ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 жовтня 2019

Лісівники Чернігівщини та Гомельщини висадили пам’ятні «саджанці»


Для взаємокорисного обміну досвідом профспілковим організаціям лісівників Чернігівщини і Гомельщини кордони не завада.


Саме такий висновок повною мірою підтвердив дружній візит делегації лідерів профспілкових організацій держлісгоспів Чернігівщини на чолі з головою обкому профспілки працівників лісової галузі області Наталією Кудласевич до своїх традиційних партнерів і колег з Гомельської обласної організації Білоруського профспілкового союзу працівників лісу і природокористування, який відбувся 17-18 жовтня нинішнього року.



— З берегів Десни на береги Сожу делегація чернігівських лісівників і профспілкових лідерів усіх 12 профспілкових організацій державних лісогосподарських підприємств області прибула у відповідь на цьогорічний травневий візит наших добрих білоруських друзів і колег з Гомельщини. Під час того візиту було укладено угоду про взаємний обмін досвідом в профспілковій діяльності лісогосподарських підприємств обох сусідніх областей. Тоді ми показали сябрам як усі наші здобутки в лісогосподарюванні, так і щиро поділилися тим досвідом, який накопичили профспілкові організації держлісгоспів у колективно-договірному регулювання соціально-трудових відносин в колективах, — сказала керівник Чернігівської делегації Наталія Кудласевич журналістам перед візитом до білорусів.


І ось автобус з чернігівською делегацією перетинає Державний кордон Республіки Білорусь.


У селі Нова Гута українських лісівників і профспілкових лідерів трудових колективів держлісгоспів ЧОУЛМГ тепло зустріли керівництво і голови профспілкових осередків Гомельської обласної організації Білоруського профспілкового союзу працівників лісу і природокористування.



Господарі зустрічі ознайомили своїх добрих сусідів з широкою і змістовною програмою перебування на гостинній білоруській землі, зустрічей з профспілковим активом у трудових колективах лісгоспів Гомельської області.



Прибувши до Гомеля, делегація профспілкового активу працівників лісової галузі Чернігівщини відвідала Гомельський дослідний лісгосп.


Його директор Ігор Дегтярик разом з активом профспілкової організації лісгоспу зустрічав українських побратимів з лісової справи хлібом-сіллю. Запросив до відвертого діалогу з проблем сучасного лісовідновлення. Йшлося на цій зустрічі і про підвищення рівня ефективності колективно-договірного регулювання в профспілкових організаціях та про соціальні гарантії працівникам лісової галузі на сучасному етапі її розвитку.


Чернігівці із зацікавленістю оглянули постійний розсадник дослідного лісгоспу, поділилися позитивними враженнями від побаченого і почутого від гостинних працівників лісгоспу.


Далі – переїзд до Приборського лісництва цього ж дослідного лісгоспу і ознайомлення з умовами роботи тамтешніх лісівників та з діяльністю цехового комітету лісництва.


Особливу зацікавленість і хвилюючі враження членів чернігівської делегації викликала їхня безпосередня участь у спільній з білоруськими колегами посадці саджанців Пам’ятної алеї в рамках акції «Чистий ліс».


Переїзд нашої делегації до міста Рєчица Гомельської області ознаменувався відвідуванням такого відомого в Білорусі деревообробного підприємства як відкрите акціонерне товариство «Рєчицадрев», де з його профспілковим активом чернігівці всебічно аналізували проблему «Молодь – майбутнє профспілок».



— Враховуючи те, що на нашому підприємстві трудиться чимало молоді, профспілкова організація підприємства завжди, як мовиться, тримає руку на пульсі найактуальніших для молоді проблем, — наголосила під час зустрічі голова первинної профспілкової організації підприємства Ірина Болачкова.


Йшлося насамперед про те, що працююча тут молодь забезпечується не лише високим рівнем заробітної плати, а й повним соціальним пакетом, в якому враховано не лише належні умови праці і відпочинку, але й забезпечення молоді житлом.


Лише за таких умов, на переконання керівників і профактиву підприємства, можна закріпити молодих білорусів на робочих місцях у такому невеликому місті як Рєчица.


Але зазвичай профспілкова організація не випускає з поля свого зору і піклування про ветеранів виробництва, що насамперед виховує в молодих робітників повагу до старшого покоління виробничників, почуття гордості за свою робітничу професію. У цьому і є головний зміст обговорюваної проблеми, адже саме молодь, її енергія забезпечуватиме профспілковим організаціям їхню майбутню ефективну діяльність у трудових колективах.


Переїзд делегації до Національного парку «Прип’ятський» ознаменувався зустріччю чернігівців з профспілковим активом трудового колективу парку і його директором Степаном Бамбізою.


Лісівники і профспілкові лідери з Чернігівщини були приємно вражені, коли довідалися, що очільник такого знаного в Білорусі господарства як Національний парк «Прип’ятський» у свій час закінчив Львівський лісотехнічний інститут і здобуті в українському виші знання з лісової справи тепер ось успішно й ефективно застосовує в лісовій галузі Білорусі.


А наскільки успішно й ефективно кермує господарством Степан Миколайович, свідчить хоча б такий факт: тільки за минулий рік мисливське господарство Національного парку поповнило державну скарбницю Білорусі більше, ніж на два мільйони доларів! Мисливські угіддя цього парку відвідали сотні іноземців, котрі за своє полювання під білоруськими соснами заплатили «кругленькі» суми.


Чудову екскурсію по найзаповітніших місцях Національного парку «Прип’ятський» провела голова первинної профспілкової організації Валентина Анищенок.


А ще вона повідомила колегам з Чернігівщини, що саме тут, у «Прип’ятському», з минулого року засновано резиденцію білоруського Діда Мороза і що цю поважну місію для дітлахів з Гомельщини та інших білоруських областей успішно та майстерно здійснює інженер з охорони праці Національного парку, до того ж, профспілковий активіст Микола Дербень.


Свій наступний день перебування в чудовому за всякої пори року, а особливо в сонячний день «бабиного літа» в Гомелі, чернігівська делегація розпочала з відвідування Калинковицького лісгоспу, Калинковицькового лісництва і його базисного розсадника.


У лісгоспі відбувся відвертий діалог профспілкових лідерів Чернігівщини з профспілковим активом лісгоспу.


Під час цього спілкування не обходили найгостріших проблем профспілкової діяльності як в практиці роботи в трудових колективах держлісгоспів Чернігівщини, так і в трудових колективах лісгоспів Гомельщини.


Вівся активний обмін думками, зокрема, із забезпечення належної техніки безпеки на найбільш механізованих ділянках лісогосподарювання, деревообробки, лісових вирубках тощо.


Не обійшли увагою профспілкові активісти обох областей і такої проблеми як забезпечення неухильного дотримання договірних умов поміж трудовими колективами й керівництвом лісгоспів, забезпечення працівників лісової галузі спецодягом, своєчасними медичними оглядами і багато інших соціальних вимог сьогодення.


З цього приводу цікавим виявилося спілкування з колишнім багаторічним директором Калиновицького лісгоспу, ветераном лісівничої галузі Білорусі Михайлом Пилипейком.


Підведення підсумків дводенного спілкування та обміну досвідом делегації лісівників і лідерів профспілкових організацій Чернігівщини з профспілковим активом і лісівниками Гомельщини відбулося в Будинку мисливця і рибалки Гомельського дослідного лісгоспу.


Виступаючи з промовою перед профспілковим активом сусідніх і традиційно дружніх областей Білорусі і України, голова Гомельської обласної організації Білоруського профспілкового союзу працівників лісу і природокористування Олександр Василенко наголосив, що подібне обопільно взаємокорисне спілкування з обміну досвідом у профспілковій діяльності і лісокористуванні, безумовно, слугуватиме розвитку лісових галузей в цілому як Чернігівської, так і Гомельської областей.


Далі Олександр Василенко оприлюднив перед аудиторією лісівників і профспілкових активістів перспективи і плани на майбутнє в діяльності профспілкових організацій лісівників Гомельщини.


Вони, зокрема, полягають у посиленні практичних дій в захисті трудових і соціально-економічних прав працівників – членів профспілки, в підвищенні добробуту і життєвого рівня членів профспілок і їхніх родин, у забезпеченні повною трудовою зайнятістю працівників, у сприянні створенню здорових і безпечних умов праці, у підвищенні кваліфікації і навчанні профспілкових працівників, здійсненні громадського контролю за дотриманням законодавства про працю і охорону праці, в сприянні ефективному розв’язанню колективних та індивідуальних спорів і конфліктів і, звичайно ж, у співробітництві на рівноправних засадах з профспілками інших держав, міжнародними профспілковими об’єднаннями, що ми, зокрема, й засвідчили під час дводенного обміну досвідом з лідерами профспілкових організацій української Чернігівщини.


Голова Гомельської обласної організації Білоруського профспілкового союзу працівників лісу і природокористування на завершення своєї промови висловив тверду впевненість, що традиційні зв’язки поміж профспілковими організаціями працівників лісової галузі Чернігівщини і Гомельщини з року в рік ставатимуть міцнішими, плодотворнішими на благо лісів Білорусі і України.


Голова обкому профспілки працівників лісового та мисливського господарства Чернігівщини Наталія Кудласевич подякувала білоруським колегам та добрим сусідам за їхню традиційну гостинність і відкритість у спілкуванні з обміну досвідом.


Вона запевнила, що профспілковий актив лісівників Чернігівщини, безумовно, використовуватиме у своїй профспілковій діяльності позитивний досвід білоруських колег, щоб ліси Чернігівщини ставали рік від року дужчими і щедрішими на благо соціально-економічного розвитку Придесення.

























Текст і фото: Микола Тищенко

В Україні запровадили електронний облік деревини



КИЇВ. 22 жовтня. УНН. Державне агентство лісових ресурсів України інформує про запровадження електронного обліку деревини на державних та комунальних підприємствах, які входять до сфери управління інших органів влади та обласних рад. Про це повідомляє УНН з посиланням на Держлісагентство.

Так, на сьогодні за інформацією оператора Системи електронного обліку деревини (ЕОД) – державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" до Системи ЕОД підключено:

- 11 державних лісогосподарських підприємств, що входять до сфери управління Міністерства оборони України;

- 3 лісогосподарських підрозділи вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України;

- одне державне підприємство Національної академії аграрних наук України;

- 2 національних природних парка, що входять до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України;

- один підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (МВС України);

- 18 лісогосподарських підприємств обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" (Львівська обласна рада);

- один спецлісгосп Летичівської районної ради (Хмельницька обласна рада);

- три лісгоспи АПК обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (Житомирська обласна рада);

- одне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Монастирищенської районної ради (Черкаська обласна рада);

- один районний лісгосп Верховинської районної ради (Івано-Франківська область);

- 6 спеціалізованих агролісгоспів обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Івано-Франківськоблагроліс" (Івано-Франківська обласна рада).

У державних лісогосподарських підприємствах, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (73% лісового фонду України), повністю введена Система електронного обліку деревини.

Нагадаємо, Держлісагентство хоче ввести в обіг електронний лісорубний квиток.
Джерело: УНН
Вівторок, 22 жовтня 2019, 07:05 • Денис Масліков


На Полтавщине в авиакатастрофе погиб бывший министр аграрной политики



В понедельник, 21 октября, в районе села Тарасенково Оржицкого района Полтавской области погиб экс-министр аграрной политики и продовольствия Тарас Кутовой. Как выяснили журналисты «Фразы», бывший член правительства Владимира Гройсмана стал жертвой авиакатастрофы.

Как передает «УП», о смерти Кутового сообщил бывший вице-премьер Украины Павел Розенко на своей странице в Facebook.

«Покойся с миром, друг...», ‒ написал он.

По информации издания, Тарас Кутовой погиб при крушении вертолета, который сам же и пилотировал.

В настоящее время на месте ЧП работают спасатели и правоохранители. Причины авиакатастрофы будет устанавливать специальная комиссия.



Как писала «Фраза», экс-министр Швайка попал в серьезное ДТП. Его авто восстановлению не подлежит.

Ранее сообщалось, что в Мексике погиб министр общественной безопасности.

Автор: «Фраза»
21.10.19 20:06

Експорт кругляка, торгівля на біржі і ціни: експерти обговорили тенденції і проблеми в деревопереробці

Бачити за деревами прибуток

У післявоєнні роки саме ліс врятував білоруську економіку. З ялин і сосен будували будинки, робили меблі, кузова перших білоруських вантажівок, використовували як паливо - і для печей, і для електростанцій. Технології стрімко зробили крок вперед, але цінність деревини тільки зростає. А мода на екологічно чисту продукцію підвищує попит на сировину. У тому числі і в енергетиці, яка невблаганно прагне використовувати по максимуму поновлювані джерела. Територія нашої країни більш ніж наполовину покрита лісами і гаями. Але володіти ресурсом мало - необхідно його максимально ефективно використовувати.

Обговорити, як підвищити віддачу від деревопереробної галузі, «Р» запросила заступника начальника управління виробництва і реалізації продукції Міністерства лісового господарства Володимира Шута, начальника управління деревообробки концерну «Беллесбумпром» Андрія Герасимовича, начальника управління торгів лісопродукцією Білоруської універсальної товарної біржі Євгенія Малишева і двох експертів галузі : Олександра Драгуна і Дмитра Солодухина.


На частку концерну і Мінлісгоспу припадає близько 40 відсотків переробки деревини.

Майже без залишку


«Р»: Керівництво країни ставить перед галуззю завдання підвищувати глибину переробки і ефективність використання лісових ресурсів. З початку минулого року діє мораторій на експорт необробленого круглого лісу. Які результати цієї ініціативи? Як складається сьогодні ситуація на ринку сировини і готової продукції?


Е.Малишев:

- Будемо відверті: не всі учасники ринку позитивно сприйняли припинення вивозу за кордон круглої деревини. Але з часом очевидний позитивний результат. В країні активізувалося створення потужностей по лесопилению і іншим видам переробки деревини, з кругляка стали робити різний продукт з високою доданою вартістю. Якщо говорити про вартість сировини на внутрішньому ринку, то через перевищення пропозиції над попитом ціни більш «лояльні» до покупців, ніж були в минулі роки. Є, правда, дефіцитні позиції, ціни на які збереглися на високому рівні. Яскравий приклад - фанерне сировину. За іншою номенклатурою маємо зниження. Але ж це ринок, і рух цін вгору або вниз - цілком природний процес. Найголовніше - вартість сировини доступна, а до торгів допускаються всі суб'єкти господарювання,

Значних проблем з реалізацією сировини теж не спостерігається. Були періоди, коли через епопеї з короїдом і всиханням лісів в системі Міністерства лісового господарства накопичувалися певні складські запаси круглого лісу. Але співробітники відомства знаходили вихід із ситуації. Цього року Главою держави погоджено виділення експортної квоти, але не для якісної деревини, а для незатребуваних залишків деревного технологічної сировини. Переробка цього ресурсу в країні об'єктивно неможлива через брак виробничих потужностей, тому дозволено реалізувати за кордон через біржу 900 тисяч кубічних метрів техсировини. Вважали, що на зовнішніх ринках буде попит, але кон'юнктура розпорядилася по-своєму. Звичайно, ми очікували більшого. На сьогоднішній день реалізовано трохи більше 300 тисяч кубічних метрів такої деревини. Справа в тому, що традиційні споживачі нашого лісу за кордоном зіткнулися з тими ж проблемами, що і Білорусь. Перш за все - з навалою короеда. У сусідніх державах проводяться суцільні рубки на значних площах, тому пропозиція істотно перевищує попит. До того ж по ряду об'єктивних причин ми вийшли на зовнішні ринки зі своїми пропозиціями не на початку року, а в серпні, коли великі покупці вже уклали річні контракти і сформували свої сировинні портфелі. Міністерство лісового господарства теж тримає ціну на свою продукцію. При проведенні торгів ми бачимо, що надходять зустрічні пропозиції щодо зниження ціни, але наші продавці не погоджуються продавати свій товар за безцінь. І така позиція конструктивна. Перш за все - з навалою короеда. У сусідніх державах проводяться суцільні рубки на значних площах, тому пропозиція істотно перевищує попит. До того ж по ряду об'єктивних причин ми вийшли на зовнішні ринки зі своїми пропозиціями не на початку року, а в серпні, коли великі покупці вже уклали річні контракти і сформували свої сировинні портфелі. Міністерство лісового господарства теж тримає ціну на свою продукцію. При проведенні торгів ми бачимо, що надходять зустрічні пропозиції щодо зниження ціни, але наші продавці не погоджуються продавати свій товар за безцінь. І така позиція конструктивна. Перш за все - з навалою короїда. У сусідніх державах проводяться суцільні рубки на значних площах, тому пропозиція істотно перевищує попит. До того ж по ряду об'єктивних причин ми вийшли на зовнішні ринки зі своїми пропозиціями не на початку року, а в серпні, коли великі покупці вже уклали річні контракти і сформували свої сировинні портфелі. Міністерство лісового господарства теж тримає ціну на свою продукцію. При проведенні торгів ми бачимо, що надходять зустрічні пропозиції щодо зниження ціни, але наші продавці не погоджуються продавати свій товар за безцінь. І така позиція конструктивна. а в серпні, коли великі покупці вже уклали річні контракти і сформували свої сировинні портфелі. Міністерство лісового господарства теж тримає ціну на свою продукцію. При проведенні торгів ми бачимо, що надходять зустрічні пропозиції щодо зниження ціни, але наші продавці не погоджуються продавати свій товар за безцінь. І така позиція конструктивна. а в серпні, коли великі покупці вже уклали річні контракти і сформували свої сировинні портфелі. Міністерство лісового господарства теж тримає ціну на свою продукцію. При проведенні торгів ми бачимо, що надходять зустрічні пропозиції щодо зниження ціни, але наші продавці не погоджуються продавати свій товар за безцінь. І така позиція конструктивна.

«Р»: Цікаво почути думку Міністерства лісового господарства. Навесні минулого року в цьому відомстві стверджували, що зіткнулися з вельми значущими запасами нереалізованого сировини. Позначилися і мораторій на експортні поставки, і проблема з короїдом, і затримки з введенням в експлуатацію Свєтлогорського ЦКК, який повинен був стати одним з великих споживачів сировини. Як зараз складається ситуація?


В.Шут:

- Для початку зазначу: за останні 10 років заготівля деревини зросла в країні майже в два рази. У 2000-х вона становила 13-15 мільйонів кубічних метрів на рік. У 2018-му досягла рекордних результатів - 28,5 мільйона кубів. Це свідчить про те, що вирощувати, зберігати і заготовлювати ліс ми навчилися. Але ефективно переробляти весь ресурс потужності країни, як показує практика, поки не готові. Так, фанерне сировину затребуване. Потреби підприємств концерну «Беллесбумпром» і виробництва, які віддані в управління Банку розвитку, забезпечуються в повному обсязі, згідно із заявками. Піловочное колоду діаметром більше

26 сантиметрів реалізується без проблем. Дрібний і середній пиловник також знаходить свого покупця через біржу, значущі залишки відсутні. Проблеми є з продажем низькоякісної деревини - балансовою, технологічної та дров'яної. Вона теж утворюється в процесі заготовки і є основною нашою проблемою. Потужності білоруських підприємств не дозволяють її переробляти в повному обсязі. Частково наші підприємства переробляють її в тріску, всім лісокористувачам поставлена ​​задача збільшувати потужності. Підприємства ЖКГ і інші організації створюють енергетичні потужності на місцевих видах палива. Попит на цю продукцію зростає, але не так стрімко, щоб дров'яне сировину виявилося повністю затребуване на внутрішньому ринку. Якщо говорити про балансову деревині, то вона може бути затребувана тільки в промисловому секторі.

Організації, що входять в структуру Міністерства лісового господарства, теж є переробниками в певних сегментах. Наша частка становить близько 17 відсотків, якщо говорити про діловій деревині - 15 відсотків. Наші підприємства теж збільшують обсяги виробництва. І окоренной, і ціліндрованное продукції, пиломатеріалів. Їх в минулому році випустили 1100 тисяч метрів кубічних. Близько половини цього обсягу поставили на експорт, решта - на внутрішній ринок. У регіонах наші організації - основні постачальники пиломатеріалів для системи ЖКГ, АПК, інших споживачів.

Якщо говорити про реалізацію експортної квоти на круглу деревину, то, як вірно помітив колега, по ряду причин ми вийшли на ринок зі своїми пропозиціями не в найвдаліший час. І експортні ціни склалися не зовсім на тому рівні, який ми очікували і який для нас прийнятний. Але йти в мінус ми не плануємо. На жаль, на внутрішньому ринку таку сировину теж не повністю затребуване. Необхідно розвивати цей сегмент переробки.

Ех, ціни, ціни ...


«Р»: Але для підвищення попиту необхідно нарощувати потужності, а для цього, в свою чергу, потрібні технології та інвестиції ...


А.Герасімовіч:

- Ми навчилися не тільки рубати ліс, а й його вирощувати, заготовлювати деревину без шкоди для природи. Тому приріст сировини у нас випереджає вирубку, яка з гектара нижче, ніж в сусідніх державах. Тому заготовки будуть збільшуватися. Така тенденція. Але я б зробив упор на іншу парадигму: ліс на корені - не деяка знеособлене, стандартизоване сировину. Кожне дерево - це цілий різноплановий організм. У розташованих ближче до комлю колод - одні характеристики і вартість, ближче до середини - інші, верхівка і гілки для інших цілей використовуються. Тому при заготівлі виходять різні сортименти деревини. У нас немає проблем з реалізацією та переробкою високоякісної деревини, складності виникають з низькоякісної, з переробкою якої ми трохи відстаємо. І проекти створення пелетних виробництв - один із способів вирішення проблеми низького попиту на деревину певних характеристик. До цієї роботи підключені в тому числі і підприємства концерну «Беллесбумпром». Ми знаємо, як вирішувати це питання, і вирішимо. Це сьогодні вигідний бізнес. Питання в інвестиціях. Звичайно, пелети - не панацея від усіх екологічних дисбалансів, але світ повернувся в сторону «зеленої» та відновлюваної енергетики. Тому паливо, отримане з деревини, буде затребуване. але світ повернувся в сторону «зеленої» та відновлюваної енергетики. Тому паливо, отримане з деревини, буде затребуване. але світ повернувся в сторону «зеленої» та відновлюваної енергетики. Тому паливо, отримане з деревини, буде затребуване.

Також можу проінформувати вас про те, що завод сульфатної біленої целюлози Свєтлогорського ЦКК практично готовий до введення в промислову експлуатацію. Отримані відповідні дозволи і погодження. Комісія з приймання виробництва в експлуатацію на завершальній стадії своєї роботи, так що найближчим часом завод повноцінно запрацює і буде споживати сировину в тих обсягах, які і планував під свої потужності.

«Р»: А в якому напрямку розвиваються приватні компанії?

А.Герасімовіч:

- Дозволю невелику ремарку. На частку концерну і Мінлісгоспу припадає близько 40 відсотків переробки деревини. Це в цілому, разом з дров'яної. За діловим сортам частка менше. Понад 60 відсотків сировини споживають компанії без відомчої підпорядкованості.


А.Драгун:

- Ми експортно орієнтована компанія, практично всю продукцію поставляємо за кордон. Попит на зовнішніх ринках впав. Через брексіта та інших не зовсім позитивних подій в Європі пропозиція значно випереджає споживання. Всі склади в ЄС переповнені. У третьому кварталі спостерігаємо ажіотажний попит на піловочное сировину. Ціни на біржі виросли приблизно на 25 відсотків. Доводиться працювати практично в нуль, іноді навіть в мінус. Поки вдається знайти зарубіжних споживачів, які готові платити більш високу ціну, але виживати стає непросто. Тим часом спостерігаємо й іншу тенденцію: на пиломатеріали значно знизили ціни лісгоспи. Хоча раніше у них була продукція дорожча в порівнянні з приватниками. По ринку наполегливо ходять чутки, що деякі державні виробники набувають сировину кілька за іншими цінами, ніж ті,

А.Герасімовіч:

- Весь «дерев'яний» ринок сьогодні перебуває в рецесії.

Е.Малишев:

- Хочу зауважити: переробні структури лісгоспів теж набувають деревину на біржі. Умови доступу до сировини у всіх однакові. Біржові торги - самий прозорий механізм. Мені невідомо випадків, коли лісгоспи продавали б продукцію на експорт значно дешевше, ніж приватні компанії. По крайней мере, через біржу. Але є інша проблема: Декрет № 6 дозволяє фірмам та ВП, які працюють у сільській місцевості і малих населених пунктах (поселеннях), реалізовувати свою продукцію поза біржових торгів. І ми бачимо, що на позабіржовому ринку ціни в середньому на 20 відсотків нижче біржових котирувань. Про існування цієї проблеми ми говоримо вже більше трьох років. Однак тільки в цьому році за нашою ініціативою з'явився проект змін до Декрету № 6. У новій редакції декрету преференції по можливості реалізації пиломатеріалів за кордон на позабіржовому ринку не передбачені. Нас підтримали в концерні «Беллесбумпром», Міністерстві лісового господарства та Міністерстві антимонопольного регулювання і торгівлі.

Якщо говорити про стан ринку продукції деревопереробки, то по пиломатериалам, що поставляється на експорт, пропозиція перевищує попит, але обсяги продажів при цьому не падають. Наприклад, за минулий рік через біржу реалізовано за кордон 1,7 мільйона кубічних метрів пиломатеріалів, що на 31 відсоток більше, ніж в попередньому році. Нещодавно вели переговори з низкою великих польських компаній. Вони готові закуповувати наші пиломатеріали, причому в значних обсягах. Разом з тим погоджуся, що ціни вже трохи не ті, що були раніше.


В експорті пиломатеріалів структури Мінлісгоспу займають частку в 15 відсотків, концерн - в 7.

А.Герасімовіч:

- В експорті пиломатеріалів структури Мінлісгоспу займають частку в 15 відсотків, концерн - 7 відсотків. Причому з них половина - суха дошка. На таку продукцію набагато стабільніше, є деяке падіння, не настільки драматична, як на інші позиції. Набагато більш значні обсяги експорту припадають на інші підприємства, в тому числі працюють за Декретом № 6. І продають в основному сиру продукцію. А в цьому сегменті державні організації займають другорядні позиції. З точки зору малого і середнього бізнесу я б основних конкурентів побоювався не в держсекторі - звернув би увагу на приватні інвестиційні проекти. В країну заходять серйозні міжнародні компанії, які зводять або планують побудувати продуктивні лісопилки. Вони набагато більше впливатимуть на ринок,

Глибше і прибутковіше


«Р»: Але глобальне завдання стоїть вже не просто колоди перетворити в дошки, а зробити продукт з високою доданою вартістю. Наскільки з цієї точки зору бурхливий розвиток саме пиляння економічно вигідно для країни?

А.Герасімовіч:

- А що таке глибока переробка? За великим рахунком, цей термін дещо філософське, його значення змінюється в часі. Кілька років тому ми вважали так: круглий ліс експортувати погано, треба його переробляти. Хоча б в сиру дошку. Сьогодні вже приходимо до висновку: треба йти далі і ці дошки сушити, стругати. Потім, підозрюю, задумаємося про подальші технологічних переділах. Зараз вже опрацьовуємо питання, щоб налагодити виробництво біленої паперу, а не просто целюлозу продавати на експорт. Глибина переробки - в якійсь мірі величина плаваюча. Очевидно, необхідно бігти вперед щосили, щоб не потрапити під безжальний паровоз конкуренції. Розвиваються підприємства і приватної форми власності. Для переробки твердолистяних порід деревини модернізуються пелетні і меблеві підприємства. У сегмент виробництва пиломатеріалів приходять великі компанії. Державні підприємства однозначно вже сьогодні не є домінантами по більшості напрямків деревопереробки.

«Р»: Доводилося чути думку, що багато шуму на ринку створюють підприємства, які користуються преференціями за Декретом № 6. У багатьох вельми примітивний рівень технологій, про глибину годі й казати. Фактично чимала кількість компаній виробляють напівфабрикати, які за доданою вартістю та характеристиками вельми умовно відрізняються від круглої деревини. І ці заготовки наші партнери в Прибалтиці, Польщі, інших країнах доводять до високомаржинальним продукції.

А.Герасімовіч:

- Декрет прийнятий своєчасно: він дозволив створити на селі нові робочі місця, забезпечити людям заробіток. Рішення надати преференції було правильним. І при наявності ряду мінусів очевидних плюсів виявилося набагато більше. Але сьогодні вже зрозуміло: все компанії повинні еволюціонувати. Та й дія декрету добігає кінця - наступний рік останній.

В.Шут:

- «Чисті» лісопилки в країні, мабуть, вже й не потрібні. Потужностей сьогодні, в принципі, вистачає. Актуальна більш глибока переробка. Звичайно, на сьогоднішній день підприємцю вигідно встановити найпростіші лісопилки і займатися первинним пилянням. Але для цього і існує державна політика, щоб стимулювати вигідні для країни процеси.

А.Драгун:

- Навіть за позабіржовими угодами законодавство зобов'язує реєструвати договір на біржі. Низьких цін не може існувати в принципі. Всі працюють в певних цінових коридорах. Не виключаю, що є компанії, які працюють з порушеннями. Але це маленькі підприємства, і вони на загальну погоду не впливають.

Е.Малишев:

- За статистикою, через біржу на експорт реалізується тільки близько половини всіх пиломатеріалів. Решта продається на умовах, прописаних в Декреті № 6. При цьому на позабіржовому ринку ціни на 20-30 відсотків нижче. Чому треба миритися з такою ситуацією? Адже фактично країна недоотримує значні суми валютної виручки. Проводили опитування великих споживачів нашої продукції. Вони кажуть: набуваємо через біржу, але ще більше купуємо на позабіржовому ринку - там значно дешевше. Ми почали вивчати проблему покроково. Адже повинна бути причина, по якій невеликі компанії відмовляються продавати свою продукцію дорожче. Деякі скаржаться на проблеми з акредитацією на біржі. Але ця відмовка, скоріше, надумана. За законодавством переробники мають право купувати сировину тільки на біржових торгах, тому всі вони вже акредитовані на біржі і працюють в якості покупців круглого лісу. Хтось скаржиться на дорожнечу послуг біржі, мовляв, треба купувати ключ електронного цифрового підпису. Але він коштує всього 177 рублів на 12 місяців. Для порівняння: щоб законно реалізовувати продукцію за Декретом № 6, необхідно отримати в БелТПП сертифікат власного виробництва. А він коштує близько 600 рублів ... Словом, є підозра, що біржа не подобається з інших причин, які ряд підприємців соромляться озвучувати.

А.Драгун:

- Наша компанія відносно невелика, щоб бути цікавою великого закордонного покупця пиломатеріалів: ми не можемо забезпечити серйозних обсягів. Тому працюємо з невеликими фірмами. А вони не можуть зрозуміти, навіщо їм реєструватися на біржі, щоб купити у нас продукцію. Є побоювання, що наші партнери підуть не на біржу, а до прибалтійським посередникам і у них куплять нашу продукцію. Але хочу зауважити: нам вдається поки тримати ціни вище біржових.


Д.Солодухін:

- Приватникам доведеться адаптуватися до реалій, які настануть після закінчення дії преференцій Декрету № 6. Так, не всі підприємці хочуть розвиватися: у когось не вистачає компетенцій, інші побоюються ризиків. Але слабкі гравці просто відсіється або будуть змушені вступати в кооперацію з великими виробниками.

Сировини вистачить усім


А.Драгун:

- Підприємницьке співтовариство хвилює питання: чи не будуть ускладнюватися правила доступу до сировини? Останнім часом з'явилася ще проблема: лісгоспи затримують поставки вже оплаченої продукції під різними приводами. Іноді доводиться хеджувати ризики і купувати на біржі сировину відразу у декількох виробників, виходячи з принципу: не вийде з одним, зростеться з іншим. Але доводиться заморожувати оборотні кошти, брати кредити в банках ...

А.Герасімовіч:

- Чи порушували питання: Мінлісгосп ініціює повне переведення на нові стандарти (так звані EN). Позиція концерну полягає в поступовому впровадженні тих чи інших нових підходів у визначенні якості, призначення та реалізації лісоматеріалів.

Обмеження в бік посилювання не прогнозують. Навпаки, планується зробити правила більш лояльними для невеликих виробників. Допускатиметься на річні торги більшу кількість учасників. Але наскільки вони цікаві малому і середньому бізнесу? На річні торги виставляються великі партії, цікаві тільки великим компаніям. На них реалізується близько 40 відсотків сировини. Причому були роки, коли кон'юнктура ринку складалася таким чином, що ціни на річних торгах на 15 відсотків перевищували ті, які складалися на ринку згодом.


Е.Милишев:

- Зараз готуються зміни до Указу № 214, який визначає правила реалізації сировини. Так ось ці правила будуть пом'якшуватися. Якщо говорити про реальний невиконанні договірних зобов'язань, то з лісгоспів нічого не візьмеш, поки про це не знає біржа. Якщо до нас надходить письмовий сигнал, відразу вивчаємо ситуацію і при необхідності, незважаючи на форму власності і статус порушника, застосовуємо санкції. Цим займається управління супроводу біржових угод. Як свідчить наша статистика, кількість невиконаних угод не перевищує 1,5-2 відсотка від загального числа. У світі це вважається нормальною ситуацією.

А.Герасімовіч:

- Від лісгоспів хотілося б більшої оперативності щодо зниження цін. Зокрема, за твердолистяних порід. Лот не продається, ціна не знижується, а сировину дефіцитне. Зрозуміло, що ринок диктує умови, але переробники потрапляють в патову ситуацію: якщо купити за високими цінами, підприємство «ляже» з економіки, а вичікувати теж немає можливості - не зупиняти ж виробництво ?!

В.Шут:

- Не виключаю, що деякі лісгоспи допускають затримки по поставкам оплаченої деревини. Різні ситуації бувають. Давайте, якщо необхідно, будемо разом в цих ситуаціях розбиратися. В цілому ресурсів вистачає. Вони виставляються на біржу, йде цивілізована торгівля. А всі шорсткості повинні вирішуватися в правовому полі.