ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 січня 2019

Селяни Богородчанського району зібралися “бунтувати” проти вирубки лісу (відео)

Жителі Яблуньки Богородчанського району зібралися сьогодні, щоб обговорити вирубку лісу поблизу села.

Вирубувати цю ділянку почали у четвер. У суботу житель села Сергій Матищак виклав у Фейсбук світлини зі зрубаними деревами і закликав приходити на протест у центрі Яблуньки у понеділок, аби вирішити цю проблему, пишуть Версії з посиланням на UA: Карпати.

Люди кажуть, що внаслідок вирубок потім затоплює сільські підвали. Зі свого боку, лісничі Яблунського лісництва заявляють, що на всі рубки у них є документи і вони готові комісійно перевіряти ділянку на якій велесь робота.



http://versii.if.ua/novunu/selyani-bogorodchanskogo-rayonu-zibralisya-buntuvati-proti-virubki-lisu-video/

Минулого року площа всихання лісів в Україні склала майже 440 тис. гектарів

Внаслідок природних стихійних явищ зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га



Загальна площа всихання насаджень у лісогосподарських підприємствах галузі за 2018 рік склала майже 440 тис. га. Про це йшлося під час нещодавнього засідання колегії Держлісагентства щодо підсумків роботи за минулий рік, повідомила прес-служба відомства.

З них сосна звичайна - 243 тис. га, ялина європейська - 26 тис. га, дуб звичайний - 107 тис. га та інші насадження - 64 тис. га.

Новини за темою: З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконного вирубування

У відомстві зазначили, що заходи з поліпшення санітарного стану всихаючих насаджень були проведені на площі понад 168 тис. га загальною масою майже 6,6 млн куб. метрів.

У минулому році внаслідок природних стихійних явищ (вітровали, буреломи) зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га. Загалом лісгоспами було розроблено 12 тис. га пошкоджених стихією насаджень.

Як повідомлялося, площа всихання лісів в Україні збільшилася до майже 400 тисяч гектарів.

20:31 28.01.2019 

На Волині журналістка Оксана Ковальчук програла суд лісгоспу

Волинський окружний адміністративний суд відмовив у задоволені позову журналістці громадської організації Центр журналістських розслідувань «Сила правди» Оксани Ковальчук, яка судилася через ненадання відповіді на запит державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»



Про це повідомляє Інститут масової інформації.

Нагадаємо, у листопаді 2018 року журналістка подала позов до Волинського окружного адміністративного суду через ненадання відповіді на запит державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство». За інформацією пані Ковальчук, упродовж 2016–2017 років це підприємство витратило на приватних охоронців майже півмільйона гривень.

Під час судового засідання 23 січня журналістка Ковальчук заявила клопотання долучити до матеріалів справи витяг із Єдиного державного реєстру судових рішень у подібній справі про доступ до публічної інформації. Суд їй відмовив.

Як пише ІМІ, представник відповідача Віталій Крючков у суді зазначив, що у даному випадку ДП «Ківерцівське лісове господарств» не отримує бюджетні асигнування. Також він зазначив, що договорами передбачено обмеження надання інформації, які просила надати журналістка у відповіді на запит. За його словами, є небезпека поширення інформації, що може завдати шкоди репутації лісового господарства.

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Андрій Ксензюкзазначив, що суд вирішив у задоволені позову Ковальчук Оксани відмовити.

Журналістка повідомила, що оскаржуватиме рішення суду.

28 січня 2019

В Забайкалье задержана группа работников лесного хозяйства за заготовку деловой древесины под видом ухода за лесами

В Забайкальском крае задержана группа работников лесного хозяйства за заготовку деловой древесины под видом ухода за лесами. По сообщению УМВД России по Забайкальскому краю, бывший директор лесхоза (видимо, речь идет о директоре филиала КГСАУ "Забайкаллесхоз") заключен под стражу, возбуждено уголовное дело по ч.3 ст.260 УК РФ (незаконная рубка в особо крупном размере, группой лиц по предварительному сговору или организованной группой), ущерб от незаконной рубки определен в 1,7 млн. руб. Эта часть статьи 260 предусматривает наказание вплоть до лишения свободы на срок до семи лет. Подробности пока неизвестны, есть лишь сообщение на сайте УМВД по Забайкальскому краю.


Отметим, что при правильно организованном цикле лесовыращивания при прореживаниях и проходных рубках как раз и должна заготавливаться в основном деловая древесина, хотя преимущественно и тонкомерная (особенно при прореживаниях). Но чтобы такое было возможно, коммерческим рубкам ухода должны в обязательном порядке предшествовать грамотно проводимые некоммерческие, прежде всего прочистки, при которых молодой растущий древостой должен разреживаться до оптимальной густоты - чтобы каждое оставленное дерево в период до следующей рубки ухода получало достаточно света и питания для своего развития. Правильно организованный цикл лесовыращивания позволяет увеличить выход деловой древесины за оборот рубки (при сплошнолесосечном хозяйстве) в два раза и более по сравнению с естественным развитием лесных насаждений без ухода или почти без ухода. Но в таежной зоне России такого ухода практически нигде нет, да и в прошлом не было. Поэтому при проведении прореживаний и проходных рубок очень часто приходится выбирать: или срубить лучшие деревья, заготовить значительное количество деловой древесины, заработать на рубке, но оставить расстроенное насаждение с пониженной устойчивостью - или срубить худшие, оставить здоровый продуктивный лес, но получить лишь убыток. На практике почти всегда выбирается первый вариант. В девяностые годы такие рубки ухода (позволяющие заработать, но оставляющие в той или иной мере расстроенные лесные насаждения с пониженной устойчивостью и продуктивностью) получили неофициальное название "рубок дохода". По всей видимости, именно о таких рубках идет речь в сообщении УМВД России по Забайкальскому краю.

"Рубки дохода" (выборка лучших деревьев под видом ухода за лесами, фактически - приисковые рубки) могут причинять большой вред лесам, и при массовом применении приводить к значительному ухудшению санитарного состояния и снижению биологической устойчивости лесных насаждений - что, например, сейчас наблюдается на Карельском першейке в Ленинградской области, и во многих других районах страны с похожей историей лесопользования. Но и массовое уголовное преследование за эти рубки тоже может наделать немало бед, поскольку грань между ошибкой или вынужденным отступлением от правил и преступлением в таких ситуациях далеко не всегда очевидна. Чтобы искоренить приисковые рубки под видом ухода за лесами, нужен скорее массовый честный контроль за качеством рубок ухода (в том числе общественный, для чего нужна полная открытость информации о планируемых и проводимых рубках), чем жестокое наказание единичных случайно попавшихся нарушителей.


Ниже приводится текст этого сообщения (ссылка).

Задержана группа «черных лесорубов», руководил которой бывший директор лесхоза

В Забайкальском крае полицейские установили причастность бывших должностных лиц к незаконной рубке деловой древесины в Красночикойском районе на сумму свыше полутора миллионов рублей.

В конце 2018 года сотрудниками ОМВД России по Красночикойскому району в отношении неустановленных лиц было возбуждено уголовное дело по части 3 статьи 260 УК РФ (Незаконная рубка лесных насаждений, совершенная в особо крупном размере, группой лиц по предварительному сговору или организованной группой).

В результате оперативно-розыскных и следственных мероприятий, проведенных сотрудниками Управления экономической безопасности и противодействия коррупции и Следственного управления УМВД России по Забайкальскому краю, подозреваемые в незаконной рубке установлены и при силовой поддержке Росгвардии доставлены в Читу. Ими оказались житель Красного Чикоя, который на момент совершения преступления занимал должность директора филиала лесхоза, а также лесничий и лица, которые непосредственно осуществляли рубку деревьев.

В ходе предварительного расследования полицейскими установлено, что у должностных лиц в сфере лесного хозяйства имелись законные основания на вырубку определенных деревьев с целью прореживания лесных насаждений, однако в ходе осмотра места происшествия обнаружена рубка почти 300 сосен и лиственниц, имеющих категорию деловой древесины. Ущерб, причиненный в результате незаконных действий, составил свыше 1700000 рублей.

В Красночикойском районе по месту жительства и работы подозреваемых проведены обыски. Изъята документация, представляющая интерес для следствия, а также грузовой автотранспорт, с помощью которого осуществлялась транспортировка древесины.

В отношении бывшего директора лесхоза избрана мера пресечения в виде заключения под стражу. Проводятся оперативно-следственные мероприятия, направленные на установление дополнительных эпизодов противоправной деятельности подозреваемых. Расследование уголовного дела по факту незаконной рубки леса находится в Следственной части Следственного управления УМВД России по Забайкальскому краю.



Почему китайцы варварски рубят сибирские леса? Пример из Томской области

Тема китайских рубок, главным образом в Сибири, уже давно сильно беспокоит российское общество. По запросу "Китай вырубает Россию" Яндекс находит сейчас 73 миллиона различных материалов, "Китай вырубает Сибирь" - 42 миллиона. Под петицией о моратории на вырубку и экспорт леса из России (в которой речь идет прежде всего об экспорте именно в Китай) собрано уже около 650 тысяч подписей. В некоторых регионах конфликты, возникающие вокруг рубок леса, так или иначе связанных с китайским бизнесом, уже приводят к актам насилия - поджогам домов, пилорам, побоям, угрозам жизни. С течением времени интерес общества к этой проблеме явно не снижается. В связи с этим попробуем разобраться, действительно ли китайцы варварски рубят российские леса, и если да - то почему. Рассмотрим этот вопрос на примере одного из участков на юго-востоке Томской области, в Тегульдетском лесничестве.

Вот этот участок - так он выглядит на космоснимке Sentinel 2 от 15 января 2019 года. Темные участки на снимке - это лес, светлые - снег; многочисленные белые прямоугольники - это сплошные рубки последнего десятилетия:




Так эти вырубки выглядят на осеннем (27 сентября 2018 года, тоже Sentinel 2) снимке в более крупном масштабе:




До рубок это был не простой лес, а особенно ценный в природном отношении. Согласно распоряжению Правительства РФ от 23 апреля 1994 года № 572-р "Об организации государственных природных заповедников и национальных природных парков на территории Российской Федерации", на этом участке планировалось создать государственный природный заповедник "Южно-таежный пихтовый" площадью 100 тысяч гектаров для охраны эталонных, уникальных по степени сохранности, южно-таежных природных комплексов Западно-Сибирской равнины. Однако, впоследствии власти от создания заповедника отказались, решив передать эту территорию арендаторам для заготовки древесины. Вот границы планировавшегося заповедника, наложенные на современный космоснимок этой территории:




Чтобы легче представить масштабы территории, приведем картинку с наложенном в том же масштабе контуром Московской кольцевой автомобильной дороги (МКАД) - в отличие от предыдущего изображения, где границы планировавшегося заповедника реальны, здесь это лишь условный контур для понимания масштаба:




Сейчас эта территория находится в аренде у ООО "Хенда-Сибирь", учредителем которой является китайская компания "Авик Форестри" (AVIC FORESTRY CO., LTD). Этот арендатор владеет еще несколькими крупными арендными участками, расположенными на территории Томской области, но мы пока рассмотрим только один из них. Вот его границы, наложенные на космоснимки Terra MODIS за 24 января 2009 года (слева) и за 18 января 2019 года (справа) - видно, что абсолютное большинство сплошных рубок в границах этого арендного участка вырублено за последние десять лет. Впрочем, действующий договор аренды заключен лишь в марте 2017 года:




Совершенно очевидно, что этой густой сеткой крупных (по несколько десятков гектаров каждая) сплошных рубок последнего десятилетия уникальная природная территория, представлявшая собой хорошо сохранившийся эталон южной западносибирской тайги, полностью уничтожена. Столь же очевидно, что такая интенсивность рубок не обеспечивает ни непрерывного и неистощительного использования лесов, ни сохранение их средообразующих, водоохранных, защитных и иных полезных функций, ни улучшения качества лесов, ни много прочего хорошего, что должно обеспечивать лесное законодательство согласно статье 1 Лесного кодекса РФ. Любой, кто знаком с практикой российского лесопользования и лесного хозяйства, понимает, что эффективного воспроизводства и выращивания новых хотя бы в хозяйственном отношении ценных лесов на этих вырубленных площадях ожидать также не приходится. В общем, это действительно варварские рубки, уничтожившие уникальную природную территорию, которую раньше правительство предполагало сделать заповедником - а после того, как эта территория будет опустошена рубками, она на многие десятки лет выпадет и из хозяйственного использования.


Почему же такое произошло, и кто в этом виноват?

Создать заповедник "Южно-таежный пихтовый" в течение срока действия распоряжения Правительства РФ от 23 апреля 1994 года № 572-р не удалось - создание особо охраняемых природных территорий в нашей стране всегда представляло собой долгий и трудный процесс. Однако, этот заповедник вошел и в новый план, на 2001-2010 годы, одобренный распоряжением Правительства РФ от 23 мая 2001 г. № 725-р. И только распоряжением Правительства РФ от 23 мая 2009 г. № 703-р был из плана исключен - без каких-либо формальных оснований.

Как это часто бывает в нашей стране, жадность победила природу: вместо уникальной особо охраняемой природной территории, которая могла стать одной из жемчужин заповедной системы России, получился обычный интенсивно опустошаемый рубками арендный участок, а следующим поколениям достанется гигантская лесная пустошь, занятая главным образом лесами из пионерных древесных пород - березы и осины.


Почему территория рубится так интенсивно?

Территория рубится так интенсивно потому, что это позволяет наше лесное законодательство.

Во-первых, действующий порядок исчисления расчетной лесосеки (официально разрешенного ежегодного объема заготовки древесины по лесничеству), утвержденный приказом Рослесхоза от 27 мая 2011 года № 191, основывается на старинных (времен наполеоновских войн) немецких алгоритмах, подразумевающих, что леса надежно охраняются от пожаров, воровства и других бедствий, и что в них ведется эффективное лесное хозяйство, обеспечивающее воспроизводство хозяйственно ценных лесных насаждений за установленный оборот рубки. Кроме того, старинный немецкий подход к исчислению расчетной лесосеки подразумевает наличие достоверной и актуальной информации о лесах. У нас же ничего этого нет: ни достоверной и актуальной информации о лесах, ни сколько-нибудь надежной лесной охраны, ни эффективного лесного хозяйства, обеспечивающего воспроизводство ценных лесов за установленный оборот (возраст) рубки. Поэтому разрешенные объемы заготовки древесины, посчитанные по старинным немецким алгоритмам, для наших лесов и нашего лесного хозяйства оказываются совершенно неактуальными - сильно завышенными.

Во-вторых, действующее законодательство позволяет произвольным образом перераспределять интенсивность заготовки древесины в пределах обширных территорий. Вышеупомянутый порядок предусматривает исчисление расчетной лесосеки по лесничествам - законодатели просто забыли или не сочли нужным точно определить, как эта расчетная лесосека делится между арендными участками, что позволяет увеличивать установленные объемы рубки на одних участках за счет их уменьшения на других. Кроме того, в границах крупных арендных участков ничем, кроме сроков примыкания лесосек (о которых будет сказано ниже), не ограничивается концентрация рубок в одних частях при полном их отсутствии в других. В результате часто получается, что наиболее доступные и удобные для заготовки древесины участки опустошаются в первую очередь и очень интенсивно, без каких-либо даже намеков на постоянство и неистощительность пользования лесом.


Почему применяются сплошные рубки такой большой площади?

Сплошные рубки применяются потому, что так установлено договором аренды. Согласно типовому договору аренды лесного участка для заготовки древесины, утвержденному приказом Минприроды России от 20 декабря 2017 года № 693, ежегодные объемы заготовки древесины должны быть указаны отдельно по сплошным и по выборочным рубкам (так было и раньше, до этого приказа). Если в договоре аренды написано, что такие-то объемы древесины должны заготавливаться сплошными рубками (как правило, по эксплуатационным лесам указывают, что все или почти все) - значит, лесопользователь-арендатор должен рубить именно сплошными, и никак иначе.

Рубки такой площади применяются потому, что так указано в Правилах заготовки древесины, утвержденных приказом Минприроды России от 13 сентября 2016 года № 474 (аналогичные параметры рубок были и в предыдущих правилах). Согласно этим правилам, в Западно-Сибирском южно-таежном равнинном лесном районе, к которому относится эта территория, в лесах с преобладанием сосны, лиственницы, ели и пихты допускаются сплошные рубки площадью до 30 гектаров и шириной до 300 метров, а с преобладанием березы и осины - сплошные рубки площадью до 50 гектаров и шириной до 500 метров. Поскольку чем больше вырубка, тем дешевле она обходится в пересчете на кубометр заготавливаемой древесины - лесозаготовители чаще всего используют рубки максимальной или почти максимальной площади, какая допускается правилами. Государственные органы управления лесами обычно их в этом поддерживают, поскольку меньшее число крупных вырубок проще контролировать, чем большее число мелких.


Почему рубки имеют прямоугольную форму и примыкают друг к другу как клетки шахматной доски, и что будет дальше с невырубленными клетками?

Рубки имеют прямоугольную форму потому, что раньше этого прямо требовали правила заготовки древесины. Например, в Правилах заготовки древесины, утвержденных приказом Минприроды России от 16 июля 2007 года № 184, было совершенно однозначно сказано, что "лесосеки в равнинных лесах отводятся прямоугольной формы". Сейчас такого требования нет, но основная часть вырубок на этом участке была сделана в период, когда оно было; да и традиции в лесном секторе чрезвычайно сильны.

Рубки примыкают друг к другу углами, как клетки шахматной доски, потому, что по правилам заготовки древесины лесосеки одного года не могут примыкать друг к другу сторонами - но запрета на примыкание углами в правилах нет (эти требования сохраняются в российском законодательстве в течение уже многих десятилетий). Вырубить новую лесосеку, граничащую со старой по любой из сторон, по правилам можно только через так называемый "срок примыкания лесосек", который для Западно-Сибирского южно-таежного равнинного лесного района составляет 4 года для лесов с преобладанием сосны, лиственницы, ели и пихты, и 2 года для лесов с преобладанием осины и березы. То есть невырубленные клетки так называемой "шахматки" на этом арендном участке можно будет вырубить в хвойных лесах через четыре года после рубки последней из примыкающих к ним уже вырубленных клеток, а в лиственных лесах - через два года.


Что по закону должен сделать лесопользователь для воспроизводства вырубленных им лесов?

В явном виде закон этого не определяет. Он лишь говорит, что "лесовосстановление осуществляется на основании проекта лесовосстановления лицами, осуществляющими рубки лесных насаждений" (ст. 62 Лесного кодекса РФ), и что "уход за лесами осуществляется лицами, использующими леса на основании проекта освоения лесов" (ст. 64 Лесного кодекса РФ). То есть воспроизводство лесов после этих рубок, в том числе лесовосстановление и уход - это обязанность лесопользователя-арендатора. Но вот что конкретно он должен сделать, и каких результатов добиться в результате воспроизводства лесов - в законах и правилах не говорится. Это определяется для каждого арендного участка индивидуально - соответствующим договором аренды, и разрабатываемым в соответствии с ним проектом освоения лесов. Фактически это вопрос договоренности между конкретным арендатором и конкретным органом управления лесами - а договоренности могут быть разными.

Правила лесовосстановления, утвержденные приказом Минприроды России, допускают в большинстве лесных районов страны, в том числе во всей таежной зоне, так называемое "естественное восстановление лесов вследствие природных процессов". Конкретные места, где оно возможно, должны быть указаны в лесохозяйственном регламенте лесничества и (или) проекте освоения лесов. Если они указаны, то соответствующий вырубленный участок можно просто оставить на произвол судьбы - пусть зарастает, чем придется, по закону это будет считаться воспроизводством леса. Еще один вариант, обычно не сильно отличающийся от "естественного восстановления лесов вследствие природных процессов" - это разнообразные меры содействия естественному возобновлению, например, сохранение имевшегося под пологом вырубленного леса подроста (на содействие естественному возобновлению лесов приходится больше 4/5 от всей площади лесовосстановления в России).

Но каким бы ни было лесовосстановление, его конечный результат зависит от наличия и качества ухода за молодыми лесами. Решающее значение имеют так называемые осветления (рубки, при которых удаляется поросль быстрорастущих пионерных деревьев и всякий бурьян, мешающий росту молодых ценных деревьев) и прочистки (рубки, при которых молодые ценные деревья разреживаются до оптимальной густоты). Если осветления и прочистки (вместе называемые рубками ухода в молодняках) не проводятся, или проводятся некачественно - то результат лесовосстановления не достигается, и вырубки зарастают ровно тем же, чем они заросли бы вообще без каких-либо мер по лесовосстановлению. Но наше законодательство не требует, чтобы на каждом участке, где было проведено какое-либо лесовосстановление, обязательно проводились осветления и прочистки, или хотя бы какие-то упрощенные формы ухода, объединяющие цели осветлений и прочисток. Сколько проводить уходов за молодняками - это опять же вопрос договора аренды и проекта освоения лесов, то есть договоренностей между конкретными лесопользователями и конкретными органами управления лесами. Ситуация усугубляется тем, что качественный уход за молодняками стоит дорого, и его трудно провести сразу на больших площадях - поэтому и лесопользователи, и органы управления лесами часто склоняются к упрощенному, некачественному, который можно быстро провести на больших площадях и хорошо этим отчитаться.

Конкретных сведений о качестве и результатах воспроизводства лесов на этом лесном участке у нас пока нет - но нет и никаких оснований думать, что они будут сильно отличаться от качества и результатов воспроизводства лесов на абсолютном большинстве других арендных участков в эксплуатационных лесах таежной зоны. Можно практически с уверенностью спрогнозировать, что с отчетностью тут все будет в полном порядке, показатели договора аренды и проекта освоения лесов будут достигнуты, но в результате вырубленные площади зарастут неухоженными березняками, осинниками или, в отдельных случаях, смешанными хвойно-мелколиственными лесами, и надолго выпадут из какого бы то ни было хозяйства.


Только ли китайские компании так обращаются с российскими лесами?

Как уже показано выше, то, что происходит с лесами на рассматриваемом арендном участке, вполне соответствует требованиям российского лесного законодательства, договоров аренды и проектов освоения лесов (а каждый проект освоения лесов для арендованного участка леса непременно проходит государственную экспертизу, без положительного заключения которой он просто не действует). Логично предположить, что примерно так же со своими арендованными лесами должны обращаться и другие крупные арендаторы, если у них есть большие массивы хозяйственно ценных лесов, есть деньги для их освоения и возможности продать заготовленную древесину. Посмотрим, так ли это, на примере другого крупного арендатора, уже совсем не китайского, расположенного в соседнем - Зырянском - лесничестве той же Томской области, в похожих по составу и транспортной доступности лесах. Вот арендный участок ООО "Монолит-Строй" - расстояние между ним и рассмотренным выше арендным участком ООО "Хенда-Сибирь" составляет меньше десяти километров:




Рубки в западной части этого арендного участка на сентябрьском снимке Sentinel 2 в более крупном масштабе:




А это такое же, как по арендному участку ООО "Хенда-Сибирь", сравнение снимков Terra MODIS за январь 2009 и январь 2019 гг. - тут тоже видно, что основная часть вырубок сделана за последнее десятилетие:




В целом ситуация на лесном участке, арендуемом ООО "Монолит-Строй", такая же, как на лесном участке ООО "Хенда-Сибирь" - хотя это совершенно разные компании с разными собственниками (китайскими и не китайскими). И можно привести сотни примеров, показывающих, что то, как обращаются с арендованными лесами компании с российскими, кипрскими, американскими, австрийскими и любыми другими собственниками, принципиально не отличаются от того, как обращаются с арендованными лесами компании с китайскими собственниками. Все они обращаются с российскими лесами так, как это позволяют и отчасти даже предписывают российские лесные законы, правила и отвечающие за леса российские чиновники. Да и непосредственно работают в лесах у всех этих компаний-арендаторов, опять же независимо от национальности их собственников, большей частью простые российские граждане.


Как уже неоднократно отмечалось ранее, Китай для российского лесного сектора - это, с одной стороны, крупнейший инвестор, и с другой стороны - крупнейший покупатель древесины и производимой из нее продукции. Но работают китайские компании в лесном секторе России по российским законам и правилам, под надзором российских чиновников, и в соответствии с общей для всех правоприменительной практикой. Если эта практика ведет к опустошению российских лесов (а она действительно ведет) - то виноваты в этом в первую очередь отнюдь не китайцы, а наши законодатели и наши чиновники. Главной угрозой нашим лесам является не Китай, а Лесной кодекс РФ 2006 года выпуска со всей основанной на нем нормативной базой лесного хозяйства и с выстроенной в соответствии с ним системой лесных отношений в стране.

Хотя, конечно, проще все наши лесные беды свалить на китайцев...

Про вилучення та надання земельних ділянок лісогосподарського призначення (ліси) у постійне користування із зміною цільового призначення

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 27 грудня 2018 р. N 1098-р

Київ
Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення

1. Відповідно до статей 20, 122, 123, 149, 156 і 207 Земельного кодексу України, статті 58 Лісового кодексу України вилучити з постійного користування державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" земельні ділянки загальною площею 130,3849 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), у тому числі 113,4344 гектара (кадастровий номер 1821155400:02:001:0057) і 16,9505 гектара (кадастровий номер 1821155400:02:001:0058), розташовані на території Хорошівського району Житомирської області, та надати їх у постійне користування акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" із зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (для розширення території промислового майданчика, складів готової продукції та кар'єрного поля в межах гірничого відводу для дотримання проектних параметрів кар'єру під час розробки родовища корисних копалин) відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 11 лютого 2015 р. N 6027 з правом вирубування дерев і чагарників та використання у визначеному законодавством порядку заготовленої при цьому деревини державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство".

2. Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія":

відшкодувати відповідно до законодавства втрати лісогосподарського виробництва і збитки, завдані внаслідок вилучення земельних ділянок для потреб, не пов'язаних з лісогосподарським виробництвом;

поінформувати у шестимісячний строк Міністерство екології та природних ресурсів про дотримання вимог природоохоронного законодавства.


Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 75



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 27 грудня 2018 р. N 1099-р

Київ
Про вилучення та надання земельної ділянки у постійне користування із зміною цільового призначення

1. Відповідно до статей 20, 122, 123, 149, 156 і 207 Земельного кодексу України, статті 58 Лісового кодексу України вилучити з постійного користування державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" земельну ділянку площею 19,6084 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), кадастровий номер 1821155700:02:001:0353), розташовану на території Хорошівського району Житомирської області, та надати її у постійне користування акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" із зміною цільового призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (для розширення території промислового майданчика, складів готової продукції та кар'єрного поля в межах гірничого відводу для дотримання проектних параметрів кар'єру під час розробки родовища корисних копалин) відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 11 лютого 2015 р. N 6027 з правом вирубування дерев і чагарників та використання у визначеному законодавством порядку заготовленої при цьому деревини державним підприємством "Коростенське лісомисливське господарство".

2. Акціонерному товариству "Об'єднана гірничо-хімічна компанія":

відшкодувати відповідно до законодавства втрати лісогосподарського виробництва і збитки, завдані внаслідок вилучення земельної ділянки для потреб, не пов'язаних з лісогосподарським виробництвом;

поінформувати у шестимісячний строк Міністерство екології та природних ресурсів про дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

Парламент готує платформу захисту лісів від вирубки


Законопроект має на меті захист лісів від незаконних рубок та забезпечення вільного доступу громадян до інформації, що стосується довкілля

Парламент може розглянути проект закону № 9504, який дасть змогу запустити комплексну систему моніторингу за рубками та рухом деревини від лісосік до покупця чи експортера відповідно до євростандартів з раціонального використання та збереження лісів.

Проект системи передбачає, що вона складатиметься з трьох модулів: єдиного електронного обліку деревини, контролю за рухом необробленої деревини, електронної системи декларування походження лесо- і пиломатеріалів. Система має забезпечити моніторинг обігу необробленої деревини від місця заготівлі, продавця або місця перетину кордону імпортованою необробленою деревиною до покупця, у режимі реального часу. При цьому законопроект передбачає безумовну заборону транспортування необробленої деревини без проведення її обліку, маркування і без внесення відповідних даних до системи.

Основною метою законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження Єдиної інформаційної систему у сфері обігу деревини" № 9504 від 24.01.2019, є забезпечення прозорості у сфері лісового господарства, захист лісів від незаконних рубок та забезпечення вільного доступу громадян до інформації, що стосується довкілля.

Завданнями законопроекту є:

- забезпечення виконання вимог ст. 294 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС щодо підтвердження законності походження лісопродукції по всіх ланцюгах постачання - від виробника до споживача;

- створення загальнообов'язкової для всіх постійних лісокористувачів Єдиної державної системи електронного обліку деревини;

- заміна системи сертифікації походження деревини системою електронного декларування деревини;

- забезпечення контролю за використанням незаконно добутої деревини суб'єктами господарювання;

- спрощення процедур обліку і контролю основних операцій із деревиною в процесі: заготівлі, перевезення, обробки, продажу шляхом наскрізного електронного документообігу;

- забезпечення доступу до інформації у сфері лісового господарства у форматі відкритих даних.





Які бувають види спеціального використання лісових ресурсів і що є об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів читайте тут.


26.01.2019, 11:30 

За лісосмуги і проти «шахівниць»


ЗАКОНОДАВСТВО.

Кабмін пропонує зміни до урядових постанов, що впорядковують важливі питання землекористування та колективної власності на землі місцевих громад.

Володимир КОЛІОБАКІН, «Урядовий кур'єр»

Днями оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Як зауважують в уряді, цей проект розроблено задля узгодження деяких постанов КМУ з положеннями Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону від 10 липня 2018 р. № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Зокрема пропонують удосконалити процедуру надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки — запроваджують механізм її надання в електронному вигляді.

Навести лад на полі


Згаданий закон від 10 липня 2018 року, внесений групою депутатів, вирішує питання колективної власності на землю та вдосконалює правила землекористування. У ньому запроваджено механізм наведення ладу в межах одного поля: буде збалансовано всі права і невеликого власника земельної ділянки, й орендаря.

Перш за все про колективну власність: у вітчизняному законодавстві тривалий час існувала правова колізія. Пункт 3 статті 78 Земельного кодексу передбачає, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, про колективну форму власності не йдеться. Тепер законом передбачено, що з 1 січня 2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств (окрім земельних ділянок, які на день набуття чинності документа перебували у приватній власності) вважаються власністю громад, на території яких вони розміщені. Зазначений нормативний акт є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які за цим законом переходять до комунальної власності.

Введено новий термін «масив земель сільськогосподарського призначення» і встановлено правила його використання. Землекористувач значної частини такого масиву отримує право оренди земель під польовими дорогами (з обов’язком встановлення земельних сервітутів для доступу до інших ділянок масиву).

Орендарям земельних ділянок у такому масиві дозволено надавати їх у суборенду орендареві іншої земельної ділянки в тому самому масиві без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди. Землекористувачеві 75% загальної площі масиву закон надає право на одержання в оренду (суборенду) інших земель масиву з наданням їхнім власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок у цьому масиві.

Важливо: зафіксовано, що умови договорів суборенди, які укладають під час обміну правами землекористування ділянками, не можуть бути гіршими за умови орендного договору. Встановлено обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі під час проведення інвентаризації масиву земель с/г призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам.

Ех, дороги...


Питання, яке порушували вже давно, — оренда польових доріг. Адже точної кількості земель під польовими дорогами не знає ніхто. Під час розпаювання на них орієнтовно відводили 5 — 7% земель. Якщо під паями налічується 27,7 млн га земель, то за розрахунку 5% під польовими дорогами «гуляють» приблизно 1,385 млн га.

Тепер закон розмежовує правовий статус земель під польовими дорогами всередині масиву земель сільськогосподарського призначення та польовими дорогами, які обмежують самі масиви. Можна передати в оренду тим, хто використовує земельні ділянки масиву, виключно ті польові дороги, що перебувають всередині масиву, а ті, які обмежують його, залишаються землями загального користування.

Сформовані земельні ділянки під польовими дорогами передаватимуть в оренду без проведення торгів. Але ж необхідно забезпечити безоплатний доступ усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок. Тому інженерам-землевпорядникам доведеться розробляти оптимальні схеми формування таких польових доріг у конкретному масиві.

Крім того, на законодавчому рівні встановлено правовий статус земельних ділянок під полезахисними лісовими смутами як земель сільськогосподарського призначення. Передбачено й можливість передачі земельних ділянок під ними в користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

Реалізація положень закону дасть змогу припинити їхнє безконтрольне розорювання та незаконне вирубування. Оптимальний спосіб збереження таких лісосмуг, на думку експертів, — можливість надавати їх в оренду, бо окремі господарські підрозділи місцевої влади для обслуговування таких лісосмуг навряд чи створюватимуть.

Невитребувані паї нарешті знайдуть господаря


Можливість обміну земельних ділянок на рівноцінні всередині масиву дає змогу вирішити одразу дві наболілі проблеми — сумнозвісні «шахівниці» та одноосібники. На
гадаємо: «шахівниця» — той випадок, коли в землі, оброблювані одним господарем, врізаються землі іншого господаря, що утруднює сільськогосподарські роботи. Інколи таке роблять навіть навмисно для рейдерського захоплення. Тепер власникові паю всередині масиву можуть запропонувати інший наділ десь скраю, щоб не заважав іншим, а в разі відмови вимагатимуть обміну через суд (певна річ, якщо ділянка, запропонована для обміну, справді рівноцінна).

І нарешті, чи не найважливіше: невитребувані та нерозподілені паї. За даними Держгеокадастру, на 2017 рік в Україні налічувалася 121 тисяча невитребуваних паїв загальною площею 391 тисяча гектарів. За новим законом їхнім розпорядником стають уже не районні державні адміністрації, а сільські, селищні та міські ради за місцем розташування земель.

Також передбачено: якщо до 2025 року власник невитребува-ної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив права власності на земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Отже, після 2025 року всі такі ділянки перейдуть у розпорядження громад. Це важливий крок до розвитку реального місцевого самоврядування.

https://ukurier.gov.ua/

Площа всихання лісів за 2018 рік становить майже 440 тис. га



Загальна площа всихання насаджень у лісогосподарських підприємствах галузі за 2018 рік становить майже 440 тис. га, з яких сосна звичайна 243 тис. га, ялина європейська 26 тис. га, дуб звичайний 107 тис. га та інші насадження 64 тис. га. Про це йшлося під час нещодавнього засідання колегії Держлісагентства щодо підсумків роботи у 2018 році.

Заходи з поліпшення санітарного стану всихаючих насаджень були проведені на площі понад 168 тис. га загальною масою майже 6,6 млн куб. метрів.

Обробку в осередках шкідників лісу проведено на площі 7,2 тис. га, з яких 4,9 тис. га в лісах підвідомчих підприємств, в т.ч. за видами шкідників:

сосновий п’ядун – 3,7 тис. га;

зірчастий та червоноголовий пильщики – ткачі – 1,5 тис.га;

рудий сосновий пильщик – 1,5 тис. га;

звичайний сосновий пильщик – 0,5 тис. га.

У минулому році внаслідок природних стихійних явищ (вітровали, буреломи) зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га. Загалом лісгоспами було розроблено 12 тис. га пошкоджених стихією насаджень.

Новини за темою:
Біологічна пожежа: площа всихання дерев становить майже 400 тисяч гектарів

Полювання - явище огидне

Ірина Новожилова

Сама по собі полювання - явище огидним і з моральних позицій не має виправдання ні в яких випадках. Розподіл тварин на шкідливих і корисних (як нас вчили в школі) абсолютно суб'єктивно. Якщо подивитися на цей світ очима тваринного або з точки зору корисності для планети, то найбільшим шкідником є, безсумнівно, людина. Вирубуючи ліси, отруюючи води хімікатами, повертаючи річки назад, він привів планету до глобальної екологічної кризи. При цьому постраждали і сьогодні страждають мільярди невинних тварин. Ми вважаємо, що прийшов час переосмислити наше місце в цьому світі і переглянути ставлення до наших сусідів по планеті, якщо, звичайно, ми претендуємо бути цивілізованим суспільством.

З біоцентріческого позицій знищення (фізична розправа) особин расплодившейся популяції - це суто фашистський підхід до вирішення проблеми. Ми в цьому випадку беремо на себе місію Творця, вирішуючи кому жити, а кому ні. Дотримуючись такого підходу, логічно підійти і до регулювання чисельності серед людей шляхом їх знищення, тому що демографічні вибухи і перенаселеність в людському суспільстві досить часто мають місце.

Друге питання полягає в тому, що такий підхід - антинауковий, малограмотний. Він не тільки не вирішить, але і посилить проблему. Прикладів цьому достатньо багато. Згадаймо антіворобьіний бум в Китаї в 1958 році. Тоді було вирішено, що горобці завдають занадто великої шкоди економіці країни, поїдаючи урожай рису. Але після знищення всіх птахів на рисових полях розплодилися гусениці та інші шкідники, яких до цього поїдали горобці. В результаті їх поголів'я довелося відновлювати, в тому числі імпортуючи виробів в Китай.

Проблема бездомних тварин також не була вирішена методом їх знищення, т. До їх популяція досить швидко відновлюється. Однак, відразу ж після вилову бездомних собак і кішок відбувається сплеск народжуваності у щурів.

Взагалі нам, людям, властиво применшувати свою непристойну роль в різних ситуаціях і шукати винних на стороні. Чутки про масштаби шкоди, що завдається певними тваринами господарству людини в більшості випадків мають сильне перебільшення. Так, наприклад, в Росії в 1991 році були застрелені 51 тис. Тюленів, які, як передбачалося, по-хижацькому винищують рибні запаси. У Канаді з цією ж метою було вбито 250 тис. Тюленів. А стрімке зменшення рибних запасів відбувається, і винен в цьому варварський промисловий вилов за допомогою тралових і дрифтерних мереж.

Винищення лисиць мисливцями в Англії, що проводиться з метою захисту новонароджених ягнят від цього хижака, виявилося абсолютно хибним аргументом. У провідному спортивному журналі «Філд» ( «Поле»), виданому в Великобританії, були опубліковані результати опитування 1000 фермерів, які показали, що втрати ягнят через лисиць складають всього 1%! Основні ж втрати відбуваються через аномалій, властивих промислового тваринництва. Вся справа в тому, що вівці є дуже чутливими до умов середовища, і дуже вразливими. Для них підходить тільки суха кам'яниста земля в гористій місцевості, так як вони схильні до ножним захворювань, якщо тримати їх на сирих низинах. Вівці погано переносять неволю. При промисловому розведенні овець завдання полягає в тому, щоб вівці більше і частіше народжували. Цього найлегше добитися, якщо тримати овець в приміщенні. При цьому здоров'я отари погіршується з появою таких хвороб, як копитна гниль, кишкові інфекції, сліпота, мастит, вірусні захворювання.

Полювання на вовків, яка набула широкого поширення на півночі Канади в 50-і роки 20 століття, також виявилася абсурдом. Передбачалося, що саме вовки винні в загибелі великої кількості оленів. Однак, канадський біолог Фарлі Моует в книзі «Не кричи, вовки!» Розкрив справжню причину різкого падіння чисельності оленів. У своєму науковому звіті, покладеним в основу книги, він навів дані про те, що головна причина загибелі оленів - варварська полювання, в т.ч. і з вертольотів. Мисливські господарства йшли на навмисну ​​фальсифікацію даних, наживаючись на кривавому промислі. Моует, проживши кілька років у канадській тундрі, пліч-о-пліч з вовчою зграєю, розкрив світу сенсаційні дані про природу вовка, що змінили ставлення до нього.

В Австралії сьогодні має місце нещадне винищення кенгуру, яких звинуватили у знищенні посівів пшениці. В ході чотирирічного розслідування, проведеного науково-промислової організацією Співдружності, з'ясувалося, що кенгуру ніколи не були аж на 95% посівів пшениці.

Вбивство слонів на кавових плантаціях відбувається все по тим же абсурдним мотивами ...

Показовим є факт, що Національний парк Гранд Парадізо (Італія) за 80 років свого існування жодного разу не потребував штучному регулюванні чисельності тварин за допомогою полювання. Всі мешканці парку живуть гармонійно!

Розквіт полювання незмінно відбувається в ті історичні періоди, коли жорстокість стає нормою і в людському суспільстві. Досить згадати звичаї Римської імперії, при якій тварини тисячами затравлівать на потіху юрбі.

На жаль, в сьогоднішньому суспільстві переважають тенденції відродження культу полювання .. Вона підноситься як аристократичне заняття для обраних, показник особливого становища в суспільстві. Організовуються сафарі - тури, де за гроші товстосуми можуть розважити себе, вбиваючи зникаючих з лиця планети тварин заради нудьги і отримання пам'ятних трофеїв.

Полювання - це відгомін минулого життя, процвітав нарівні з канібалізмом і рабовласництва, древній пережиток, дивом зберігся до наших днів

«Доблесть» мисливців дуже добре показана на прикладі яскравих літературних образів. Наприклад, постарілий Партос (А. Дюма), не знаходячи задоволення своїм звіриним інстинктам, стріляв по курчатам, мирно розгулював по двору. Тартарен з Тараскона (А. Доде), уявивши себе самим великим мисливцем за левами, вбив старого сліпого ручного лева, який прослужив в цирку.

Трохи відрізнялися від відомих персонажів і мисливці з числа привілейованих осіб, правителів всіх часів, заради яких організовувалася полювання в заповідниках нашої країни. При цьому виді полювання відсутня навіть азарт погоні і боротьби: стрілянина по підгодованим тваринам ведеться з двометрової вишки над землею або з бетонних укриттів.

Пристрасть до полювання привела до того, що в міру зникнення тварин почастішали випадки потрапляння мисливцями в гуляють людей. У міру розвитку духовності ми намагаємося позбуватися низинних пристрастей і забобонів, які гальмують розвиток цивілізації. Загострення пристрастей в світі навколо полювання наростає з кожним днем. Англія на межі прийняття закону, повністю забороняє полювання.

Є надія, що вимога заборони полювання з часом стане закликом всієї передової частини людства. Люди, які отримують задоволення від заподіяння болю і страждань інших живих істот, заслужено займуть своє місце в ряду тих, кого суспільство відкидає і засуджує.

Зло треба викорінювати з коренем!

Більш детально про шкоду аматорської (спортивної) полювання можна прочитати в книзі "Кинь полювання-стань людиною" http://www.ecoethics.ru/old/ b70 /
http://ecoethics.ru/oho-ta-yavle-nie-otvra-ti-tel-no-e/