Россиянки назвали охоту самым сексуальным мужским увлечением

Российские женщины симпатизируют мужчинам, чьи хобби связаны с добычей (67%), представляя их мужественными по жизни (20%) и страстными в постели (13%). Самыми сексуальными по мнению девушек оказались охотники (18%), оставив далеко позади рыболовов (2%) и грибников с ягодниками (1%).

Фотобанк

Группа компаний «СЕКС.РФ» провела опрос об отношении прекрасного пола к традиционным мужским увлечениям.

Большинство опрошенных уверены, что страсть мужчин к добыче сексуальна (67%). Самыми привлекательными женщины назвали охотников (18%), в то время как рыболовам отдали голоса всего 2%, а грибникам и ягодникам 1%. Любопытно, что мужчин с ружьем особенно жалуют работницы науки и студентки, а любителей порыбачить предпочитают спортсменки. Противниц любых мужских выездов за трофеями оказалось 18%, и среди них преобладают домохозяйки.

Больше всего в охотниках и рыболовах женщин привлекает мужественность (20%) и дух добытчика (17%). За ними следуют хорошая физическая форма (11%), умение управляться с оружием или снастями (11%), а также брутальная экипировка и внешний вид (7%).

В постели обладатели мужественных хобби ведут себя под стать - грубо и страстно, предполагают 13% девушек. Вдвое меньше, наоборот, считают их нежными и заботливыми (7%). Впрочем, основная часть опрошенных не связывают мужские увлечения с темпераментом и уверены, что «сексуальный стиль» зависит от конкретного мужчины (43%) или его партнерши (11%).



При этом избранники самих респонденток чаще всего никаких мужских хобби не имеют (42%). У 16% любимый увлекается охотой, 11% рыбалкой, а 6% ходит за ягодами или грибами.

Так или иначе, женщины поддерживают увлечения своих мужчин (18%) и даже в них активно участвуют (27%). Ярых противниц вылазок избранника за дарами природы оказалось лишь 3%, причем среди них преобладают журналистки и сотрудницы общественных организаций.

Говоря о недостатках мужей-добытчиков, респондентки чаще всего сетуют на то, что их избранницам приходится готовить трофеи (14%). Куда меньше девушек волнует, что на охоте и рыбалке мужчины пьют (8%), что на них не берут прекрасный пол (7%) и что подобные мероприятия могут быть прикрытием для измен (4%). Впрочем, большинство не видят в мужских хобби никаких минусов и считают их только полезными (39%).

Некоторые девушки и сами имеют страсть к добыче, однако рейтинг женских хобби оказался прямо противоположным мужскому. Чаще всего женщины ходят в лес за грибами и ягодами (16%), намного реже на рыбалку (5%). Охотницами оказались всего 3% опрошенных, причем среди них преобладают работницы медицины, культуры и искусства.

«Мужчина, способный добыть дичь, рыбу, да даже ягоды и грибы, привлекателен для женщины на уровне инстинкта. Ведь подобные качества подсознательно обещают, что избранник нацелен бороться за блага семьи и кормить потомство. Тем не менее, умение управляться с ружьем или удочкой действительно мало что могут сказать о любовном потенциале. Ведь сексуальность формируют множество факторов, среди которых темперамент, психологические особенности, воспитание, установки. Конечно, немалую роль играют и отношения в конкретной паре: насколько партнеры откровенны друг с другом, не боятся обсуждать проблемы, готовы развивать интимную сферу и учиться чему-то новому», - комментирует психолог, сексолог, тренер «СЕКС.РФ» Оксана Бачинская.

Исследование проводилось с 11 по 28 апреля 2019 г. в формате анкетирования посетительниц тренинг-центров «СЕКС.РФ» в Москве, Санкт-Петербурге и Нижнем Новгороде. В опросе приняли участие 309 респонденток – женщины старше 18 лет, ведущие половую жизнь.

Джерело

Далі...

На Волині браконьєри полювали на лося

У Волинській області надійшла інформація від громадських інспекторів та жителів Ратнівського району про те, що 11 травня 2019 року на території мисливських угідь Ратнівського УТМР планується полювання на лося.

Про це повідомляє Державна екологічна інспекція у Волинській області.

Для перевірки зазначеної інформації була направлена рейдова група з працівників екологічної інспекції.

Під час проведення рейду на предмет виявлення незаконного полювання на території мисливських угідь Ратнівського УТМР в урочищі Туречно між селами Краска та Залісся в лісовому масиві затримали групу браконьєрів, ними виявились троє чоловіків із Ратнівського району, які ймовірно хотіли вполювати лося, бо із мисливською зброєю в руках рухалися саме у напрямку слідів, залишених цим лісовим красенем.

Горе-мисливці спробували втекти, але їм це не вдалося, оскільки працівники екологічної інспекції виявилися спритнішими.

За фактом виявлених порушень правил полювання інспекторами складено три протоколи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.85 КУпАП, на порушників накладено штраф по 1020 гривень.

Полювати на лося заборонено, відповідно до чинного Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.12.2017р. №481 «Лось європейський» занесений до Червоної книги України.

Відповідно до ч.1 ст.248 КК України, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Крім того, в ході проведення зазначеного рейду співробітниками Інспекції встановлено порушення вимог статтей 25, 27, 63 Закону України «Про тваринний світ» та пунктів 3.14, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, на порушників складено 9 адміністративних протоколів, з них за ч.3 ст. 85 КУпАП – 7 протоколів за якими правопорушники були притягнути до відповідальності у вигляді штрафів та за ч.4. ст.85 КУпАП – 2 протоколи, які були передані до суду, також було виявлено та вилучено безхазяйні заборонені знаряддя лову (сітки рибальські загальною довжиною 700 м.).

Державна екологічна інспекція у Волинській області закликає громадян бути відповідальними, дотримуватись вимог природоохоронного законодавства і у випадку виявлення фактів порушень на території області, повідомляти за телефоном гарячої лінії: 0332 72 33 96.

22:45, 14 Травня 2019

Джерело

Далі...

На межі Рівненської та Волинської областей обстріляли автомобілі лісівників

На межі Рівненської та Волинської областей обстріляли дві службові автівки лісівників Клеванського лісового господарства.

Про це з посиланням на інформацію головного лісничого Клеванського лісового господарства Петра Кусіка повідомляє Суспільне Рівненщини.

Інцидент трапився на 17-му кварталі Суського лісництва у ніч на 14 травня. Там чергувала лісова охорона. Зі слів Петра Кусіка, останні помітили у лісі автівку. Далі невідомі намагалися чинити опір охоронцям лісу.

"Дві машини "Ниву" хотіли закрити, їм не вдалося і вони вискочили. Сокирою там чи битою розбили скло, де водій сидить. Але наша "Нива" від’їхала, по ній чимось стріляли. Не знаю, з чого вони стріляли. Тоді наша "Нива" від’їхала в сторону, вони її почали переслідувати, але не догнали. Назустріч вже по дорозі між Мочулками, Рівненська область, і Деражне, теж Рівненська область, а дорога проходить через Волинську область, їхала наступна машина, теж наша, Ставського лісництва. Під’їхав старший майстер, назустріч його перепинили, під час руху зупинили три автомобілі, його автомобіль зупинили посеред дороги, порозбивали всі вікна, обстріляли машину. Його витягли через ліве розбите скло, де водій сидить", – розповів головний лісничий Петро Кусік.

Повідомлення про інцидент, який трапився о 2-й ночі, отримали поліцейські Волині. Як розповів керівник відділу комунікації Нацполіції Волинської області Віктор Гомоль, заявник повідомив правоохоронцям про осіб, які буцімто мали намір здійснити незаконну вирубку лісу. Однак, на місці поліцейські виявили лише пошкоджений автомобіль лісників.

"На виклик одразу виїхала слічо-оперативна група Ківерцівського відділу поліції. Правоохоронці задокументували механічні пошкодження автомобіля "ВАЗ" лісової охорони, опитали очевидців події. Наразі проводиться перевірка. Попередньо тілесних ушкоджень ніхто не отримав", – сказав керівник відділу комунікації Нацполіції Волинської області.

Прокоментували інцидент і в рівненській поліції. Зі слів прес-офіцерки ГУНП Марії Юстицької, група реагування патрульної поліції також прибула на місце інциденту, втім, порушників на місці вже не було.

Наразі у поліції тривають заходи із розшуку причетних до конфлікту осіб.

Сьогодні, 20:40

https://www.volyn24.com/news/126956-na-mezhi-rivnenskoi-ta-volynskoi-oblastej-obstrilialy-avtomobili-lisivnykiv

Далі...

Міжнародна нарада «Як реагувати на погіршення стану лісів» у Празі (Чеська Республіка)

Міжнародна співпраця щодо обміну практичним досвідом і науковими знаннями необхідна для визначення успішної стратегії захисту лісів від шкідливих комах, стихійних явищ і пожеж. Це було основним лейтмотивом наради ThinkForest на тему: «Як реагувати на погіршення стану лісів у Європі», яка відбулася 4 квітня у Празі.

Вона пройшла під егідою суспільної європейської організації THINK FOREST із залученням експертів і науковців, політиків і власників лісів, громадських організацій і журналістів для обговорення напрямів адаптації лісового сектора до глобальних змін клімату.

Усихання лісів сьогодні виходить за межі національних кордонів, тому лісові стратегії, реакції на негативні впливи також мають розроблюватися на рівні Європи або навіть світу.

Нараду відкрив Міністр агропромислового комплексу Чеської республіки Мірослав Томан, а головував – голова європейської організації THINK FOREST, колишній прем’єр-міністр Швеції Горан Персон. У семінарі взяли участь понад 150 науковців, політиків, лісівників, журналістів із 27 країн Європи (Чеської республіки, Великобританії, Ірландії, Швеції, Фінляндії, Франції, Австрії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, України, Білорусі та ін.). Від України у нараді взяла участь К. В. Давиденко, с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА.

За останні 40 років у Європі зросла кількість природних порушень балансу лісових екосистем, посилених зміною клімату та змінами в структурі та складі лісів протягом останніх десятиліть під впливом лісового господарства. Так, професор Штефан Рамсторф із Потсдамського Інституту досліджень впливу клімату розповів про майбутні кліматичні тенденції на глобальному рівні. «Глобальне потепління є однозначним і триває, і сьогодні це – гонка проти часу», – сказав він.





Професор Штефан Рамсторф із доповіддю про зміну клімату

Професор Рупер Зейдл надав дуже цікаву презентацію стосовно багаторічних досліджень виникнення порушень у лісових екосистемах (пожежі, вітровали тощо), роблячи наголос на тому, що це дійсно природний процес динаміки лісових систем, який відбувався і 200, і 300, і 1000 років тому.

Так, стихійні явища (пожежі і вітровали) описані в природних лісах сотні років тому, а закам’янілі сліди стовбурових комах знайдені у фрагменті дерева віком 90 мільйонів років.





Слайди з презентації професора Р. Зейдла про залишки дерев із ходами комах
90 мільйонів років тому (зверху) та збільшення площі пожеж, вітровалів та осередків ксилофагів у Європі за останнє десятиріччя (знизу)

Крім цього, професор Рупер Зейдл розповів, що негативні чинники, як-от: вітровали, пожежі, спалахи короїдів – є природними процесами. Вони можуть підвищувати біорізноманіття у лісі через декілька років і є одним із регулювальних чинників балансу лісових екосистем – «знищення» нестійких лісів і адаптації до зміни клімату тих місцевих видів, що залишилися (або чужорідних видів, що прийшли).





«Home message» від професора Р. Зейдла

Професор Чеського Аграрного Університету Томаш Хлясний доповів про динаміку спалахів масового розмноження короїдів у Чехії («Living with bark beetles: impacts, outlook and management options»). Він зазначив, що спалахи в останні роки досягли безпрецедентної інтенсивності. Щонайменше 18 немісцевих видів короїдів поширилися в Європі, а майбутні осередки спалахів будуть посилюватися зміною клімату, поширюючись на нові території. Серед рекомендацій чеських науковців – «комплексне управління негативними чинниками», що поєднує моніторинг, санітарні заходи, методи лісівництва й тактику «невтручання», що вимагає перегляду санітарних заходів, зниження суворих юридичних обмежень тощо.





Рекомендації щодо заходів контролю поширення осередків короїдів
від чеських науковців

Під час семінару продемонстровано декілька презентацій щодо впливу біотичних чинників (вітровали, сніголами, пожежі тощо) на лісові екосистеми та стратегії подолання наслідків у різних країнах. Під час наради презентації чергувалися з груповими обговореннями.





Дискусійний форум за участю Фіони Харвей (Великобританія) і Катерини Давиденко (Україна)

Від України К.В. Давиденко (лабораторія захисту лісу УкрНДІЛГА) виступила як учасник дискусійного форуму в питанні про те, які найбільш необхідні кроки треба зробити для підвищення стійкості лісів, і стосовно напрямів швидкого реагування лісового сектору в Європі. К.В. Давиденко обговорила питання щодо необхідності обміну між науковцями і лісівниками європейських країн досвідом щодо впровадження різних стратегій і практик лісового менеджменту для зменшення впливу негативних чинників на лісові екосистеми, запобігання ризиків природних небезпек, пов’язаних із лісами, ефективних інструментів адаптації лісів до зміни клімату на рівні лісової галузі, держави та суспільства.

Клімат змінюється дуже швидко, тому для підвищення стійкості лісових дерев до нових шкідників, патогенів і кліматичних факторів необхідні рішення з обов’язковим залученням науковців, лісівників, політиків і громадськості. Так, ключові стратегії поліпшення стійкості та реагування лісів у контексті зміни клімату шляхом сталого управління лісами включають:

• підтримання здорових лісових екосистем;
• збереження та посилення біорізноманіття лісових екосистем;
• підтримання генетичного різноманіття в лісових насадженнях (високий рівень генетичної різноманітності, ефективний дрейф генів, фенотипове різноманітність тощо);
• збереження складності лісового насадження (структурної, видової та вікової);
• контроль чужорідних інвазійних шкідників і патогенних мікроорганізмів та зменшення впливу немісцевих видів на лісовідновлення;
• відновлення деградованих лісів;
• мінімізація антропогенного тиску;
• уникання різкого зменшення лісистості.

К. В. Давиденко, канд. с.-г. наук,
с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА

http://uriffm.org.ua/content/mizhnarodna-narada-yak-reaguvaty-na-pogirshennya-stanu-lisiv-u-prazi-cheska-respublika

Далі...

Міжнародна нарада експертної групи з адаптації лісів до змін клімату (Прага, Чеська Республіка)

5 квітня 2019 року на базі лісового факультету Чеського Аграрного Університету (Прага, Чеська Республіка) проведено третю міжнародну нараду експертної групи з адаптації лісів до змін клімату.

Нарада відбулася під егідою європейської організації FOREST EUROPE з метою обговорення напрямів адаптації лісового сектору до глобальних змін клімату. У ній взяли участь фахівці наукових організацій і державних установ лісового господарств 10 країн Європи (Чеської республіки, Великобританії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Німеччини, Угорщини, Словаччини, Литви, України), три міжнародних спостерігача та експерти галузі лісового господарства – загалом 21 особа. Від України у нараді взяла участь К. В. Давиденко, с. н. с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА.

Що таке FOREST EUROPE?

FOREST EUROPE (бренд конференції міністрів з охорони лісів у Європі) – це платформа загальноєвропейського волонтерського політичного процесу високого рівня для діалогу та співпраці у сфері лісової політики в Європі. FOREST EUROPE розробляє спільні стратегії для країн, що підписали Конвенцію (46 європейських країн і Європейський Союз) щодо стратегії, як захистити і стабільно управляти лісами. З 1990 року співпраця міністрів та інших працівників державних установ, відповідальних за лісовий сектор в Європі, має великий економічний, екологічний та соціальний вплив на національному та міжнародному рівнях. Внаслідок діяльності FOREST EUROPE розроблені основні принципи, напрями, критерії сталого управління лісами. Так, із метою узгодження способів сталого управління лісами в Європі FOREST EUROPE періодично проводить конференції на рівні міністрів, на яких приймаються зобов’язання для країн і резолюції для міністерств. Зобов’язання, затверджені міністрами, є основою для впровадження сталого управління лісами в європейських країнах, пристосованого до національних умов і узгодженого з рештою регіону, і одночасно зміцнюють міжнародне співробітництво. FOREST EUROPE залучається до інших глобальних і регіональних процесів та ініціатив стосовно питань найвищої політичної та соціальної актуальності, пов’язаних із лісами. (https://foresteurope.org/ ).

Третю зустріч експертів відкрив Міхал Ванчо, представник відділу зв’язку FOREST EUROPE (LUB), який виконує функції головного секретаря організації. Він наголосив на важливості теми адаптації лісів до зміни клімату на політичному рівні та в лісовому секторі. Міхал Ванчо розказав про другу зустріч експертів на базі платформи FOREST EUROPE, під час якої обговорювалася підготовка восьмої міністерської конференції з питань захисту лісів у Європі, що відбудеться 28–29 жовтня 2020 року в Братиславі. Він повідомив, що делегати країн вже проінформовані про хід роботи експертної групи, а також про результати онлайн-опитування щодо впровадження заходів з адаптації лісів в Європі. Доповідач підкреслив, що робота цієї групи експертів та її результати мають створити важливу наукову та оперативну основу для підготовки конференції міністрів та підтримувати політичний, галузевий і науковий діалог шляхом надання інформації політикам щодо прогнозування, запобігання та управління лісовими ризиками з урахуванням транскордонних особливостей.



Далі Матей Шварц (Відділ зв’язку FOREST EUROPE) представив оновлені результати опитування щодо адаптації лісів до зміни клімату на загальноєвропейському рівні, яке було проведено з метою збору поглибленої інформації про конкретні заходи з адаптації, що впроваджуються в країнах-учасниках. Він стисло описав структуру анкети та її цілі. До засідання експертної групи було надано 28 анкет, із яких 23 були подані країнами, 1 – Європейською Комісією, 6 – субнаціональними регіонами. Нині Європейський лісовий інститут (EFI) аналізує відповіді. Аналіз виявив, що серед тих країн, де існують ефективні механізми адаптації до змін клімату, найбільш впливовими були фінансові механізми для підтримання адаптації лісів. У ході обговорення висловлено думку, що ефективна інформаційна кампанія сприяє поширенню ефективних механізмів і залученню додаткових фінансів для їхнього впровадження (приклад Швеції).

Маркус Лінднер (EFI) підбив підсумки основних повідомлень з події ThinkForest - FOREST EUROPE «Як реагувати на погіршення стану лісів у Європі» та ініціював групове обговорення напрямів і результатів, базуючись на досвіді кожної країни. Ідея обговорення: погіршенню стану лісів неможливо запобігати окремо в рамках «лісової галузі», де неминуче збільшуються витрати на ведення лісового господарства в умовах зміни клімату. Тому лісівникам необхідно посилити співпрацю та отримати підтримку від інших секторів (наприклад, деревообробної промисловості, екологічних фондів тощо).

Іншою важливою проблемою було те, що лісове господарство має бути проактивним настільки, наскільки це можливо, виявляти пробіли у знаннях і покращувати практику управління. Зазначалося, що погіршення стану лісів може розглядатися як можливість подолати негативні наслідки управління лісовим господарством та посилити адаптаційні можливості відновлених лісів.

Також було зазначено необхідність адаптування всього лісового сектору до зміни якості та кількості деревини, що постачається з лісів Європи, бо за 20 років може змінитися ринок деревини. Доступними є дешеві хвойні породи з інших регіонів, таких як Канада або Китай, а реакція лісової промисловості може бути повільною. Тому під час цього перехідного періоду стан європейських власників лісів може бути важким. Так, сьогодні у Швеції генетичне поліпшення насаджень ялини розглядається як шанс отримати високоякісну деревину, а з іншого боку, там заборонено висаджувати ялину на сухих ділянках.

Маркус Лінднер (EFI) також представив результати експертного опитування, проведеного під час підготовки засідання Експертної групи. Переважна більшість експертів повідомили, що протягом останніх 10 років збільшилися знання про адаптацію лісів до зміни клімату. Понад 75 % заявили, що спостережувані наслідки зміни клімату зросли, а для 2/3 експертів спостережувані наслідки перевищили очікування.

Також у рамках наради відбулися групові обговорення придатності та меж адаптаційних заходів, спостережуваних наслідків зміни клімату, збитків від порушень і розвитку заходів з адаптації. Експертами відзначено, що в багатьох країнах досвід і знання покращились у бік кращого розв’язання проблем зміни клімату та лісового господарства, проведені фундаментальні дослідження щодо покращення генетичного потенціалу дерев, стійкості видів і оцінювання загальної придатності видів за різних сценаріїв зміни клімату. Так, наприклад, добре відомо, що частка ялини в складі насаджень має бути зменшена, але переходу на іншу породу заважають, зокрема, невизначеність життєздатності відновлення. Покращується розуміння техніки лісорозведення та використання ґрунтових вод для пом’якшення ризиків посухи.



Положення про використання репродуктивного матеріалу все ще потребують подальшого вдосконалення. У деяких країнах не існує достатнього законодавства щодо документування джерел репродуктивного матеріалу, тоді як в інших країнах чинні правила є надто обмежувальними, що перешкоджає вибору відповідного генетичного матеріалу в умовах змінених кліматичних умов.

Під час зустрічі обговорено заходи боротьби з наслідками спалахів короїдів. Було заявлено, що поширення осередків короїдів не підлягає контролю. Найбільш важливим є відновлення лісової екосистеми та вживання заходів з адаптації, спрямованих на створення майбутніх лісів із більшим різноманіттям.

Взагалі, лісове господарство не має спроможності швидко адаптувати ліси. Найкращим захистом від зміни клімату є підтримання різноманіття на рівні альфа, бета і гамма, однак впровадження та відповідних застосування заходів є занадто повільними. Існують великі прогалини в знаннях щодо економіки лісів і ринкових перспектив стосовно величезної кількості широколистяних видів, які надходитимуть на ринок у майбутньому. Занепокоєння викликає й те, що заходи з адаптації можуть призвести до зниження щільності деревини багатьох видів.

К. В. Давиденко, канд. с.-г. наук,
с.н.с. лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА

Опубліковано daria Втр, 14/05/2019 - 09:33
http://uriffm.org.ua/content/mizhnarodna-narada-ekspertnoyi-grupy-z-adaptaciyi-lisiv-do-zmin-klimatu-praga-cheska

Далі...

Українські біосферні резервати вчаться адаптуватися до змін клімату, - Василь Полуйко

Заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко переконаний, що українські природоохоронні об’єкти як частина всієї екосистеми мають бути готові до кліматичних викликів і в нових умовах зберегти природні багатства України. Про це він заявив під час засідання координаційного комітету «Адаптація на основі екосистем до зміни клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів».

«ООН назвала зміну клімату найбільшою загрозою для природи й людства у 21 столітті. У цьому контексті результати проекту, що розробляє пропозиції для адаптації екосистем і господарської діяльності на прикладі біосферних резерватів, є стратегічно важливими. Кліматологи радять адаптуватися до нової реальності, а біосферні резервати якраз можуть стати ілюстративними пілотними майданчиками для екосистемної адаптації», - сказав Василь Полуйко.

Під час зустрічі, на якій був присутній сам Міхаель Зукков (відомий у Європі еколог, нагороджений альтернативною Нобелівською премією від Фонду нагород за «Правильний стиль життя у 1999 рік») та представники Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина), було презентовано світові приклади адаптації резерватів.

Нагадаємо, що минулого року цей Фонд разом із німецькими партнерами розпочав в Україні проект, який передбачає апробацію нових підходів до зміни клімату у трьох біосферних резерватах України: Деснянський (Сумська область), Розточчя (Львівська область) та Західне Полісся (Волинська область).

За словами заступника Міністра, цей проект створений для того, щоб показати українські біосферні резервати як пілотні території сталого розвитку шляхом створення спільних стратегій та впровадження проектів з екосистемної адаптації до зміни клімату. Особливістю проекту є те, що фахівці намагаються використати ресурси та функції природних екосистем для адаптації до негативних наслідків зміни клімату.

«Обрані біосферні резервати ЮНЕСКО є найкращими модельними регіонами для прикладів екосистемної адаптації до зміни клімату, зокрема й тому, що представляють різні географічні регіони, соціально-економічні умови, а також проблеми природокористування. Вони є польовими лабораторіями з екосистемного стійкого розвитку. І я дякую нашим міжнародним партнерам за співпрацю і допомогу», - сказав Василь Полуйко.

За його словами, особливістю проекту є те, що внаслідок адаптації до кліматичних стресів виграє не тільки природа, але й населення, яке щоденно використовує її ресурси. Важливо, що одним з основних завдань резерватів є не тільки збереження природи, а й гармонійна взаємодія природи та людей, які живуть поруч.

Він також пояснив, що власне це і відрізняє резерват від, наприклад, заповідника, де людська діяльність заборонена.

Крім того, під час Координаційної ради було розроблено подальші заходи з адаптації екосистем до змін клімату. Зокрема, зміни складу лісу, переходу від хвойних монокультур до змішаних широколистяних лісів, або створення елементів зеленої інфраструктури в агроландшафтах показують перспективність підходів екосистемної адаптації для зменшення температури поверхні.

Варто відзначити, що напрацювання проекту будуть розглянуті на серії семінарів за участю місцевих заінтересованих сторін і науковців у кожному з цільових біосферних резерватів протягом наступного місяця.

14.05 20:47
RuporZT

http://ruporzt.com.ua/interestingness/126168-poluyko-ukrayinsk-bosfern-rezervati-vchatsya-adaptuvatisya-do-zmn-klmatu.html

Далі...

Вища лісівнича освіта в Україні: куди йдемо? - Петро ЛАКИДА

ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ

За роки незалежності кількість університетів і коледжів, які отримали ліцензії на підготовку фахівців для лісової галузі, зросла в геометричній прогресії. А якість?

В умовах глобальних змін клімату, які може відчути пересічний громадянин у будь-якому куточку планети, об’єктом особливої уваги постає ліс. Адже тільки він з наземних екосистем вносить найбільшу частку у виконання таких екологічних функцій, а в ринковому середовищі — послуг, як генерування кисню, тривалого депонування вуглецю тощо. Щоденно спекулюють на темі лісу непрофесійні, некомпетентні псевдоекологи, політики, недобросовісні журналісти.

Чого тільки не наслухаєшся. Що ліс тотально вирубують і вивозять за кордон, навіть «дріва», як дозволяє собі називати дрова паливні або технологічні один вельми популярний народний депутат. Так, у лісовій галузі України вистачає проблем: немає національної лісової політики — конституції лісівників, яку ні парламент, ні поважні міністерства, у відання яких віддавали лісову галузь за роки незалежності, а це їх функціональний обов’язок, не спромоглися її опрацювати й ухвалити у вигляді закону; політичне підпорядкування галузі партіям і блокам залежно від того, хто створював провладну коаліцію, й на чолі галузі з’являлися ставленики некомпетентні, ще й злодійкуваті; брак державної підтримки, передовсім фінансової, бідних на лісові ресурси регіонів. Цей перелік можна продовжувати. Але мені як людині, пов’язаній із лісівничою освітою, хотілось би порушити саме цю тему.

Виховувати тих, хто «плекатиме паростки кленові», потрібно з юних літ. Фото з сайту lis-kr.gov.ua

Світова спільнота стурбована

Мабуть, не випадково оголошене ООН цьогорічне святкування Міжнародного дня лісу, яке відзначають у всьому світі традиційно 21 березня, відбувається під гаслом «Ліс і освіта». Світова спільнота стурбована цією проблемою. Адже в Європі, як свідчать підсумки 8-го з’їзду деканів факультетів і директорів лісогосподарських інститутів, який відбувся торік восени у Трансільванському університеті (місто Брашов, Румунія), де мені випала честь представляти Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ), стурбовано звучала сентенція про зменшення кількості лісівничих факультетів і кількості студентів у таких класичних для нас лісівничих країнах, як Німеччина.

А що ж Україна? Освітній ступінь бакалавра спеціальності 205 «Лісове господарство» дає змогу забезпечити працевлаштування фахівця з відповідним дипломом на багатьох посадах на лісогосподарських підприємствах — від майстра лісу до лісничого, інженера тощо. Він база для вищих освітніх ступенів — магістра, доктора філософії й доктора наук.

Тривалий час на освітньому ринку України здійснювали освітянські послуги з підготовки фахівців для лісової галузі лише два університети: Державний вищий навчальний заклад «Національний лісотехнічний університет України» (м. Львів) та Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ).

У яких куточках світу і сьогодні не зустрінеш їхніх випускників, а особливо у колишньому «єдиному і неділимому» — від країн Балтії до Сахаліну, від Молдови до Киргизстану. Тисячі лісівників, політичних і громадських діячів підготували ці виші. Тільки з НУБіП випускники були лісовими міністрами або прирівняними до них керівниками галузі в Україні (тричі), Польщі, Молдові, а моєму однокурсникові з Киргизстану вдалося з лісівничої посади піднятися на рівень міністра закордонних справ цієї країни. Це свідчить про те, що підготовка лісівників у цих вишах високопрофесійна.
Досить тиражувати економічних диверсантів

Але часи змінилися. За роки незалежності кількість університетів і коледжів, які отримали ліцензії на підготовку фахівців для лісової галузі за ОС бакалавр, зросла в геометричній прогресії. Їх нині 27 (25 університетів і два коледжі). З одного боку, це свідчить про привабливість та престиж лісової галузі, з іншого — брак чіткої державної політики щодо підготовки фахівців. Звісно, у ринкових умовах не можна університетам забороняти здійснювати освітянські послуги, якщо вони відповідають ліцензійним умовам. Але які ж ці умови?

Аналізуючи систему підготовки фахівців для лісової галузі у тепер уже численних університетах та коледжах і більшість із них відвідавши особисто, зауважу, що велику кількість факультетів (кафедр) з підготовки лісівничих спеціальностей, які створено в університетах останніми роками, не забезпечено необхідною кількістю викладачів вищої кваліфікації (кандидати і доктори наук) саме з наукових лісівничих спеціальностей (їх поки що, за старою класифікацією, тільки п’ять) 06.03.01 — лісові культури і фітомеліорація (біологічні та сільськогосподарські науки), 06.03.02 — лісовпорядкування та лісова таксація (сільськогосподарські науки), 06.03.03 — лісознавство і лісівництво (біологічні та сільськогосподарські науки). У деяких з них працює один — три кандидати наук (Чернігів, Ужгород, Житомир, Чернівці тощо). Чи можна порівнювати їх з НУБіП або НЛТУ, де за цими спеціальностями на постійній основі працюють по 20 докторів наук, 60—70 кандидатів, здійснюють підготовку наукових кадрів, функціонують спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій?

Бентежить, що у деяких містах здійснюють підготовку фахівців у кількох університетах: у Харкові — чотири, Житомирі та області — три, у кількох областях — по два. Більшість цих навчальних закладів мають слабку лабораторну базу, бракує навчально-наукових лісових господарств (на кшталт Боярської лісової дослідної станції НУБіП), що не сприяє високоякісній підготовці фахівців для лісової галузі.

Звісно, щоб видати випускникові диплом бакалавра, освітній заклад повинен пройти акредитацію спеціальності на відповідність освітянським стандартам. Поки що цю функцію здійснює МОН, хоч за законом, це не властива цьому міністерству функція. Її має здійснювати Національне агентство з оцінювання якості вищої освіти, друга каденція якого щойно розпочала роботу. Сподіватимемося на його об’єктиву роботу. Можливо, воно припинить підготовку економічних диверсантів для лісової галузі.

Рік у рік державне замовлення для лісової галузі за цим освітнім ступенем істотно зменшується на противагу зростаючій кількості вишів, які претендують на його виконання. Наприклад, для випускників загальноосвітніх шкіл, які вступають через систему ЗНО на денну форму навчання, останніми роками воно становить 200—220 осіб. Багато це чи мало? Звісно, з огляду на велику плинність кадрів це мало, і галузь уже відчуває нестачу лісівників у деяких областях. Якщо порівняти зі спеціальністю «Право», то держзамовлення для цієї категорії абітурієнтів на порядок вище.

Можна тільки уявити розподіл цієї кількості абітурієнтів, які претендують на навчання за державним замовленням (а саме воно йде за абітурієнтом у виш), у 27 навчальних закладах! Як свідчить статистика МОН, за підсумками прийому абітурієнтів у 2018 році в деяких вишах зголосилося навчатися лісової справи від 1 до 5 студентів. Про які науково-педагогічні колективи можна говорити з таким контингентом? Яка наука може бути в такому університеті?

То куди ж ідемо?

Петро ЛАКИДА,

доктор сільськогосподарських наук, 

професор, 

академік Лісівничої академії наук, 

академік Міжнародної академії інформатизації, 

заслужений діяч науки і техніки 

України

PS В умовах бездіяльності державних установ, які повинні здійснювати регулювання ринку освітніх послуг, одна надія на громадські організації. У лісівничій галузі це громадська рада при Держлісагентстві України, Товариство лісівників і небайдужа громадськість, для яких уже сьогодні важливо, хто «плекатиме паростки кленові» і «живе й працює для століть».


Урядовий кур'єр, середа, 15 травня 2019 року, № 89 (6452), стор. 4

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/visha-lisivnicha-osvita-v-ukrayini-kudi-jdemo/

Далі...

Як кадри з бойовика. Нічні пригоди рівненських лісівників (ФОТО)

Інцидент стався у Суському лісництві, а потім на дорозі між Клеванем і Деражним

ФОТО Петро Кусік надав журналістам UA:Рівне

Лісівники у Клеванському лісгоспі зупинили незаконну вирубку лісу. Інцидент стався вночі у Суському лісництві.

Лісівники помітили автомобіль, на якому зловмисники приїхали рубати ліс. Тікаючи з лісу, крадії пошкодили колесо у своєму автомобілі в одній з пасток, розставлених у лісі. На дорозі сталося одразу кілька сутичок охоронців лісу і зловмисників. Останні пошкодили лісівникам одразу два автомобілі.

За словами головного лісничого Клеванського лісгоспу Петра Кусіка, скло в автомобілях били сокирами. На автівках - сліди, наче їх обстрілювали. Після інциденту зловмисники почали тікати у напрямку Волинської області:

Автомобіль з пробитим колесом поїхав у напрямку Цумані. Далі він їхати не міг, бо ж у нього стерлася гума, диск пошкоджений. Тож хлопці пересіли в інший автомобіль, до них приїхало «підкріплення» так зване.

Потім до покинутого автомобіля приїхала група, яка хотіла забрати його. Втім, їм на заваді стали правоохоронці, які прибули на виклик.

Тож зловмисники перекинули автомобіль, а потім і взагалі підпалили його, — розповів Петро Кусік.

ФОТО Петро Кусік надав журналістам UA:Рівне

ФОТО Петро Кусік надав журналістам UA:Рівне


На місце інциденту виїжджали два екіпажі патрульної поліції, які наздоганяючи зловмисників доїхали до кордону Волинської області, розповіла прес-офіцер Нацполіції Рівненщини Марія Юстицька. А правоохоронці Волинської області задокументували факт пошкодження автомобілів лісівників. Нині поліція встановлює причетних до інциденту осіб, розповів речник ГУНП у Волинській області Віктор Гомоль.

https://radiotrek.rv.ua/news/yak_kadry_z_boyovyka_nichni_prygody_rivnenskyh_lisivnykiv_foto_236569.html

Далі...

Лісівники Полтавщини підготували засоби до пожежонебезпечного періоду

Середина травня – фактично завершується перший період пожежного «сезону» в лісах. Полтавщину цього року біда обійшла стороною, оскільки було зафіксовано лише дві невеликі лісові пожежі на території області. Проте наступний період – літній, один з найспекотніших та найнебезпечніший для лісових масивів.

З метою профілактичних та попереджувальних заходів з охорони лісів від пожеж у поточному році проведено обрізку гілля у хвойних дерев на площі 11,4 га, влаштовано 882 км мінералізованих смуг, проведено доглядів 7819 км, перекрито 542 позапланових доріг, повідомляють у Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.


На підприємствах області діє 8 лісопожежних станцій: 5 першого типу і 3 другого типу.

Для гасіння лісових пожеж лісгоспи області мають 36 пожежних автомобілів, 14 лісопожежних модулів, 20 мотопомп, 274 ранцевих вогнегасників. Для забору води влаштовано 12 пожежних водойм та 43 пірси для забору води з природних джерел.

Для нагляду за пожежним станом лісових насаджень по підприємствам діє 23 системи відео нагляду.

Варто відзначити, що в кожному підприємстві працює лісова пожежна охорона, яка постійно проводить патрулювання лісовими масивами. З початку року здійснено 322 рейди з виявлення порушників правил пожежної безпеки у лісах.

Лісівники Полтавщини закликають всіх відпочиваючих поблизу лісових масивів дотримувати правил пожежної безпеки та прибирати за собою сміття! Лісову пожежу набагато легше попередити, ніж загасити.

14.05.2019

https://np.pl.ua/2019/05/lisivnyky-poltavshchyny-pidhotuvaly-zasoby-do-pozhezhonebezpechnoho-periodu/

Далі...

ЗМІНИВШИ ЗАКОНОДАВСТВО, МИ ДАМО ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Нещодавно у ВР зареєстрував законопроект № 10221 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі».

Верховна Рада минулого року прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Поява відповідної зміни стала можливою внаслідок порушення регламентних норм, коли між першим та другим читанням внесли правку, яка жодним чином не кореспондується з положеннями законопроекту, що були ухвалені в першому читанні.

У документі зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто, до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, то після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (був 1 платіж, а стало 2 платежі, причому порядку взаємозаліку не передбачено, тобто наявне подвійне оподаткування).

Звертаю увагу на те, що зміни до Податкового кодексу стосовно подвійного оподаткування внесли без обговорення у сесійній залі, і в Закон, який не мав відношення до лісової галузі.


Моя позиція

Парламент, крім запровадження комплексу заходів для підтримки та розвитку як лісового господарства, так і громад, має скасувати новий податок на лісові землі. Тому зареєстрував у ВР законопроект № 10221, який при прийнятті забезпечить скасування впливу додаткового податкового навантаження на діяльність суб’єктів господарювання лісової галузі, що надасть можливість для розвитку лісового господарства.

https://blog.poltava.to/bublyk/8231/

Далі...