В грибах много белка и витаминов, зато в них нет жиров, по пищевой ценности их можно приравнять к мясу, но есть их можно в очень умеренных дозах. По пищевой ценности грибы иногда приравнивают к мясу. Но и противопоказаний у них немало. Собрав все "за" и "против" Sputnik попытался разобраться – полезны ли грибы, или лучше их избегать.
Справка Sputnik. Грибы обладают как свойствами растений, так и животных. Поэтому их и выделяют в отдельное царство. Они питаются органикой, которую добывают из почвы. Для этого они выделяют в нее специальные ферменты и потом поглощают готовые питательные вещества.
Слишком грубая клетчатка
Грибы богаты витаминами, по содержанию белка сопоставимы с мясом, в них много микроэлементов. Но диетологи все же не рекомендуют слишком увлекаться этим продуктом даже совершенно здоровым людям.
CC0 / PIXABAY / BARBROFORSBERG Грибы пошли: в Беларуси начался сезон лисичек Дело в том, что грибная клетчатка – хитин, слишком грубая для человеческого пищеварения. Это вещество придает жесткость клеточной оболочке грибов и панцирям насекомых, содержимое пищеварительного тракта человека не в силах полностью расщепить его. Поэтом белка из состава грибов используется не так много, как хотелось бы – организм человека способен усвоить не более трети от его содержания. Тем же, кто имеет проблемы с желудочно-кишечным трактом вообще не рекомендуется есть грибы ни в каком виде – это слишком травмирующая для ЖКТ пища. Отказаться от грибов рекомендуется тем у кого гастриты, язвенная болезнь, колиты, панкреатит, почечная и печеночная недостаточность. Есть ли безопасная доза Здоровым людям можно съедать не более 150 граммов грибов в день, такое мнение высказала кандидат медицинских наук, диетолог Елена Ливанцова РИА Новости. Специалист отметила, что помимо источника белка грибы богаты витаминами групп В и С, никотиновой и фолиевой кислотой, кальцием, фосфором, калием и железом. Они положительно влияют на работу сердечно-сосудистой и центральной нервной системы, укрепляют костную ткань, оказывают антиоксидантное влияние на организм, а также благотворно воздействуют на кроветворение.
Грибы обладают уникальным свойством впитывать все вредные элементы, которые встречаются в той местности, где они растут. В их составе могут оказаться токсины, тяжелые металлы. Поэтому никогда не стоит собирать их возле автотрасс. И уж тем более – покупать с рук у людей на дороге. Ведь неизвестно, где они были собраны. Грибы, растущие на деревьях, например опята, считаются более безопасными, чем те, что растут на грунте. Они питаются, разлагая древесину, и вредных веществ в них намного меньше. Безопаснее всего употреблять те грибы, которые выращены в фермерских и агрокультурных хозяйствах. Чаще всего это вешенки и шампиньоны. Если же вы не можете отказать себе в удовольствии поесть лесных грибов, то покупайте их только удостоверившись, что они прошли радиационный контроль. Грибы нельзя употреблять в сыром виде. А наиболее щадящей термообработкой считается жарка без масла или приготовление на гриле. С какого возраста можно есть грибы Многие педиатры единодушны в том, что для детей это слишком тяжелая пища и лучше момент знакомства ребенка с дарами леса отложить лет до 12. Даже если грибы прошли радиационный контроль, содержание токсинов в них может слишком высоким. К тому же у детей еще несовершенна выработка фермента трегалазы, который расщепляет углеводы грибов. Читайте также:
Специалисты федерального технического университета Цюриха (ETH Zurich) предложили бороться с изменением климата Земли при помощи создания новых гигантских лесных массивов, и ключевую роль в этом они отводят России. Ученые подсчитали, что если высадить деревья в разных районах планеты на общей площади 0,9 млрд гектаров, это позволит очистить атмосферу от значительной части вызывающего парниковый эффект углекислого газа, попавшего туда вследствие хозяйственной деятельности человека. Результаты исследования опубликованы в американском научном журнале Science.
Как сообщил ETH Zurich на своем сайте, ученые «впервые продемонстрировали, где в мире могли бы расти новые деревья и сколько углерода они способны хранить». Ведущий автор исследования Жан-Франсуа Бастэн в этой связи пояснил, что «города и сельскохозяйственные угодья были исключены из числа потенциальных районов восстановления лесов, поскольку они нужны для жизни людей».
Эксперты подсчитали, что при нынешних климатических условиях лес на Земле может произрастать на 4,4 млрд гектаров. Это на 1,8 млрд больше, чем площадь лесов сейчас (2,6 млрд га). Ученые установили, что на планете имеются территории площадью 0,9 млрд гектаров, которые в случае высадки на них леса, не будут затронуты хозяйственной деятельностью человека и смогут таким образом выполнить роль «хранилища» углерода, извлеченного из атмосферы. Это примерно равно размеру территории США. Когда новые леса достигнут «зрелого» возраста, они смогут аккумулировать в себе 205 млрд тонн углерода — то есть более чем две трети от 300 млрд тонн углерода, которые оказались в атмосфере в результате деятельности людей в индустриальную эпоху.
Ученые пришли к выводу, что лучше всего для масштабной высадки лесов подходит Россия, где они обнаружили потенциально подходящие для этого территории площадью 151 млн гектаров. На втором месте — США (103 млн). Далее следуют Канада (78,4 млн), Австралия (58 млн), Бразилия (49,7 млн) и Китай (40,2 млн).
Исследование показало ошибочность бытующих в научной среде предположений, согласно которым повышение температуры на планете само собой приведет к расширению площади лесов. Увеличения покрытых деревьями и кустарником территорий, отмечают эксперты, можно ожидать в Сибири, однако плотность лесов там ниже, чем в тропиках, поэтому уменьшение в результате потепления климата площади тропических лесных массивов не будет компенсировано аналогичным увеличением площади сибирских лесов.
В научном сообществе исследование ETH Zurich вызвало неоднозначную реакцию. Швейцарская вещательная компания RTS приводит мнение профессора Оксфордского университета Майлза Аллена, заявившего, что «героическое восстановление лесов может оказаться полезным», однако «нужно прекратить утверждать, что существует природное решение проблемы использования ископаемого топлива». В свою очередь, профессор Университетского колледжа Лондона Саймон Льюис подчеркнул, что «единственный способ стабилизировать климат — это свести к нулю выбросы парниковых газов».
Чи збережеться ліс на схилах Карпат, або ж вони невдовзі стануть лисими? Чому лісівники вже не здатні впоратись з слідами суцільно санітарних рубок і кому вигідно занижувати якість ділової деревини? І головне питання: чи буде що там рубати за 10-15 років? Відповіді на всі ці важливі питання - глибоко в горах та в мовчанні лісових чиновників.
Ліс годував закарпатців завжди. Промислове освоєння тут почалось ще в далекому 1775 році, коли австрійська імператриця Марія-Терезія переселила лісозаготівельників з Верхньої Австрії в долину річки Мокрянки освоювати західні схили Карпат.
За радянських часів лісова і деревообробна галузі, через доступну сировину, були лідерами промисловості і давали до половини ВВП області. Працювали лісопильні і деревообробні заводи, лісхімкомбінати, меблеві та паркетні комбінати.
«Сьогодні невпинно зменшується сировинна база. Що би сьогодні в засобах масової інформації не писали, що ліси вирубують, обсяги рубок за радянських часів були набагато більші, ніж зараз. Просто ніхто не бачив лісовози на дорогах, бо ліс звозили вузькоколійкою», - згадує Ірина Мацепура, директор меблевої фабрики ВГСМ.
В середині XX століття ліси займали 47 % території області, а загальна їх площа складала 562,2 тис гектарів. Через майже 70 років потому ліси вкривають 52% території Закарпаття, а їх площа збільшилась до 695,8 тис. га.
75% з чистого прибутку – державі
Сьогодні ліс і все, що з ним пов’язане відіграють важливу соціальну і економічну роль в області. Гірські негазифіковані села Закарпаття, де немає іншого виду заробітку, ніж в лісі і «на лісі», повністю залежать від цього ресурсу. Дрова школам, подарунки для дітей, допомога селу чи подаяння духовним закладам – ось неповний перелік того, з чим звертаються до лісгоспів чи «лісових» підприємців.
«Перепрошую, затримався. Знов приходили до мене ті, у рясах. Ходять до нас перед святами просити на монастир. Скільки вже їх є тут… А ми що? Мусимо допомагати, чим можемо», - каже під час зустрічі директор одного з лісгоспів краю.
Лісове господарство дає вагомі наповнення в бюджети всіх рівнів. Окрім 18% ПДВ, ще 75% від чистого прибутку лісгоспи донедавна сплачували державі у вигляді дивідендів. 24 квітня цього року уряд знизив цю цифру до 50%.
Як інформують самі лісівники, за минулий рік до зведеного бюджету вони сплатили 363,7 млн гривень.
Сума податків, сплачених структурою підприємств Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства у 2016-2018 роках
Держпідприємствам, які не отримають з держбюджету жодної гривні, на розвиток лишають 10%.
«Нам легше взяти техніку в оренду і закласти ціну на послуги у витратну частину, ніж купити нову. ЇЇ покупка обійдеться для лісгоспу в додаткові дивіденди державі», - пояснює мільйонні витрати свого підприємства на оренду техніки директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун.
Окрім того, багаті на ліс області ще й матеріально підтримують своїх «бідніших» колег зі сходу та півдня країни. У 2018 році Закарпаття перерахувало лісгоспам в Одеської, Херсонської та Донецької областей 11,3 млн гривень.
Але є й інший бік медалі: лісова галузь пронизана природоохоронними та іншими порушеннями й корупційними схемами.
Експерти впевнені, що головні причини порушень слід шукати саме в суцільних санітарних рубках та недосконалому законодавстві, коли через навмисне завищення заявлених розмірів санітарних рубок «офіційна» деревина йде на продаж через аукціони, а отриманий «надлишок» реалізується на чорному ринку і відправляється за кордон. Минулого року британська неурядова організація Earthsight опублікувала своє дворічне розслідування проблеми лісозаготівель в країні, в якому розкрила весь ланцюжок від незаконного вирубування лісу до кінцевого споживача продукції в країнах ЄС.
Чи справді хворий ліс?
«Координати ділянок вам дамо, але в гори не відведемо - не хочемо щоб нас разом бачили, бо будемо мати проблеми», - кажуть жителі одного з сіл, де господарює Мокрянський лісгосп.
Ділянки, про які говорить селянин – сотні гектарів суцільних санітарних рубок минулих років в Брадульському та Комсомольському лісництвах Мокрянського лісгоспу. Там, починаючи з 2018 року, під суцільну санітарну рубку відвели 261,7 га. Найбільше в Брадульському і Комсомольському лісництвах – 102,4 та 65,2 га.
Суцільні санітарні рубки в Брадульському лісництві Мокрянського держлісгоспу
Суцільні санітарні рубки в Комсомольському лісництві Мокрянського держлісгоспу
Директор Мокрянському лісгоспу Володимир Куцин каже: ліс всихає. І розповідає, що дерева почали хворіти років 15 тому:
«В одному лише Брадулському лісництві є 1015 га, з яких 70% лісу вже висохло. Далі – 20 га суцільних вітровалів. Чи Ви хочете, аби ми як зогниє ліс, та тоді його рубали?», - розводить руками Володимир Куцин. – Ми рубаємо головне користування, лишаємо ряд примикання. Через рік все всохне. По правилах, можемо зрізати через чотири роки. А поки вони пройдуть – воно вже всохне повністю. І що з того? Неправильно так…»
Здорові-«хворі» дерева і навіщо лісгоспи занижують якість ділової деревини
«Ви не побачите правди в їхній статистиці. Виявити здорові дерева при суцільно санітарних рубках і те, що справжня сортність лісу суперечить тій, яка є в документах – можна лише прямо на місці, - розповідають ті ж місцеві співрозмовники.
Згідно офіційної статистики лісівників на Закарпатті за період з 2014 по 2018 років зрубали ліс на понад 121 тис. гектарах, з них суцільно санітарними рубками – біля 9 тисяч гектарів. Із загальної площі зрубаного лісу це не так і багато - лише 7,4%.
При тому, що за останні 5 років площа суцільно санітарних рубок скоротилась вдвічі, помітною є інша тенденція: вихід ділової деревини в результаті суцільних санітарних рубок майже такий самий, як і від рубок промислових (рубок головного користування) - 40-50 %.
Це значно нижче, ніж в «Нормативно-довідкових матеріалах для таксації лісів України та Молдови» від 1987 року, де ділова деревина від рубок головного користування у смерекових насадженнях повинна становити 80-90 %, а у букових – 70-80 %.
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у 2014-2018 роках
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Мокрянському лісгоспі в 2014-2018 роках
Вихід ділової деревини з рубок головного користування та суцільних санітарних рубок у Брустурянському лісгоспі в 2014-2018 роках
Відносно високий вихід ділової деревини від суцільно санітарних рубок пояснюється тим, що під зруб на уражених ділянках підпадає не мала частка і здорових дерев. Таким чином і лісівники, і підприємці «рятують» частину прибутку, якого суцільно хворий ліс не дасть.
Минулого року Мокрянський лісгосп через такі ігри зі “здоровими-хворими” деревами позбавили міжнародного лісового сертифіката FSC: громадські інспектори по свіжозрубаним пням виявили, що відсоток хворих дерев значно нижчий ніж той, що був зазначений у документації.
“Але чому помітно низьким є вихід ділової деревини від промислових рубок, коли рубається технічно стиглий ліс? В чому криється проблема? Чи справді тут має місце корупційна складова та штучне заниження сортності деревини?”, - розмірковує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. - Я не маю однозначної відповіді на ці питання. Ситуація потребує більш глибокого аналізу”.
Натомість місцеві у махінаціях із заниженням якості лісу сумніваються менше і кажуть прямо: це робиться спеціально.
«Ми добре знаємо, який у нас росте ліс. Лісівникам в цьому допомагають таксатори, а вигідно всім – і лісгоспам, і підприємцям. Останнім тому, що чим нижча сортність, тим нижча ціна. Інакше працювати, тим паче в гірських умовах, не вигідно. До речі дровами наші не займаються, їх можна купити лише у двох-трьох підприємців», - пояснюють місцеві.
В лісгоспах області сорт А хвойних порід коштує в середньому 1900 гривень, В – 1800, С – 1720, Д – 1000 гривень. Ціна на дрова для підприємців 600 гривень.
Купуючи на аукціонах ліс найвищої якості, ті підприємці-деревообробники, які самі собі й розробляють лісосіки, ризикують стати збитковими. Саме тому вони або бойкотують лісові аукціони, вимагаючи зниження ціни (у чому лісгоспи йдуть їм на поступки), або прямо зацікавлені у заниженні якості й маси деревини.
«Ніхто їх не контролює, скільки саме вони зрубали і чи не вийшли за межі ділянки. Тому, умовно, лісорубний квиток може бути виданий на 1000 кубометрів, а зріжуть вони 1200-1300», - каже співрозмовник з Мокри.
За документами - «дрова»: експортний скандал з фірмами росіян на чеськїй реєстрації
Мокрянський і Брустурянський лісгоспи, а також Довжанський, Свалявський і Великоберезнянський у 2016 році були імпортерами дров для Wood Source, s.r.o. - російсько-української компанії з Чехії.
Фірма-експортер, яка займається пиломатеріалами та деревними волокнами, належить росіянам Дмитру Реброву, Олександру Петухову і Максиму Діцкому, а також українцю Євгенію Дерев’янко. Діцкій і Дерев’янко мають також громадянство Чехії.
Окрім того, вони значаться власниками зареєстрованого в Ужгороді ТОВ «Укрліскомплекс», яке постачало для Wood Source, s.r.o. український ліс для подальшого його продажу замовникам в інші країни Європи.
Обидві компанії стали фігурантами експортного скандалу 2016 року, коли на території залізничної станції «Чоп» на україно-угорському кордоні активісти виявили 28 вагонів ділової деревини, яка згідно товарно-транспортних документів їхала до Європи у вигляді дров з Львівської області.
Під час слідства в розслідуванні фігурували вже згадані лісгоспи, а також Перечинський лісгосп, Ужгородське військове лісництво, ПП «Клевер ЛТД». Всіх їх суд зобов’язав надати доступ до банківських документів.
У вересні 2018 року Верховний суд України відкрив касаційне провадження на скаргу Закарпатської митниці на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі 28-ми вагонів ймовірної контрабанди лісу (https://youcontrol.com.ua/ru/judgedoc/?documentId=76307040&cid=6219073).
В підсумку цей експортний міжнародний лісовий скандал призвів до двомісячного блокування 182 вагонів з деревиною через розбіжності в деклараціях та вазі, а також початку низки закордонних розслідувань про контрабанду українського лісу до країн ЄС під виглядом дров.
Природне поновлення як принцип “дешево і сердито”
Смереки, які постійно масово саджають в Карпатах і які ростуть нижче своєї природної зони, стають вразливими до стихійних лих і хвороб. Тому, за переконанням фахівців, тут слід формувати стійкі до цих викликів природні ліси з кількох різних порід.
Екологи також радять застосовувати для цього рубки переформування - спеціальний вид рубок, при якому забирається кілька дерев одного віку і на їх місце саджаються нові.
В Брустурянському лісгоспі кажуть, що колись пробували їх практикувати, але через складну технологію лісозаготівлі та нерентабельність від цієї практики у лісгоспі відмовились.
«Такі рубки однозначно будуть дотаційними. Технологія, крутизна схилів і вартість заготовленого кубометра не вартують ціни, яку коштуватиме сухостійна, низькосортна деревина. Сьогодні, коли немає державного фінансування, ми не можемо собі дозволити йти у збиткові заготівлі», - говорить директор Михайло Бігун.
Природоохоронці погоджуються з тим, що рубки переформування є більш вартісними, але наголошують, що саме ці рубки працюють на випередження проблеми.
«Більше того, саме ці рубки можна проводити з використанням коней. Це значно дешевше й менш шкідливо, ніж важка гусенична техніка. Переформувати деревостани можна й після суцільно-санітарних рубок, які ведуться в наших лісгоспах», - стверджує еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.
На всіх ділянках після суцільно санітарних рубок в Брустурянському, Мокрянському і Ясінянському лісгоспах, де ми побували, готуючи цей матеріал, існує виключно природне поновлення з самозасіяної смереки з незначними вкрапленнями бука.
Природне поновлення – це добре, але не у цьому конкретному випадку. Можна було більше насадити бука, додати ялицю, клен-явір, ще кілька широколистяних порід. Мішаний ліс буде значно стійкішим і до хвороб, і до природних стихійних явищ. Тобто, виглядає так, що і у сфері лісовідтворення також домінує принцип «дешево і сердито». Ліс на зрубі, звісно, буде рости. Але Карпатам потрібні ліси, здатні у всій повноті виконувати свої екологічні та господарські функції, - підсумовує експерт.
Суцільно санітарні рубки в Кедринському лісництві Брустурянського лісгоспу
Ліс “в законі”: як відпускають деревину в Турбаті
«Для аукціонів рубають молодняк, а зрілий ліс продають за прямими угодами чи підробленими документами», - розповідають місцеві селяни.
За словами чоловіка, кубометр лісу без документів коштує 1200-1600 гривень: «На машину вміщується до 25 кубів. З причепом – всі 40 кубів. От і рахуйте, виходить в середньому 35-56 тис. гривень».
У травні 2018 року СБУ та прокуратура області викрили в Брустурянському лісгоспі майстра лісу Турбацького лісництва Івана Сойму. Слідство довело, що чоловік отримав 125 тис гривень хабара за відпуск 72 кубометрів необлікованої деревини. В результаті слідства майстра лісу було звільнено з посади, а потім знову прийнято на роботу. Зараз чоловік працює в лісгоспі простим робітником – лісорубом.
Через цей корупційний випадок, а також ряд інших лісопорушень лісгосп був позбавлений міжнародного сертифікату стандартів ведення лісового господарства FSC.
Директор Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун каже, що звільнити рядового працівника з держпідприємства насправді складно і, навіть за таких порушень, через деякий час вони їх знову приймають на роботу:
«У нас хороші стабільні зарплати і соцпакет, за які вони нас потім по судам затягають. До того ж, знайти хорошого лісоруба не так і просто. Люди, які роками працюють у господарстві, добре знають свою справу. Тому ми і приймаємо їх назад - щоправда, вже не як посадовців».
Сьогодні в Брустурянському лісгоспі працює понад 350 робітників, а загалом – понад 4 тисячі працівників.
Мільйони на оренду техніки від кума
Лісник Турбацького лісництва Чуса Дмитро, чийого підлеглого затримало СБУ, за останні три роки декларує понад 1,7 млн. гривень доходів від здачі в оренду вантажівок та лісозаготівельної техніки Брустурянському лісгоспу.
У власності дружини лісника ЗІЛ-131 та два трактори ТДТ 55А трактор ТДТ 55А. У 2018 році жінка придбала ще одну вантажівку: КРАЗ 65055 за 75 тис. грн. Підприємницькою діяльністю вона не займається.
В Кедринському лісництві цього ж лісгоспу лісничим працює кум начальника облуправління лісомисливського господарства Валерія Мурги - Василь Золотар. В Брустурах його називають «генералом». Він сам, не без задоволення, це підтверджує:
«Ви чули хто такий «генерал»? – це я. Спитайте, мене всі знають»
За останні три роки чоловік декларує майже 2,3 млн гривень прибутку від надання в оренду техніки лісгоспу, в якому працює.
Дружина і дочка Василя Золотаря мають у власності ЗІЛ-131, два гусеничні трактори ТДТ-55А (заборонені до використання в Карпатах постановою Кабмінуі два колісні трактори Т-150К. Дружина лісничого зареєстрована як ФОП, проте КВЕДів на здачу техніки в оренду не має.
Директор лісгоспу Михайло Бігун пояснює, що на 14-15 бригад лісорубів ні лісозаготівельної, ні вантажної техніки у підприємства не вистачає.
«Ціна на Форвард Харвестер (трактор для лісозаготівлі – ред.), який нам може дозволити Агенство (Держлісагенство – ред.), розпочинається від 1 млн. Євро. У нас немає можливості це зробити з того, що лишається на розвиток підприємства після всіх податків», - пояснює директор.
Єдиний вихід для підприємства продовжувати лісозаготівлю – це брати техніку в оренду, витрати на яку вони можуть закласти у витратну частину. Оренда одного потужного екскаватора обходиться лісгоспу в 700 гривень за годину плюс пальне, а заготівля одного кубометра лісу коштує близько 100 гривень. Тож всі поточні витрати як цього, так і інших лісгоспів області покриває сам ліс.
Норми законодавства: чому лісгоспам їх так важко виконувати?
Трелювання (одна з операцій лісозаготівлі - ред.) деревини водотоками, через що руйнуються екосистеми гірських потічків; залишки бензину і мазуту, що потрапляють до струмків; використання забороненої трелювальної техніки, яка руйнує верхній, і без того бідний на родючість, шар лісового ґрунту; розробка санітарних лісосік у так званий «період тиші» (сезон масового розмноження диких тварин - ред.) - всі ці екологічні проблеми можна зустріти на лісосіках Брустурянського, Мокрянського і Ясінянського лісгоспів. Ніхто з лісівників на це не зважає.
Найбільше зауважень природозахисники мають до способу і технологій лісозаготівлі.
Трелювання водотоками в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу
Залишки паливно-мастильних матеріалів у Турбатському лісництві Брустурянського лісгоспу
Заборонений до використання в Карпатах трактор ТДТ-55 в Комсомольському лісництві Мокрянського лісгоспу
«Ну а коли рубати, якщо сніг лежить? З грудня лише на початку квітня зійшов, і ми одразу почали. Через тиждень – знову сніг. Самі бачите. Зійде – продовжимо. А ці трактори (ТДТ 55 - ред.) - єдиний спосіб трелювати звідси ліс. Або кіньми. Інше (техніка) сюди на доїде», - кажуть працівники Ясінянського лісгоспу.
Мова йде про гусеничний трактор ТДТ-55, який використовується лісгоспами та підприємцями при лісозаготівлі, хоч і заборонений до використання в Карпатах ще з 2005 року. Замінити ці трактори, які лісгоспи використовували десятки років у складних лісових умовах, можуть або дороговартісні сучасні технології, або коні. На перше на підприємствах немає грошей, а друге - затратне по часу.
“Чим менша вартість заготівлі і її невизначеність, тим гірша техніка працює в лісах, і нема смислу говорити про повітряно трелювальні установки і інші природозберігаючі речі. Трелювальна установка коштує 200 тисяч євро, її треба привезти в ліс, а це до 40 т ваги. Якою дорогою? І коли вона окупиться?”, - риторично запитує деревообробник Ірина Мацепура.
Лісозаготівля впирається у кошти. Про цьому природоохоронні заходи є чи не найбільш вартісними.
В той же час лісове господарство фінансово обмежене самою ж державою: для лісгоспів закриті зовнішні ринки, на яких вони раніше отримували більші прибутки; лісгоспи позбавлені державного фінансування, хоча й досі відіграють важливу соціально-економічну роль у сільській місцевості лісових районів країни, формуючи місцевий бюджет; лісгоспи, як державні підприємства, сплачують найвищі ставки оподаткування і дивіденди, формуючи, також, державний бюджет.
«Така споживацька позиція держави стосовно лісгоспів обертається проти власне лісу, з якого всі беруть, але віддають по мінімуму», - переконана Оксана Станкевич-Волосянчук.
“Оцінка впливу на довкілля” - закон, який не працює
Оцінка впливу на довкілля (ОВД) є нормою однойменного закону з грудня 2017 року, і вона обов’язкова для усіх суцільних санітарних рубок площею понад 1 гектара.
На сьогоднішній день жоден лісгосп Закарпаття не проводив жодного ОВД на жодну лісосіку. Процедура, яку б дала змогу попередити екологічні проблеми під час лісозаготівлі, свідомо нехтується.
“Більшість закарпатських лісгоспів є сертифікованими, але оцінки впливу на довкілля лісогосподарських заходів не проводять. А це - звична світова практика, яка вимагається, зокрема, стандартом ведення лісового господарства FSC.
Причиною наших найбільших претензій в екологічному блоці питань є те, що відсутня оцінка впливу на довкілля будь-яких лісогосподарських заходів, які проводяться і лісі”, - пояснює еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.
З інформації на сайті Держлісагенства за період з 3 січня 2018 до 10 квітня 2019 року, тобто з початку дії закону про оцінку ОВД, лісгоспи видали лісорубні квитки для суцільно санітарних рубок на 1539 ділянках. З них на 651 ділянку - більше 1 га. Це ті самі ділянки, які підпадають під законодавчу процедуру.
Тобто в лісгоспах мали провести вже більше півтисячі оцінок впливу на довкілля, що дало б змогу лісівникам вчасно реагувати не тільки на наявні екологічні порушення, а і попередити невидимі для них наслідки.
Кількість виданих лісорубних квитків на суцільні санітарні рубки, в тому числі на ділянки від 1 га, по відношенню до площ суцільно санітарних рубок за 2016-І кв. 2019 років
“Для вітровалу процедура була не потрібна”, - директор Ясінянського лісгоспу
Найбільші площі під суцільно санітарні рубки видані в Станіславському лісництві Ясінянського лісгоспу – це ділянки по 4, 7 і 9 га у Станіславському лісництві. А загалом тут 114 гектарів ділянок, більше 1 га. Оцінки впливу цих рубок, як і всіх інших, в лісгоспі не робили.
В лісгоспі кажуть, що всі ці ділянки - наслідки вітровалу, який пронісся областю ще у вересні 2017 року. За офіційними даними, тоді стихія пошкодила 1895,2 га лісового фонду, з яких 570 га суцільно. В ОДА наслідки 17-18 вересня визнали надзвичайною ситуацією регіонального рівня.
“У нас повалило 70 тис. кубометрів. Є ділянка, де 40 га суцільного вітровалу. Надзвичайна ситуація була погоджена комісійно, і це дало нам можливість обійти закон про оцінку впливу на довкілля”, - пояснює директор Василь Теличук.
Суцільні санітарні рубки в Чорнотисянськомі лісництві Ясінянського лісгоспу
Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві
Вітровальні дерева в Чорнотисянському лісництві (квартал 16, виділ 42 і 44)
Однак юристи-природоохоронці переконані, що в постанові Кабміну, яка дозволяє при певних надзвичайних ситуаціях не проходити оцінки впливу на довкілля, лісових вітровалів та буреломів немає.
“Тому тут можна зробити висновок, що вітровальні ділянки, які відводять під суцільну санітарну рубку, мають проходити оцінку впливу на довкілля”, - пояснює юрист МО “Екологія-Право-Людина” Софія Шутяк.
Що стосується вітровальних ділянок в Ясінянському лісгоспі, то, хоч згаданий закон і не має зворотної дії, рішення про розробку 85,3 га лісу приймалось у 2018 році, а тому, за переконанням фахівців, процедура ОВД мала відбутись.
“Ми говоримо про невірне трактування закону і ймовірне перевищення повноважень посадовця, який видав лісорубні квитки на ці ділянки. Є підстави говорити про порушення, тому зараз ми з колегами вивчаємо це питання”, - коментує випадок Софія Шутяк.
За оцінкою юристів такі дії лісівників, а саме санітарна вирубка дерев на площі більше 1 гектара без здійснення процедури Оцінки впливу на довкілля порушують статтю 16 Закону “Про оцінку впливу на довкілля”, статтю 56 КУпАП і статтю 236 ККУ.
КИЇВ. 8 липня. УНН. Більше 300 пожежників борються з пожежею, яка виникла в незайманому лісі на території автономного району Внутрішня Монголія, Північний Китай. Про це повідомляє УНН з посиланням на Сіньхуа.
Приблизно о 11:00 за місцевим часом 7 липня були виявлені два вогнища спалаху в лісгоспі Сікоуцзи, розташованому в північній частині гір Великий Хінган, де знаходиться найбільша зона незайманих лісів Китаю.
Місцевий лісовий масив в основному складається з монгольських сосен і даурских модрин. Площу загоряння ще належить оцінити.
Пожежні повідомили, що цього разу місце пожежі прибули додаткові пожежні бригади, проте густі зарості перешкоджають доступу до вогнища пожежі.
Нагадаємо, це вже не перша пожежа в регіоні за це літо. Загоряння зафіксували в автономному регіоні Внутрішня Монголія на півночі Китаю ще 19 червня.
Під час колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яка відбулася 27 червня, нагороджено переможців Всеукраїнського конкурсу на краще лісництва України. Організатором конкурсу було Товариство лісівників України. За призові місця, високий професіоналізм, особистий внесок у розвиток лісового господарства, активну лісівничо-просвітницьку роботу, лісництва отримали грошові винагороди і дипломи.
Лісничим кращих лісництв заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар вручив грамоти за високий професіоналізм і особистий внесок у розвиток лісового господарства, а Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук – наручні годинники в горіховій оправі з логотипом ТЛУ і посвідчення до них.
Нагадаємо, нещодавно були оголошені результати Всеукраїнського конкурсу на краще лісництво. Непросто було визначити переможців. Але цього року матеріали на конкурс подали не так багато лісництв – всього 11.
У результаті:
Перше місце зайняло Смілянське лісництво ДП «Смілянське лісове господарство» Черкаського ОУЛМГ (лісничий – Олексій Островський).
Друге місце посіло Оникіївське лісництво ДП «Оникіївське лісове господарство» Кіровоградського ОУЛМГ (лісничий – Дмитро Осадчук)
Третє місце – Литовське лісництво ДП «Тростянецьке лісове господарство» Сумського ОУЛМГ (лісничий – Володимир Гашута)
Четверте (заохочувальне) місце розділили між собою Білківське лісництво ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» Житомирського ОУЛМГ (лісничий – Сергій Онофрійчук) і Віньковецьке лісництво ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» Хмельницького ОУЛМГ (лісничий – Анатолій Любинецький).
Ми складними зусиллями, але все ж таки передбачили кошти, які б давали нам можливість розпочати роботу з інвентаризації лісів. Але поки що вони досі не виділені. Про це повідомив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час чергового засідання Міжвідомчої робочої групи з питань підготовки Національної інвентаризації лісів.
Захід відбувся за підтримки Німецько-українського агрополітичного діалогу.
Він також наголосив на тому, що таку роботу можуть проводити, у першу чергу, фахівці лісової галузі. «Інвентаризацію лісів мають проводити люди, які мають відповідний фах, і які знають відповідний європейський досвід. У нас є такі фахівці. Вони є в Укрдержліспроекті», - сказав Володимир Бондар.
За його словами, без надійної та повної інформації щодо основних характеристик лісів та їх стану неможливе планування та здійснення лісогосподарської діяльності на засадах збалансованого розвитку.
Поряд з традиційним обліком лісів протягом останніх десяти років Держлісагентством вже були зроблені кроки щодо впровадження інвентаризації лісів з використанням статистичних методів.
Також заступник Голови Держлісагентства підкреслив, що сьогодні в Україні є розуміння необхідності національної інвентаризації, є спеціалісти, що мають досвід її проведення.
«У 2018 році за підтримки Уряду Німеччини були проведені предпроектніроботи. Є проект порядку проведення національної інвентаризації лісів», - сказав Володимир Бондар.
У заході взяли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства екології та природних ресурсів, екологічного Комітету Верховної Ради України, Тюнен-Інституту ФРН та інші. Довідково.
Національна інвентаризація лісів України – це система регулярних вибіркових обстежень для отримання статистично обґрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.
Декларуючи бажання боротись із зловживаннями у лісовій сфері, незаконними порубками лісів і корупцією, певні посадовці, як показує практика, докладають багато зусиль аби приховати ті чи інші протиправні дії.
Про це повідомила прес-служба прокуратури Закарпатської області.
В тому числі, із залученням громадськості та преси, очевидно забуваючи, що цей процес регулюється виключно діючим КПК. Щодо підозри та неспростовного факту її вручення посадовцям лісомисливського господарства ми вже писали: вона об’єктивна та обґрунтована зібраними доказами, а сам факт її вручення посадовцям Закарпатського ОУЛМГ є беззаперечним.
Так, один із заступників керівника Закарпатського ОУЛМГ та директор одного з місцевих лісових господарств підозрюються у тому, що в період 2016 року, зловживаючи службовим становищем допустили незаконні порубки деревини на території природньо-заповідного фонду «Ужгородського ЛГ» (ч.2 ст.364 КК України). Розслідування у даному кримінальному провадженні триває, і, як показує практика у будь – якому кримінальному провадженні, підозрювані всіляко намагаються перешкодити цьому.
На даний час, уже звертаючись до перших осіб країни, звинувачуючи журналістів чи, що й не дивно – самих правоохоронців.
Наголошуємо, що досудове розслідування триває з чітким дотримання як строків, так і порядку проведення, що встановлені чинним КПК, навіть якщо це комусь не подобається.
Від Західної Африки й до Мексиканської затоки спостерігається найбільша у світі плаваюча маса морських водоростей.
Станом на червень 2018-го, пояс в Атлантичному океані простягнувся на 8850 км і вміщує понад 20 млн тон біомаси, передає ВВС.
Американські вчені вважають- бум водоростей в Атлантичному океані та Карибському морі може стати звичним явищем. Одними з факторів, які провокують зростання водоростей, є вирубування лісів і використання добрив.
Доктор Чуанмін Ху з Коледжу морської науки Університету Південної Флориди, зазначив, що цвітіння вийшли з-під контролю і це може бути пов'язане зі зміною хімії океану.
Дослідники використовували запис супутникових даних для вивчення Sargassum (рід бурих водоростей), який розквітав щороку з 2011-го по 2018-го. Вчені зазначають, що 2011-й виявився переломним – тоді водорості прибули на берег. Це пов'язане зі зміною клімату, оскільки вони впливають на опади й циркуляцію океану та навіть на діяльність людини. Спеціалісти також зазначили, що цвітіння не відбуваються через підвищену температуру води.
Співдослідник доктор Меньцю Ванзазначив, що деякі види Sargassum – групи водоростей, які живуть на поверхні океану, приваблюють риб, птахів і черепах. У відкритому океані вид дає велику екологічну цінність, слугує місцем проживання і притулком для різних морських тварин.
Але їх надлишок може задушити корали і морські трави. Цього року з такою проблемою зіткнулися близько 1000 кілометрів мексиканських пляжів.
За словами вчених, видалення водоростей є трудомістким, дорогим і не завжди ефективним.
Домівки колишніх мешканців Чорнобиля поросли деревами, травою та мохом. А замість них вулицями ходять дикі тварини. Після аварії на Чорнобильській АЕС природа стала поглинати бетонні конструкції, все більше опановуючи заражені радіацією території. Показали, як Чорнобиль виглядає нині.
Рік тому було ухвалено нове законодавство у сфері приватизації, але приватизаційний процес зрушити з місця не вдалося.
Серед центральних органів влади є орган особливий, зі спеціяльним статусом. Це Фонд державного майна (ФДМ).
Чим же обґрунтований цей його "спеціяльний статус"? Цей орган влади має подвійне підпорядкування: він несе відповідальність перед президентом, а скеровується та координується Кабміном. Існує й особлива процедура призначення/звільнення його голови — тільки президентом за згодою Верховної Ради. Проте тільки з 19 травня 2015 р. по 13 квітня 2017 р. ФДМ керував погоджений із ВРУ голова — Ігор Білоус, звільнений за згодою законодавчого органу після гострої критики В.Гройсмана, викликаної провалом приватизації низки великих підприємств. В інші рази повноваження вносити до парламенту кандидатуру голови Фонду держмайна попередній президент ігнорував. Ініціятиву перехопив Кабінет міністрів і "вірус довгострокових виконувачів обов'язків" проник і до ФДМ.
До речі, інститут виконувачів обов'язків керівників центральних органів в Україні став масовим явищем. Це свідчить про латентний конфлікт між урядом і парламентом, коли кандидатури, потрібні прем'єру, з великою часткою ймовірности не будуть підтримані депутатами, а погоджених депутатами не готовий прийняти прем'єр. Хоча в Україні, як парламентсько-президентській республіці, діє принцип саме парламентської інвеститури. І якщо уряд втрачає підтримку й довіру в парламенті, то він має йти у відставку.
Особливий статус також пов'язаний з тим, що саме цьому держоргану законом надано право виступати від імени держави стороною договорів, предметом яких є державне майно (продаж, оренда, участь у спільних підприємствах із часткою держави).
Це означає вимушену двоїстість, адже в одних випадках це орган влади з серйозними владними повноваженнями регулятора, а в інших — сторона договору, тобто рівний партнер бізнесу. У першому випадку Фонд потрібно "поважати", виконувати його рекомендації та вимоги. А в другому — розглядати його як рівного партнера, розраховуючи на співпрацю в досягненні цілей, визначених відповідним договором.
На практиці дуже непросто розділяти ці функції, не допускати конфлікту інтересів. Надто велика спокуса "переплутати" функції і виступати партнером бізнесу під час реалізації владних повноважень (чого зволите?), а будучи стороною договірних відносин, навпаки, діяти як регулятор і нав'язувати свої умови.
Саме це призводить до непрозорої, неконкурентної приватизації в інтересах окремих осіб, до майже непереборних перешкод у питаннях оренди держмайна, надуманих конфліктів під час контролю інвестиційних зобов'язань тощо. Явний конфлікт інтересів закладено у процедурі рецензування оцінки своєї ж (державної) власности, коли через оцінювача покупцеві або орендареві чиновник нав'язує своє бачення вартости. А як же бути з принципом незалежности оцінювання?
Що робити? Рецепт простий — чітко виконувати вимоги Закону. Один з попередніх керівників Фонду якось сказав: "Немає нічого простішого, ніж продати об'єкт правильно, за законом. А ось продати кому треба і як треба — велике мистецтво!"
Та чи можна нині говорити про дотримання Фондом букви Закону, якщо навіть легітимність керівництва Фонду викликає сумнів? Адже призначення виконувача обов'язків керівника Фонду відбулося з явним порушенням, при цьому призначена особа вже третій рік є виконувачем обов'язків, хоча не може бути ним понад півроку. До того ж при призначенні пан Трубаров обіймав посаду, яка не дозволяла призначити його в.о. Призначення його заступником заднім числом навряд чи можна вважати легітимацією. Комусь потрібна була саме ця людина? Чи не тим, хто запровадить потім корупційну схему на оцінці нерухомого майна (про що нижче)? Кількість його заступників на даний момент перевищує встановлену Законом. Замість передбачених Законом двох (і за рішенням президента для виконання окремих завдань іще одного) — їх сьогодні шість! Тобто хтось із них "зайвий", і ми чомусь платимо йому з наших податків? Чи "дуже потрібен"?
Чи варто тоді дивуватися непрофесійним діям, які, по суті, інакше як саботажем приватизації й не назвеш. Чиновники про всяк випадок вважають за краще нічого не продавати, щоб не потрапити під можливе "звинувачення" в заниженні вартости та завдаванні збитків. А активно діяти починають, тільки отримавши вказівку зверху або прохання "зі сторони". При цьому вказівки й прохання можуть бути як "продати", так і навпаки — "не продавати". Відомо ж, що контроль над державним об'єктом можна отримати як шляхом приватизації самого об'єкта, так і "приватизацією" його менеджменту (поставивши своїх людей). Другий спосіб набагато дешевший, тут достатньо лише "адмінресурсу".
У нас останнім часом якось непомітно поширилося (майже як масове захворювання на кір) загальне ігнорування процедур і регламентів у роботі органів влади, починаючи з головного законодавця — Верховної Ради. Пояснення поточною або політичною доцільністю не рятує. Навіть щодо деяких законів ми маємо практику їх скасування через процедурні порушення. Що вже казати про "вправність" досвідчених адвокатів, готових "причепитися" до навіть дрібних процедурних порушень і поставити під сумнів або повністю скасувати будь-яку господарську угоду. Серед таких "дрібниць" може бути й нелегітимність особи, яка поставила підпис.
У результаті чиновники не обов'язково будуть покарані, а от інвестор зазнає конкретних збитків. Тому в процесі приватизації не має бути "дрібниць".
Що ж маємо на практиці? Велику приватизацію заблоковано. У Фонді винними в цьому називають "ображених" учасників конкурсу з відбору радників. Прем'єр-міністр — суди, які заважають залучати інвестиції в державні підприємства. А може, насправді причина в "дрібницях" — порушеннях процедури організації та проведення конкурсного відбору радників, передбачених законом про приватизацію? Не факт, що ці порушення вплинули на результат, але вони МОГЛИ на нього вплинути.
А тим часом значна сума доходів від приватизації котрий рік закладається в ЗУ "Про бюджет". Варто наголосити, що це ЗАКОН, який обов'язково підлягає виконанню, і невиконання (тобто порушення!) його має каратися. Але план приватизації регулярно "провалюється", що завдає прямої шкоди державі. Адже заплановані доходи бюджету компенсуються дорогим запозиченням. Тільки за 2018 р. запозичення за рахунок продажу ОДВП становили 18,5 млрд грн під 20,5% річних.
Традиційними є останнім часом "ігри в реформування" шляхом зміни законів. Не став винятком і ФДМ. На думку "реформаторів", як у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), так і в ФДМ саме недосконалість законів, що регулюють приватизацію, "заважає" реалізації масштабних завдань із реформування державної власности. При цьому складається враження, що чиновники — ініціятори нового закону — просто не дочитали того, який діяв раніше, назвавши його "надто складним, важким для розуміння".
Значні зусилля були витрачені на розробку й ухвалення нового закону про приватизацію, який мав спростити й прискорити процес приватизації держмайна. При цьому автора проєкту знайти непросто: у МЕРТ кивають на Фонд, а у Фонді навпаки — на міністерство. А на засіданні профільного комітету ВРУ головні зусилля депутатів були витрачені на пошуки формулювання, як не допустити "інвесторів-агресорів", і набагато менше — на пропозиції експертів (деякі з них навіть не встигли прочитати). За фактом, новий закон виявився провальним для країни й інвесторів. І якщо за 2017 р., коли діяли "старі" погані закони, надходження становили хоча б 3,5 млрд грн (із закладених у бюджет 17 млрд грн), то за новим Законом за 2018 р. надходження скоротилися до 202,9 млн грн із запланованих 17 млрд грн.
Оце і є результат "спрощення" законодавства, виключення оцінки з приватизаційних процедур, спроби продавати підприємства без "очищення" їх від боргів, штучно створених "червоними директорами", депутатами, суддями, силовиками і т.п.?
Напевно, слід нагадати горе-реформаторам історію з життя великого скрипаля Нікколо Паганіні, який зміг зіграти й на одній струні, коли інші йому підпиляли недоброзичливці. То, може, перш ніж грати/реформувати, спочатку треба навчитися це робити?
Не врятувала ситуації й "паличка-виручалочка" у руках МЕРТ — ProZorro. Реалізація об'єктів через цю систему призвела до втрати державних активів за нереально низькими (навіть за нинішніх умов!) цінами. Адже об'єкти малої приватизації (вартість активів менша ніж 250 млн грн) на продаж виставлялися за номінальною вартістю акцій. А це в окремих випадках у десятки разів менше за справедливу вартість активів. Підготовку об'єктів із відповідними оцінювальними процедурами в новому законі реформували (спростили) до повної відсутности. Воно, звісно, чиновникам роботи менше, але навіть такі нині популярні інвестиційні менеджери знають, скільки часу витрачається на підготовку до продажу акцій підприємства, якщо їх хочуть добре продати: тут і аудит, і оцінка, і очищення від непотрібних активів, заборгованостей тощо. А ми ось усе спростимо й шапками закидаємо. Ну й закидали…
Не можна плутати інструмент, яким є ProZorro, з необхідністю застосування складних, але все-таки важливих попередніх процедур. Не виходить тут шашкою махати, надто тонка штука приватизація. Не схотіли подумати законодавці й про проблему штучного розподілу об'єктів нерухомого майна (одним з видів якого є й підприємства як єдині майнові комплекси) на земельну ділянку й земельні поліпшення. У результаті в нас можуть бути поліпшення і земельна ділянка в різних власників. Це в одних випадках призводить до безоплатної втрати державного активу (права користування ділянкою), а в інших — до подвійної оплати, коли інвестора змушують окремо купувати або брати в оренду фактично оплачену разом із поліпшеннями відповідну земельну ділянку.
За прикладом далеко ходити не треба. "Криворіжсталь", продана за шаленою ціною, змушена була додатково оформити права на землю й платити так, ніби ці права не входили до вартости підприємства. Наші чиновники при цьому міркують так: "Багаті — нехай платять". Ущербність цієї логіки призводить, безперечно, до скорочення іноземних інвестицій: хто ж із нами співпрацюватиме при такому законодавстві?
Реалізується у Фонді й "структурна реформа". Йдеться про "оптимізацію системи регіональних відділень". Нібито цілком логічне укрупнення обласних відділень шляхом створення кущового центру з підпорядкуванням йому на правах структурних підрозділів кількох у минулому самостійних юридичних осіб. Але ж при цьому знову ж таки не дотримується передбачена законом процедура реорганізації (попереднє погодження з відповідними органами), і на місцях з'являються "нові керівники", які не мали раніше жодного стосунку до роботи органів приватизації. У результаті можемо отримати нелегітимні міжтериторіяльні відділення й "потрібні" обличчя на місцях.
Наведенню порядку могли і мали б сприяти Спеціяльна контрольна комісія ВРУ з питань приватизації (до повноважень якої входить контроль діяльности Фонду держмайна) та обов'язкова для всіх центральних органів влади Громадська рада. Але спецкомісія ось уже скоро два роки як не провела жодного результативного засідання через хронічну відсутність кворуму, а створення Громадської ради штучно (чи вправно?) блокується керівництвом Фонду. А неодноразові звернення громадськости і до КМУ, і до ВРУ залишаються без реагування (якщо не рахувати формальних відписок).
То що ж заважає? Струн мало чи майстерности бракує? А може, просто задекларовані цілі не відповідають істинним?
Лише малою частиною всієї цієї дуже дивної роботи з результатами, які не відповідають задекларованим цілям, є запровадження корупційної схеми реєстрації звітів про оцінку нерухомого майна. Про схему була безліч публікацій. Але віз і нині там. Досі при укладенні угод купівлі-продажу потрібно сплатити за реєстрацію звіту про оцінку нерухомого майна якимсь "майданчикам" чималу суму — понад 2 тис. грн з кожної угоди — непоганий фонд для чергового проходження в Раду автора схеми, добре відомого всім у минулому "батька Тендерної палати".
Щоправда, ледь не від самого початку, із серпня 2018-го року, у боротьбу зі схемою вступив Антимонопольний комітет. І виявилося, що "майданчиків" він не може знайти днем із вогнем — це якісь віртуальні структури, які живуть у всесвітньому павутинні. У реальному житті їх знайти не вдалося. Ні, гроші вони збирають реальні, і без них провести операцію з нерухомим майном неможливо. Однак немає їх НІДЕ, тільки ФДМ їх якось примудряється знаходити й авторизовувати, тобто давати їм право збирати гроші. Тобто "майданчики" приносять документи у ФДМ, але на запити АМКУ не відповідають. У зв'язку із чим спочатку було накладено штрафи за ненадання інформації, а тепер уже й за змову ("Ві Ай Пі Департамент" — на 10,331 млн грн, "Акцепт онлайн" — 0,34 млн грн, "Про закупівлі" — 1,324 млн грн, "Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ" — 1,993 млн грн). Дехто вважає, що це для них мізерна сума, особливо беручи до уваги щоденне обдирання громадян у розмірі до 2 млн грн.
При цьому Фонд мовчки спостерігав цю битву АМКУ з "віртуальними" структурами. Тому наступним кроком АМКУ готується притягти до відповідальности й сам Фонд за участь в антиконкурентних діях. Зрозуміло, що на держструктуру накласти штраф неможливо, але, можливо, НАБУ нарешті зацікавиться цією справою? Що ще має зробити АМКУ для того, щоб привернути його увагу?
Допоки ми будемо констатувати, що держава замість надходження очікуваних приватизаційних мільярдів до скарбниці знову змушена позичати кошти під високий відсоток? Розплачуватися за таку "приватизацію" будуть майбутні покоління.
Якісний моніторинг, належне фінансування та швидка реакція лісівників - який із цих принципів запозичить Україна?
Якщо німці у вас асоціюються з виваженістю та прискіпливістю, доведеться розвінчати ваші уявлення на прикладі ведення лісового господарства. Тут на перше місце німецькі управлінці ставлять швидкість. І ось чому: чим раніше стане відомо про певну небезпеку д ля лісів, тим швидше ці ризики усунуть. Це правило застосовується скрізь, у тому числі, у боротьбі з короїдами, що надзвичайно актуально останнім часом для України. Ці шкідники не знають меж та кордонів. Через сприятливі для них кліматичні умови короїди стали топ-загрозою для лісових насаджень, зокрема соснових, не лише в Україні, а й усій Європі.
У «Природі та суспільстві» вже розповідалося про надзвичайно важливу зустріч учених з України, Білорусі, Польщі, Австрії та Німеччини у рамках міжнародної науково-практичної конференції «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення». Представники різних країн ділилися досвідом про найефективніші методи боротьби з короїдом та радили Україні, яким шляхом рухатися далі. Досить детально про захист соснових лісів від короїдів у Німеччині розповів керівник проекту «Німецько-український політичний діалог» — доктор Фолькер Зассе.
Досконале управління - напрацьоване століттями
У своїй доповіді він озвучив проблеми у Федеральній Землі «Саксонія». Із 520 тисяч гектарів лісів тут 220 тисяч — це державні ліси. З них 52% засаджені ялиною, 18% — сосною, решта — листяні породи. У 2014—2016 роках були зафіксовані температури вищі за середній рівень, опади нижчі від середнього рівня, а ще — часті і сильні гради. У 2017—2018 роках до цих абіотичних чинників додалися вітровали та засуха. Відповідно, створилися сприятливі умови для короїдів. Якщо до 2014 року у Саксонії фіксували до 20 тисяч куб. м, уражених короїдами, то у 2018 році — аж 180 тисяч куб. м.
Щоб зрозуміти масштаб проблеми на рівні Німеччини, варто уточнити, як працює система управління за лісами у цій країні. Загалом, 30% від усієї території цієї країни займають ліси. Лісовий закон був прийнятий ще у 1975 році, останні правки до нього вносилися два роки тому. Закон визначає загальні правила користування лісами, враховує локальні особливості федеральних земель та найважливіше — дає повну свободу у прийнятті рішень для власників лісових угідь щодо їхніх територій. Зауважмо, у Німеччині практикується державна та приватна форма власності на ліси.
Свого часу у Німеччині наробили чимало помилок в управлінні лісами. У часи Середньовіччя вирубали всі ліси природного походження, через що з XIX ст. у країні почалася широкомасштабна кампанія з лісовідновлення. Потім допустили ще одну помилку: замість дуба та бука, які раніше вважалися лісотвірними породами, почали саджати хвойні дерева. Приміром, із трьох дерев двоє були обов’язково хвойними. Тепер німецькі лісівники ставлять перед собою інше завдання — збільшити кількість листяних порід до 50% площ. Заодно — уберегти їх від нашестя короїдів та інших шкідників. Приміром, за прогнозами німецьких учених у 2022—2023 роках їхні соснові ліси атакуватиме шовко- пряд-монашка.
Якісний аналіз дає точний прогноз
Німецькі вчені фіксують, що активність шкідників збільшується з ростом температури повітря. Приміром, у час, коли відбувалася згадана конференція, Фолькер Зассе розповідав про свіжоотримані по- годні дані з Німеччини, що в теплі сонячні фази спостерігався інтенсивний політ жуків. Це показував номер уловів у феромонних пастках у залежності від конкретної дати випорожнення шкідників і висоти місця моніторингу.
Ви все вірно прочитали. Німецькі лісівники вивчають та аналізують усе, що тільки можна. Серед поширених методів контролю та боротьби з короїдами, про які зазначав у своїй доповіді Фолькер Зассе, — пошук яєць короїдів, контроль розклеюванням пасток, контроль личинок, моніторинг екскрементів, феромон- ні пастки та обстеження стовбурів, моніторинг порожніх лялечок, окрім цього всього — авіатехнічні заходи.
Авіацію застосовують тоді, коли треби зафіксувати з неба межі ділянки, ураженої короїдом, зокрема, коли хвоя стала рудого кольору. При цьому ці ділянки не вирубують. А починають ретельно обстежувати сусідні дерева, на які міг перекинутися короїд. Загалом німецькі лісівники намагаються уникати суцільних рубок, це допустимо тільки у разі природних катаклізмів.
Як додав Фолькер Зассе, крім цього, німецькі лісівники ретельно вивчають грунти, зокрема, підстилку та мінеральний Грунт на глибині до 3 см у стадії зимівлі комах-шкід- ників сосни. До речі, перші спалахи короїдів у Німеччині фіксувалися у 1994—2001 роках. А вже з 2004 року у країні почали працювати над загальнодержавною системою моніторингу. Приміром, щоб визначити щільність популяції шкідника, час вильоту та послідовність поколінь використовується одночасно близько 200 феромонних пасток. Результати моніторингу, інформація про погодні умови, ступінь ризику для конкретних територій тощо зводяться на спеціальну карту. Актуальна інформація щотижня публікується у відкритому доступі. Таким чином власники лісів можуть оперативно оцінювати ступінь ризику для своїх володінь. А для того, щоб виявити свіжозаселені дерева, проводяться польові роботи.
Поради Україні
«Пошкодження короїдами призводить до економічних втрат на рівні лісогосподарських підприємств та шкодить лісовим ресурсам як національному багатству, — доповідав Фолькер Зассе. — У Німеччині велику увагу приділяють, щоб якомога швидше доглядати за пошкодженими насадженнями, що знаходяться у зоні відповідальності однієї організації. Наш підхід відрізняється від вашого підходу: якщо є спалахи шкідників, то проблеми вирішуються дуже швидко. По-перше, у нас ведеться дуже інтенсивний моніторинг, по-друге, є належне фінансування, якщо треба запобігти якійсь небезпеці. Кошти на такі заходи ідуть на рівні підприємства в обсягах, що залежать від того, наскільки інтенсивні пошкодження. Якщо масштаби великі, то з’являється спеціальний фонд збору коштів. Якщо щось відбувається на якомусь підприємстві, складається прогноз, як це може розвиватися та які можуть бути наслідки. А лісове державне підприємство має всі необхідні інструменти для дій, не треба нікого запитувати, ні Мінприроди, ні інші агентства. Як тільки дізнаються про імовірні збитки, відразу застосовують необхідні заходи своїми власними силами».
Зважаючи на це, Фолькер Зассе запитує українську владу — чи достатньо в Україні методів прогнозування та моніторингу за станом лісів? «Нинішнє адміністративне регулювання у цій сфері в Україні призводить до значних втрат, — додав він. — Тому необхідно аналізувати втрати в лісогосподарських підприємствах і лісових ресурсів усіх видів користування; впроваджувати більш ефективні структури управління з вибірковим контролем за санітарними рубками. Найлегший вихід із ситуації для України — спрощення управлінської ланки: від моніторингу до санітарних рубок. Найефективніший спосіб — швидко знаходити місця ураження та швидко проводити санітарні рубки».
Зауважмо, за підсумками конференції була ухвалена резолюція, яка включила низку рекомендацій для уряду в організаційній, законодавчій та управлінській сфері, аби дійсно покращити систему порятунку лісів у таких випадках, як нашестя короїдів. Адже на вагу золота — кожен день.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками