Заплавна частина р. Оскіл на території
НПП «Дворічанський»
Весна 2020 року вже відзначилася великою кількістю пожеж. Площі палаючих природних ландшафтів просто жахають. Палає все: городи, заплави річок, останні залишки степів, пасовища тощо. При цьому, на жаль, багато хто продовжує вважати спалювання сухої рослинності такою собі «панацеєю» аби дати життя новій, свіжій траві.
А як складається ситуація з пожежами на природоохоронних територіях?
Одним із головних і перших обов’язків природно-заповідних установ України є збереження цінних природних комплексів та об’єктів. І над цим працюють всі підрозділи установи: відділ охорони займається безпосередньо контролем за дотриманням відповідного режиму на території, відділ науки вивчає сучасний стан і надає рекомендації для збереження, рекреаційна діяльність забезпечує розвиток туризму і відпочинку без шкоди для природи, а еколого-освітній сектор поширює інформацію про важливість збереження природних комплексів серед широких верств населення. Всі ланки так чи інакше забезпечують збереження ввіреного їм природного надбання.
НПП «Дворічанський» є найменшим національним парком України. Його площа складає всього 3131 га. Більша частина території – відкриті степові та лучні ділянки.
Як ця природно-заповідна установа справляється з пожежами на своїй території, і яка зараз «пожежна» ситуація там, ми намагалися дізнатись - у відповідь на наш інформаційний запит керівництво НПП повідомило, що за весняний період, до 12 квітня за запитом, на території парку сталось 3 пожежі, а площа пошкоджених вогнем природних ділянок склала 10,5 га.
Аби ідентифікувати місця пожеж, отриману інформацію нами було співставлено з даними супутникових знімків
Planet. Перевагою цих знімків є те, що вони знімають майже кожного дня, і до всіх знімків є доступ за реєстрацією (
тут наведений інший приклад, як можна проводити такі оцінки).
Тепер детальніше. І спочатку про інформацію від НПП.
Першу пожежу було зафіксовано 2 квітня 2020 р. поблизу с. Красне, а саме ось тут: 49.934909, 37.778551. Пошкоджена вогнем площа склала 1,5 га. Загальна шкода склала 5 500 грн. І незважаючи на те, що частина пожежі відбувалась у заповідній зоні, цінні комплекси, за інформацією паркістів, сильно не постраждали. Виглядає дуже дивно і це стане видно далі.
Другу пожежу було зафіксовано 6 квітня в околицях с. Піски, це тут: 49.987651, 37.903795. Від вогню постраждало 2,5 га, а розмір шкоди склав 6 875 грн.
Третя пожежа відбулась 11 квітня - теж поблизу с. Красне, поруч із першою, це тут: 49.938877, 37.788956. Знищена вогнем площа - 6 га, розмір шкоди - 16 500 грн.
Підсумуємо. Загалом, весною 2020 року пожежами було пошкоджено чи знищено 10,5 га території парку, загальна шкода від них склала 28 875 грн. З відповідями парківців можна ознайомитись
тут. А ще відмітимо, що з першого разу парківці не спромоглись надати повну відповідь, тому довелося запитували вдруге.
А тепер реальність.
Перша пожежа на території парку сталась ще 24 березня, тобто на 10 днів раніше, ніж повідомляє парк! І саме цю пожежу, поблизу с. Красне, працівники парку виявили лише 2 квітня! За даними ДЗЗ (дистанційного зондування Землі) на тій території з 24 березня по 2 квітня більше пожеж не було. Це може кожний перевірити за відкритими даними супутника.
Чи означає це, що служба державної охорони парку взагалі не буває на території і за дотриманням режиму ніхто не слідкує?
Але найбільш вражає, що працівниками невірно оцінено пошкоджені площі. Ми бачимо, що лише за приблизними оцінками від вогню постраждало близько 13 га, а це аж ніяк не 2 га, як повідомляють працівники НПП. Тобто, і розмір шкоди парківцями встановлено невірно. Не кажучи вже про їх коментар щодо незначного пошкодження заповідних природних комплексів, в реальність якого за таких умов віриться слабо. Відповідно до зонування території парку, саме заповідна зона з цінними рослинними комплексами крейдяних відшарувань, найбільш постраждала від вогню. Саме ці землі через специфічність ландшафту відрізняються від інших тим, що кількість та щільність видів рослин з числа занесених до Червоної книги України тут б’є всі рекорди.
Друга пожежа на території парку відбулась того ж дня, 24 березня. Про цей випадок керівництво парку навіть не знає (а може приховує?), але супутник чітко це демонструє. В цій пожежі було пошкоджено майже 4,5 га території парку.
Наступна, третя за рахунком, пожежа для працівників парку теж залишилась «невідомою». Сталась вона між 27 та 29 березня 2020 р. у заплаві неподалік від с. Піски і на знімках від 29 березня вже добре видна. Тут вогнем було знищено 7 га луків.
Наступні дві пожежі відбулись одним днем 6 квітня і знов поблизу с. Піски. Цього разу вогонь знищив понад 40 га луків на території національного парку. З цих двох пожеж працівники парку виявили лише одну, хоча вони були поруч, а пошкоджені площі оцінили всього у 2,5 га, тобто в 16 разів занизили реальний стан речей!
Шоста пожежа продовжила знищувати природні комплекси, що не догоріли 6 квітня поблизу с. Піски. Згоріла площа склала 0,5 га.
Остання, третя відома для парківців (а по факту 7) пожежа відбулась або пізно ввечері 11 квітня, або вже 12 квітня поблизу с. Красне. На денних знімках 11 квітня її ще нема, а от на знімках 12 квітня її вже добре помітно. Тут вогонь знищив 6 га лучних земель території парку. Дивно, але оцінені нами площі цього разу збігаються із наведеними парківцями.
А тепер підсумуємо все разом.
У період між 20 березня та 12 квітня на території національного парку «Дворічанський» насправді сталось 7 пожеж, а не 3, як стверджує парк. Загальна площа пошкоджених та знищених вогнем земель складає близько 72 га.
Таким чином, парківці в 7 разів занизили реальну знищену пожежами площу. А відтак, їх розрахунки завданої шкоди, оцінені у майже 30 тис. грн., за нашими даними слід помножити, щонайменш, на 7. І тут слід зазначити, що обчислена парківцями шкода жодним чином не враховує знищені чи пошкоджені об’єкти рослинного світу, включені до Червоної книги України і для яких є окремий механізм оцінки шкоди.
Що у залишку?
Керівництво НПП «Дворічанський» дійсно не в змозі організувати якісну охорону ввіреної їм території:
- внаслідок відсутності працівників служби охорони на території парку пожежі виявляються несвоєчасно, а в деяких випадках і зовсім залишаються невідомими;
- звісно, що в такій ситуації розраховані парком збитки не відповідають дійсності і сильно занижені порівняно з реальними показниками;
- ефективність виявлення пожеж службою охорони парку нижче 40%. Також, ми припускаємо, що дрібні вогнища ми могли не помітити;
- ігнорування службою державної охорони діючих нормативно-правових актів, які застосовуються при обчисленні збитків, завданих внаслідок пошкодження чи знищення цінних природних комплексів та об’єктів.
Окремо зазначимо, що ми не підіймали питання про ефективність протидії СДО пожежам. Зрозуміло, що забезпечення установ ПЗФ на вкрай низькому рівні. Але надання інформації про те, що сталось на території парку, та подальші дії працівників парку – установи в змозі робити якісно. Тож, хто має рятувати природно-заповідну установу та опікуватись нею, якщо не співробітники?
Ну а ми і далі продовжуємо слідкувати за роботою природно-заповідних установ.
Підготовлено за підтримки SCGIS Ukraine.
Опубликовано Шапаренко в
Чт, 04/30/2020 - 23:35