ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 листопада 2018

Лісівники Станично-Луганського району висадили саджанці сосни на площі 902 гектара


З 2014-го по 2018 рік на території Станично-Луганського району пожежами та від обстрілів бойовиками з непідконтрольної території було знищено 8220 га лісу. Про це повідомляє прес-служба Станично-Луганської райдержадміністрації.

Але завдяки зусиллям працівників Станично-Луганського досвідного лісомисливського господарства ліси відроджуються. Так, вже проведено очищення загиблого лісу на площі 1463 га. Висаджено саджанців сосни на площі 902 га. Заплановано на осінь 2018 року висадку 100 га саджанців, виконано на 1 листопада 2018 року – 80 га.

Павловнія – новий напрямок в агробізнесі. Або як отримати діловий ліс всього за 5 років


Це не казка і не вигадка. На вирощування ділової деревини дійсно може знадобитися всього лише 5 років. Таку феноменальну швидкість росту має унікальне дерево – павловнія. 

Про цей новий і перспективний напрямок агробізнесу в своєму інтерв'ю для farmerscan.com докладно розповів ексклюзивний дистриб'ютор компанії «IN VITRO» S.L. на території України, Олександр Опанасюк. Зустріч проходила безпосередньо в полі, на демонстраційному майданчику інституту імені Л. Погорілого, де розташовані однорічні та дворічні дерева.



FarmerScan
Опубликовано: 1 нояб. 2018 г.

Ліс потребує захисту, - Леонід ГРУБОЙ


Президент України П.Порошенко підписав 3 жовтня 2018 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно з цим Законом, який набуде чинності з 1 січня 2019 року, в декілька разів підвищуються штрафи за незаконну рубку і знищення лісових насаджень. Що означають ці зміни? Чи стануть вони надійним щитом у збереженні лісу? Цікавимося, що думає з цього приводу головний лісничий державного підприємства «Славутське лісове господарство» Леонід ГРУБОЙ:

- Леоніде Дмитровичу, чим викликані ці зміни в лісовій політиці нашої держави? Адже їх введення означає ще й відповідне коригування в цьому плані Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів. Заради чого має бути проведена така кропітка робота: аби не знищувалися ліси?

- Так, масштаби лісозаготівель в Україні подекуди, попри мораторії та заборони, збільшуються швидкими темпами. Доводиться ж додатково вирубувати суцільними санітарними рубками соснові насадження, пошкоджені верхівковим короїдом. Проте, на наш погляд, загальний обсяг заготівель деревини значно менший від обсягу щорічного приросту, що не дає підстав говорити про знищення лісів. У всякому разі, нашим лісгоспом обсяги рубок, пов’язаних із веденням лісового господарювання, та рубок головного користування ніколи не перевищували дозволених, науково обґрунтованих і узгоджених із відповідними природоохоронними відомствами норм.

- Ви говорите про діяльність підприємства, та в українському суспільстві давно побутує думка, що непоправної шкоди лісам заподіюють «чорні» лісоруби. То, може, саме проти них спрямовані оті нововведення до законів держави щодо незаконної порубки ? Чи в нас таких немає?

- Лісова охорона ДП «Славутське лісове господарство» спільно з працівниками відділу поліції постійно патрулюють лісові насадження. Лише цього року виявлено більше 10 випадків самовільних рубок. Зрізані дуби вивезли з лісу. На жаль, встановити злодіїв поки що не вдалося.

Принагідно можу згадати факт, коли рейдова бригада лісгоспу одного разу (ще в 2016 році) вночі на території Голицького лісництва, в напрямку Славута-Хоровиця, затримала автомобіль «Мерседес-Бенц», завантажений сортиментами дуба довжиною 3 метри. Тоді було складено акт правопорушення, вчиненого водієм із Сарненського району Рівненської області ( його спільникам, на жаль, вдалося втекти). Після розгляду факту крадіжки лісу в суді, він заплатив 29 тисяч гривень за самовільну рубку двох дубів та заподіяну матеріальну шкоду. Адже взяв усе на себе, не видав своїх спільників.

- Ось ви згадали про 10 порушених кримінальних справ за фактами вчинення незаконних рубок. Чи можете сказати, скільки кубометрів цінної деревини було внаслідок таких самочинних дій вивезено безконтрольно з лісу й на яку суму завдано збитків?

- Якщо не підводить пам’ять, маса деревини «потягла» тоді десь майже 90 кубометрів, а збитки – до півмільйона гривень. Звичайно, це суттєві втрати. Та й у попередні роки нашими лісівниками було виявлено чимало фактів крадіжок дубів, але жоден із них, на жаль, не розкритий правоохоронними органами. А тінь, у такому разі, самі розумієте, падає на працівників лісгоспу, хоч це не має абсолютно ніякого підґрунтя. До речі, лісистість Славутчини на третину вища, ніж в Україні, а це свідчить про наше бережливе хазяйнування в лісах.

- Хто ж, на ваш погляд, зазіхає на дармову ділову деревину?

- Звичайно, це роблять ті, хто займається її збутом (бо має певні замовлення і адреси постачання!), а також ті, хто утримує пилорами… Лише на Славутчині їх можна нарахувати більше двох десятків. Не знаю, чи перевіряють їх податківці, інші державні структури. Але якусь же деревину вони переробляють?! Ну, а в нас, лісівників, повноважень, щоби перевірити їх, немає.

- Виходить, тут знову недопрацьовує поліція? Можливо, хоч тепер, коли суттєво зросли штрафи за перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев, поліціянти частіше зупинятимуть на дорогах автомобілі із завантаженою деревиною й перевірятимуть її походження?

- Так, ця картина добре знайома всім. Ліс часто вивозиться різним транспортом, і якщо на колодах немає відповідних чипів (а в лісгоспі давно діє електронний облік деревини!), то це мало би послужити приводом для огляду документів на легальне перевезення лісової продукції. Зупиняти такі автомобілі ми також не маємо права. А от працівники поліції зобов’язані це робити…

Штрафи, дійсно, відчутно зросли: для громадян – від 255 до 510 гривень, для посадових осіб, причетних до незаконних порубок і пошкодження дерев або чагарників, перевезення чи зберігання їх, знищення або пошкодження лісових культур, навіть молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – від 1275 до 2550 гривень. Відповідні дії, вчинені повторно, збільшують перші штрафи від 510 до 1020, другі – від 1020 до 5100 гривень.

- Крім того, наскільки нам відомо, тепер вводиться ще й кримінальна відповідальність за несанкціоноване вивезення лісу з України. Дивно, що її досі не було…

- Вочевидь, масштаби переміщення через кордони нашої держави (а кримінальна відповідальність законом передбачена саме тут!) поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, необроблених матеріалів, або інших, заборонених до вивозу за межі України, сягнули загрозливих масштабів. Це, безумовно, й спонукало Президента підписати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Так, все правильно – порядок потрібно навести, перш за все, на митниці, щоб її службовці не імітували бурхливу діяльність, а вболівали за стан справ і порядок в нашій державі.

- Давайте повернемося все ж до кримінальної відповідальності. То вона тепер передбачена, як мовиться, на всіх рівнях крадіжок лісу?

- Під кримінал тепер підпадають практично всі порушники лісового законодавства, які спробують перемістити деревину поза митним контролем, і ті, хто заподіє істотну шкоду внаслідок незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту лісу будь-де. За такі незаконні дії, наприклад, збут лісу, штрафи становитимуть від тисячі до тисячі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 25500 гривень. Порушникам може бути також обмежено волю на строк від 3 до 5 років, чи позбавлено волі їх на такий же термін. Особливо це стосується незаконних дій у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду. Тут порушення «тягнуть» на покарання з позбавленням волі від 5 до 7 років.

- Леоніде Дмитровичу, чи не здається вам, що усталений вислів «Ліс – наше багатство», відомий усім з дитинства, тепер багато в чому формує неправильне ставлення до лісових ресурсів, навіть став своєрідним подразником для тих, хтозазіхає на це багатство?

- Саме таким споживацьким настроєм керуються в нашій державі ті лобісти, які прагнуть передати державні лісові ресурси в концесію, – замість того, аби розвивати деревообробну промисловість, меблеве виробництво чи інше. Так, кожен із нас вважає ліс своїм. Бо в цьому домі природи на другий план відходить будь-яка суєта, людина почувається вільно і легко. Дерева щиро діляться з людьми своєю енергією й водночас потребують їхньої допомоги – в оздоровленні природи, збереженні її від зазіхань та злочинних дій будь-кого.

Думаю, після введення в дію нового закону стан справ у лісовій галузі України значно поліпшиться, а на рівні державних правоохоронних та фіскальних органів буде зупинено масштабні факти контрабанди лісу.

На закінчення нашої розмови наголошу ще раз на тому, що Закон, який вводиться в дію з 1 січня 2019 року, встановлює обмеження й для внутрішнього використання необроблених лісоматеріалів. А також посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду.

- Так, це дуже важливий закон! Бо ліси – це дійсно наше спільне багатство, і їх треба усім нам разом берегти та захищати.

Інтерв’ю вела Віра МАЛЬЧУК

Свалявські лісівники навчають школярів любити ліс (ВІДЕО)

Лісівники Свалявського лісгоспу прививають любов до лісу з шкільних років. На базі Дусинського лісництва впродовж більше 10 років діє шкільне лісництво, вихованцями якого є учні старших класів Дусинської ЗОШ I – III ст.



Загалом шкільне лісництво відвідують 20 учнів з 8 по 11класи.

Крім теоретичних занять, керівники гуртка проводять також теоретичні заняття безпосередньо в лісі. Багато вихованців гуртка, в майбутньому, мріють пов’язати свою професійну діяльність з лісничою галуззю. На сьогоднішній день, шкільне лісництво впроваджено в кожному держлісгоспі області та нараховує більше 400 учнів шкільного віку.



31.10.2018 20:45 

"Лісник Януковича" ховається від слідства - Слідство треба зупинити



Слідство у справі колишнього голови Державного агентства лісових ресурсів Віктора Сівця і його дружини, росіянки Марини Журавльової зупинено.

Про це у коментарі Укрінформу повідомила прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Наталія Висоцька.

"Слідство НАБУ у справі Сівця і Журавльової зупинене до їх затримання або оголошення у розшук Інтерполу", - сказала вона.



Прокурор зазначила, що Солом'янський райсуд Києва ще влітку надав дозвіл на затримання Сівця і Журавльової з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. "Вони весь час перебувають за кордоном, тому використати це право ми не можемо, але ми пішли іншим шляхом", - сказала Висоцька.

Зокрема, за її словами, після цього САП звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, що, як зазначає Висоцька, є необхідною умовою для оголошення у розшук Інтерполу. Обидва клопотання про тримання під вартою Сівця і Журавльової Солом'янський райсуд не задовольнив. Прокуратура ці рішення оскаржила.



Апеляційний суд Києва залишив без задоволення клопотання стосовно обрання запобіжного заходу Сівцю. Аналогічне клопотання відносно Журавльової суд задовольнив під час засідання 29 жовтня.

"Для оголошення їх у міжнародний розшук Інтерполу потрібно рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Солом'янський суд нам відмовив у цьому, Апеляційний суд задовольнив лише по Журавльовій", - пояснює прокурор.

За словами Висоцької, наразі слідство "рухається у напрямку заочного засудження" Сівця і Журавльової, а їхнє майно в Україні залишається під арештом.

Як повідомлялося, Генпрокуратура оголосила підозру Сівцю та Журавльовій 26 травня 2016 року. Правоохоронці інкримінують колишньому очільнику ДАЛРУ та його дружині організацію схеми отримання хабарів під виглядом так званих "маркетингових послуг" від іноземних компаній - імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів. Слідчі стверджують, що підозрювані отримали таким чином хабарів на 140 млн грн, які легалізували за допомогою офшорних компаній.

31 травня 2016 року була арештована елітна нерухомість, яка належить родині Сівця. Зокрема, його родина володіє трьома земельними ділянками на Печерську по вул. Мічуріна, на яких розташований маєток площею 1 тис. 85 кв. м. Також у власності Сівця перебуває будинок площею 188 кв. м у селі Старі Безрадичі, що в Обухівському районі. Дружині екс-очільника Держлісагентства належить 95,6% акцій ПАТ "Клеванський лісозавод "Промінь".

За даними правоохоронців, наразі Сівець переховується у Росії.

30 травня 2016 року Сівця та його дружину Журавльову було оголошено у розшук, а 15 листопада - у міжнародний розшук Інтерполу.

Однак у 2017 році Комісія контролю за файлами Інтерполу ухвалила рішення зняти з міжнародного розшуку екс-керівника ДАЛРУ Сівця і його дружину Журавльову через відмову українського суду застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Раніше кримінальну справу відносно Сівця розслідувало Головне слідче управління Генпрокуратури, однак згодом провадження передали до Національного антикорупційного бюро.

31 ЖОВТНЯ, 21:01 • СУСПІЛЬСТВО

Уманський лісгосп вирощує близько одного мільйона сіянців



Щороку Уманський лісгосп вирощує близько одного мільйона сіянців, аби заліснити потрібні площі. Так, цього року було створено 106,7 га лісових культур, висаджено 9,8 га нових лісів на місцях, де раніше вони не росли, та 6,8 га – природного поновлення.

Проте, щоб виростити ліси необхідно чимало часу та зусиль – це надзвичайно довготривалий і клопіткий процес. Створення лісових культур уманські лісівники починають з найпростішого – збору лісового насіння. Щороку збирають понад 10 тонн лісового насіння дуба звичайного, горіха чорного, липи звичайної, клена гостролистого. Після чого проводиться стратифікація насіння та висівання його у розсадники. За сіянцями певний час проводиться догляд та обробка від різних хвороб і шкідників. Проте, найголовніше – усе це має бути зроблено своєчасно, аби отримати якісний посадковий матеріал, – зазначають лісівники.

- При створенні лісових культур посадковий матеріал використовуємо свій, адже садіння лісу повинно пройти у стислі терміни. Саме тому власні розсадники дають змогу викопати, посортувати та висадити сіянці своєчасно, щоб посадковий матеріал не пересихав, – зазначив інженер лісових культур Уманського лісгоспу Галина Устенко.



Цього року лісгосп розпочав вирощувати посадковий матеріал із закритою кореневою системою. У Собківському лісництві зараз зростає 60 тис. шт. сіянців модрини європейської. Цей метод дає змогу продовжити посадку лісових культур у різні агротехнічні строки.

- Ми почали освоювати новий для нашого підприємства метод вирощування сіянців. Робота, звісно, клопітка, але результат того вартий, бо такий посадковий матеріал краще приживається і захищений від шкідників та хвороб. Аби досягати успішних результатів у нашій справі, потрібно йти в ногу з часом, саме тому ми й запроваджуємо нові технології, – зазначає директор Уманського лісгоспу Іван Назаревич.

В подальших планах підприємства – вирощування дуба із закритою кореневою системою, а також збільшення асортименту декоративного посадматеріалу.

Окрім того, за власні кошти підприємства було куплено дві теплиці, роботу яких планують запустити у 2019 році. Одну облаштують у Собківському лісництві, інша функціонуватиме у Юрківському лісництві.

За інформацією Черкаського обласного Управління лісового та мисливського господарства

31 ЖОВТНЯ 2018, 21:41

Ще вчора кожну насінину сіяли вручну

На Львівщині працює перший в Україні лісонасіннєвий завод

Перед Брюховичами повертаємо праворуч, і посеред великої лісової галявини постають нові корпуси, теплиці, ділянки для вирощування саджанців. Це спеціалізоване державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», де переробляють і зберігають насіння для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.
Щоб відтворювати ліси, потрібне якісне насіння, а щоб кардинально розв’язати проблему всихання ялинників у Карпатах, потрібен садивний матеріал із закритою кореневою системою. Новий комплекс, споруджений з ініціативи Львівського управління лісового та мисливського господарства, створив передумови для вирішення обох проблем.




Професор Микола Гузь і директор Самбірського лісгоспу Ігор Ярема — вчорашні однокурсники, а нині — колеги та друзі. 


Начальник управління лісового і мисливського господарства у Львівській області Анатолій Дейнека показує саджанці з лісонасіннєвого заводу.
Так борються з кліматичними змінами
Ще 12 років тому на привабливій лісовій ділянці поблизу Львова розташовувався відділ постачання «Львівлісу». Ліс, сосни, свіже повітря — це майже курортна зона, яку колишній головний лісівник області збирався приватизувати. Але прийшла молода зміна — і на забутий комплекс глянули по-іншому.

— Ми живемо в період кліматичних змін, — розповідає начальник управління лісового та мисливського господарства у Львівській області Анатолій Дейнека. — Всі кажуть, що це створює виклики для лісового господарства, для лісів земної кулі і наших львівських зокрема. Ліси починають всихати, хворіти. Ви помітили, що майже до середини квітня лежить сніг, холодно, потім тиждень-два — перехідний період до плюс 15, а після 20 квітня — вже 22—25 градусів тепла, дуже спекотні й часто посушливі два місяці. А нам у той час саме потрібно посадити ліс. Звичайним матеріалом, який ми викопуємо із розсадників і оголюємо кореневу систему, дуже складно це зробити. При високих температурах всихає коренева система і виникають великі технологічні складнощі у приживленості лісових культур. Тому сучасне лісове господарство у світі пішло шляхом створення лісових розсадників із закритою кореневою системою. Такого виробництва поки що в Україні більше ніде нема — ми перші. На основі технології шведської фірми ВСС впроваджуємо проект побудови сучасного лісового розсадника. На сьогодні встановлена технологічна лінія підготовки субстрату і посіву лісового насіння, розбудовуємо теплиці та ділянки для дорощування саджанців.

Спочатку кошти для лісонасіннєвого заводу виділили 15 лісогосподарських підприємств Львівської області — майже 49 млн грн. Згодом ідеєю Анатолія Дейнеки, до речі, депутата обласної ради, зацікавилися колеги — він запросив депутатів у Брюховичі й поділився своїми планами. Розповідав переконливо, показав уже збудовані об’єкти — і депутатський корпус переважною більшістю підтримав починання лісівників. Обласна рада зі свого бюджету виділила 15,5 млн грн.

Щоб остаточно завершити будівництво, встановити необхідне обладнання, потрібно ще майже 22 млн грн. Ці кошти лісівники сподіваються отримати від екологічного фонду, бо лісонасіннєвий завод зможе забезпечувати саджанцями всю Західну Україну, та й інші регіони.

Студентів замінив конвеєр
— Щоб вирощувати стійкий і продуктивний ліс, потрібно кардинально змінити підходи до лісового насінництва і вирощування садивного матеріалу, — розповідає директор «Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру» Федір Пелиньо. — Це стало поштовхом до створення в 2006 році нашого спеціалізованого підприємства. Перше обладнання ми закупили за кошти лісогосподарських підприємств нашого обласного управління лісового та мисливського господарства. Хотіли б, щоб такі заводи були і в інших регіонах країни.

Ми вже переробили понад мільйон кілограмів шишок і отримали 45 тонн лісового насіння. Це величезний обсяг. Це приблизно 1,6—1,7 млрд дерев.

На підприємстві пригадали, як минулими роками кожну насінину сіяли вручну. Залучали студентів і місцевих робітників. Вирощували майже 300 тис. сіянців. А тепер щороку зможуть вирощувати 3,5—6 млн штук сіянців та саджанців із закритою кореневою системою та приблизно 4 млн із покращеною кореневою системою для лісовідновлення та лісорозведення. У Швеції ці процеси давним-давно автоматизовані, а тепер — і на Львівщині.

У Брюховичах встановили автоматизовану лінію, яка за одну робочу зміну дає майже 200 тисяч штук сіянців. Якісне зерно — і все робить техніка, тому помилки виключені. Схожість — стовідсоткова.

Федір Пелиньо інформує, що теплиці займатимуть приблизно 2300 метрів квадратних і поля дорощування сіянців — майже 16 тис. метрів квадратних. Усе автоматизовано: полив, підживлення...

— Одна економіка — деревина, яку вирощуємо, сировина, яку продаємо, — підсумовує начальник управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. — Але є ще економіка довкілля. Це чисте повітря, здорове середовище, це те, чим має займатися лісівник — вирощування лісу. Це той інтегральний економічний ефект — і як його оцінити? Сьогодні світова економічна наука над тим ламає голови. І сходяться на тому, що затрати, які йдуть на вирощування лісів, є довгостроковими, і тут ніхто не говорить про термін окупності. Ось тим соснам, — Анатолій Дейнека показує на ліс, — 80—90 років. Скільки вони вартують? Важко оцінити. Якщо брати інтегральний ефект, то всі ці затрати є абсолютно виправданими.

У лісгоспах Львівської області до проблеми всихання лісів підійшли комплексно і по-науковому. Почали з насіннєвого виробництва, бо для ведення лісового господарства треба мати багаторічний запас якісного насіння. Провели детальну інвентаризацію лісонасіннєвого фонду і спільно з науковцями Національного лісотехнічного університету України працюють над його оновленням.

Як порозумілися науковці і практики
У Комарнівському лісництві Самбірського лісгоспу головний лісничий області Ярослав Целень та завідувач кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України Микола Гузь оглядали місцевий розсадник.

Самбірський лісгосп — один із найбільших в області, займає 35 тис. га на території п’яти районів.

— Ми зібрали майже 20 тонн жолудів, — розповідає директор лісгоспу Ігор Ярема і показує ділянки молодих насаджень. — Ось тут дуби, а там — модрина, виростили 110 тис. штук. Ми знаємо і вміємо працювати. Але навіщо нас давлять податками, — жаліється. — Ми реалізуємо продукції на суму 35 млн грн, а за новим законом через рік із нас захочуть податок за землю брати аж 39 млн грн. Хто такі закони придумує? Ми тільки в Пенсійний фонд щомісяця платимо 358 тис. грн. Нема жодної громади, жодної школи, жодної церкви, яким би не допомагали із саджанцями. Сотні тис. штук віддаємо для озеленення на благодійній основі.
У Комарнівському розсаднику ми познайомилися з батьком і сином — Михайлом і Андрієм Залогами, майстром лісу Михайлом Сеньківим, які тут дбають про примноження лісів.
Подія була особлива. Молоді насадження оглядав професор Микола Гузь, прискіпливий і вимогливий науковець, з яким лісівників пов’язує давня співпраця.

— Це альтернатива звичайній сосні — запасний варіант, — професор Микола Гузь показує на насадження сосни жорсткої. — За 50 років, якщо збережуться тенденції, пов’язані з потеплінням, звичайної сосни не залишиться зовсім. Тому мусимо готовитися до змін. Один із варіантів — сосна жорстка, представник Північної Америки, який дуже добре адаптувався в умовах Львівщини. Починаючи з 3—4 років сосна жорстка в лісових культурах дає шишку — висіває насіння. Це природнє поновлення. Я не прихильник того, щоб замінити одну сосну на іншу, але мусимо готуватися до запасного варіанта.

— Скільки таких розсадників на Львівщині? — запитуємо.

— У кожному лісгоспі.

— Що таке 120 тис. штук модрини? — продовжує професор. — Це, виходячи із вимог державного стандарту, не менше 40 га лісових культур — нового лісу. Уявіть, скільки тут росте нового лісу. Лісівники Самбірського лісгоспу зробили добру річ і через кілька років отримають добрі результати.

Співпраця науковців і лісівників дуже вигідна, вважає професор Микола Гузь. Жодна ділянка лісових культур, незалежно від площі, не буде створена, доки проект лісових культур не затвердять на лісокультурній раді управління лісового та мисливського господарства. Членом цієї ради є два професори кафедри. Кожні чотири роки ці проекти проходять через їхні руки.
Львівські лісівники можуть бути флагманом у дотриманні не тільки лісокультурної документації, а й термінології.

— Наші проекти бездоганні, — вважає науковець. — Нам дають на рецензію проекти — і ми бачимо папери, а люди, які їх захищають, — реальні ділянки. Сідаємо і разом дискутуємо. Чому, наприклад, тут п’ять дубів і п’ять вільх — це несумісні речі. Виявилося, що ділянка на схилі, є вологі місця. Там запланували посадити чисту вільху, а вище — чистий дуб.
Головний лісничий управління лісового та мисливського господарства Ярослав Целень теж вважає, що запровадження нових технологій, співпраця науковців і практиків допоможуть розв’язати проблему всихання лісів, оновити насадження і перейти до вирощування лісів на засадах, наближених до природи лісівництва.

Богдан КУШНІР.
Фото Богдана КУШНІРА і Наталі КУЗЬО.

Львівська область.

В гостях у профессионалов своего дела



31 Октября 2018

С целью получения практических навыков в области лесной генетики студенты-магистры Мытищенского филиала МГТУ им. Н.Э. Баумана побывали в гостях у ФБУ «Рослесозащита». Генетическое направление работ ФБУ «Рослесозащита» координирует отдел мониторинга состояния лесных генетических ресурсов. О его работе, основных направлениях, целях и задачах ребятам рассказали специалисты отдела. 

Студенты узнали, что мониторинг состояния генетических ресурсов проводится в целях организации и осуществления мер по сохранению биологического разнообразия, контроля над оборотом семян, саженцев, сеянцев лесных растений при воспроизводстве лесов, раннего выявления очагов болезней леса, установления степени поражения сеянцев и саженцев патогенной микрофлорой в лесных питомниках, генетической паспортизации объектов лесного семеноводства. Так сегодня специалисты работают над созданием единой базы популяционно-генетических данных лесных растений, которая позволит оперативно решать задачи отдела. 

Студентам рассказали подробно и о более практической деятельности отдела – фитопатологической, побывав в первой производственной лаборатории страны, которая функционирует 10 лет. Здесь присутствующие смогли познакомиться с методологией и современным оборудованием. Магистры узнали, что при определении вида заболевания необходимо использование ряда приборов. Так амплификатор (прибор, обеспечивающий периодическое охлаждение и нагревание пробирок) позволяет проверить полимеразную цепную реакцию. С его помощью происходит увеличение количества цепей ДНК и, с использованием ферментов, обрывки кусочков ДНК собираются в законченную цепочку. 

После проведения данной процедуры специалисты отдела обращаются к электрофарезной камере, где под действием электрического поля растягивается ДНК. Это позволяет сравнивать ДНК, найти отличия. После этого ДНК отправляется в секвенатор, который находит фитопатологические участки, что дает возможность выявить соответствие ДНК какому-либо фитопатогену. Все полученные результаты секвенирования отправляется в международную электронную базу. 

Магистры, слушая специалистов отдела, с интересом рассматривали оборудование, пробирки. По завершению лекции студенты начали задавать вопросы, ведь для них лесная генетика является важным направлением. Специалисты отдела не только отвечали на вопросы, но делились интересными моментами из практики.

Короткая ссылка на новость: http://forest.ru/~ZCzNl

Количество лесных пожаров в этом году на островах сократилось вдвое



Сейчас на островах установилась дождливая осенняя погода. Пожароопасный сезон в лесном фонде региона официально закрыт. О его итогах «Советский Сахалин» сообщает со ссылкой на областное правительство.

В текущем году на островах в сезон пожарной опасности было зарегистрировано 24 лесных пожара. Это почти в два раза меньше, чем в 2017.

По данным министерства лесного и охотничьего хозяйства Сахалинской области, наибольшее число пожаров было зафиксировано в Охинском и Смирныховском районах. Общая площадь, пройденная огнем, составила 873,9 гектара, что почти в 6 раз ниже показателя 2017 года.

Среди основных причин возникновения лесных пожаров специалисты называют человеческий фактор: по вине жителей возникло 75% всех возгораний.

В текущем году на авиапатрулировании и тушении лесных пожаров задействовали 3 воздушных судна. Кроме того, в районах области в периоды высокой пожарной опасности действовали контрольно-пропускные пункты, осуществлялось наземное патрулирование лесов.

В результате доля лесных пожаров, ликвидированных в первые сутки с момента обнаружения, составила 91,7% от общего количества, что превосходит показатель прошлого года на 5,3 процентных пунктов.

По каждому факту специалисты своевременно направляли материалы для выяснения причин возгорания и выявления виновных лиц. В результате по одному пожару было возбуждено уголовное дело, еще по одному — административное и назначен штраф в размере 600 тысяч рублей.
1 ноября 2018

В Донецкой области ранили пятерых мужчин, занимавшихся незаконной вырубкой леса





Загадочный расстрел черных лесорубов в Донецкой области: пять мужчин из охотничьего оружия расстреляли в лесополосе на окраине Славянска. С многочисленными ранениями пострадавших доставили в больницу. По предварительным данным, раненные - охотники за лесом, занимавшихся незаконной вырубкой. 

А вот кто совершил на них нападение - пытается выяснить полиция, которая четверо суток молчала о стрельбе. Кто и почему стрелял в людей - пыталась разобраться и наша Марья Уманская.


СПЕЦКОР | Новини 2+2
Опубликовано: 31 окт. 2018 г.