ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 січня 2018

Позитив року: 2017-ий для колективу «Камінь-Каширськагроліс» був роком хороших змін



Завершився 2017 рік... Для колективу державного підприємства «Камінь-Каширськагроліс» він видався нелегким. Адже, щоб стати на самостійний шлях господарювання, потрібно було докласти багато зусиль. Втім, радію від того, що багато чого нам вдалося досягнути.

Зроблено добротний ремонт робочих кабінетів, побутових приміщень, актового залу, облаштовано навколишню територію, здійснено необхідне комп'ютерне забезпечення робочого процесу, а також багато іншого.

Зміцнили арсенал автопарку. Придбали дві лінії з переробки лісодеревини, 5 тракторів (білоруського виробництва), навантажувач, 4 причіпи, 4 гідроманіпулятори.




Для працівників штатних бригад, які працюють на лісосічних підприємствах при лісництвах лісгоспу, встановили будиночки для обігріву (на холодний період року), закупили для працівників спецодяг – як зимовий, так і літній.

Окремої уваги заслуговує рекреаційний розвиток, позаяк сучасне динамічне життя не уявляється без корисного та змістовного відпочинку, котрий можна провести на природі. Лісівники створюють усілякі зручності для того, аби поціновувачі природи мали можливість належно відпочити та гарно провести вільний час. Облагороджуємо нові та діючі рекреаційні місцини. І радує те, що люди навзаєм цінують наші зусилля: не псують дерев'яних споруд, залишають місця відпочинку після себе прибраними.

Тримаючи курс на розвиток екологічної освіти в районі, цьогоріч при Полицівській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. відкрили кабінет шкільного лісництва. У приміщенні є все необхідне: інформаційні стенди та іншими матеріалами природничої тематики, сучасний телевізор, під'єднаний до супутникового зв'язку тощо.

Загалом на ці цілі видатки підприємства склали 10 млн. 250,1 тис. грн. Це великі кошти. Але найголовніше те, що колективу лісгоспу вдалося здійснити самостійні і відчутні кроки вперед. І впевнений, що лісове господарство й надалі розвиватиметься, приносячи велику лепту у розвиток соціально-економічного потенціалу нашого району.

Користуючись гарною нагодою, вітаємо колег та усіх жителів Камінь-Каширщини з Новорічними та Рідзвяними святами. Бажаємо рясних успіхів і Божих благословень! А також щиросердно зичимо кожній родині спокою, достатку, тепла і зитишку. Миру усім нам і віри у світле та гарне майбутнє!

Олександр Грицай,
директор державного підприємства «Камінь-Каширськагроліс»









21:55 01.01.2018

Деревообробна промисловость Львівщини зросла на 10%






Виробництво у деревообробній промисловості Львівщини протягом 2017 року зросло майже на 10%. Деревини цьогоріч заготовили орієнтовно 1 млн 200 тис. кубометрів. Про це сьогодні, 29 грудня, повідомив директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації Роман Филипів. Також чиновник зазначив, що за 11 місяців збільшився і показник вивозу продукції за кордон.

Передає Національний Промисловий Портал, з посиланням на Zaxid.net.


«Питома вага експорту продукції деревообробки становить приблизно 10% від усіх експортних потоків, які надходять в економіку Львівської області», ‒ зазначив він.

Загалом на Львівщині працює майже 600 деревообробних підприємств. На них переробляють 80% деревини, яку заготовляють на території області. До місцевого та державного бюджетів фірми щороку сплачують понад 200 мільйонів гривень. За останні роки потужності лісгоспів оновили у Славському, Сколівському, Турківському, Рава-Руському, Жовківському, Бузькому, Радехівському та Бродівському лісгоспах.


«Близько 200 тисяч кубометрів деревини ми щороку переробляємо на своїх, тобто державних, підприємствах, а понад 600-700 тисяч кубометрів обробляють приватники», ‒ розповів начальник Львівського обласного управління лісового господарства Анатолій Дейнека.

Тим часом на 30% зменшилися незаконні вирубки лісів. Такого результату вдалося досягнути завдяки спільним рейдам, які організовували охоронці лісових територій, Держекоінспекція та громадські організації. Натомість понад 3 тисячі гектарів ліс на території Львівщини відновили.




Волошин Павло

Головний редактор Національного промислового порталу

01 січня 2018

Как Дед Мороз в Херсоне сосны спас


Почти у каждого человека есть интересные истории, которые произошли накануне или во время встречи нового года.

Некоторые из них родом из детства. Мы попросили херсонцев поделиться своими воспоминаниями и интересными истогриями.

Например, Ирина до сих пор вспоминает свой самый необычный праздник. «Дело было еще в девяностые. Моей маме - школьному учителю - пришла в голову идея, как ребят поздравлять перед Новым годом. Выбирался погожий день, детей на автобусе вывозили на экскурсию по природоведению в лес - кормушки для птиц повесить, поискать следы разных зверюшек. Предварительно в тот же лес приезжала команда в три человека - водитель и два учителя в костюмах Деда Мороза и Снегурочки. Они наряжали на полянке симпатичную елочку и прятали под нее пакетики с подарками. Когда экскурсия "случайно находила" в лесу украшенную елку и к ним выходил настоящий Дед Мороз из настоящего леса - восторгу детскому не было предела! Дедом Морозом был мой двухметровый папа, и костюм у него был очень колоритный. И вот в один год пока ждали детей, отец, будучи уже при полном параде, отошел в лес чуть подальше и слышит стук топора. Выглянул за сугроб - а там несколько браконьеров, рубят сосны. Мой папа подошел к нему тихонько, руку в рукавице на плечо положил и выдал басом: - Что же ты, мужик, елочку мою рубишь? Такого испуга папа еще не видел. Браконьеры побросали топоры, шапки и разбежались в разные стороны. Вот так мой отец спас несколько деревьев».

ХЕРСОН И ОБЛАСТЬ 31 декабря 2017, 21:00


"Мертві" ялинки заполонили Ужгород 1 січня (ФОТО)

 

Сьогодні біля П’яного базару в Ужгороді можна було побачити справжнє ялинкове кладовище.

На цвинтарі не десятки, а сотні зрізаних і покинутих напризволяще дерев.

Хоча ще вчора лісові красуні продавали за завищеною ціною, а нині хто не встиг купити ялинку може взяти її просто безкоштовно. Нереалізовані дерева продавці покинули прямо на місці торгівлі.

Сумно, що із року в рік вирізається стільки молодих і здорових дерев, що так нещадно нищаться Карпати не лише тими вандалами, що продають ліс за кордон, але й самими місцевими мешканцями.

Бо ж напередодні свят електрички, що їдуть в Ужгород були заповнені ялинками.

А тепер у нашому Ужгороді можна побачити такі післяноворічні жахіття, пише zakarpatpost.net





Лісівники Хмельниччини відновили понад півсотні тисяч гектарів лісів

Окрім відновлення лісів, на Хмельниччині насадили майже дві тисячі гектарів молодого лісу
Depo.

Сьогодні 20:26



У лісовому господарстві Хмельниччини підбили підсумки року, що минає, передає Depo.Хмельеницький з посиланням на прес-службу ОУЛМГ.

Так, висівання і садіння на землях лісогосподарського призначення виконали на площі 34,7 тис. га, в тому числі 1,7 тис. га нових лісів. Окрім того, до лісовідновлення зараховано 18,5 тис. гектарів природного поновлення, встановленого під час технічного приймання.

Отже, загалом відновлення лісів відбулося на площі 53,2 тис. га.

З метою запобігання незаконному обігу деревини Державне агентство лісових ресурсів запровадило повноцінний облік деревини на підприємствах, підпорядкованих Держлісагентству.

Вперше у цьому році було започатковано проведення аукціонів з продажу деревини в електронному форматі. Це дало поштовх у напрямку розвитку та осучаснення процесу продажу деревини на аукціонах. Електронний формат робить цей процес прозорим, відкритим, зменшує різного виду корупційні ризики та можливі домовленості.

Нагадаємо, упродовж року лісівники Хмельниччини також переймали міжнародний досвід.

Більше про події Хмельниччини читайте на Depo.Хмельницький

Містечко на Тернопільщині у шоці від ековарварства: зрубано 25 вікових акацій!



У Чорткові замість багатолітніх дерев залишилися потворні обрубки.

«Посадити дерево —  залишити про себе найкращу пам’ять», – вважав Василь Стус. Люди, котрі мешкали у Чорткові в минулому, вочевидь також поділяли цю думку і намагалися залишити по собі отую «найкращу пам’ять». На жаль, історія не завжди берегла її, – пише у «Золотій Пекторалі» Олександр Степаненко із екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений Світ».

Так, ще наприкінці ХІХ століття у місті було втрачено декоративний сад «Старого двору» Потоцьких на Вигнанці. Деморалізовані частини російської армії у 1917 році вирубали історичний парк Садовських-Борковських. Радянська влада у місті вдавалася до репресій не лише стосовно людей. Два великих міських парки: при Монастирі Сестер Милосердя («шаріток») та довкола міської лікарні («каси хворих») також було нею, якщо дозволите, «репресовано» в ході післявоєнної забудови.

Від монастирського  парку до наших днів зберігся лише десяток столітніх австрійських сосен і дві вікові алеї білих акацій – всередині парку та вздовж колишньої вулиці Міцкевича. Ще рік тому ті акації вздовж вулиці  виглядали отак… І отак виглядають нині… Яке з цих фото Вам більше до вподоби?


Літні дерева – вони ж як літні люди – потребують особливого догляду та доволі часто – лікування: підживлення, поливу, вирізання сухих гілок, пломбування дупел, видалення хворих чи аварійних частин… Якщо такий догляд відбувається систематично, дерева можуть рости посеред міста сотні років, даруючи мешканцям красу, прохолоду, усвідомлення неповторності міського краєвиду, будучи мовчазними свідками життя багатьох поколінь людей, набуваючи значення СПАДЩИНИ…

На жаль, у Чорткові фаховий та системний догляд за насадженнями не ведеться вже більше 20 років – з часів ліквідації колишнього «зеленого господарства». У місті зараз немає спеціалізованого підприємства,  яке б  вело облік, здійснювало утримання, охорону та відновлення зелених зон: наших скверів, парків, алей, міських лісів, дерев у водоохоронних зонах. Відсутній уповноважений  орган міської ради, який б відповідав би за  розвиток і контроль у сфері   зеленого  господарства, вів би реєстр насаджень за видовими  складом та віком. Відсутня цілісна програма створення, розвитку та збереження зелених зон. Хоча ще у 2010 році Національним лісотехнічним університетом України розроблявся «Проект комплексної зеленої зони міста Чорткова», вже дві поспіль каденції міської влади демонструють вперте небажання затвердити його своїм рішенням та керуватися ним у своїй діяльності…

Ми радіємо тому, що у справі благоустрою вулиць намітилися позитивні зрушення, що нарешті розпочалося будівництво очисних споруд, що наше сміттєзвалище вже два роки, як не горить… Але чомусь майже немає зрушень у справі зеленого господарства! Це добре, що впродовж двох останніх років почалася робота по реконструкції парку імені Франка. Але ж дерева ростуть не лише у тому єдиному парку! Вже більше трьох років громадськість міста чекає на створення нової зеленої зони у густонаселеному Кадубі, де проживає нині майже половина міста – «Парку Пам’яті Небесної Сотні». Насадження дерев вздовж вулиць у нас «доглядає» практично сама лиш служба електромереж – зводиться той «догляд» до перетворення їх на потворні обрубки. Комунальні служби систематично практикують лише позбавлене будь-якогось сенсу підбілювання дерев вапном до свята Великодня…
Багато знайомих мені людей були обурені тим, як жорстоко були обрубані вікові акації, що не так давно прикрашали центральну вулицю міста. Ці люди зверталися до нас «Зеленого Світу» з вимогою розібратися, хто був ініціатором рубки і обтинання дерев, хто і для чого це зробив!? Адже жодних ліній електропередач та зв’язку на цій стороні вулиці немає, віддаль до будинків велика – тож дерева, здається, нікому не заважали!

До слова, автори згаданого проекту комплексної зеленої зони міста Чорткова, науковці Національного лісотехнічного університету, свого часу пропонували: видалити окремі всихаючі акації, провести економну санітарну обрізку та лікування усіх інших з тим, щоб з часом надати усій алеї заповідний статус…

Ми спробували розбиратися. У відповідь на запит до міського Голови отримали: копії Рішення виконкому про видалення зелених насаджень, Акту їхнього обстеження та Ордеру на видалення. Згідно порядку, встановленого Постановою Уряду, послідовність кроків у цій справі повинна бути така: спочатку заява від фізичної або юридичної особи про потребу видалення зелених насаджень, за нею створення комісії для обстеження їхнього стану, складання нею відповідного Акту та проекту рішення виконкому, сплата заявником відновної вартості видалених дерев (це  вартість,   яка  визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення) … Останнім документом у цьому ланцюжку є Ордер на видалення дерев. У нашому ж випадку все чомусь відбулося за заплутаним сценарієм:  10 жовтня 2016 року виписаний ордер на рубку 25 дерев акації, після того 20 жовтня комісія буцімто їх обстежувала, 4 листопада виконком приймав рішення про видалення…

З самого початку, як  бачимо, спливало доволі багато запитань.

Хто був ініціатором рубки і обрізання дерев – відтак він же мав би бути і платником відновної вартості? У рішення виконкому згадуються «звернення жителів м. Чорткова». Копій цих звернень та прізвищ заявників нам отримати, ясна річ, не вдалося.Хто був платником відновної вартості за видалені дерева? Запитання про те, чи сплатили невідомі нам «жителі м. Чорткова» до міського бюджету 500 гривень відновної вартості згідно Акту обстеження, залишилося без відповіді. Найвірогідніше, ніхто нічого не сплачував. Якось не прийнято у нас платити за зрубані дерева, які до речі, є власністю усієї громади міста.Хто проводив рубку і куди поділася отримана деревина? Рішенням виконкому надано дозвіл на видалення дерев Чортківському ККП. Отриману під час рубки ділову деревину слід було облікувати на складі ККП, а непридатну – вивезти на сміттєзвалище. Допитуємося: чи проводив рубку Чортківський ККП? Виявляється, ні, не проводив. А хто ж проводив? – немає відповіді… А чи можна побачити ту ділову деревину на складі ККП та документацію щодо її обліку? – ні, не можна, бо не було ділової деревини. Це ж треба так: нікому не відомий «чортківський цирульник» звалив 25 вікових акацій – і не отримав деревини, з якої можна нарізати матеріалу на паркові лавки, на опори для саджанців, або на держаки для лопат?! Потім «підстриг» наголо крони інших двох десятків акацій, тих що залишилися – і не отримав при цьому ані кубометра дров? Не менше диво! Мабуть усі стовбури вивіз на сміттєзвалище?…Для чого було проводити обрізання дерев цілої крони, через що їх перетворили на потворні обрубки? Гадаю, більшість людей погодиться з тим, що дерево з кроною, гілками та листям виглядає краще, аніж голий стовбур. Якими ж були мотивації тих, хто радикально підстриг монастирські акації? Відповідь працівників комунгоспу зводилася до того, що у такий спосіб дерева намагалися «омолодити». Ми ж вбачали у цьому чергове порушення правил утримання дерев. Даруйте – забирати у дерева всю крону, намагаючись його «омолодити», то все одно, що літній людині стинати голову, намагаючись побороти її сивину та облисіння…

Який вихід ми бачимо у цій ситуації? Вочевидь, це відновлення системи розвитку зелених зон міста: створення наново комунального «зеленого господарства», затвердження проекту комплексної зеленої зони, розробка відповідної програми, формування реєстру зелених насаджень…
Але оскільки залишалося чимало запитань по описаному тут випадку рубки і обтинання акацій, «Зелений Світ» звернувся ще й до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. Інспекція відреагувала: прибув на місце її співробітник, провів перевірку. З часом ми отримали відповідь, яка зводилася до того, що порушень природоохоронного законодавства в діях Чортківської міської ради по видаленню і обрізанню дерев не встановлено.
Лукава відповідь – хіба не є порушенням несплата відновної вартості за зрубані дерева? Скажете, «якихось 500 гривень – то не гроші!?» У місті щороку видаляється кількасот дерев – якщо дотримуватися чинного законодавства, то за рахунок сплати відносної вартості збереться  чимала сума!
Знову ж лукава відповідь – хіба належним чином, хіба у відповідності до рішення виконкому використана деревина, отримана під час рубки? Вибачайте, шановні інспектори, та власність міської громади просто вкрадено отим законспірованим «чортківським цирульником»!
Як виявилося, держекоінспекція також потрактувала нанесення каліцтва монастирським акаціям, як «омолоджувальне обрізання» і посилалася при цьому на «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України».  Перепрошую, панове, ми також вміємо читати правила! Тож цитуємо їх: «Омолоджувальне  обрізання  виконують  ЛИШЕ в дерев, які добре витримують підстригання  та  обрізання  і  вершина  яких почала  всихати,  а  ріст  пагонів  припинився.  При  цьому сильно вкорочують  (на  1/2  –  3/4  загальної  довжини) старі гілки, ЗАЛИШАЮЧИ,  якщо це можливо, одну-дві  гілки  другого  порядку. Омолоджують дерева навесні,  ПОСТУПОВО  ПРОТЯГОМ ДВОХ-ТРЬОХ РОКІВ». У нашому прикрому випадку «чортківський цирульник» омолоджував дерева радикально та одномоментно: не залишаючи при цьому  жодних гілок, ані цілих, ані вкорочених…

Крім того, зверніть увагу на те, що згадані Правила утримання дають вичерпний перелік порід дерев, які добре піддаються омолоджувальному обрізанню: це верба, липа, тополя, з хвойних – ялина колюча, модрина. Як бачимо, у цьому переліку немає акацій, або по-науковому – робіній.
Мій прогноз – після так званого «омолодження» усі ті дерева впродовж одного-двох років всохнуть і їх доведеться видаляти остаточно – що здається і ставилося за мету з самого початку. І тоді мабуть по стовбури і дрова після рубки знову приїде наш таємничий «цирульник».

Чому у такого роду випадках ми з владними посадовцями часто говоримо немовби різними мовами? Чому закони – начебто однакові для усіх – читаємо й трактуємо по-різному. Гадаю, через відмінності у цінностях. Просто для одних з нас дерева у місті є частиною ЖИВОЇ ПРИРОДИ, старі дерева – СПАДЩИНОЮ. Для інших вони – щось на кшталт вертикального складу деревини. За їхньою логікою, якщо досягло дерево вікової межі росту – йому пряма дорога на дрова. І ще – для одних міська громада – це люди, з правами яких слід рахуватися. Для інших – це отарка, якою можна всіляко маніпулювати…

Наостанок: традиція пошани і збереження вікових дерев властива європейській культурі. Так Київ пишається своєю 400-літньою «Липою Петра Могили». А от один з найвідоміших у Польщі дерев-патріархів, «Дуб Бартек», відвідують щороку до 150 тисяч туристів. Загалом же у нашого західного сусіда  надано заповідний статус 53-м тисячам вікових дерев! Англійці ж вважають, що збережені багатовікові дерева Англії – це додаткове свідчення  багатовікових коренів нації!  Але ж і ми у своєму Чорткові хотіли б приваблювати до міста туристів! І ми хотіли б бачити матеріальні свідчення багатовікової історії міста!  Є ще така французька приказка: «Існують дві речі, недоступні самому Богові: створити старе дерево і родовитого шляхтича». Схоже, так воно і є  – і на то нема ради, – у розпачі пише Олександр Степаненко.

 Січ 01, 2018, 09:22

Що американці роблять з ялинками після свят: цікава альтернатива

  
Про це повідомляє видання The Verge. 

Так, співробітники департаменту ввели в звичай нову альтернативу - викидати сухі залишки ялинок в озера. Для того щоб ті своїм чином створювали так звані рифи, в яких можуть ховатися мальки, щоб їх не з'їли великі риби. 

Адже ялинки можуть прекрасно відтворити рельєф озера і стимулювати зростання водоростей. Таким чином, їли також мають можливість врятувати екосистему озер в цілому. 

"Якщо уявити дно озера без рослинності, воно голе, можна сказати, двомірне. Помістивши ці рифи в озеро, ви створюєте тривимірний простір для риб. Ви просто створюєте цілу екосистему ", - зазначив фахівець по рибному промислу Каліфорнії Джозеф Салліван.

Для цього експерти скріплюють по 2-3 дерева, а потім викидають у воду з 25-кілограмовим вантажем, інакше дерева будуть просто плавати на поверхні води. Дерева перегниває в воді приблизно за 4-5 років. 

Як повідомлялося раніше в "УРА-Інформ", найвища в світ новорічна ялина мала висоту 110,35 метра і діаметр - 35 метрів. І поставили її влади міста Мехіко на проспекті Пасьо-де-ла-Реформа в 2009 році. Протягом двох місяців новорічного велетня встановлювали 200 робочих, які використовували майже 330 тонн будівельних лісів для установки такого дерева.

Сьогодні, 11:45 | Суспільство

В Україні скасовано ПДВ на ввіз  обладнання для лісопереробної галузі і надано розстрочку на його виплату за два роки 




01.01.2018, 12:00

Геннадій Зубко: Урядом прийняті важливі рішення щодо розвитку лісопереробної галузі

 З наступного року в Уряді прийняли важливі рішення щодо розвитку лісопереробної галузі. Це скасування ПДВ на ввіз відповідного обладнання і надання розстрочки на його виплату за два роки. Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр — Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у рамках робочої поїздки на Рівненщину, відвідавши ТОВ «Українські лісопильні».

 За його словами, підприємство, яке ввозить в Україну обладнання, працюватиме без сплати ПДВ і не відволікатиме кошти на етапі запуску. Він наголосив, що таке рішення заощаджує кредитні ресурси і зменшує навантаження на вартість продукції. «Саме головне – кошти, які будуть залишатися на підприємстві не будуть оподатковуватися. Таким чином держава засвідчує підтримку інвесторів і людей, готових працювати в Україні», — зауважив Зубко.

 Він зазначив на важливості створення нових робочих місць та забезпечення інвестиційного клімату. «Таким чином ми забезпечуємо доходи громадян і зможемо за рахунок податків інвесторів побудувати якісну інфраструктуру», — підкреслив Геннадій Зубко.

 Довідково:

 ТОВ «Українські лісопильні» обладнане за європейськими стандартами з високоавтоматизованим виробництвом. Наразі завершено випробування останньої виробничої ланки – цеху сухого сортування, отримуються фінальні дозвільні документи.

 Передбачається використовувати 100% лісосировини з регіональних поліських лісів, що мають сертифікат походження FSC. Підприємство планує переробляти при повній потужності 600 тис. кубометрів лісу на рік. Обсяг виробництва пиломатеріалів (готової продукції) – 300 тис. куб. метрів у рік.

 Загальний обсяг інвестицій проекту становить 25 млн.євро. Передбачається створення на підприємстві 150 нових робочих місць.

  Прес-служба Віце-прем’єр-міністра України

http://buknews.com.ua/page/v-ukraini-skasovano-pdv-na-vviz-obladnannia-dlia-lisopererobnoi-haluzi-i-nadano-rozstrochku-na-ioho-vyplatu-za-dva-roky.html

Вырубка лесов в Карпатах привела к серьезным последствиям для экосистемы Украины, - эколог

Хищническая вырубка леса в Карпатах негативно отобразилась не только на масштабности паводков в регионе, но и на климате и экосистеме всей Украины.

Об этом в эфире ObozTv заявила глава Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко.

Уже на протяжении 20 лет Украина, западные регионы страны, страдают от паводков. И их масштабы могли бы быть значительно меньше. Это природное явление: увеличивается количество осадков, воды в реках, и они разливаются в своих поймах. Но если река застроена, забита ее проточность, если строятся малые ГЭСы, то масштабы наводнений увеличиваются», — констатировала она.

По ее словам, лесистость Карпат помогала растянуть на всю весну таяние снега в горах.

«Самое страшное от вырубки целых склонов – эти леса забирали на себя влагу. Например, если зимой там выпадал снег, то только в мае он там начинал таять. То есть, корневая систем леса надолго задерживала влагу, вся вода под первыми лучами солнца не слетала в реки», — отметила эколог.

Также Тимочно подчеркнула важность Карпат для всей Украины.

«Вырубка лесов – это существенная проблема не только карпатского региона. Карпаты – это климатообразующий фактор всей Украины. Влажный карпатский воздух потом Полесьем переходит на восток и юг. Откуда черноземы берут влагу? Уничтожая карпатские леса, мы уничтожаем не только Карпатам, а уничтожаем всю страну», — подытожила она.

Хвыля

Лесное хозяйство: Отрасль наводнили люди с улицы и бывшие силовики

 

лесное хозяйство

Украина – единственная страна в Европе, которая не имеет ни национальной лесной политики, ни государственной программы развития лесного хозяйства. Одна из самых прибыльных отраслей страны буквально пущена на самотек. Добавим сюда еще долгое отсутствие главы Государственного агентства лесных ресурсов и получим отличное поле деятельности для мошенников и темных личностей.

Кто все эти люди?

И вот пока Госагентство «без головы», на руководящие должности в областные управления лесного и охотничьего хозяйства (ОУЛОХ) попадают люди без профильного образования, с криминальным прошлым или просто чьи-то друзья и подруги.

Например, чтобы начальником Черниговского ОУЛОХ стал Александр Демченко, конкурс пришлось проводить дважды, так как он не смог с первого раза сдать тестовые задания.

С назначением начальником ОУЛОХ Ивано-Франковской области Руслана Осташука также произошел скандал. Сначала он чудом сдал тестовое задание, ударив для этого по клавишам компьютера всего несколько раз, а затем как новая метла начал увольнять с должностей заслуженных работников.

Замом Руслана Остащука также стал человек далекий от лесного хозяйства, бывший сотрудник СБУ Олег Ярошик, за которым тянется шлейф темных делишек.

Знаменитым он стал, когда в 2015 году в его автобусе было найдено 2,6 тонны янтаря. На этом деле тогда еще хорошо пропиарились премьер-министр Арсений Яценюк и глава МВД Арсен Аваков. Интересно, что Ярошику удалось выйти сухим из воды и вот теперь он заместитель областного управления лесного и охотничьего хозяйства.

За годы своей службы, судя по его декларации, он сумел обзавестись двумя квартирами в Запорожской и Ровенской области, а также частным домом. Вместе с женой у них есть сбережений на 540 тыс. гривен наличными и 70 тыс. долларов. Как для госслужащего человек он явно не бедный.

Помимо всего этого на сегодняшний день он также является владельцем предприятия «Инжбудкомплект», которое торгует насосами.

В Волынской области тоже не обошлось без одиозных назначений. Новым директором Шацкого национального природного парка стала Мария Христецкая, которую продвинул на эту должность глава Волынского ОУЛОХ Александр Кватирка. Вот дошло до того, что на важные руководящие должности легко можно назначить свою подругу или любовницу.

Беспредел

Открытым остается вопрос, куда смотрят общественные советы? Почему они не вмешиваются? Они тоже в доле или просто закрывают на это глаза?

Одно несомненно, что тех людей, которые пытаются бороться с этим беспределом сразу же увольняют с работы. В том же Ивано-Франковском ОУЛОХ после назначения начальником Руслана Остащука был уволен главный лесничий Роман Олейник, который также боролся за эту должность. Новый руководитель (бывший историк) не нашел общего языка с высококвалифицированным специалистом и уволил его. Наверное, поэтому многие лесники молчат и в голос не выказывают своего возмущения тем, что сейчас творится в лесном хозяйстве по всей стране.

После всего вышесказанного не сильно удивляет и то, что Национальное агентство по вопросам предупреждения коррупции внесло предписание заместителю главы Государственного агентства лесных ресурсов Владимиру Бондарю. Его подозревают в нарушении требований антикоррупционного законодательства и сейчас инициировано расследования его работы. Даже в самых верхах агентства у чиновников «рыльце в пушку».

Поэтому не сильно удивляет весь этот хаос с «левыми людьми» в ОУЛОХ, которые сейчас подминают под себя отрасль.

«Лесные менты»

Интересным фактом является то, что в лесное хозяйство все больше интегрируются люди, проработавшие в силовом блоке.

Ярким примером является бывший сбушник Олег Ярошик, а также новый заместитель начальника Житомирского областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Мазарчук. Судя из его резюме львиную долю своей жизни, он посвятил работе в структуре МВД.

Надо добавить, что нынешний заместитель начальника Житомирского областного управления лесного и охотничьего хозяйства человек не бедный, как и его коллега из Ивано-Франковской области. Судя по его декларации, он имеет квартиру в 40 квадратных метров, два земельных участка в Житомирской области и автомобиль ВАЗ. Но, как это водится у многих чиновников, неофициально Мазарчук владеет шикарным домом и дорогущим Ленд Круизером, которые записаны на его родственников.

Интересно будет посмотреть на его банковские счета через год, после того, как он проработает 12 месяцев на своей должности. Вероятнее всего его прошлый опыт в «органах» поможет ему удвоить, а может и утроить нынешний капитал. Точнее, обогатить тестя, жену и, возможно, даже младенцев – не на себя же записывать все это добро.

Если со стороны сейчас посмотреть на ситуацию, сложившуюся в украинском лесном хозяйстве, то можно сказать лишь одно – чем дальше в лес, тем больше шансов встретить бывшего мента.

И становится не понятным, как власть собирается реформировать эту отрасль. С кем проводить реформы? С бывшими участковыми и историками? Почему премьер-министр, а также министр аграрной политики молча смотрят на все это? Кто ответит за этот бардак в кадровой политике лесного хозяйства? Вопросов очень много, но видно ответы мы получим лишь тогда, когда, наконец, будет назначен глава Государственного агентства лесных ресурсов. Вопрос лишь – когда это произойдет?

from-ua.com

http://strichka.com/item/73179634