Базовий лісорозсадник ДП «Ратнівське ЛМГ» є одним з найбільших в Україні. На його території – 29 теплиць, де вирощують основні лісові породи, які щороку забезпечують 100-відсоткове відновлення лісових насаджень. Цього року лісовідновлення проведено на площі 5 182 га при запланованих 5 030 га.
Для виконання цієї програми на розсадниках підприємств щорічно вирощується 17-20 млн сіянців і саджанців головних лісоутворюючих та супутніх лісових порід. На 2016 р. встановлено план виростити 20 млн саджанців.
Забезпечення розширеного відтворення лісів на сьогодні є пріоритетним напрямком розвитку лісогосподарської галузі.
Одночасно з лісовідновленням лісівники систематично працюють над питанням збільшення лісистості області, створюючи нові ліси на землях, що раніше не були вкритими лісовою рослинністю. Або ж на територіях, де проводилась санітарна рубка.
На сьогодні оптимальний рівень лісистості в області складає 36 %.
Упродовж останніх років лісогосподарські підприємства на Волині приділяють багато уваги природному відновленню лісів, який на сьогодні складає 60%.
З метою природного відновлення залишаються площі з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних та супутніх порід.
Щорічно на розсадниках підприємств вирощується 20 млн. шт. стандартного садівного матеріалу, в тому числі головних порід – сосни звичайної 16 млн. та дуба звичайного 3 млн. шт. При цьому за останні роки значно збільшено вирощування сіянців ялини звичайної, модрини європейської, ясена звичайного, вільхи чорної та берези повислої.
Із загальної кількості 35 відсотків садівного матеріалу вирощується в контрольованому середовищі у теплицях та коробах (7,5 млн. шт.), з них 100 тис. шт. дуба звичайного з закритою кореневою системою в пінополістиролових контейнерах. Така кількість садівного матеріалу повністю забезпечить потреби лісогосподарських підприємств при проведенні лісовідновлювальних робіт та лісорозведення.
Проте на Волині є ще один розсадник, яким може пишатись Україна, це – Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр, який вирощує не лише декоративні породи дерева, а й садівний матеріал з закритою кореневою системою.
Раніше вартість одного сіянця складала близько 1,5 грн. Але, враховуючи, що даний садівний матеріал забезпечує високу приживлюваність, це дає змогу висаджувати на 1 га оптимальну кількість сіянців. В кінцевому результаті створення культур садівним матеріалом із закритою кореневою системою є економічно вигідним.
Крім того, його використання дозволяє продовжити період створення лісових культур.
На постійних розсадниках, крім сіянців та саджанців, необхідних для лісовідновлення та лісорозведення, вирощується значна кількість саджанців декоративних порід для озеленення. Щорічний об’єм стандартних саджанців для потреб озеленення складає 150 тисяч штук, за видовим складом - 260 видів. Лідером вирощування декоративного садівного матеріалу є Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр.
В рекреаційному пункті «Сікач» провели капітальний ремонт. Тут повністю замінили велику бесідку на 40 осіб. Встановили нові столи і лавочки. Неподалік облаштували нішу для приготування їжі. Тут є місце для вогнища, столи для нарізання продуктів і навіть імпровізовані стелажі. Оновили й загородження навколо рекреаційного пункту – змайстрували справжній український тин.
Усі роботи виконували працівники Золотоніського лісгоспу. Це місце відпочинку розташоване недалеко від адміністративної будівлі, тому підтримання його в належному стані – питання честі для лісівників. Зазвичай відвідувачі узгоджують із лісівниками, коли тут можна зупинитися.
«Для нас це, звичайно, клопоти. Але завдяки таким пунктам відпочинок у лісі стає зручнішим і приємнішим. І при цьому несе меншу загрозу для насаджень. Бо тут облаштовано місця для багаття, для сміття. Ми впевнені, що вогонь не пошириться лісом», – говорить директор ДП«Золотоніське лісове господарство» Микола Бас.
Рекреаційний пункт «Сікач» чи не найдавніший у лісгоспі. І лісівники щороку намагаються його якось поліпшити, удосконалити. Збудували кілька бесідок на різну кількість людей – від 3-5 до 30. Навіть невеликий будиночок звели. Він не замикається, і тут можна відпочивати у холодну чи вітряну погоду. Тому, напевне, «Сікач» - одне з улюблених місць відпочинку місцевих жителів і гостей. Тут можна побачити відвідувачів не лише у вихідні, але й у будні.
На Волині – чергове повідомлення про суцільну незаконну рубку. Цього разу – на території Ківерцівського лісгоспу, на кварталі № 17. Згідно з одними документами цей квартал – частина зоологічного заказника місцевого значення «Зубр», а згідно з іншими – ні. Лісівники переконують, що вирубки законні, адже дерева хворі. Натомість в громадських активістів та працівників природного парку «Цуманська пуща» інша інформація: рубають здорові дерева, які мають найвищу цінність на аукціонах деревини. Тим паче, переконують, ця територія – заказник місцевого значення.
Лісоруби працюють без вихідних
Але про все по-порядку. 28 червня цього року група молодих людей разом з працівниками Цуманської пущі, Дернівським сільським головою Олександром Гучем та активістами партії «Зелений Тризуб» вирішили День Конституції України відзначити по-своєму: прочистити криницю в урочищі «Майдан», де на літо запланований вишкіл молоді під егідою Нацальянсу.
Тоді ж на лісовій дорозі вони побачили лісовоз з деревиною. Коли ж прослідкували, звідки їхав автомобіль, почули, як працюють пилки і побачили, як на одній з ділянок невтомно трудяться лісоруби: 60-річні дуби, вільхи, осики впали під сокирами.
Коли поцікавилися, хто і що тут робить – з’явився і майстер лісу, який переконував, що все законно, а про те, що це – територія заказнику йому нічого не відомо, розповідає директор Ківерцівського національного природного парку «Цуманська Пуща» Ігор Квач.
«Це вже третя ділянка на Волині, яку ми зафіксували, де під виглядом санітарних заходів нищаться здорові дерева», - пояснює голова обласної організації партії «Зелений Тризуб» Роман Грибовський.
Наступного дня на місце порубки приїхали журналісти. Лісорубів там вже не виявилося, натомість стояв трактор та двоє місцевих чоловіків. Один з них пояснював: йому зателефонував «Ігор - помічник лісничого і попросив постягувати вже вирубану деревину».
Керівник відділу відтворення рослинного тваринного світу Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Віталій Жабчук, який вже не перший рік працює в сфері лісового господарства, і давно воює з «системою Колісника» переконує: ця вся порубка відбувається на території заказника «Зубр». Навіть якщо упустити цей факт, то виникає запитання: яка причина такої суцільної санітарної рубки?
Адже згідно з документами, мають бути поважні причини на проведення таких заходів. Дерева мають бути дуже хворими, в лісі має стояти більшість сухостою. Та й має бути все оформлене документально: має бути висновок лісопатолога про те, що ця ділянка підлягає такій зачистці. Чоловік переконує: ці дерева аж ніяк не хворі. Найперше порізали і вивезли 60-70 літні дуби найкращої якості, причому деревину підготували для клієнта: порізали на сортимент, зачистили. А на цих деревах слідів будь-яких уражень, переконує - немає.
«Цілеспрямовано готувалися певні сортименти, їх тут на місці формували. Що неякісне, некондиційне - те відрізається, адже сортимент має бути рівненький, воно було живе. Якщо дерево ушкоджене, або сухостій воно не має тих якостей, як живе дерево і ціниться, відповідно, дешевше. Тут повинні були проводити огляд, лісопатолог, представники управління екології ОДА, лісництва, Ківерцівського держлісгоспу і певні посадові особи, які несуть відповідальність, і які засвідчили, що тут хворі дерева і тут потрібна суцільна рубка», - розповідає Віталій Жабчук.
Ще раніше - 25 травня факт підозрілої лісозаготівлі виявили активісти ГО «Зелений тризуб» у Ківерцівському районі Волині. До слова, за минулий рік волинського лісу вкрали більш як на 2 мільйони. Ще одну рубку виявили у Рожищенському районі, де під виглядом санітарних рубок рубали здорові ліси , через що було нанесено півмільйона гривень збитків державі. В обласному управлінні лісомисливського господарства, переконували: за даними фактами проведуть службове розслідування. А винних, казали – звільнять.
А 27 червня на сайті обласного лісомисливського господарства з’являється інформація про те, що активісти про ти порятунку лісів від короїдів. Саме ця напасть, зі слів лісівників, нищить дерева, а волинський ліс під загрозою зникнення. Щоправда, в сюжеті, який транслювався на центральних каналах йшлося про сосняки. Цього разу під сокиру потрапили дуби та вільхи.
Версія лісничого: це – не заказник, а дерева здорові
Після того, як ми прогулялися місцем порубки, сюди ж приїхав лісничий Звірівського лісництва Олександр Доля. Спершу він цікавився про «мету нашого візиту» на ділянку. Потому переконував: усі документи на порубку є. Щоправда, яка ж причина санітарної рубки, що вказано в акті, підписаному лісопатологом, каже, не пам’ятає. Та й більше без керівництва він нічого не скаже.
Коли ж його запитали, чому дерева рубають на території заказника, він повідомив: ця територія заказником не є. І назвав квартал: № 17. Про інші документи, каже, йому невідомо.
«Ви давали запит на перевірку? Який це здоровий ліс? Тут ушкоджені дерева. Є лісопатологічне обстеження. Всі документи – в сейфі. Всі питання, вся документація, будь ласка, директор сказав, хай приїжджають – це не проблема. У мене є мій керівник і надання документації – питання до керівника», - пояснював лісничий.
Заказник-не заказник?
Що ж це за територія? Ось – природоохоронне зобов’язання, видане нинішнім очільником обласного управління екології ОДА ДмитромНовохатським, в якому йдеться, що заказник «Зубр» вміщує частину Ківерцівського лісництва, у тому числі й квартали №№1-45. Власне, Олександр Доля переконував, що вперше цей документ бачить.
Згодом ми вирішили поїхати до Ківерцівського лісгоспу, аби таки з’ясувати: на підставі чого здійснюється санітарна рубка цих дерев. Та в розпал робочого дня приймальна виявилася зачиненою. Ані секретаря, ані директора на місці не виявилося. А працівники лісництва без відома керівництва коментарі надавати відмовилися. Коли ж виходили з приміщення – троє панянок в спину нам побажали «Щастя-здоров’я» з саркастичною посмішкою.
А біля лісгоспу стояв автомобіль, подібний до автівки Звірівського лісничого, але, можливо, це й не його службова машина.
Сьогодні журналістам все-таки вдалося зв’язати з директором Ківерцівського держлісгоспу Віктором Сахнюком. Каже, в кабінеті він сидить лише з 9 до 10 години, а решту часу їздить лісами, й перевіряє, чи немає незаконних рубок. Тому його вчора й не застали. Він переконував: про охоронне зобов’язання, яке показували активісти ліснику, йому довчора невідомо. У нього є інший документ, яким він керується.
Якщо уважно придивитися, то з’ясовується, що документ, на який спирається Віктор Сахнюк, виданий управлінням екології ОДА 18 липня 2014 року: майже за 2 тижні до прийняття рішення депутатами обласної ради, яке його скасовує.
Відповідним рішенням площу заказника «Зубр» збільшили майже вдвічі.
Документ, яким оперують активісти ГО «Тризуб» та працівники «Цуманської пущі», ґрунтується на рішенні обласної ради від 31 липня 2014 року, яке опубліковане на сайті облради.
Згідно з попередніми рішеннями, квартал № 17 не входив до складу заказника. Та з серпня 2014-го, це – вже заказник. Хто ж тут лукавить? Чи це управління екології свідомо не виписувало майже 2 роки охоронне зобов’язання, а з квітня так і не довело до відома Ківерцівського лісництва, що ось уже 2 роки, як більшість території лісництва – це заказник? Чи ж в Ківерцівському лісгоспі свідомо не піднімають «на світ Божий» новий документ?
Віктор Сахнюк переконує: зміну меж заказника мали б погодити з землекористувачем до того як затверджувати на сесії. Цього, каже, не робили. І про рішення сесії, згідно з яким площа заказника «Зубр» збільшена вдвічі – йому невідомо. Але він погодився – на території заказника ( в межах, які йому відомі) рубки заборонені.
Щодо причини санітарної рубки, то він пообіцяв надати копію висновку лісопатолога, згідно з яким і проводилася ця рубка. «Я за дві години буду в Луцьку, після того, як поговорю в управлінні, думаю, вам привезу копію», - пообіцяв він.
А про те, чому в Ківерцівському лісгоспі божаться, що квартал № 17 – не заказник, цікавимося в управлінні екології ОДА. Як повідомив головний спеціаліст відділу комплексного управління біоресурсів та природно-заповідної справи управління екології ОДА Сергій Шавук, охоронне зобов’язання, виписане в квітні для «Цуманської пущі» та заказника «Зубр», надсилалося рекомендованим листом. Але комусь одному, кому саме – невідомо.
Не виключаємо, що з певних причин (людський фактор, неуважність, недбальство, чи змова посадових осіб?) Ківерцівський лісгосп (землекористувач) так і не отримав цей важливий документ і майже 2 роки не знає про те, що площа заказника «Зубр» становить не 5 тисяч гектарів, а 10. Тож скільки кварталів за цей час, поки так і не дійшов один папірець до адресата, вирубали «санітари лісу» - можна лише здогадуватися. Адже в цей самий час, зі слів місцевого мешканця, який приїхав стягувати деревину на 17 квартал, така ж рубка здійснюється в 30 кварталі.
Наразі активісти ГО «Зелений тризуб» та працівники національного природного парку «Цуманська пуща» написали заяви у місцеву прокуратуру, Ківерцівський відділ поліції та СБУ про факт рубок на території заказника та зрубання здорових дерев під виглядом хворих.
Отож саме правоохоронні органи таки мають з’ясувати, чому Ківерцівський лісгосп за 2 роки так і не повідомлений про збільшення площі заказника «Зубр», а фахівці-екологи будуть досліджувати, чи дійсно була настільки велика потреба вирубувати таку велику ділянку санітарною рубкою.
А ось працівники національного парку «Цуманська пуща», який межує з заказником «Зубр» переконують: в таких багатих умовах дуби не всихають. Це відбувається тільки з волі високопосадовців на папері і для того, щоб у їхніх кишенях шелестіли папірці.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
