ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 грудня 2019

Ліс для обраних: як на Рівненщині лісівники "дерибанять" між собою мисливські угіддя



Рівненська область має 1,3 млн га мисливських угідь і практично всі вони вже розділені між 77 державними та приватними організаціями, які заробляють гроші на любителях постріляти.

Вже цієї п`ятниці, 1 грудня, обласна рада на черговій сесії має віддати майже 5 тис. гектарів черговій мисливській громадській організації, яку створили у жовтні і за якою стоять місцеві лісівники. Тож не дивно, що ГО «Лісовик-Гранд» за кілька тижнів отримала усі дозволи, а заодно «добровільну» відмову Млинівського держлісгоспу від території, яку державному відомству раптом стало важко утримувати, пише "Press Центр" з посиланням на газету "Рівне Експрес".


Громадська організація «Мисливське господарство Лісовик-Гранд» претендує на 4,95 тис. га Млинівського держлісгоспу (землі Острожецького, Дублянського та Млинівського лісництв). Просить в обласної ради мисливські угіддя у користування на 25 років. Досі цими угіддями розпоряджалося ДП «Млинівський лісгосп», проте 1 грудня облрада, перш ніж розглядатиме клопотання «Лісовик-Гранду», має проголосувати за відмову держлісгоспу від цих угідь.

Читайте також: Мисливські угіддя для обраних: кому обласні депутати хочуть віддати майже 5 тис. га

Головний мисливствознавець Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Яцик депутатам облради днями заявив, що мисливські угіддя лісгоспу приносили збитки, а тому, мовляв, воно вирішило від них відмовитися. Втім, у депутатів це викликало лише іронічні посмішки: збитки мисливські угіддя приватним організаціям чомусь не приносять.

Раптову збитковість для держлісгоспу утримувати угіддя пояснити можуть прізвища засновників «Лісовик-Гранду», які в обласному управлінні лісового та мисливського господарства чомусь не дуже охоче називають. Це й не дивно, адже серед них, окрім головного лікаря обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення Сергія Шевчука, керівника дубенської ГО «Українська народна самооборона» Володимира Куб’юка та луцького бізнесмена Сергія Мельничука, в якого батько, до речі, теж працює у лісовій галузі, числяться ще п’ятеро працівників лісової галузі: головний лісничий Млинівського лісгоспу Олександр Целюх, інженер лісового господарства Млинівського лісгоспу Олександр Рослюк, головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства Михайло Прокопчук, лісничий Острожецького лісництва Віктор Перескоцький, начальник відділу лісового господарств Лугинського держлісгоспу Сергій Мельничук. І це тільки офіційно.

Подейкують, що за створенням ГО стоїть Віталій Сухович - начальник обласного управління лісового та мисливського господарства. Сам Сухович, звісно, це все заперечує:
- Організацію створили мисливці, входити до неї лісівники мають законне право, - зазначає п. Сухович. – На це мисливське угіддя більше ніхто не претендує. Чому не дати організації можливість ним опікуватися? Тим більше, що угіддя на 5 тис. га є найменшим в області. Перед тим, як подати документи до облради, ГО отримала погодження Держлісу, Рівненської ОДА, землекористувачів. Організація повинна дбати про територію угідь, годувати звірів. Я ж до неї не маю жодного стосунку. У мене немає вільних кошті, щоб вкладати їх у мисливство.
Віталій Сухович
Звідки гроші на це у більшості засновників «Лісовик-Гранду», які живуть на скромні зарплати державних службовців, принаймні офіційно, теж не зрозуміло. Адже за словами експертів з ведення мисливських господарств, утримання такої великої території, на яку претендує громадська організація, обходиться приблизно в 40 тисяч доларів на рік - більше 11 тисяч гривень на місяць на кожного засновника. Проте вони цим, схоже, не особливо переймаються. Один зі співзасновників - головний лікар «чорнобильської» лікарні Сергій Шевчук запевняє, що користування мисливськими угіддями йому взагалі нічого не коштуватиме. Мовляв, однодумці запропонували йому стати співзасновником безкоштовно, він і погодився. Інший, хоч і працює вже не перший рік у лісовій галузі, все ж до кінця, схоже, не розуміє, у скільки саме обходиться таке задоволення. Або, принаймні, робить вигляд.
- Ми вирішили збагачувати мисливську фауну на Млинівщині, щоб нашим дітям було на кого подивитися в лісі, - говорить співзасновник ГО «Лісовик-Гранд» Олександр Рослюк, який працює інженером лісового господарства Млинівського лісгоспу. - А те, що при цьому я сам є лісівником, нічого не означає. Будь-хто може створити громадську організацію, подати відповідні документи. Нічого протизаконного в цьому немає. Що стосується витрат на підгодівлю тварин, то я сам можу мішок зерна забезпечити, маю достатньо поля. Звісно, членські внески платитимуть всі. Але це на охорону угідь.
Зізнається, що не рахував можливі витрати і сам голова ГО «Лісовик-Гранд» Сергій Мельничук.
- Організацію створили однодумці, які хочуть зробити щось правильно. Ми знайомі багато років. Я – сам родом з Млинівщини. Мисливці, які захочуть приєднатися до нас, вступатимуть у нашу громадську організацію, щоб мати дозвіл на полювання. Ліцензія на полювання коштує грошей, а ще ж потрібно вкладати в утримання угідь, годівлю тварин. Поки що усі витрати, які нестимемо, ми не рахували – хай спочатку нам нададуть угіддя.
Загалом, за інформацією, наданою обласним управлінням лісового та мисливського господарства, на сьогодні площа мисливських угідь Рівненщини становить 1 млн. 362 тис. га. Із них у користуванні громадських організацій перебуває 886 тис.га, приватних організацій — 428, 4 тис. га, 5 держлісгоспів — 44,4 тис. га. Млинівський держлісгосп зараз хоче відмовитися від користування своїми 4, 95 тис. га мисливських угідь. Чи проголосують за це депутати, наразі не відомо. Проте правоохоронці уже зацікавилися наданням угідь у користування громадській організації. СБУ та управління боротьби з економічною злочинністю МВС надіслали клопотання до облради надати їм усі документи, що стосуються згаданого проекту рішення.

На цій сесії облрада також надаватиме мисливські угіддя ще двом товариствам, які вже раніше діяли на Рівненщині: 3,7 тис. га Страшівського лісництва (Сарненський район) -ТзОВ «МГ Поліське-Сарни» та 4,4 тис. га Костянтинівського лісництва (Сарненський та Володимирецький райони) - ТзОВ «МГ Сарненське». Як виявилося, ці товариства вирішили обмінятися угіддями, тож суттєвих зауважень від депутатів до них поки не було. Хоча СБУ попросила облраду надати інформацію і щодо них.

13:43
29 листопада

У 2019 році на Донеччині відкрили близько 100 кримінальних проваджень за фактами незаконної вирубки лісу



Відтепер згідно з чинним законодавством розмір завданої зеленим насадженням шкоди зменшено, а кримінальну відповідальність за це посилено.

З початку цього року за фактами діяльності «чорних лісорубів» відкрито близько ста кримінальних проваджень.

Порушників закону часто виявляють під час порубки дерев, з речовими доказами «на руках». Найчастіше від актів екологічного вандалізму страждають лісові масиви на території обслуговування Лиманського та Волноваського підрозділів поліції.

29 листопада притягнули до відповідальності порушників за вирубку дерев у Лиманському районі, а 30 листопада патрульні Авдіївки разом з поліцейськими полку «Київ» виявили у лісосмузі трьох чоловіків, які завантажували дерева в «Газель». Порушники мали при собі дві бензопили. Водій автомобіля пояснив, що разом із товаришами вони заготовляли дрова для опалення власних будинків. Приблизний об’єм спиляного лісу - близько двох кубічних метрів.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконне порубка лісу». Тривають слідчі дії.









Поліція нагадує, що навесні цього року Верховна Рада підтримала законопроект, відповідно до якого розмір істотної шкоди було знижено до 20 тисяч гривень. За вирубку навіть кількох дерев передбачена кримінальна відповідальність, а максимальне покарання згідно зі ст. 246 Кримінального кодексу України становить до 7 років позбавлення волі.

Слов'янський ВП
15:07, 1 грудня

Что важно знать, если вы готовите расследования по экологической тематике

Советы медиатренера, эксперта по расследовательской журналистике Олега Хоменка.



Журналисты, которые занимаются расследованиями в сфере охраны окружающей среды, гибнут так же часто, как военные корреспонденты, говорит грузинская экспертка Инга Никагосян. К примеру, за 2015-2016 годы в мире погибло порядка 40 журналистов, которые занимались темой экологии. Трагическая статистика – свидетельство того, насколько серьезны расследования в экожурналистике.

Как подготовиться к качественному журналистскому расследованию и какие особенности стоит учитывать, если вы работаете с темой экологии, — об этом и другом рассказал на семинаре «Журналисты за перемены — экологические вызовы в социальном измерении» медиатренер, эксперт «Интерньюз-Украина» Олег Хоменок.

Напомним, что «Детектор медиа» подготовил два материала с этого тренинга, организованного Фондом им. Фридриха Эберта «Диалог Восточная Европа». В первом собраны советы Инги Никагосян, как сделать тему экологии читабельной и актуальной. В этом материале – рекомендации Олега Хоменка.

Журналистское расследование отличается от других жанров тем, что журналисты обычно используют другие методы работы. Например, наблюдение, включение, работа под прикрытием. Кроме этого, могут использоваться также такие методы, как общение к людьми — инсайдерами, экспертами по теме, очевидцами, пострадавшими, если речь идет, к примеру, об экологической катастрофе.

Расследование не обязательно должно касаться актуальных последних новостей — поводом для расследования может послужить старое событие, которое произошло несколько лет назад.

Информация, которую публикуют в расследованиях, скорее всего, ранее была скрыта от публичности. Чтобы собрать информацию для расследования, журналист должен обработать множество источников: это и анализ данных, и их сравнение, и поиск противоречий.

Расследования показывают не отдельный инцидент, обычно они раскрывают целый спектр проблем: это могут быть сложные социальные проблемы, коррупция, злоупотребление властью, системные нарушения и тому подобное.

Если же говорить о журналистских расследованиях в экологической сфере, здесь можно сосредоточиться на разных аспектах. Актуальные темы: охрана природы и окружающей среды, вырубка лесов, браконьерство, нарушение экологического законодательства, нерациональное использование природных ресурсов, непрозрачность принятия решений в том, что касается тендеров, конкурсов и так далее, и многое другое. Важные темы — техногенные аварии и катастрофы, их последствия и потенциально опасные объекты, также — безопасность жизнедеятельности. Сюда можно отнести как загрязнение воздуха, так и качество продуктов питания, сортировку, вывоз и переработку отходов и так далее.

К темам экологии также может относиться пользование недрами: например, выдача решений на добычу полезных ископаемых. Самый громкий кейс по этой теме в Украине — это нелегальная добыча янтаря. Однако в эту тему можно включить также и стройматериалы, песок, минеральные воды и минералы — как и где все это добывается, для чего используется, куда вывозится, почем и кому продается. При выборе темы помните о главном: нельзя объять необъятное. Тему лучше локализировать, максимально сузить и конкретизировать — не пытайтесь ухватиться за все сразу.

Какие же документы и материалы может использовать журналист-расследователь в своей работе? Во-первых, это законодательство, нормативно-правовая база. Во-вторых, статистика, данные из реестров, например, судебного, и других открытых источников. Большинство украинских госструктур уже перевели свои данные в открытый цифровой формат — теперь в публичном доступе можно найти информацию, которая касается водных ресурсов, природных ресурсов и окружающей среды, землепользования, интерактивную карту нелегальных мусорных свалок по всей Украине и многое другое.

Журналистское расследование проводится в несколько этапов. Первый этап — кабинетный, и, по сути, это подготовка. Журналисты — а обычно над одним расследованием их работает несколько — сперва оценивают перспективу темы. Есть ли аудитория у этой темы, что писали по этому вопросу ранее, насколько велик общественный интерес. Также — оценку своих ресурсов, как временных, так и финансовых, человеческих.

Еще один важный шаг при подготовке расследования — это оценка правовых рисков, для чего необходимо привлекать юриста. Специалист должен рассказать вам, насколько велики угрозы и какими они могут быть для журналистов, когда мир увидит ваше расследование. Могут ли подать в суд на вашу редакцию? Это будет гражданский иск или административное нарушение? Обвинят ли вас в клевете, дифамации, нанесении ущерба деловой репутации? Насколько велики риски для вашего здоровья и жизни? Могут ли вас уволить с работы после этого расследования?

Начните свою работу с формирования гипотезы. Ее помогут сформировать ответы на такие вопросы: что будете расследовать, кто ваш герой, что произошло и какие у этого последствия. Затем подумайте, где и как будете искать ответы на эти вопросы — кто или что послужит источником информации.

На этом этапе можно прописать рабочий план: дедлайны, порядок действий, распределение задач между журналистами.

Помните, что в случае с журналистскими расследованиями журналист приходит на интервью к герою или эксперту подготовленным, обработав большой массив информации. Вы уже должны знать ответы на многие вопросы, которые вас интересуют — от героя может потребоваться лишь объяснение, почему так произошло, подтверждение или опровержение имеющейся у вас информации. Дайте каждому лицу, которое фигурирует в вашем расследовании, реализовать свое право на ответ. Если кто-то откажется от комментариев, это будет уже не ваша вина, потому что вы давали человеку возможность высказаться.

От 50 до 90% информации, полученной журналистами во время интервью и подготовки расследования, не пойдет в готовую версию материала. Это фоновая информация. Не забудьте предупредить об этом спикеров — возможно, кто-то из них будет ошибочно ожидать от вас часовую версию беседы или лонгрид на сайте.

Не забудьте провести фактчекинг материала до публикации или выхода в эфир. Также необходима допубликационная юридическая экспертиза.

Расследование отличается от новостей еще и тем, что журналист-расследователь в конце материала может сделать собственные выводы. Например, рассказать, какой ущерб описанные события или явление принесут обществу.

Помните, что даже когда вы закончили работу над расследованием, вы не должны уничтожать архивы. Храните их в надежном месте, так, чтобы их было просто и удобно извлечь в нужный момент. Бывает, что к теме необходимо вернуться через какое-то время. А еще нередко случается так, что герои ваших расследований могут подать на вас в суд не сразу, а лишь спустя какое-то время.


Олександра Горчинська
14:02
неділя, 1 грудня 2019

Ледники в Андах начали быстрее таять из-за пожаров в лесах Амазонии


По мнению ученых, лесные пожары в Амазонии могли ускорить таяние ледников в Андах.

Ледники тают примерно на 5% быстрее, установили исследователи, которые ведут наблюдения за состоянием льдов в Андах.

Вследствие пожаров, которые продолжаются в джунглях Амазонки, в ближайшие годы интенсивность процессов будет нарастать. Как полагают климатологи, опубликовавшие статью в научном журнале Scientific Reports, масштабы возгораний увеличиваются, поэтому будет возрастать и уровень концентрации пыли в атмосфере - влияние лесных пожаров усилится вдвое.

Судя по прогнозам Межправительственной группы экспертов по изменению климата при ООН (IPCC), в ближайшие десятилетия и столетия Амазония станет значительно суше. Пожары на юго-западе региона и сейчас можно считать проблемой не локального, а континентального уровня, ведь площадь тропических лесов составляет порядка 5,5 млн кв. км - на их долю приходится примерно 10% углерода, который запасен во всех живых организмах нашей планеты и аналогичное количество биомассы, производимой ежегодно. Леса Амазонии производят около 6% от общего объема кислорода, выделяемого всеми фотосинтезирующими организмами.

Исследования в этой области продолжают бразильские и французские климатологи, руководит коллективом ученых Патрик Гино из Университета Гренобль.

Ранее президент Бразилии Жаир Болсонару заявил о том, что к лесным пожарам в его стране якобы может быть причастен известный американский киноартист Леонардо Ди Каприо.

30.11.2019 16:41
Фото: worldsultimateexperiences.com

У волинських лісах розводять фазанів



На Волині активно розвивають вольєрне господарство.

У 2019 році загальна площа вольєрів на території лісогосподарських підприємств становила 200 гектарів, але ці цифри поступово збільшуються за рахунок відкриття нових вольєрів, повідомляє пресслужба ДП «Горохівське ЛМГ».

ДП «Горохівське ЛГ» стало одним із підприємств, які цьогоріч обзавелися вольєром площею 0,6 га. А поселити туди лісівники вирішили не зовсім звичних для мешканців району фазанів. Наразі у вольєрі на території Новозборишівського лісництва живуть і адаптовуються до волинської природи трохи більше сотні цих красивих птахів, яких закупили на Вінниччині.

Мета розведення фазана – збагачення фауни лісів Горохівщини. Після того, як новосели звикнуть до природних умов наших лісів, лісівники випустять їх в угіддя. Перший такий «випускний» планується вже у жовтні 2020 року. За цей час фазани повинні дати потомство, яке знаходитиметься на дорощенні у цьому ж вольєрі. Для цього працівники лісгоспу створять спеціальні умови, зокрема, побудують клітки для утримання маточного поголів`я.

Головний мисливствознавець ДП «Горохівське ЛГ» Григорій Биховець каже, що фазани повністю готові до зими: «Це дикий птах, тому йому не потрібно створювати особливі умови. Ми облаштували піднавіси, в яких фазани можуть заховатися в разі снігопадів та заметіль. Також годуємо їх, тому цього для них достатньо».

В їжі ці птахи не вибагливі – їдять зерно, як ціле, так і в меленому вигляді. Для збалансування раціону фазани отримують в їжу мікродобавки та кісткове борошно, яке містить кальцій та фосфор.
Для безпеки мешканців фазанарію, вольєр обладнаний електропастухом, який захищає від лисів, куниць, зверху натягнута сітка, яка оберігає фазанів від нападів шулік, канюків, сов, а сітка, якою огороджена площа – вкопана в землю.

Зараз мешканці новозборишівського вольєра обживаються, звикають до Горохівщини, готуються до зими та чекають свого «випускного», щоб збагатити фауну місцевих лісів.

Сьогодні, 15:16

У лісах Черкащини діють рейдові групи, які вираховують браконьєрів



Управлінням державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області за порушення правил полювання з початку осіннього сезону притягнено до адміністративної відповідальності 47 мисливців. Про це повідомив начальник управління екологічного нагляду у Черкаській області Олександр Позняков.

Зважаючи на досвід минулих років та значну кількість мисливців в області, Держекоінспекцією Центрального округу з відкриттям мисливського сезону посилено заходи щодо запобігання фактам браконьєрства у мисливських угіддях. З цією метою прийнято рішення створити рейдові групи з числа співробітників поліції, Держекоінспекції та Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Вже з початку відкриття сезону полювання державними інспекторами проведено 55 рейдових перевірок, складено 47 протоколів про адміністративне правопорушення за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території тощо).

Також зазначається, що порушення правил полювання тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 102,00 грн. до 1020,00 грн. і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 510,00 грн. до 1530,00 грн., а також передбачена кримінальна відповідальність.

- Закликаємо мисливців перед натисканням на гачок рушниці переконатися, що пострілом не буде знищено рідкісного, занесеного до Червоної книги України або забороненого для полювання птаха чи звіря, та радимо мисливцям ретельно ознайомитись із Законом України «Про мисливське господарство та полювання», — відзначив Олександр Позняков.

Aнна Романенко
Переглянути всі пости Aнна Романенко
30.11.201930.11.2019

Блогери мають нести відповідальність за свій контент – Бородянський



Блогери мають нести відповідальність за свій контент, оскільки їхню інформацію споживає велика кількість людей.

Про це заявив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський в інтерв'ю виданню «Дзеркало тижня».

За словами міністра, влада регулює не блогосферу, а контент.


Володимир БородянськийМіністр культури, молоді та спорту України
Бородянський пообіцяв ввести ряд понять для боротьби з маніпуляціями у ЗМІСказано 9 листопада 2019 р.
Статус обіцянки:У ПРОЦЕСІ

«Якщо хтось порушує українське законодавство за допомогою будь-якого контенту, наприклад, закликає до ворожнечі, то і понесе за це відповідальність», - сказав він.

Бородянський зазначив, що блогери і раніше несли відповідальність за написане відповідно до чинного законодавства.

«Зараз ми хочемо сказати, що контент підпадає під регуляцію. І це нормально. Є величезна кількість людей, які споживають контент блогерів», - сказав він.

Міністр підкреслив, що регулювання медіасфери необхідно для того, щоб захистити інформаційний простір, оскільки є сили, які навмисно спотворюють інформацію. Він також додав, що існують сили, які прагнуть спотворити громадську думку і заробити на цьому політичні та економічні дивіденди.

«І ці сили не зацікавлені в тому, щоб Україна була окремим суб'єктом як держава. Ще раз підкреслюю, тут мова не йде про порушення свободи слова, це лише засіб регуляції та встановлення правил», - зазначив Бородянський.

ПОЛІТИКА 
1 грудня 2019, 09:00

ОБЛАСТНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА ГОТОВО ОБЕСПЕЧИТЬ ОДЕССИТОВ НОВОГОДНИМИ ЁЛКАМИ

В этом году государственные лесхозы области, учитывая спрос прошлых лет, планируют реализовать более 30 тыс. новогодних елок

Об этом рассказали в пресс-службе Одесского областного управления лесного и охотничьего хозяйства.

В государственных лесохозяйственных предприятиях Одесской области на площади 133 га созданы специальные плантации новогодних елок, где растет 302 тыс. хвойных деревьев различных пород в возрасте от 1 до 10 лет, из них 99 тысяч являются стандартными саженцами и пригодны для реализации в предновогодний период.

Средняя цена при покупке елок в государственных предприятиях, в зависимости от района, будет составлять от 60 до 100 грн за погонный метр.

Новогодние елки будут маркироваться самоклеящимися этикетками и пластмассовыми бирками-стяжками, которые содержат индивидуальный номер и соответствующий ему штрих код, который вносится в Систему электронного учета древесины. В системе ЕОД вносятся данные о поставщике, его подчиненности и формы собственности.

«Обращаемся ко всем гражданам – не покупать в предновогодний период незаконно срубленные елки без соответствующей маркировки, не способствовать незаконному промысла, который наносит вред окружающей среде», – просят в управлении лесного и охотничьего хозяйства.

Также лесники предоставили адреса, по которым можно будет купить елки в хозяйствах области.

1 декабря, 10:19

Минлесхоз: Беларусь и ЕС на переговорах по вступлению в ВТО сняли часть разногласий в лесной сфере




По словам заместителя министра лесного хозяйства Владимира Креча, с момента начала диалога по данному вопросу стороны смогли снять разногласия практически по половине спорных позиций: «Нынешний диалог, на мой взгляд, оказался весьма конструктивным. Мы наметили дальнейшие шаги по взаимодействию и договорились об очередном раунде переговоров 17 декабря. Путем взаимных уступок мы рассчитываем снять все разногласия с Европейским союзом как с торговым партнером». 

Напомним, переговоры по вступлению нашей страны во Всемирную торговую организацию ведутся уже свыше 20 лет. В последние годы работа в указанном направлении заметно активизирована.

Автор: Мадина Царитова -30 ноября 2019 Фото: belta.by
Читать далее на freesmi.by: https://freesmi.by/featured/325200

Херсонські ліси гинуть на очах






Їх існуванню загрожують неконтрольовані незаконні рубки і системна корупція на всіх рівнях.

На Херсонщині майже 70 тисяч гектарів лісу. Це лише близько двох відсотків площі області. Та попри це Херсонщина займає перші місця в Україні за обсягами нелегальних рубок. За даними обласного управління лісомисливського господарства, збитки від лісових браконьєрів за останні чотири роки сягнули більше трьохста сорока мільйонів гривень. Унікальний штучний ліс, що мав зупинити наступ пісків, скоро може втратити свою рятівну роль.
Від хижацьких вирубок найбільше потерпають ліси Голопристанського району Херсонщини. Тож онлайн-газета «Вгору» спробувала розібратися, хто знищує їх, чому це стало можливим та куди зникають десятки тисяч кубометрів деревини.


Лісові «захисники» з бензопилами

За словами підприємців, що заготовляють деревину в рамках законів, браконьєрська вирубка набула промислових масштабів з 2017 року. Тоді у цих лісах помітили людей, як кажуть, «спортивної зовнішності», що представилися членами громадської організації «Добровільна спілка по збереженню лісів України». Вона зареєстрована у селищі Приозерне Херсонської міської ради. За даними відкритого реєстру громадських об’єднань, керівник організації — Андрій Богомолов, а серед засновників - його брат Леонід Богомолов та Анастасій Остроумов. Члени ГО домовилися з Голопристанським лісомисливським господарством про спільні рейди для збереженню лісових насаджень.



Але, як стверджують обізнані люди, замість патрулювання та захисту лісів члени організації взяли під свій контроль та поставили на потік хаотичні рубки у Збур’ївському та Гладківському лісництвах Голопристанського лісомисливського господарства. Зараз у навколишніх лісах працюють близько двадцяти браконьєрських груп, яких люди поза очі називають «махновцями».
Керівник цієї громадської організації Андрій Богомолов відмовився спілкуватися з журналістами онлайн газети «Вгору».
Також ми намагалися взяти коментар у головного лісничого Збур’ївського лісництва Юрія Куролєсова. Але він також не захотів будь-що коментувати.



За словами тимчасового старости Старозбурївського старостинського округу Віктора Маруняка, лісники та правоохоронці не можуть не знати про те, що відбувається в лісах:
— Без згоди від лісівників чи від поліції спилюавати таку кількість дерев упродовж тривалого часу було б неможливо, — завпевняє Віктор Маруняк. — А кожна вкрадена деревина — це десь тисяча гривень в кишені чорних порубщиків.
З ним згодні і легальні лісоруби. За їх словами, Олексій Андрющенко, кум Юрія Куролєсова, є учасником однієї з браконьєрських груп, що орудують в лісах. І це лише один приклад з багатьох, коли родинні зв’язки допомагають правоохоронцям та лісникам не помічати «чорних лісорубів», впевнені місцеві мешканці.


Пеньки є, порушників нема

Начальниця Херсонського обласного управління лісомисливського господарства Тетяна Касіч каже, що вони ловлять браконьєрів, та звертаються до поліції.

Але що з браконьєрами відбувається далі — не в курсі.


Начальниця Херсонського обласного управління лісомисливського господарства Тетяна Касіч не впевнена у результативності роботи правоохоронних органів.

Всього, з 1 січня 2015 по 1 листопада 2019 року, лісівники виявили 164 факти незаконної вирубки лісу в Голопристанському районі. З них у 157 випадках порушників не виявлено. За словами Тетяни Касіч, охороняти ліси майже немає кому:
— У нас галузь не фінансується з 2016 року, — бідкається Тетяна Касіч. — І, на жаль, у нас було дуже велике скорочення штату, люди звільнялися, бо не отримували зарплату рік-два. Не було можливості підготувати документи для офіційних рубок — тобто, навіть лісництва не могли законно самі в себе заготовляти дрова! Але вже з цього року нас включили в спецфонд державного бюджету, ми почали отримувати зарплату, люди починають повертатися на свої робочі місця.


А за даними поліції, з 2017 року по Голопристанському району щодо незаконної вирубки деревини було відкрито 207 кримінальних проваджень, 140 з них вже закриті. До суду дійшли лише 4 кримінальних провадження.



Браконьєрів необхідно затримувати лише «на гарячому», бажано одраз з документами та двома свідками. Хоча, за словами Маруняка, навіть після цього їх відпускають.

Як пояснюють у головному управлінні Нацполіції по Херсонській області, довести факт браконьєрської вирубки вкрай складно. Серед причин — недосконале законодавство, необхідність складних та довготривалих експертиз та відсутність нормативно-правових можливостей притягнення до відповідальності ймовірних порубщиків.



Саме тут, в Голопристанському районі, де розташовані Збур’ївське та Гладківське лісництва, браконьєри знищили десятки тисяч дерев. Сума збитків — більше 312 мільйонів гривень.





Вирубка ведеться не тільки в лісах, що підступають до сіл. Люди стверджують, браконьєри також орудують на території військової частини, між селами Таврійське та Нова Збур’ївка. Але пересвідчитися в цьому на власні очі журналісти онлайн-газети «Вгору» не змогли — назустріч автівці зі знімальною групою вийшов військовослужбовець та заборонив заходити до лісу.



Червоним на карті позначені деякі з кварталів лісництва, де браконьєри активно вирубують ліс. На декількох з них розташована військова частина.

Підрахувати площу знищених гектарів вкрай складно — при самовільних порубках фіксується лише кубатура. По Херсонські області вона становить 59 588 кубічних метрів деревини, в той час як по Голопристанському району вирізали більше 90% цієї кількості — 56 875 кубічних метрів. Це, приблизно, 1100 вантажних вагонів.



Загалом, за словами Тетяни Касіч, вся незаконно добута за останні чотири роки деревина дорівнює обсягу легальної заготівлі Херсонщини за рік-півтора.

Сокира – дрова - помідори…

Головний ринок збуту краденого лісу Голопристанського району — це села.
Їх мешканці купують деревину на дрова. За словами Віктора Маруняка, на опалення середнього господарства з 2-3 теплиць у сезон потрібно 3-4 тракторних причепи дров. Адже більшість теплиць опалюються дуже прожерливими буржуйками (по 3-4 на теплицю).


Теплиці Малої Кардашинки.

За приблизними підрахунками легальних лісорубів, у сезон теплиці навколишніх сел «споживають» 15 тисяч кубометрів деревини. Це близько 300 вантажних вагонів
— Тільки Стара Збур’ївка витрачає в рік на дрова близько 7-ми мільйонів гривень, — підрахував Віктор Маруняк. — Ці гроші можуть йти в бюджет лісництва, а не в кишені «чорних лісорубів». Якщо раніше, 20-30-40 років тому, це була налагоджена система, де людина могла купити в лісництві дрова, то зараз цієї системи не існує, а у людей все ще є попит.
У Старій Збур’ївці офіційно мешкають трохи більше 2400 людей, а половина села газифікована. У Голопристанському районі живе майже 45 000 людей.



В свою чергу, Маруняк впевнений — як тільки лісництва знову почнуть заготовляти дрова, «чорні лісоруби» зникнуть:
—Коли є потреба в дровах, її треба задовольняти. І має задовольняти офіційна структура -лісництво. І тоді все, тоді необхідність купувати дрова у чорних лісорубів просто відпаде. Вони зникнуть як клас. Вони будуть непотрібні.


P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проєкту «Тест на законність» Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна» через проєкт «Підвищення ролі громадянського суспільства в нагляді за державними фінансами», який впроваджується за підтримки Європейського Союзу.



  • Автор 
  • Опубліковано в Наші Розслідування


  •