ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 травня 2019

Посадовців Виноградівського лісгоспу покарали за незаконну рубку лісу

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) до адміністративної відповідальності притягнуто 28 посадових осіб



Про це повідомили у Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, пише Depo.Закарпаття.

Державне підприємство "Виноградівське ЛГ" в повному обсязі та добровільно відшкодувало заподіяні державі збитки внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 23 024 грн.

Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області було проведено планову перевірку ДП "Виноградівське ЛГ". В ході перевірки інспекторами в держлісфонді виявлено порушення вимог Лісового Кодексу України, зокрема незаконна рубка дерев, пошкодження дерев до ступеня припинення росту, пошкодження дерев до ступеня неприпинення росту, пошкодження лісових культур старше 6 років. Відповідно до Методики “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу” проведено розрахунки розмірів відшкодування збитків та виставлено претензію для добровільного сплати.

Крім того, за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) до адміністративної відповідальності притягнуто 28 посадових осіб на загальну суму штрафів 3 655 грн, які сплачено в повному обсязі.

Нагадаємо, закарпатське лісове господарство спростувало інформацію про контрабанду у будинку лісника.

Закарпаття
17 травня 2019 17:52

Относительно обязательного исполнения п. 6.1.2 Правил организации и выполнения авиационных работ в сельском и лесном хозяйстве по подробному изучению района полетов перед началом АХР


ДЕРЖАВНА АВІАЦІЙНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ЛЬОТНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

від 12.02.2019 р. N 13/108-19

Керівникам експлуатантів, що виконують авіаційно-хімічні роботи

Керівникам експлуатантів, що заявляють польоти на виконання авіаційно-хімічних робіт (АХР), під час сезонної підготовки льотного складу особливу увагу звернути на додаткове вивчення вимог стосовно обов'язкового виконання КПС п. 6.1.2 Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві (наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2006 N 1179) стосовно детального вивчення району польотів перед початком АХР.

Результати вивчення відобразити у відповідних документах з дотриманням вимог затверджених програм підготовки, викладених у Керівництвах з виконання польотів.


Заступник директора департаменту
льотної експлуатації - начальник
управління виконання польотів

Е. Дьомін

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) в абзаці другому статті 64 слова "від трьох до семи" замінити словами "від шести до чотирнадцяти", а слова "від п'яти до восьми" - словами "від десяти до шістнадцяти";

2) у статті 65:

в абзаці другому частини першої слова "від п'ятнадцяти до тридцяти" замінити словами "від тридцяти до шістдесяти", а слова "від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти" - словами "від ста п'ятдесяти до трьохсот";

в абзаці другому частини другої слова "від тридцяти до шістдесяти" замінити словами "від шістдесяти до дев'яноста", а слова "від трьохсот до шестисот" - словами "від шестисот до дев'ятисот";

3) в абзаці другому статті 651 слова "від п'ятнадцяти до тридцяти" замінити словами "від тридцяти до сорока п'яти", а слова "від тридцяти п'яти до шістдесяти" - словами "від шістдесяти до дев'яноста";

4) в абзаці другому статті 66 слова "від одного до трьох" замінити словами "від трьох до шести", а слова "від трьох до семи" - словами "від семи до десяти".

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

1) примітку до статті 2011 викласти в такій редакції:

"Примітка. 1. Під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені статтею 1 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів".

2. Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких у вісімнадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі - вартість яких у тридцять шість і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

2) примітку до статті 246 викласти в такій редакції:

"Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України                                             П. ПОРОШЕНКО


м. Київ
25 квітня 2019 року
N 2708-VIII 

П'ять незручних питань фахівцю-лісівнику

31 травня 2017 року Руслан Осташук був призначений начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства. З нагоди другої річниці перебування на посаді «Галицький кореспондент» вирішив поставити декілька незручних запитань головному лісівнику Прикарпаття, які цікавлять чи не кожного краянина.
  • З року в рік та ледь не щодня ми бачимо фото вагонів завантажених деревиною. Чий ліс і куди їде?
Прикарпаття – одна з найлісистіших областей України, тому не дивно, що прикарпатці пильно стежать за роботою лісової галузі, вболівають за збереження Карпат. Але іноді вони навіть не підозрюють, що їхньою пильністю можуть маніпулювати. Це стосується і вагонів з деревиною, посухи, повеней у Києві, Франції та Німеччнні. Це невдалий жарт, який не дає нормально працювати лісівникам і всій галузі. Тому, якщо серйозно, то вкотре наголошую та повторююся. По-перше, в Україні з 2015 року діє мораторій на експорт лісу кругляку і про його зняття навіть не йдеться. Підтвердженням цього є те, що президент Петро Порошенко відмовився підписувати і заветував зміни у законопроекті №5495, яким накладався мораторій на експорт паливної деревини (тобто дров). По-друге, користувачами лісових угідь в Україні є не тільки підприємства Державного агентства лісових ресурсів, а й комунальні та військові підприємства. Тому у вагонах, які так хвилюють прикарпатців, найчастіше деревина українських райагролісів, що йде на Румунію, або білоруська сосна, що теж транзитом проходить через вузлову станцію Івано-Франківськ. Але з 1 січня 2017 року не вивозяться з України такі деревні породи, як ялина, ялиця у діловому вигляді.


  • Шокуючі аерозйомки, фото «лисих Карпат». Що це – гірка реальність, безгосподарність чи фейк?

Ми чітко розуміємо, в який складний час живемо та працюємо. Поруч з політичними змінами, вкрай необхідними є зміни в лісовому господарстві. Головне завдання лісівників і моє, як керівника, – налагодження тісної співпраці з органами влади, правоохоронними органами, і найголовніше – з громадськістю. Адже негатив, який супроводжує галузь, не дає можливості ефективно працювати, думати про лісівничі аспекти господарювання.

Щотижня у фейсбуці ми бачимо одні й ті ж фото «лисих» гір, але мало хто з читачів візьметься їх ідентифікувати. Часто ЗМІ та блогери розповсюджують фото Румунських Карпат, Словаччини, а саме Староботянської долини в Низьких Татрах, не забувають й про острови Індонезії. Залучають для ефективного поширення дезінформації зірок шоу-бізнесу.



Згадаймо, як у 2017 році співачка Руслана переконувала українців у незаконній рубці в Карпатах, обравши вражаючу локацію з вітровальною деревиною. Буревій, що пройшов у червні, пошкодив на Прикарпатті понад 600 гектарів лісу. Передбачити таку стихію і зменшити її збитки та масштаби практично неможливо. Мавр зробив свою справу, лісову галузь дискредитували.

Але лісівники – люди справи. Тому, відкинувши емоції, скажу мовою цифр. Площа лісового фонду Івано-Франківщини складає понад 600 тис.га, з них 468 тис.га (75%) надані в користування підприємствам системи Держлісагентства України (держлісгоспам). Запас у лісах наших підприємств складає 127 млн.куб.м. Щороку в лісах приростає 1829 тис.куб.м. При проведенні лісогосподарських заходів щороку заготовляється близько 900 тис. куб.м деревини. Тому, щоб зробити Карпати «лисими», при середніх щорічних суцільних вирубках на площі 2,3 тис.га, необхідно близько 100 років. І це при умові повної відсутності посадки лісових культур, якими щорічно займаються лісівники.

Крім цього, за останні два роки вперше з’явилась тенденція до зменшення обсягів заготівлі (в 2017 році заготовили на 33 тис.куб.м менше, ніж у 2016 році, а в 2018 році ще на 40 тис.куб.м). У порівнянні з 2016 роком на 1100 га зменшились площі суцільних вирубок. Вказані об’єми є мізерними, порівняно з повоєнними роками, коли в області рубали в 4 рази більше. Пройшло 70 років, а Карпати, мов ялинка, – вічнозелені.
  • Населення гірських районів звинувачує лісівників у знищенні доріг. Вдається до перекриття автошляхів. Хто відремонтує горянам дороги?

Кошти від заготівлі лісу йдуть у державний та місцеві бюджети. За минулий рік держлісгоспи Івано-Франківського ОУЛМГ сплатили до державного бюджету понад 172 млн гривень, у місцевий – 86 млн грн., а це податок з доходів фізичних осіб, рентна плата, інші платежі, а також єдиного соціального внеску майже 69 млн грн.

За ремонт місцевих автошляхів відповідають органи місцевого самоврядування. За кошти, які лісгоспи сплачують у місцеві бюджети можна ремонтувати дороги та мости.

Для наших підприємств є надважливим завданням – прокладання лісових доріг та мостів. Адже завдяки лісовим дорогам лісівники мають доступ до насаджень, що потребують ліквідації через ураження та осередки шкідників, до стиглих та перестійних деревостанів. Протягом 11 років лісогосподарські підприємства Івано-Франківщини збудували 470 км доріг, якими користуються мешканці віддалених сіл, мандрівники і звісно, лісівники.

  • Крім легальної заготівлі деревини існує ще одна проблема – браконьєрство. Як боретеся і хто винен?

Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. Це результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.

Крім цього, в області працюють нелегальні пилорами, які ніхто не перевіряє. І саме через частку продукції, яка ними виготовляється з нелегальної деревини, область втрачає чималий ринок. Немає великої ефективності від великих штрафів. Ефективною є відповідальність громад за те, що робиться на їхній території.

  • Чи збережуться Карпати для нащадків?

Залишити слід після себе – святий обов’язок кожного з нас. Основне завдання лісівників – максимальне заліснення зрубів, покращення співвідношення між лісами природного, насіннєвого, штучного та порослевого походження. У 2018 році наші підприємства провели лісовідновні роботи на площі 2543 га. Це і посадка лісових культур–- 1120 га, природне поновлення (збереження самосіву і підросту у кількості достатній для відтворення природним шляхом) – 1423 га.

Посадковий матеріал вирощуємо у постійних і тимчасових розсадниках наших підприємств. Насіння збираємо з елітних насаджень – лісонасіннєвих ділянок та плантацій, плюсових дерев та деревостанів.

У 2018 р. наші підприємства заготовили 14 650 кг лісового насіння. Для забезпечення потреб лісовідновлення та лісорозведення вирощено близько 10 млн сіянців.

На базі Вигодського і Осмолодського лісгоспів створені сучасні центри з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою, які на сьогодні ефективно працюють, забезпечуючи потреби підприємств. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння у селекційному центрі, що в Клубівцях.

Сьогодні стратегія лісогосподарювання переорієнтовується від «ресурсної» до «біосферної». Ліс сприймається не як джерело деревини, а як основний компонент біосфери. Тому пріоритетом у діяльності лісової галузі є ефективне використання корисних властивостей лісу.

Господарювання має бути ощадливим та безперервним з точки зору залишення постійного лісового середовища. Запровадження поступового переходу до раціонального поєднання вибіркових та поступових способів рубок, формування складної різновікової структури деревостанів має стати основною стратегією для гірських лісів Карпат. Ми чітко дотримуємось цих постулатів і впевнено йдемо до основної мети – застосування невиснажливих методів використання лісу.


Опубліковано: 17.05.2019 Автор: Галицький Кореспондент

На Житомирщині буревій знищив 100 гектарів лісу



На Житомирщині буревій пошкодив понад 100 гектарів лісу, що може стати причиною оголошення надзвичайної ситуації місцевого рівня.

Про це повідомляє прес-служба Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

«Буревій-смерч, що пронісся через Новоград-Волинський, Ємільчино та Городницю, нещадно понівечив ліс. Понад 100 гектарів лісу «знесло» за лічені хвилини», - інформує прес-служба.



Зокрема, у Городницькому та Новоград-Волинському лісгоспах стихія знищила різновікові листяні та хвойні насадження, а також теплиці, де вирощують саджанці дерев.

Читайте також: На Житомирщині через негоду без світла - понад 70 населених пунктів



Зазначається, що загибель такої кількості дерев може бути оцінена як надзвичайна ситуація місцевого масштабу.

Як повідомлялася, через негоду на Житомирщині без світла залишилося 74 населені пункти.

Фото: Житомирська ОДА
17.05.2019 19:00

На Дніпропетровщині горів хвойний ліс



Вчора до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення від керівника Павлоградського лісгоспу про пожежу, що виникла у хвойному лісі урочища «Павлоградські Піски».

На допомогу лісникам виїхали вогнеборці. На місці рятувальники з’ясували, що горить лісова підстилка в хвойному лісі 69 кварталу урочища. О 16:00 пожежу зупинили та не допустили поширення вогню та виникнення верхової пожежі.

Шановні громадяни! Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області закликає вас суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в природних екосистемах! Не випалюйте суху траву поблизу лісових масивів!

Як ми писали раніше, нехтування правилами безпеки може стати причиною ще більшої проблеми, адже біля місця загорання може проходити лінії электропередач.

На Харківщині трапилася пожежа в лісі: гасили більше десяти годин



У Балаклійському районі Харківської області трапилася пожежа в лісі

У лісі в Балаклійському районі Харківської області трапилася пожежа. Вогонь поширився 16 травня на території Савинського лісництва ДП «Балаклійське лісове господарство» у кварталі 32, неподалік села Вільхуватка. Повідомлення про пожежу на номер «101» надійшло о 17:10

До місця події на допомогу пожежній техніці лісгоспу відправилися 2 відділення ДСНС на автоцистернах з міста Балаклія та селища Савинці. Площа лісової пожежі склала близько 2,5 га, горіла хвойна підстилка. Як повідомив «Коментарям» помічник начальника облуправління ДСНС Ігор Лупандін, пожежникам вдалося уникнути підняття вогню вгору – інакше пожежа б могла стати надзвичайно загрозливою для лісу.

О 18:37 пожежу було локалізовано. Надалі підрозділи ДСНС спільно з працівниками лісгоспу проводили проливання окремих осередків загоряння. О 06:00 17 травня пожежу було повністю ліквідовано. Усього на місці події було задіяно 2 автоцистерни від ДСНС, 3 автоцистерни та 1 трактор від лісгоспу. Попередня причина загоряння – занесення відкритого джерела вогню.

17.05.2019 15:56

У будинку лісника виявлено крупну партію сигарет. Лісівники кажуть, що це не будинок лісника



73 пакунки сигарет виявили учора оперативні співробітники Західного регіонального управління Держприкордонслужби спільно з прикордонниками відділу "Ділове" Мукачівського загону та представниками ДФС.

У ході проведення заходів направлених на протидію незаконному переміщенню тютюнових виробів через кордон та реалізації наявної оперативної інформації щодо ймовірної протиправної діяльності на кордоні було виявлено значну кількість пакунків тютюнових виробів обгорнутих у чорний поліетилен. Сигарети знаходились у розташованому неподалік від кордону будинку лісника. Також прикордонники затримали одного 18-ти річного громадянина України , який здійснював охорону будинку.

Зловмисники планували переправити до сусідньої Румунії 36150 пачок сигарет різних марок.

За даним фактом на адресу ГУ ДФС в закарпатській області направлено повідомлення про виявлення ознак злочину, передбаченого ст. 204 КК України.
Наразі тютюнові вироби доставлено до прикордонного підрозділу. Згодом їх передадуть співробітникам ДФС.


У свою чергу прес-служба ЗОЛУМГ розповсюдила з цього приводу заяву:

Сьогодні з’явилась новина про виявлену партію контрабандних сигарет в так званому будинку лісника.

Керівництво ДП «Великобичківське ЛМГ» повідомляє, що на території Костилівського (Д) лісництва, яке межує з державним кордоном України та Румунії, будинків лісника немає. Дана партія контрабандних сигарет була виявлена в одному з будинків, які не знаходяться на обліку ні Великобичківського лісомисливського господарства, ні жодного держлісгоспу, підпорядкованого Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.

Варто також зазначити, що прилегла територія до прикордонної смуги належить Карпатському біосферному заповіднику. Закарпатське ОУЛМГ звертає увагу на те, що цілий ряд ЗМІ оприлюднив інформацію, яка не відповідає дійсності.

Звертаємось до представників ЗМІ з проханням звертатись за коментарем до лісівників та спростувати інформацію.

Лісівники Закарпаття займаються роботою з охорони, збереженню та відтворенню лісів.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

17.05.2019 15:48 КРИМІНАЛ

Навчання з гасіння лісових пожеж


Щороку гинуть гектари лісових смуг через загоряння. Щоб запобігти цьому, рятувальники Донеччини провели тактико-спеціальні навчання з гасіння лісових пожеж.



Телеканал ТV7 Мариуполь
Опубліковано 16 трав. 2019 р.

Эффективные преграды для остановки низовых пожаров. О дорогах и дамбах на «Ольманских болотах»

Внимательно ознакомился с содержанием статьи «В заказнике «Ольманские болота» выгорело около 10 тысяч га. Дороги и рубеж не помогли справиться с пожаром!», посвященной актуальной проблеме профилактики и борьбе с пожарами, которые наблюдаются на протяжении последних лет в уникальном природном комплексе нашей страны – заказнике «Ольманские болота». Учитывая то, что занимаюсь вопросами охраны лесов от пожаров более 25 лет, решил прокомментировать изложенные в публикации материалы.


Необходимо отметить, что противопожарное обустройство лесного фонда Беларуси регламентируется действующим техническим кодексом «Правила противопожарного обустройства лесов Республики Беларусь». Важнейшими задачами мероприятий по противопожарному обустройству лесов являются профилактика лесных пожаров и создание условий для их оперативного обнаружения, локализации и ликвидации. К специфике пожарной профилактики в лесах в первую очередь относится создание противопожарных барьеров (естественные и искусственные преграды) в виде заслонов и разрывов, ограничивающих распространение пожаров, а также устройство сети лесных дорог (в том числе и противопожарного назначения), которая должна обеспечивать транспортную доступность лесных участков и своевременную доставку сил и средств пожаротушения к очагам пожаров в установленное нормативное время. 

В прошлом году прошли бурные дебаты общественности, ученых, экологических служб, местной исполнительной власти, государственной лесной охраны и других ведомств о целесообразности строительства лесохозяйственных дорог на территории заказника. Высказывались различные точки зрения, вплоть до утверждения, что «Ольманские болота» засыпают строительным песком и гравием. Это, конечно, не соответствует действительности.
Несомненно, для сохранения уникального природного комплекса заказника от пожаров, которых практически невозможно избежать в природном комплексе, необходимо проводить противопожарное обустройство его территории и создавать сети лесных дорог противопожарного назначения для оперативной доставки сил и средств пожаротушения к очагам пожаров и их ликвидации. 

В связи с этим, утверждение автора публикации об отсутствии оперативности доставки участников пожаротушения к очагам горения и их ликвидации: «…тем не менее даже при этом ни дорога (шириной около 5-7 м), ни рубеж (шириной до 20 м) не стали сколь-нибудь серьезным препятствием на пути пламени…» и «…не успели по рубежу вовремя добраться до места и потушить пожар ни сотрудники лесхоза, ни МЧС. Сила ветра составляла от 4 до 6 м/с…» является необоснованным. 

При отсутствии лесохозяйственных дорог для доставки сил и средств пожаротушения на территории заказника лесные пожары могут достичь катастрофических масштабов.
Не могу согласиться с мнением автора, что «…сам по себе пожар на болоте не является катастрофой для экосистемы». Пожары, особенно в значительных масштабах, оказывают глубокое и всестороннее влияние на лесные и болотные экосистемы, в результате которых происходит трансформация природных ландшафтов, нарушаются биохимические циклы и формируются новые сообщества растений и животных.

Практика проведения лесовосстановительных мероприятий на протяжении последних лет в Полесском лесхозе свидетельствует о создании пожароустойчивых смешанных лесных культур, а не монокультуры хвойных пород (10С), как отмечается в данной публикации, а «песчаные дюны» с произрастающими на них пожароопасными сосняками лишайниковыми – горят!

В заключение необходимо отметить, что многолетняя горимость лесов (величина, определяемая отношением суммарной площади лесных пожаров ко всей лесной площади) в нашей стране значительно ниже, чем в схожих по природно-климатическим и лесорастительным условиям лесных странах Европы (Украина, Германия, Польша, Италия, Португалия, Греция, Испания и другие), что свидетельствует об эффективности противопожарного обустройства лесного фонда, оперативности обнаружения и ликвидации лесных пожаров на территории Беларуси.

Изложенные в публикации материалы тенденциозно негативно отображают проводимые мероприятия по противопожарному обустройству территории заказника (строительство лесохозяйственных дорог и дамб) и оперативность ликвидации лесных пожаров работниками государственной лесной охраны Минлесхоза и сотрудниками МЧС, что создает у читателей, не являющихся экспертами в области охраны лесов от пожаров, несоответствующее действительности ошибочное мнение о целесообразности и эффективности противопожарного обустройства территории заказника и оперативности ликвидации пожаров.

Три пожара за апрель

Крупных пожаров в апреле этого года на Ольманах было по меньшей мере три. Первый случился в начале месяца. По-видимому, пришел с территории Украины. Леса и болота здесь горели три дня – с 3 по 5 апреля. По официальным данным, от огня пострадало 474 га леса.
[БЕЛТА написало о пожаре на Ольманах 4 апреля: «…Больше всего от огня страдают леса Брестской области. По состоянию на 16 апреля, здесь было зарегистрировано 54 случая возгорания. Наиболее крупный пожар произошел в Полесском лесхозе, где 4 апреля на границе с Украиной пострадало 474 га леса…»].

Карты (рис. 1–3, 4–5) иллюстрируют развитие пожара. Примечательно, что начался он на территории Украины, а рубеж – в данном месте широкая (до 20 м) и высокая (до метра) дамба-насыпь из эоловых песков – пожар не остановил. Не успели по рубежу вовремя добраться до места и потушить пожар ни сотрудники лесхоза, ни МЧС. Леса и болота горели по обе стороны дороги.






Рис. 4–5. Распространение пожара на Ольманских болотах 3–5 апреля. Верхняя карта от 1 апреля – до пожара. Нижняя карта от 19 апреля – контур пожара, произошедшего 3–5 апреля, – легко просматривается по темному пятну. Белая линия – рубеж на болоте, который никак не смог и не помог остановить пожар, особенно отчетливо выделяется на фоне сгоревшего болота.

Источник: globalforestwatch.org.

Следующий относительно крупный пожар случился 13–14 апреля в районе дороги Теребличи – Держинск, одной из первых построенных на Ольманах. Судя по северо-восточному направлению ветра (Источник: world-weather.ru), он начался в районе дороги и шел в направлении юго-запада, где был остановлен или затух в болоте на второй день.


Рис. 6. Черное пятно в центре – след пожара 13–14 апреля. Возгорание распространялось от дороги в южном и юго-западном направлении. 

Источник: globalforestwatch.org.

Площадь второго пожара составила более 150 га. Примечательно, что и здесь дорога не препятствовала его распространению (а может, стала причиной?!) Начавшись западнее дороги, первоначально шел вдоль ее и на юго-запад по направлению ветра (рис. 6). Затем перешел на восточную сторону и около 700 м был уже по обеим сторонам дороги. 



Стоит отметить, что в обоих описанных случаях сильного ветра не было. Сила ветра составляла от 4 до 6 м/с (Источник: world-weather.ru). Тем не менее даже при этом ни дорога (шириной около 5–7 м), ни рубеж (шириной до 20 м) не стали сколь-нибудь серьезным препятствием на пути пламени.

Когда начался последний апрельский пожар?

В прессе чаще фигурирует дата 23 апреля. Однако это не так. Согласно ряду интернет-ресурсов, возгорание заметили около полудня 22 апреля на двух участках: на границе в районе украинской деревни и одноименного упрощенного пограничного пункта пропуска Березовое. В то время пожар не шел фронтом в 1 или 3 км, как это живописали некоторые должностные лица, к тому же не присутствовавшие на месте пришествия. Около полудня спутники зафиксировали несколько термоточек, число которых к вечеру увеличилось до полутора десятков! Кстати, в одной из публикаций все же указывается, что 22 апреля о пожаре, приближающемся с территории Украины, сотрудникам Полесского лесхоза сообщили пограничники.

Получается, что о пожаре стало известно, когда он еще не набрал силу. Так почему его не смогли локализовать? Почему рубеж и дорога его не остановили, если он пришел со стороны Украины? Следует отметить, что 22 апреля ветер в районе был от слабого до умеренного и составлял от 4,2 м/с утром до 6,2 м/с днем (Источники: world-weather.ru; meteoinfo.by).
Справка: 

В соответствии со шкалой Бофорта ветер со скоростью 3,4–5,4 относится к слабому (листья и тонкие ветви деревьев все время колышутся, ветер развевает верхние флаги), а 5,5–7,9 – к умеренному (ветер поднимает пыль и бумажки, приводит в движение тонкие ветви деревьев). Сильным считается ветер, скорость которого превышает 10,8 м/с.

На следующий день, когда сообщение о пожаре поступило в МЧС, его уже практически невозможно было остановить. Фактически за день 22-го и ночь на 23 апреля его площадь увеличилась в десятки раз 23–24 апреля мы с Юрой Янкевичем были на Ольманах и 23 апреля с 14 часов имели возможность наблюдать, как «оперативно» перебрасывалась техника к месту пожара со стороны Давид-Городка. Около 17 часов протарахтел болотоход. Ему до места пожара ехать больше часа. Затем, через полчаса, трактор с плугом, после — «уазик» МЧС. Еще через час, около 18:00, встретили на дороге заглохшую пожарную машину Пинского лесхоза — водитель копался под капотом. С 19 до 21 часов с разными интервалами в сторону пожара проехали еще три пожарные машины. За день 23 апреля фронт огня достиг размеров 3 на 10 км (рис. 8)! Его площадь уже тогда составила более 1 тысячи га.



Кроме того, возникло два новых крупных очага — у украинских деревень Заболотье и Познань. И опять ни рубеж, ни дороги не смогли и не помогли остановить их распространение. Пожар у д. Познань распространялся в последующие дни на север и на юг в пойме реки Ствиги и вскоре там угас или был потушен. Его площадь составила около 500 га.
Вернемся же к основному пожару. 24 апреля, по сообщению МЧС, возгорание тушили около 100 человек, два вертолета МЧС. Также говорилось о площади пожара около 200 га. Однако, по данным спутника, в этот день огнем в той или иной степени было охвачено более 4 тысяч га! (рис. 8)



Таким образом, 23–24 апреля огонь прошел путь в более чем 12 км – от границы у д. Березовое до болота Гало, пересек рубеж, две дороги, распространяясь преимущественно по засаженным соснами дюнам (мокрое болото не загорелось!). Сила ветра, по данным двух независимых источников (world-weather.ru и meteoinfo.by; meteoinfo.by/maps), составляла от 2,3–3,2 м/с утром и ночью до 5,2–7,5 м/с днем и вечером, то есть от слабого до умеренного. Наличие новых дорог на этом участке Ольманских болот, как и рубежа охраны, на ход пожара существенного влияния не оказало. 23 апреля, как я уже писал, возникло два новых очага, один из которых, у д. Заболотье, по площади и интенсивности сопоставим с первым.

Откуда пришел пожар в украинскую деревню Дроздынь?

24 апреля оба пожара: один начался 22 апреля у д. Березовое, а второй – 23 апреля у д. Заболотье, – соединились, взяв в кольцо две погранзаставы и несколько пунктов пропуска. К концу следующего дня, 25 апреля (рис. 11), общая площадь возгорания практически удвоилась и достигла почти 8 тысяч га.

Пожар, начавшийся у д. Заболотье 23 апреля, также не смогли остановить на рубеже. 24 апреля он прошел рубеж в сторону Беларуси, а затем 25 апреля, еще раз (!) пересек его – на этот раз в сторону Украины. В полдень подошел к д. Дроздынь 

Украинские СМИ о пожаре, приближающемся со стороны Беларуси к д. Дроздынь: korrespondent.net; zik.ua. Как видно на карте (рис. 13), в районе деревни белорусско-украинская граница образует своеобразный «угол». Именно поэтому пожар, двигаясь по прямой, дважды пересек границу и рубеж: сначала из Украины в Беларусь, а затем обратно. По сообщениям прессы, белорусские пожарные помогали украинцам отстоять деревню. Украинская пресса несколько иначе освещала этот эпизод: ukranews.com.

До деревни пожар не дошел во многом благодаря специфике местности. Деревня Дроздынь в этом месте отделена от границы с Беларусью, где простираются обширные леса и болота и откуда шла стена огня фронтом больше 3,5 км, песчаной дюны с разреженной растительностью. Вот здесь и удалось украинцам и удалось остановить пламя. Но с белорусской стороны пожар не потушили, и он продолжил распространяться на север вдоль дюны. При небольшой силе ветра (от 3 до 6 м/с) за день огнь прошел еще около 5 км. В течение 25 и 26 апреля горело два крупных дюнных комплекса, заросших сосняками севернее д. Дроздынь, на территории Беларуси.

26 апреля пожар распался на несколько отдельных крупных очагов и распространялся практически во всех направлениях: на северо-запад, на север, на восток и даже на юг. Догорали охваченные ранее огнем участки. Расползшееся по фронту на десятки километров пламя тушило более 200 человек, около 100 единиц техники и два вертолета!
И наконец, в течение вечера 26 и ночи 27 апреля продвижение пожара прекратилось. Случилось это тогда, когда он достиг открытых болот, причем по всем направлениям его распространения. Именно болота, неосушенные и ненарушенные строительством «природоохранной» инфраструктуры, смогли остановить огонь. Безопасно и бесплатно.
Заключение

Высокие чины и начальники повторяют с экранов телевизоров, в радио и на страницах государственных печатных изданий, что «…тушение пожара затруднено отсутствием дорог и труднодоступной заболоченной местностью…», пытаясь таким образом обосновать построенные и планируемые к строительству дороги в заказнике. 

Однако давайте обратимся к фактам. Во всех описанных случаях пожары возникали и распространялись либо вблизи дорог, либо до рубежа охраны (высокой и до 20-метровой ширины песчаной насыпи-дамбы). Ни в одном случае ни дороги, ни рубеж с дорогой не смогли остановить продвижение огня. Наличие дорог не помогло оперативно добраться до очагов пожаров и локализовать огонь. Каждый раз пожары проходили километры пути, охватывали от сотен до тысяч гектаров площадей, прежде чем их удавалось потушить. 

В последнем апрельском пожаре Ольманы (как весь лесоболотный комплекс, так и одноименную деревню) спасло от полного выгорания БОЛОТО, а вовсе не дороги!
При всей самоотверженности людей, брошенных на тушение пожара на Ольманах, у них бы не было шансов. Фронт последнего пожара уже на второй-третий день составлял десятки километров, площадь – тысячи гектаров. Что с этим могли сделать 200 человек с ранцевыми опрыскивателями, пара десятков пожарных машин и даже два вертолета? Только то, что они и сделали, – отстояли погранзаставы и погранпереходы, помогли деревне, оказавшейся на пути огня, безрезультатно пытались сдерживать огонь от дальнейшего расползания…

Повну версію статті читайте за посиланням наведеним нижче.

За матеріалами: https://www.openforest.org.ua/116024/
https://nubip.edu.ua/node/60861