Камінь-Каширський район славиться лісами і працьовитими лісівниками, які вболівають про зелені легені нашої планети.
Так, підприємство
«Камінь-Каширське ЛГ» створене в листопаді 1939 року на базі державних, селянських, общинних, монастирських і церковних лісів. У травні 2005 року Камінь-Каширський держлісгосп був перейменований у ДП «Камінь-Каширське лісове господарство». В лісовому господарстві є діючих вісім лісництв — Великообзирське, Карпилівське, Стобихвівське, Добренське, Видертське, Пнівненське, Клітицьке, Нуйнівське.
У липні 2019 директором державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» призначили Миколу Мельника. Микола Іванович у 1993 році закінчив Білоруський технологічний інститут ім. С.М. Кірова за спеціальністю «Лісове господарство», де отримав кваліфікацію інженера лісового господарства. Трудову діяльність в галузі лісового господарства розпочав у 1984 році лісником Замшанського лісництва Ковельського лісгоспзагу. Згодом працював верстатником, майстром лісу, старшим майстром лісу, помічником лісничого, лісничим Ковельського лісництва.
З 2017 по 2014 рік Микола Мельник обіймав посаду головного лісничого, лісничого державного підприємства «Ковельське лісове господарство». З серпня 2014 року по червень 2019-го – директор державного підприємства «Ратнівське лісомисливське господарство».
Очільник Камінь-Каширського лісгоспу розповів, що на підприємстві загалом працює 165 осіб, з них 55 працівників задіяні на виробництві. Відтак людям завжди приділяється особлива увага. Тому в лісгоспі не лише постійно вкладають кошти у покращення умов праці, а й приділяють значну увагу соціальному захисту працівників. Підприємство забезпечує своїх людей пиловником для забудови за пільговими цінами, дровами паливними, надає матеріальну допомогу на лікування, оздоровлення та відпочинок працівників і членів їхніх сімей.
Лісгосп тісно співпрацює і з місцевими громадами, сплачує чималі суми податків. Зокрема, за 11 місяців 2018 року підприємство загалом сплатило майже 19 млн грн податків до бюджетів різних рівнів. З них до місцевого бюджету надійшло 11 млн 606 тис. грн.
Любов до навколишньої природи охоче переймає молодь
Любов до навколишньої природи від фахівців своєї справи охоче переймає молоде покоління. Відтак, на базі «Камінь-Каширське ЛГ» а функціонують три шкільні лісництва – це Добренське, Нуйнівське та Підцир’ївське. На практичних і теоретичних заняттях діти готуються стати справжніми природолюбами. І чимало з них, найімовірніше, оберуть в своєму житті лісівничу справу. Щороку випускники шкільних лісництв вступають до ННІ ЛіСПГ на навчання.
Очільник лісового господарства Микола Мельник підтримує розвиток екологічної освіти на теренах району, а усі лісівники намагаються забезпечити своїх молодих колег усім необхідним. Адже за молоддю – наше майбутнє. І особливо додає оптимізму бачення того, як належно діти ставляться до лісових багатств краю, вчаться їх берегти та примножувати. Любов до навколишньої природи від фахівців своєї справи охоче переймає молоде покоління, серед учнівської молоді зростає інтерес до екологічної освіти.
Так, майже за шість років роботи діти Добренського шкільного лісництва, що функціонує при державному підприємстві «Камінь-Каширське лісове господарство», здобули чимало творчих перемог, зокрема – призові місця в екологічних конкурсах.
Про користь добрих справ, пов’язаних з лісокультурними роботами, для формування дитячого світогляду висловлюється і директор Нуйнівської загальноосвітньої школи Сергій Лукашук, і лісничий Нуйнівського лісництва ДП «Камінь-Каширське ЛГ» Ігор Борох. За словами лісничого, учні шкільного лісництва є активними помічниками для лісівників. І не лише в посадці лісу, а й під час заготівлі лісового насіння, прибиранні рекреаційних пунктів та ін.
За сприяння колективу лісопідприємства навчальна програма в лісництві вдосконалюється і урізноманітнюється. Регулярно проводяться відкриті уроки, екскурсії. Така діяльність зміцнює у дітей набуті знання, формує у них ширше бачення світу природи, зрештою – впливає на вибір професії в майбутньому. Керівник шкільного лісництва Ростислав Куява з приємністю зазначає, що троє минулорічних випускників сільської школи, де функціонує лісництво, поступили на навчання в Національний університет біоресурсів і природокористування України.
– Подібно як в лісовому господарстві є плюсові дерева, так само і ці випускники були кращими учнями школи – завершили навчання із золотими медалями, – зауважує Ростислав Куява. – І те, що вони обрали саме лісову галузь як свою майбутню професію – особисто для мене є найвищою нагородою за роки роботи в лісництві.
А у липні 2018 на базі Шацького лісового коледжу імені Валентина Сулька відбувся обласний зліт учнівських лісництв. «У роботі зльоту брали участь команди 25 шкільних лісництв, – розповідає заступник директора Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Володимир Пшибельський. – Першого дня вони презентували роботу своїх учнівських лісництв, ділилися досвідом та напрацьованими матеріалами. Другого – захищали науково-дослідницькі роботи та змагалися у практичному турі. Мені особисто припали до душі виступи юних лісівників Городоцького, Нуйнівського та Ратнівського шкільних лісництв, хоча всі команди продемонстрували досить високий рівень як теоретичних, так і практичних знань, привезли гарні виставки».
Усі учасники отримали подяки, грамоти, пам’ятні призи та подарунки. А гран-прі минулоріч здобула команда Нуйнівського учнівського лісництва Камінь-Каширського району. Вона й представляла Волинь на Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв у Сумах.
Відтак на Всеукраїнському злеті учнівських лісництв, що відбувся в Сумах, учні Нуйнівського шкільного лісництва посіли ІІ місце серед подібних колективів та окремо ІІ місце – за виставку-презентацію професійних досягнень. А учениця школи Наталія Василюк отримала першість у захисті науково-дослідницьких робіт.
– У складі нашої делегації були дев’ятикласники Юля Теребейчик та Андрій Мокійчук, одинадцятикласниця Наталя Власюк, директор Нуйнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сергій Володимирович Лукашук, – розповідає керівник делегації – головний лісничий ДП «Камінь-Каширське ЛГ» Василь Фіц. – Було надзвичайно цікаво не тільки дітям, а й нам дорослим, адже Сумщині є що показати і чим похвалитися. Особисто я почерпнув для себе багато корисного.
Запрацювала сучасна лінія з переробки деревини
Минулоріч у державному підприємстві «Камінь-Каширське лісове господарство» Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запустили у роботу нову сучасну лінію з переробки деревини. Це вже третій аналогічний об’єкт, якому дали старт лісівники Волині впродовж останніх двох місяців.
«Мені приємно, що волинські лісівники зробили такий суттєвий крок у напрямку розвитку переробки деревини. Це зараз фактично єдина можливість, щоб лісгоспи мали змогу розвиватися і дбати про відновлення лісів. Роблячи ставку на оновлення обладнання, ми інвестуємо у майбутнє. Інакше не зможемо конкурувати на ринку. Переконаний, що й місцева громада оцінить такий крок. Адже це не лише робочі місця, а й додаткові суми податків у бюджети», – зазначив заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар.
У свою чергу, начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко розповів, що завдяки встановленню ліній на кожному із підприємств – а це, крім Камінь-Каширського лісгоспу, ДП «Старовижівське ЛГ» та ДП«Любомльське ЛГ» – вдалося вдвічі підвищити ефективність переробки.
Відтак, встановлена комплексна лісопильна лінія «SKYWOOD» призначена для розпилювання круглого лісу діаметром від 120 до 390 мм на обрізну дошку, брус, а також для виготовлення палетних дощок. Товарна продукція переробки: пиломатеріали обрізні І сорт, пиломатеріали супутні. Від реалізації продукції загалом планують отримувати близько 3 млн 600 тис. грн в рік. А також завдяки новому обладнанню штат підприємства збільшився на 12 робочих місць.
Лісівники будують дороги
За останні 10 років працівники ДП «Камінь-Каширське ЛГ» збудували більше 50 кілометрів доріг на Волині. Зокрема, 20 з них – за останні п’ять років. А протягом останніх двох років - понад 10 км доріг.
Ці шляхи слугують як господарствам для лісогосподарського, протипожежного та службово-контрольного призначення, так і людям, позитивно впливаючи на розвиток інфраструктури населених пунктів.
Таким чином лісовими дорогами з'єднані села Видричі–Адамівка–Теклине, Залісся–Карпилівка–Верхи, Карпилівка–Стобихва, Піщане–Житнівка–Гута-Боровенська, Осівці–Острівок.
Важливий аспект для лісівників – утримання доріг в належному стані. Особливо навесні та восени, у зв'язку погодними умовами, вони потребують догляду.
Як розповідають у лісгоспі, працівники господарств намагаються вчасно їх ремонтувати чи грейдерувати, використовуючи власні засоби. При цьому звертають увагу на прохання жителів сіл покращити стан доріг й загального значення.
Зокрема підприємство «Камінь-Каширськагроліс» за два роки прогрейдерувало 146 кілометрів доріг:
Сошичненське лісництво: Олександрія–Качин–Ставище – 18 кілометрів, Качин–Личини – 8 кілометрів, Личини–Запруддя – 10 кілометрів, Запруддя–Радошинка–Карасин – 16 кілометрів, Карпилівка–Верхи – 13 кілометрів;
Боровненське лісництво: Верхи–Піщане –10 кілометрів, Піщане–Великий Обзир – 10 кілометрів, Піщане–Полиці – 9 кілометрів, Полиці–Гута Боровенська – 6 кілометрів, Гута Боровенська–Оленине – 6 кілометрів, Оленину–Житнівка – 8 кілометрів, Житнівка–Гута Боровенська – 6 кілометрів;
Кримнівське лісництво: Пнівне–Соснівка – 4 кілометрів.
У нинішньому році прогрейдеровано 26 кілометрів доріг: Полиці–Піщане – 8 кілометрів, Піщане–Великий Обзир – 8 кілометрів, Верхи–Піщане – 10 кілометрів.
Минулого року з ініціативи начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка у кожному районі, і в Камінь-Каширському зокрема, обабіч місцевих доріг працівники лісгоспів облаштували сучасні затишні зупинки.
Ліс починається з насінини
Ліс починається з насінини. Цей взаємозв’язок лісівники державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» забезпечують власною працею.
Шлях розпочинається із тимчасових розсадників, де навесні висівається насіння головної лісоутворюючої породи – сосни звичайної. Належний догляд забезпечує очікуваний результат.
Тривалий час лісівники успішно застосовують фактор природного заліснення лісових територій. Відомо, що на відміну від штучного, природне поновлення має ряд переваг, головна з яких та, що молоді дерева за генетичними та екологічними показниками краще пристосовані до конкретного місця.
Крім того, за сприятливих умов успішне природне поновлення вимагає значно менших зусиль і витрат коштів, ніж створення лісових культур.
Наочний приклад цьому – ділянка Добренського лісництва, де у 2016 році провели сприяння природному поновленню.
Річний приріст сосни, зважаючи навіть на те, що рік видався не найкращим у плані погодніх умов, – в межах 50 сантиметрів.
Минулоріч на тимчасових розсадниках лісництв підприємства виростили більше 900 тисяч сіянців сосни звичайної. Цієї кількості посадкового матеріалу вистачить для забезпечення лісокультурних потреб лісгоспу навесні.
Щорічні плани лісовідновлення лісівники складають виходячи з головного завдання – стовідсотково заліснити площі, що вийшли з-під суцільних зрубів.
Для того, аби ефективно велося лісове і мисливське господарство, затрачаються кошти, які зароблені власним господарюванням. Загалом , незважаючи на труднощі, які виникають, колектив лісгоспу не зменшує обсягів і коштів для того, аби проводити рубки догляду, садити, доглядати і вирощувати ліс, охороняти його від пожеж і лісопорушників і проводити інші роботи необхідні для ефективного ведення лісового і мисливського господарства.