Президент України П.Порошенко підписав 3 жовтня 2018 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно з цим Законом, який набуде чинності з 1 січня 2019 року, в декілька разів підвищуються штрафи за незаконну рубку і знищення лісових насаджень. Що означають ці зміни? Чи стануть вони надійним щитом у збереженні лісу? Цікавимося, що думає з цього приводу головний лісничий державного підприємства «Славутське лісове господарство» Леонід ГРУБОЙ:
- Леоніде Дмитровичу, чим викликані ці зміни в лісовій політиці нашої держави? Адже їх введення означає ще й відповідне коригування в цьому плані Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів. Заради чого має бути проведена така кропітка робота: аби не знищувалися ліси?
- Так, масштаби лісозаготівель в Україні подекуди, попри мораторії та заборони, збільшуються швидкими темпами. Доводиться ж додатково вирубувати суцільними санітарними рубками соснові насадження, пошкоджені верхівковим короїдом. Проте, на наш погляд, загальний обсяг заготівель деревини значно менший від обсягу щорічного приросту, що не дає підстав говорити про знищення лісів. У всякому разі, нашим лісгоспом обсяги рубок, пов’язаних із веденням лісового господарювання, та рубок головного користування ніколи не перевищували дозволених, науково обґрунтованих і узгоджених із відповідними природоохоронними відомствами норм.
- Ви говорите про діяльність підприємства, та в українському суспільстві давно побутує думка, що непоправної шкоди лісам заподіюють «чорні» лісоруби. То, може, саме проти них спрямовані оті нововведення до законів держави щодо незаконної порубки ? Чи в нас таких немає?
- Лісова охорона ДП «Славутське лісове господарство» спільно з працівниками відділу поліції постійно патрулюють лісові насадження. Лише цього року виявлено більше 10 випадків самовільних рубок. Зрізані дуби вивезли з лісу. На жаль, встановити злодіїв поки що не вдалося.
Принагідно можу згадати факт, коли рейдова бригада лісгоспу одного разу (ще в 2016 році) вночі на території Голицького лісництва, в напрямку Славута-Хоровиця, затримала автомобіль «Мерседес-Бенц», завантажений сортиментами дуба довжиною 3 метри. Тоді було складено акт правопорушення, вчиненого водієм із Сарненського району Рівненської області ( його спільникам, на жаль, вдалося втекти). Після розгляду факту крадіжки лісу в суді, він заплатив 29 тисяч гривень за самовільну рубку двох дубів та заподіяну матеріальну шкоду. Адже взяв усе на себе, не видав своїх спільників.
- Ось ви згадали про 10 порушених кримінальних справ за фактами вчинення незаконних рубок. Чи можете сказати, скільки кубометрів цінної деревини було внаслідок таких самочинних дій вивезено безконтрольно з лісу й на яку суму завдано збитків?
- Якщо не підводить пам’ять, маса деревини «потягла» тоді десь майже 90 кубометрів, а збитки – до півмільйона гривень. Звичайно, це суттєві втрати. Та й у попередні роки нашими лісівниками було виявлено чимало фактів крадіжок дубів, але жоден із них, на жаль, не розкритий правоохоронними органами. А тінь, у такому разі, самі розумієте, падає на працівників лісгоспу, хоч це не має абсолютно ніякого підґрунтя. До речі, лісистість Славутчини на третину вища, ніж в Україні, а це свідчить про наше бережливе хазяйнування в лісах.
- Хто ж, на ваш погляд, зазіхає на дармову ділову деревину?
- Звичайно, це роблять ті, хто займається її збутом (бо має певні замовлення і адреси постачання!), а також ті, хто утримує пилорами… Лише на Славутчині їх можна нарахувати більше двох десятків. Не знаю, чи перевіряють їх податківці, інші державні структури. Але якусь же деревину вони переробляють?! Ну, а в нас, лісівників, повноважень, щоби перевірити їх, немає.
- Виходить, тут знову недопрацьовує поліція? Можливо, хоч тепер, коли суттєво зросли штрафи за перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев, поліціянти частіше зупинятимуть на дорогах автомобілі із завантаженою деревиною й перевірятимуть її походження?
- Так, ця картина добре знайома всім. Ліс часто вивозиться різним транспортом, і якщо на колодах немає відповідних чипів (а в лісгоспі давно діє електронний облік деревини!), то це мало би послужити приводом для огляду документів на легальне перевезення лісової продукції. Зупиняти такі автомобілі ми також не маємо права. А от працівники поліції зобов’язані це робити…
Штрафи, дійсно, відчутно зросли: для громадян – від 255 до 510 гривень, для посадових осіб, причетних до незаконних порубок і пошкодження дерев або чагарників, перевезення чи зберігання їх, знищення або пошкодження лісових культур, навіть молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – від 1275 до 2550 гривень. Відповідні дії, вчинені повторно, збільшують перші штрафи від 510 до 1020, другі – від 1020 до 5100 гривень.
- Крім того, наскільки нам відомо, тепер вводиться ще й кримінальна відповідальність за несанкціоноване вивезення лісу з України. Дивно, що її досі не було…
- Вочевидь, масштаби переміщення через кордони нашої держави (а кримінальна відповідальність законом передбачена саме тут!) поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, необроблених матеріалів, або інших, заборонених до вивозу за межі України, сягнули загрозливих масштабів. Це, безумовно, й спонукало Президента підписати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Так, все правильно – порядок потрібно навести, перш за все, на митниці, щоб її службовці не імітували бурхливу діяльність, а вболівали за стан справ і порядок в нашій державі.
- Давайте повернемося все ж до кримінальної відповідальності. То вона тепер передбачена, як мовиться, на всіх рівнях крадіжок лісу?
- Під кримінал тепер підпадають практично всі порушники лісового законодавства, які спробують перемістити деревину поза митним контролем, і ті, хто заподіє істотну шкоду внаслідок незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту лісу будь-де. За такі незаконні дії, наприклад, збут лісу, штрафи становитимуть від тисячі до тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 25500 гривень. Порушникам може бути також обмежено волю на строк від 3 до 5 років, чи позбавлено волі їх на такий же термін. Особливо це стосується незаконних дій у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду. Тут порушення «тягнуть» на покарання з позбавленням волі від 5 до 7 років.
- Леоніде Дмитровичу, чи не здається вам, що усталений вислів «Ліс – наше багатство», відомий усім з дитинства, тепер багато в чому формує неправильне ставлення до лісових ресурсів, навіть став своєрідним подразником для тих, хтозазіхає на це багатство?
- Саме таким споживацьким настроєм керуються в нашій державі ті лобісти, які прагнуть передати державні лісові ресурси в концесію, – замість того, аби розвивати деревообробну промисловість, меблеве виробництво чи інше. Так, кожен із нас вважає ліс своїм. Бо в цьому домі природи на другий план відходить будь-яка суєта, людина почувається вільно і легко. Дерева щиро діляться з людьми своєю енергією й водночас потребують їхньої допомоги – в оздоровленні природи, збереженні її від зазіхань та злочинних дій будь-кого.
Думаю, після введення в дію нового закону стан справ у лісовій галузі України значно поліпшиться, а на рівні державних правоохоронних та фіскальних органів буде зупинено масштабні факти контрабанди лісу.
На закінчення нашої розмови наголошу ще раз на тому, що Закон, який вводиться в дію з 1 січня 2019 року, встановлює обмеження й для внутрішнього використання необроблених лісоматеріалів. А також посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду.
- Так, це дуже важливий закон! Бо ліси – це дійсно наше спільне багатство, і їх треба усім нам разом берегти та захищати.
Інтерв’ю вела Віра МАЛЬЧУК
Автор:РівнеМедіа
