Протягом більш ніж двадцяти років розвитку добровільної сертифікації лісу в Росії, в центрі уваги органів сертифікації та зацікавлених сторін було те, чого не можна робити. Наприклад - що і де непотрібно рубати, щоб зберегти частину лісів високої екологічної цінності. Або про те, які закони, правила і принципи не можуть бути порушені-і що робити, якщо ви не можете, але дуже хотілося би. Знаходження балансу між "економічною" стороною справи і "екологічною" або "соціальною" часто зводиться до того, що "це те, що ми виключаємо з рубок - оголошуємо мораторій або згодні створювати заповідні території, а на решті територій будуть вирощуватися як зазвичай". Мається на увазі, що лісове управління, що відповідає договору оренди, проект розвитку лісового господарства і чинного російського законодавства - це «економічна складова» в роботі сертифікованих компаній. Система FSC була не самотня в цьому: такий же підхід був характерний для всіх помітних систем добровільного сертифікації лісу не тільки в нашій країні (РФ), але і в усьому світі.
В результаті, на територіях, де діяли сертифіковані компанії або експлуатовані, було забезпечено збереження (не скрізь, і часто тільки за певний час) деяких найцінніших районів лісів високої екологічної цінності, але за межами них практика лісового господарства майже не змінилася. Саме в зоні тайги нашої країни, як це було великим (неекономічним) десятиліття тому, і залишається таким зараз, навіть у тих регіонах, де майже весь Лісовий ринок вже давно сертифікований.
У зв'язку з цим, набуває інтересу новий тренд у розвитку FSC в Росії, який тільки що з'явилися, але, здається, перспективи встановлення не тільки обмеження на знищення лісів високої екологічної цінності, а й вимоги до того, як проводити лісове господарство в розвинених лісах. Зокрема - до того, що ліс не тільки рубати і не тільки виконувати обов'язкові процедури лісовідновлення за законом, але і по-справжньому вирощувати економічно цінні молоді ліси на місці зрубаних.
Обговорення цієї теми відбулося в рамках FSC-форуму у квітні 2020 (у зв'язку з карантинними заходами, що відбулися в обмеженому форматі), а матеріали, підготовлені до цієї дискусії, розміщені на своїй спеціальній сторінці: запрошуємо вас взяти участь в обговоренні текстів доповідей, пройшовши спеціальну анкету, та/або заповнивши «форму для коментарів», як ця ініціатива завершиться-ще незрозумілою.
Існували багато важливих ініціатив в системі FSC, навіть на найвищому рівні, які виявилися глобально, що закінчуються майже нічого-наприклад, відомим рухом 65, ініціативою збереження неспокійно лісових ділянок. Але є важлива особливість: ініціатива розвитку лісового господарства (як невід'ємний елемент належного лісового господарства) у сертифікованих лісах багато в чому походить від національного офісу FSC. Тобто, в даному випадку, об'єктивна необхідність переходити від широкого лісового господарства до повноцінного лісового, зовнішнього тиску sfromes до суб'єктів FSC, а бажання фахівців, що працюють в самій системі,-збігаються.
Звичайно, шлях до повноцінного лісового господарства буде складним і не швидким, принаймні тому, що в короткостроковій перспективі повноцінний лісництво коштує дорожче, ніж обширне (неекономічне) управління лісом навіть з лісовими обрядами, передбачених законом, наприклад, Розсада.
Одна з доповідей для FSC-форуму (Марковський) передбачає таку орієнтовну оцінку вартості активізації лісового господарства, для всіх видів діяльності з лісовідновлення до очищення: 75 000 рублів/га. А стратегія розвитку російського лісового комплексу до 2030 р., затверджена наказом російського уряду від 20 вересня 2018 р. No 1989-р, забезпечує оцінку «витрат на роботу та лісове господарство» за SFO у 2016:47 рублів/КМК, що відповідає приблизно 10000 рублів/га зрізу ділянки. Звичайно, обидва оцінки дуже наближені і являють собою щось на кшталт середньої температури лікарні-але все ж таки, щоб по-справжньому вирощувати цінні ліси в зруб районах, необхідно витратити багато разів більше, ніж у середніх лісових користувачів витрачають зараз.
Втіхою може бути те, що тепер основну частину цих грошей вони витрачають на абсолютно безглузді види діяльності (наприклад, посадка лісу без подальшої допомоги, майже ніколи не даючи ніяких результатів-тобто, це чиста втрата), а з повним лісового господарства, основна частина цих грошей піде на поліпшення лісів (тобто це буде інвестиція в майбутнє). Навіть зараз є компанії, менеджери та спеціалісти, для яких це важливо. Якщо вимога не тільки відрізати цінний ліс, але і виростити новий на місці зрубаного, стає обов'язковим в системі FSC - мотивація для правильного лісового господарства збільшиться.
Зрозуміло, що відразу і всюди міняти модель обробки лісу не будуть працювати-для цього не вистачає лісових фахівців, ніякого досвіду і практики, ніяких розумних правил і простих рекомендацій. Але треба починати з реальних кроків-досить великі, щоб поступово збільшувати досвід і знання, і в той же час помітні і піддаються перевірці, щоб кожен міг побачити свою реальність. Необхідно, щоб кожна сертифікована компанія, що орендує ліс, щороку могла показати зростання площ правильно відтворених лісів-територій, де якісні лісовідновлення (не обов'язково штучні), якісне агротехнічне та лісове господарство для лісових культур, якісна блискавка і якісна очистка, і що інформація про всі такі сайти була зроблена публічною. Якщо ця інформація виявиться tufth, і її ідентифікуються зацікавленими сторонами або будь-ким іншим, необхідно, щоб органи сертифікації могли приймати найсильніші заходи, аж до призупинення або зняття сертифікатів. У тих випадках, коли з якихось причин протягом розумного періоду часу перейти до повного розмноження економічно цінних лісів не вийде (причини можуть відрізнятися, до банальної дурість місцевих вождів лісу, які не хочуть нічого міняти)-необхідно зменшити інтенсивність лісового господарства в сертифікованих лісах до рівня, який буде невичерпний навіть з обширною моделлю лісового господарства. Це, як правило, означатиме зменшення допустимих обсягів заготівлі деревини для хвойних і твердопаливних господарств приблизно в два-чотири рази-але, звичайно ж, кожен випадок вимагатиме власних спеціальних розрахунків з урахуванням багатьох локальних умов.
Загалом, ця тенденція в FSC дійсно дуже важлива і потребує підтримки. Звичайно, поки що все йде далеко не гладко, але якщо лідери системи мають розуміння необхідності таких змін-то є надія на зміни себе. Звичайно, зовнішній тиск необхідний, щоб допомогти справі рухатися швидше-і це теж буде.
http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=24513&sid=fe75c3db4b2b88e344d19c933410ac23
***
В течение более чем двадцатилетней истории развития добровольной лесной сертификации в России основное внимание органов сертификации и заинтересованных сторон было сосредоточено на том, чего делать нельзя. Например - на том, что и где нельзя рубить, чтобы сохранить какую-то часть лесов высокой природоохранной ценности. Или на том, какие законы, правила и принципы нельзя нарушать - и что делать, если нельзя, но очень хочется. Поиск баланса между "экономической" стороной дела и "природоохранной" или "социальной" чаще всего сводился к тому, что "вот это мы исключим из рубок - объявим мораторий или согласимся создать ООПТ, а на остальной территории будем хозяйствовать как обычно". Подразумевалось, что лесопользование, соответствующее договору аренды, проекту освоения лесов и действующему российскому законодательству - это и есть "экономическая составляющая" в работе сертифицированных компаний. Система FSC в этом была не одинока: примерно такой же подход был характерен для всех сколько-нибудь заметных систем добровольной лесной сертификации, причем не только у нас, но и по всему миру.
В результате получилось так, что на территориях, где действовали или действуют сертифицированные компании, было обеспечено сохранение (не везде, и часто лишь на время) тех или иных наиболее ценных участков лесов высокой природоохранной ценности, но за их пределами практика лесопользования почти никак не изменилась. Оно в таежной зоне нашей страны как было экстенсивным (бесхозяйственным) десятки лет назад, так и осталось таковым сейчас, даже в тех регионах, где практически весь лесной рынок уже давно сертифицирован.
В связи с этим представляет интерес новая тенденция в развитии FSC в России, пока только наметившаяся, но, кажется, имеющая перспективы - установления не только ограничений на уничтожение лесов высокой природоохранной ценности, но и требований к тому, как вести лесное хозяйство в освоенных лесах. В частности - к тому, чтобы лес не только рубить и не только выполнять обязательные по закону лесовосстановительные обряды, но и реально выращивать хозяйственно ценные молодые леса на месте вырубленных.
Обсуждение этой темы происходило в рамках FSC-форума в апреле 2020 года (из-за карантинных мер он проходил в ограниченном формате), а материалы, подготовленные для этого обсуждения, вывешены на его специальной странице:
Приглашаем принять участие в обсуждении текстов отчетов, пройдя специальный опрос, и/или заполнив «Форму для комментариев»Чем эта инициатива кончится - пока непонятно. В системе FSC было немало важных инициатив, даже принимавшихся на самом высоком уровне, в итоге глобально заканчившихся почти ничем - например, широко известная Motion 65, инициатива по сохранению малонарушенных лесных территорий. Но тут есть важная особенность: инициатива по развитию лесовыращивания (как важнейшего элемента правильного лесного хозяйства) в сертифицированных лесах во многом исходит от самого национального офиса FSC. То есть в данном случае объективная необходимость перехода от экстенсивного лесопользования к полноценному лесному хозяйству, давление внешних по отношению к FSC заинтересованных сторон, и желание специалистов, работающих в самой системе - совпадают.
Конечно, путь к полноценному лесному хозяйству будет непростым и небыстрым, хотя бы из-за того, что в краткорочной перспективе полноценное лесное хозяйство стоит дороже экстенсивного (бесхозяйственного) лесопользования даже с предусмотренными законодательством лесными обрядами, например, сеянцевтыканием. В одном из докладов для FSC-форума (Марковского) приводится такая примерная оценка затрат на интенсификацию лесовыращивания, на все мероприятия от лесовосстановления до прочисток: 75 тыс. руб/га. А в Стратегии развития лесного комплекса РФ до 2030 года, утвержденной распоряжением Правительства РФ от 20 сентября 2018 г. № 1989-р, приводится оценка "затрат на работы и мероприятия лесного хозяйства" для СЗФО в 2016 году: 47 руб/кбм, что соответствует примерно 10 тыс. руб/га площади вырубок. Конечно, обе оценки очень приблизительны и представляют собой что-то вроде средней температуры по больнице - но все равно, чтобы реально выращивать ценный лес на вырубленных площадях, на это надо тратить в разы больше, чем в среднем лесопользователи тратят сейчас.
Утешением может быть то, что сейчас основную часть этих денег они тратят на совершенно бессмысленные мероприятия (например, посадку леса без последующего ухода, почти никогда не дающую никаких результатов - то есть это чистые потери), а при полноценном лесном хозяйстве основная часть этих денег будет идти на улучшение лесов (то есть это будут инвестиции в будущее). Даже сейчас есть компании, руководители и специалисты, для которых это важно. Если же требование не просто рубить ценный лес, но и выращивать новый на месте срубленного, станет в системе FSC обязательным - мотивация к правильному лесному хозяйству усилится.
Понятно, что сразу и везде изменить модель обращения с лесом не получится - для этого нет ни достаточного количества лесных специалистов, ни опыта и практики, ни разумных правил и простых рекомендаций. Но начинать надо с реальных шагов - достаточно масштабных, чтобы постепенно наращивать опыт и знания, и при этом заметных и проверяемых, чтобы каждый желающий мог убедиться в их реальности. Необходимо, чтобы каждая сертифицированная компания, арендующая лес, каждый год могла показать прирост площадей правильно воспроизводимых лесов - участков, где проведены качественное лесовосстановление (не обязательно искусственное), качественные агротехнические и лесоводственные уходы за лесными культурами, качественные осветления и качественные прочистки, и чтобы информация о всех таких участках была общедоступной. Если эта информация окажется туфтой, и это будет выявлено заинтересованными сторонами или кем угодно еще - необходимо, чтобы органы сертификации принимали самые решительные меры, вплоть до приостановки или отзыва сертификатов. В тех случаях, когда по каким-то причинам за разумный срок перейти к полноценному воспроизводству хозяйственно ценных лесов не получится (причины могут быть разными, вплоть до банального самодурства местных лесных начальников, не желающих ничего менять) - необходимо снижать интенсивность лесопользования в сертифицированных лесах до уровня, который будет неистощительным даже при экстенсивной модели лесопользования. Обычно это будет означать снижение допустимых годовых объемов заготовки древесины по хвойному и твердолиственному хозяйствам примерно в два-четыре раза - но, разумеется, для каждого случая потребуются свои специальные расчеты, с учетом множества местных условий.
В общем, эта наметившаяся в FSC тенденция реально очень важна, и ее нужно поддерживать. Разумеется, пока все идет далеко не гладко, но если у руководителей системы есть понимание необходимости таких перемен - то есть и надежда на сами перемены. Конечно, нужно и внешнее давление, чтобы помочь делу двигаться быстрее - и оно тоже будет.
Кто что думает про эту тенденцию и предлагаемые (в двух докладах по ссылке выше, или в этом сообщении) меры - пожалуйста, пишите там или здесь, оно в любом случае не останется без внимания.
Фото:ДАЗВ
