ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 травня 2019

Лесные пожары: недостаток управления

На майские праздники лесные пожары практически охватили Иркутск кольцом. Город заволокло дымом и возникла угроза населенным пунктам. Дым и непосредственная опасность для жителей заставили местные власти зашевелиться и активизировать тушение пожаров. По имеющимся данным, на 11 мая 2019 года им удалось добиться определенных успехов, площади лесных пожаров существенно сократились.

Байкальская межрегиональная природоохранная прокуратура уже 9 мая заявила о том, что лесные пожары возникли и стали угрожающими из-за того, что Министерство лесного хозяйства Иркутской области и подчиненные ей организации не приняли своевременных и достаточных мер для тушения пожаров, и даже поставила вопрос о привлечении виновных к дисциплинарной ответственности.

Я тоже считаю, что непосредственной причиной распространения лесных пожаров стала плохая работа уполномоченных ведомств. Но мне хотелось бы уточнить эту свою мысль. На мой взгляд, налицо бездумный подход, проявленный региональным Минлесхозом. Леса в Иркутской области, как и вообще в Прибайкалье, горят далеко не в первый раз, и уже бывали в прошлые годы крупномасштабные пожары. Этот очевидный факт должен был бы заставить руководство Минлесхоза задуматься о том, как бы им перехватить инициативу и поставить работу так, чтобы давить пожары в зародыше. Имеющиеся факты вполне красноречивы: этого сделано не было.



Далее, как следует из опубликованной статистики, выделяется явно недостаточно сил для тушения. К примеру, в Иркутском районе 8 мая горело 1126 гектаров леса, и эти пожары тушило 262 пожарных и 134 единицы техники. Много? Не думаю. На человека приходится 4,2 гектара горящего леса или 42 тысячи кв. метров. Это участок размером 400x105 метров. Это еще неплохо. В районе Большого Голоустного на землях заповедника горело 1300 гектаров леса, которые тушили 45 человек. На каждого из них приходилось 28,8 гектаров лесного пожара. Лично я нисколько не сомневаюсь в том, что один человек, вооруженный ранцевым огнетушителем, совершенно не в состоянии потушить такую площадь. Фактически лес горит, пока огонь не упрется в какую-нибудь преграду, вроде реки, а сил пожарных хватает лишь на мелкие очаги и на сдерживание фронта пожара.

Итак, сил и средств для тушения лесных пожаров явно недостаточно, и в этом природоохранная прокуратура совершенно права. И это тоже провал управления, поскольку Минлесхоз должен был озаботиться тем, чтобы навербовать армию пожарных, заготовить и складировать достаточное количество средств пожаротушения, и вообще спланировать и организовать операцию. Это провал именно в том, в чем любые чиновники считают себя наиболее компетентными: в управлении и планировании. У нас же в любом ведомстве хватает профессиональных управленцев с характерным для них снобизмом. Они учатся на профессиональных управленцев, получают жалованье, поднимаются по карьерной лестнице... и не могут решить задачу, входящую в сферу их профессиональной компетенции.

Впрочем, ладно. Обвинять можно долго, но это занятие непродуктивное. Я думаю, что стоит им преподать урок, как нужно эту проблему решать.

На мой взгляд, тушение лесных пожаров более всего схоже с военной операцией, в которой есть противник (в данном случае пожар), для противодействия которому нужно, по существу, сформировать своего рода армию со всеми положенными атрибутами: командованием, штабом, разведкой, батальонами, ротами и взводами, тыловыми службами и логистикой. Для этой задачи лучше всего подошли бы не чиновники, а отставные офицеры: строевые и штабные, которых можно набрать через областной военкомат.

Далее, нужно разработать штаты и боевое расписание, для чего нужно в первую очередь рассчитать, какую площадь может гарантированно потушить один пожарный, сколько человек нужно выделить для разведки и сколько нужно человек для обслуживания пожарного подразделения (доставка воды, вождение техники, питание и т.д.). Вот это будет пожарный взвод, которому можно поставить задачу и быть уверенным, что они ее выполнят. Взводы объединяются в роты, роты в батальоны, подчиняющиеся командованию и штабу. Штаб занимается сбором сведений и оценкой ситуации, командование ставит задачи и обеспечивает их выполнение материальными ресурсами.

Предварительно нужно также проанализировать опыт прошлых лет и попытаться определить наиболее вероятные пункты возникновения пожаров. Я думаю, что есть определенные закономерности, позволяющие это сделать. В эти районы выдвигаются передовые склады противопожарного инвентаря.

Это все можно рассчитать, запланировать и организовать заблаговременно. С началом пожароопасного сезона вся эта структура приказом вводится в действие и работает до конца пожароопасного сезона. Ну а дальше выбрасывается разведка, при обнаружении пожаров выдвигаются подразделения и далее по обстановке.

Вот примерно так это должно делаться. С точки зрения военного опыта это не слишком сложная задача. Просто чиновникам надо уже отставить свой снобизм и научиться эффективно пользоваться заемным умом, и привлекать людей, пригодных для решения такого рода задач.

Автор: Дмитрий Верхотуров,
13.05.2019 18:39

Лісники зони відчуження отримали пожежну техніку від Уряду



Міністерство екології та природних ресурсів України, опубліковано 13 травня 2019 року о 13:56

Голова ДАЗВ Віталій Петрук та заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко передали лісовим пожежним станціям ДСП «Північна Пуща» частину техніки для оперативного реагування на пожежі на території зони відчуження. Зокрема, для підприємства у 2018 році було закуплено нові пожежні автоцистерни, лісопатрульні автомобілі, трактори та допоміжне обладнання для розчищення пожежних доріг та ліквідації загорянь.

«Пожежна безпека зони відчуження є одним із пріоритетів діяльності Агентства, адже загоряння на цій території можуть спричинити підвищення рівнів концентрації радіонуклідів у повітрі. Тому ми приділяємо багато уваги удосконаленню протипожежної інфраструктури, створенню у зоні відчуження протипожежних розривів та мінералізованих смуг, а також розвитку системи раннього виявлення та попередженню пожеж», – підкреслив Голова ДАЗВ Віталій Петрук під час заходу.

Передана техніка була закуплена за кошти Уряду та відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для проведення заходів, пов’язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/lisniki-zoni-vidchuzhennya-otrimali-pozhezhnu-tehniku-vid-uryadu

Вчені знайшли вимираючий ліс унікальних дерев: національне надбання скоро зникне

Вчені знайшли вимираючий ліс унікальних дерев: національне надбання скоро зникне

Влада вже назвала цю знахідку найважливішим відкриттям останніх 50 років


Дослідники

Дослідники повідомляють про виявлення лісу рідкісного зникаючого виду, який, як вважається, знаходиться на межі зникнення - в районі Біо Біо, в центральній частині Чилі. Всі дерева належать до рідкісного виду гомортега блискуча. Влада Чилі назвала цю знахідку найважливішим відкриттям останніх 50 років. Про це повідомляє Newsweek.

Варто відзначити, унікальне дерево під назвою Gomortega keule – це ендемік Чилі. Ще в 1995 році вид був оголошений національним надбанням. Зроблено це було заради порятунку різновиду.



Однак, як виявилося, і це не врятувало унікальний ліс від вимирання. За підрахунками біологів, остання гомортега блискуча зникне вже через 20 років.

Відомо, що ліс простягнувся між морськими портами Пенко та Томе і вважається одним із найчистіших і найдавніших в регіоні. Біологи нарахували в реліктовому евкаліптовому лісі близько 150 гомортег. Деяким з них більше двохсот років.


За словами чиновників, дерева, здається, в доброму здоров'ї, багато з яких досягають майже 100 футів у висоту і 20 футів в діаметрі.




Ділянка, на якому виявлені дерева, знаходиться в приватному володінні. Власник ділянки вже пообіцяв докласти всіх зусиль, щоб зберегти дерева для науки.

За попередніми оцінками, дерева виглядають здоровими. Більшість з них досягає у висоту 30 метрів, а в діаметрі — до 6 метрів.

Враховуючи його зникаючий статус, офіційні особи кажуть, що виявлення цілого лісу - це рідкісне відкриття, яке має відношення до наукової та екологічної спільноти в усьому світі.



Дерево кеуле є єдиним видом колекції рослин Gomortegaceae - імовірно, йому близько 100 мільйонів років - і, за даними Global Trees Campaign, у нього немає близьких родичів по всьому світу. Це означає, що його зникнення знищило б цілу гілку еволюційного дерева.

Це вічнозелене дерево середнього розміру, знайдене в Кордильєра-де-ла-Коста - прибережного гірського ланцюга, що тягнеться через чилійські провінції Мауле і Біо Біо.

Нагадаємо, дрон допоміг дослідникам знайти дивовижну квітку, яку вже давно записали у список зниклих.

Як повідомляв портал "Знай.uа", ці загадкові і зловісні лесирозбурхують уяву.

Також "Знай.uа" писав, про неймовірні ліси нашої планети, які схожі на інопланетні пейзажі.

Ліси на Волині обладнали системою відеоспостереження


У Держпідприємстві «Прибузьке лісове господарство» встановили нову пожежну станцію з сучасною системою відео спостереження.

По це повіомляє прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Прибузьке лісове господарство» закупило відеокамери та створило лісову пожежну станцію з необхідним відеоспостереженням. З допомогою цього обладнання можна завчасно дізнатися та передбачити лісову пожежу. Причому – без виїзду у лісові масиви. Зображення подається на екран монітора, встановленого у лісгоспі. Таким чином, у випадку виникнення навіть найменшого загоряння реакція лісівників, що найважливіше, буде вчасною" – йдеться у повідомленні.

Зі слів лісівників, досі головною причиною виникнення пожеж у лісі залишається безвідповідальне ставлення громадян. Цієї весни ситуація із підпалами минулорічної трави набувала критичних масштабів.

Порятунок усього живого у траві та у лісі, доки свої корективи не внесла дощова погода, не в останню чергу став можливим завдяки цілодобовій роботі лісівників, рятувальників та небайдужості окремих громадян.


Сьогодні 07:00

12 травня 2019

Цвіте сосна



( Миттєвості життя... ) Цвіте сосна... ( Різна ) 

Весна страшна і грішна приманка життя, що обіцяє, але ніколи не виправдовує надій. Життя, насправді, говорить «Ніколи більше» (Nimmer Mehr) і «Nevemore». 

Синє ясне небо так легко п'ється, де то на самому денці душі - дзвінкими дзвониками залишається - такий дінь-Донн милостивий ... А ще солов'ї в атаку трелями пішли, зелень просто як на дріжджах - огорнула все навколо. Особливий запах травневого ніжно-клейкого листя та першого різнотрав’я.

Одночасно цвітуть конвалії й сосна. Запахи… Дурман ласкавий. Так весна в літо народжується.

Непомітно… непримітно…
Весна у літо переросла.
Час собі «тіка…»
Веде годинник вже відлік літа,
Це відчувається сповна –
За тридцять градусів тепла. 

( 23 травня 2015 р. Пуща – Водиця ) 
…………………………………… 

Цвіте сосна
І китиці випускає.
З запиленого ростка
Шишечка виростає.

І запахом…
повниться ліс,
Процес шишкоутворення.
Із квітня в травень переріс.
З процесом шишкотворення,
я також жив.
Зануривсь до природи скоєння
Природних див.
І я ставав навколішки,
Просив, моливсь.
Щоб вклинитись в природи домішки,
Ще не одну весну прожить. 

( 21 травня 2015 р. Пуща – Водиця )




Vladimir Grinenko
Опубликовано: 12 мая 2019 г.

Еколог про зміну клімату: ті, хто сьогодні народжується, можуть жити в зовсім іншому світі

Зміна клімату може статися ще до кінця 21 століття / фото NASA/GSFC
Такий прогноз озвучила керівник кліматичного відділу Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анна Акерман, передає «Обозреватель». Вона розповіла, чим загрожує зміна клімату і яких екстремальних природних явищ варто чекати в майбутньому.

Читайте такожУ Британії оголосили «надзвичайну екологічну ситуацію»

По-перше, за словами еколога, глобальне потепління може призвести до скорочення запасів прісної води.

"Насправді, Україна не багата водними ресурсами. І тут дуже великі загрози", - попередила вона.

По-друге, додала Акерман, зміна клімату призведе до підняття рівня Світового океану і рівня морів.

"Ми минулого року зробили унікальне дослідження, яке показало, що у нас можуть бути затоплені сотні тисяч гектарів сільськогосподарських земель в прибережних зонах України, Чорного та Азовського морів. Затоплені будинки можуть бути", - розповіла експерт.
За її даними, це може статися ще до кінця 21 століття.

"Але до кінця століття – це що, далеко? Насправді це одне покоління. Ті, хто сьогодні народжується, вони вже можуть жити в зовсім іншому світі і побачити як їхня будівля просто піде під воду", - зазначила Акерман.

По-третє, потепління планети значно ускладнить прогнозування погоди.

"Зміна клімату – це ще про непередбачуваність погодних явищ. Ми можемо очікувати, що будуть дощі, а місяць буде зовсім без опадів", - навела вона приклад.

Еколог нагадала, що зараз людство "нагріло" планету всього на 1 градус за Цельсієм.

"Але ми йдемо такими темпами, що температура глобально може піднятися до кінця сторіччя на 4 градуси. Це означає, що наслідки будуть примножуватися. Екстремальні явища посиляться", - спрогнозувала вона.

Зокрема, не виключила Акерман, українців і надалі очікують раптові зливи і гради, все частіше можуть відбуватися шторми, урагани і посухи.

Екологія страху



Світ тварин ділиться на хижаків і жертв. Хижаків бояться, і цей страх впливає на поведінку тварин: вони уникають місць, де напад найбільш імовірний, що, зрештою, позначається на кількості і структурі рослинності. Іншими словами, страх перед хижаком має відчутні екологічні наслідки.

А ще світ ділиться на паразитів і їх хазяїв. Деякі паразити впливають на чисельність і щільність популяції хазяїв не менше за хижаків. Паразит ослаблює хазяїна, роблячи його легкою здобиччю, або вбиває сам. (Різниця лише в тому, що зустріч з паразитом не призводить до негайної загибелі.) Тому тварини уникають таких місць, де легко заразитись.

Так, мухи-горбатки роду Pseudacteon відкладають яйця в тіла вогняних мурах Solenopsis invicta. Личинки і лялечки горбатки розвиваються в тілі мурахи, і доросла муха, як Афіна, народжується з голови нещасної жертви. Природно, в присутності горбаток мурахи воліють залишатись у гніздах. Поки вони там відсиджуються, конкуруючий вид мурах, нечутливий до даного паразитоїда, займає територію S. invicta. А мурахи Azteca instabilis, які також можуть стати жертвами горбаток, ховаються від мух і перестають вбивати гусениць Spodoptera frugiperda і зганяти їх з кавового листя. Природно, плантації страждають. Швидше за все, вплив мух на кавову агроекосистему істотно ширший і зачіпає інші види мурах, травоїдних комах, дерева, що затінюють посадки кави. Але перевірити це в природних умовах складно.

Дуже часто паразити потрапляють в організм з їжею. Але і не їсти не можна, тому кожна трапеза є компромісом між тяжкістю можливої інфекції і доступністю їжі. Наприклад, кулик-сорока Haematopus ostralegus годується двостулковими молюсками, і чим молюск крупніший, тим більше в ньому паразитів. Дрібні особини безпечні, однак потрібно занадто багато часу і сил, щоб ними насититись, тому кулик вибирає середні екземпляри. З іншого боку, багато поїдачів риби віддають перевагу саме інфікованій здобичі, оскільки її легше зловити, а риб'ячі паразити для цих хижаків не надто небезпечні.

Тварини, позбавлені можливості мити лапи перед їжею і ошпарювати окропом траву на лузі, теоретично можуть істотно знизити ризик зараження, якщо місця локалізації паразита чітко позначені. Так, травоїдні при випасанні уникають густо угноєних ділянок, оскільки фекалії — розсадник інфекції. Небезпечні також гниючі туші. Відраза людини до екскрементів та плоті, що розкладається, викликана, можливо, саме небезпекою зараження. З іншого боку, багато тварин із задоволенням копирсаються в чужих фекаліях, виколупуючи з них насіння і неперетравлені залишки рослин.

Ставлення різних видів хребетних до екскрементів досліджувала паразитолог Університету штату Юта Сара Вайнштейн (Sara Weinstein). Як об'єкт вона вибрала єнотів, що мешкають в заказнику Кол-Ойл-Пойнт (Coal Oil Point) в Каліфорнії, і працювала в той час в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі разом з кількома студентами. В тонкому кишечнику єнотів живе аскарида Baylisascaris procyonis. Паразити єнотам, мабуть, не надто докучають: одна тварина може виділити до мільйона яєць на день. Єноти спорожняють шлунок у визначених місцях — їх громадські туалети функціонують по кілька років, і там накопичуються купи екскрементів, багатих рослинними залишками, насінням та яйцями аскариди. Багато дрібних птахів і гризунів знайшли б в єнотовій лятрині багато цікавого для себе, але черви вражають їх нервову систему, викликаючи смертельне захворювання байлісаскаридоз. Тому вчені припустили, що частота відвідування лятрин залежить від співвідношення небезпеки і цінності, яку вони представляють для того чи іншого виду. Каліфорнійська популяція єнотів — одна з найбільш заражених, тому їх відхожі місця служать ідеальним місцем для вивчення компромісу між зручністю харчування і ризиком зараження.

Дослідники знайшли і позначили 50 діючих лятрин, які використовували не менше року і відвідали від 10 до 40 разів. Вони розташовуються у каменів, на колодах, іноді на вершинах пагорбів — єноти не соромляться. Там дослідники поставили камери-пастки, які повинні були реєструвати активність тварин в лятринах і на сусідніх з ними чистих ділянках. За 2058 днів спостережень дослідники зафіксували 2482 відвідування 56 видів тварин. Основна активність припала на нічний час. Деякі види дрібних гризунів було важко розпізнати в темряві, і вони увійшли в дослідження під загальною назвою «миші».

Найчастіше до відхожих місць навідувались єноти (це зрозуміло) і щури. Бували там ящірки (західні парканні ігуани), миші, пташка тої та інші дрібні горобцеподібні, скунс, віргінський опосум, кролики, каліфорнійські ховрахи; навіть рись заходила. Серед них багато хто торкався фекалій, близько третини видів хоча б один раз ними поласувала.

Щурів дуже цікавить насіння, при цьому аскариди єнота вражають у них лише кишечник і особливого занепокоєння, мабуть, не доставляють. В одному бадьорому щурі виявлено не менше 5000 черв'яків, так що екскременти єнотів їх, безумовно, приваблюють. Інші дрібні ссавці і птахи теж не проти поласувати насінням, але B. procyonis для них смертельні, і лятрин вони уникають. Принаймні, зустрічаються вони там рідше, ніж в околицях. Втім, достовірно уникнення вдалось довести лише для кроликів: насіння звірки не їдять, однак могли б ласувати проростками. Небезпека байлісаскаридозу відганяє їх від джерела зараження. Скунси, як і єноти, майже не відчувають присутності паразита в кишечнику, а опосуми зовсім до нього несприйнятливі. Насіння вони їдять мало, на лятрини заходять рідко, втім, і не уникають їх. Ящірки насінням не цікавляться, але можуть годуватись комахами на єнотових купах. Рисі там взагалі робити нічого, вона просто повз проходила. Люди теж входять до групи ризику, і вчені спостерігали за лятринами здалеку, в них не копались, по території ходили в спеціальному взутті, в якому більше нікуди.

Виявилось, що поведінка тварин дійсно визначається компромісом між небезпекою заразитись і харчовими інтересами. Тих, кому аскаридоз не страшний, лятрини притягують. Тварини, яких байлісаскаридоз вб'є, обходять відхожі місця стороною. Ті, у кого відхожі місця не викликають ні страху, ні інтересу, ці купи ігнорують. Звичайно, не виключена можливість того, що деякі дрібні тварини уникають лятрини, побоюючись самих єнотів. Однак автори вважають, що потрапити єноту на зуб цілком можна і в іншому місці, навколо їх багато. До того ж єноти рідко ловлять здорових наземних хребетних: пташки і дрібні ссавці становлять менше десятої частини їх раціону, а B. procyonis заражено понад 70% місцевої популяції гризунів, і близько 5% мишей гинуть від байлісаскаридозу. Однак уникнення паразита не виключає уникнення хижака.

Результати дослідження Сари Вайнштейн цілком очікувані, але воно цінне тим, що дозволило зафіксувати уникнення паразитів у багатьох видів одразу, причому в природних умовах. Страх може по-різному впливати на екосистему, хоча вчені і не порівнювали Кол-Ойл-Пойнт з іншою подібною територією, де живуть менш заражені єноти. Уникнення фекалій зберігає в них насіння, яке потім проростає, — отже, страх сприяє відновленню рослинності. Він же повинен вплинути на еволюцію паразитів, тому що їм доведеться істотно підвищити живучість, якщо ніхто не буде приходити до єнотових лятрин.

12.05.2019, 16:13 / Джерело

На заході Канади почалася евакуація населення через лісові пожежі




КИЇВ. 12 травня. УНН. Лісова пожежа змушує людей евакуюватися в районі озера Фрейзер, Британська Колумбія (Канада). Про це повідомляє УНН з посиланням на CTV.

Оголошено надзвичайне становище на місцевому рівні і евакуація населення.

Пожежа почалася в п'ятницю, 3 травня.

Станом на вечір суботи, її площа становила близько 260 гектарів.

Двадцять пожежних, чотири повітряні танкера і кілька одиниць важкої техніки були розгорнуті для боротьби з вогнем.

Як повідомляв УНН, в Росії через лісові пожежі ввели режим надзвичайного стану.

Неділя, 12 травня 2019, 21:19 • Анастасія Ткачук 
Джерело: УНН

Чому негайно потрібні дамби й міні-ГЕС на наших річках?

Побував на сесії міської ради 25 квітня, де одним із питань розглянули питання щодо будівництва ГЕС в районі зруйнованого мосту через Случ.

По-перше, цей міст давно треба було відновити, щоб підприємства та населення не спалювали десятки літрів пального, їдучи навкруги через Житомирський міст. По-друге, цей міст повинен бути резервним мостом через річку в місті.

А тепер по суті. Слухаючи виступаючих, дещо дивним було чути деякі їхні аргументи. Зокрема, й такі: «Я виріс біля річки. Пам’ятаю її повноводною, а тепер річка заросла, потрібно чистити, але дамбу не можна будувати, бо води в річки не стане, тобто, річка висохне».

Відповідаю. Це добре, що заросла, бо рослини поглинають величезну кількість фекалій, що течуть по воді.

Другий виступ: «Європа відмовилась від ГЕС, а тепер нам їх хочуть віддати».

Відповідаю. «У деяких країнах Європи не можна було навіть думати про дамби, бо розташовані вони на рівні моря, і навіть невеликий дощ, внаслідок наявності дамби, може спровокувати підтоплення великих територій».

Меліорація завдала колосальних збитків нашому Поліссю, знищивши всі болота і 80% малих річок, які витікали із боліт. Повисихали сотні гектарів лісу, лісівники не встигають вирубувати сухостій, щоб врятувати ділову деревину для подальшої переробки. А для деревини, яка вже не придатна для переробки, потрібно будувати теплову електростанцію, щоб спалювати те, що засмічує ліси. Я в цьому питанні підтримую депутата облради і директора лісгоспу Степана Нусбаума, бо після його виступу теж були опоненти.

Дамби потрібно ставити кожних п’ять кілометрів на Случі і на притоках (Церем, Тня, Смолка, Могилянка, Вершниця). Ці дамби піднімуть рівні річок і автоматично підніметься рівень грунтових вод. Ліси, навколишні села, поля отримають грунтову воду.

Приклад — річка Уж , що тече з Поліської глибинки через Коростень. За сім кілометрів від водозабору Коростенського водоканалу розташована дамба в селі Поліське, і ніяк вона не впливає на водопостачання в м.Коростень. А за вісім кілометрів від цієї дамби нещодавно побудовано ще одну дамбу і ГЕС у с.Ушомир. І населення в цьому селі після двадцятилітньої перерви отримало в колодязях воду! А річка Уж за своїми параметрами — на рівні річки Смолка, але місто Коростень, яке налічує майже у півтора рази більше населення і в п’ять разів більше промисловості, ніж Новоград, не здійняло такої паніки, як керівництво міста Новограда-Волинського навколо питання будівництва в с.Гульськ дамби та ГЕС.

Якщо ми продовжимо спокійно милуватися, як тече вода в наших річках, то ми дійсно лишимось без води. Це буде катастрофа для нашого краю. Це повинні усвідомити всі противники дамб.

Наша територія — це басейн верхнього Дніпра. Тобто, наші болота і річки транспортували воду в Дніпро так само, як російські болота постачають воду в Дніпро, і до нас не потече ні Дніпро, ні Прип’ять чи Південний Буг. Доведеться ставати на коліна перед Москвою і просити перекачувати нам сибірську воду трубопроводом «Дружба», бо, здається мені, що Росія майже всю нафту, яка в них була, викачала.

Пам’ятаю 1967 рік. Я ще молодим працював на станції НПС «Чижівка-Дружба». Разом зі спеціалістами з Угорщини запустили станцію, піднявши прокачуваність нафти по трубі на 30%. Пам’ятаю: насоси працюють рівномірно, монотонний гул чути із машзалу, в операторній все спокійно, але угорські спеціалісти ходять від приладу до приладу якось знервовано, а потім кличуть мене: «Смотри, Николай: 2500 метров кубических в час перекачиваем. Что рус через двадцать лет будет делать?». Із тих пір минуло вже 50 років, і тільки зараз поляки, словаки й угорці відмовилися від російської нафти, бо пішла неякісна. Докачались…

Так що, дорогі земляки, щоб не пити російську воду, давайте рятувати свою, яка ще залишилась в наших надрах. Не можна дозволити, щоб наша вода отак бездарно стікала в Дніпро, лишивши нас потрібного нам напою.

Чому я так впевнено все описую? Бо маю відповідний досвід. Після нафтопроводу «Дружба» працював майстром у мехколоні №6, і всі села, починаючи з с.Чижівка (і, як кажуть, до самих околиць), мною електрифіковані. А це — сотні кілометрів ліній ПЛ-0,4 кВт, ПЛ-10 кВт, десятки трансформаторних підстанцій, тисячі житлових будинків. Згодом працював у пусконалагоджувальних управліннях, де ввів в експлуатацію сотні малих та великих об’єктів на території України та Росії.

Із колективом фірми «Веба», де керівником спочатку був Степаненко, а потім — інженер-електрик за спеціальністю, колишній перший секретар міськкому КПРС О.Костюченко, досвідчений спеціаліст і організатор, ввели в експлуатацію перший підйом Новоград-Волинського водоканалу. Мною введено в експлуатацію КНС, водонасосні басейну Новоград-Волинського технікуму, а також ПНС мікрорайону біля міського парку. З усією відповідальністю заявляю, що електрообладнання очисних споруд, КНС №1, №2 Новоград-Волинського водоканалу потребують капітального ремонту та модернізації, на що потрібні великі кошти.

Пропоную на Лубчицькій дамбі встановити ГЕС, забезпечивши Водоканал електроенергією. Підкреслюю, що на якість води робота ГЕС не вплине. Другу ГЕС встановити на місці зруйнованої дамби біля адмінбудівлі РЕМ, бо ця будівля до війни 1941-1945 років була будівлею електростанції, що постачала Новограду електроенергію. Перед вступом німців у місто спецназ радянської армії підірвав дамбу на ел. станції, дамбу Олександрівського млина, Курчицького млина, Городницького млина, і, що цікаво: для чого новозбудований у 1940 році хлібозавод (це — територія від парку до стадіону в м.Новоград-Волинський). А згодом 40 тисяч наших військовополонених на території ЗОШ №2 загинули від голоду…

Каскад із трьох ГЕС міста дасть, згідно з розрахунками щодо Гульської ГЕС, приблизно сімдесят мільйонів гривень у рік, тобто, за два-три роки ці споруди себе окуплять і дадуть місту солідні кошти для розвитку.

Колись наші діди і прадіди використовували енергію води досить успішно. Вода крутила без електродвигунів американську машину на Чижівській паперовій фабриці більше ста років. Обладнання Миропільської паперової фабрики, Першотравенського заводу фарфору, сотні інших фабрик і заводів на території України. Навіть на річці Тня працював завод із виготовлення гармат і ядер до них, де турбіна крутила токарні, фрезерні, свердлильні верстати, дутьєві вентилятори.

Тож давайте вчитись у предків, бо вони були від нас набагато мудрішими і вміли добре рахувати гроші, отримуючи солідні прибутки від води, що протікає по наших річках.
Та навіть бобри, і ті бачать назріваючу катастрофу! Подивіться, як вони стараються загатити воду, вчать нас, щоб ми були мудрішими.

До речі, коли грунти нашого краю стануть вологими, розпочнуться місцеві дощі, які зволожуватимуть наші ліса й поля. Зараз дощ до нас приходить із Атлантики, де проходить тепла течія Гольфстрім, випаровуючи при цьому мільярди кубів вологи. Формуються циклони, які приходять до нашої території дощами або снігом. Наприклад, Каховське водосховище на Дніпрі випаровує літом 400 кубометрів у секунду, формуючи дощі в Миколаївській, Херсонській, Одеській областях та в Криму.

М.МУЗИЧКО, житель міста
10 Травня 2019 

Які дві проблеми нищать ліси Рівненщини

Уже пошкоджено понад 26 тисяч гектарів лісу



Найбільшими проблемами лісу на Рівненщині є всихання дерев та видобуток бурштину.

Нині в області понад 20 тисяч гектарів лісових насаджень пошкоджено шкідниками.

Це завдає збитків державі. Адже більшість деревини, яку зрізають в межах санітарної чистки, придатна лише на дрова.
Щодо незаконного видобутку бурштину, то на півночі області старателі пошкодили майже 6 тисяч га лісу. Поки лісівники самостійно борються з цим явищем, говорить начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Сухович.

В кожному лісництві створені мобільні групи, які забезпечені транспортом, формами, засобами зв'язку та самозахисту. Вони працюють згідно з графіком і разом з поліцейськими патрулюють територію. 
Основна задача на сьогодні - це закопувати траншеї і канави, які створили старателі. Аби площі пошкоджених земель не збільшувалися.
Він зауважив, що постанова Кабміну про рекультивацію земель порушених внаслідок незаконного видобування бурштину набрала чинності ще два роки тому.

Однак механізму реалізації пілотного проекту поки немає.
Наші новини у Тelegram
Номер у Viber: 063-73-4-106-4
Юлія Вознюк
Радіо Трек

НЕДІЛЯ, 12 ТРАВНЯ 2019 20:17