ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 серпня 2017

Пирятинські лісівники поповнили мисливські угіддя дикими кабанами

Для комфортного перебування у нових умовах диких кабанів, єгері забезпечують підгодівлю тварин, підкладаючи їжу у годівниці



Нещодавно працівники державного підприємства «Пирятинське лісове господарство» випустили диких кабанів у дику природу. Розведенням їх займаються у вольєрному господарстві Вороньківського лісництва, де знаходиться 42 диких кабанів. «Для збільшення популяції цих тварин у дикій природі, лісівники раз у рік-два роблять випуск кабана у вільні умови утримання, що дає змогу збільшити поголів’я» - говорить міжрайонний мисливствознавець Анатолій Дащенко.

Для комфортного перебування у нових умовах диких кабанів, єгері забезпечують підгодівлю тварин, підкладаючи їжу у годівниці та виставляючи солонці.

На завершення випуску, лісівники звертаються до мисливців з проханням бути виваженими та не відстрілювати нововипущений молодняк і дати можливість їм збільшити поголів’я.


http://www.grebenka.com/news/pirjatinski_lisivniki_popovnili_mislivski_ugiddja_dikimi_kabanami/2017-08-30-5900

На Волині ліс масово з’їдають шкідники



У Волинській області ліс масово вражають шкідники.

Про це йшлося під час відкритого семінару щодо стану лісових насаджень, - повідомляє відділ інформаційної роботи ОДА.

Учасники семінару оглянули три лісові ділянки з різним ступенем ураження. На першій локації, площею 15 гектарів – 65 річний ліс, зона ураження якого сягає 3,5 гектарів.

За словами директора спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Херсонлізозахист» Тетяни Касіч, ураженню короїдом підлягають рослини усіх вікових груп.

«Проблема стає дуже гострою, набуває характеру надзвичайної ситуації, тому потрібно активізувати увесь наш потенціал – і владний, і фаховий для того, аби хоч трохи зупинити шкідника», - зазначила вона.

Нині обласне управління лісомисливського господарства вимушене припинити головне користування лісом, аби вирішити проблему короїдно-грибкового всихання. Нині ж, 7 тис гектарів лісу вже пошкоджено, а на осінньо-зимовий період очікують іще близько 2-3 тис гектарів ураження. Тому санітарна вирубка лісу – неминуча, більше того, цілком можливо, що її доведеться збільшити у рази

Як зазначили присутні на семінарі науковці, короїдні пошкодження – проблема не лише Волині і навіть не України. Аналогічні ареали хвороби виявлені у Польщі та Білорусі. В останній, до слова, два місяці тому прийняли рішення повністю зупинити усю вирубку та до 5 вересня 2017 року провести повну зачистку тамтешніх лісів від пошкодженої деревини.

Важливо, що уражені дерева помітно не відразу, адже шкідник діє з верхівок – поступова зміна кольору крони, всихання, а потім і внутрішнє стовбурове пошкодження призводять до загибелі дерева. Короїди ведуть прихований спосіб життя, до того ж, спрогнозувати радіус та вектор їхньої дії фахівці не можуть.

Прикметно, що 10 років тому шкідники не витримували низьких температур і гинули. Нині ж, у них є імунітет і при кількагодинному перебуванні у теплому середовищі вони здатні відновлювати своє життєдіяльність.

На другій локації присутні побачили вже відпрацьований ліс з якого забрали уражені насадження, однак шкідник розповсюдився на суміжні території.

Далі ж, огляд третьої ділянки – на території природно-заповідного фонду. Тут, у ландшафтному заказнику місцевого значення, локалізувати проблему складніше, адже законодавча база забороняє проведення суцільної санітарної рубки.

«Оглядаючи цю ділянку ви повинні знати, що Волинська область – перша, де спробували провести облік шкідника та виявити його видовий склад за допомогою феромонних пасток. У результаті цих досліджень можемо стверджувати, що маємо проблему не лише верхівкового короїда, а комплексу стовбурових шкідників. З допомогою пасток вдалось виявити сім видів шкідників, які нині працюють на одному дереві – кожен має своє зону ураження», – повідомила Тетяна Касіч.

З огляду на почуте, голова ОДА Володимир Гунчик звернувся до присутніх голів райдержадміністрацій, депутатів обласної ради та голів комісій з проханням змінити статус заказника, адже це компетенція місцевої влади. Таку пропозицію мають розглянути на черговій сесії облради.

Тож, аби не втратити сотні тисяч гектарів лісу профільні управління підготують звернення до Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін в окремі законодавчі акти, що дозволять вплинути на ситуацію та зменшити зону ураження.

У найшвидші терміни Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне подати на розгляд депутатів обласної ради програму збереження лісів Волині, з детальним обґрунтуванням потреби у коштах для проведення термінових заходів, а також заліснення площ, які потрапили під дію шкідників.












30 серпень, 20:23

«Це навала, яка може знищити волинські ліси», – Гунчик про комах-шкідників



Володимир Гунчик очолив нараду-семінар щодо погіршення санітарного стану лісових насаджень через природно-кліматичні фактори та розповсюдження шкідників лісу, зокрема – верхівкового короїда.

Нарада-семінар відбувалася на базі на базі Осницького лісництва Колківського лісгоспу, що в Маневицькому районі.

Як відомо, внаслідок довготривалих кліматичних аномалій і порушень водного живлення, спостерігають збільшення популяції стовбурових шкідників, зокрема – верхівкового короїда. Саме через цих комах-шкідників на Волині масово гинуть дерева.

«Спочатку ми мали майже півтори тисячі гектарів уражених лісів, потім шість тисяч, а зараз маємо більше, ніж сім тисяч гектарів. Це навала, яка знищить волинські ліси. Напевно, нам потрібно буде звернутися до уряду. І не потрібно про ці речі боятися говорити”, – зазначив Володимир Гунчик.

“Свою позицію, як голови ОДА, я можу озвучити зразу – державна програма, рішення уряду, зміни до чинного законодавства, виконання завданнь, які поставлені лісовому агентству. А саме: локалізація по районах, визначення зон ураження і у 2018 році повинна буде проведена повна зачистка”, – додав він.

30.08.2017

На Закарпатті відстріляно 35 кабанів




У кожному випадку взято зразки і відправлено на дослідження щодо наявності захворювання АЧС

Пройшло два тижні посилених контрольних заходів щодо запобігання спалаху і поширення на території Закарпатської області африканської чуми свиней.

Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомляє, що посилений контроль та депопуляція дикого кабана проводилися у всіх мисливських угіддях. Особлива увага приділялася територіям, де виявлені вогнища африканської чуми свиней (АЧС). Для проведення депопуляції диких кабанів організовано 62 бригади в кількості 1001 чоловік. До складу бригад включені: районні інспектори ветмедицини, представники органів місцевого самоврядування, інспектор райвідділу Нацполіції, управління ДСНС, мисливці та єгері користувача мисливських угідь, майстер лісу в обході якого проводиться відстріл кабанів і представник держлісгоспу.

Станом на 30 серпня відстріляно 35 кабанів. У кожному випадку інспекторами ветеринарної медицини взято зразки і відправлено на дослідження щодо наявності захворювання АЧС. Результати отримано по 27 зразках, за якими захворювання на АЧС лабораторними дослідженнями не підтверджено у 26 випадках, а 1 випадок підтверджено – ур. «Шаланківська гора» ДП «Виноградівське ЛГ». За рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Виноградівській районній державній адміністрації в даному урочищі проводиться відстріл всього поголів’я диких кабанів. Також повідомляємо, що термін спостереження виявлення спалаху африканської чуми у диких кабанів продовжено.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

30 серпня 2017

На український ліс насувається масштабна екологічна катастрофа



Екологічні проблеми та їх наслідки досі залишаються актуальними для Волинського регіону. 

Поряд із каналізуванням і утилізацією тваринних відходів маємо загрозу екологічної катастрофи та втрату лісу через комах-шкідників. Вогнище хвороби виявлено у Маневицькому районі. Саме там сьогодні, 30 серпня 2017 року, відбувся відкритий семінар під керівництвом голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка за участі представників екологічної інспекціями, а також влади усіх рівнів, аби побачити об’єктивний стан лісових насаджень та обговорити систему подальших дій з локалізації проблеми.

Учасники семінару оглянули три лісові ділянки з різним ступенем ураження. На першій локації, площею 15 гектарів – 65 річний ліс, зона ураження якого сягає 3,5 гектарів. За словами директора спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Херсонлізозахист» Тетяни Касіч, ураженню короїдом підлягають рослини усіх вікових груп.



– Проблема стає дуже гострою, набуває характеру надзвичайної ситуації, тому потрібно активізувати увесь наш потенціал – і владний, і фаховий для того, аби хоч трохи зупинити шкідника, – зауважила Тетяна Григорівна.

Нині, обласне управління лісомисливського господарства вимушене припинити головне користування лісом, аби вирішити проблему короїдно-грибкового всихання. Нині ж, 7 тис гектарів лісу вже пошкоджено, а на осінньо-зимовий період очікують іще близько 2-3 тис гектарів ураження. Тому санітарна вирубка лісу – неминуча, більше того, цілком можливо, що її доведеться збільшити у рази.

Як зазначають присутні на семінарі науковці, короїдні пошкодження – проблема не лише Волині і навіть не України. Аналогічні ареали хвороби виявлені у Польщі та Білорусі. В останній, до слова, два місяці тому прийняли рішення повністю зупинити усю вирубку та до 5 вересня 2017 року провести повну зачистку тамтешніх лісів від пошкодженої деревини.

Важливо, що уражені дерева помітно не відразу, адже шкідник діє з верхівок – поступова зміна кольору крони, всихання, а потім і внутрішнє стовбурове пошкодження призводять до загибелі дерева. Короїди ведуть прихований спосіб життя, до того ж, спрогнозувати радіус та вектор їхньої дії фахівці не можуть. Прикметно, що 10 років тому шкідники не витримували низьких температур і гинули. Нині ж, у них є імунітет і при кількагодинному перебуванні у теплому середовищі вони здатні відновлювати своє життєдіяльність.

На другій локації присутні побачили вже відпрацьований ліс з якого забрали уражені насадження, однак шкідник розповсюдився на суміжні території. Далі ж, огляд третьої ділянки – на території природно-заповідного фонду. Тут, у ландшафтному заказнику місцевого значення, локалізувати проблему складніше, адже законодавча база забороняє проведення суцільної санітарної рубки.



– Оглядаючи цю ділянку ви повинні знати, що Волинська область – перша, де спробували провести облік шкідника та виявити його видовий склад за допомогою феромонних пасток. У результаті цих досліджень можемо стверджувати, що маємо проблему не лише верхівкового короїда, а комплексу стовбурових шкідників. З допомогою пасток вдалось виявити сім видів шкідників, які нині працюють на одному дереві – кожен має своє зону ураження, – повідомила Тетяна Касіч.

З огляду на побачене, Володимир Гунчик звернувся до присутніх голів райдержадміністрацій, депутатів обласної ради та голів комісій з проханням змінити статус заказника, адже це компетенція місцевої влади. Таку пропозицію мають розглянути на черговій сесії облради.

– Я звертаюсь до депутатів обласної ради, місцевих органів самоврядування з проханням, за результатами інвентаризації, яку проведуть лісівники, ще раз переглянути кількість заповідних зон, аби можна було впорядкувати ситуацію. Адже у нас виникають труднощі з подолання шкідника: хвороба, яка поширюється з однієї частини лісу на іншу не може бути локалізована, адже на окремих територіях не дозволено проводити санітарні вирубки, зачистки та інші види робіт, які зберегли б наші ліси, – звернувся до присутніх Володимир Петрович.

Тож, аби не втратити сотні тисяч гектарів лісу профільні управління підготують звернення до Державного агентства лісових ресурсів України щодо внесення змін в окремі законодавчі акти, що дозволять вплинути на ситуацію та зменшити зону ураження. У найшвидші терміни Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне подати на розгляд депутатів обласної ради програму збереження лісів Волині, з детальним обґрунтуванням потреби у коштах для проведення термінових заходів, а також заліснення площ, які потрапили під дію шкідників.

Оглянувши уражені території учасники семінару зрозуміли, що екологічна катастрофа може мати всеукраїнські масштаби, а відтак – діяти потрібно консолідовано та швидко на усіх рівнях.

Відділ інформаційної політики облдержадміністрації

Кращий лісничий Житомирщини працює в Любарському лісництві



Василь Лановюк, лісничий Любарського лісництва державного підприємства "Бердичівське лісове господарство", став переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу лісничих, організованого Товариством лісівників України. До конкурсу допускалися кандидати, які успішно ведуть лісове господарство, впроваджують новітні технології, форми організації праці та останніх п’ять років працюють на посаді лісничого в системі Держлісагентства, інформує прес-служба обласного управління лісового та мисливського господарства.
Конкурсна комісія, визначаючи переможців, брала до уваги абсолютно всі показники роботи лісничих: створення лісових культур на високому агротехнічному рівні з використанням новітніх технологій та власного садивного матеріалу, поліпшення показників, що характеризують породний склад лісів, якісний стан і продуктивність лісових насаджень, високу ефективність заходів з охорони і захисту лісу, результативність здійснення біотехнічних заходів і збереження біологічного різноманіття, благоустрій господарських об’єктів.
Друге і третє місця в конкурсі вибороли лісничий Липинського лісництва Городницького лісгоспу Василь Мельник та очільник Ружинського лісництва державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" Володимир Коноваленко. Всі троє отримали грошові винагороди, а переможець побореться за звання кращого в загальноукраїнському етапі.

Автор: news_maker от Сьогодні, 19:04

Під “дахом” обласного прокурора Чернігівщини діє потужна лісова мафія



Крайня сесія Чернігівської обласної ради яскраво довела – в області на широку ногу торгують посадами, депутатів же змушують бути звичайними статистами та голосувати за кота в мішку.

В інтересах окремих кримінально-олігархічних груп головні ресурси – ліс, нафта та газ. По суті, питаннями лісу на Чернігівщині займаються три крупні кримінально-політичні угрупування, а «кришує» незаконний бізнес особисто прокурор області Володимир Комашко, котрий є ставлеником нардепа Сергія Березенка.

Донедавна сфера інтересів кланів і прокуратури сягала переважно діяльності комунального підприємства обласної ради «Чернігівоблагроліс», що обслуговує понад 200 тисяч гектарів лісу.

Після призначення директором облагролісу ставленика олігарха Рената Ахметова Сергія Бойцуна (про цю одіозну особистість не раз писали в місцевих ЗМІ) на підприємстві почали впроваджувати сумнівні схеми з продажу деревини.

Неугодних директорів Сергій Бойцун звільнив і поставив «своїх», слухняних, змусивши платити їх щомісячну данину. Деякі директори зізнавалися, що вимушені були віддавати від 80 до 100 тисяч гривень щомісяця. Лісову продукцію збували без аукціону, за значно заниженими цінами. Для порівняння, державні лісгоспи продавали сосну 1-2 сортів за ціною 1300 гривень за кубічний метр, агролісгоспи – по 600-800 гривень, різницю клали до кишені.

Рубали реформатори з такою інтенсивністю, що трохи більше, ніж за пів року вони випиляли річну лісосіку. Після того як одного із заступників Бойцуна впіймали на хабарі, йому порекомендували залишити Чернігівщину. Під час останньої сесії обласні депутати по-тихому, без скандалу, відправили Сергія Степановича туди, звідки він приїхав, а заразом і його команду «ефективних менеджерів». Бойцун поїхав, а Комашко на місці і віднедавна апетити прокуратури та її кураторів значно зросли.

З призначенням на посаду начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства ставленика місцевого олігарха із Сновська Григорія Божка Олександра Демченка (краще за підлеглих про нього ніхто не скаже), в системі лісогосподарських підприємств Чернігівщини почали впроваджуватися нові схеми – так звані додаткові угоди за якими учасник аукціону вивозить деревини стільки, скільки йому заманеться. Половина готівки лягає в кишеню керівнику, а половина – в касу підприємства.

Така схема тривалі роки успішно працювала у ДП «Холминське лісове господарство», яке пан Демченко очолював упродовж 17 років. На цій посаді і завдяки схемам він зміг заробити і на нову посаду, будинок, квартиру для себе та прокурора області Володимира Комашко. У приватних світських бесідах Демченко не приховує того, що прокурор у нього в кишені.

Свою ж роботу на посаді начальника управління Олександр Григорович почав із кричущих поручень діючого законодавства, призначивши п’ятьох своїх ставлеників директорами лісгоспів поза конкурсом. Деякі з них мають кримінальне минуле.

Для прикладу, призначений Демченком новий директор ДП «Корюківське лісове господарство» Володимир Никончук два роки сидів за гратами за злочини у лісогосподарській сфері. Прізвище Никончука відоме від Добрянки до Фароса.

З 2009 по 2011 роки Никончук очолював ДП «Добрянське лісове господарство» і за роки керування довів колись успішне господарство до ручки. Разом із сином він організував приватне підприємство і поставив пилораму на місцевому консервному заводі. Спільний сімейний бізнес процвітав, а борги держпідприємства росли і доросли до 6 мільйонів гривень. Никончук навіть встиг побудувати за гроші лісгоспу власний будинок, який обійшовся бюджету підприємства в півтора мільйони гривень.

З 2011 року пан Никончук обіймав посаду радника Міністра оборони в питаннях військових лісгоспів. За півтора роки роботи радником Володимир Никончук звів у Ніжині ще одні хороми, площею в 250 квадратів, та придбав японський позашляховик, вартістю в 650 тисяч гривень.

Коли ж на хвилі Майдану він спробував зайти на посаду директора Семенівського агролісгоспу, то не протримався там і місяця – місцеві лісівники вигнали Никончука з Семенівки поганою мітлою.

Ще одна одіозна постать в команді Олександра Демченка – Олександр Жук, директор ДП «Холминське лісове господарство». Жук називає себе учнем Демченка, тож новий керівник ОУЛМГ довірив свій лісгосп не аби кому. Звісно, з гарантією збереження схем «учителя».

Комсомолець, партійний працівник, вихованець Брянської лісової школи став новим директором ДП «Остерський військовий лісгосп».

Володимир Брайко, як і четверо інших, також призначений на посаду поза конкурсом. Володимир Борисович встиг попрацювати на багатьох посадах – від комсомольського працівника до виконуючого обов’язки голови Чернігівської райдержадміністрації.

У Чернігівському районі його знають як головного «рішалова» земельних питань. Для себе Володимир Борисович «нарішав» 5 земельних ділянок, два житлових будинки та три квартири в Чернігові. У сумнівні земельні схеми він втягнув і своїх колег, один із них – пан Лось, відсидів за спільні гріхи у виправній колонії. А Брайко і надалі справно пиляє ліс на своїх приватних пилорамах. Як не старається, а грошей назбирав лише на посаду директора лісгоспу.

Рік тому, представляючи на посаді прокурора Чернігівської області Володимира Комашко, Генеральний прокурор України Юрій Луценко окреслив своєму призначенцю два головні завдання – навести порядок із незаконним видобутком нафти та незаконною вирубкою лісу в регіоні.

Успіхам маленького Комашки позаздрить навіть сицилійська мафія, не кажучи вже про його колишнього куратора Віктора Пшонку (в останнього Комашко був завгоспом). Втім, як кажуть на Сицилії: «Мафію неможливо побороти, її треба очолити».

Дмитро Жолуденко
30/08/2017 - 20:28

Головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга зізнався, що сам є екотуристом (ВІДЕО)



Начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга розповів про один із головних скарбів краю – лісову галузь.

В інтерв’ю для ТРК «Перший кабельний» у програмі «З перших вуст» головний лісівник краю розповів про пріоритети роботи працівників лісової галузі, державне фінансування галузі, кадрове забезпечення, використання лісу в якості туристично-рекреаційного ресурсу. А також головний лісівник розвіяв стереотипи про працівників лісового господарства, які штучно сформовані в суспільстві та поділився досвідом, як саме депутатська діяльність відбивається на роботі керівника ЗОУЛМГ.

Ламаємо старі стереотипи – формуємо новий погляд на працівників лісової галузі

– Знаємо про стереотипну думку, що лісівники тільки крадуть ліс. На Вашу думку, чому так склалось і що потрібно зробити, аби критики було менше?

«На якомусь етапі працівники лісового господарства закрилися і тим самим втратили інформаційний контроль. Задля того, щоб поламати старі стереотипи, які штучно навіяні в суспільстві, треба більше спілкуватися з пресою, з громадськістю і давати якомога більше про роботу працівників лісової галузі. Наразі ми це робимо кожен день. І я певен, що Ви то відчуваєте і бачите. Щоденно ми подаємо інформацію в пресу в форматі прес-релізів та інтерв’ю, як моїх, так і заступників та простих лісівників. Ми стараємося пояснити і показати ту роботу, яку проводимо в лісі».

Гроші та бюджетне фінансування

– Чи є достатнім бюджетне фінансування ЗОУЛМГ в цьому році? Скільки відсотків від норми становить?

«Державного фінансування для працівників лісового господарства немає зовсім. Державне фінансування є тільки для працівників апарату управління, а це всього 40 чоловік. Також бюджетне фінансування передбачено для працівників НПП «Зачарований край», тобто для того підприємства, яке не веде господарську діяльність. Всі інші підприємства не мають ані жодної копійчини державного фінансування».

– Чи вистачає коштів?

«Ми стараємося працювати аби грошей вистачало, як на зарплату працівників лісової охорони, так і на основні лісогосподарські заходи, які ми проводимо в лісі. Так, грошей вистачає, але було би дуже добре, якщо б держава змогла профінансувати такі заходи, як будівництво лісових доріг, протипожежні заходи, охорону лісу. Знаючи, який наразі складний час, ми відносимось до питання фінансування із порозумінням».

Кадри вирішують все!

– Чи вистачає управлінню висококваліфікованих кадрів?

«Наразі в нас є достатня кількість навчальних закладів, які надають змогу отримати освіту інженера лісового господарства. У першу чергу ми маємо Національний лісотехнічний університет у Львові – потужний університет і кузня кадрів, який випускає кваліфікованих спеціалістів для наших держлісгоспів. У Закарпатській області фах лісівника можна отримати в Ужгородському національному університеті та Хустському лісотехнічному коледжі. Це хороші заклади, які дають відповідні знання нашим дітям. На сьогоднішній день бракує працівників виробничих професій, таких як оператор-гідроманіпулятора, токарь та тракторист. Ми намагаємося зберегти старі кадри, які можуть навчити молодих спеціалістів, адже кадри вирішують все. Однак загалом, все ж таки, інженерів та працівників лісової охорони вистачає, як вистачає і бажаючих працювати в лісовій галузі. За одне робоче місце змагаються троє охочих».

Валерій Мурга:«Я – екотурист!»

– Ліс – це не тільки дрова і палива, а ще й туристично-рекреаційний ресурс. Чи активно розвивається екотуризм та туристичні лісові маршрути?

«Зараз у цьому напрямку ми почали багато робити й приділяти питанням екотуризму та розбудові туристично-рекреаційних пунктів значну увагу. Більшість баз відпочинку розміщені біля лісу і ми, як вартові лісу, раніше займалися тільки лісовідновленням, охороною лісу, доглядом, але ми відчуваємо, що туристично-рекреаційний бізнес розквітає і лісівники почали більшу увагу приділяти організації місць для відпочинку.

У тому, що Закарпаття користується високою популярністю серед туристів Я переконався сам особисто під час останньої поїздки далеко в гори. Під полониною, на полонині і глибоко в лісі ми зустріли гостей нашої області й це мене надзвичайно дуже порадувало. Варто відзначити, що у нас багато туристів, які культурно відпочивають. Немає великої кількості сміття і є правильне поводження в лісовому масиві. А це говорить про те, що на Закарпатті формується культура ековідпочинку. А ми в свою чергу створюємо для туристів комфортні умови на природі, в лісі, де можна відпочити разом з усією родиною. Разом із департаментом Мінекономрозвитку ми включилися в роботу з маркування і знакування туристичних шляхів. Крім того, лісівниками вже зроблено понад 100 нових зон відпочинку у лісовому фонді в цікавих місцях, пов’язаних з історичними подіями, а також життєдіяльністю історичних особистостей і національних героїв. Екотуризм – це не новомодне слово, а новий поштовх до розвитку краю. Я сам особито екотурист».

Деталі у відео:


https://zakarpatlis.gov.ua/holovnyj-lisivnyk-zakarpattya-valerij-murha-ziznavsya-scho-sam-je-ekoturystom-video/

Кому же удобен "бесхозный" Херсонский лесхоз?




Лесное хозяйство, страдающее от недофинансирования, пожаров, разграбления, недавно осталось еще и без руководиителя. В МинАПК назначать нового не спешат...

Херсонский гослесхоз остался без руководителя. На предприятии, в ведении которого около 30 тыс. га лесов и плавней, из-за отсутствия бюджетного финансирования и хронической невыплаты зарплаты несколько месяцев уволился его директор Александр Глод, - сообщает times.com.ua.

С того времени здесь не могут назначить даже и.о. директора, рассказал «Новому дню» начальник Херсонского облуправления лесоохотничьего хозяйства Виктор Тищенко, передает сайт "Гривна":

«Кандидатуру и.о. директора в Гослесагентство подали еще 19 июля. Но, помимо Гослесагентства, ее должно согласовать еще и МинАПК. А в МинАПК этого согласования по неизвестным причинам до сих пор не провели. В Херсонском гослесхозе некому даже подписывать важные финансовые и хозяйственные документы, люди увольняются — по сути, там только охрана и осталась».

С территории лесхоза пропадали аккумуляторы и прочие автозапчасти, затем украли автономную установку для тушения лесных пожаров.

Это габаритная конструкция с баком на 600 л воды и насосом, которая монтируется на базе автомобиля УАЗ. Для ее переноски вручную нужно 3-4 человека, в полиции подозревают, что ее погрузили на машину и вывезли, - подытожывает times.com.ua.

В каком виде доживет лесное хозяйство до появления нового руководителя - остается только догадываться.

Ну а пока херсонский лес и песок столь незаметно, что это очевидно даже детям, переезжает за бесценок в Турцию, область все более и более будет готова встречать песчаные смерчи и бури. Кому нужно превратить Херсонщину в пустыню, из которой начнет бежать население?

На Львівщині перейдуть до вибіркової системи вирубки лісів

Лісокористувачі на Львівщині перейдуть до вибіркової системи вирубки лісу. Про це львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської ОДА.



Національному лісотехнічному університету України виділили кошти на підготовку проектів змін до чинних нормативно-правових актів, що мають стати юридичною нормою на загальнодержавному рівні.

«Перехід до вибіркової системи рубань лісу на засадах наближеного до природи лісівництва – це пріоритетний напрям ведення лісового господарства в області. Громадськість готова підтримати проведення таких заходів і допомогти в удосконаленні нормативно-правових актів», – наголосив начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека.

Для навчання спеціалістів державних лісогосподарських підприємств будуть проводити польові семінари.

Фото: ЛОДА
30 Серпня 2017, 19:42