Довкілля
Микола ЮРЧИШИН.
СПАЛЮВАННЯ рослинності зумовлює численні негативні наслідки для довкілля. В умовах низької вологості згорає не лише суха рослинність, а й гумус — органічна частина ґрунту, внаслідок чого різко знижується його родючість. Разом із рослинним покривом знищуються ґрунтові флора і фауна, а найголовніше — мікроорганізми, які беруть безпосередню участь у ґрунтоутворювальних процесах (кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300-700, а мікроскопічних грибів — у 200-300 разів). Загибель дрібних гризунів призводить до зменшення чисельності хижаків, які ними харчуються, а саме: лисиць, куниць, хижих птахів тощо. Таким чином порушуються трофічні зв’язки і зменшується видовий склад природної рослинності, що вкрай негативно відображається на стані екосистем.
Можуть постраждати рідкісні види рослин і тварин, які є особливо вразливими до різких змін умов довкілля. Посилюються вітрова і водна ерозії ґрунту, погіршуються його водно-фізичні властивості. Водночас випалювання природної рослинності призводить до виникнення лісових і торфових пожеж. Унаслідок цього знищуються десятки гектарів лісу і болотних територій. Щороку в Україні відбувається 5-6 тисяч лісових пожеж, і більшість із них зумовлені підпалом сухої трави або стерні на полях.
До складу продуктів горіння входять чадний газ, важкі метали, канцерогенні сполуки. З димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин, а також канцерогени, що можуть викликати мутації на клітинному рівні. Це виникає через те, що разом із листям горить і сміття: пластик, гума, поліетилен. Під час тління листя без доступу повітря виділяється бензопірен, що належить до найнебезпечніших канцерогенів. Зокрема, ці речовини спричинюють подразнення й опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, головний біль, втомлюваність, діють на вуглеводний обмін, можуть стати причиною виникнення онкологічних захворювань, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини і посилюють негативний перебіг хронічних захворювань. Це особливо небезпечно у період пандемії COVID-19, коли кожному з нас потрібно мати сили та імунітет для протистояння вірусу, який призводить до розвитку і загострення саме респіраторних хвороб у людини.
На позачерговому засіданні 13 квітня Верховна Рада посилила відповідальність за забруднення повітря і спалювання сухої трави та листя, ухваливши відповідний Закон №2339 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря й знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)».
Відповідно до ухваленого документа, в Україні у 20 разів підвищили штраф за забруднення або іншу зміну природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва (якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей або для довкілля) до 30 600—61 200 гривень.
Окрім того, зросли штрафи і за підпали, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільгоспземлях вогнем. Їх збільшили у 18 разів — до 91 800—153 000 гривень.
Підвищили штрафи і в Адміністративному кодексі України, зокрема в статті про порушення вимог пожежної безпеки в лісах, також у 18 разів — до 1530—4590 гривень.
Водночас за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем або виникнення лісової пожежі штрафи зростуть до 4590—15 300 гривень.
За випалювання на сільгоспугіддях, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях і газонах у населених пунктах тепер загрожує штраф у розмірі від 3060 до 6120 гривень.
