Верховна Рада 30 жовтня в першому читанні розглядатиме мораторій на суцільну вирубку лісів та зелених насаджень, а також зміни до закону Про ринок природного газу.
30 жовтня Верховна Рада під час пленарного засідання буде розглядати зміни до закону Про ринок природного газу.
Також парламентарі можуть ухвалити низку постанов про перейменування населених пунктів в Україні.
Питання ратифікації:
Проект закону про ратифікацію угоди між урядом України та урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Проект закону про ратифікацію протоколу про внесення змін до Конвенції між урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
Проект закону про ратифікацію протоколу між урядом України і урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між урядом України і урядом Великобританії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход.
Проект постанови про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області.
Проект постанови про перейменування села Островки Маневицького району Волинської області.
Проект постанови про перейменування села Рачки Немирівського району Вінницької області.
Проект постанови про перейменування села Бірки Сокальського району Львівської області.
Проект постанови про перейменування села Мазарня-Каранська Кам’янка-Бузького району Львівської області.
Перше читання:
Проект закону про внесення змін до закону України Про ринок природного газу щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищення цін і тарифів на природний газ.
Проект закону про внесення змін до Лісового кодексу України щодо встановлення мораторію на суцільну вирубку лісів та зелених насаджень.
Для включення до порядку денного та ухвалення рішення:
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення додаткових гарантій збереження лісів.
Друге читання:
Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону).
ВІДПОВІДНИЙ законопроєкт подано урядом до Верховної Ради. Документ передбачає істотне спрощення погоджувальної процедури щодо розробки законним шляхом родовищ бурштину, проведення відкритих електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та скасування процедури погодження з органами місцевого самоврядування надання їх у користування. Також передбачається знизити рентну плату за видобування бурштину з 25 до 15% із відрахуванням 30% на користь місцевих громад…
Водночас законопроєктом передбачено упровадження тимчасового мораторію на вивезення необробленого сонячного каменю за кордон (а саме туди спрямовується понад 90% його незаконного видобутку) та вимога застосування сертифікованого обладнання для відповідних робіт, а також вводиться кримінальна відповідальність за незаконну розробку копалин.
Пластик і довкілля
ЕКОЛОГИ б’ють на сполох щодо масштабного збитку довкіллю, що спричиняється використовуваними у побуті пластиковими пакетами. В усьому світі трильйони тонн їх щороку опиняються на звалищі, оскільки вторинна переробка відходів розвинена слабо. Спалювати таке сміття небезпечно, у той час як природним шляхом пластикові пакети розкладаються протягом 100-500 років, заражаючи землю токсичними речовинами. Лише в Україні на одну особу щороку припадає понад 500 таких кульків. Це просто астрономічне марнотратство навіть у порівнянні з мешканцями цивілізованих країн Європи.
Проте з’явилась надія, що незабаром і у наших крамницях та кафе покупцям уже не відпускатимуть так, як нині, товар у легких і напівлегких пластикових пакетах. Законопроєкт про зменшення їх кількості у закладах роздрібної торгівлі та громадського харчування внесено до порядку денного нинішньої парламентської сесії.
У столиці не продихнути
СЕРЕД усіх міст країни в Києві повітря найзабрудненіше. Навіть у промисловому Кривому Розі воно чистіше. Зокрема, у столиці виявлено великий уміст домішок не лише пилу, а й значно перевищену концентрацію діоксиду сірки, оксиду азоту та формальдегіду. Про це свідчать дані моніторингу забрудненості повітря службами Міністерства екології та природних ресурсів. Серед українських міст із надмірним забрудненням повітря виявилися також не тільки великі промислові населені пункти Донбасу, а й Харків, Дніпро, Запоріжжя та Львів.
Найбільшими забруднювачами повітря у містах і селищах екологи називають вихлопи автомобілів на дорогах, а також ТЕЦ.
Народний контроль у дії
ВЖЕ у трьох областях — Чернігівській, Полтавській та Рівненській — нелегальних лісорубів можна викрити з допомогою спеціальної онлайн-карти офіційно виданих дозволів на вирубування лісів. Такий електронний реєстр запустило у відкритому доступі Держагентство з питань лісових ресурсів і пообіцяло, що до кінця року він міститиме дані про всю Україну. В ньому зазначена кожна ділянка, на яку управління Держлісагентства видало дозвіл на лісозаготівлю та в яких обсягах. Відтак, користуючись картою рубок, українці зможуть перевіряти легальність лісозаготівельних робіт, свідками яких вони стали. У разі виявлення «чорних лісорубів» людей просять звертатися до поліції або до Держлісагентства.
До відома: Україна найбільше переправляє нелегальної деревини до країн Євросоюзу. Зокрема, за даними екологів, послугами наших «чорних лісорубів» не гребують навіть постачальники IKEA — відомої шведської транснаціональної корпорації, яка розробляє та реалізовує швидкозбірні меблі.
Сейм багатостраждальний
У РІЧКУ Сейм, що впадає у Десну, мав місце викид неочищених промислових стічних вод. Вода у ній скаламутніла і набула специфічного присмаку, що призвело до масового мору риби. Мова про акваторію між селами Тьоткіно у РФ та Ігорівка на Сумщині. Українські держінспектори з охорони довкілля обстежили відтинок Сейму від села Зінове Путивльського району до самого українсько-російського кордону. В пробах води виявлено понад утричі вищу від гранично допустимої концентрацію заліза та аміаку промислового походження, а також удвічі менше розчиненого кисню. Годі шукати винуватця, адже найімовірніше, що лихо принесене з теренів РФ.
Кіт лісовий, їжак вухатий...
У ЧЕРВОНІЙ книзі України значиться 15 диких тварин, яким нині загрожує зникнення. На наших теренах вони справді вимирають як вид. Це мешканець луганських степів їжак вухатий, кіт лісовий, який водиться у лісах Карпат, Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей, зубр, жук-олень, вухань австрійський (цих кажанів із великими вушками можна зустріти в заповідниках Карпатського регіону, Розточчя та Поділля), гриф чорний, ведмідь бурий (в Україні він водиться в Карпатах, хоч може забрести і в ліси на півночі Чернігівської та Сумської областей, в Україні налічується не більше 300 особин, і на цих тварин досі полюють браконьєри), глушець (глухар — один із найбільших птахів Українських Карпат), горностай, лелека чорний, саламандра вогняна, жолудниця європейська (маленький гризун з велетенськими очима), сова сипуха, рись, полоз леопардовий (надзвичайно красива і така ж рідкісна неотруйна змія). Ці тварини вже сьогодні надзвичайно рідкісні.
Підступні чайні пакетики
ПОПУЛЯРНІ нині багаторазові чайні пакетики, виготовлені з поліпропілену у формі різних предметів, можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Зокрема, її ендокринній системі, навіть збільшити ризик генетичних мутацій і пухлин. Про це йдеться у звіті про дослідження щодо безпечності посуду, проведеного вченими на замовлення Європейського органу з питань безпеки харчових продуктів (Еuropean Food Safety Authority, http://www.efsa.europa.eu). Щоб довести це, дослідники здійснили експеримент, в якому зімітували нормальні умови заварювання: промивали багаторазові пакетики з синтетичного полімеру та нагрівали у воді. Використовуючи електронну мікроскопію, вони змогли підтвердити, що один пластиковий чайний мішечок вивільнив приблизно 11,6 мільярда мікропластичних та 3,2 мільярда нанопластичних часточок. Коли вода має температуру 40°C, ризик потрапляння токсичних речовин із такого пакетика збільшується. Проте коли люди заварюють чай, вода часто перевищує 95°C.
Ніхто не стане сперечатись: багаторазові поліпропіленові пакетики — зручна у користуванні річ. Проте турботливим батькам, які люблять годувати своє чадо з яскравого посуду із синтетичного пластику, все ж варто замислитись: а чи треба наражати чутливий дитячий організм на такий ризик?
Теплими днями, на які щедра нинішня осінь, любителі збирати гриби вирушають до лісу на «тихе полювання». Заодно приємно насолоджуватися чистим повітрям і красою природи. Проте важливо пам’ятати, що ця справа таїть у собі небезпеку. Щоб уникнути ризику отруїтися неїстівним грибом, слід озброїтися правилами такого мисливства.
Правила збирання
ВОСЕНИ в лісах з’являються грузді, рижики, моховики, боровики (білі гриби), маслюки, опеньки, сироїжки, зеленушки, осінні гливи, підосичники тощо. Всі вони відносяться до їстівних і чудово смакують, якщо їх правильно приготувати. До того ж осінні грибочки краще зберігаються, ніж зібрані влітку.
Однак, окрім такого багатства, на території України зареєстровано близько 80 отруйних видів. Уживання останніх або неякісних грибів може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям, а таких представників грибного царства, як бліда поганка чи мухомор, — здатне призвести до смерті.
Збираючись на полювання, пам’ятаймо, що деякі їстівні гриби мають отруйних «двійників». Відрізнити білий гриб від небезпечного сатанинського можна, подивившись на місце зламу. У боровика він робиться рожевим. А у сатанинського — спочатку набуде рожевуватого відтінку, а згодом посиніє.
Щоб не стати жертвою гриба, що зовні нагадує лисичку, слід переконатися, що і ніжка, і шапочка мають однорідне забарвлення. Їстівні опеньки завжди сірого або коричневого відтінку, тоді як отруйні мають колір червоної цеглини.
Вирушаючи на «тихе полювання», візьміть собі за правило:
— не збирати гриби, в яких сумніваєтеся;
— не куштувати їх у сирому вигляді;
— оминати червиві або старі гриби, оскільки в них містяться отруйні речовини, навіть якщо вони їстівні;
— уникати для збирання місць неподалік автошляхів, залізничних колій, а також ділянок землі з отрутохімікатами — гриби люблять поглинати токсини, що є в їх оточенні;
— використовувати для збору кошики з лози або пластмасову тару — в оцинкованих відрах або целофанових пакетах урожай швидко псується.
Як готувати
ВІЗЬМІМО за правило не вживати гриби, котрі довго зберігалися. Бажано почати переробляти їх одразу після збирання, не даючи шансів заводитися хвороботворним бактеріям. Мікробам для цього достатньо шести годин. До речі, їсти мариновані грибочки після того, як вони постояли більш ніж півроку, теж не варто.
Передовсім зібрані гриби слід ретельно вимити, почистити і покласти у підсолену воду. Сіль вбереже їх від потемніння. Після такої обробки вони готові до подальшого приготування.
Якщо певний час необхідно зберігати лісовий урожай у холодильнику, то краще у паперових пакетах, оскільки у целофанових або у закритих контейнерах страждає і смак, і зовнішній вигляд.
Для сушіння ідеально підходять опеньки, боровики, підберезники і лисички. Після промивання їх просушують рушником і розвішують на горищі. Дехто сушить у духовці. Хоча цей спосіб швидший, зате чинить не дуже добрий вплив на смакові якості готового продукту.
Збираючись смажити або тушкувати гриби, візьміть посуд з товстими стінками. Ідеально підходять чавунні казанок чи сковорідка. Чавун чудово розжарюється і після вимкнення вогню довгий час зберігає тепло. Класти гриби треба лише на добре розігріту сковорідку і кілька хвилин смажити на великому вогні. Грибочки набудуть красивого кольору, якщо не помішувати їх, тобто не руйнувати текстури.
Коли грибний сік випарується і надійде черга додати жиру, обирайте той, який більше до смаку: смалець чи олію. Вишуканіше смакують гриби, смажені на вершковому маслі. Підсолювати страву ліпше наприкінці готування. Тоді вона залишиться соковитою й апетитною на вигляд.
Якщо вирішили заморозити урожай, то перед цим його необхідно проварити. Просушені після миття гриби опустіть у киплячу воду. Але варіть не більш як три хвилини, щоб вони не розлізлися. Затим дайте охолонути і відправляйте до морозильної камери.
Не бажано варити рижики, грузді, білі гриби, сироїжки та лисички, оскільки при цьому вони втрачають смак. Решту ж урожаю краще піддати термальній обробці, щоб вивести гіркоту і токсичні речовини.
За поживними властивостями гриби здатні позмагатися з м’ясом. Вони знані і своїми лікувальними якостями. Регулярне їх уживання зміцнює організм. А отже, подовжує життя.
У Донецькій області правоохоронці затримали злочинну групу, представники якої організували вирубування і збут дерев у великих обсягах. Із наближенням холодів активністю чорних лісорубів тепер, на жаль, мало кого здивуєш. Але у цьому разі йдеться про лиходіїв, які спеціалізувалися здебільшого на цінних породах дерев: дуб, ясен тощо. Та й встигли вони знищити тисячі кубометрів деревини, а це майже кілька лісопосадок. Вдалося затримати семеро осіб, які діяли на території Нікольського та Мангушського районів на півдні Донецької області. Під час досудового розслідування стало відомо про чіткий розподіл обов’язків. Незаконним промислом займалися шеф-організатор, його перший заступник, «вирішувач проблем», а четверо — лісоруби.
Чорні лісоруби спеціалізувалися здебільшого на цінних породах дерев — дубі і ясені. Фото Володимира ЗАЇКИ
«Фігуранти справи кожен свій виїзд планували до найменших деталей, заздалегідь розробляли схеми злочинів і маршрути, якими вивозили деревину. Група мала закриту структуру, всі члени дотримувалися правил конспірації, а під час вирубування дерев організатори дистанційно контролювали бригаду виконавців», — повідомили в головному управлінні Національної поліції України в Донецькій області.
Цінну деревину після вирубування члени злочинного угруповання фасували на складі, а потім продавали. Збиток, завданий державі, за попередніми підрахунками, вимірюється мільйонами гривень. Правоохоронці задокументували злочинну діяльність чорних лісорубів, провівши обшуки. Вилучено бензопили, спиляні дерева і транспорт, на якому їх перевозили. Відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 246 КК України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу, які спричинили тяжкі наслідки). Їм загрожує позбавлення волі до семи років.
22 жовтня 2019 р. співробітники кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України проф. Сергій Зібцев та доц. Василь Гуменюк спільно з фахівцями Боярської лісової дослідної станції - старшим лісничим Василем Білекою та пожежною командою лісової пожежної станції Плесецького лісництва провели заходи щодо сприяння природному поновленню лісу з використанням контрольованого палу.
Контрольований пал застосовується як один із важливих лісівничих інструментів на ділянках, де через антропогенний вплив втрачено частину лісового середовища, присутні рудеральні види, зокрема куничник наземний, які роблять неможливим формування наступного покоління лісу. Даний захід зумовлений тим, що у лісах Боярської ЛДС весною 2020 року очікується насіннєвий рік сосни і лісівники намагаються використати цей шанс для сприяння природному відновленню цього деревного виду у відповідності до вимого стандартів FSC (Forest Stewardship Council). З іншого боку, в даному виділі Плесецького лісництва площею біля 10 га вже присутнє 9-11 річне надійне природне поновлення сосни, яке було збережено пожежниками під час проведення палу.
Отже, метою даного заходу є сприяння формуванню різновікового мішаного та стійкого природного насадження з перевагою сосни звичайної, яке досягне стиглості у 2100 році, а також удосконалення методики безпечного використання вогню для сприяння відновленню природних насаджень цього виду.
Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж
28 жовтня 2019 року c. Плесецьке, Васильківський р-н, Київська обл.
Українські ліси – окраса нашої країни. Тисячі туристів щороку їдуть до нас, щоб піднятися на гірські вершини чи покататися на лижах, побачити як «димлять гори» чи помилуватися прекрасним заходом сонця у Карпатах. В той же ж час українські можновладці, іноземні компанії полюють за найдорожчою сировиною після вугілля та газу – деревом.
Оптимальна лісистість для України Оптимальна лісистість для України – 20 % (станом на 2016 рік) від загальної площі території держави. Три роки тому ця цифра була уже 11%. Для того, щоб повернути Карпатам історичний вигляд, потрібно висадити майже 2,5 га землі (!). У 2006-тому році показник зібраного об’єм деревини в Україні становив 16, 498 млн. куб. м. Сьогодні ця цифра зросла на 27%, а саме - 22,6 млн. куб. м.
Частина третя. Мільйони на лісах За часів президентства Віктора Януковича у лісовій галузі були свої порядки. Практично вся територія лісів належить державі, що дає змогу лісогосподарським державним підприємствам добряче заробити. До 2015 року з країни вивезли сотні тисяч кубів лісу у сусідні держави за надзвичайно низькими цінами. Українці, їдучи в Карпати бачили, як гори рік за роком лисіють. А нових насаджень не має. Активісти та журналісти почали бити на сполох, адже такі втрати лісу призводять до природніх катастроф.
Куди дівається ліс, хто і кому продає українську гордість – Карпати?, - досліджували журналісти проекту «Детективи» Тарас Зозулінський та Ксенія Найденко.
Прийнятий закон Верховною Радою у 2015-тому році про 10-річний мораторій на вивіз необробленої деревини, не зупинив умільців незаконно заробити на лісі. Схему, за якою в тіні реалізовують деревину, розробили багато років тому. Але використовують її і сьогодні.
«Детективи» з’ясували, що наприклад, одне з волинських підприємств «ПСБ «Волинь» брало участь у фальсифікації документів на сировину. Відбувається усе так: керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства дає неофіційний наказ про внесення недостовірних відомостей щодо технічних та якісних характеристик деревини. Відповідно сировину продають дешевше за ринкову ціну. Згодом її перепродають, як якісне дерево, вже за середньою ціною за куб.
Так, за низькою ціною ліс продавали ТзОВ «Спільному українсько-німецькому ПСБ Волинь», співзасновником якого є Андрій Тищенко.
Усі, хто були причетні та допомагали у вивезенні сировини отримували «подяки» у 10-20% від реалізації лісо-пиломатеріалів. Додамо, що у 2012 році товариство виграло тендери на 20 435 128 грн. від лісового господарства на Волині.
Ще одна з фірм, яка успішно обходила закон – ТОВ «ОЛДАН». Власники цієї компанії - лучанка Ольга Колісник та донеччанин Сергій Моргун. Моргун також є співвласником ТОВ «ВП «Укрліспром». Партнером чоловіка по цьому товариству є Андрій Тищенко. Щодо цієї фірми 15 квітня 2013 року слідчі відкрили кримінальне провадження за фактами зловживання службовими особами своїм становищем та заволодінням майном у великих розмірах під час здійснення експорту деревини закордон.
Незважаючи на відкрите кримінальне провадження, ТОВ «ОЛДАН» у наступних роках продовжило перемагати на тендерах: 2015 рік – 11 млн. грн., 2016 рік – 12 млн. грн. Також слідчі відкрили кримінальне провадження щодо ТОВ «ВП «Укрліспром», яке у 2015 році заробило на експорті лісу 15 млн. грн., а у 2016 році – 20 млн. грн.
З інших кримінальних проваджень дізнаємося, що це була розгалужена мережа конвертаційних центрів. Досудовим розслідуванням встановлено, що «Виробниче Підприємство «Укрліспром» у 2016-2017 роках ухилялося від сплати податку на додану вартість на суму 3 194 522 грн., шляхом формування податкового кредиту з ПДВ від підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Апітрейдс», ТОВ «Промстаценерго», ТОВ «НВП «Полі-Пласт».
Керівником схем в лісовому господарстві медіа також називають Олександра Кватирка. У 2015 році читач «Волинських новин» надіслав на пошту інформаційного агентства декілька документів. У них йшлося про те, що Луцька об’єднана державна фінансова інспекція провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» за 2014-2015 роки. Керував в цей час підприємством якраз Олександр Кватирко. Також у 2014-тому працівники Луцької ОДФІ разом із Волинською прокуратурою перевіряли додержання вимог законодавства щодо використання майна державного підприємства, а саме обґрунтованість визначення ціни договорів на виготовлення паркету з матеріалу замовника у ДП «Цуманське лісове господарство». За пів року (з жовтня 2013 до квітня 2014 років) правоохоронці виявили порушень на суму 905,4 тисяч гривень. У тому числі невідповідності, які привезли до втрат на суму 683,7 тисяч гривень. З цієї суми безпідставно було перераховано на ДП «Цуманське лісове господарство» 571,8 тис. грн.
Як повідомляють журналісти «Волинських новин», аби уникнути підозр у податківців, керівництво господарства розподіляло кошти між підприємцями та фірмами. Таким чином 305 тис. грн. перерахували: ПП М. Панасюк (50 тис. грн.), ПП Д. Юзвенко (115 тис. грн.), ТзОВ «Профі-Шина» (27 тис. грн.), ПП О. Позняковський (35 тис. грн.), ФОП М. Обруснік (10 тис. грн.), ФОП А. Лапчук (20 тис. грн.), ПП О. Юзвенко (48 тис. грн.). Гроші перераховувалися без жодних укладених договорів про надання послуг чи закупівель.
Ще 100 тисяч гривень було перераховано ТзОВ «Арзу» без фактичного отримання транспортних послуг, що підтверджується зустрічною перевіркою у товаристві. Фактично не збудованим є будинок Горинського лісництва, зведення якого ДП «Цуманське ЛГ» замовило у ПП О. Юзвенка. За роботу підприємець отримав 50,3 тисячі гривень.
Також лісове підприємство, порушуючи Господарський кодекс України та статут підприємства, у 2013-2014 роках надавало послуги з виготовлення паркету з давальницької сировини для ТзОВ «ВІДО-ЛТД» за цінами, які нижчі за собівартість. Внаслідок цього підприємство недоотримало доходів на суму 116,5 тис. грн., а тому саме собі завдало збитків на вказану суму.
Згідно з результатами ревізії Луцька ОДФІ надіслала до ДП «Цуманське лісове господарство» лист-вимогу усунути виявлені порушення. Матеріали перевірки податківці передали до прокуратури Волинської області управлінню ПЗСЕ УМВС України. Щодо питання додержання вимог законодавства під час використання майна ДП «Цуманське ЛГ», а саме обґрунтованості визначення ціни договорів на виготовлення паркету з матеріалу замовника (впродовж 1 жовтня 2013 до 1 квітня 2014 років), прокуратурою Волинської області відкрито кримінальне провадження.
Тож не потрібно забувати, що все таємне стає явним. Про транскордонну лісову мафію — у наступній частині розслідування “Детективів”.
Автори: Ксенія Найденко, Тарас Зозулінський (Україна), Márton Sarkadi Nagy (Угорщина), Ivan (Румунія)
Юридична підтримка — Оксана Максименюк та Інститут Розвитку Регіональної Преси
Цей матеріал підготовано в рамках проекту “European Cross-border grants “ за фінансування Journalismfund.eu (www.journalismfund.eu/ )
Є дуже проста та давно злагоджена система для того щоб ухилятись від сплати податків у повному обсязі. Постараюсь пояснити зрозумілими простими словами, так як довго вивчала це питання, і повірте, воно досить заплутане. Почнемо з покупця, який хоче собі купити пиломатеріали. Він звертається до продавця, продавець хоче за пиломатеріали 50 грн та 10% (10 грн) щоб сплатити податок. Продавець щасливий, що отримав і за товар суму яку хотів, та й податок також є чим заплатити. Але сплачувати податки не хоче, тому він згадує, що у його бухгалтера немає комп’ютера. Продавець звертається на фірму, та купує комп’ютер за 30 грн і додає зверху на оплату податку 3 грн. Таким чином у продавця залишається 20 грн з основного заробітку та 7 грн з оплаченого за податок покупцем. Але тепер продавець повинен сплатити податку 10% від 20 грн. В кінцевому результаті йому залишається 20 грн з продажу деревини, новий комп’ютер та 5 грн з податків, завдяки списаним коштам на комп’ютер для свого бухгалтера. Вся ця схема формує державний термін «податковий кредит» яким в подальшому фірми маніпулюють сплатою податків.
Частина 2. Схеми руху грошей.
Такою схемою вдало користувались працівники ТОВ «ВП «Укрліспром». Як це працювало в них зараз напишемо.
Опираючись на дані ухвали суду згідно сайту державних закупівель «Прозоро» було укладено 9 договорів на закупівлю пило- лісоматеріалів між ДП «Торецьквугілля» (код ЄДРПОУ 33839013), ДП «Красноармійськвугілля» (код ЄДРПОУ 32087941), ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське No 1» (код ЄДРПОУ 34032208), ПАТ
«Шахта ім. М.С. Сургая» (код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 40695853) та підставною фізичною особою підприємцем на загальну суму понад 48 млн грн.. З отриманих коштів 21 млн грн підставна особа перерахувала на транзитне підприємство ТОВ «ВП «Укрліспром» (код ЄДРПОУ 35711658). Щоб ухилитись від сплати податків «Укрліспром» перерахували кошти на рахунки фіктивних підприємств ТОВ «Дискпротех» (код 40404689), ТОВ «Мінералтех» (код 40406340), ТОВ
«Промстаценерго» (код 40404631). Щоб не було підозри що до перерахованих коштів, фірми надали акти виконаних робіт, які, наче б то замовляв «Укрліспром». Однак вище згадані підприємства не надавали ніяких послуг підприємству ТОВ «ВП «Укрліспром», за які треба було б платити. Хочу зауважити, що більшість підприємств вже не є активними. Також даними сайту https://youcontrol.com.ua , де є вся інформація про будь-які підприємства, ми підрахували, що компанії заборгували державі в сукупності 102 892 1875 грн.
Тобто, все просто – «Укрліспром» отримав кошти, щоб не сплачувати податку, розкинув все по фірмах, які б мали по-ідеї, сплатити з тих сум податок, але фірми були фіктивними, тому утворився борг. Всі гроші залишись у кишенях підприємств.
Також у 2016-2017 роках службові особи ТОВ «Виробниче Підприємство «Укрліспром» ухилились від сплати податку в сумі 3 194 522 грн., шляхом формування податкогово кредиту з ПДВ від підприємств, а саме: ТОВ «Апітрейдс» (код ЄДРПОУ - 40822930), ТОВ «Промстаценерго», ТОВ «НВП «Полі- Пласт» (код ЄДРПОУ - 40476250) . Усі фірми, які перелічені вище, зареєстровані на підконтрольній території України, а от юридичні особи підприємств знаходяться на окупованій території, що апріорі, не дає їм можливості надавати свої послуги підприємству «Укрліспром». Самі ж підприємства мають усі ознаки фіктивності: знаходяться не за місцем реєстрації, на робочому місті є лише директор та бухгалтер, відсутня будь-яка звітність до пенсійного фонду.
На сході країни окрім ТОВ «ВП «Укрліспром» є ще ряд підприємств, які діють не по закону.
Із ухвали нам стало відомо, що під час розслідування встановлено, що посадові особи ДП "Ізюмське лісове господарство" та ДП "Балаклійське лісове господарство", зловживаючи своїм службовим становищем, під час аукціонів продають деревину за заниженими цінами певним підприємствам Харківського регіону. Дані підприємства роблять на цьому гроші. Купуючи через аукціон дешево – перепродають дорого. Для продажу підприємці використовують реквізити фіктивних підприємств, для безготівкового розрахунку за лісоматеріали та вивід у готівковий еквівалент. За попередніми даними, вказаними незаконними діями державі завдано збитків в особливо великих розмірах.
Окрім цього, відомо, що ДП "Зміївське лісове господарство", знаходячись у взаємовідносинах з ТОВ ВП "Укрліспром" реалізувало останньому лісову та іншу сільськогосподарську продукцію. За версією СБУ, ТОВ ВП "Укрліспром" здійснює діяльність на підконтрольній терористам території Донецької області, яке, начебто, здійснює фінансування терористичних угрупувань ДНР.
Працівники СБУ встановили, що закуплена на Харківщині деревина на вантажівках перевозиться до тимчасово непідконтрольних Україні територій для подальшої реалізації. При цьому для продовження безперешкодного функціонування зазначеного каналу частина вказаної продукції передається представникам терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР".
Вивчивши аргумент, суд ухвалив задовольнити клопотання слідчого та наклав арешт на вилучене майно.
Тож не потрібно забувати, що все таємне стає явним. І про це — у наступній частині розслідування “Детективів”.
Автори: Ксенія Найденко, Тарас Зозулінський (Україна), Márton Sarkadi Nagy (Угорщина), Ivan (Румунія)
Юридична підтримка — Оксана Максименюк та Інститут Розвитку Регіональної Преси
Цей матеріал підготовано в рамках проекту “European Cross-border grants “ за фінансування Journalismfund.eu (www.journalismfund.eu/ )
В Україні сотні лісництв, на яких працює приблизно 350 тисяч людей офіційно, а якщо рахувати не легально влаштованих працівників, то їх налічується близько 500 тисяч. За даними сайту https://ua.trud.com/ua/, середня зарплата лісника сягає 24 тисячі гривень. Вона суттєво зросла за останні місяці. Ще в червні 2019 року середня зарплата становила близько 17 тисяч гривень.
Для України це не є низький заробіток, але й не надто великий: квартиру не купиш, машину також, сім'ю на море не звозиш. До чого ж вдаються лісники, щоб підвищити свою зарплату?
ЧАСТИНА ПЕРША. ДЕРЖАВНІ ЛІСОВІ ГОСПОДАРСТВА
Журналісти проекту «Детективи» Ксенія Найденко і Тарас Зозулінський розслідували це питання. Все що вони дізналися ви прочитаєте у серії наших матеріалів.
Ліси - це як окрема країна. Кожного дня щось ламається, десь дерева засихають, десь вже перегнивають, десь джерело поміняло напрям руху, і вже дерева пошкоджені та підлягають утилізації. Також ліси поділені на свої квартали та виділи щоб легше було орієнтуватись на місцевості. Але просто піти і зрубати гниле дерево не вийде. Для цього потрібно мати лісовий квиток, або, як його ще називають, лісорубний квиток. Лісовий квиток видається лише територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок. Для того, щоб лісництво отримало такий квиток, який, до речі, має термін дії один місяць, потрібно подати певний перелік документів. Без цього квитка рубати дерева категорично заборонено. Є лише декілька виняткових обставин, за яких протягом місяця від початку рубки можна доробити квиток: дерева, що загрожують падінням на лінії зв’язку, електромережі чи інші інженерні споруди, або під час ліквідації аварій на цих об’єктах; під час вирубування візирів для проведення вишукувальних робіт і наукових досліджень, відведення лісосік, лісовпорядкування, гасіння лісових пожеж, очищення і ремонту лісоосушувальних систем, проведення аварійно-рятувальних робіт, розчищення судноплавних шляхів.
Здавалось би, все ясно і обійти закон важко. Але зарплата у 24 тисячі гривень зовсім не задовольняла директора ДП «Брустурянського ЛМГ» Михайла Бігуна та трьох лісничих із Турбатського ДП, Кедринського ДП і Лопухівського ДП «Брустурянського ЛМГ».
Михайло Бігун та його компанія вирішили не задаватись таким питанням, як лісовий білет. Вони організували вирубку лісу в кварталах та виділах без лісорубного квитка та дозвільних документів, а також у кварталах і виділах значно вийшовши за межі відводів, які були визначені в технологічних картах і лісорубних квитках та, шляхом підроблення актів лісопорушень і внесення неправдивих відомостей у лісорубні квитки укривають сліди злочинів. Після цього усі заготовлену деревосировину вивозили в спеціально підготовлені місця у с.Лопухів, Тячівського району. Де в подальшому деревина готувалась на продаж приватним підприємцям. Для того, щоб це місце на території лісництва підготувати потрібно було дати хабар у розмірі 62 тисячі гривень за перетримку деревини різних порід без документів та безперешкодний проїзд транспорту із сировиною. За 62 тисячі можна було привезти на місце зберігання лісопродукцію загальною кубомасою 34,4 м.куб. А за 38 м.куб. довелось заплатити 63200 гривень для безперешкодного зберігання. Точні дані було взято із клопотання Ужгородського міськрайонного суду.
На жаль, чи на щастя, машина з деревом, за утримання якої було заплачено майже три середніх зарплати лісника, не доїхала до місця зустрічі. Через технічні несправності автомобіль марки «Камаз» не зміг виїхати за межі смт.Дубове, Тячівського району. Машину із сировиною помістили на зберігання на територію Закарпатського вертолітного виробничого об’єднання. Саме там було виявлено та оглянуто вантаж працівниками прокуратури.
Систематично зловживати службовим становищем в Україні – зовсім не рідкість, а радше практика. Службовці Волинського ОУЛМГ роздають лісові квитки наліво та направо. Так працівники ДП «Любешівське ЛГ» скористались «послугами» ОУЛМГ. Волинське ОУЛМГ видавало лісовий квиток, який давав дозвіл на санітарну чистку певних видів дерев у певних кварталах та виділах. У квиток вписувалось значна кількість виділів, які насправді не потребували санітарної чистки, що суперечило інтересам держави. Також Волинське ОУЛМГ видавало лісовий квиток на проведення суцільно-санітарної рубки на території Мукошинського ЛГ, в якому рубки на вказаній території не передбачалися взагалі. Також було видано квиток на проведення суцільно-санітарної рубки на території Деревківського ЛГ, у виділах, де це також не було потрібним.
Цікаво, чи директор Турківського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», Михайло Повханич, знав про дозвола на рубку чи продаж лісосировини? Адже спромігся в продовж 2014-2015 років незаконно вирубати 2 710 дерев на суму 5224471 грн. 27 грудня 2018 року відбувся суд у м. Самборі над Повханичем. Завдяки своїй ідеальній репутації, цьому депутату Турківської районної ради на Львівщині, вдалось уникнути позбавлення волі строком на 4 роки. Відбувся двома роками іспитового строку та накладенням штрафу у розмірі 5224471,19 гривень.
Їхні сусіди також вирішили обійти закон шляхом обману. Працівники ДП «Дрогобицьке лісове господарство» видали лісорубний квиток на проведення «Розчистки лісової дороги». Площа для розчистки сягала 4,9 га, а об’єм вирубаних дерев становив 545 м3, із яких 106 м3 ділової деревини. Як вияснилось згодом, рубка дерев була призначена вздовж неіснуючої дороги, а самі квитки видані незаконно. Тим самим загальна площа лісу була зменшена на 4.9 га. А збитки спричинені ДП «Дрогобицьке лісове господарство становить 3 805 777.50 гривень.
Щоб покривати свої незаконні справи потрібно мати дуже хороших знайомих та багато грошей. Але не всі знайомі є друзями, які готові за будь-які суми закрити очі на закон. В цьому переконалися перший заступник начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Череватий, директор ДП «Сокирянське лісове господарство», а також директор ДП «Берегометське лісове господарство».
Від так, щоб мати змогу самовільно вирубувати ліси довелось пропонувати хабарі у чималих розмірах. Спочатку Череватий звернувся до заступника начальника Управління захисту економіки в Чернівецькій області, пропонуючи 10 000 доларів США. Плата призначалась за «закриті очі» під час перевірки вирубки лісу в ДП «Берегометський лісгосп». Але у підполковника не було необхідних повноважень, і він відмовився від грошей. Натомість Череватий попросив познайомити його із потрібною йому особою.
Через декілька днів Роман Іванович таки вдалось зустрітись із начальником Управління захисту економіки в Чернівецькій області, пропонуючи йому ті ж самі умови: «закриті очі = гроші». Правда сума вже була інша – 8 тисяч євро. Між собою вони домовились про зустріч, через декілька днів, у кабінеті майора, для виплати винагороди. Відтак Череватий та двоє його колег – директори ДП «Сокирянське лісове господарство» та ДП «Берегометське лісове господарство», принесли хабар у розмірі 2300 доларів США та 4200 євро. А от поліцейськи начальник їх “здав”.
Куди ж дівається все це дерево? Журналістів проекту «Детективи» надзвичайно вразили масштаби обороту незаконної вирубки дерев. Але ж не може бути, що стільки дерева потрібно українським фірмам. Задавшись цим питанням Тарасу Зозулінському та Ксенії Найденко вдалося дізнатися, що посадові особи Державних підприємств «Буське лісове господарство», «Жовківське лісове господарство», «Радехівське лісове господарство», «Дрогобицьке лісове господарство», «Золочівське лісове господарство» придумали нову схему для утворення «зайвого дерева».
Під час відводу дерев в рубки свідомо записували у документи меншу кубомасу дерев, тим самим залишаючи собі не обліковану лісопродукцію. А потім продавали її за кордон за цінами, нижчими від ринкових. Експортом даного лісу займалося ТзОВ «РУДІ.ІНТ». У них є все для підготовки дерева до продажу: цехи переробки, сушки, склади. А для експорту використовувалися фіктивні документи, а саме товарно-транспортні накладні та специфікації.
Ось так люди «рубають» гроші. Але не потрібно забувати, що все таємне стає явним. І про це — у наступній частині розслідування “Детективів”.
Автори: Ксенія Найденко, Тарас Зозулінський (Україна), Márton Sarkadi Nagy (Угорщина), Ivan (Румунія)
Юридична підтримка — Людмила Панкратова та Інститут Розвитку Регіональної Преси
Цей матеріал підготовано в рамках проекту “European Cross-border grants “ за фінансування Journalismfund.eu (www.journalismfund.eu/ )
Цими вихідними на Львівщини представники різних львівських компаній, студенти і школярі разом із лісівниками висадили 65740 дерев. Нові дерева висаджували на території трьох лісгоспів: Жовківського, Рава-Руського та Бібрського, повідомляють у Львівському обласному управлінні лісового господарства.
Масова висадка дерев відбувалась за ініціативи громадської організації «Добро.Дій». Лісівники забезпечили учасників сіянцями та саджанцями та інвентарем.
Зокрема, у Немирівському лісництві Рава-Руського лісгоспу висадили 9900 саджанців на загальній площі 1,8 га. В акції взяли участь понад 50 осіб. У Перемишлянському лісництві Бібрського лісгоспу у садінні лісу взяли участь 65 осіб, які висадили 3330 саджанців дуба, ялини, черешні і липи на площі 1 га.
На території Жовківського лісгоспу 450 учасників акції висадили 52510 дерев на загальній площі 8,8 га.
Зазначимо, що це вже 14 висадка дерев, організована ГО «Добро.Дій» з 2014 року. За усі попередні подібні акції разом було посаджено понад 400 тис. дерев.
Кабинет министров на выездном заседании в Мариуполе в понедельник, 28 октября, уволил Ирину Овчаренко с должности председателя Государственного агентства водных ресурсов, назначив временно исполняющим обязанности главы ведомства первого заместителя председателя Михаила Хорева.
Об этом сообщает пресс-служба правительства, передает БизнесЦензор.
Кроме этого, Кабмин уволил Эдуарда Кругляка с должности заместителя министра развития общин и территорий и Юрия Лавренюка – с должности замминистра инфраструктуры.
В то же время правительство назначило Артема Биденко государственным секретарем Министерства культуры, молодежи и спорта.
Кроме этого, Кабмин согласовал назначение председателем Волынской ОГА Юрия Погуляйко, Полтавской – Олега Синегубова, Сумской – Инну Пащенко, Хмельницкой – Дмитрия Габинета, Черновицкой – Сергея Осачука.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Чорні лісоруби спеціалізувалися здебільшого на цінних породах дерев — дубі і ясені. Фото Володимира ЗАЇКИ
