ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 листопада 2017

Лісівники Львівщини підбили підсумки роботи за 9 місяців 2017 року

31 жовтня 2017р. відбулося засідання колегії Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке провів начальник управління Анатолій Дейнека. Участь в засіданні взяли члени колегії, директори державних лісогосподарських підприємств.



З першого питання «Про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств Львівського ОУЛМГ за 9 місяців 2017 року» виступив начальник відділу економіки та фінансів Кисіль Б. В.

Загальні обсяги відтворення лісів склали 2612 га. Зокрема, створено 1467 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 1195 га, що становить 46% від всього обсягу лісовідновлення.

Рубки формування та оздоровлення лісів проведено на площі 8,4 тис.га., в ході яких заготовлено 223,2 тис. кбм ліквідної деревини, в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 2,5тис. га.

За період з початку року підприємствами управління від всіх видів рубок заготовлено 641,9 тис. кбм. деревини, в тому числі на рубках головного користування – 416,0 тис. кбм.

Обсяг реалізації продукції склав 641,4 млн.грн., або 114% до минулого року.

Підприємствами управління сплачено до зведеного бюджету 161,7 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 24,3 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. З них до Державного бюджету сплачено 114,7 млн. грн., до місцевого бюджету — 47,0 млн. грн. Крім податків підприємствами управління за 9 місяців 2017 року сплачено Єдиного соціального внеску в сумі 46,4 млн. грн.



Про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь у Львівській області доповідав начальник відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства Бурмас В. Р. З початку 2017 року мисливським господарством у Львівській області займалися сімдесят дев’ять користувачів мисливських угідь на площі 1млн 628тис. га. На початок року в області було зареєстровано понад 44 тисячі мисливців. Щорічно в мисливських угіддях області полює майже 16 тисяч місцевих мисливців, які провели обмін контрольних карток на сезон полювання. Станом на 01.11.2017 в області складено 48 протоколів на порушників правил полювання з них 30 протоколів (63%) складено працівниками державної лісової охорони.

За матеріалами обліку мисливської фауни у 2016 та 2017 роках відповідно обліковано: зубрів – 65 – 75 голів, лосів – 69 - 73, оленів бл. – 1769 - 1803, оленів пл. – 48 - 43, олень Даніеля (лань) – 122 - 98, козулі – 15277 - 15500, кабанів – 4818 - 4700, разом копитних – 22168 – 22292 особини. Зайців – 45962 - 47089, вовків – 169 - 179, ведмедів – 74 – 75 голів. За результатами обліку основних видів мисливської фауни спостерігається стабільне зростання їхньої чисельності, за винятком лані та кабанів, та чисельності червонокнижних мисливських видів звірів. Також стабільною залишається кількість хижаків, чисельність яких регулюється кожним користувачем мисливських угідь області.

З питання «Про забезпечення виконання наказу Держлісагентства України від 06.10.2017 № 459 «Щодо стану та організації виконання лісоохоронних заходів на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Держлісагентства України» виступив головний спеціаліст відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства Музика Р.П. Він повідомив, що з початку року по Львівському ОУЛМГ зафіксовано 1992 кбм незаконних рубок. 69,9 % незаконних рубок скоєно невстановленими лісопорушниками. З метою організації виконання лісоохоронних заходів на підприємствах Львівського ОУЛМГ розроблені заходи по покращенню стану охорони лісів від незаконних рубок та раціонального використання лісосировинних ресурсів лісогосподарськими підприємствами. Також звернуто увагу керівників щодо забезпечення виконання «Спільних заходів щодо боротьби з незаконними рубками і попередження нелегального використання деревини Львівського ОУЛМГ та Головного управління Національної поліції у Львівській області» від 19.01.2017 року» та посилити оперативну роботу відомчих рейдових бригад з охорони лісів від лісопорушень за участю працівників правоохоронних та природоохоронних органів і громадських інспекторів з охорони довкілля.

Начальник управління Анатолій Дейнека зобов’язав керівників підприємств опрацювати питання ефективного використання лісових ресурсів. Зокрема, щодо залучення інших джерел надходження коштів: заготівля другорядних лісових матеріалів та продукції побічного користування, рекреаційне використання лісів, вирощування садивного матеріалу для озеленення.

Наголошено керівникам підприємств на завершенні реалізації проектів, які фінансуються за кошти обласного бюджету, а це 1500,0т.грн., які були виділені на 2017 рік, згідно обласної цільової «Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2017-2021рр.», та коштів, які були виділені з фонду охорони навколишнього природного середовища - 7730,0т.грн.

У 2018 році заплановано завершити проект будівництва лісового розсадника контейнерного типу в ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр». Для цього необхідно залучити кошти обласного та державного екологічних фондів, а також власні кошти державних лісогосподарських підприємств області.

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

http://www.lvivlis.gov.ua

Житомирянин заплатить штраф за викинуте в івницькому лісі сміття



За добу 31 жовтня лісова охорона лісогосподарських підприємств Житомирської області провела 39 рейдів з виявлення незаконних рубок дерев.

Рубок не виявила, зате склала протокол на чоловіка, який вивіз до лісу сміття, - повідомила 1 листопада прес-служба Житомирського обласного управління лісового і мисливського господарства.

«Лісовою охороною лісогосподарських підприємств Житомирщини за останню добу проведено 39 рейдів, незаконних рубок дерев на землях лісогосподарського призначення підвідомчих підприємств не виявлено. Однак на «гарячому» заскочила лісова охорона державного підприємства «Коростишівське лісове господарство» порушника, який вирішив вивезти побутове сміття до лісу», - повідомила прес-служба.

За її даними, громадянин В., житель м. Житомира, на автомобілі «Газель» заїхав у лісовий масив Івницького лісництва і розвантажив побутове сміття. За цим і застала його рейдова бригада вищеназваного лісгоспу.

Після роз’яснювальної роботи та складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 73 КУпАП порушнику довелося прибрати привезене сміття. Крім того, на чоловіка чекає ще й адміністративне стягнення у вигляді 102 гривень штрафу, - зазначають лісівники.


ВЛАСТЬ
1 Ноября, 2017 14:37

Лісові пожежі охопили 15 районів Італії



На північному заході Італії продовжують вирувати лісові пожежі.

Через загоряння протягом деякого часу навіть була закрита швидкісна автомагістраль на кордоні між Італією і Францією, передає Xinhua з посиланням на місцеві ЗМІ.

Читайте такожУ Португалії та Іспанії через лісові пожежі загинуло 40 осіб

Так, пожежники борються з вогнем одночасно в 15 районах. Італійські міста Варесе і Комо, розташовані недалеко від кордону зі Швейцарією, також знаходяться під впливом лісових пожеж.

Відзначається, що в Ломбардії через поширення лісових пожеж і тривалу посуху служба цивільного захисту заявила про готовність звернутися з проханням про введення надзвичайного стану.

Нагадаємо, збитки від лісових пожеж в американському штаті Каліфорнія склали $1,045 мільярда.


Погода
2017-11-01 14:37:00 

Як мисливці «обкрадають» українських аграріїв на мільйони



Все частіше у ЗМІ з’являються повідомлення про горе-мислиців, котрі нічними полюваннями фактично «виорюють» частину посівів.

Так, виробничий директор ПП «Агрон» розповів виданню nova.te.ua до яких наслідків призводять нічні «забави» любителів постріляти подалі від лінії вогню.

- Чи не після кожної ночі ми знаходимо на орендованих ланах, що примикають до лісів і посадок, нові сліди від протекторів джипів, на яких ганяють браконьєри. Мало того, що нічними «сафарі» вони знищують посіви, завдаючи збитків на мільйони, так ще й прямо шкодять природі, - зауважує виробничий директор.

Попри численні звернення в різноманітні об’єднання мисливців, відповіді аграрії не отримують.
Найбільше дивує ситуація, що бездіяльними залишаються і правоохоронці, хоч компанії-аграрії готові витрачати кошти на організацію спільних рейдів. Проблема у тому, що самостійно проводити подібні заходи заборонено законом, а спроби порозумітися із «мисливцями» не принесли бажаних результатів.

Сподіваємося, у нашій державі все ж є компетентні органи, котрі втрутяться у ситуацію та застосують усіче законодавство.


10:55 01.11.2017

qr code

Житомирські лісівники рахують сіянці

В лісогосподарських підприємствах області розпочали інвентаризацію садивного матеріалу, вирощеного цього року. 

В кожному лісгоспі створено відповідну комісію, а в лісництвах – підкомісії, до яких увійшли інженерно-технічні працівники державної лісової охорони, котрі впродовж місяця перерахують та проведуть оцінку якості садивного матеріалу та укорінених живців у теплицях та розсадниках. 

- Особливу увагу спеціалісти звернуть на те, чи відповідає саджанець нормативним вимогам за висотою, діаметром кореневої шийки та наявністю бруньки, - роз’яснює перший заступник начальника управління Роман Ільїн. - Таким чином, в результаті інвентаризації лісівники точно знатимуть, скільки мають стандартних саджанців кожної породи з урахуванням виду і віку рослини. 

Ті ж сіянці, що відстають у рості, або мають недорозвинену кореневу систему, використовувати при садінні недоцільно, бо господарство понесе витрати, а очікуваного результату не буде. 

Для вирощування садивнового матеріалу у лісогосподарських підприємствах управління діє 190 лісових розсадників загальною площею 110 га, 23000 кв. м. теплиць, 3000 кв. м. парників. Щорічні обсяги вирощування садивного матеріалу в розсадниках досягають 35-40 млн. штук, левову частку в загальній кількості займають сосна та дуб, решта - ялина, модрина, ясен, береза вільха тощо. 

Цього цілком достатньо для створення запланованих обсягів лісових культур в лісгоспах. Крім того, є і певний резерв для реалізації зацікавленим споживачам.

Директор лісгоспу, рушниці і заповідне урочище: що знайшли охоронці «Цуманської пущі»? ВІДЕО



Парцівники лісової охорони Ківерцівського НПП «Цуманська пуща виявили факт незаконної мисливської діяльності у перший же день офіційного полювання на парнокопитних – 28 жовтня 2017 року.

Під час рейду вони побачили три автівки, які стояли біля квартальної просіки між 34 та 33-м кварталами Партизанського лісництва Цуманського лісгоспу. Згодом побачили, як уздовж просіки стояли мисливці з рушницями й чекали, коли прибіжить дичина.

Мисливцям не пощастило – здавалося, що гнали дичину, та ніхто не вибіг на квартальну просіку, де на спеціальних дерев’яних вишках, які мали знести лісівники на цій діляні ще рік тому, й стояли полювальники. А полювали вони у 33-му та 28-му кварталах Партизанського лісництва, що є землею природно-заповідного фонду – урочищем «Цуманська пуща». Де полювати категорично заборонено.

Гінці дішли до кінця кварталу і полювання завершено.

До двох джипів та однієї «Ниви» – сходяться люди з рушницями. В їх колах бачимо особу схожу на директора Цуманського лісгоспу Володимира Туревича.

Він підходить ближче і каже, що тут збирав гриби. Хоч, ні грибів, ні навіть ємкості для їх збору ми не спостерігаємо. Працвники лісової охорони запитують, де єгер, де ліцензія наполювання. Володимир Туревич пвторює теж: «Я тут з сином гриби прийшов збирати».

Втім, під час збирання грибів директора лісгоспу не здивувало, що на території його підприємства вчиняється незаконне полювання. Більше того, він не приховував того, що знайомий з усіма присутніми особами, що тут полювали.

Працівники лісової охорони нацпарку не пропускають автомобілі, в яких знайходиться мисливська зброя. Вимагають пред’явити документи на рушниці та показати ліцензію на полювання.

Ні першого, ні другого ніхто не зробив. Окрім цього на місці немає єгеря підприємства, який і відповідає за організацію такого полювання.

Врешті, одне із трьох авто, у який сіла група полювальників, з’їжджає на узбіччя лісової дороги та втікає. Ще одне авто вдаєтсья заблокувати.

Окім цього на «Ниві», яка стояла поряд з автами мисливців пробує втекти і директор лісгоспу. Згодом виявляється, що це службове авто Цуманського лісового господарства. І що воно робить на полюванні – невідомо. Чи, може, директор приїхав на службовому авто у приватних цілях? Адже у Цуманського лісгоспу немає мисливських угідь. Всі вони, які розташовані на території цього лісгоспу належать Звірівському лісомисливському госоподарству. Отже, службове авто Цуманського лісгоспу не могло бути застосоване під час полювання.

На місце події викликали поліцію Ківерцівського районного відділу. Поки правоохоронці пробиралися лісовими хащами, мисливці почали виходити з автівки і просто йти з місця події разом із рушницями.

Майже всі учасники полювання розійшлися, лишивши автівки. Двоє з них лишили зброю у службовій «Ниві».

Через годину з моменту виявлення порушників приїздить єгер Звірівського лісомисливського господарства Юрій Ходорчук і демонтрує ліцензію на полювання. Щоправда в ній не вказані точні квартали, де полювання мало відбуватися.

Згодом приїздить наряд групи швидкого реагування Ківерцівського відділу поліції. Ще через деякий час прибуває заступник начальника відділу Микола Цисюк.

Минає півгодини і на місце приїздить слідчий та працівник дозвільної служби. Під час огляду двох авто, у «Ниві» виявляють дві мисливські рушниці із порушенням правил зберігання.

Поліцейські відібрали пояснення у власників зброї та у водія авто, який також був у групі з мисливцями. Ним виявився лісничий Цуманського лісництва Андрій Лебич.

Втім, директора Володимира Туревича ніхто не опитував, адже, як він сам заявив, збирав гриби з дітьми в лісі. Хоч, з початку прибуття лісової охорони «Цуманської пущі» різко про них забув.

За фактом полювання поліцейські лише склали адмінпротокол про неналежне зберігання зброї. Окремо працівники лісової охорони склали свої документи про фіксацію правопоршуння.

А редакція Громадського.Волинь – надіслла запит на обласне упраління лісового та мисливського господарства із питаннями: чи відкриті дисциплінарні провадження з приводу дій та бездіяльності директора Цуманського лісгоспу Володимира Туревича та його підлеглого Андрія Лебича, а також щодо єгеря Звірівського лісомисливського-господарства Юрія Ходорчука.

01.11.2017
qr codeqrcodes

Олешковский лес превращают в мусорную свалку



Олешковский лес методично уничтожают, вырубая и превращая в свалку. Херсонцы описывают увиденное в социальных сетях:

"Даже не знаю с чего начать... Вернулся с семьёй из прогулки по лесу, если можно ещё это назвать этим словом ЛЕС... До слёз обидно за страну, вот прям рыдать хочется... До такой степени наболело, прям руки опускаются.

Начну пожалуй я с этой кучи мусора, которая находится прямо возле озера в лесу. Я понятия не имею каким образом она там появилась, то ли это сделали люди которые туда бесконечно заезжают на отдых, то ли человек на грузовике с села решил таким образом выкинуть его, то ли это его оставили военные которые были на учениях и да есть основания это предположить так как рядом были оставленные и военная обувь и военная одежда, это всё лишь мои догадки и некоем образом я не на кого не наговариваю, я лишь констатирую факт.

Либо это всё оставили уроды, которые вырубали пол леса, который и так редкий и который насаживался для того что б уберечь город от постоянного ветра... Деньги всегда важней, особенно когда эти деньги крадут. Я уверен что его вырубывают не потому что так полезно для леса и так нужно.

В общем я это всё к тому что прогулялись мы не по лесу, а по мусорной свалке так как по мимо этой кучи мусора, весь лес просто усеян разного рода бутылками, пакетами, банками и т.д. Обидно что люди не осознают что скоро не останется мест где можно будет бесплатно и с удовольствием насладится природой", - рассказывает Денис Калачёв. 
 code

Все, что нужно знать о вырубке леса



Корпорации по всему миру пообещали бороться с дефорестацией. О том, что это значит на практике и почему появляются новые скандалы по поводу вырубки лесных массивов.

Как пишет The Guardian, в марте 2017 года 447 компаний из разных стран мира дали 760 обещаний уменьшить вырубку леса, связанную с производством пальмового масла, сои, древесины, целлюлозы и мяса крупного рогатого скота.

По данным обсерватории НАСА, если мы продолжим вырубать леса с той же скоростью, что и сегодня, тропические леса исчезнут в течение ближайших 100 лет, а вместе с ними исчезнет и большинство видов растений и животных планеты.

Около 70% древесины идет на производство сельскохозяйственных товаров, иными словами – пищи. Между тем, вырубка леса – причина примерно 12% глобальных выбросов парниковых газов. Недавнее исследование, проведенное в Корнеллском университете, показало, что дефорестация оказывает больше воздействия на изменение климата, чем считалось ранее.

ООН поставило цель сдержать темп дефорестации к 2020 году. Параллельно все больше корпораций вроде McDonald’s и Unilever добровольно берут на себя обязательства исключить вырубку леса при производстве собственной продукции.

Как подчеркивает The Guardian, это касается и Consumer Goods Forum – сети производителей потребительских товаров и розничных торговцев, которая пообещала достичь нулевой дефорестации к 2020 году.

Согласно Нью-Йоркской декларации о лесе, которая была выработана в ходе саммита ООН по проблемам климата в 2014 году, к 2020 году вырубка тропических лесов должна сократиться вдвое. Полностью остановить исчезновение лесов должны к 2030 году.

Обещания остановить дефорестацию – шаг в правильном направлении, но не все идет так, как бы хотелось экологам, пишет The Guardian со ссылкой на Пабло Пачеко (Pablo Pacheco), ученого из Центра международных исследований в области лесного хозяйства (англ. Centre for International Forestry Research). Одна из самых серьезных проблем – это малая вовлеченность в дефорестацию Индии и Китая. Китай и Гонконг вместе взятые являются крупнейшими импортерами товаров, производство которых связано с вырубкой леса.

Недавний доклад Oxfam о проблемах дефорестации показал, что обещания ряда компаний так и остались простыми обещаниями. Доклад призывает корпорации защищать права тех, кто пытается спасти землю и лес: с начала этого года 145 правозащитников-экологов были убиты по всему миру. Во многих случаях их деятельность была связана с противодействием дефорестации.

Директор британской некоммерческой организации Earthsight Сэм Лаусон (Sam Lawson) считает, что добровольные обязательства компаний недостаточны, поскольку их возьмут на себя только некоторые организации.

Надеясь справиться с этими и другими проблемами, связанными с вырубкой леса, ООН запустила четырехлетний проект Good Growth Partnership. Помогают бороться с вырубкой лесов и новые технологии: например, организация Global Forest Watch создала специальный онлайн-сервис по мониторингу дефорестации, который в режиме реального времени сообщает об участках, в которых идет уничтожение деревьев.

Автор: Tess Riley
Источник: theguardian.com
31 окт. 18:00

ЛІСИ, ЯКІ ОДА ЗАБРАЛА У «ВОЛИНЬОБЛАГРОЛІСУ», СУД ЗАЛИШИВ ОБЛРАДІ



Вищий адміністративний суд України залишив без задоволення касаційні скарги Волинської ОДА та Державного агентства лісових ресурсів України на скасування рішення Волинської ОДА щодо передачі лісів держлісгоспам, інформують на сайті Волинської облради.

Нагадаємо, в 2011 році «по команді з Києва» з активів комунального підприємства «Волиньагроліс» вилучили 56 тисяч гектарів лісу, а КП залишили банкрутувати. Проте у жовтні 2016 року обласна рада відмінила рішення депутатів попереднього скликання «Про ліквідацію комунального підприємства «Волинське обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Волиньоблагроліс».

30 січня цього року у Волинському окружному адміністративному суді було оскаржено три розпорядження ОДА, якими ліси, що ними користувалися дочірні підприємства КП «Волиньобагроліс», були передані державним лісгоспам у Ківерцівському, Маневицькому та Любомльському районі. Йдеться про розпорядження голови ОДА №14 від 19 січня 2011 року «Про вдосконалення управління лісовим господарством», №15 від 19 січня 2011 року «Про утворення комісії для передачі лісів дочірніх підприємств комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Волиньоблагроліс» до сфери управління обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України» та №232 від 31 травня 2011 року «Про надання лісів у постійне користування».

Волинській обласній раді та КП «Волиньоблагроліс» вдалося довести те, що ці розпорядження виконавчої влади області були прийняті з порушеннями законодавства. Більше того, у держлісгоспів, яким передали ліси «Волиньоблагролісу», навіть не було всіх документів на лісокористування.

«Не хочу навіть казати, як залякували суддів, аби вони не прийняли законного рішення на користь комунального підприємства. Але ми потихеньку йдемо своєю дорогою і з часом повернемо громаді ліс. Адже минулоріч лісу і матеріалів експортували з Волині на 300 мільйонів гривень, а область з цього нічого не отримала», - заявляв голова облради Ігор Палиця в програмі «Актуально» на каналі «Нова Волинь» після завершення судового засідання.

Втім, з Ухвалою суду не погодилося Державне агентство лісових ресурсів України і подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Справу слухали у Львові 13 червня.

Обласній раді та КП "Волиньоблагроліс" вдалося відстояти права обласної громади на альтернативне ведення лісового господарства на Волині.

З цим не погодилися Волинська обласна державна адміністрація та Державне агентство лісових ресурсів України. Вони звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій.

Однак, Вищий адімінстративний суд України залишив без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року.

"Судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних рішень", -- йдеться в Ухвалі Вищого адімінстративного суду України.

Масштаби незаконного вирубування роздуті активістами, - головний лісничий Волині



Перший заступник начальника Волинського ОУЛМГ Віктор Сахнюк розповів про масштаби вирубування лісу, загрозу короїдів та відкриття нових рекреаційних пунктів в області.

Про це йдеться в інтерв’ю «Лісовому віснику».

Перший заступник начальника управління, або головний лісничий у лісовій галузі – це фактично посадовець, відповідальний за відтворення лісу, тобто його якісну посадку і догляд, охорону від самовільних рубок, пожеж, ведення лісового господарства, побічного користування, врешті – за роботу з громадськістю. Фактично це людина, зона відповідальності якої не набагато вужча, ніж самого керівника управління.


Із біографії.

Сахнюк Віктор Анатолійович. Народився в с. Підгаття Маневицького р-ну. Випускник Шацького лісного технікуму (нині лісовий коледж ім. Валенитина Сулька). У Національному лісотехнічному університеті України здобув кваліфікацію спеціаліста у двох напрямках: «Лісове господарство» та «Менеджмент організацій з адміністрування».
Все свідоме життя пропрацював у лісовій галузі Волині, пройшовши всі кар’єрні щаблі.

У 2002 році працював на посаді майстра лісу Чарторийського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», свого часу був пожежним сторожем, кочегаром цього лісництва. У грудні 2002-го Віктор Сахнюк став працювати на посаді помічника лісничого Соф’янівського лісництва Маневицького лісгоспу, а вже згодом – лісничим спочатку Чарторийського, а тоді Вовчецького лісництва (теж ДП «Маневицьке ЛГ»).

У 2011 році був призначений головним лісничим Маневицького лісгоспу, тоді – директором державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство».

Із 12 липня 2016 року займає посаду першого заступника начальника
управління – за результатами конкурсного відбору.
Одружений. Разом із дружиною виховують двох донечок.



– Я так розумію, йдучи за рядками біографії, що ви ніколи іншої цілі, ніж робота в лісовій галузі, перед собою і не ставили.

– Ні, ніколи.

– Може, пішли за прикладом батьків?

– Так, ви правильно помітили. Тато працював у галузі. І дядько тата. Був майстром лісу вже життя на одному обході. Досить сильний лісник. З них хотілося брати приклад.

Завжди у кашкетах, при пагонах, ідеально відпрасованій формі. Сила відчувалася в усьому. Не можна оминути увагою і той факт, що лісник раніше у селі був дуже поважною людиною. Можливо, навіть більш впливовий, ніж голова сільської ради чи колгоспу. Це вже згодом все дещо нівелювалося. Можливо, є в цьому частково й вина самих лісівників. Тож ми нині активно працюємо над тим, щоб повернути довіру до нашої професії. Такі пріоритети визначив начальник управління Олександр Кватирко. Він не лише строго стежить за якістю виконання роботи, а й постійно наголошує на необхідності забезпечення достойних умов праці: це і рівень зарплати – у лісівників вона зараз в середньому сягає близько 7,5 тисячі, і відповідне преміювання, і відпочинок, і забезпечення спецтехнікою, транспортом. Протягом останніх двох років практично всі працівники забезпечені кількома комплектами форми. Переконаний: за кілька років ми повернемо довіру до роботи лісівника.

Так, всі ці фактори разом із лю­бов’ю до самого лісу зробили з мене лісівника. Ніде більше не працював ніколи, ніяких інших цілей не ставлю, сподіваюся, матиму можливість все своє життя бути потрібним лісовій галузі. Бо себе без лісу уявити не можу: ліс – моє життя, натхнення, він має особливу силу для мене.



– І ніколи не було таких моментів, що хотілося все покинути, бо ж таки, напевно, різне було?

– Щоб покинути – думок не виникало. Взагалі. А переломні моменти були, як в усіх. Ви ж читали біографію, бачили, що свого часу довелося працювати навіть кочегаром…

Як зараз пам’ятаю, коли прозвучала пропозиція працювати на посаді помічника лісничого Соф’янівського лісництва. Було страшно. Це ж тоді здавалося: яка відповідальність.

Так само переломним стало призначення лісничим Вовчецького лісництва, куди прийшов після Чарторийського. Щоб ви розуміли, тоді там не було порівняно нічого. Але за досить короткий час завдяки важкій щоденній роботі колективу вдалося дуже багато. Ми відбудували адмінприміщення, будували лісові дороги, купували спецтехніку, оновили автопарк. Досі туди приїжджаю і тішуся, що й я доклав у цей розвиток свої зусилля.


Відкриття рекреаційного пункту «Пролісок», 2016 р.

– Перед призначенням на посаду першого заступника ви були директором державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» – одного з найпотужніших в області.

– Так, Ківерцівський лісгосп дійсно має гарну історію. Зокрема у 2013 році, коли вже я очолював колектив, за результатами підведення підсумків ми займали лідерські позиції. Такі ж здобутки вдалося втримати і у 2014-му. Щоб ви розуміли, у цих змаганнях до уваги беруться всі показники роботи лісгоспу – від лісовідновлення до переробки та рівня зарплати.

Свого часу лісгосп отримав звання Ордена Леніна – один із 4 у Рядянському Союзі. Саме Ківерцівський лісгосп у ті роки вийшов першим на експорт із прищепками та сірниками. Була досить потужна переробка, діяв на повну консервний цех. Але, звісно, не всі періоди розвитку були такими успішними.

Коли прийшов на посаду, ми одразу почали проводити капітальний ремонт приміщень. Відбудували контори всіх 6 лісництв, центральне адмінприміщення, оновили автопарк. За цей час – це 4 роки – було придбано трактори, КамАЗ, також 5 НИВ, 2 позашляховики. Це відбулося, бо на гострій необхідності оновлення автопарку постійно акцентував Олександр Михайлович. І хто би що не казав, це дійсно дало відчутний результат.

Також ми будували рекреаційні пункти. Досі «Пролісок», думаю, ви його не раз бачили, їдучи автодорогою на Маневичі, всі визнають кращим в області. Це приємно. Все це залишиться на роки.
Підприємство було у 5-ці кращих за рівнем заробітної плати, виплачувалася стовідсоткова премія – бо ж усе дуже просто: перший стимул для працівника – це достойна заробітна плата, ми мали кошти на розвиток. Все це результат раціонального лісогосподарювання.


Виїзні навчальні семінари для головних лісничих – з ініціативи Віктора Сахнюка


– Ліс багатовекторний. Про це можна багато говорити. Але давайте розпочнемо з головного – його посадки і вирощування. Весняна лісокультурна кампанія на Волині цього року пройшла дуже гучно і яскраво. Участь в акції брали діти, чиновники, владна еліта, журналісти… Запитаю відверто: все це дає на практиці якийсь результат чи то лише гарна інформаційна картинка?

– І я розпочну відповідь на ваше запитання з головного – тобто з самого початку. Основним завданням – чи то й навіть викликом – для всіх лісівників області і головного лісничого зокрема є вирощення високобонітетних та високопродуктивних лісових культур. Бо для нащадків маємо лишити ще кращий ліс, ніж зараз є. Та й у лісовій галузі все дуже тісно пов’язано: в майбутньому це – прибутки підприємства.

Тож іще восени, в очікуванні весняної лісокультурної кампанії, ми активно взялися за підготовку, не знаючи наперед, якою буде весна: ранньою, посушливою чи затяжною. Взялися й справді активно. Для мене це було вперше на рівні області. Тож дуже хвилювався за вчасність і якість робіт. Ми дали команду головним лісничим підприємств і спільно зі спеціалістами управління взяли все під жорсткий контроль.

Ми прекрасно розуміли: чим більше восени буде очищено площ, тим легше буде навесні. Головні спеціалісти їхали на підприємства, головні лісничі підприємств звітували про зроблене щотижнево. У результаті 80 % площ було підготовлено для посадки ще восени.

Тож коли розпочалася весняна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках», до її проведення були готові фактично на кожному підприємстві. Ви правильно помітили і те, що у ЗМІ потрапила лише яскрава картинка. Саме цей факт також підтверджує правильність наших дій – ми були готові і не мали промахів. Все це результат наполегливої роботи цілого колективу людей.

В результаті приємно було також бути присутнім на колегії Держлісагентства, де підбивалися підсумки акції. Адже виявилося, що із 30 000 учасників на рівні України 12 тисяч були з нашої області. Так само ми стали беззаперечними лідерами за кількістю проведених заходів.

А рівень проведення відзначив навіть заступник голови Держліс-агентства Володимир Бондар, який двічі долучився до посадки лісу в рамках акції на Волині. Приємно, що всі ділянки були достойно підготовлені та якісно очищені.

Та головне навіть не це. Дуже важливо, що посадку лісу ми провели в стислі терміни, вчасно і якісно. Це дає свої плоди. Ми бачимо, що порівняно навіть до попередніх років, відсоток класу лісових культур на кілька порядків вищий. Тож лісові культури було посаджено у ще вологий ґрунт, відповідно – високою є їх приживлюваність. Посадити новий ліс ранньої весни, зважаючи на особливість нашого клімату, дуже важливо, бо ґрунт іще достатньо вологий.

Ця робота триває. Це безперервний процес. Зараз проводяться догляди за лісовими культурами. Такі роботи уже проведено на 95% площі.



– Довкола лісу на Волині піднімається чимало резонансних тем. Зокрема питання незаконних рубок не сходить зі сторінок інтернет-видань і телебачення.

– Питання незаконних рубок в нашій області не стільки проблемне, як обговорюване. На жаль, чимало політичних сил, йдучи до влади, будують на цьому піар-кампанію. Це очевидно: ліс для Волині – крім виконання своєї екологічної функції, займає статус головного економічного ресурсу. Тема лісу близька для кожного, тож кожен «природолюб» у лапках хоче його захистити. І найчастіше чомусь – від лісівників. Які єдині його ж вирощують, за ним доглядають і охороняють.

Не буду стверджувати, що всі факти незаконних рубок сфабриковані. Це не так. На жаль. Є ситуації, які потребують вирішення. І ми їх вирішуємо в межах повноважень та можливостей. Але ті масштаби незаконного вирубування, про які часто говорять, переважно роздуті так званими громадськими активістами або політиками. Нерідко саме тими, хто жодного стосунку до лісу не має.

Судіть самі: щоб посилити лісову охорону, у квітні 2016 року начальник управління Олександр Кватирко ініціює створення мобільних рейдових груп. Їх ми забезпечуємо автомобілями, які принаймні можуть «позмагатися» із автівками, що переважно мають люди, які йдуть до лісу з сокирою. Для якісної роботи оновленої лісової охорони було придбано радіостанції, переносні та стаціонарні, помпові рушниці, намети, ліхтарі та інше. Автомобілі (закупили нові «Рено Дастер») обладнанні GPS-трекерами та відеореєстраторами. Працівники груп забезпечені форменим одягом та взуттям єдиного зразка.

Для них постійно проводимо тренінги та навчання на знання основ Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. Лише нещодавно завершився триденний семінар-навчання, під час якого були теоретичні заняття та практичні – з підвищення навиків самозахисту та боротьби. Ми розробили пам’ятки працівнику Державної лісової охорони, де чітко прописані повноваження, права та обов’язки, документальне оформлення протоколів, а також роз’яснення та рекомендації щодо поведінки при затриманні осіб, які скоїли порушення, працівники проходили атестацію. Досягнута домовленість про співпрацю та допомогу з органами національної поліції з можливим залученням їхніх працівників на проведення рейду.

Аналогів цьому в такому форматі досі немає в Україні.

– Зроблено і витрачено багато. А який результат?

– Додаткова лісова охорона себе цілком виправдала. Лише протягом 2016 року групами оперативного реагування виявлено та притягнено до відповідальності 889 осіб, сума збитків за якими сягає 1,5 млн грн. Цього року вже складено понад 500 протоколів про адмінпорушення. При цьому збитки, завдані лісовому фонду, становлять близько 1,5 млн тис. грн.



– Прокоментуйте, будь ласка, скандальну ситуацію довкола заказника «Зубр».

– Про це, думаю, варто говорити мовою документів. (Віктор Анатолійович перегортає папери і, знайшовши потрібне, продовжує розмову, – авт.). Ось постанова Волинського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року, якою адміністративний позов ДП «Ківерцівське ЛГ» про визнання незаконним та скасування рішення Волинської обласної ради №27/64 від 31 липня 2014 «Про збереження і розвиток природно-заповідного фонду» в частині зміни меж загальнозоологічного заказника «Зубр», задоволено повністю.

Не знаю, чи варто далі говорити про те, наскільки законно чи незаконно були проведені там санітарні заходи. Ще раз наголошую – санітарні. Це означає, що лісівники прибирали з ділянок хворі чи пошкоджені дерева, щоб вберегти і дати можливість нормально рости здоровому лісу. А що таке відведення ділянки під санітарну рубку? Від моменту виявлення до часу призначення санітарної рубки минає час. Адже треба створити комісію, провести лісопатологічне обстеження, визначити осередок. А також пройти численні погодження, оприлюднити на сайтах профільних управлінь та облдержадміністрацій пропозиції. Лише після всіх цих погоджень виписується лісорубний квиток. Його затверджує управління екології та природних ресурсів обл­держадміністрації. Тож говорити про те, що лісівники самі вирішили і зрубали аж ніяк не можна.

Так само голослівним є твердження про те, що лісівники можуть самостійно приймати рішення про збільшення чи зменшення меж заказника. Все це відбувається у результаті численних досліджень науковців, екологів.

Ми в першу чергу зацікавлені у тому, щоб зберегти здорове природне середовище, бо лише ми несемо відповідальність за стан лісу. Наголошую: стовідсоткову відповідальність. Вона покладена лише на лісівників. Не на громадських активістів, не на політиків. У випадку із «Зубром» нас би притягнули до відповідальності і нарахували чималі збитки, якби санітарні заходи не були проведені вчасно. У цій ситуації ми діяли винятково в межах чинного законодавства. І нерідко нормативи, прописані саме під тиском певних громадських активістів, тепер призвели до того, що в лісівників зв’язані руки у подоланні проблеми, якої досі не знав український ліс.

– Ви маєте на увазі проблему масового всихання соснового лісу під дією шкідників?

– Саме так. Говорю про ситуацію, яка набирає катастрофічних масштабів і через зволікання може призвести до екологічного лиха. Ми втрачаємо сосновий ліс, який споконвіку був символом Волині. І знову ж таки постає заполітизоване питання проведення рубок.

Розумієте, лісівники ж не проти самого закону про тишу, не говоримо ми й про те, що санітарні заходи мають проводилися саме в місцях розмноження тварин чи гніздівлі птахів. Але не можемо мовчати, коли в період, як відбувається масовий виліт шкідника, не маємо права проводити санітарних заходів. Фактично даємо можливість короїду вилетіти зі старих місць і успішно заселити нові ділянки. Так, незважаючи на проведені санітарні заходи, маємо вже більше 7 тисяч гектарів хворого лісу. Площа за рік фактично зросла у 5 разів. І знову ж таки: коли ми підняли проблему, коли стали говорити про це на всіх усюдах, у відповідь тепер все частіше чуємо: чому так довго мовчали, бо ж зрубати цей хворий ліс треба було вже давно. Чи не парадокс?

Ми говоримо про це на всіх рівнях. Провели кілька десятків семінарів. Запрошували владу, знаних науковців. На щастя, вже маємо практичний результат. Нас почули депутати обласної ради, які під час чергової сесії проголосували за рішення звернутися до Кабміну та Верховної Ради України щодо внесення необхідних змін до законодавства, питання щодо оголошення надзвичайної ситуації у зв’язку з масовою загибеллю дерев уже піднімалося на засіданні профільної обласної комісії під керівництвом голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Хочу принагідно також відзначити, що Володимир Петрович чи не найбільше з розумінням поставився до проблеми лісу.

– Завершити нашу розмову усе ж хотілося б приємними моментами. Переконана, що у роботі лісівників їх чимало.

– На щастя, наша робота дійсно щедра на приємні моменти. Бо ж просто побувати у доглянутому здоровому лісі – це вже задоволення. А коли ще там добротна дорога, гарна рекреаційна зона – то тим більше.

Ми цього року відбудували відпочинкову базу на Світязі. Там побували до тисячі наших працівників, поверталися з прекрасними відгуками.
Приємно, що вже останні два роки наші люди мають можливість поїхати на море коштом профспілки. Лише цього року оздоровилося понад півтисячі лісівників.

Ми будували та проводили реконструкцію рекреаційних зон. Дійшли у цьому плані вже до такого рівня, що це відзначають німці, поляки, які подорожують нашою Волинню.

Днями у «Воротневі» ми дали старт роботі «Лісівничого молодіжного центру». Першого такого в Україні.

Було запроваджено лісове багатоборство – змагання лісової охорони, аналогів яким немає в Україні. Ми цього року переглянули програму, вдосконалили – провели змагання на значно вищому рівні.

Ми сьогодні відкрито йдемо до людей – відповідаємо на будь-які запитання – це також один із пріоритетів роботи, визначених начальником управління.

Отак маленькими кроками, завдяки нашим лісівничим зусиллями та вашій журналістській небайдужості ми й відродимо ту добру правду про працю лісівника.


Спілкувалася Світлана ГАВРИЛЮК
27 жовтень, 11:49