Нещодавно в ДП «Тетерівський лісгосп» відбулась виробнича нарада лісничих та спеціалістів відділу лісового господарства під головуванням головного лісничого. Присвячена нарада вивченню причин масового всихання соснових насаджень та пошуку дієвих методів протистояння цьому процесу. Якщо ще 5 – 10 років тому всихання носило характер відмирання поодиноких дерев чи невеликих їх груп, як правило в осередках кореневої губки, то зараз маємо раптове всихання цілих насаджень незалежно від віку чи типу умов місцезростання. Винуватцями такого екологічного лиха є два види ентомошкідників, а саме верхівковий та шестизубий короїди, які призводять до швидкої загибелі як окремих дерев так і цілих насаджень. Але і їхня діяльність є вже наслідком цілого ряду причин, які призвели до ослаблення деревостанів, адже шкідники та хвороби уражують саме ослаблені організми не здатні ним протистояти. В нормальних умовах дерево реагує на атаки шкідників виділенням живиці, яка дезінфікує рану та будучи клейкою призводить до загибелі комахи, яка потрапила до її липкого полону. Але три минулі роки, які відрізнялись посухою та аномальною спекою призвели до значного погіршення стану насаджень, їх ослаблення та зниження захисних функцій. Такі погодні умови зіграли на користь шкідників, дозволивши їм дати більше генерацій потомства протягом сезону. Дані метеостанцій свідчать про значне падіння рівня грунтових вод. Повноводна колись річка Таль, вже кілька років влітку майже повністю пересихає. Не краща ситуація і з іншими притоками річки Тетерів, русло якої все більше покривається острівцями. Свою згубну роль відіграла і меліорація, яка продовжує осушувати і без того сухі навколишні поля і ліси. В таких умовах особливо вразливими стали найбільш продуктивні, високоповнотні насадження від 60 років і вище, які ще недавно були гордістю лісівників. Їх кореневі системи вже сформувались і пристосуватися до нових умов їм скоріш за все не вдасться.
Дуже прикро, але несприятливі природні фактори не єдині «підривачі» здоров'я лісових насаджень. Не на останньому місці і «людський фактор». Свій негативний внесок внесли і Правила рубок головного користування в редакції 2011 року, в яких було необґрунтовано обмежено максимальну площу лісосік, що призвело до збільшення їх кількості. Наслідком чого стало різке збільшення протяжності узлісь, з яких через порушення лісового середовища в більшості випадків і починається всихання залишеної частини лісового виділу, адже ліс тільки на перший погляд здається просто сукупністю окремих дерев. Насправді лісовий біогеоценоз це живий організм, який складається з комплексу об'єктів, що живуть і розвиваються за своїми законами і порушення котрогось з них тягне за собою тяжкі наслідки. Переписані рік тому Санітарні правила, також далекі від свого призначення. Передбачені ними процедури погодження санітарно-оздоровчих заходів дуже розтягнути в часі і позбавляють лісівників можливості оперативного реагування на спалахи захворювань. І замість лікування причин вони можуть тільки усувати наслідки у вигляді «відпрацьованих» шкідниками дерев, потомство яких вже освоює сусідні живі дерева. Не додає надії у покращення ситуації і закон про обов’язкову екологічну експертизу, який вводиться в дію в кінці року і згідно якого процедура погодження запланованих заходів може розтягнутись ще на три місяці.
Автори таких нормативних документів не замислюються, що їх творчість тягне за собою економічні збитки та загрозу екологічній стабільності держави.
В ході проведеної виробничої наради було проаналізовано модельні дерева, які показали стрімкість та непередбачуваність ураження насаджень шкідниками та поширення недугів, які вони переносять, зокрема синіх гнилей, які зводять нанівець багаторічну працю лісоводів кількох поколінь, переводячи цінну ділову деревину в дрова. Резюмуючи колегіальне рішення, головний лісничий наголосив на необхідності внесення пропозицій щодо змін до лісівничої нормативної бази, адже без цього руки лісівників лишатимуться зв'язаними. Для подолання проблеми необхідно і дуже важливо розуміння та підтримка небайдужої громадськості, економічне благополуччя якої в значній мірі залежить від успішного функціонування лісогосподарських підприємств. Адже якщо вірити науковцям, то якщо стан справ найближчим часом не зміниться, невесела перспектива може очікувати всі хвойні насадження. Важко навіть уявити масштаби екологічного лиха та його економічні наслідки.
... і «екологічні активісти» в цій ситуації нічого запропонувати не зможуть.
Прес-служба КОУЛМГ
2017-09-26 13:39:22
0 коммент.:
Дописати коментар