Як самовіддано працюють лісівники Черкащини для захисту і збереження лісів, як вони мужньо і відповідально діють для стабілізації ситуації в умовах погодних катаклізмів, область переконалася під час буреломів улітку минулого року і особливо цієї зими, коли під вагою мокрого снігу на тисячах гектарів лісових площ падали дерева, в тому числі й на дороги та лінії електропередач, безліч автомобілів застрявало в снігових заметах. Тоді на боротьбу зі стихією вийшли працівники всіх держлісгоспів області, які входять до складу Черкаського обласного управління лісового і мисливського господарства, яке не один рік очолює Олександр Дзюбенко. Саме лісівники в ці найважчі для життєдіяльності області дні діяли оперативно і злагоджено: власною технікою розчищали дороги від обледенілих заметів, звільняли їх та електродроти від деревопадів, витягали машини зі снігових пасток, підвозили водіям продукти харчування.
— Олександре Миколайовичу, втрати від січневого снігопаду для лісової галузі області надзвичайно великі. Подібних аномалій не пам’ятають навіть старожили.
— Найбільше постраждали соснові насадження у п’яти лісгоспах області — Черкаському, Золотоніському, Канівському, Корсунь-Шевченківському та Смілянському. Особливо ж великі втрати в Черкаському лісгоспі — тут пошкоджених дерев виявлено вже більш, ніж на 1,5 тисячі гектарах лісових угідь. Загалом, за попередніми підрахунками площа пошкоджених лісових насаджень в області становить понад чотири тисячі гектарів. Якщо говорити про кубомасу, то це десь приблизно 90-100 тисяч кубометрів деревини.
За всіма ознаками те, що відбулося на водохрещенські дні, можна класифікувати стосовно постраждалих лісів, як надзвичайну ситуацію. От тільки в Національному класифікаторі надзвичайних ситуацій, в якому впорядковані ознаки НС і який застосовується для прийняття відповідних рішень на державному та місцевому рівнях, лісові насадження не значаться. В ньому обумовлені НС при погодних катаклізмах для плодових дерев, виноградників, але — не для лісів. І це неправильно, оскільки за державної підтримки був би інший підхід до робіт та інший темп їх виконання.
Наразі всі роботи з подолання наслідків негоди покладено виключно на лісгоспи області. І ми їх виконаємо. Ліси будуть упорядковані. Окрім того, січневий сніголам показав, наскільки можуть бути небезпечними для життя і здоров’я людей лісові насадження понад дорогами, лініями електропередач, біля населених пунктів. Тож зараз першочергово прибираються поламані, потенційно небезпечні, з пошкодженою кореневою системою дерева. І ми просимо громадян з розумінням поставитися до таких рубок, які відбуватимуться заради запобігання аварійним ситуаціям під час негод. А як ми бачимо, зміни в кліматі через глобальне потепління можуть піднести нам будь-які «сюрпризи».
— Ліси Черкащини — одні з найкрасивіших і найпродуктивніших в Україні. Видно, яку працю в них вкладено. Й обласне управління лісового та мисливського господарства за підсумками своєї діяльності з року в рік займає лідируючі позиції в загальногалузевих рейтингах. І 2017 рік не став винятком з цілого ряду показників.
— За цими досягненнями — щоденна і далеко не легка робота працівників усіх десяти лісгоспів, які входять до складу обласного управління. Це висококваліфіковані фахівці, які віддані лісовій справі, всім серцем люблять ліс і роблять усе для його розвитку та захисту. І я за це їм щиро вдячний.
Ми не тільки раціонально користуємося та зберігаємо те лісове багатство, яке залишили нам попередні покоління лісівників, а й примножуємо його.
Так, минулого року відтворення лісів було проведене на площі 1781 гектар, що становить 106 відсотків до річного завдання. В тому числі, створено 1488 гектарів нових лісових культур. Приживлюваність лісових культур досягла 87 відсотків. І це, зважте, при спекотному і посушливому літі та травневих морозах.
Лісові розсадники були посіяні на площі 16,6 гектари (127,6 % до річного плану), в них вирощено 10,5 мільйона сіянців. Заготовлено майже 50 тонн лісового насіння сосни звичайної, дуба, горіха чорного. Ми дбаємо про майбутнє наших лісів, їх розвиток, тож від насіння до сіянця, високопродуктивного дерева — всьому процесу вирощування лісу приділяється неослабна увага.
До речі, за 10 попередніх років лісівниками Черкащини вирощено понад 160 мільйонів сіянців різних порід, висаджено лісів на загальній площі в 13,5 тисяч гектара. Думається, це переконливий приклад того, як дбають лісівники про відтворення лісових масивів, їх упорядкування та розвиток. У нас немає спустілих від рубок лісосік — усі засаджені сіянцями різних лісових порід.
— Заготівля деревини — це теж одна зі складових діяльності лісгоспів.
— Лісова галузь — це виробництво, яке працює як для відтворення лісів, їхнього розвитку і захисту, так і в економічному напрямку, необхідному державі й суспільству.
Так, від усіх рубок минулого року лісгоспами області було заготовлено 673,8 тисяч кубометрів деревини. Обсяг реалізованої лісгоспами продукції склав 726 мільйонів гривень. Держлісгоспами отримано чистого прибутку 83,6 мільйона гривень. На ведення лісового господарства спрямовано 258,3 мільйони гривень власних коштів держлісгоспів, 40 мільйонів гривень — на освоєння капітальних інвестицій.
До зведеного бюджету сплачено 296,3 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. 57 мільйонів гривень сплачено єдиного соціального внеску. Найбільші суми податків та зборів відрахували держлісгоспи: Кам’янський — 64,6 мільйона гривень, Смілянський — 53,6 мільйона гривень, Уманський — 47,7 мільйона гривень.
Взагалі ж, усі наші лісгоспи спрацювали прибутково. А отже змогли придбати нову техніку — 10 вантажних автомобілів, п’ять тракторів МТЗ, 15 легкових та спеціальних автомобілів для працівників лісової охорони, два гідроманіпулятори, екскаватор, деревообробне та ґрунтообробне обладнання та ін. В лісгоспах застосовуються нові технології, сучасна техніка, як, приміром, квадрокоптери, фотопастки, тепловізори, діють 15 телевізійних систем відеоспостереження, функціонує 26 лісових пожежних станцій, обладнаних пожежними машинами, модулями тощо. Наші лісгоспи — це підприємства сучасного рівня, де робиться все для полегшення трудомістких процесів. Відповідно зростає продуктивність праці, зарплата працівників.
І все ж залишається ще немало питань, які потребують урегулювання. Так, сьогодні лісівники продовжують балансувати – з одного боку екологи, які вимагають зменшувати рубки, з іншого боку деревообробники, яким не вистачає заготовленої деревини. Уся необроблена деревина виставляється на аукціон, на якому і формується ціна лісопродукції. Питання ж удосконалення порядку реалізації необробленої деревини так і не вирішено, а дискусії щодо цього точаться вже не один рік. Давно потрібні законодавчі зміни – мають бути встановлені чіткі квоти для деревообробників, повинен бути обумовлений суворий перелік усіх необхідних дозвільних документів для допуску до аукціону з продажу деревини. Це, в свою чергу, унеможливить функціонування “чорних пилорам” та захистить тих деревообробників, які працюють легально, створюють робочі місця та сплачують податки до державного бюджету.
— Українські ліси завжди мали статус державних. Але чи буде так після прийнятої урядом «Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року»?
— Лісівники України вже провели акцію протесту проти зініційованої Кабінетом Міністрів України «Стратегії», до створення якої не були залучені фахівці галузі, експерти, громадськість. В області наші протестні вимоги підтримали обласні керманичі.
Ідея урядової концепції, розробленої Міністерством аграрної політики та продовольства України, полягає в тому, щоб кардинально змінити систему управління в лісовій галузі, створивши для цього окрему структуру господарювання з корпоративними правами. Тобто, замість децентралізації отримаємо централізовану надбудову в Києві, яка й розпоряджатиметься всіма господарсько-фінансовими питаннями.
Створення такої компанії — це шлях для приватизації лісів, монополізації лісових і господарських ресурсів у приватних руках, доведення до банкрутства деревообробного сектору, погіршення санітарного стану лісів, оскільки в період реорганізації нікому буде проводити в лісах оздоровчі заходи. А ще — втрата професійних кадрів, зубожіння сільського населення, бо ті, хто працює сьогодні в лісгоспах залишаться без роботи. Відбудеться занепад інфраструктури самих сіл, які втратять суттєві кошти до своїх бюджетів тощо. Небезпека від такої стратегії полягає ще й у тому, що ліси, потрапивши в приватні руки, можуть бути вирубані під корінь, оскільки займатися їх вирощуванням бізнесу буде просто невигідно.
У лютому у Львові було проведено виїзне засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, на якому було розглянуто на противагу урядовій «Стратегію розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року», підготовлену фахівцями Держлісагентства України, з залученням міжнародних експертів, профспілок, громадськості. Саме цей проект, як на моє глибоке переконання, й повинен стати основою реформи лісової галузі. Він дає можливість зберегти ліси, забезпечити екологічну і соціальну стабільність, фінансову підтримку лісової структури, вирішує цілу низку управлінських, логістичних, земельних та інших питань.
— Попереду — весна.
— І як завжди, ми саджатимемо ліси. Цього року заплановано відтворення лісів на площі 1245 гектарів. Це будуть в основному лісові культури сосни звичайної, дуба звичайного і червоного, горіха чорного. Більше, ніж на десяти гектарах лісових розсадників буде висіяне насіння основних лісоутворюючих порід. Продовжимо роботу з будівництва нових і реконструкції діючих теплиць у держлісгоспах, облаштування сучасних систем поливу, встановлення крапельного зрошування.
Традиційно буде проводитися щорічна акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», до участі в якій запрошуємо школярів, студентів, громадськість, представників виконавчої влади та місцевого самоврядування. Скільки душі й праці ми всі — спільно — вкладемо в розвиток наших лісів, стільки вони нам і віддячать — чистим повітрям, захистом, неповторною лісовою красою, впевненістю в майбутньому.
Наталя Віргуш, газета “Черкаський край”, лютий 2018р.
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
— Олександре Миколайовичу, втрати від січневого снігопаду для лісової галузі області надзвичайно великі. Подібних аномалій не пам’ятають навіть старожили.
— Найбільше постраждали соснові насадження у п’яти лісгоспах області — Черкаському, Золотоніському, Канівському, Корсунь-Шевченківському та Смілянському. Особливо ж великі втрати в Черкаському лісгоспі — тут пошкоджених дерев виявлено вже більш, ніж на 1,5 тисячі гектарах лісових угідь. Загалом, за попередніми підрахунками площа пошкоджених лісових насаджень в області становить понад чотири тисячі гектарів. Якщо говорити про кубомасу, то це десь приблизно 90-100 тисяч кубометрів деревини.
За всіма ознаками те, що відбулося на водохрещенські дні, можна класифікувати стосовно постраждалих лісів, як надзвичайну ситуацію. От тільки в Національному класифікаторі надзвичайних ситуацій, в якому впорядковані ознаки НС і який застосовується для прийняття відповідних рішень на державному та місцевому рівнях, лісові насадження не значаться. В ньому обумовлені НС при погодних катаклізмах для плодових дерев, виноградників, але — не для лісів. І це неправильно, оскільки за державної підтримки був би інший підхід до робіт та інший темп їх виконання.
Наразі всі роботи з подолання наслідків негоди покладено виключно на лісгоспи області. І ми їх виконаємо. Ліси будуть упорядковані. Окрім того, січневий сніголам показав, наскільки можуть бути небезпечними для життя і здоров’я людей лісові насадження понад дорогами, лініями електропередач, біля населених пунктів. Тож зараз першочергово прибираються поламані, потенційно небезпечні, з пошкодженою кореневою системою дерева. І ми просимо громадян з розумінням поставитися до таких рубок, які відбуватимуться заради запобігання аварійним ситуаціям під час негод. А як ми бачимо, зміни в кліматі через глобальне потепління можуть піднести нам будь-які «сюрпризи».
— Ліси Черкащини — одні з найкрасивіших і найпродуктивніших в Україні. Видно, яку працю в них вкладено. Й обласне управління лісового та мисливського господарства за підсумками своєї діяльності з року в рік займає лідируючі позиції в загальногалузевих рейтингах. І 2017 рік не став винятком з цілого ряду показників.
— За цими досягненнями — щоденна і далеко не легка робота працівників усіх десяти лісгоспів, які входять до складу обласного управління. Це висококваліфіковані фахівці, які віддані лісовій справі, всім серцем люблять ліс і роблять усе для його розвитку та захисту. І я за це їм щиро вдячний.
Ми не тільки раціонально користуємося та зберігаємо те лісове багатство, яке залишили нам попередні покоління лісівників, а й примножуємо його.
Так, минулого року відтворення лісів було проведене на площі 1781 гектар, що становить 106 відсотків до річного завдання. В тому числі, створено 1488 гектарів нових лісових культур. Приживлюваність лісових культур досягла 87 відсотків. І це, зважте, при спекотному і посушливому літі та травневих морозах.
Лісові розсадники були посіяні на площі 16,6 гектари (127,6 % до річного плану), в них вирощено 10,5 мільйона сіянців. Заготовлено майже 50 тонн лісового насіння сосни звичайної, дуба, горіха чорного. Ми дбаємо про майбутнє наших лісів, їх розвиток, тож від насіння до сіянця, високопродуктивного дерева — всьому процесу вирощування лісу приділяється неослабна увага.
До речі, за 10 попередніх років лісівниками Черкащини вирощено понад 160 мільйонів сіянців різних порід, висаджено лісів на загальній площі в 13,5 тисяч гектара. Думається, це переконливий приклад того, як дбають лісівники про відтворення лісових масивів, їх упорядкування та розвиток. У нас немає спустілих від рубок лісосік — усі засаджені сіянцями різних лісових порід.
— Заготівля деревини — це теж одна зі складових діяльності лісгоспів.
— Лісова галузь — це виробництво, яке працює як для відтворення лісів, їхнього розвитку і захисту, так і в економічному напрямку, необхідному державі й суспільству.
Так, від усіх рубок минулого року лісгоспами області було заготовлено 673,8 тисяч кубометрів деревини. Обсяг реалізованої лісгоспами продукції склав 726 мільйонів гривень. Держлісгоспами отримано чистого прибутку 83,6 мільйона гривень. На ведення лісового господарства спрямовано 258,3 мільйони гривень власних коштів держлісгоспів, 40 мільйонів гривень — на освоєння капітальних інвестицій.
До зведеного бюджету сплачено 296,3 мільйона гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. 57 мільйонів гривень сплачено єдиного соціального внеску. Найбільші суми податків та зборів відрахували держлісгоспи: Кам’янський — 64,6 мільйона гривень, Смілянський — 53,6 мільйона гривень, Уманський — 47,7 мільйона гривень.
Взагалі ж, усі наші лісгоспи спрацювали прибутково. А отже змогли придбати нову техніку — 10 вантажних автомобілів, п’ять тракторів МТЗ, 15 легкових та спеціальних автомобілів для працівників лісової охорони, два гідроманіпулятори, екскаватор, деревообробне та ґрунтообробне обладнання та ін. В лісгоспах застосовуються нові технології, сучасна техніка, як, приміром, квадрокоптери, фотопастки, тепловізори, діють 15 телевізійних систем відеоспостереження, функціонує 26 лісових пожежних станцій, обладнаних пожежними машинами, модулями тощо. Наші лісгоспи — це підприємства сучасного рівня, де робиться все для полегшення трудомістких процесів. Відповідно зростає продуктивність праці, зарплата працівників.
І все ж залишається ще немало питань, які потребують урегулювання. Так, сьогодні лісівники продовжують балансувати – з одного боку екологи, які вимагають зменшувати рубки, з іншого боку деревообробники, яким не вистачає заготовленої деревини. Уся необроблена деревина виставляється на аукціон, на якому і формується ціна лісопродукції. Питання ж удосконалення порядку реалізації необробленої деревини так і не вирішено, а дискусії щодо цього точаться вже не один рік. Давно потрібні законодавчі зміни – мають бути встановлені чіткі квоти для деревообробників, повинен бути обумовлений суворий перелік усіх необхідних дозвільних документів для допуску до аукціону з продажу деревини. Це, в свою чергу, унеможливить функціонування “чорних пилорам” та захистить тих деревообробників, які працюють легально, створюють робочі місця та сплачують податки до державного бюджету.
— Українські ліси завжди мали статус державних. Але чи буде так після прийнятої урядом «Стратегії реформування лісового господарства України на період до 2022 року»?
— Лісівники України вже провели акцію протесту проти зініційованої Кабінетом Міністрів України «Стратегії», до створення якої не були залучені фахівці галузі, експерти, громадськість. В області наші протестні вимоги підтримали обласні керманичі.
Ідея урядової концепції, розробленої Міністерством аграрної політики та продовольства України, полягає в тому, щоб кардинально змінити систему управління в лісовій галузі, створивши для цього окрему структуру господарювання з корпоративними правами. Тобто, замість децентралізації отримаємо централізовану надбудову в Києві, яка й розпоряджатиметься всіма господарсько-фінансовими питаннями.
Створення такої компанії — це шлях для приватизації лісів, монополізації лісових і господарських ресурсів у приватних руках, доведення до банкрутства деревообробного сектору, погіршення санітарного стану лісів, оскільки в період реорганізації нікому буде проводити в лісах оздоровчі заходи. А ще — втрата професійних кадрів, зубожіння сільського населення, бо ті, хто працює сьогодні в лісгоспах залишаться без роботи. Відбудеться занепад інфраструктури самих сіл, які втратять суттєві кошти до своїх бюджетів тощо. Небезпека від такої стратегії полягає ще й у тому, що ліси, потрапивши в приватні руки, можуть бути вирубані під корінь, оскільки займатися їх вирощуванням бізнесу буде просто невигідно.
У лютому у Львові було проведено виїзне засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, на якому було розглянуто на противагу урядовій «Стратегію розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року», підготовлену фахівцями Держлісагентства України, з залученням міжнародних експертів, профспілок, громадськості. Саме цей проект, як на моє глибоке переконання, й повинен стати основою реформи лісової галузі. Він дає можливість зберегти ліси, забезпечити екологічну і соціальну стабільність, фінансову підтримку лісової структури, вирішує цілу низку управлінських, логістичних, земельних та інших питань.
— Попереду — весна.
— І як завжди, ми саджатимемо ліси. Цього року заплановано відтворення лісів на площі 1245 гектарів. Це будуть в основному лісові культури сосни звичайної, дуба звичайного і червоного, горіха чорного. Більше, ніж на десяти гектарах лісових розсадників буде висіяне насіння основних лісоутворюючих порід. Продовжимо роботу з будівництва нових і реконструкції діючих теплиць у держлісгоспах, облаштування сучасних систем поливу, встановлення крапельного зрошування.
Традиційно буде проводитися щорічна акція «Майбутнє лісу в твоїх руках», до участі в якій запрошуємо школярів, студентів, громадськість, представників виконавчої влади та місцевого самоврядування. Скільки душі й праці ми всі — спільно — вкладемо в розвиток наших лісів, стільки вони нам і віддячать — чистим повітрям, захистом, неповторною лісовою красою, впевненістю в майбутньому.
Наталя Віргуш, газета “Черкаський край”, лютий 2018р.
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
