Медведев заявил о необходимости разработки нового Лесного кодекса РФ

12 февраля 2019 года председатель Правительства РФ Д.А.Медведев на встрече с представителями Совета Федерации поддержал идею разработки нового Лесного кодекса РФ. Вот что конкретно он сказал по этому поводу (это относящаяся к лесам часть стенограммы его заключительного выступления - ссылка):

"По лесному законодательству. Я, пожалуй, склонен поддержать идею, чтобы мы гордиев узел накопившихся в лесном хозяйстве и лесном законодательстве проблем разрубили при помощи нового Лесного кодекса. Потому что это уже настолько сложная история, что бесконечные добавки, изменения, попытки что-то отрегулировать изолированно от других вопросов, скорее всего, ни к чему не приведут. Притом что мы, конечно, должны развивать все те системы, о которых мы договорились в последние годы. Не могу сказать, что они совсем не работают. Тут избыточный пессимизм тоже не нужен. Система ЕГАИС была создана. Она не универсальна, я согласен, её нужно дорабатывать.

Нужно обязательно переходить к электронной маркировке. Это касается вообще всей продуктовой линейки, всех товаров, всех видов продукции, которые на территории страны производятся, но в особенности – такой продукции, которая трудно поддаётся учёту, типа леса. Вот там, по сути, на каждое бревно должно ставиться электронное клеймо. Тогда мы будем понимать, кто, что и куда вывез. А лес действительно, как это ни банально звучит, наше богатство, и мы должны его учитывать.

Поэтому предложение такое: давайте вместе работать в рамках подготовки нового лесного законодательства, но мы, естественно, параллельно будем реализовывать принятые Правительством решения по маркировке и системе сопровождения этих товаров. Я не говорю про спутниковое отслеживание и целый ряд других позиций, которые уже действуют".



Число принятых законов и постановлений, вводивших или изменявших главные лесные законы России
(декрет о лесах, лесные кодексы и основы лесного законодательства), за последние сто лет

С одной стороны - он прав: исправить основные дефекты Лесного кодекса РФ 2006 года отдельными поправками не получается (хотя принято уже 46 федеральных законов, внесших изменения в этот кодекс, и одно постановление Конституционного суда РФ), и уже явно не получится. "Черного кобеля не отмоешь добела" - изначально дефектный кодекс, основанный на порочной идее "освоения лесов" (то есть использования лесов лишь как природного месторождения бревен, а не как объекта растениеводства и важнейшего компонента природной среды), никаким иным образом, кроме полной переделки, невозможно превратить в приличный лесной закон.

Но с другой стороны - эти самые 46 федеральных законов, внесших поправки в Лесной кодекс РФ за последние двенадцать лет, совершенно однозначно показали потолок того, на что способны нынешние лесные законотворцы в рамках существующей системы подготовки федеральных лесных законов. По своему качеству и степени разумности эти поправки ничуть не лучше самого Лесного кодекса РФ 2006 года выпуска, а некоторые и хуже. Если новый Лесной кодекс будут разрабатывать и принимать те же люди и в том же порядке, в котором принимался Лесной кодекс 2006 года и все последующие поправки к нему - результат получится в лучшем случае таким же. Про худший случай даже думать страшно...


В.А.Серов, 90-е годы XIX века

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23180&sid=825a707faf6653e2b44534c442393585

Далі...

От Лесного кодекса полетели щепки

В теневом экспорте кругляка обвинили законодательство

Спикер Совета федерации Валентина Матвиенко предложила правительству ввести мораторий на экспорт круглого леса до решения проблем с серым оборотом в секторе. Премьер Дмитрий Медведев прямо не ответил, но поддержал разработку нового Лесного кодекса. На рынке инициативу спикера считают нереализуемой и вредной, особенно с учетом того, что разрабатывать новый документ чиновники могут несколько лет.

Спикер Совета федерации Валентина Матвиенко на встрече с премьером Дмитрием Медведевым предложила правительству приостановить экспорт российского леса до изменения законодательства в этой отрасли. По ее словам, продажа леса находится «абсолютно в теневом секторе». Дмитрий Медведев инициативу не прокомментировал, но поддержал идею разработки нового Лесного кодекса.
Источники “Ъ” в отрасли признают, что проблема черного экспорта древесины стоит остро на фоне дефицита сырья на внутреннем рынке, но сомневаются, что правительство введет запрет.

Тем более, говорят они, разработка нового Лесного кодекса может занять несколько лет. «Мораторий на экспорт всерьез никогда не обсуждался, к тому же он не решит проблем лесной отрасли, но нарушит международные договоренности»,— отмечает один из собеседников “Ъ”. В крупных компаниях сектора отмечают, что если экспорт древесины остановят, то можно ожидать роста переработки древесины на территории РФ и объемов экспорта пиломатериалов. Другой источник считает, что инициативу могли пролоббировать крупные переработчики леса в расчете на увеличение объемов сырья и снижение его стоимости.

Каких объемов экспорта леса ожидали по итогам 2018 года

Инициатива по запрету экспорта кругляка существует уже давно: в отношении Китая (на который приходится до 70% поставок леса из России) ее предлагал в ноябре 2017 года глава Минприроды Дмитрий Кобылкин. Как пояснял потом глава Рослесхоза Иван Валентик, такой вариант не стали рассматривать с учетом обязательств России перед ВТО, но для увеличения переработки внутри страны имеет смысл поднять пошлины.

В Рослесхозе “Ъ” напомнили, что в 2007 году государство увеличило вывозные пошлины на кругляк (вплоть до запретительных 80%), в то время как пошлины на всю продукцию переработки были обнулены. После вступления России в ВТО в 2012 году были сформированы квоты на экспорт, которыми могут воспользоваться только переработчики, в рамках которых пошлины были снижены (до 6,5%). Вне квот ставки должны расти с 25% сейчас до 80% в 2021 году. В результате, считают в Рослесхозе, объем заготовки древесины за 10 лет вырос на 27%, до 212,4 млн кубометров в 2017 году, а экспорт кругляка снизился втрое с 2006 года, до 19,4 млн кубометров в 2017 году, в том числе в Китай — с 23 млн до 13 млн кубометров.

ВЭБ.РФ пытается создать национальный лесной холдинг

По мнению директора по природоохранной политике WWF Евгения Шварца, запрещать экспорт древесины из России как минимум бесполезно. Он отмечает, что ранее введенные высокие экспортные пошлины привели только к тому, что из РФ экспортируется грубый пиловочник, а не кругляк. «При всей исчерпаемости лесов, плохом менеджменте и сложной ситуации в отрасли, обнулить поставки за рубеж — значит убить весь действующий российский бизнес, который благодаря добровольной сертификации FSC интегрирован в мировой рынок»,— считает эксперт. По его мнению, большинство крупных компаний в секторе соблюдают нормы. Главная причина экспорта кругляка — недостаточные мощности по глубокой переработке внутри страны, считает Марина Зотова из WhatWood. По ее мнению, запрет на экспорт не повлияет на размер теневого сектора.

Вопрос о Лесном кодексе не связан с ограничениями экспорта, считает господин Шварц. По его словам, в новом кодексе Рослесхоз хочет вернуть старую советскую систему и передать лесхозам право рубок главного пользования вместо компаний, а также заменить добровольную международную сертификацию национальной системой, которая предполагает не сохранение лесов, а простое следование действующим правилам.

Ольга Мордюшенко

https://www.kommersant.ru/doc/3882089

Далі...

Сколько вырубишь, столько и посадить должен. Трудовые будни лучшего лесничего из Гомельской области

Лучший лесничий – из Гомельской области. Первого в профессии назвали в профильном министерстве, конкурс объявляли по всей стране. Трудовой стаж Виктора Голоса – 30 лет, шутит, что знает каждое дерево в лесу.

Но главное – жизни не представляет без любимого дела.

Снег почти растаял, а, значит, пожар в лесу сегодня главная опасность. С этого и начинается день Виктора Николаевича: просмотр камер наблюдения. Технологии, конечно, помогают – пешком подконтрольную территорию нельзя обойти даже за несколько дней

Дальше всё в оперативном режиме, выезжают сразу, благо все короткие пути знают, ездить могут вслепую.

Сегодня, правда, обошлось без экстренных мер. Дым – от борьбы с короедом. Несколько лет назад началась эпидемия насекомых. И такие точечные «зачистки» теперь буквально на каждом участке.

Причина в засухе. Без влаги иммунитет деревьев слабеет. И мало просто срубить, каждую сосну из-за короеда нужно распилить и сжечь ветки.

Главное правило – сколько вырубишь, столько должен и посадить. В этом лесничестве за год появляется более 400 тысяч молодых деревьев. Но впереди – лето, и в лес потянутся люди. Пожалуй, самый напряжённый период в работе. Специальный инвентарь наготове уже сейчас.

Виктор Голос – представитель большой династии. Придя в профессию три десятилетия назад, решил остаться в родном лесничестве. Лес для него – больше, чем работа. Это образ жизни и даже семья.


Виктор Голос, лесничий Сметаничского лесничества: «Первый, второй, третий год – это так же, как родился ребёнок, и за ним надо ухаживать матери и отцу, также и ты ходишь по лесу и за каждый участок наблюдаешь, это всё твои дети».

Беларусь входит в число самых «зелёных» стран Европы и Центральной Азии. Лес – почти 40 % территории. И при этом на всём постсоветском пространстве Министерство лесного хозяйства осталось только в нашей стране. Как и профессия лесничего, которая, уверен Виктор Голос, может «уйти» только вместе с последним деревом.

22:26

https://ont.by/news/skolko-vyrubish-stolko-i-posadit-dolzhen-trudovye-budni-luchshego-lesnichego-iz-gomelskoj-oblasti

Далі...

Государство хочет маркировать каждое бревно российского леса

Это приведет к росту цен на древесину, считают эксперты

При учете леса на каждое бревно должно ставиться электронное клеймо, считает Медведев
Владимир Смирнов / ТАСС

В России может быть введена обязательная электронная маркировка товаров, трудно поддающихся исчислению, включая идущий на продажу лес в бревнах, сообщил премьер-министр Дмитрий Медведев на встрече с членами Совета Федерации.

Сейчас в России маркируются только ценные породы леса (дуб, бук и ясень). Весь заготовленный лес фиксируется в Единой государственной автоматизированной информационной системе учета древесины и сделок с ней («ЛесЕГАИС»). В ней содержатся сведения о правах на заготовку древесины и сделках с ней, включая экспортные. Законность происхождения древесины производители должны подтверждать правоустанавливающими документами. Этот механизм не является универсальным и нуждается в доработке, при учете леса на каждое бревно должно ставиться электронное клеймо, считает Медведев. Только так можно добиться понимания, кто, что и куда вывез, сказал премьер-министр. По его мнению, точечные попытки урегулировать ситуацию ни к чему не ведут и для введения механизма может ...

Читать статью полностью https://www.vedomosti.ru/business/articles/2019/02/12/793980-brevno

12 февраля 22:43
Елена Вавина / Ведомости


***

12 ФЕВРАЛЯ 2019

22:20

МЕДВЕДЕВ СЧИТАЕТ НЕОБХОДИМЫМ ВВЕСТИ ОБЯЗАТЕЛЬНУЮ ЭЛЕКТРОННУЮ МАРКИРОВКУ ТОВАРОВ

Премьер-министр Дмитрий Медведев считает необходимым ввести обязательную электронную маркировку товаров, трудно поддающихся исчислению, в том числе леса-кругляка, который идет на продажу.

Такое мнение он высказал по итогам встречи с членами Совета Федерации. Премьер призвал сенаторов вместе работать в рамках подготовки нового лесного законодательства и пообещал, что правительство параллельно будет работать по реализации решений по маркировке и системе сопровождения товаров.

Спикер Совета Федерации Валентина Матвиенко в свою очередь предложила кабмину приостановить экспорт российского леса за границу, пока не будут приняты изменения законодательства в этой отрасли. По ее словам, сейчас практически вся эта сфера в "теневом секторе".

В частности, под видом санитарной защиты ведутся массовые вырубки леса. Причину сложившейся ситуации Матвиенко видит, в том числе, в недостатках законодательного регулирования сферы. В связи с этим спикер Совета Федерации обратилась к премьер-министру с предложением незамедлительно подготовить проекты законов, направленные на недопущение незаконной вырубки леса и его незаконного вывоза из России.

https://radiomayak.ru/news/article/id/1167883/

Далі...

На згарищах Херсонщини потроху висаджують ліс

На лісових згарищах зазеленіють молоді деревця.

До їх висаджування у «вікна» лютневої відлиги готуються у Олешківському лісгоспі на Херсонщині. На території Раденського та Олешківського лісництв, де раніше дерева загинули через пожежі, знову з’являться 24 гектари білої акації і 30 гектарів кримської сосни. Саджанці лісгосп виростив у власному розпліднику, та й створення нових зелених масивів проводить за власні кошти від продажу деревини – зокрема, з тих же «горільників», повідомляє ХЕРСОН.city.

Ще десять гектарів молодих кленів, сріблястого лоху та ясена лісоводи планують висадити найближчим часом у одному з мальовничих урочищ Скадовського району області. Але все це – «краплина у морі», бо насправді не дозволяє навіть компенсувати втрати рукотворних гаїв від численних підпалів. Раніше такі заходи фінансували з державного бюджету, а тепер лісгоспи степової Таврії кинули напризволяще. І вони виживають, як можуть – їм не до створення нових зелених оаз.

От і виходить, що якихось десять років тому на території нашої області висаджували по 1300-1500 гектарів нових лісів щороку. Торік висадили тільки 105 гектарів, а зараз буде ще менше, підсумовує (від слова «сумно») головний лісничий Херсонщини Володимир Михайленко.

Джерело

12.02.2019 14:08

http://kherson.ua.city/city/12697-na-zgarishchakh-khersonshchini-potrokhu-visadzhuyut-lis

Далі...

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України купив собі волинське ЗМІ

Стало відомо, що заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України, депутат Волиньради Володимир Бондар купив собі волинське ЗМІ, готуючись йти на парламентські вибори.


Про це йдеться у відеоблозі Святослава Зелінського у «Фейсбук».

«У Луцьку стартували вибори до Верховної Ради України. Цього тижня різні заходи привели принаймні чотири претенденти на звання народного обранця України. Тетяна Єремєєва провела свій захід у Молодіжній раді Луцька на тему «Як стати успішним». Володимир Бондар завершив придбання інформаційного ресурсу «Перший канал соціальних новин» і відтепер в пресі з’явилося відразу декілька матеріалів про те, що дякуючи йому ліс у нас зеленіший, трава яскравіша і взагалі бюджет області наповнюється так, як треба. Андрій Покровський разом зі своїм інформаційним блоком активізувався і всі його люди потихеньку переходять працювати на «12 канал», який за задумом власників цього каналу, має стати справжнім рупором президентських змін і ініціатив. І тим більше, що там змінилося керівництво – Володимир Пащенко пішов на підвищення, а каналом керує пряма креатура «Континіуму» Катерина Дулапчій. І, звичайно, активізувався Ігор Гузь, який оприлюднив дані соціологічного дослідження, у якому по його Володимир-Волинському округу за нього і малий, і старий, і живий, і ненароджений», – зазначає Зелінський.

До слова, власником інформаційного ресурсу «Перший канал соціальних новин» раніше був відомий забудовник Андрій Разумовський, який і створював це ЗМІ.

https://volynonline.com/zastupnik-golovi-derzhavnogo-agentstva-lisovih-resursiv-ukrayini-kupiv-sobi-volinske-zmi/

Далі...

Судові справи - 2

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД          

Справа № 826/859/17

УХВАЛА

  16 січня 2019 року                                                                                            м. Київ

          

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді          - Степанюка А.Г.,

суддів                    - Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі                    - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне агентство лісового господарства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Благодійний фонд Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» (далі - Позивач, Благодійний фонд «Київський еколого-культурний центр») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Відповідач, Мінагрополітики України) про:

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, пов'язану з відмовою усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57(у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл;

- поновлення порушених прав та інтересів Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» шляхом зобов'язання Міністерства аграрної політики та продовольства України в межах своїх повноважень усунути протиріччя та привести у відповідність до частини 5 статті 32 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 лютого 2014 року №57 (у т.ч., але не виключно її пунктів 3.2 та 4.1) щодо встановлення заборони селекційного відстрілу тварин у природних заповідниках, а також заборони проведення селекційного відстрілу тварин іншим мисливцем у присутності особи, яка має дозвіл на селекційний відстріл.

Протокольною ухвалою суду від 15.11.2017 року залучено до участі у справі Державне агентство лісового господарства України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа, Держлісгосп України).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Після усунення визначених в ухвалі від 30.10.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу до 19.12.2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.01.2019 року.

У ході з'ясування явки учасників справи було встановлено, що відсутні відомості про належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце її розгляду, у зв'язку з чим судом було поставлено на обговорення питання про відкладення розгляду справи. Крім того, Апелянтом заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представники Позивача при вирішенні питання про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду покладалися на розсуд суду.

Заслухавши думку представників Позивача, судова колегія вважає за необхідне відкласти розгляд справи, продовживши процесуальний строк її розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

З урахуванням відсутності у матеріалах справи відомостей щодо належного повідомлення всіх її учасників, судова колегія вважає за необхідне розгляд справи відкласти.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Протягом визначеного ст. 309 КАС України двомісячного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. КРЄС вважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що «якість» правосуддя не можна ототожнювати з простою «продуктивністю». Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне, попри те, що визначений ст. 309 КАС України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду апеляційної скарги та її розгляд призначити поза межами визначеного ст. 309 КАС України, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути усі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також забезпечення вжиття дій, необхідних для з'ясування всіх обставин у даній справі.

Керуючись ст. ст. 308, 309, 313, 321, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Відкласти розгляд справи за апеляційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа - Державне агентство лісового господарства України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії до 11 години 00 хвилин 13 лютого 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                         А.Г. Степанюк

Судді:                                                                               О.В. Епель

                                                                                          О.В. Карпушова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/79229178

Далі...

Поліцейські затримали у Маріуполі бригаду «чорних» лісорубів

Сьогодні спецпризначенці та оперативники у складі групи швидкого реагування припинили незаконну вирубку лісу у промисловому місті. Шестеро зловмисників затримані на місці злочину. Вилучена вантажівка зі спиляними деревами та інструменти.

Під час патрулювання працівники роти поліції особливого призначення Донецької області та розшуковці Кальміуського відділення поліції помітили на околиці Маріуполя автомобіль «Газ-66», завантажений свіжоспиляними деревами різних порід.

Поряд у лісосмузі поліцейські виявили 6 чоловік, які вирубували дерева за допомогою бензопил. Зловмисники були затримані.

Ними виявилися місцеві жителі віком 20-36 років. Наразі з ними працюють слідчі.

Речові докази вилучено. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».

Завдяки швидкому реагуванню поліція запобігла подальшому знищенню зелених насаджень у межах міста.

Нагадаємо, з початку цього року поліцейські Донеччини припинили 19 фактів незаконної вирубки лісу, а у 2018 – понад 100. Триває досудове розслідування.

Відділ комунікації поліції
Донецької області
Джерело: guru.ua
https://news.guru.ua/news/591074/Policejski_zatrimali_u_Mariupoli_brigadu_chornikh_lisorubiv.html

Далі...

Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від_____________2019 р. №_____

м. Київ

Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459

Відповідно до статті 17 Закону України «Про тваринний світ» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок видачі дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення (додається).

2. Абзац третій пункту 9 Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення» (ЗП України, 1992 р., № 9, ст. 217; 1994 р., № 8, ст. 209; Офіційний вісник України, 1999 р., № 31, ст. 1612, № 50, ст. 2440; 2000 р., № 49, ст. 2119; 2002 р., № 12. ст. 590; 2004 р., № 25, ст. 1650; 2006 р., № 22, ст. 1635; 2007 р., № 39, ст. 1550; 2012 р., № 95, ст. 3850; 2013 р., № 87, ст. 3214; 2016 р., № 4, ст. 239, 2017 р., № 88, стор. 93, стаття 2701) виключити.

Прем’єр-міністр України                                 В. ГРОЙСМАН

ЗАТВЕРДЖЕНО 

Постановою Кабінету Міністрів України 

від_______________2019 р. №____

ПОРЯДОК

видачі дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу

як природних ресурсів загальнодержавного значення

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі (відмови у видачі, переоформлення, анулювання) юридичним, фізичним особам-підприємцям, фізичним особам дозволів на спеціальне використання об’єктів тваринного світу.
2. Дія цього Порядку поширюється на юридичних, фізичних осіб -підприємців, фізичних осіб, що передбачають здійснювати спеціальне використання об’єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних, естетичних (якщо це не пов’язано з отриманням прибутку), з метою отримання прибутку, а також з метою утримання і розведення диких тварин у неволі чи напіввільних умовах, отримання продуктів їх життєдіяльності, переселення диких тварин у нові місця перебування, надання порятунку дикій тварині, яка зазнає лиха.
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу у межах територій га об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Спеціальне використання об'єктів тваринного світу, занесених до Червоної книги України, здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Червону книгу України».
3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
користувачі об'єктами тваринного світу (далі - користувачі) - юридичні, фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які відповідно до цього Порядку отримали дозвіл на спеціальне використання об’єктів тваринного світу;
дозвіл на спеціальне використання об’єктів тваринного світу (далі - Дозвіл) - документ дозвільного характеру, який засвідчує право користувачів на використання конкретних об'єктів тваринного сві ту;
ліміт спеціального використання (добування) диких тварин (далі - ліміт добування) - науково обґрунтований обсяг можливого вилучення диких тварин з природного середовища.
Інші терміни застосовуються у значеннях, визначених законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання».
4. Спеціальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється за плату, порядок справляння якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, крім випадків встановлених Законом України «Про тваринний світ».
5. Спеціальне використання об’єктів тваринного світу здійснюється на підставі Дозволу, який видається Мінприроди, у межах затверджених лімітів добування.
У випадку надання порятунку дикій тварині, яка зазнає лиха, ліміти добування не затверджуються.
6. Видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) Дозволу здійснюються відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Дозволи видаються на підставі заяви, в якій зазначаються:
прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, номер телефону або факсу користувача - фізичної особи, фізичної особи - підприємця;
повне найменування, місцезнаходження, номер телефону або факсу заявника користувача - юридичної особи;
прізвище, ім’я та по батькові особи (осіб), яка безпосередньо здійснюватиме використання (крім випадків залучення значної кількості виконавців (більше п’яти);
прізвище, ім’я та по батькові особи (осіб), відповідальної за використання, в разі залучення значної кількості виконавців (більше п’яти);
конкретні види (групи видів) об’єктів тваринного світу, а також намічені обсяги їх використання, обгрунтування потреби у його здійсненні;
мета використання;
місце і строки використання.
До заяви додаються такі документи:
копії установчих документів користувача для юридичних осіб;
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи, фізичної особи - підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про цс відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою);
документи, що засвідчують внесення плати за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (для користувачів, які здійснюють спеціальне використання об’єктів тваринного світу з метою отримання прибутку);
інформація про умови утримання тварин, наявність кваліфікованого персоналу, конкретні місця, у які планується здійснювати їх переселення, та засоби транспортування (у разі використання тварин з метою їх утримання і
розведення у неволі чи напіввільних умовах або переселення у нові місця перебування) у довільній формі;
копія листа на адресу Держекоінспекції (у разі падання порятунку дикій тварині, яка зазнає лиха).
Документи, що не відповідають вимогам Порядку, повертаються заявнику в строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня їх надходження.
7. Видача або надання повідомлення про відмову у видачі Дозволу здійснюється протягом тридцяти робочих днів з дня надходження документів, необхідних для його видачі.
8. Мінприроди протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви і документів, визначених абзацами пункту шостого Порядку, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді на погодження до:
територіальних органів Держпродспоживслужби - у разі відлову диких тварин з метою їх переселення у нові місця перебування;
Держлісагентства - у разі використання мисливських птахів та хутрових тварин з науковою, культурно-освітньою, виховною, естетичною метою, відлов усіх видів диких тварин з метою їх переселення у нові місця перебування, збирання частин диких тварин, продуктів їх життєдіяльності, залишків викопних тварин (крім тих, що утворюють загальнопоширені копалини);
ДАЗВ - у разі використання тварин на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення;
відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (в залежності від місця спеціального використання);
Держекоінспекції - у разі надання порятунку дикій тварині, яка зазнає лиха.
За результатами розгляду документів органи, зазначені в абзацах два -шість включно цього пункту, зобов'язані протягом п’ятнадцяти календарних днів, з дня одержання копій документів, надати безоплатно Мінприроди обгрунтовані пропозиції щодо можливості видачі Дозволу у паперовому або електронному вигляді.
9. Мінприроди під час прийняття рішення про видачу Дозволу або про відмову в його видачі враховує відповідні обгрунтовані пропозиції органів, зазначених у частині першій пункту восьмого цього Порядку.
10. У разі ненадання обгрунтованих пропозицій щодо можливості видачі Дозволу органами, зазначеними в абзаці першому пункту восьмою цьою Порядку, протягом п’ятнадцяти календарних днів, з дня подання документів у повному обсязі, вважається, що пропозиції відсутні.
11. У разі відмови у видачі Дозволу заявнику надається відповідь з обгрунтуванням причин відмови.
12. У разі усунення заявником причин, що стали підставою для відмови у видачі Дозволу, повторний розгляд документів здійснюється Мінприроди у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви, документів, необхідних для видачі Дозволу, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі Дозволу.
13. Подання заяви та відповідних документів, видача або відмова у видачі дозволу здійснюються в паперовій та електронній формі (за вимогою).
14. Дозвіл видається за формою, визначеною у додатку до нього Порядку.
15. У випадку надання порятунку дикій тварині, яка зазнає лиха, користувач у письмовому вигляді повідомляє про це Держекоінспекцію із зазначенням П.І.П/найменування особи, яка стала свідком такої події, місця виявлення тварини з описом проблеми, місця та відповідальної особи за її тимчасове утримання (у разі неможливості надати допомога' тварині без її вилучення з природного середовища).
16. Користувач упродовж п’яти робочих днів з моменту направлення повідомлення до Держекоінспекції та вилучення з природного середовища тварини з мстою надання порятунку мас звернутися із заявою для отримання дозволу.
17. Мінприроди веде облік виданих дозволів та зберігає їх копії у друкованому вигляді, разом із заявами та документами для їх видачі.
18. Дозвіл дійсний при наявності в користувача посвідчення особи, а у разі відстрілу тварин - документів, що передбачені Законом України «Про мисливське господарство та полювання».
19. У місячний строк після закінчення строку дії дозволу користувачі у письмовому вигляді надають до Мінприроди звіти про їх використання із зазначенням місця, дати, способу добування об’єктів тваринного світу, їх кількості, інформацію про їх подальше використання (реалізація, утримання, зберігання тощо).
20. Користувачі, які без поважних причин не подали звіти про їх використання, до подальшого спеціального використання об'єктів тваринного світу не допускаються.
21. Відмітку в дозволі про використання, дату, місце та обсяг вилучення об’єктів тваринного світу робить користувач, якому він виданий.
22. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу за межами території загального користування здійснюється за погодженням із власниками або користувачами відповідних земельних ділянок.
23. Мисливські тварини, добуті протягом мисливського сезону, зараховуються до ліміту цього сезону, а тварини, добуті в міжсезоння, - до ліміту наступного мисливського сезону.
24. Виданий Дозвіл зберігається користувачем як документ, що підтверджують законність вилучення з природного середовища об'єктів тваринного світу, їх утримання (зберігання).
25. Використання копій дозволів з метою вилучення з природного середовища об’єктів тваринного світу заборонено.
26. Припинення права спеціального використання об’єктів тваринного світу не звільняє юридичних або фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців від зобов’язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
27. Державний (нагляд) контроль за використанням дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснює Держекоінспекція.

http://www.drs.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/dokument-1135_0_19-19-id805668.pdf

Далі...

На Львівщині Українську деревину контрабандою вивозять до Європи

Вітчизняна деревина і далі має попит за кордоном. Попри заборону експорту необробленої деревини, у Європі та загалом у світі реєструють імпортований з нашої країни кругляк. Це несе неабияку шкоду не лише для екології, але й для економіки країни.

У Роздільському лісництві Стрийського лісгоспу наприкінці 2018 року лісники почали масштабну вирубку дерев. Вони запевняють, що такі дії необхідні, адже дерева в аварійному стані й можуть впасти на людей чи автомобілі.

Натомість громадський активіст Віталій Майборода запевнив, що були дійсно пошкоджені або гнилі дерева, але таких десяток, а не 1144. Також він зазначив, що клеймо на дереві свідчить про те, що воно відведені під рубку як небезпечне. Проте Віталій наголосив, що не всі дерева з клеймом насправді несуть небезпеку.

Але рубають дерева переважно не заради безпеки, а заради грошей. Вартість дуба, який іде на фанкряж, сягає 20 тисяч гривень за кубометр.


Здорове дерево, яке незаконно спиляли

Варто зазначити, що українська деревина неабияк цікава іноземним замовникам. У 2017 році з України до Румунії, Польщі, Німеччини й Туреччини поїхали майже два мільйони тонн українських дров. Натомість згідно митною статистикою можна побачити зовсім інші цифри – понад 610 тисяч тонн імпортованої з України ділової деревини, яку вивозити заборонено.
Аби вивезти ліс за кордон, ділову деревину видають за дрова. За весь 2018 рік схопили лише чотирьох нечесних експортерів. Місцеві запевняють, що втрата лісу призводить до екологічних проблем, а також нестачі кисню.

Всі ці афери відбуваються за чіткої згоди керівництва держави. Це знає і Генеральний прокурор, і керівництво Міністерства агропромислового комплексу, – сказав мер Львова та кандидат у президенти Андрій Садовий.

Влітку 2018 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповів, що через контрабанду Україна щороку втрачає понад 4 мільярди доларів.

Джерело
http://ukropnews.com/news/Na_Lvivshchini_Ukrainsku_derevinu_kontrabandoyu_vivozyat_do_Yevropi_376624.html

Далі...