ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 лютого 2020

Проект «ГСЧС в лицах»: Игорь Дегтярик



В прошлом году Гомельское областное управление МЧС Республики Беларусь запустило проект «ГСЧС в лицах». Его цель — рассказать о вкладе, который вносят руководители организаций в работу гражданской обороны и Государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций.

Лес — национальное достояние нашей страны. Ежегодно в Беларуси происходит более 500 лесных пожаров, около 100 из них приходится на Гомельскую область. В Гомельском районе защиту лесного хозяйства осуществляет Государственное опытное лесохозяйственное учреждение «Гомельский опытный лесхоз». Его на протяжении девяти лет возглавляет Игорь Дегтярик.

— Игорь Николаевич, расскажите, пожалуйста, о себе.

— Я родился в Брестской области, в городском поселке Телеханы. После окончания Белорусского государственного технологического университета трудовую биографию начал в Василевичском лесничестве. Через полтора месяца был призван на воинскую службу в армию. За это время лесничество было реорганизовано в Василевичский лесхоз, где после возвращения из армии я продолжил трудиться в качестве главного лес-ничего. В 2011 году возглавил Гомельский опытный лесхоз, где работаю и по сей день.

— Одна из задач Министерства лесного хозяйства — прогнозирование возможности возникновения ЧС в лесном фонде. Расскажите, каким образом ведется работа по предупреждению чрезвычайных ситуаций в лесном фонде Гомельского района?

— Мы активно используем современные технологические средства наблюдения: беспилотные летательные аппараты и фотоловушки, благодаря которым фиксируются нарушения. Эти средства позволяют своевременно обнаружить и предупредить возникновение чрезвычайных ситуаций в лесном фонде.

Вместе с работниками МЧС и другими заинтересованными службами Гомельский опытный лесхоз регулярно проводит рейдовые мероприятия. Для постоянного мониторинга возникновения ЧС в каждом лесничестве ведут работу рейдовые бригады.

— Без сомнения, лесной пожар — наиболее опасная чрезвычайная ситуация для лесного хозяйства. Какая основная причина таких ЧС?

— Человеческий фактор — главная причина лесных пожаров. Люди не всегда знают основные правила поведения в лесу, многие не понимают, что своими действиями они способны нанести непоправимый ущерб лесному хозяйству. Например, не каждому известно то, что в жаркое время года пожар может возникнуть даже от сора, выброшенного в лесу.

Подготовила Анна МИХАЙЛОВА
Пятница, Фев 14 2020
Фото предоставлено Гомельским районным отделом по ЧСТекст взят с сайта 

В Госагентстве охраны окружающей среды и лесного хозяйства подвели итоги деятельности за 2019 год





Бишкек, 15.02.20. /Кабар/. В Государственном агентстве охраны окружающей среды и лесного хозяйства при правительстве КР (ГАООСиЛХ) прошло заседание коллегии по итогам деятельности за 2019 год.

Как сообщает пресс-служба ведомства, в работе заседания коллегии приняли участие первый вице-премьер-министр КР Кубатбек Боронов, заведующий отделом агропромышленного комплекса и экологии аппарата правительства КР Алмаз Жээналиев и руководители структурных, подведомственных подразделений, территориальных управлений, природных парков, заповедников и лесных хозяйств ГАООСиЛХ.

В своем выступлении К.Боронов подчеркнул, что сегодня экология одна из важнейших тем не только в Кыргызстане, но и во всем мире. Поэтому работа ГАООСиЛХ становится все более актуальной. Правительство всегда готов поддержать ваши предложение и инициативу в сфере улучшение уникальной экосистемы страны.

«Необходимо обратить особое внимание при выдаче экспертизы на гидрогеологические состояние местности и приживаемости саженцев, а также экологической ситуации города Бишкек. Также необходимо включит к системе «Түндүк» выдачи государственной экологической экспертизы на проектные документации», - сказал первый вице-премьер-министр.

Кроме того, К.Боронов отметил о необходимости с каждым годом увеличивать лесные площади, привести в соответствие предоставление в аренду лесных пастбищ, земель государственного лесного фонда и уточнить точные границы биосферной территории «Ыссык-Куль», а также усилить работу по МАГАТЭ и с международными донорскими организациями.

Статс-секретарь Азамат Эркебаев и заместители директора ГАООСиЛХ Элдияр Шерипов, Надырбек Козубаев проинформировали участников коллегии о проделанной работе за 2019 год.

За отчетный период в Государственное агентство охраны окружающей среды и лесного хозяйства при Правительстве КР поступило 12 тыс. 259 документа, из них 1 тыс. 858 документа поступили из вышестоящих государственных органов, 221 законодательных актов, из министерств и ведомств 4 тыс. 543 документа, жалоб и заявлений от граждан 78.

В области природоохранного законодательства согласно Плана законопроектных работ ГАООС и ЛХ на 2019 год предусмотрена разработка и продвижение 12 проектов нормативно-правовых актов, из них за отчетный период 7 утверждены, 12 разработаны, 12 на стадии разработки. Проведена правовая экспертиза 350 проектов НПА и рассмотрены и согласованы в рамках компетенции ГАООСиЛХ около 367 проектов НПА.

За 2019 год организована и проведена государственная экологическая экспертиза 2 тыс. 322 единиц проектных и нормативно-технических документаций. Из них положительные 2 тыс. 170 единиц, отрицательных 152.

Лабораториями территориальных управлений проводились экологический мониторинг состояния окружающей среды. В целом за отчетный период было отобрано и проанализировано 1 тыс. 419 пробы и проведено 15 тыс. 520 исследования. Из них: 264 проб почвы, 802 проб воды и 353 проб атмосферного воздуха. Также проведена инвентаризация существующих свалок в КР, в результате которого установлены 406 свалок из них 107 санкционированных, 299 несанкционированных.

В целях эффективного обеспечения радиационной безопасности населения проводился анализ нормативно-правовых актов КР в области обеспечения радиационной безопасности в соответствии с требованиями стандартов МАГАТЭ для внесения изменений и дополнений.

За отчетный период работниками лесной охраны выявлены 209 фактов нарушения природоохранного законодательства КР, с причиненным ущербом 6 млн. 950 тыс. 100 сомов. Из них 137 фактов незаконной порубки деревьев, с причиненным ущербом 5 млн. 303 тыс. 600 сомов, количество срубленных деревьев 2231 шт, объем 957,0 м3. Взыскано по 96 материалам дела 1 млн. 497 тыс. 230 сомов.

Кроме того, зарегистрировано 25 случаев самовольной пастьбы скота. По фактам нарушения составлен акты на сумму 185 тыс. 700 сомов. Также зарегистрировано 27 фактов снятие плодородного слоя почвы на площади 41206,5 м2. Материальный ущерб составил 1 млн. 122 тыс. 982 сомов.

На территориях лесного фонда составлен 50 протоколов по Кодексу о нарушениях и проступках. По составленным протоколам наложены штрафы на сумму 320 тыс. 500 сомов, а также иск на сумму 906 тыс. 700 сомов, который зарегистрирован в Едином реестре нарушений.

Пресс-служба ГАООСиЛХ отмечает, что незаконная вырубка лесных деревьев сравнительно с 2018 годом в 2019 году сократилась на 1022 шт.

За 2019 год на землях Государственного лесного фонда зарегистрировано 17 случаев лесного пожара на площади 108,77 га, в том числе 9,8 га покрытой лесом площади. Нанесенный государству ущерб составил 261 тыс. 800 сом.

Осуществлен сбор яйцекладок непарного шелкопряда 2128 кг. Произведена биологическая обработка препаратов Вирин-Энш-К в насаждениях орехоплодового леса от непарного шелкопряда на площади 3580 га.

В 2019 году лесными хозяйствами ГАООС и ЛХ произведена посадка и посев лесных культур на землях государственного лесного фонда на площади 1979 га, особо охраняемых природных территориях 33 га, внегосударственного лесного фонда создано 746 га. Посеяны питомники древесных и кустарниковых пород на площади 12,61 га. Для озеленения населенных пунктов, закладки садов, посадки плантаций быстрорастущих пород, создания противоэрозионных насаждений юридическим и физическим лицам на посадку вне государственного лесного фонда предано 892 тыс. шт. посадочных материалов.

Кроме того, лесными хозяйствами ГАООС и ЛХ за отчетный период для местного населения предоставлено в аренду 356,5 тыс. га земель государственного лесного фонда, в том числе земель лесных пастбищ 315,1 тыс. га. Всего уплачено за аренду земель 56 млн. 373 тыс. сомов. Из них за аренду пастбищ 14 млн. 815 тыс. сомов.

За отчетный период выявлено 217 факта нарушений правил охоты, браконьерства и уничтожения растительного мира на сумму 4 млн. 673,6 тыс. сома. Из них взыскано 2 млн. 299,1 тыс. сомов (179 дел). Составлено протоколов по животному миру 3 млн. 670,2 тыс. сом (147 дел), по растительному мир 437,6 тыс. сома (32 дел), прочие нарушения на сумму 565,8 тыс. сомов (38 дел).

Направлены в суды и прокуратуры 47 дела на сумму 2 млн. 718,2 тыс. сомов, из них взыскано 343,7 тыс. сомов (9 дел), в производстве в судах и прокуратурах 38 дел на сумму 2 млн. 374,4 тыс. сомов.

По выявленным фактам к нарушителям природного законодательства предъявлено штрафов на сумму 1 млн. 33 тыс. 730 сомов и взыскано 722 тыс. 100 сомов, исков предъявлено на 3 млн. 639 тыс. 930 сома и взыскано 1 млн. 577 тыс. 73 сомов.

В 2019 году были отстрелены 2217 голов вредных хищных животных. Из них, 633 голов волка, 28 голов волчонка и 1 тыс. 556 голов шакала. За отстрел хищных животных за отчетный период было выплачено в качестве вознаграждения 5 млн. 420 тыс. сомов. Из них за отстрел волка 3 036,0 тыс. сомов, за волчонка 54,0 тыс. сомов и за отстрел шакала 2 млн. 330,0 тыс. сомов.

Также за отчетный период создана Национальная база данных диких животных и подключено к системе «Түндүк».

Пресс-служба ГАООСиЛХ отмечает, что в 2019 году увеличилось количество посещаемых туристов в особо охраняемые территории Кыргызстана. Количество посетивших иностранных и местных туристов в ООПТ за отчетный период сравнительно с 2018 годом выросло на 5 тыс. 796 человек.

Также увеличилось территория особо охраняемых природных территорий. В настоящее время общая территория ООПТ составляет 1 476,1 тыс. га. Это составляет 7,38% общей территории Кыргызстана.

Для обеспечения финансирования мероприятий по охране природы, восстановлению потерь в природной среде, сохранению биоразнообразия и лесных экосистем, развития лесной отрасли и особо охраняемых природных территорий за 2019 года Правлениями Республиканского фонда охраны природы и развития лесной отрасли рассмотрена 487 заявки и утверждена для финансирования 291 заявок, из них 277 заявок были профинансированы на общую сумму 35 млн. 19 тыс. 500 сомов.

В ходе заседания коллегии глава ГАООСиЛХ Мирслав Аманкулов подверг жесткой критике руководителей территориальных управлений, государственных природных парков и лесных хозяйств и призвал менять отношение к работе, меньше заниматься всякими интригами, а больше заниматься делом

Также Аманкулов поставил задачи перед руководителями территориальных управлений и Департамента развития лесных экосистем ГАООС и ЛХ в Год развития регионов, цифровизации страны и поддержки детей, объявленным президентом КР, а также правительственной программы «Единство, доверие и созидание» в каждом областном и районном центре, в крупных и в малых городах Кыргызстана создавать парки, а также оказывать всестороннюю поддержку детским домам, реабилитационным центрам и социальным учреждениям на местах.

Кроме того, глава ГАООСиЛХ поручил участникам коллегии развивать питомники в лесных хозяйствах и увеличивать вид саженцев, а также о необходимости трансформировать мусорных полигонов.

Аманкулов обратил особое внимание на исполнительную дисциплину и отметил, что в целях улучшение деятельности и демонтажа коррупции в ведомстве до конца года будет проведен ряд ротаций руководителей территориальных управлений и лесных хозяйств ГАООС и ЛХ.

В завершении коллегии Мирслав Аманкулов поставил задачи перед руководителями структурных, подведомственных подразделений, территориальных управлений, природных парков, заповедников и лесных хозяйств ГАООС и ЛХ на 2020 год.

В конце коллегии, вступившие в государственную службу молодые кадры дали присягу на верность.

15/02/20 12:00 ОБЩЕСТВО

Спасут ли деревья Планету Земля?



Компании, менеджеры, кандидаты на муниципальных выборах: все хотят высаживать деревья, чтобы уменьшить свой углеродный след.
Похвальный подход... но не обязательно эффективный, - пишет журналистка Le Figaro Анн-лор Фремон.

В прошлом месяце даже президент США Дональд Трамп, малоизвестный своей приверженностью окружающей среде, пообещал присоединиться к инициативе "триллион деревьев", выдвинутой организаторами Всемирного экономического форума в Давосе, - говорится в статье.

Цель похвальна: поглотить максимальное количество углекислого газа (CO2), одного из основных парниковых газов, ответственных за глобальное потепление. Леса действительно являются поглотителем углерода, потому что во время своего роста деревья улавливают CO2. В своем докладе в 2018 году Межправительственная группа экспертов по изменению климата (МГЭИК) также упомянула "набор решений", направленных на ограничение глобального потепления до + 1,5 C в 2100 году, включая очень существенное увеличение лесных площадей к 2050 году, - отмечает издание.
Читайте также: Цивилизация деревьев: как они общаются и чем похожи на людей
По мнению Стефана Халлера, президента-основателя Reforest'Action (французской компании, которая осуществляет проекты по лесовосстановлению), энтузиазм по поводу такого рода программ действительно начался после того, как в Париже в 2015 году была организована конференция COP21. "Мы видим реальное ускорение после прошлого года: теперь мы ежедневно получаем от 30 до 40 звонков от частных лиц или компаний, которые хотят высадить деревья или восстановить леса".

По его словам, климатические марши 2019 года разбудили подобный дух, не говоря уже о пожарах, которые опустошили Амазонию, а затем и Австралию... "И еще было научное исследование, которое, вероятно, послужило отправной точкой для объявления инициативы в Давосе". В частности, речь идет об исследовании, опубликованном в прошлом году в журнале Science, где излагались результаты работы группы исследователей из ETH (Федеральная политехническая школа Цюриха), которые рискнули сделать смелый расчет: посадка деревьев на такой большой территории, как Соединенные Штаты, может позволить поглотить "205 млрд тонн углерода, что составляет около двух третей от 300 млрд, которые были выброшены в атмосферу из-за человеческой деятельности с начала промышленной революции.

Такие цифры были очень быстро оспорены другими учеными, как напоминает Национальный научно-исследовательский центр (CNRS), объясняющий, что посадка триллиона деревьев, как обсуждалось в этом исследовании, приведет к уничтожению большинства экосистем и будет представлять угрозу для глобальной продовольственной безопасности, поскольку очень большая часть земель, используемых в настоящее время для сельского хозяйства, должна быть превращена в леса.

Будь то искренний подход или коммуникационный рычаг (или оба), "каждое дерево полезно", считает Стефан Халлер. Что же касается гонки за звание того, кто посадит больше всего деревьев в конце следующих муниципальных выборов (мэр Парижа Анна Идальго предложила высадить в столице 170 тыс. деревьев), то "все согласны с тем, что вновь вернуть естественную растительность в города - это хорошо", указывает Сесиль Леба, активистка лесного фонда Гринпис. Деревья поглощают CO2, а также сохраняют прохладные острова в городских районах, что очень полезно в периоды сильной летней жары", - говорится в публикации.

Следует напомнить одну вещь: главная проблема - это выбросы парниковых газов. Мы не решим все проблемы, высажая леса, особенно когда такие национальные проекты представлены в качестве замены", - считает Анри Вайсман, старший научный сотрудник климатической программы IDDRI (Института устойчивого развития и международных отношений). И те, кто много говорит о программах по лесовосстановлению, зачастую представляют именно те сектора, которые являются виновниками самых больших выбросов. "Использование компенсации углеродных выбросов ради отвлечения и без каких-либо дополнительных усилий бесполезно", - резко говорит Сесиль Леба. То есть, подобные проекты лесовосстановления не являются плохой идеей, в том случае, если они не становятся "правом на загрязнение, - отмечается в статье.

Другой риск - сажать что угодно где угодно. Необходим поиск подходящей земли, правильного дерева, не конкурирующего с сельскохозяйственными угодьями... Выбор и поддержка проектов иногда являются проблемой, особенно когда они запускаются в чужих краях, например, в развивающихся странах, - указывает автор сатьи.

Некоторые плохо подготовленные проекты превращаются в фиаско: 11 ноября 2019 года президент Реджеп Тайип Эрдоган объявил днем "национального лесовосстановления" в Турции. По всей стране были высажены 11 млн елей. Менее чем через три месяца, по данным Союза сельского и лесного хозяйства, почти 90% этих деревьев уже погибли, став жертвами нехватки воды. Сукрю Дурмуш, президент профсоюза, объяснил в оппозиционной ежедневной газете Cumhuriyet, что ученые все-таки предупреждали государство о том, что условия для лесовосстановления неподходящие, что деревья не были высажены должным образом... но все оказалось тщетно. Ставилась цель побить рекорд.

15.02.2020 8:45

На Волині за привласнення коштів лісгоспу затримали його керівника



Керівника державного підприємства "Волинський військовий лісгосп" підозрюють у привласненні коштів в особливо великих розмірах на оборудках з лісом.

Про це повідомляє СБУ.

"За версією слідства, посадовець організував нелегальний бізнес спільно з підлеглими та приватними підприємцями, які співпрацювали з лісгоспом", - ідеться у повідомленні.

Зазначається, що комерсанти згідно з договорами надавали держпідприємству послуги лісозаготівель. Насправді до їх виконання залучалися не штатні працівники підрядників, а працівники лісгоспу та місцеві мешканці, які отримували мінімальну платню готівкою.



Натомість лісгосп здійснював оплату робіт у повному обсязі через безготівкові розрахунки. "Заощаджені" кошти учасники оборудки переводили через підставні фірми у готівку та привласнювали.



Як установили оперативники спецслужби, тільки у період з жовтня 2019-го до лютого 2020 року на рахунки афілійованих з учасниками оборудки фірм перераховано 2 мільйони гривень державних коштів.



Правоохоронці затримали у селищі Маневичі двох працівників лісгоспу та приватного підприємця під час "розподілу" майже 500 тисяч гривень, знятих з рахунків.Читайте також: СБУ викрила схему заволодіння землями лісгоспу на Закарпатті

Провадяться слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до незаконної схеми.

ФОТО, ВІДЕО
15.02.2020 04:19

Новий міжнародний транскордонний проект втілює УкрНДІгірліс в співпраці з румунською стороною


"Сприяння мертвій деревині для стійкості лісів у румуно-українському прикордонному регіоні" - назва нового проекту, який втілює Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва , що в Івано-Франківську разом з Сучавським університетом "Штефан сел Маре" та громадською організацією "Екосфера". Провідним бенефіціаром проекту є Всесвітній фонд природи Румунії (філія Марамуреш).


СБУ підозрює керівника лісгоспу у привласненні державних коштів в особливо великих розмірах



Співробітники Служби безпеки України підозрюють керівника державного підприємства «Волинський військовий лісгосп» у привласненні коштів в особливо великих розмірах на оборудках з лісом.

За версією слідства, посадовець організував нелегальний бізнес спільно з підлеглими та приватними підприємцями, які співпрацювали з лісгоспом. Комерсанти згідно з договорами надавали держпідприємству послуги з лісозаготівель. Насправді для їх виконання залучалися працівники лісгоспу та місцеві мешканці, які отримували мінімальну платню готівкою, а не штатні працівники підрядників. 

Натомість лісгосп здійснював оплату робіт у повному обсязі через безготівкові розрахунки. «Зекономлені» кошти учасники оборудки переводили через підставні фірми у готівку та привласнювали. 

Оперативники спецслужби встановили, що тільки у період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року на рахунки афілійованих з учасниками оборудки фірм перераховано 2 мільйони гривень державних коштів. 

Правоохоронці затримали двох працівників лісгоспу та приватного підприємця у селищі Маневичі під час «розподілу» майже 500 тисяч гривень, знятих з рахунків.




Служба безпеки України

***



На Волині керівника лісгоспу підозрюють керівника лісгоспу у привласненні державних




Керівника «Волинського військового лісгоспу» звинувачують у розкраданні коштів. Працівники служби безпеки України, поліції та прокуратури викрили організовану банду, яка заволоділа сотнями тисяч гривень. Згідно плану та стратегії учасників банди – на площах військового лісгоспу здійснювалися рубки лісу за значно меншою платою, ніж вказано у підроблених документах. Йдеться про розкрадання державних коштів у сумі двох мільйонів гривень





ТРК Аверс

Дискусія в ЕкоКомітеті стосовно законопроектів про мисливське господарство


Складна дискусія сьогодні відбулася в #ЕкоКомітеті стосовно законопроектів про мисливське господарство. Їх декілька, і всі вони, у разі прийняття, можуть створити дуже складні наслідки.

З одного боку, я розумію прагнення зоозахисників та екогромадськості до захисту всіх тварин і бажання контролювати чисельність мисливських тварин.

З іншого боку, розумію занепокоєння людей та науковців, які кажуть, що повна заборона полювання призведе до непередбачуваних наслідків. Зокрема, до масового поширення сказу. Зараз щороку фіксується до 1,5 тисячі випадків.


Також розумію і користувачів мисливських угідь, які вкладають чималі кошти на утримання цих угідь та розведення мисливських тварин.

Єдиних, кого я не розумію і не зрозумію, - це браконьєри. З правопорушниками потрібно боротися жорстко. І ми маємо виробити певні механізми, щоб подолати це явище в Україні.

На моє глибоке переконання, зараз ми повинні залишити всі емоції, можливо відкласти всі законопроекти по мисливству та сісти за круглий стіл і разом напрацювати фахові, виважені та необхідні зміни, які стосуються мисливства.

Ми розпочинаємо роботу з розроблення концепції розвитку мисливського господарства, щоб напрацювати бачення збалансованого розвитку. Потрібно врахувати і гуманне ставлення до тварин, і екологізацію процесів, і громадський контроль, і, у той же час, забезпечити розвиток мисливського господарства.

Упевнений, нам це вдасться!

#мисливство

Олег Бондаренко Олександр Качура Юлія Овчинникова Олексій Оржель Volodymyr Holovatenko Ирина Ставчук (Iryna Stavchuk) Міністерство енергетики та захисту довкілля України Державне агентство лісових ресурсів України

На Прикарпатті аби обігріти оселю місцеві незаконно вирубують ліс


Віз дров – за ціною у пів пенсії ! На Прикарпатті аби обігріти оселю місцеві незаконно вирубують ліс. Жодну людину й досі не покарали. Хмизу у багаття підкидають і лісівники: встановили зависокі ціни на деревину, бідкаються селяни. Екологи б'ють на сполох - збитки сягають мільйонів гривень. Наші регіональні кореспонденти вислухали і тих, і інших. Покажуть і вам.



Андрій Заблоцький на каналі Рада 14.02.2020


Андрій Заблоцький, голова Державного агентства лісових ресурсів України Тема: Лісове господарство

14 лютого 2020

Чому мисливство має право на життя у 21 столітті?

Проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту

Світ змінюється дуже швидко і життя на планеті у наступні десятиліття буде іншим ніж зараз. Одночасно змінюється світогляд людей та їхня екологічна культура. Щоправда, ці зміни відбуваються дещо по-різному в різних країнах, міського і сільського населення, у людей з інтернетом і без.

З розвитком соціальних мереж — як хороших комунікацій, так і кривих дзеркал нашого життя — протягом останнього десятиліття у поле критики повсякчас потрапляє мисливство. В Україні далеко не всі ще навчилися розрізняти фейки від правди, тому через інтернет вдається поширювати купу інформації про браконьєрів, а винними у всьому лишаються мисливці. Ця проблема настільки велика, що доля мисливського господарства вже вирішується на рівні парламенту.

Та насправді мисливська галузь не така проста, щоби про неї можна було все дізнатися з Facebook. YouTube і приймати доленосні рішення. Мисливство потребує об'єктивного і раціонального розуміння проблем, а не банального й емоційного шквалу критики.

Мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства

Нижче наводжу п’ять простих та, на мою думку, основних причин, чому полювання має право і повинно існувати у ХХІ столітті.

1. Слід розуміти, що урбанізація створила дисбаланс в екосистемах, тож важливим сучасним завданням мисливства є регулювання чисельності тварин і птахів. Необхідно охороняти рідкісні види і контролювати чисельність хижаків та інвазійних видів. Для прикладу, якщо маємо багато лисиць та інших хижаків — неминучий спалах сказу, якщо забагато оленів — більше смертельних аварій на дорогах. Крім того, лісівникам дуже складно виростити новий молодий ліс, коли багаточисельні дикі тварини постійно з'їдають молоді дерева.

2. Мисливство — це природна початкова школа захисника та рятівника. Підготовка мисливця — це навчання орієнтування на місцевості, правил безпеки і першої допомоги, вивчення вогнепальної і холодної зброї та спорядження набоїв, навики виживання в складних умовах та готовність допомогти будь-кому в складній ситуації чи в лісі, чи на воді. Мисливство навчає бачити і чути те, чого не помічає звичайна людина. Для країни, що потребує надійного військового захисту, важливо мати якнайбільше населення, готового тримати зброю в руках.

3. Мисливці сплачують за те, що беруть у природи. Мисливство — одна з небагатьох сфер життєдіяльності, де люди як фізичні особи сплачують за використані природні ресурси. Кожен мисливець витрачає кошти за придбання дозволу на полювання та добування тварин чи птахів. Ці кошти отримує держава для управління мисливським господарством з метою збереження і примноження фауни.

4. Мисливство — це частина унікальної культурної спадщини усього світу. У різних країнах тисячоліттями формувалися традиції полювання, особливі етичні правила мисливців, кулінарія, таксидермія, зброярство і мода одягу й екіпіровки, а мисливство відображено у тисячах літературних творів, на художніх картинах та у скульптурах. Чого варта лише спадщина мисливського собаківництва. Якщо ви маєте домашнього улюбленця, то найбільш імовірно, що поряд з вами собака мисливської породи. Щоправда, багато мисливських порід вже втратили своє первинне значення, бо люди зробили їх декоративними.

5. Мисливське господарство — це частина економіки. Так, це дуже крихітна частина економіки, але регіональність робить її дуже важливою. Навіть невелике мисливське господарство дає роботу і засоби для існування кільком сільським сім'ям. І ці робочі місця не в Києві чи обласних центрах, а в далеких куточках нашої країни, де кожне робоче місце і хатинка з дітьми — надія на продовження існування рідних сіл-хранителів української культури і побуту. На національному рівні це може бути ціла індустрія виробництва зброї, набоїв, спорядження та одягу. У всьому світі популярний мисливський туризм, однак Україна через невдалі рішення вже перестала бути цікавою для іноземних туристів. Та й заможні українські мисливці все частіше їдуть полювати і оплачувати послуги в інших країнах Європи.

Для самих же мисливців полювання — це життя. Частина природного циклу, що давно перестала бути вирішальною для існування людей, але яка забезпечує нерозривний зв’язок людини і дикої природи. Мисливство — це передусім щира повага до диких тварин і птахів, безмежна любов до лісу, боліт і луків та постійне вивчення природи.

Перед мисливським господарством стоїть дуже складне завдання провести реформи, побороти браконьєрство і підвищити норми етики. У цьому мисливцям потрібна підтримка парламенту і розуміння всього суспільства.

13 лютого, 13:45 

Цікаво, а що думає Борейко?