ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 жовтня 2016

В прифронтовых районах Луганщины уничтожают лес




Ущерб от незаконной вырубки лесного массива Луганщины уже исчисляется миллионами гривен. Об этом свидетельствуют данные, опубликованные на сайте «Доступ до правди».

На запрос сайта Луганское областное управление лесного и охотничьего хозяйства сообщило, что за 8 месяцев этого года области сумма ущерба составила 5, 59 млн грн., уничтожено 844 кубометра леса. Больше всего пострадали угодья Северодонецкого лесного хозяйства, там сумма ущерба — 4, 22 млн грн. Как пишет «Украинская лесовод», из-за того, что лес вокруг Северодонецка уничтожают, есть серьезный риск, что город может засыпать песком.

Для сравнения, в 2015 году ущерб лесному хозяйству области составил свыше 25 млн грн,, а в в 2014-м — почти 2 млн грн.

На Луганщині цього року завдали шкоди лісам на 5,59 мільйонів гривень, торік – на 25 мільйонів




За 8 місяців 2016 року у Луганській області заподіяна незаконними рубками лісів шкода склала 5, 59 млн грн.

Про це стало відомо з відповіді Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства на запит користувача «Доступу до правди».

Таким чином, шкоду було заподіяно 844 кубічним метрам лісу. Найбільша шкода була заподіяна Сєвєродонецькому лісовому господарству на суму 4, 22 млн грн.

Щодо попередніх років, то у 2015 році заподіяна шкода склала 25, 10 млн грн, що дорівнює 7 031 кубічним метрам лісу. Найбільша шкода була завдана Станично-Луганському господарству на суму близько 12, 71 млн грн.

У 2014 році була заподіяна шкода на суму близько 1, 94 млн грн.

Як повідомляє видання «Український лісовод», через знищення лісу Сєвєродонецьк може засипати піском.

У відповіді на запит йдеться про незаконні рубки, які були скоєні в лісах підприємств, що залишилися на підконтрольній Україні території.

Читати відповідь та запит повністю

«Доступ до правди»

«Через 15 лет будет роща», - николаевцы посадили сотню дубов в Матвеевском лесу

В Николаеве 30 октября активисты посадили около сотни дубов в Матвеевском лесу.

Об этом сообщается на странице «Матвеевский лес» в «Facebook».





«Операция «Дубы». 40 оптимистов, назло всем скептикам. Сотня дубов, если примется половина, через лет 15 будет роща», - отмечается в сообщении.





Напомним, ранее сообщалось, что неравнодушные николаевцы посадили более тысячи сосен в Матвеевском лесу.

Революция в лесном хозяйстве: на место лесовода с «топором-мясника» приходят специалисты с лазерными «скальпелями»

Ещё 10 лет назад о добровольной лесной сертификации FSC, означающую в буквальном смысле заботу о лесе, в Беларуси не слышали. Лесные участки вырубали подчистую, всё очищали и сажали молодняк. Сегодня наша страна занимает второе место в Европе по доле сертифицированных лесов по системе FSC — Лесного попечительского совета. Зелёный портал выяснял, какими достижениями может похвалиться лесное хозяйство, чему наши эксперты могут научить коллег из других стран в сфере лесного управления.
Так, с 11 по 14 октября в Беларуси прошёл международный семинар в сфере добровольной лесной сертификации FSC. Нашу страну посетила делегация лесоводов из Грузии, Азербайджана, Украины, Армении. Как сообщает пресс-служба Минлесхоза, гости на практике изучили ведение лесного хозяйства в контексте требований стандартов добровольной лесной сертификации FSC на примере работы Логойского лесхоза. Интерес делегатов вызвало проведение лесоустройства в Беларуси. Беларусских специалистов даже готовы пригласить на инвентаризацию лесов Грузии. 
Рынок диктует правила: с каждым годом всё труднее продавать несертифицированную древесину. Западный рынок экологизируется быстрыми темпами. Беларусские лесхозы вынуждены адаптироваться и внедрять добровольную сертификацию лесов. Как отмечает в комментарии Зелёному порталу эколог и эксперт по лесной сертификации FSC Георгий Козулько, который стоял у истоков этого процесса в Беларуси, за 10 лет в лесной отрасли произошли колоссальные изменения. По доле сертифицированных по требованиям FSC лесов Беларусь сейчас занимает второе место в Европе. Однако по качественным показателям экологического лесоуправления ещё далеко до идеала. 
– 10 лет назад стандарт вырубки заключался в следующем: всё вырублено, вычищено, порубочные остатки сожжены, рядами борозды нарезали и посадили новенький лес. Сейчас это вопиющее нарушение правил экологического лесоведения. Требования обязывают оставлять при вырубке минимум 10 деревьев на одном гектаре, причём самые крупные и ценные для биоразнообразия, должен оставаться сухостой, другие ценные элементы биотопа, порубочные остатки, почва минимально повреждаться. Это само по себе экологическая революция. Раньше лесники были как мясники: топором в разные стороны махали, вырубали почти всё, вычищали. Теперь же к каждой вырубке — индивидуальный, экологически щадящий подход. Мастер леса или помощник лесничего отводит участок под вырубку осторожно, чтобы максимально сохранить биоразнообразие. Это – новый экологический стандарт. 
Если взять площадь вырубок по стране за год, то получается, что, оставляя деревья на лесосеках, сохраняется 350 тысяч деревьев. За 5 лет мы оставляем 1,75 миллиона (!) деревьев по всей стране. Конечно, часть из них ломаются, усыхают и гибнут. Но многие в перспективе станут деревьями-великанами. Лет через 50-100 в Беларуси фактически на каждом участке должны быть такие великаны, с уникальным биоразнообразием – птицами, насекомыми, лишайниками, мхами, грибами и пр.
В рамках сертификации сейчас также выделяется большое значение мерам по сохранению редких видов животных и растений, лесов высокой природоохранной ценности, репрезентативных участков (своего рода микрозаповедников).
Ещё одно положительное изменение, которое стало возможным благодаря технологии FSC, —– участие общественности на всех этапах сертификации. Например, рабочая группа «Охрана дикой природы Беларуси» Товарищества «Зелёная сеть» смогла получить реальный доступ в лесхозы и нацпарки во время аудитов.
По словам Георгия Козулько, заметить факты всех возможных нарушений аудиторы не могут физически, так как человеческий ресурс ограничен. Эксперты пользуются ограниченными выборками данных и участков в лесу, результатами госпроверок в лесхозах, а также сведениями от общественности. Аудиторы не могу заменить Госконтроль или налоговую инспекцию. 

 

Стать №1 в Европе 

Георгий Козулько видит перспективы в Беларуси в первую очередь в повышении качества экологического лесоуправления и экологической грамотности работников. Идеальный вариант —  когда самое последнее низовое звено (лесники, вальщики леса, операторы лесозаготовительной техники) хорошо владеет темой. В лесхозах они зачастую не могут рассказать, о чём программа и как работает сертификация FSC. По словам эксперта, не хватает у работников лесного хозяйства и знаний в экологии. В значительной степени у них остался ещё советский подход — взять от природы по максимуму в ущерб самой природе. 
— Молодое поколение уже учат экологии в учебных заведениях, но это пока начальные знания. Прикладных экологических знаний  не хватает даже преподавателям. Да и литературы толковой не хватает. Например, учебник «Лесная экология» должен быть настольной книгой для лесоводов, однако этого не наблюдается. В Беларуси фактически нет литературы по сертификации FSC: ни буклетов, ни простейших листовок и руководства. Только недавно учёные из Академии наук подготовили методическое пособие по FSC сертификации. По линии Министерства лесного хозяйства в этом направлении почти ничего не делается. Хотя FSC сертификация, как государственная программа, существует уже 10 лет. 
Георгий Козулько уверен: следует также совершенствовать систему образования в сфере экологически устойчивого лесоуправления, открывать курсы повышения квалификации по этому направлению для сотрудников лесной отрасли. Инициировать их может только государство, ведь для всего этого нужны средства. Чтобы практика лесной сертификации развивалась и дальше, подходить к данному вопросу надо комплексно и в разных сферах. При определённой организации и усилиях, уверен эксперт, наша страна способна выйти на первое место в Европе по качеству экологического лесоуправления.

greenbelarus.info

Праліси Карпат: Європа просить зберегти


Фото Robert Erik.

За Угодою про асоціацію з Євросоюзом Україна взяла зобов'язання адаптувати власне природоохоронне законодавство до європейського. Зараз у цьому напрямку активно працюють фахівці Карпатського національного природного парку. Тут сподіваються, що Угода допоможе врятувати ліси Карпат від масштабних рубок.
В українських Карпатах небагато місць, куди не дісталася людина з сокирою чи пилою. Тому здебільшого вік дерев – років сімдесят. Після війни, коли відбудовувався Радянський Союз, ліс вирубували тотально – без жодних екологічних сентиментів. Серед лісничих тут досі популярна байка про те, як одного разу в конторі місцевого лісокомбінату задзвенів телефон, і коли директор підняв трубку, то почув голос з відомим акцентом: "Странє нужєн лєс". А далі лише гудки – і заціпеніння від переляку. Невідомо, чи історія правдива, бо почути її можна від лісників і на Прикарпатті, і в інших областях. Але рубали завзято і нещадно. 
Вцілів тільки той ліс, якому пощастило вирости у важкодоступних місцях, звідки деревину просто не могли забрати. 
Одна така місцина, як не дивно, поблизу самого Яремча. Тут на сорока гектарах зберігся буковий праліс. Вражають могутні стовбури, охопити які можуть хіба зо троє чоловіків. Крони губляться в небі. Цей ліс практично не знав втручання людини протягом щонайменше трьох століть. Зараз він під охороною Карпатського національного природного парку.
Буковий праліс
Буковий праліс поблизу Яремча
Нацпарк охороняє і досліджує ще кілька таких ділянок  під Микуличином є ялицевий праліс, біля підніжжя Говерли  смерековий. Всього в українських Карпатах, за різними підрахунками, від 16 до 50 тис. га пралісів. На перший погляд, не так і мало. Але це лише кілька відсотків від загальної площі лісів Карпат. Втім, у Європі, за винятком кількох невеликих ділянок на Балканах та Словаччині, пралісів не збереглося зовсім.
У 2007 році ЮНЕСКО включила "Букові праліси Карпат", на теритоії від Чорногірського хреба до гори Вігорлат у Словаччині, у перелік об'єктів Всесвітньої природної спадщини. Три чверті цих пралісів  на території України. 
буковий праліс

Заповідного лісу стане більше 

Ключова вимога Євроасоціації в природоохоронній галузі – збільшення заповідних площ українських лісів і захист пралісів. Прикарпатські національні парки працювали у цьому напрямку ще до підписання Угоди в 2014 році. 
Так, з березня 2014 року на території Карпатського НПП Українське товариство охорони птахів за фінансової підтримки міжнародної природоохоронної організації Франкфуртського зоологічного товариства реалізує проект "Збереження Карпатських пралісів".
"Це питання є нагальним, тому що ми підписали Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Згідно з асоціацією, площа природоохоронних територій в Україні має становити 15-16%. На сьогоднішній день маємо 6%. Якщо ми не збільшимо її за рахунок карпатських лісів (це припополинні ліси, це захисні ліси, водорегулюючі ліси), тобто оті верхи не збережемо, то втратимо Карпати – зелені легені Європи",  вважає заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк.
Олександр Киселюк
У ялицевому пралісі поблизу села Микуличин, заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк
Головними природоохоронними нормативно-правовими актами в країнах Євросоюзу є Директива про захист диких птахів (№ 2009/147/ЄС) (Пташина Директива) та Директива про збереження природного середовища існування, дикої флори і фауни  (№92/43/ЄС) (Оселищна Директива). Україна зобов’язалась імплементувати ці директиви відповідно до Додатку XXX Угоди про євроасоціацію.
Загалом, положення обох цих директив обумовлюють створення мережі природоохоронних територій NATURA 2000. Для українського законодавства це означає глибокі зміни у сфері довкілля, збереження та охорони флори, фауни.
Сьогодні мережа NATURA 2000 об’єднує найбільш цінні природоохоронні території 28 країн – членів ЄС та забезпечує виконання зобов’язань, прийнятих у рамках Конвенції про охорону біологічного різноманіття. Метою створення мережі NATURA 2000 є гарантія довготривалого збереження найбільш цінних та зникаючих європейських видів та типів оселищ (біотопів, природних середовищ існування).

Реалізація проекту "Збереження Карпатських пралісів" передбачає розширення більш як на 100 тисяч гектарів територій дев’яти національних природних парків. Зокрема, планується збільшити площу Карпатського НПП на 25,3 тис. га, НПП "Верховинський" – на 11,7 тис. га, НПП "Гуцульщина" – на 2,7 тис. га, НПП "Черемоський" – на 20,1 тис. га, НПП "Вижницький" – на 8,4 тис. га, НПП "Зачарований край" – на 13,4 тис. га, НПП "Синевир" – на 0,6 тис. га, Ужанський НПП – на 11,4 тис. га, НПП "Сколівські Бескиди" – на 10,9 тис. га.
Саме праліси вважаються найбільшою цінністю Карпатського національного парку. Тут вони представлені 11 типами дерево­станів. Крім основних лісотвірних порід  бук, ялина та ялиця, – зустрічаються рідкісні для нашої місцевості  сосна звичайна та сосна гірська. Особливо цінними є сосновий ялинник, ялинова бучина, ялицева бучина, буковий ялинник.
Сьогодні загальна площа пралісів на території Карпатського НПП становить приблизноо 605,6 га. Найбільше пралісів у масивах Говерлянського природоохоронного науково-дослідного відділення (ПОНДВ) – 238 га; Високогірного ПОНДВ – 45,4 га; Яремчанського ПОНДВ – 87 га; Ямнянського ПОНДВ – 48,5 га; Підліснівського ПОНДВ – 41,1 га; Женецького ПОНДВ – 112 га; Татарівського – 5 га; Ворохтянського  5,6 га; Бистрецького – 23,0 га. Найбільше з них збереглося в високогірних смерекових типах лісу (близько 55%); полідомінантних смерекових типах лісу (20%); ялицевих типах лісу (15%); букових типах лісу (5%) та гірськососнових та раритетних соснових (близько 5%).

Одна з визначальних рис пралісу – у ньому є дерева різного віку.  
"Старі дерева є першою ознакою пралісу, але цього мало. Другою ознакою пралісу можна вважати наявність мертвих дерев,  розповідає Роман Лазарович. – Тут дерева, які впали, перебувають у кількох стадіях розпаду. В той же час навіть при наявності оцих всіх ознак пралісу, маючи на ділянці площею один-два гектари один пеньок, такий ліс не можна вважати пралісом. Він є лише старовіковим лісом. У пралісі також мають бути молоденькі деревця. Тобто  усі покоління дерев",  пояснює науковий співробітник Карпатського НПП Роман Лазаровичякий провів для нас невелику екскурсію по буковому пралісу в Яремчі. 
Такий ліс є природним і здоровим, він здатен протистояти шкідникам та хворобам. Його не вражає одна з найбільших бід карпатських лісів сьогодні – масове всихання смерічників. 

Як врятувати ліс

Смерекові ліси всихають не тільки в українських Карпатах, а по всій Європі. Заступник начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Роман Олійник дає невтішний прогноз: якщо не вживати ніяких заходів, вже за десятиліття в горах Прикарпаття всохне смерека на 60 тисяч гектарах. Причини фахівці називають різні. Але головна  це віддалений наслідок масових вирубок після Другої світової.
"Після війни значна частина природних лісів була вирубана. Після того почали створювати монокультури, тобто ліси з одного виду смереки. Вона швидко росте, дає великий приріст. Але досвід показує, що це не є стійке насадження. Тобто в пралісі ми бачимо різні види дерев, родинні варіанти, тобто є прадід і є правнук – це стійкий ліс. А в тому лісі всі дерева однакові, одного віку, одної форми. Тому вони нестійкі до природних різних змін", – каже заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк.
Ще однією причиною всихання смерічників, на думку науковця, є зниження рівня ґрунтових вод загалом у Карпатах: деревам не вистачає вологи.
Третьою причиною, каже Киселюк, є штучне насадження смерекових лісів у нехарактерних для них умовах.
"Тут мав би переважати буковий тип лісу, а посадили смереку. Зрозуміло, що вона не почуватиметься комфортно і врешті, доростаючи до віку 50-70 років, почне всихати", – пояснює науковець.
Науковець радить прибрати ліс, який всихає, та створити природні ліси, які будуть стійкі до захворювань.
"Треба доводити ліс від штучно створеного до природного, і тоді буде позитивний результат. Але щоб досягти цього результату, треба, щоб ліс пройшов повний життєвий цикл, тобто для ялиці це 300 років, – каже науковець. – Ми не повинні дивитися на ліс чисто по-споживацьки, як на картоплю, – посадив і отримав урожай. Якщо ти посадив ліс для того, щоб його зібрати, то має пройти мінімум одне покоління. Тобто ти його посадив – і залиш дітям, внукам".
вирубка лісу в Карпатах
Втім, охороняти природу клаптиками, каже заступник директора Карпатського НПП, – не вихід.
"Треба, по-перше, розширювати заповідний фонд і, по-друге, створювати потужну екологічну мережу, так звані природоохоронні коридори, де взагалі не проводити ніякі заходи в лісі. Так ми збережемо цю систему у більш-менш природному стані", – каже він.

Знайти баланс

Лісозаготіля і переробка – одна з важливих галузей в економіці області. Вона створює тисячі робочих місць і дає відчутні надходження до бюджету. Зменшення площ експлуатаційних лісів, скорочення вирубок може мати не тільки позитивний ефект: згортання лісозаготівлі може спричинити соціальну напругу. 
Природоохоронці запевняють, що розширення територій нацпарків не передбачає знищення лісогосподарської галузі.
"Зрозуміло, що людям потрібно дерево – комусь на дрова, комусь на хату. Але ми говоримо, що ті верхові ліси, приполонинні ліси, ліси старші 120 років треба залишити, щоб там накопичувалася органіка, щоб не всихали річки. Хоча лісівники такі ліси вважають перестійними і кажуть, що їх треба зрубати", – відзначає Олександр Киселюк.
Думки науковців та лісівників щодо збереження високогірних лісів розходяться. Серед основних аргументів проти розширення національного парку – необхідність проведення лісогосподарських і протипожежних заходів.
"У найближчі 10 років ми можемо втратити 60 тисяч гектарів смерекових лісів, який просто всохне. На цій площі зосереджено 18-20 мільйонів кубометрів деревини, яку ще можна використати у промисловості, – каже заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Олійник. – Ці ліси здебільшого розташовані у високогір’ї. Для того, щоб у них зайти, почати вибіркові рубки і садити новий ліс, треба побудувати 800 км доріг. На це потрібно 400 мільйонів гривень, при цьому деревина, яку там можна заготовити, коштуватиме 800-900 мільйонів гривень".
Роман Олійник усвідомлює, що такі міркування навряд чи будуть популярні серед критично налаштованої до лісників громадськості. Але вважає, що зараз іншого виходу немає: вражену гангреною тканину треба вирізати, поки хвороба не поширилася катастрофічно. 
Ажіотаж навколо того, що Карпати нещадно рубають, лісівник вважає перебільшеним. За словами Олійника, в області заготовляють 1,2-1,25 млн куб. м деревини в рік. З одного гектара рубають 2,7 куб. м. Для порівняння: у Чернівецькій області з гектара рубають 5,4 куб. м, у Закарпатській – 3,6 куб. м, Львівській – 3 куб. м. За кордоном, каже лісівник, рубають і вдвічі більше.
Разом з тим як працівники парку, так і лісівники погоджуються, що потрібно розробитистратегічний план збалансованого використання природних ресурсів та шукати компроміс між лісівниками, екологами, місцевим населенням і бізнесом.

Адаптувати закони

Проект "Збереження Карпатських пралісів" втілюється саме у рамках Угоди про євроасоціацію. Попри те, що на Прикарпатті природно-заповідний фонд в Україні уже відповідає європейській нормі, у нацпарках наполягають, що саме за рахунок карпатських лісів треба піднімати загальнодержавну частку.
"На Франківщині природно-заповідна територія займає 15,7%, але загалом по Україні – 6%. І на сьогодні стоїть проблема: якщо ми хочемо бути з Європою, то маємо мати по державі не менше 15%. Де можемо знайти ці відсотки? Зрозуміло, що не за рахунок антропогенізованих лісових систем у Центральній Україні, а за рахунок Карпатського регіону, за рахунок старовікових лісів", – пояснює Олександр Киселюк.
Наразі Карпатський національний природний парк перебуває на завершальному етапі вступу до Європейської системи збереження дикої природи.
Карпати Горгани
Фото Robert Erik
Європейське товариство дикої природи систематично збирає і аналізує всю інформацію про стан екосистем та правову інформацію. Цей аналіз проводиться для першого етапу оцінки, на якому вирішується, чи конкретна природоохоронна територія відповідає критеріям Європейського стандарту якості дикої природи і системи аудиту (European Wilderness Quality Standard and Audit System criteria).
Другим етапом цього процесу є попередня оцінка потенційної дикої природи, яку виконують експерти Європейського товариства дикої природи. Цього року експерти з Європи провели попередню оцінку на території Карпатського НПП. Нацпарк успішно пройшов цей етап та отримав від директора Європейського товариства дикої природи Диплом кандидата. А вже після повної експертної оцінки кандидат зможе стати повноцінним членом товариства дикої природи.
Наразі єдиним українським членом Європейської системи збереження дикої природи є національний природний парк "Зачарований край" (Закарпатська область). Разом з Карпатським НПП до вступу до Європейської системи збереження дикої природи готується заповідник "Горгани" на Прикарпатті та національний природний парк "Синевир" Закарпатської області.
"Ми працюємо в тому напрямку, щоб збільшити природно-заповідний фонд, а також щоб адаптувати наше природоохоронне законодавство до європейського. Зокрема, на рівні Кабінету міністрів лобіюємо законопроект "Про праліси", беремо участь в обговоренні різних законодавчих актів, зустрічаємося з територіальними громадами, облаштовуємо і покращуємо туристичну інфраструктуру", – відзначає Олександр Киселюк.
На днях у Карпатському національному парку відбувся тренінг з імплементації Оселищної Директиви Європейського Союзу. Це вже третій семінар з імплементації директив Євросоюзу у Карпатському регіоні. Семінар, в якому взяли участь представники з Міністерства екології та природних ресурсів, дослідних інститутів, університетів та наукових установ Академії наук України, мав на меті поглибити розуміння стандартів ЄС щодо збереження природного середовища існування (оселищ) і видів дикої фауни, які мають важливе значення для суспільства.
Ключовий експерт APENA (проект ЄС "Підтримка України в апроксимації напрацьованого законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища") Ян Шеффер зі Словаччини розповів про відмінності між українським і європейським законодавством. Наприклад, за українським законодавством дозволене полювання на бобрів та вовків. За директивами ЄС у європейських країнах полювання на бобра заборонене повністю. Винятки становлять лише його популяції у країнах Прибалтики. Для вовка виключення становлять  популяції Греції, Естонії, Іспанії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Фінляндії. Також, на відміну від країн ЄС, в Україні дозволене полювання на лісову куницю. Ці та багато інших розбіжностей потрібно уніфікувати. 
Ян Шеффер відзначив, що відповідно до Оселищної Директиви і правила рибальства в Україні застарілі, потребують внесення змін також адміністративний та кримінальний кодекси України. Практично відсутня підтримка на державному рівні проведень досліджень щодо поширення видів та визначення їх категорій, класифікації та інвентаризації типів оселищ, що підлягають охороні.
Повністю адаптувати законодавство в галузі довкілля Україна повинна протягом п'яти років. Позитивні наслідки цих змін будуть помітні не одразу, хіба за десятиліття, але принаймні у карпатських лісів з'явиться надійніший захист і більше шансів вціліти від вирубки. 

Марія Гаврилюк
http://kurs.if.ua/articles/pralisy_karpat_yevropa_prosyt_zberegty_46050.html

«У трьох соснах», або Чому вмирають українські лісгоспи



Минулого тижня аграрний комітет Верховної Ради влаштував виїзне засідання у Національному університеті біоресурсів і природокористування. На порядку денному — стан лісової галузі України — головна проблема для них дефіцит грошей, бо навіть із внесеними змінами до бюджету наступного року галузь не отримає достатньо коштів. 

Тим часом, державні лісові господарства поступово скочуються в прірву: банкротують один за одним, працівники не отримують зарплати, все більше людей вимушені звільнятися (на тлі того, що підготовка нових кадрів відбувається аж надто повільно). Наслідки очевидні — зупинено роботи зі створення нових захисних насаджень, немає можливості здійснювати протипожежні заходи, а брак охорони лісів призвів до збільшення незаконних вирубок. Заступник голови профільного комітету Олександр Бакуменко розпочав засідання із повідомлення, що до бюджетного комітету Верховної Ради вже надіслана заявка на збільшення фінансування лісової галузі на 700 млн грн.


У режимі виживання

Загалом лісове господарство формує країні 1,5% ВВП, саме тому держава не ставила довгий час перед галуззю «наполеонівських планів». Справжні проблеми почались тоді, коли значно збільшився податковий тиск і зменшилася бюджетна підтримка. Поточного року галузь опинилася у критичному стані, фактично залишившись без фінансування.

Як зазначає т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство) Христина Юшкевич, фундаментальна проблема полягає у значній розпорошеності лісового господарства: тільки 70% профільних державних підприємств підпорядковуються Держлісагентству, інші 27% — Міністерству оборони, комунальним лісгоспам тощо. Тобто фактично, уповноважений державний орган, який мав би контролювати лісові господарства, не опікується значною частиною ДП.



«Така розпорошеність супроводжується багатьма проблемами, відтак ми не маємо єдиної політики ведення лісового господарства у державі. Те, що робиться у Держлісагентстві, поширюється тільки на ліси, які перебувають у його відомстві», — пояснює Юшкевич.

У 2015 році залишилося всього 270 підприємств, а у наступному 2016-му — менше 130. Як наслідок, за останній рік 71 підприємство знизило показники заробітних плат.

Дивним виявилося і співвідношення зарплат у лісгоспах – тоді як одні критично знижували виплати, інші господарства збільшували. Консультант програми FLEG Михайло Попков розповідає, що «це корупція, яка проявляється у приховуванні рентабельності».

«Стриївський лісгосп, фактично за нульової рентабельності, збільшив зарплату на 5,3 тис. грн, довівши її до 18 тис. грн на місяць. Дубенський та Димерський лісгоспи підняли зарплати до рівня 11—14 тис. грн на працівника, водночас знизивши рентабельність — 0,3%», — говорить експерт.

Він наголосив, що такі приклади в лісовій системі — швидше правила, ніж виняток. За словами експерта, це свідчить про політику мінімізації та виключення оподаткування, що проводиться державними підприємствами за відсутності адекватного управління економічною діяльністю з боку Держлісагентства.

Безлад у системі управління спричинив збільшення тіньового обігу лісу. Загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, з яких тільки 32% — сертифіковані. Сертифікація дозволяє прослідкувати, що ведення лісового господарства іде у правильному напрямку із потенціалом і є баланс ведення лісгоспу. Крім того, в Україні немає відповідальності за підробку документів, це й спричинило масовість крадіжок деревини. Відповідно – немає жодних відомостей про переробку «тіньового» лісу. Нюансів ще чимало, зокрема оформлення заповідних зон, оновлення лісів, регулювання пожеж тощо.




«Ліга пропозицій»

Аграрний комітет скликали не просто порозмовляти, а справи запропонувати. У кожного з учасників були конкретні пропозиції щодо кожного з аспектів. Зокрема, необхідно виділити три основні моменти, які запропонувала т.в.о. голови Держлісагентства Христина Юшкевич:
  • змінити управлінську модель;
  • підготувати законодавчу базу;
  • збільшити фінансування галузі.
Юшкевич підкреслила, що прийняти розроблену стратегію розвитку галузі «вкрай необхідно, щоб знати, куди рухатися уперед». Окрім того, Держлісагентство спільно із науковцями підготували низку документів, які мають вирішити наріжні проблеми. «Ми розробили єдину електронну систему обліку деревини – пропонується як метод боротьби із незаконною вирубкою лісу і наявністю тіньового ринку», – говорить вона. Понад те, розроблено законопроект, який має збільшити відповідальність за порушення правил поводження у лісі.

Депутатам дали ще одну пропозицію. Справжньою альтернативою бюджетного фінансування може стати створення «державного цільового фонду ведення лісового господарства», в який можна було б направити 5% коштів від реалізації ресурсних лісгоспів та частину відрахувань від лісової ренти.

«Потрібно ввести 5% відрахування від реалізації лісу-кругляку – за розрахунками це дозволить залучити додаткові 500 млн грн. Так, це фактично акциз, проте негативного впливу явно не спричинить», — зауважив директор Науково-дослідного інституту лісового господарства та агромеліорації Віктор Ткач.


Депутатський feedback

Із депутатського корпусу лунало багато думок, та аграрний комітет зійшовся на тезі, що просто так виділяти бюджетні кошти, яких і так не вистачає, ніхто не буде! Народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошниченко запропонував у першу чергу призначити повноправного голову Держлісагентства, який зміг би приймати повноцінні рішення і відповідати за них. «Усі пропозиції треба виносити на комітет і приймати ефективні рішення. В рамках реструктуризації Держлісагентства потрібно дати більше повноважень, ви повинні сконсолідувати структуру і її керованість», — наголосив нардеп.

Спростував позицію щодо додаткового фінансування і депутат Валерій Давиденко, додаючи, що галузь ніколи не матиме прибутку, якщо «тінь» буде управляти економікою. «Спецфонд потрібно напрацювати як можна швидше, і зрушити це питання з місця. Тому що просити з бюджету кошти навряд чи вийде», — зазначив він.

Загалом, депутати підтримали ініціативу щодо створення спецфонду з обороту продукції, тим паче, проблеми зі збутом лісу не викличе.




Законодавчий «подорожник»

Тож у чому проблема лісової галузі? Хаос у системі управління лісгоспами мала припинити стратегія розвитку галузі, проте, її ще досі не затвердили. На думку завідувача кафедри дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України Юрія Марчука, справа не у недосконалому законодавстві. Більше того, нібито всі необхідні постанови вже є. «Ми у свій час випередили Євросоюз за поданням документів у лісовій галузі. Чому ми відстали? А тому що постанови не виконуємо», — говорить науковець.

Науковець згадує конкретні документи: у 2006 році Кабінетом Міністрів України було ухвалено «Концепцію реформування та розвитку лісового господарства», у 2007 році затверджено форму Сертифікату про походження лісоматеріалів та схвалення концепції створення Єдиної державної системи електронного обліку деревини у 2009 році.

Народний депутат Леонід Козаченко підкреслив, що наразі немає сумлінного виконання роботи як на рівні уряду, так і вповноважених органів.

«Перші, хто повинен тут бути – міністр аграрної політики, представники Міністерства економіки, проте їх тут немає. Вони мають відповідати, чому не виконується низка постанов Кабміну та закони, які діють», — резюмував він.

Виходить, що всі пропозиції щодо розвитку галузі були прийняті більше 7 років тому, проте уряд за стільки років не проконтролював упровадження цих документів. Як результат – тепер бюджет не дозволяє впроваджувати механізми розвитку, натомість галузь має «зводити кінці з кінцями» власними силами.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com
26 жовтня 2016, 08:21

Кліматологи попередили, що південь Європи стане пустелею


Французькі кліматологи попередили, що курортні регіони на півдні Європи очікує опустелювання.

Новину повідомляє «Преса України».

Південь Європи, здебільшого Лісабон (Португалія) і Севілья (Іспанія), переконані науковці, перетворяться на велику пустелю. Такі перетворення повинні пройти до кінця XXI століття. А винне у таких змінах глобальне потепління.

Вчені пояснили, що їх прогнози справдяться у разі, якщо темпи глобального потепління будуть зберігати стабільність і надалі. Тоді ліси на півдні Європи перемістяться на північ у гори, а їх замінять чагарники. У іншому варіанті, якщо температура у регіоні зростатиме не більше ніж на 1,5 градуса Цельсія, екосистема регіону збережеться.

Вчені додали, що дуже схожі процеси протікають на південному заході США.

Раніше розповідалось про музей Середземноморської цивілізації.









Нагадаємо, що шведські науковці дійшли висновку, що мешканці Землі отримали серйозний шанс для того, щоб врятувати планету від глобального потепління. І виявилось, що для цього необхідно просто стежити за порядком на планеті.

uapress.info/uk/news/show/149033

Валерій Мурга: «На Закарпатті вже 80% лісів сертифіковано»

У боротьбі з нелегальним обігом деревини лісівники переходять від слів до справи!



У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулося засідання громадської спілки «Асоціація відповідальних лісопромислових підприємств України», головна мета якого – пошук шляхів вирішення актуальних проблем деревообробних підприємств.

На засіданні були присутні начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга, його заступники Ігор Коцур та Василь Кий, директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець, спеціаліст із лісових питань Дунайсько-Карпатської програми WWF в Україні Роман Волосянчук, директор ТОВ «Ено-меблі» та голова громадської спілки Євген Кунинець, президент РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, керівник ТОВ ВГСМ Ірина Мацепура, представники деревообробних компаній, неурядових громадських організацій, органів місцевого самоврядування й сертифікації, контролюючих органів та ЗМІ, а також науковці.

Під час засідання учасники обговорили питання взаємовигідного співробітництва з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ та соціально й екологічно відповідальними деревообробними підприємствами краю, ознайомилися з міжнародним досвідом діяльності лісопромислових асоціацій, зорієнтованих на розвиток лісової сертифікації за схемою FSC. Серед найважливіших питань, які порушували під час засідання, – гостра необхідність відповідального лісоуправління для збереження біорізноманіття та сталого використання лісових ресурсів.

«Сучасний ринок лісової продукції все наполегливіше вимагає дотримання принципів екологічно відповідального, економічно рентабельного, соціально орієнтованого управління лісовими ресурсами, а також гарантій того, що ці принципи не тільки декларуються, а й реально виконуються. Закарпатські лісгоспи вперше пройшли процес сертифікації за схемою FSC (Лісова наглядова рада) в жовтні 2005-го й отримали сертифікат. У краї постійно ведеться боротьба з незаконними рубками й нелегальним обігом деревини. На сьогоднішній день лісова сертифікація в лісгоспах триває, однак уже 14 із 18 підприємств успішно пройшли міжнародний аудит. Це означає, що 80% закарпатських лісів сертифіковано», – каже начальник ОУЛМГ Валерій Мурга.

Також він зазначив, що Закарпатське лісове господарство активно переймає найкращий світовий досвід наближеного до природи лісництва з широким залученням громадськості та представників мас-медіа: «Тільки спільними зусиллями можна навести порядок із браконьєрством у лісах і недобросовісними лісівниками. Так, за ініціативи Закарпатського обласного лісомисливського управління було створено громадську раду при лісовому господарстві, робота лісівників постійно висвітлюється через засоби масової інформації та соціальні мережі. При цьому головним є збереження балансу між вирубками та лісовідновленням, хоча переважаючим залишається все ж таки останнє. Адже на сьогодні лісівники вирубують значно менше дерев, ніж саджають. І я впевнений, що якраз громадськість і журналісти через певний час нашої співпраці дадуть оцінку стану збереження лісових генетичних ресурсів. І разом ми зможемо зберегти наші ліси для майбутніх поколінь».

Директор ТОВ «Ено-меблі» та голова громадської спілки Євген Кунинець розповідає: «Нині беззаперечно визнається, що сертифікація лісів також є одним із визначальних інструментів імплементації принципів сталого розвитку в лісове господарство. Вона забезпечує створення умов для збалансованого вирішення економічних, екологічних та соціальних питань у лісовому секторі. Сертифікація лісів окремого лісогосподарського підприємства формує для нього сприятливі конкурентні перед­умови завоювання місця на ринках деревини чи виробів із неї, в тому числі на міжнародних. Такий сертифікат засвідчує, що на певній території управління лісами й господарювання в них здійснюється з дотриманням критеріїв невиснажливого лісового менеджменту».

«Лісова сертифікація – це процедура, під час якої третя незалежна сторона, акредитована аудиторська організація, засвідчує, що система ведення лісового господарства сертифікованих лісогосподарських підприємств відповідає встановленим екологічним, економічним та соціальним стандартам. Тобто лісовий менеджмент враховує інтереси місцевих мешканців, працівникам лісогосподарських підприємств забезпечено соціальний захист, лісівництво базується на екологічних підходах. Деревина в сертифікованому підприємстві заготовляється природозберігаючими технологіями, запобігаючи знищенню лісової підстилки, розвитку ерозійних процесів, зсувам; лісові насадження відновлюються переважно природним шляхом, а біорізноманіття (різноманіття флори та фауни) не опиняється під загрозою. До процесу сертифікації за схемою FSC акредитована аудиторська організація обов’язково залучає всі зацікавлені сторони, зокрема представників місцевих громад, природоохоронних неурядових організацій та деревообробних підприємств, – коментує незалежний експерт-лісівник Роман Волосянчук. – Бо це є стимулом для лісгоспів поліпшити діяльність підприємств і наблизитися до рівня, який відповідав би засадам сталого розвитку. Адже вимоги, які ставить сертифікація до лісогосподарських підприємств, перевищують вимоги чинного лісового законодавства України, зокрема в частині щодо залучення місцевого населення до планування лісогосподарських заходів чи збереження біорізноманіття».

До обговорення вагомих питань також долучилися представники громадськості Закарпаття, зокрема їхню думку представив Іван Данацко: «На сьогоднішній день ми бачимо, що лісівники в області прислухаються до думки громади й не тільки вирубують ліс, а й займаються заготівлею насіння, лісовідновленням, прагнуть до збереження екології. Бачимо також певні позитивні зміни в лісогосподарській діяльності та висвітленні роботи лісгоспів через пресу, швидке реагування на повідомлення з прокуратури та Нацполіції. Хоча є куди розвиватися. Як представник громадськості хочу наголосити, що нас бентежить питання збереження зелених Карпат, хоча й сама громадськість розуміє: якщо зупинити всі види рубок, то частина хворого лісу, який треба вилучити, просто згниє, деревообробні підприємства збанкрутують, люди залишаться без робочих місць, а державна казна – без податків. Тож лісомисливгоспи рухаються в правильному напрямі».

Слід сказати, що сама «Асоціація відповідальних лісопромислових підприємств України» з’явилася внаслідок необхідності об’єднати ці структури для ведення бізнесу в сталий спосіб, який може задовільнити потреби підприємців та зберегти ліси України. Створенню асоціації передувало підписання «Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ, Національним представництвом FSC в Україні, WWF, екологічними НГО та деревообробними й лісозаготівельними підприємствами Закарпаття».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Замість пустирів будуть посадки

Восени лісівники планують відновити понад 400 га лісового фонду

Закарпатські лісівники активно проводять кампанію з лісовідновлення. Вже засаджено молодняком понад 93% лісових масивів від загальної запланованої площі.

Лісові посадки вже розпочалися в держпідприємствах «Брустурянське ЛМГ», «Великобичківське ЛМГ», «Рахівське ЛДГ», «Свалявське ЛГ», «Хустське ЛДГ» та «Ясінянське ЛМГ». При посадці використовуються ялиця, бук, клен-явір та дуб.

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга каже: «Людство, щоб вижити, має щодня висаджувати дерева. Бо кожне висаджене дерево – це турбота про життя наших дітей і онуків. Тому лісівники Закарпаття, враховуючи зміни екології, загазованість повітря та, головне, піклуючись про майбутні покоління, велику увагу приділяють лісовідновленню. Звісно, що основні обсяги посадок зазвичай проводять навесні, однак восени процес також триває – у зв’язку з кліматичними умовами й особливостями рельєфу нашої області. Загалом цієї осені заплановано відновити понад 400 га».

Важливо не тільки посадити рукотворні ліси, а й зберегти їх. Цілий рік фахівці будуть доглядати за молодняками, охороняти їх від комах-шкідників і головного ворога лісу – вогню, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Мониторинг лесных пожаров усилят



... в Хабаровском крае. 

22 видеокамеры установят вдоль краевых дорог до конца года

31 октября, AmurMedia. Установка современных видеокамер для мониторинга лесных пожаров в режиме "онлайн" продолжается в Хабаровском крае. Оборудование монтируется на вышках сотовой связи вдоль автотрассы от границы с Приморьем до Комсомольска-на-Амуре, сообщили ИА AmurMedia в пресс-службе губернатора и Правительства Хабаровского края.

По данным управления лесами Правительства края, восемь таких камер уже работает на территории Бикинского и Вяземского районов. Еще 22 установят до конца года в Хабаровском, им. Лазо, Нанайском, Амурском и Комсомольском районах.

Сейчас в крае действует пять природных пожаров. Возгорания общей площадью 2 тысячи гектаров зарегистрированы в Амурском и Хабаровском муниципальных районах. Еще девять пожаров было ликвидировано за минувшие сутки. Как сообщил начальник отдела охраны и защиты лесного фонда Сергей Бутин, в тушении занято 206 сотрудников Дальневосточной базы авиаохраны лесов, привлечено 45 единиц наземной техники, два самолета и вертолет.

"В настоящее время угрозы объектам экономики и населенным пунктам нет, ситуация находится под контролем. Дополнительных сил и средств из федерального центра не требуется. Устранить возгорания планируется до конца сегодняшнего дня", — уточнил начальник отдела охраны и защиты лесного фонда Сергей Бутин.

Напомним, что для стабилизации пожарной обстановки введен особый противопожарный режим на территории семи муниципальных районов края: в Вяземском, Бикинском, им. Лазо, Хабаровском, Нанайском, Ванинском, Советско-Гаванском, а также в 10 поселениях Амурского района. Усилено наземное и авиационное патрулирование лесов – в частности, за счет привлечения добровольных дружин. Активизирована разъяснительная работа с населением, приняты дополнительные меры по профилактике возгораний.

Всего с начала пожароопасного сезона в регионе возникло 264 пожара. Пройденная огнем площадь составила 70093 гектара.

При обнаружении возгораний в лесных массивах необходимо звонить в единую диспетчерскую службу края по телефону: 8-800-100-94-00. Также информацию можно передать с помощью специального мобильного приложения "БЕРЕГИТЕ ЛЕС".

Фото: Пресс-служба губернатора и Правительства Хабаровского края

Подробнее:
http://amurmedia.ru/news/society/31.10.2016/542196/monitoring-lesnih-pozharov-usilyat-v-habarovskom-krae.html