На Київщині дерево вбило жінку під час збирання грибів, - ДСНС.

30 жовтня о 10:37 до Мобільного рятувального центру ДСНС України надійшло повідомлення про те, що у лісі біля селища Таценки Обухівського району Київської області впало дерево і придавило жінку, яка з чоловіком збирала гриби.

На місце події прибули рятувальники та кінологи. Роботи ускладнювалися необхідністю організувати пошук постраждалої – у паніці чоловік забув місце в лісі де залишив жінку.

Об 11:40 рятувальники знайшли жінку. Але жінку на той момент вже не подавала ознак життя. Рятувальники вилучили тіло загиблої з під поваленого дерева.

http://galinfo.com.ua/news/na_kyivshchyni_derevo_vbylo_zhinku_pid_chas_zbyrannya_grybiv_273081.html

P.S. Спасибі екологам за нові Санітарні правила, які забороняють рубати такі дерева 

Далі...

Термін випробування при прийнятті на роботу: тривалість, умови та особливості

Відповідно до статті 26 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто вони користуються усіма правами і на них покладаються обов’язки, визначені трудовим законодавством, колективним і трудовим договорами. Під час випробувального періоду не допускається встановлення будь-яких обмежень прав працівника і погіршення становища порівняно з іншими працівниками.

Частина 3 статті 26 КЗпП визначає категорії осіб, яким випробування не встановлюється при прийнятті на роботу. Зокрема, це:

– особи, які не досягли повноліття;

– молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

– молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;

– особи, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

– інваліди, направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

– особи, обрані на посаду;

– переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

– особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

– вагітні жінки;

– одинокі матері, які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда;

– особи, з якими укладається трудовий договір терміном до 12 місяців;

– особи, що претендують на тимчасові та сезонні роботи;

– внутрішньо переміщені особи.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Відповідно до статті 27 КЗпП, термін випробування при прийнятті на роботу (якщо інше не встановлено законодавством України) не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців.

Термін випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. При визначенні поняття «робітник» варто керуватися положеннями Класифікатора професій ДК 003:2010.

Місячний термін випробування закінчується відповідного числа наступного місяця. Так, термін, що почався 20 березня, закінчується 20 квітня. Якщо відповідного числа в наступному місяці немає (наприклад, 29 лютого або 31 вересня), то термін випробування закінчується в останній день наступного місяця (відповідно, 28 лютого і 30 вересня). Якщо закінчення терміну випробування припадає на неробочий день, то останнім днем цього терміну вважається перший після цього робочий день. Такий порядок обчислення діє і для інших термінів випробування.

Встановлені законодавством граничні терміни випробування не можуть бути збільшені чи продовжені ні власником, ні уповноваженим ним органом, ні самим працівником.

До терміну випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Навіть якщо працівник у період випробування був відсутнім на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, то термін випробування може бути продовжений на відповідну кількість днів, упродовж яких працівник був відсутній.

Коли термін випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Відповідно до статті 28 КЗпП, у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право упродовж терміну випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

При застосуванні статті 28 КЗпП можуть виникнути деякі труднощі. У зв’язку з цим доцільно чітко фіксувати моменти, коли працівник не може впоратися з дорученою йому роботою. Службової записки безпосереднього керівника або усного зауваження з приводу якості виконаної роботи недостатньо. Найкраще, що можна зробити, – це скласти відповідний акт (протокол), в якому варто зафіксувати факт того, що працівник не впорався зі своїми посадовими обов’язками або неналежним чином поставився до них, а також обов’язково вказати конкретні претензії.

Окрім того, необхідно мати письмові пояснення працівника про причини допущених ним порушень.

За будь-яких обставин звільнення можливе тільки до закінчення терміну випробування. Тобто і попередження, і звільнення працівника має відбутися в межах цього терміну. Наприклад, якщо термін випробування працівника закінчується 20 вересня, роботодавець має його письмово повідомити про звільнення 17 вересня. Якщо цей строк пропущений, звільнення за пунктом 11 статті 40 КЗпП буде неможливим.

Повідомлення оформляється в довільній формі. Бажано отримати від працівника підпис про отримання повідомлення, а для цього його варто оформити у двох екземплярах.

Через три дні після отримання працівником повідомлення видається наказ про звільнення з роботи за пунктом 11 статті 40 КЗпП та вноситься запис до трудової книжки.

Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому статтею 232 КЗпП України.

За матеріалами Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області

Довідково. Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Кавказька, 7. Тел. (0362) 46-01-09, (067) 604-59-55 (цілодобово). Телефон безкоштовної гарячої лінії 0 800 213 103 (цілодобово).

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області

14:26, 30 жовтня

Суспільство

Катя Давидчук
Журналіст, контент-менеджер

Далі...

У Закарпатья есть собственная драгоценность - трюфели. Гриб - на вес золота

За удачный трофей «тихой охоты» - красивое авто. Вполне реально заработать невиданную сумму, если успешно прогуляться по карпатскому лесу.

Конечно, если найдешь драгоценность - трюфель. Некоторым удается. Но дело это очень непростое и, собственно, до такой же степени пикантное, как и дорогой гриб - мечта гурманов и ... определенных мужчин.

Белый ценнее легендарного черного трюфеля - утверждает краевед Федор Шандор. Гриб - на вес золота. У Закарпатья есть собственная драгоценность - трюфели



И этот драгоценный гриб у нас можно найти на Перечинщине и Великоберезнянщине и еще кое-где в горах, и некоторым это все же удается.

Например, этой осенью некоторые «подстрелили» почти 10 килограммов деликатесного гриба. Он невзрачен (похож на какой-то «извилистый» картофель), но очень ценен.



Вес свежего составляет около 3000 евро за килограмм. А за качественно высушенный стоимость взлетит и в десять раз. В Европе же - умножайте цену минимум на два. Но рынок - «серый». Ведь в ЕС - серьезная система контроля: различные сертификаты и даже разрешения Ассоциации трюфелистив, в которую наше государство до сих пор не включено.

Поэтому кто, как и за сколько торгует собранными в Закарпатье трюфелями - сложно разведать, равно, как и найти трюфельные места. А это вопрос не только удачи, но и целенаправленной работы. И не только человеческой. В одном из «трюфельных районов» на дорогой гриб охотятся не с «фольклорной» свиньей, а с охотничьей собакой.

Пес, обученный на трюфели, сам становится «золотым», ведь его кормят дорогим грибом, чтобы искал его по аромату.

Именно запах трюфеля и относится к его главной достопримечательности, кроме уникального биохимического состава: доходит до того, что гурманы вдыхают порошок из высушенных трюфелей, а еще пьют с ним кофе. И да, аромат гриба вызывает зависимость - любители не могут им надышаться, а без этой люксовой специи все становится невкусным ...

В одном из ужгородских ресторанов, где можно попробовать трюфель, предпочитают черный, и так же - за тонкий аромат.

Иногда блюдо с добавлением гриба присыпают им прямо перед клиентом: повар срежет тонкий лепесток трюфеля специальным ножом или на специальной терке. Конечно, цена яства резко подскочит вверх. В общем, готовят как условно обычные блюда, добавляя трюфель как приправу, так и «колдуют» всевозможные выдумки - от соусов и до алкогольных напитков, настоянных на грибе.

Федор Шандор называет белый трюфель одним из грибов-специй Закарпатья наряду со сморчками съедобными и трутовиком чешуйчатым, разумеется, в сотни раз ценнее. Знаток считает закарпатские трюфели не просто еще одной фишкой нашего туристического края, уже славящегося гастрономическими изюминками, но и предполагает, что дорогой гриб может стать предметом «экспорта», а значит - способом заработка для земляков. Конечно, легальность всего этого процесса оставляем за скобками.

Зато с причинами ценности гриба все понятно: кроме исключительных гастрономических качеств (гурманы считают аромат трюфеля уникально приятным и несравнимым ни с какими другими вкусностями), он является лучшим в мире афродизиаком, мощнейшим.

Именно поэтому в определенных кругах подарить порошок высушенного гриба влиятельному пожилому мужчине считается удачным и престижным презентом.

Вместе с тем, высокая стоимость трюфеля связана, разумеется, и с тем, что он просто является редким. Исследователи утверждают, что итальянское слово tartufo, которое является названием трюфеля, подарило имя персонажа комедии Мольера - Тартюфу, который олицетворяет лицемерие, ведь сам гриб вечно прячется.

А потому, что трюфели то начинают расти в определенном месте, то потом исчезают, а еще из-за частого отсутствия травы на этих местах, трюфелю в народе придавали магической силы: в древней Европе эти грибы называли «слюной колдунов», а также считали, что он «рождается» из минералов, которые «сковала» в земле молния ...

К слову, закарпатцы продают свои «магические» трюфели, разумеется, в соседние европейские страны, такие как Венгрию и Словакию, а дальше дельцы уже могут переправить их даже за океан.

В Украине растет интерес к трюфельному бизнесу - ценные грибы собирают и в Галиции, а в Харькове планируют выращивать искусственно, создав специальную ферму. В охоте на дикие трюфели в Карпатах есть еще одна изюминка: грибы, которые, вспомним, растут в земле на определенной глубине, живут в союзе с деревьями и могут развиться только около здорового (!) растения. Поэтому - берегите наши родные леса!



P.S. Лепестки высушенного белого трюфеля, лежащие на моей руке, и весящие всего несколько граммов, стоят не менее 250 долларов ... Если что - сейчас самый сезон сбора: трюфели ищут в конце октября - начале ноября. Удачи!



За матеріалами: Новини Закарпаття

30.10.2017
Публікація на http://nowyny.com/
Автор: adminA

Далі...

На пожар - с джойстиком

Михаил Фалеев: Недалек тот день, когда все пожарные будут при тушении держать не рукава, а джойстики от роботов

На вооружение МЧС России поступает много новой техники, причем большинство инновационных разработок, особенно в последние годы, отечественные.

Михаил Фалеев: Все современные угрозы и риски должны быть известны и учтены. Фото: Предоставлено МЧС России

Но разрабатываемые новинки рождаются не спонтанно. Техническая мысль конструкторов идет вслед за теми, кто определяет стратегию развития службы и, так сказать, прозревает вглубь на двадцать - тридцать лет вперед, определяя, какой будет жизнь и что понадобится для выживания и безопасности в будущем.

Один из таких впередсмотрящих - начальник Центра стратегических исследований гражданской защиты МЧС России Михаил Фалеев. Он и рассказал корреспонденту "РГ" о новых стратегиях и о том, как они помогают обеспечивать безопасность граждан.

Михаил Иванович, возглавляемый вами центр находится на переднем крае разработки идей по развитию как самого МЧС, так и всей системы безопасности и управления рисками в стране. Ваши специалисты вырабатывают рекомендации. Какие?

Как работают и кого спасают специалисты ВЦЭРМ

Михаил Фалеев: У центра, конечно же, имеются предложения по перспективам развития системы реагирования на ЧС. Например, все актуальнее становится вопрос о создании для министерства программно-аппаратного комплекса "Управление ресурсами". Этот комплекс должен объединять в себе такие традиционные информационные блоки, как "Кадры", "Финансы" и блоки, обеспечивающие реагирование: характеризующие численность, профессиональную подготовку и дислокацию пожарно-спасательных подразделений; штатное и существующее количество, возможности технических средств; состояние средств транспортировки, а главное - движение всех этих ресурсов.

Эти массивы информации должны быть иерархически построены и постоянно обновляться. Опыт создания таких информационных комплексов и за рубежом, и в нашей стране существует.

Центр и вы лично были основными разработчиками Основ госполитики развития гражданской обороны до 2030 года. Это основополагающий стратегический документ. Текст известен. Но осталось ли, так сказать, что-либо за кадром? Может, что-то не вошло в итоговый документ или, может, даже есть какие-то секретные приложения к нему, с наиболее страшными предсказаниями и угрозами?

Михаил Фалеев: Никаких секретных страшилок нет, все предложения и наработки, которые у нас были, нашли свое отражение в утвержденном варианте "Основ".

Напомню, в декабре прошлого года Указом президента утверждены "Основы государственной политики Российской Федерации в области гражданской обороны на период до 2030 года". Безусловно, наш центр участвовал в их подготовке.

Одна из основных задач МЧС России - выработка и реализация госполитики в области гражданской обороны, защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций, обеспечения пожарной безопасности, а также безопасности людей на водных объектах. Выполнение этих задач не предполагает сокрытие правды или части правды от населения страны. Все современные угрозы и риски, в том числе перспективные, должны быть известны и учтены. Это элемент стратегической безопасности. Ко всем меняющимся угрозам должны готовиться не только МЧС и другие специальные службы, но и каждый из нас, граждан РФ.

То есть такие экзотические угрозы, как похищения инопланетянами или зомби-апокалипсис, нам пока не грозят, раз о них нет упоминания в документе? Поясню, что речь не о шутках, а о вполне реальных вещах, к которым, скажем, готовятся на Западе. В Америке есть факультеты, где всерьез изучают нейролингвистическое программирование и способы защиты от него, как не стать зомби или как защититься от зомби. С другой стороны, процветают фирмы, продающие бункеры "под ключ" для защиты от космических пришельцев и атак из космоса.

Михаил Фалеев: Если под космическими пришельцами понимать каменных гостей из глубин Вселенной, то угроза вполне реальна. Челябинский метеорит, а в начале прошлого века тунгусское происшествие, доказали это.

Но для нас, сотрудников центра, важно было определить новые и наиболее вероятные угрозы. Метеориты прилетали испокон веку и будут прилетать. А вот меняющийся характер войн - это вещь, которая требовала своевременного осмысления и выработки новых подходов к реагированию.

Войны стали гуманитарно более грязными. Я уже не говорю о том, что многие войны переместились с полей и лесов на страницы газет и информационных сетей либо стали вестись новыми "гибридными" методами.

Но даже если взять традиционные войны, то есть вооруженные конфликты с использованием огнестрельного оружия, то мы констатируем, что соотношение жертв изменилось. Если раньше в основном гибли военнослужащие, то сейчас больше потерь среди мирного населения. До 70 процентов против 30 среди военных.

Появились новые виды вооружений. Их арсенал велик. Войны перестали носить фронтальный характер, стали локальными в местах концентрации населения и промышленности. Боевики все чаще стали прятаться за мирными гражданами, как за живым щитом, стали использовать объекты социально-бытовой инфрас труктуры для базирования. А прямая задача гражданской обороны - защищать мирное население. Надо знать, как.

На недавнем заседании в Государственной Думе глава МЧС России Владимир Пучков заявил, что до 2020 года будут внедрены новые технологии защиты населения и территорий. Какие именно?

Михаил Фалеев: Все современные системы и методы защиты сейчас опираются на принцип стратегической мобильности. Нельзя всюду иметь силы и средства достаточные, чтобы отразить все возможные угрозы.

Поэтому рядом с базированием сил защиты должны быть и средства доставки. Исходя из этого следует, что в МЧС будут развиваться аэромобильные силы и авиационно-спасательные технологии, будет больше авиационной техники. В принципе это уже сейчас можно наблюдать. На вооружение спасателей за два года поступили еще 4 самолета-амфибии Бе-200, несколько вертолетов, медико-эвакуационные модули на самолетах и вертолетах.

Еще одна тенденция в технологиях пожарных и спасателей - курс на минимизацию собственных рисков. А это значит - переход на робототехнические средства. Недалек тот день, когда все пожарные будут держать не рукава, а джойстики от роботов и пульты управления беспилотниками. Сейчас эта отрасль активно развивается. И это не только ползающая, лазающая, летающая техника, но и интеллектуальные роботы, способные принимать иногда и самостоятельные решения. Плюс это защищенные роботы, потому что в тех активных средах, в которых приходится порой спасать и работать МЧС, требуется именно такая техника.

В МЧС будут развиваться аэромобильные силы и авиационно-спасательные технологии

Впервые к необходимости создания защищенных роботов наука пришла во время ликвидации чернобыльской аварии, когда большое количество техники под воздействием радиации просто не смогло работать.

Более поздний случай, в девяностых годах, когда ликвидировали радиационную аварию в одном из научных центров, и рисковать людьми было нельзя, специальная техника в этой ситуации блестяще справилась с реальной радиацией.

Сейчас на вооружении новое поколение роботов.

Что из новых угроз составляет одну из наибольших проблем?

Михаил Фалеев: Например, компьютерный терроризм. Попытки злоумышленников вывести из строя автоматизированные системы управления различных объектов. Как-то еще во время вооруженного конфликта на Северном Кавказе террористы пытались взрывать опоры ЛЭП в надежде, что скачок напряжения, точнее, невозможность отведения выработанной энергии, выведет из строя АЭС. Но их расчеты не оправдались, и система защиты наших станций выдержала. Но будущие террористы могут быть намного квалифицированнее, а нам, соответственно, нужно быть умнее их.

В нашей практике уже были прецеденты серьезных хакерских атак. Как, например, в мае этого года в один день по всему миру было зафиксировано 45 тыс. хакерских атак. Значительное их количество произошло в России. Атаке подверглись крупнейшие компании и многие федеральные министерства. В МЧС России тогда тоже было зафиксировано несколько попыток вирусных атак, но все они были успешно отражены. Заражению не подвергся ни один компьютер.

В настоящее время много говорят об изменении климата. Ваши стратегические выкладки учитывают климатический фактор? Он может выйти на лидирующие позиции среди основных угроз?

Михаил Фалеев: В оценке климатических рисков мы опираемся на исследования специалистов Росгидромета. Не замечать, что погода на планете меняется, нельзя. Но климатологи говорят, что эти изменения уже случались на планете, и не раз. Миллионы лет назад на полюсах росли теплолюбивые растения. И даже в средние века, что по геологическим меркам буквально вчера, зимой полностью замерзал пролив Ла-Манш, а в Голландии хозяйничали сибирские морозы. Поэтому климатические риски мы учитываем, но апокалиптический сценарий не прогнозируем.

МЧС расширит парк пожарной авиации

В течение нескольких десятилетий мы все будем переживать периодические экстремальные природные явления: дожди, засухи, ураганы и т.д. Надо быть к этому готовыми. Поэтому в соответствии с Законом "О стратегическом планировании в РФ" в программы социально-экономического развития регионов до 2030 года включаются разделы мероприятий, направленных на парирование наиболее вероятных опасностей и рисков.

Согласитесь, если еще лет десять назад для России основным видом угроз был терроризм, исходящий с территории Северного Кавказа, то теперь мы эту угрозу купировали, и на первый план выдвинулись именно масштабные природные бедствия и по ущербу, и по количеству происшествий за год.

Михаил Фалеев: Да, это очевидно. И поражает прежде всего масштаб бедствий. Он вырос значительно. Но это не означает, что с этими бедами нельзя эффективно бороться. У успеха в этом деле много факторов: подготовка квалифицированных кадров; повышение массовой культуры безопасности; анализ и управление рисками на территориях; эффективная готовность к реагированию органов управления, сил и средств; рациональное использование всех видов ресурсов для ликвидации последствий бедствий и помощи людям и т.д.

Глобальные последствия бедствий вызывают адекватную реакцию не только в нашей стране, но и в мировом сообществе. Подтверждением этому является Всемирная рамочная программа по снижению опасности бедствий до 2030 года ("Хиого-2"), положения которой учитываются и в российских стратегических планах по борьбе с ЧС.

Справка "РГ"

Михаил Фалеев - один из основателей МЧС России. С 1973 года, по окончании Московского авиационного института, работал в ЦАГИ. С сентября 1991 года - начальник отдела Госкомитета по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий при президенте РФ. В 1992-1996 годах был первым начальником всемирно известного отряда "Центроспас". Много лет посвятил развитию отечественной спасательной техники после крупнейшего в России землетрясения в Нефтегорске в 1995 году. Та катастрофа подтолкнула к совершенствованию технологий в области спасения людей и гражданской защиты. С 1996 по 2006 год Михаил Фалеев был заместителем министра по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий.

Сейчас Михаил Фалеев возглавляет Центр стратегических исследований гражданской защиты и занимается определением будущего облика МЧС России. В его задачах - долгосрочные перспективы развития гражданской обороны и защиты населения и территорий от ЧС: как изменятся опасности и угрозы, как будет меняться климат, как должна выглядеть группировка сил и какие технологии развивать в первую очередь.

В прошлом году получил звание "Заслуженного спасателя", лауреата премии Правительства России в области науки и техники.

Текст: Тимофей Борисов
Российская газета - Федеральный выпуск №7412 (246)

Далі...

“І на тваіх грудзях сасонка вырасце”. Нявыдуманыя гісторыі пра лес і яго жыхароў

Суразмоўца Зялёнага партала Анатоль Валынец разумее ваўчыныя жартачкі, верыць, што заяц – страшны звер, і пераканаўча тлумачыць, чаму не варта прыручаць лася. За час працы ён абышоў пешкі палову лясоў Вілейскага раёну.

Амаль палову свайго жыцця Анатоль ў лесе. Займаецца падсочваннем дрэваў, смала з якіх потым ідзе на вытворчасць скіпідару, клеяў і не толькі. У пачатку века і пасля вайны гэтай працай займаліся зэкі і вязні ГУЛАГу. А пры нас зрабілася звычайнай прафесіяй.

У кулуарах навукоўцы жартуюць, што гэту працу робяць “самураі”. Людзі з гэтай працы ці сыходзяць адразу, ці застаюцца там назаўсёды. Так жа, як адныя людзі могуць жыць у скітах і на хутары, а іншыя – толькі ў вёсках і гарадах.

Я люблю лес. Але ён бязлітасны

Гэта было ў 1984 годзе. Хацеў купіць хату, грошай не было. А на падсочцы зараблялі па 600-700 рублей (долар каштаваў па 70 капеек). Гэта былі немалыя грошы, і за тры гады я зарабіў на хату.

Я цярпець не мог завод (“Зеніт” – рэд.), дзе тады рабіў. А тут работа не такая і цяжкая, на будоўлі куды цяжэй. І я ўпадабаў: воля, прахадной няма, што зарабіў –твае. Лес для мяне быў не чужы. З шасці гадоў праз яго хадзіў на рыбалку.

А некаторыя баяцца быць адны. Паходзяць-паходзяць, а потым ім нейкія страхі пачынаюць здавацца. Заглядваюць пад ёлкі, пад кусты, за горкі… Усё ваўкоў шукаюць ці нейкага звера страшнага.

Ці люблю я лес? Люблю. У лесе добра, але ён бязлітасны. Задушаць – і далей стаіць, ні адна сасна не пашавеліцца. Як сказаў мне адзін ляснік: ты не зважай. Лес шумеў і шумець будзе. І на тваіх грудзях сасонка вырасце.

Разумныя мурашкі

Болей за ўсё дзівяць у лесе мурашкі. Мурашкі разумныя.

От яны шукаюць, што б такое перакусіць. Я кінуў зыка, чатыры ці пяць мурашак накрыліся лісцікам! І там нешта робяць, аж лісцік падскоквае. Два большыя гэта ўгледзелі, падышлі. Лісцік адляцеў, і гляджу: гэтыя пяцёра стаяць галаву спусціўшы, палова зыка ўжо з’едзена.

Гэтыя два вялікія ім – аднаму, другому, трэцяму – у бакаціну далі. Тыя рассунуліся, а двое схапілі зыка і пацягнулі да мурашніка. От скажы, што ў іх адныя інстынкты!

Ці во, скажам, цягнуць тры мурашкі караеда, а некаторыя ўскочаць наверх і едуць. Тыя, што дабылі караеда, кідаюць цягнуць і зганяюць іх. Зноў знойдуцца адзін-два разумнікі, якія сядуць наверх.

А яшчэ я ўзяўся карміць пару мурашнікаў: збярэцца вакол зыкоў штук пад сотню – нагнуся, а яны на жывот садзяцца, як на пашы на скаціну. І б’ю хвілін 20-30, аднаго за адным, пакуль не пацішэе. Мурашнік быў маленькі, ніжэй за калена, а зрабіўся па плечы.

Так вырас! Афігець можна.

Лось храпе, зямлю рые і хоча хлеба

Надта цікавыя маладыя ласі. Сяджу на матацыкле, ем. Чую – ззаду нехта нюхае. Паварочваюся – ласянё стаіць за метры тры, а ў кустах ласіха. Крычу малому: “Ідзі адсюль!” Дык ён галаву падымае і глядзіць. Але паціхоньку пасунуўся. Нашто я праганяў? Дык ён патэнцыяльна небяспечны. Крані яго – і ласіха тут як тут.

Калега на рабоце неяк прывучыў лася. Даваў яму паўбохана, бохан хлеба кожны раз, як прыязджаў. Я прыехаў у лес – лось прыбег да мяне. І не разумею, што ён хоча: храпе, зямлю рые і нешта патрабуе.

Кінуў хлеба. Той з’еў і пацішэў троху. Потым зноў рые! Потым мне расказалі. А паляўнічыя на гэтым і сыгралі: прыгналі такога самага жоўтага “Масквіча” на ўчастак. Лось явіўся, яго і застрэлілі. Даўно гэта было, ой даўно… Яшчэ пры Саветах.

Тады ў мяне сем ласёў на балоце жыло. Хадзілі, як стада кароў: вечарам выйдуць у балота, траву шчыпяць, кусты, галіначкі. Балота ў тумане, чэзлыя, паваленыя дрэвы… І ласі. Як перастройка началася – пэўна, пастралялі… Шэсць гадоў былі – і зніклі. Тады ліхі час быў.


Дзікі не кідаюцца, а ідуць па прамой

Так сама, як цяпер пачаўся АЧС (афрыканская чума свіней – рэд.) – паляўнічыя дзікоў перадушылі. Быццам змагаліся з чумой. А ваўкам няма чаго есці, аж на скаціну ў вёсках нападаюць.

А неяк летам суніцы былі. Мы працуем з жонкай – і жанчына выскаквае з гушчару, а кабаніха ззаду: “Рох-рох-рох”. Набычылася. Жанчына стаіць на краі пасадкі.
А вы знаете, что здесь кабан?
Ну знаем.
А вы что, его не боитесь?
Толькі вар’яты не баяцца. Як гэта не баімся?
Но вы же работаете! Так чего мне бояться, если вы работаете и не боитесь?

І зноў пасунулася! Ды гарам гары гэтыя суніцы! Жонцы кажу назаўтра: цікава, сажралі яе там дзікі ці не? Але не, не з’елі. Жанчына была на іх зямлі, а мы на сваім участку. Звяры гэтыя межы дакладна ведаюць.

Не, з’есці дзік не з’есь, але як клыкамі рванець – так і памрэш, хочаш ці не. Што рабіць, як бачыш кабана? Стань за дрэва. Кабан нападае па прамой, а не кідаіцца, як сабака. А як вернецца – з другога боку стань. Некаторыя на дрэва паспяваюць ускочыць.

Заяц даў па жываце – і ўсе кішкі вываліліся

Жывёлаў трэба заўсёды асцерагацца, але не баяцца. Нават зайца. Адзін мужык расказваў: паляўнічы падстрэліў зайца, але не забіў. За вушы – раз! – дзяржыць! А заяц заднімі лапамі як даў па жываце – разарваў фуфайку, адзежу і жывот, і ўсе кішкі вываліліся. Адным махам! А такая там зверына… Сабралі чалавека ў кучу і павязлі. Жывы застаўся.

Філін можа ўпаляваць ката

Так сама, як зверына філіны гэтыя вялікія (пугачы). У каторых галава як ромб, і памерам з індзюка. Яны згледзелі майго сабачку, што спіць пад дрэвам. І яны давай падкрадацца. Я іх раз прагнаў, два прагнаў. Трэці раз кідаўся галлём. А яны здаровыя, размах крылаў метры два. Схопяць гэтага Бобіка, паднялі, аб зямлю далі – і ўсё. Яны так ліс ловяць, а катоў – дык за мілую душу!

Двое іх, гэтых філінаў. І цяпер там жывуць.

Ку-ку. Ку-ку. Ку…

Лес – штука бязлітасная. У лесе глаўны закон: ходзіш, прыгожа, сонейка свеціць. Тут – рраз! – ззаду нехта наляцеў, адарваў галаву і з’еў. І зноў сонейка свеціць. Толькі крыві сляды застаюцца. Як аздін раз кукушка сядзіць на суку.
Ку-ку, ку-ку, ку-ку! – Гляджу, а з-пад нізу нешта такое чорнае. – Ку-…! – І толькі пер’е паляцела ў розныя бакі. Воран падкраўся і як даў ей! Пасля на высокім пні два гады валяліся абгрызеныя лапкі.

Баяцца трэба людзей, а не звяроў

У асноўным у лесе трэба баяцца людзей. Бандзіты ў лес па грыбы і ягады не ходзяць. Могуць прычапіцца, як з лесу ідзеш, і сказаць: “Плаці штраф за ягады, што камбайнам збіраў”.

Але ў горадзе болей небяспечна. І яшчэ: ўдзень звяры спяць. Калі не лезці ў іх дзікія непраходныя месцы жыхарства, то яны не паказваюцца.

А ўночы лес не такі, як удзень. Бегаюць розныя зямляройкі, чмыхаюць. Нейкі трэск, гукі незразумелыя. Днём такога не пачуеш. Совы, кажаны лятаюць – і адкуль яны бяруцца? Смешна: мы хадзілі ў вёску Даманова па сцежцы ночы, і прама перад намі – раз! – ласіная морда высунулася. У яго ж вочы чырвоныя! Высунуўся – і назад затупаў. Прама перад намі.

Дзясятак зайцаў

Памятаю, на рыбалцы быў, цямнелася. Асіпаўскі (у в. Асіпавічы – рэд.) вясковы луг – там бубен быў! Траву скаціна збіла, толькі травічка – газон, як цяпер гавораць. І той сухі.

І з лесу вывальваюцца больш за 10 зайцаў. Яны скачуць, дурэюць, гуляюць між сабой. Туман такі ад возера падымаецца. Я карасіка аднаго выцягнуў, другога. А зайцы на тым беразе пайшлі ўздоўж да другога возера.

Там такія купіны высокія, дзе каровы ходзяць – ледзь не ў калена. Зайцы раз між купін – і зніклі. І дагэтуль я пад уражаннем: чаго яны такой ватагай сабраліся? Ды пасярод лета!

Камароў пад ёлкай – тысячы, мільёны

А лісы толькі ў казках зайцаў ганяюць, а так – на мышэй палююць.

Зімой рыюць, толькі хвост тырчыць са снегу. Многа разоў бачыў, як рылі адным месцам. А калі снег стаяў, то апынулася, што там, між ягоднікам, цэлыя праспекты натаптаныя гэтымі мышамі. І вялікае месца, сотак 30. Пад снегам – ледзяныя дарогі! У бакі, пад норы, пад дрэвы….

Знаю, што мышы найлепей любяць пад ёлкамі. А чаму? Адзін раз восенню, як замаразкі былі, гляджу: баравік сядзіць ля кораня ёлкі. Я – раз! – мох падняў, а там на каранях камароў аж серабрыста, адзін ля аднаго. Тысячы, мільёны. Дык вось мышы іх і ядуць. У зімой яны насякомых у асноўным ядуць.

Мядзведзь сышоў – толькі галінкі закалыхаліся

Адзін раз бачыў мядзведзя. І тое – нібы нехта цёмны стаіць, і потым толькі галінкі закалыхаліся. Два разы. Падышоў да квартальнай свежаразаранай – мядзвежыя сляды. Ён на ласёў паляваў, восенню. Я думаў: чаго ласі так носяцца? Хадзілі ж па балоце, нікога не баяліся.

Гладзіш ваўка – ён не разумее

Ваўкі не такая, як сабакі. Еду на ровары, цёмна, бяжыць воўк насустрач. Я па адной каляіне, ён па другой. Злез, іду. Разышліся. Метраў праз 10 гляджу – заходзіць за маю спіну. Я вымаю сякеру – бразь аб руль. Ён паглядзеў, галаву апусціў і далей пачухаў па сваё каляіне.

Ці баяцца ваўкоў? Калі трэба баяцца – не паспееш. Ну можна пакрычаць дзікім голасам, а хто цябе ночы там пачуе?

Воўк адзін пасябраваў з маёй Жучкай, тва тыдні прыходзіў. Потым Жучка засталася дома, а ён пачаў чапляцца да мяне. Хаджу, а ён ззаду падкрадзецца, тыцкае мордай мне ў спіну і хакае сядзіць, аж свеціцца ад задавальнення, што я не пачуў. Потым пачаў лапамі ў плечы піхаць. Думаю: скора галава-ногі паляту. Я пачаў гарлапаніць на яго: “Убірайся!” Адбег, паглядзеў, ці праўда. Завярнуўся і пайшоў. Больш не з’яўляўся.



Немцы адзін раз ехалі, заблукалі. Паказваюць: Сабака? Я кажу: “Nein. Wolf!” Смяюцца. Кажу: “Nein “гаў-гаў”.

Пераглянуліся. Падышоў, паказваю па спіне. У яго ж такая поўсць, як коўдра: да шкуры не дабярэшся. Кранацца яго я мог. Кранаешся – дык ён слухаіць. Вочы ўверх так, морду троху ўбок і слухае, што гэта ты робіш такое.

Сфатаграфіравалі разам з ваўком. Запрашалі па фатаграфію прыехаць. Яны тэхперсанал з ветрака ў вёсцы Мокрыца. У 90-я… Даўно гэта было.

Цікава было глядзець, як людзі ўпершыню бачаць жывога ваўка і не ведаюць, што ад яго чакаць: ці то ўцікаць, ці то застацца.

30.10.2017 Жывая прырода Аўтар: Ганна Валынец Фота: Марыя Чаўлытка,

Далі...

Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 жовтня 2017 р. N 766-р

Київ

Про вилучення та надання земельних ділянок у постійне користування із зміною цільового призначення

Відповідно до статей 20, 122, 123 і 149 Земельного кодексу України вилучити з постійного користування державних підприємств "Верховинське лісове господарство" та "Гринявське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 12022,9 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), розташовані на території Верховинського району Івано-Франківської області, згідно з додатком та надати їх у постійне користування із зміною цільового призначення національному природному парку "Верховинський" для збереження та використання національного природного парку.

Прем'єр-міністр України                                         В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

Додаток

до розпорядження Кабінету Міністрів України

від 25 жовтня 2017 р. N 766-р

ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ,

які вилучаються та надаються із зміною цільового призначення національному природному парку "Верховинський" у постійне користування для збереження та використання національного природного парку

З чиїх земель вилучається земельна ділянка / кадастровий номер земельної ділянки	Площа земельної ділянки, що вилучається та надається у постійне користування, гектарів
Усього:	12022,9
у тому числі:
Івано-Франківська область
Верховинський район
земельні ділянки лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Гринявське лісове господарство":
2620882200:37:001:0017	1516,9335
2620882200:37:001:0015	738,4386
2620882200:37:001:0014	0,7554
2620882200:37:001:0016	0,6796
2620882200:37:001:0018	2,3929
2620884000:41:001:0068	228,7512
2620884000:41:001:0069	125,8442
2620884000:41:001:0070	56,0243
2620884000:41:001:0066	202,1052
2620884000:41:001:0065	10,591
2620884000:41:001:0073	9,2841
земельні ділянки лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Верховинське лісове господарство":
2620884000:41:001:0046	2,6156
2620884000:41:001:0055	0,8918
2620884000:41:001:0056	8,4013
2620884000:41:001:0047	37,887
2620884000:41:001:0048	1,688
2620884000:41:001:0049	53,127
2620884000:41:001:0050	4,1673
2620884000:41:001:0051	21,6271
2620884000:41:001:0052	2,1071
2620884000:41:001:0072	8947,9273
2620884000:41:001:0053	4,5003
2620884002:47:001:0005	0,3429
2620884002:47:001:0006	0,1669
2620884000:41:001:0054	0,1519
2620884000:41:001:0057	0,871
2620884002:47:001:0008	2,0483
2620884000:41:001:0067	2,3548
2620884000:41:001:0059	35,6602
2620884000:41:001:0060	2,3601
2620884000:41:001:0061	0,2748
2620884000:41:001:0062	0,2813
2620884000:41:001:0063	0,1916
2620884002:47:001:0007	0,4982
2620884000:41:001:0071	0,3239
2620884000:41:001:0064	0,6343

____________

Далі...

Зміни до Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 25 жовтня 2017 р. N 819

Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" (ЗП України, 1992 р., N 9, ст. 217; 1994 р., N 8, ст. 209; Офіційний вісник України, 1999 р., N 31, ст. 1612, N 50, ст. 2440; 2000 р., N 49, ст. 2119; 2002 р., N 12, ст. 590; 2004 р., N 25, ст. 1650; 2006 р., N 22, ст. 1635; 2007 р., N 39, ст. 1550; 2012 р., N 95, ст. 3850; 2013 р., N 87, ст. 3214; 2016 р., N 4, ст. 239) зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України                                В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 25 жовтня 2017 р. N 819

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459

1. У Положенні про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженому зазначеною постановою:

1) в абзаці першому пункту 1 слова ", а також водних біоресурсів" замінити словом "ресурсів";

2) у пункті 2:

в абзаці шостому слова ", в тому числі риби, водні безхребетні" виключити;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

"водні біоресурси.";

3) у пункті 4:

в абзацах другому і сьомому слова "органами Мінекоресурсів" замінити словами "обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища";

в абзаці шостому слова "органами Держлісгоспу" замінити словами "територіальними органами Держлісагентства";

в абзаці дев'ятому слова "за погодженням з органами Мінприроди" замінити словами "за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища", а слова "за погодженням з органами Держкомлісгоспу" - словами "за погодженням з територіальними органами Держлісагентства";

4) у пункті 6 слова "видача дубліката," виключити.

2. У Положенні про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженому зазначеною постановою:

1) в абзаці першому пункту 1 слова ", рибних та інших водних біоресурсів" виключити;

2) в абзаці першому пункту 3 слово "Мінекономіки" замінити словом "Мінекономрозвитку";

3) в абзаці третьому пункту 8 слово "їх" замінити словом "його";

4) в абзацах першому і другому пункту 9 слова "державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі" замінити словами "обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища";

5) у тексті Положення слова "Мінекоресурсів" та "Держкомлісгосп" в усіх відмінках замінити відповідно словами "Мінприроди" та "Держлісагентство" у відповідному відмінку.

____________

Далі...

На Днепропетровщине собираются инвентаризовать все леса

На Днепропетровщине областной совет создает коммунальное предприятие "Дніпроліс", которое будет заниматься лесами региона.

Об этом рассказал заместитель председателя Днепропетровского облсовета Антон Кумановский.

По его словам, "Дніпроліс" будет помогать государственным лесохозяйственным предприятиям в сфере хозяйствования и восстановления лесистости области. Однако первоочередной задачей предприятия будет инвентаризация лесов и получение полного пакета документов на деревья.

"На Днепропетровщине около 200 тыс. га лесов и лесных насаждений. Из них 110 тыс. га находятся в ведении лесохозяйственных госпредприятий и подчинены областному управлению лесного и охотничьего хозяйства. Остальные 90 тыс. га – это рощи, балки, овраги, которые являются территориями заповедного фонда. Но из них примерно 40 тыс. га – это лесополосы, которые не имеют никаких документов и не состоят на балансе ни одного учреждения или предприятия", – сказал Кумановский.

Он отметил, что сложившаяся ситуация приводит к безнаказанным вырубкам лесонасаждений, а полиция только разводит руками, так как по документам деревьев не существует.

Кумановский добавил, что на деятельность нового коммунального предприятия нужно выделить около 10 млн грн.

Сейчас "Дніпроліс" еще находится в процессе регистрации. Из областного бюджета в его уставный фонд планируют передать 500 тыс. грн, а его штат составит семь-десять человек.



По материалам Zabeba.li
Все по теме: леса днепропетровщины
24 октября 2017, 13:52

http://dnepr.news/news/na-dnepropetrovschine-sobirayutsya-inventarizovat-vse-lesa

Далі...

НА ВОЛИНІ 11 ЛІСОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ВИКРИЛИ У ЗМОВІ

За усунення конкуренції на ринку реалізації дров паливних для населення на Волині оштрафували одинадцять державних підприємств лісового господарства.

Про це повідомляє прес-служба АМКУ.

За результатами аналізу матеріалів справи Відділенням було доведено, що дії ДП «Городоцький лісгосп», ДП «Камінь-Каширський лісгосп», ДП «Ківерцівський лісгосп», ДП «Маневицький лісгосп», ДП «Поліський лісгосп», ДП «Прибузький лісгосп», ДП «Ратнівський ЛМГ», ДП «Цуманський лісгосп», ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», ДП СЛАП «Ратнеагроліс», ДП СЛАП «Рожищеагроліс» (надалі – Відповідачі), що полягають у встановлені у січні 2015 року і застосуванні протягом періоду часу з січня 2015 року до грудня 2016 року однакової ціни на дрова паливні хвойних, мягколистяних та твердолистяних порід для населення на верхньому складі в межах території Ратнівського, Любомльського, Шацького, Камінь-Каширського, Маневицького, Рожищенського та Ківерцівського районів Волинської області, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що полягають у вчиненні схожих дій, які призвели до усунення конкуренції на ринку реалізації дров паливних для населення, так як аналіз ситуації на цьому ринку спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

Відділення оштрафувало відповідачів у справі на загальну суму 150 тис. грн. за вчинення антиконкурентних узгоджених дій на ринку реалізації дров паливних для населення. Суб’єкти господарювання припинили порушення та сплатили штраф в державний бюджет.

Сьогодні 15:25

Джерело

Далі...

Закарпатські лісівники продовжують створювати рекреаційні пункти (ВІДЕО)

Відпочинок у лісах Тячівщини поступово завойовує своїх прихильників. Це і зрозуміло – гірські райони цього регіону не можуть не вабити – прекрасні краєвиди та чисте повітря…що ще потрібно туристу? Місце для відпочинку! І з цим завданням пораються лісівники- створюють рекреаційні пункти.

Джерело: Телекомпанія М-студіо

30 жовтня 2017 14:20 

Далі...