Шалене підвищення цін на деревину, безробіття, ліквідація виробничих підрозділів і, навіть, знищення лісгоспів може статися через новий податок на лісові землі та необдумані рішення очільників місцевих громад й сіл. У цьому переконують лісівники, маючи чимало аргументів.
Проте найбільша гірська громада має свою відповідь та не менш доказові факти на свою користь і хоче, щоб ліс та земля стали справжньою цінністю для населення та почали приносити прибуток селу. Адже потрібні якісні дороги, модернізовані освітні та медичні заклади та інші блага цивілізації.
А все почалося влітку, коли 10 липня був підписаний Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Згідно документа, всі лісові землі підлягають оподаткуванню (до цього податок сплачували лише з територій, зайнятих виробничими підрозділами, господарськими спорудами, конторами тощо, а заліснені землі не враховували).
У такий спосіб держава дозволила місцевим громадам та селам збагатити свої скарбниці, прийнявши податкові ставки на землю, не більшими за 5 %. В свою чергу лісівники намагаються врегулювати відсоткову ставку на свою користь.
Дрова та будівельний ліс можуть подорожчати втричі
– Ми просили очільників сіл та громад не перевищувати земельну ставку за 0,1 %, як це зробили окремі громади Буковини. А, приміром, Селятинська ОТГ встановила 0,75 %, – розповідає директор ДП «Путильський лісгосп» Петро Фрей. – Якщо вдатися до підрахунків, то при ставці 1 % нам доведеться сплатити додаткових 12 млн. грн. за рік. Для громад та сіл це був би гарний прибуток. Для підприємства – це означало б повний крах. Адже за 2017 рік наш чистий дохід становив 1,5 млн. грн, а як заробити решта додаткових коштів?
Заробити за рахунок іноземних покупців лісоматеріалів не вдасться. Бо, за словами лісівника, попит на деревину значно знизився. На аукціонних торгах пиловник вже перевищив 2000 грн за кубометр. Підприємці також неохоче скуповують ліс, бо немає потенційних споживачів та ринків збуту. А після переробки, вартість деревини стає ще більшою.
– Нашим головним експортером на Азіатському ринку довгий час була Туреччина. Наразі ми не співпрацюємо. На Європейському ринку наш ліс купує Румунія, яка в свою чергу закидає нас листами з вимогою знизити ціни на товар. Це в той час, коли в країні зросли тарифи на газ, паливно-мастильні матеріали, що потягнуло за собою збільшення виробничих витрат, – розповідає Петро Фрей.
Якщо громади не переглянуть податкові ставки на землю, то керівник лісгоспу вбачає, що єдиним джерелом додаткових надходжень стане соціальна сфера.
– Якщо зараз кубометр дров підприємство продає по 250-270 грн, то через додаткове податкове навантаження, ціна може сягнути 750 грн. Втричі подорожчає і будівельний ліс (нинішня його вартість – 1100-1140 грн). Ось уявіть: школи заготовляють від 200 до 500 кубометрів дров на осінньо-зимовий період і, зазвичай, просять в нас розстрочку до грудня, бо бракує коштів. А в нас ще є садки, заклади медицини, пошти, пенсіонери, молоді сім’ї, яким також тяжко платити за дрова.
Та як знайти золоту середину? Законодавець частково врегулював це питання, встановивши мінімальну та максимальну ставки на землю. І саме очільники й депутати громад та сіл несуть відповідальність за якість життя своїх жителів. Варто знайти адекватне рішення і встановити об’єктивні та посильні ставки оподаткування, щоб боляче не вдаряти ні по людях, ні по лісовому господарству, яке є головним платником податків рацону, роботодавцем для багатьох селян, меценатом.
Якщо ж лісова галузь не витримає податкового навантаження, то наступним кроком, після підняття цін для населення, може стати звільнення робітників, ліквідація лісництв, виробничих підрозділів, які є у кожному селі, а далі знищення державного лісового господарства України та поступової приватизації зеленого багатства краю.
– Вже три роки лісівники та профспілки ведуть боротьбу проти створення Концепції приватизації лісів, яку стрімко нав’язують чиновники зі столиці. Нині хтось подумав, навіщо бити в лоба – підійдемо з іншого боку. Зробимо все їхніми ж руками. Податкова кабала і призведе до поступової денаціоналізації лісової промисловості. Якщо приватні ліси в Європі жорстко охороняються законами, то в Прибалтиці замість сосни і ялини зараз ростуть такі малоцінні породи, як береза, вільха, верба, – доводить власну думку директор підприємства.
Ліс та земля – це наше єдине багатство, чим і потрібно ділитися з громадою
У Селятинській ОТГ вважають, що податкова земельна ставка у розмірі 0,75 % не може призвести до економічних колапсів лісгоспів та не спровокує шалене підвищення ціни на дрова, а тим паче на ліс для будівництва.
– На сьогодні я бачу, що потрібно підняти ставку на повну одиницю, або ж, як це зробили на Заставнянщині – на цілих 5 %. Але громада та депутати прийняли лояльне рішення і з вересня по грудень цього року встановили ставку в розмірі 0,3 %, а з 2019 року – 0,75 %. Лісгосп готовий ділитися лише коштами із перевиконання своєї діяльності, а ділитися потрібно й іншими грошовими використаннями, котрі лісгосп протягом року спрямовує на будівництво лісових доріг, на закупівлю матеріально-технічних засобів, виплату премій тощо, – стверджує голова Селятинської ОТГ Валерій Полянчук.
Керівник каже, що єдиним природнім багатством громади є земля та ліс і кожен мешканець має право ними користуватися й так само будувати якісні дороги, розвивати інфраструктуру.
«А ви порівняйте матеріальні бази садочків та лісництв»
Аргументовані факти й цифри наводить заступник голови Селятинської ОТГ Андрій Бойчак та запевнячє, що рішення депутатів, яким встановлена ставка податку на лісові землі 0,75 %, не пригальмує ні роботу лісгоспу і не спровокує стрибка цін на дрова.
– Встановлюючи таку податкову ставку, ми користувалися статтею 277.1 Податкового кодексу України, яка говорить, що ставка податку на земельні ділянки повинна становити не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі. Середньостатистичний показник по Чернівецькій області за 1 гектара ріллі складає 33 999,84 грн. Отже 1 гектар лісової землі за ставкою 0,75 % коштуватиме лісгоспу 255 грн. Таким чином підприємству за рік доведеться сплатити громаді 4 674 405 грн за площу лісів 18 331,1 гектара, – веде розмову Андрій Бойчак.
Керівники громади переконують, що попередньо вивчили всі законодавчі акти та зазирнули до фінансових звітів підприємства за 2017 рік, щоб і самим не залишитися без надходжень, і не знищити таку важливу для регіону лісову галузь.
– Ми бачимо гарні ресурси по ДП «Путильський лісгосп». Лише чистий дохід складає 1,5 млн грн і тільки цими коштами з нами готові ділитися. Та понад 6 млн грн було спрямовано на основні засоби підприємства – модернізовано обладнання, закуплено основні засоби, проведено капремонти тощо. Ми пропонуємо поділитися цими коштами з громадою, щоб, приміром, придбати для садочків нові комп’ютери та матрацики для дитячих ліжечок. А тепер пригадайте, якими є бази відпочинку лісгоспу з саунами та іншими зручностями.
Тепер візьмемо наступну цифру: 3,7 млн грн було спрямовано на будівництво та експлуатацію лісових доріг. Пропонуємо і цією сумою ділитися з громадою, адже у наших дорожніх фондах на сьогодні лише нуль грн. Тим паче, що саме лісова техніка і розбиває комунальну дорогу. Якщо раніше лісівники не мали права взятися за ремонт сільської дороги, то тепер є механізм, який дозволяє цими коштами поділитися, – зазначає Андрій Бойчак.
Також у громаді спростовують можливість підняття цін на дрова аж у три рази.
– Ми врахували всі моменти, і, навіть, можливий відсоток підняття ціни на дрова. Важливим документом в цьому питанні став лист директора підприємства Петра Фрея, де чітко написано: «… в разі прийняття ставки податку в розмірі 0,1 %, збільшення цін складатиме 2 %». Та навіть якщо, громада затвердить ставку 1 %, то ціни можуть зрости лише на 20 %, а не втричі. Це – проста арифметика, – пояснює посадовець.
Цифри:
Горяни схвально віднеслися до нових законодавчих норм, бо вважають, що до сьогодні були обділені в можливості отримувати прибуток від власних земель. Адже залісненість гірських території складає 70 % від усієї площі, а податок за землю міг справлятися лише із 30 % територій. В той же час рівнинні громади отримують дохід від землі чи не з 90 % своїх площ.
– Тепер ми можемо сповна користуватися нашими головними ресурсами лісом та землею і розвивати свою громаду, – підсумував Валерій Полянчук.
Через хвилю заперечень та масові звернення лісівників до керівництва держави дію даного законодавчого нововведення призупинено до 2020 року. Триватимуть обговорення і доопрацювання, щоб прийняти правильні правки та уточнення до закону.
Оксана ПОРОХ.
10 ЛИСТОПАДА
Проте найбільша гірська громада має свою відповідь та не менш доказові факти на свою користь і хоче, щоб ліс та земля стали справжньою цінністю для населення та почали приносити прибуток селу. Адже потрібні якісні дороги, модернізовані освітні та медичні заклади та інші блага цивілізації.
А все почалося влітку, коли 10 липня був підписаний Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Згідно документа, всі лісові землі підлягають оподаткуванню (до цього податок сплачували лише з територій, зайнятих виробничими підрозділами, господарськими спорудами, конторами тощо, а заліснені землі не враховували).
У такий спосіб держава дозволила місцевим громадам та селам збагатити свої скарбниці, прийнявши податкові ставки на землю, не більшими за 5 %. В свою чергу лісівники намагаються врегулювати відсоткову ставку на свою користь.
Дрова та будівельний ліс можуть подорожчати втричі
– Ми просили очільників сіл та громад не перевищувати земельну ставку за 0,1 %, як це зробили окремі громади Буковини. А, приміром, Селятинська ОТГ встановила 0,75 %, – розповідає директор ДП «Путильський лісгосп» Петро Фрей. – Якщо вдатися до підрахунків, то при ставці 1 % нам доведеться сплатити додаткових 12 млн. грн. за рік. Для громад та сіл це був би гарний прибуток. Для підприємства – це означало б повний крах. Адже за 2017 рік наш чистий дохід становив 1,5 млн. грн, а як заробити решта додаткових коштів?
Заробити за рахунок іноземних покупців лісоматеріалів не вдасться. Бо, за словами лісівника, попит на деревину значно знизився. На аукціонних торгах пиловник вже перевищив 2000 грн за кубометр. Підприємці також неохоче скуповують ліс, бо немає потенційних споживачів та ринків збуту. А після переробки, вартість деревини стає ще більшою.
– Нашим головним експортером на Азіатському ринку довгий час була Туреччина. Наразі ми не співпрацюємо. На Європейському ринку наш ліс купує Румунія, яка в свою чергу закидає нас листами з вимогою знизити ціни на товар. Це в той час, коли в країні зросли тарифи на газ, паливно-мастильні матеріали, що потягнуло за собою збільшення виробничих витрат, – розповідає Петро Фрей.
Якщо громади не переглянуть податкові ставки на землю, то керівник лісгоспу вбачає, що єдиним джерелом додаткових надходжень стане соціальна сфера.
– Якщо зараз кубометр дров підприємство продає по 250-270 грн, то через додаткове податкове навантаження, ціна може сягнути 750 грн. Втричі подорожчає і будівельний ліс (нинішня його вартість – 1100-1140 грн). Ось уявіть: школи заготовляють від 200 до 500 кубометрів дров на осінньо-зимовий період і, зазвичай, просять в нас розстрочку до грудня, бо бракує коштів. А в нас ще є садки, заклади медицини, пошти, пенсіонери, молоді сім’ї, яким також тяжко платити за дрова.
Та як знайти золоту середину? Законодавець частково врегулював це питання, встановивши мінімальну та максимальну ставки на землю. І саме очільники й депутати громад та сіл несуть відповідальність за якість життя своїх жителів. Варто знайти адекватне рішення і встановити об’єктивні та посильні ставки оподаткування, щоб боляче не вдаряти ні по людях, ні по лісовому господарству, яке є головним платником податків рацону, роботодавцем для багатьох селян, меценатом.
Якщо ж лісова галузь не витримає податкового навантаження, то наступним кроком, після підняття цін для населення, може стати звільнення робітників, ліквідація лісництв, виробничих підрозділів, які є у кожному селі, а далі знищення державного лісового господарства України та поступової приватизації зеленого багатства краю.
– Вже три роки лісівники та профспілки ведуть боротьбу проти створення Концепції приватизації лісів, яку стрімко нав’язують чиновники зі столиці. Нині хтось подумав, навіщо бити в лоба – підійдемо з іншого боку. Зробимо все їхніми ж руками. Податкова кабала і призведе до поступової денаціоналізації лісової промисловості. Якщо приватні ліси в Європі жорстко охороняються законами, то в Прибалтиці замість сосни і ялини зараз ростуть такі малоцінні породи, як береза, вільха, верба, – доводить власну думку директор підприємства.
Ліс та земля – це наше єдине багатство, чим і потрібно ділитися з громадою
У Селятинській ОТГ вважають, що податкова земельна ставка у розмірі 0,75 % не може призвести до економічних колапсів лісгоспів та не спровокує шалене підвищення ціни на дрова, а тим паче на ліс для будівництва.
– На сьогодні я бачу, що потрібно підняти ставку на повну одиницю, або ж, як це зробили на Заставнянщині – на цілих 5 %. Але громада та депутати прийняли лояльне рішення і з вересня по грудень цього року встановили ставку в розмірі 0,3 %, а з 2019 року – 0,75 %. Лісгосп готовий ділитися лише коштами із перевиконання своєї діяльності, а ділитися потрібно й іншими грошовими використаннями, котрі лісгосп протягом року спрямовує на будівництво лісових доріг, на закупівлю матеріально-технічних засобів, виплату премій тощо, – стверджує голова Селятинської ОТГ Валерій Полянчук.
Керівник каже, що єдиним природнім багатством громади є земля та ліс і кожен мешканець має право ними користуватися й так само будувати якісні дороги, розвивати інфраструктуру.
«А ви порівняйте матеріальні бази садочків та лісництв»
Аргументовані факти й цифри наводить заступник голови Селятинської ОТГ Андрій Бойчак та запевнячє, що рішення депутатів, яким встановлена ставка податку на лісові землі 0,75 %, не пригальмує ні роботу лісгоспу і не спровокує стрибка цін на дрова.
– Встановлюючи таку податкову ставку, ми користувалися статтею 277.1 Податкового кодексу України, яка говорить, що ставка податку на земельні ділянки повинна становити не менше 0,3 % та не більше 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі. Середньостатистичний показник по Чернівецькій області за 1 гектара ріллі складає 33 999,84 грн. Отже 1 гектар лісової землі за ставкою 0,75 % коштуватиме лісгоспу 255 грн. Таким чином підприємству за рік доведеться сплатити громаді 4 674 405 грн за площу лісів 18 331,1 гектара, – веде розмову Андрій Бойчак.
Керівники громади переконують, що попередньо вивчили всі законодавчі акти та зазирнули до фінансових звітів підприємства за 2017 рік, щоб і самим не залишитися без надходжень, і не знищити таку важливу для регіону лісову галузь.
– Ми бачимо гарні ресурси по ДП «Путильський лісгосп». Лише чистий дохід складає 1,5 млн грн і тільки цими коштами з нами готові ділитися. Та понад 6 млн грн було спрямовано на основні засоби підприємства – модернізовано обладнання, закуплено основні засоби, проведено капремонти тощо. Ми пропонуємо поділитися цими коштами з громадою, щоб, приміром, придбати для садочків нові комп’ютери та матрацики для дитячих ліжечок. А тепер пригадайте, якими є бази відпочинку лісгоспу з саунами та іншими зручностями.
Тепер візьмемо наступну цифру: 3,7 млн грн було спрямовано на будівництво та експлуатацію лісових доріг. Пропонуємо і цією сумою ділитися з громадою, адже у наших дорожніх фондах на сьогодні лише нуль грн. Тим паче, що саме лісова техніка і розбиває комунальну дорогу. Якщо раніше лісівники не мали права взятися за ремонт сільської дороги, то тепер є механізм, який дозволяє цими коштами поділитися, – зазначає Андрій Бойчак.
Також у громаді спростовують можливість підняття цін на дрова аж у три рази.
– Ми врахували всі моменти, і, навіть, можливий відсоток підняття ціни на дрова. Важливим документом в цьому питанні став лист директора підприємства Петра Фрея, де чітко написано: «… в разі прийняття ставки податку в розмірі 0,1 %, збільшення цін складатиме 2 %». Та навіть якщо, громада затвердить ставку 1 %, то ціни можуть зрости лише на 20 %, а не втричі. Це – проста арифметика, – пояснює посадовець.
Цифри:
- 51 % – всіх лісів ДП «Путильський лісгосп» розташовані на території Селятинської ОТГ, а це – 18331,1 га.
- 6131 га – або 0,29 % лісових земель Карпатського держспецлісгоспу розташовані на території Селятинської ОТГ.
- 7117,5 га – лісової землі передані НПП «Черемоський». Проте, правоустановчих документів парк не має, тому ці території все ще на балансі лісгоспу.
- 70 % площі Селятинської громади вкрита лісами.
Горяни схвально віднеслися до нових законодавчих норм, бо вважають, що до сьогодні були обділені в можливості отримувати прибуток від власних земель. Адже залісненість гірських території складає 70 % від усієї площі, а податок за землю міг справлятися лише із 30 % територій. В той же час рівнинні громади отримують дохід від землі чи не з 90 % своїх площ.
– Тепер ми можемо сповна користуватися нашими головними ресурсами лісом та землею і розвивати свою громаду, – підсумував Валерій Полянчук.
Через хвилю заперечень та масові звернення лісівників до керівництва держави дію даного законодавчого нововведення призупинено до 2020 року. Триватимуть обговорення і доопрацювання, щоб прийняти правильні правки та уточнення до закону.
Оксана ПОРОХ.
10 ЛИСТОПАДА
