, вредителей и старения, а подавляющее большинство лесов на землях сельскохозяйственного назначения вообще не имеет никакого правового статуса - в понимании нынешнего законодательства просто не существует.

При этом в России накопились огромные площади бывших земель сельскохозяйственного назначения, теперь по разным причинам не используемых и зарастающих лесом, или пригодных для лесоразведения: из-за низкой продуктивности, неблагоприятного климата в зоне рискованного земледелия, водной или ветровой эрозии, а чаще просто из-за опустения обширных сельских районов - на этих землях стало некому работать. Точная площадь этих земель неизвестна; по предварительной оценке, она составляет не менее ста миллионов гектаров - если все эти земли будут заняты лесом, это будет около десяти процентов от общей площади российских лесов. По самым оптимистическим оценкам, даже при мощном государственном субсидировании и самом благоприятном правовом регулировании, вернуть в сельскохозяйственный оборот можно от четырех до десяти процентов этих земель. Остальные по меньшей мере девяносто процентов - как сельхозземли заброшены навсегда. Их можно вовлечь в интенсивное лесное хозяйство: выращивание и использование лесов требует в разы меньше рабочих рук, чем интенсивное сельское хозяйство на той же площади; тогда на этих брошенных землях можно будет выращивать значительно больше древесины, чем ее сейчас заготавливается во всех естественных лесах нашей страны (за счет более благоприятного климата в степной и лесостепной зонах). Эти земли можно использовать для восстановления утраченных лесных экосистем и ландшафтов, водных систем, и связанного с ними биоразнообразия. Обширное лесоразведение на безнадежно заброшенных сельхозземлях - это один из самых эффективных механизмов предотвращения неблагоприятных изменений климата, и наша страна, таким образом, может внести огромный вклад в сохранение жизни на Земле в целом. Все эти цели связанного с лесом использования брошенных земель можно сочетать - и все это будет вести к повышению уровня жизни местного населения, поскольку лесное хозяйство может стать источником рабочих мест и доходов для большого количества людей.

Но для того, чтобы эти брошенные земли могли превратиться в леса, и начали работать на благо людей и природы, необходимо внести изменения в действующее российское законодательство. Сейчас оно не признает права леса на существование на землях сельскохозяйственного назначения (за некоторыми исключениями, на которые приходится лишь несколько процентов таких лесов). Собственник земельного участка за сам факт зарастания этого участка лесом может быть оштрафован на сотни тысяч рублей, в зависимости от кадастровой стоимости участка, или вовсе лишен этого участка через суд без какой-либо компенсации. Такое положение дел вынуждает собственников всеми возможными способами избавляться от лесных деревьев на своих участках - главным образом сжигая сухую траву и бурьян вместе с молодыми деревцами (это, кстати говоря, является одной из важных причин пожаров на природных территориях России). Молодые леса, которые могли бы стать одной из основ для будущего социально-экономического развития больших территорий, чаще всего просто уничтожаются без какой-либо пользы.

Чтобы эту ситуацию изменить, Гринпис добивается придания ясного правового статуса лесам, растущим на землях сельскохозяйственного назначения, в том числе появившимся естественным образом на безнадежно заброшенных деградированных сельхозземлях (уже практически непригодных для сельского хозяйства, но еще вполне годных для лесного). Обращение к Президенту РФ по этому поводу можно подписать здесь (под ним уже собрано около 28 тысяч подписей):

Бесправным лесам России нужна помощь!

Станіслав Ніколаєнко: Наш університет досить серйозно сьогодні опікується проблемою підготовки кадрів для лісової галузі


Я глибоко переконаний, що люди, які зібралися в цій залі, свідомі того, що ми мусимо допомогти лісовій галузі. Ми свідомі того, що нам треба, як кажуть, зупинити це падіння. І глибоко переконаний, що знаю думку всіх народних депутатів, які тут сьогодні присутні. Що тут зібралися саме ті, хто має таку точку зору. Тому що ми не один раз у нашому університеті збирали людей, де дискутували на різні теми і говорили про те, що нам «болить».

Я хочу сказати, що наш університет досить серйозно опікується проблемою підготовки кадрів для лісової галузі. Вона є надзвичайно важливою. Ми маємо понад 200-річну історію підготовки таких кадрів. І наш Інститут лісового і садово-паркового господарства, який є у складі університету, – провідний. Ми витратили десятки мільйонів гривень за рахунок спонсорства, і власних, і державних… на зміцнення матеріально-технічної бази цього інституту. Серйозні зрушення нині проходять на Боярській лісодослідній станції, де ми застосовуємо та підсилюємо наукову складову.

Для того, щоб дати відповіді на ті питання, які тут пролунали, я б сьогодні хотів сказати, що є проблеми. Скажу тільки щодо минулого року. У 2017 році державне замовлення становило на лісогосподарські спеціальності на перший курс аж 193 місця на всю Україну! А найелементарніші розрахунки показують, що потреба десь на рівні 700-800 осіб. І коли ми з колегами з Міністерства освіти і науки України говорили, то бачу, що вони не зовсім розуміють значення цієї справи. Тому що на контракт на лісове господарство в цьому році пішла аж 71 особа.

Дуже правильне рішення було про те, щоб заборонили вивіз лісу. Я підтримую. Але, який був наступний крок нашого уряду після цього? Знаєте який? Вони ж це навіщо робили… для того, щоб поглибити переробку і так далі… Більше 1500 підприємств сьогодні переробляє ліс… А Уряд на наступний рік прибрав спеціальність деревообробні та меблеві технології з переліку спеціальностей і фактично закрив підготовку спеціалістів. І ми 2 роки відновлювали можливість підготовки.

Але у цьому році спеціальність «Деревообробні та меблеві технології» отримала замовлення 47 осіб. Як так можна розсипати всіх цих людей? Львів, Харків, Херсон, Київ… розсипали, що це за група, де 1 чи 2 особи навчається? І щоб на деревообробку пішли контрактники… приблизно 50 осіб… І всього в Україні готується 108 деревообробників… Це тоді, коли щодня до нас приходять люди і просять дати якісних фахівців, які б освоювали нові технології, знали Інтернет, знали сучасне програмування для нашої потужної лісової галузі.

Що ще хотів би запропонувати. Я прочитав документи, зокрема звернення IV з’їзду лісівників. Я пропоную дописати таку формулу, одне речення. Звернутися до Міністерства освіти і науки України, Мінекономіки щодо збільшення державного замовлення перш за все для коледжів… Бо, як казав Юрій Миколайович, 5 тисяч людей не мають базової освіти, а працюють на інженерних посадах… І також для університетів, які готують лісівників у кількості, яка необхідна для галузі. 

І друге – звернутися до уряду, Національної академії наук України, Національної академії аграрних наук України щодо створення за участю практиків спеціальної групи, комісії, яка ініціювала б проведення широких досліджень з метою вироблення шляхів подолання кризи, яка склалася із всиханням лісів, із тими хворобами.., і вироблення конкретних наукових і практичних рекомендацій та виділення на ці цілі коштів.

Я подивився проект державного бюджету, де на науку буде виділено в наступному році 300 тисяч доларів. Це приблизно утримання сільської школи в Голландії. Що можна сказати… Ми в університеті об’єднуємо зусилля своїх хіміків, агробіологів разом із лісівниками для того, щоб знайти відповіді на ці питання, що постали перед лісовим господарством.

І на завершення: давайте ще раз підтримаємо те, що ви робите, ви молодці, дякую вам. Це робота з нашими лісгоспами. Ми будемо все робити для того, щоб допомагати нашим дітям і щоб кадровий потенціал ніколи в нас не перервався. А я глибоко переконаний, що лісова галузь буде жити, і виживе, і набере того польоту і стратегії, бо там є такі люди.


Станіслав Ніколаєнко,
ректор Національного університету біоресурсів
і природокористування України
(Виступ на IV з’їзді лісівників України)

СтаттіНаука | Сьогодні, 10:54 

Сергій РОБУЛЕЦЬ: «На часі покращення законодавчої бази та матеріального забезпечення екоінспекції»



Держекоінспекція в Чернівецькій області входить до десятки найкращих. А за показниками в охороні та використанні водних ресурсів – до трійки найкращих екоінспекцій України.

На Буковині нема підприємств, які згубно впливають на довкілля. Та це не означає, що з екологією все гаразд. Порушення законів про довкілля на землях лісового та природно-заповідного фонду, незаконне видобування гравійно-піщаної суміші з річок та заплав, забруднення річок стічними водами, неналежне поводження з побутовими відходами – головні екологічні проблеми краю.

За завдані екології збитки за 9 міс. року інспекцією та в її інтересах виставлено 120 претензій і позовів на суму 1,6 млн грн, а за збитки, завдані державі, сплачено 3,2 млн грн. І 50% від виплачених штрафів і компенсацій йде до сільських, селищних, міських бюджетів, де скоєні порушення.

В судах розглядаються матеріали ще майже на 5 млн грн. Правоохоронним органам за 9 міс. для подальшого реагування і встановлення винних осіб передані 32 матеріали. Відкрито 11 кримінальних проваджень.

За цей час наші інспектори провели 108 перевірок дотримання законодавства у використанні земель водного фонду, зокрема видобуванні гравійно-піщаної суміші. Притягнуті до адмінвідповідальності 83 особи на 13,5 тис. грн. Загальна ж сума розрахованих збитків становить 8,5 млн грн. Виставлено 65 претензій і позовів на суму 66,8 тис. грн. – сплачено 64 тис. грн. Найбільше фактів самовільного користування надрами фіксується у Кіцманському, Новоселицькому та Сторожинецькому районах.

Непокоїть забруднення поверхневих вод стічними водами підприємств житлово-комунального господарства. Через неефективну роботу очисних споруд у жодному з перевірених підприємств ЖКГ не дотримуються нормативів гранично допустимих скидів забруднювальних речовин у водойми. Бо більшість очисних споруд застаріли. Вони не виконують свою функцію у повному обсязі. Найгірша ситуація з очисними спорудами у Глибокій, Сторожинці, Новоселиці, Хотині й Заставні.

Охорона рослинного світу, в тому числі лісових ресурсів та природно-заповідних об’єктів теж у наших пріоритетах. Зазначу, що стан лісового фонду за таксаційними показниками – серед кращих у західному регіоні. Та є певні проблеми: за підсумками 48 перевірок до адмінвідповідальності притягнули 188 осіб на суму майже 30 тис. грн. Хоча загальна сума розрахованих збитків становить 660,3 тис. грн. Виставлено 13 претензій на 407, 4 тис. грн, а сплачено – 14 на суму на понад 1,5 млн грн.

На розгляді в судах перебувають матеріали щодо незаконних порубок лісу на суму близько 5 млн грн. Звертаю увагу, що за чинним законодавством перевірки лісових господарств здійснюються раз на 2 роки, що значно ускладнює виявлення порушень лісового законодавства і запобігання ним, в тому числі незаконним рубкам лісу.

Ще одна серйозна проблема – поводження з відходами. Закон «Про відходи» від 1 січня 2018 року заборонив захоронення на території країни неперероблених побутових відходів. На жаль, у нашій області недостатньо організовано роздільне збирання побутових відходів. Сміттєсортувальний завод у Чернівцях з річною потужністю 120 тис. т не вирішує проблему утилізації та переробки твердих побутових відходів, що спричиняє швидке заповнення полігону. Екологічна свідомість людей ще не досягла належного рівня: досить часто після ліквідації одного несанкціонованого смітника на цьому ж місці виникає новий.

Щоби вирішити нагальні екологічні проблеми, потрібно покращити законодавчу базу та матеріальне забезпечення інспекції. Одне слово, потрібні спільні зусилля органів влади та громадськості.

Сергій РОБУЛЕЦЬ, головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Опубліковано 20/10/2018
http://versii.cv.ua/aktsenti/sergij-robulets-na-chasi-pokrashhennya-zakonodavchoyi-bazy-ta-materialnogo-zabezpechennya-ekoinspektsiyi/47449.html

У мисливгоспі «Зубровиця» – вдосталь кормів для зимівлі диких тварин



Працівники мисливгоспу «Зубровиця» Сторожинецького лісгоспу потурбувалися про кормові запаси для підгодівлі диких тварин узимку. Шість єгерів лісгоспу приготували 15 тис. кормових віників з поживних трав, топінамбура та гілок фруктових дерев, на лісових лугах і галявинах накосили до 30 т сіна. До цих запасів додадуться близько 40 т зерна кукурудзи.

Особливу увагу приділили забезпеченню кормами зубрів: завдяки успішній реалізації програми з відродження буковинського зубра, сьогодні у напівдиких умовах вольєру на території Банилівського лісництва мешкає 8 особин, яких після адаптації випустять до лісу. У вольєрі живуть також 35 косуль з цьогорічним молодняком. Для утримання й підгодівлі мешканців вольєру накосили і складували 15 т сіна, заготовили 3 т вівса. 10 годівниць уже наповнені сіном і кормовими добавками, поставлені 4 солонці зі спеціальною сіллю з мінералами та вітамінами. Одне слово, звірина буде ситою.

За матеріалами останньої таксації, загалом у лісових угіддях Сторожинецького лісгоспу є 130 оленів благородних, 360 косуль, 250 диких кабанів, рисі, вовки і 4-6 ведмедів, кількість яких змінюється через активну міграцію цього звіра, а також 27 голів диких зубрів, повідомила прес-служба Сторожинецького лісгоспу.

Польські науковці хочуть вивчати волинський ліс (Фото, відео)



Фото на згадку в Лісівничому молодіжному центрі.

Нашу область відвідала делегація польського Науково-дослідного інституту лісового господарства, щоб перейняти досвід у сфері генетики та селекції деревних рослин

У її складі — співробітники інституту професор Ян Ковальчик, доктор Томаш Войда, асистенти Марек Жоньца та Василь Могитич. Інституція проводить дослідження, пов’язані з розведенням та відновленням лісу, екологією, генетикою лісових рослин, лісовою економікою та політикою. До слова, у штаті — ​близько 220 чоловік, а річний бюджет становить 10 мільйонів євро.


Під час зустрічі жваво обмінялися досвідом.

Українську сторону представляли завідувач кафедри лісового і садово-паркового господарства біологічного факультету СНУ ім. Лесі Українки Олександр Кичилюк, доценти, кандидати сільськогосподарських наук Валентина Андрєєва, Анатолій Гетьманчук, Василь Войтюк. З польськими науковцями зустрілися також головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик, директор державного підприємства «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» (ВЛСНЦ) Тетяна Неводнічик, директор ДП «Ківерцівське лісове господарство» Віталій Каращук.

Як розповів нашій газеті Анатолій Гетьманчук, польські колеги мають бажання ознайомитися з науковими здобутками, які є в області щодо створення постійного лісонасіннєвого банку деревних порід.

— Вони зацікавлені, бо в нас є напрацювання з 1975 року. Вчені з Польщі теж свого часу проводили таку роботу, але потім її припинили і нині поновлюють, — ​зазначив Анатолій Іванович.


Гостей зацікавили напрацювання наших фахівців.

Польські колеги мають бажання ознайомитися з науковими здобутками, які є в області. Вони зацікавлені, бо в нас є напрацювання з 1975 року. Вчені з Польщі теж свого часу проводили таку роботу, але потім її припинили і нині поновлюють.

— Ми зустрілися тут у рамках реалізації досліджень. Цікавимося генетикою і селекцією лісових дерев. А тому прибули до вас, щоб розпочати співпрацю і дізнатися, що ви робите у цій сфері, — ​доповнив Ян Ковальчик, професор польського Науково-дослідний інституту лісового господарства.

Після обміну думками в СНУ ім. Лесі Українки польська делегація відвідала Лісівничий молодіжний центр у Воротнівському лісництві, де його директор Валентина Юхимчук розповіла про освітню та профорієнтаційну роботу. Затим учасники зустрічі обмінялися досвідом у сфері створення лісової насіннєвої бази.

Володимир Неводнічик розповів про українсько-німецьку програму заліснення вирубок, спричинених боротьбою з верхівковим короїдом, яка має запрацювати вже наступного року. Замість пошкодженої сосни науковці рекомендують на багатих ґрунтах вводити горіх чорний, а на бідних — ​дугласію. Зацікавила поляків й інформація про модринові плантації на Волині. Цю культуру закладали ще в довоєнний період як експериментальну. Нині плантації вже плодоносять (є навіть 35 плюсових, тобто найкращих відбірних, дерев), і в разі необхідності Волинь зможе забезпечити насінням модрини увесь західноукраїнський регіон.

Після того гості відвідали випробувальну ділянку культур у Сокиричівському лісництві ДП «Ківерцівське лісове господарство», закладену ще в 1975 році, де відзначили хороші результати росту за всіма показниками. Гості ознайомилися з вирощуванням посадкового матеріалу із закритою кореневою системою (в контейнерах) та побували в ДП «ВЛСНЦ», де побачили об’єкти постійної лісонасіннєвої бази деревних порід.

— Є багато спільних сфер, які цікаві і для польських, і для українських лісівників, — ​відзначив професор Ян Ковальчик. — ​Маємо подібні умови, проблеми та загрози. Тому є багато спільних потенціальних напрямів для досліджень.

Сподіваємося, що відтепер у списку українських партнерів Науково-дослідного інституту лісового господарства, який функціонує в Старому Сенкоціні біля Варшави, окрім Національного лісотехнічного університету України, що у Львові, з’являться й СНУ імені Лесі Українки і Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства.



Тарас СТЕПАНЮК

Фото Тараса СТЕПАНЮКА.
ОСВІТА
20.10.2018, 12:05

Зарплата лесника составляет стоимость 3,5 кубометров древесины


Севкарское лесничество имеет площадь 29.000 гектаров, из которых 19.000 гектаров составляют леса, сообщает Аравот - Новости Армении. Для вырубки на территории лесного хозяйства было выделено 6 участков, а 3 участка эксплуатирует само лесное хозяйство.

В этом году план вырубки составляет 4500 кубических метров, из которых 306 кубических метров приходится на строительную древесину. Старший лесничий Севкарского филиала ГНКО «Айантар» Мушег Мадатян сообщил, что в прошлом году в Иджеванском районе семьям на самозаготовку дров было отведено по 8 кубометров валежника, и в этом году спасением для семей снова станет валежник. В лесном хозяйстве «Севкар» работает 49 человек, зарплата лесника, после налоговых вычетов составляет 75.000 драмов. Цена одного кубометра дров в лесном хозяйстве составляет 21.600 драмов.

Старший лесничий Севкарского филиала ГНКО «Айантар» Мушег Мадатян

Из Севкарского лесхоза сообщили, что у них нет уголовных дел по незаконным вырубкам леса. Для объезда территорий с целью контроля лесничие используют 15 лошадей.
М. Мадатян указал, что весной этого года на одном гектаре лесного участка «Чибуллу» были посажены молодые саженцы, на 2 гектарах посеяны семена дуба.

Учёные ошиблись в расчётах предполагаемых запасов лесного углерода


Теперь по новой формуле специалистам предстоит более точно узнать роль леса в углеродном цикле.

Кроме этого, учёные выяснят последствия вырубки зелёных насаждений на экологию планеты. Американские специалисты недавно подкорректировали формулу, использовавшуюся для расчёта базовой плотности древесины. Они считают, что ранее ошиблись в исходной расчётах предполагаемых запасов лесного углерода почти на 5%. В случае с углеродным циклом это не такая уж малая погрешность, заявляют эксперты. Специалисты обнаружили непоследовательность в коэффициенте пересчета, который использовался для вычисления базовой плотности дерева при 12% влажности, что соответствует среднему показателю в умеренных широтах.

Поскольку эта техническая характеристика широко доступна в базах данных по деревообработке, экологи должны применять только коэффициент пересчета, чтобы установить плотность древесных пород. Однако, именно он не совпал с новыми расчетами исследователей. Новый коэффициент пересчета будет использоваться для вычислений в базах данных экологов. В частности, он будет способствовать обновлению глобального информационного реестра о плотности древесины. Эта корректировка позволит более точно оценить запасы лесного углерода и более широко понять роль зелёного богатства планеты в регулировании климата.

Источник: VistaNews
20.10.2018