Більшість покупців з Європи та Північної Америки купують деревину у лісгоспах, які пройшли FSC сертифікацію. Це означає, що такі лісгоспи дотримуються затверджених правил, які зменшують вплив лісокористування на довкілля та біорізноманіття. Свого часу Закарпаття стало першою областю в Україні, обласне управління лісового і мисливського господарства якої пройшло сертифікацію. Однак півтора роки тому через порушення в окремих лісгоспах уся область втратила сертифікат. Щоб повернути сертифікацію, усі дотичні до лісового господарства на Закарпатті уклали Меморандум про співпрацю у питаннях лісової сертифікації. Прийнятий меморандум передбачав 30 пунктів та відповідальність, яку брала на себе кожна сторона – лісові господарства, громадські організації та підприємці.
Валерій Мурга, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства: «Раніше, у нас був сертифікат на ціле обласне управління. Однак проаналізувавши стан деяких підприємств – на той період він був особливо критичний в місцях з вітровалами, самовільними зрубами на кордоні – ми дійшли згоди, що кожне лісове підприємство до отримання сертифікації буде прямувати окремо. Кожен лісгосп під чіткий план готувалося до аудиту – від будівництва мостів до закупівлі спецодягу для лісорубів, боротьби проти самовільних рубок тощо. Нам довелося провести багато заходів, щоби відновити сертифікацію в області. Для нас це був виклик – показати, що ми щось можемо. На сьогоднішній день майже всі підприємства мають сертифікати».
Зараз, через рік після підписання меморандуму, усі учасники зібралися в одній залі, щоби підсумували результати роботи. 16 з 20 лісгоспів Закарпаття пройшли сертифікацію: усі лісгоспи взяли курс на перехід від суцільних до вибіркових рубок; у кожному з’явилася людина, відповідальна за комунікації з громадськістю; усі лісорубні квитки та плани майбутніх рубок публікуються на сайті або у соціальних мережах. Лісгоспи приділяють увагу рекреаційній функції лісу – сприяють розробці та маркуванню туристичних маршрутів, облаштовують місця для відпочинку. Однак не всі лісгоспи використовують канатне трелювання або колісну техніку замість гусеничних тракторів. Також гострою залишається проблема незаконного джипінґу – їзди на позашляховиках, квадроциках та мотоциклах, яка завдає значної шкоди ґрунту в горах. Окрім того, через подорожчання газу різко зросла потреба місцевого населення у дровах.
Тетяна Данчук-Дворецька, аудитор з лісової сертифікації компанії SGS-Україна: «З підвищенням ціни на газ автоматично піднявся попит на деревину. Скоро засоби масової інформації будуть говорити про недодавання деревини місцевому населенню, недоруби. Боюся лише одного, щоб це не призвело до ще більшого соціального сплеску, збільшення самовільних рубок, конфліктів між людьми, яким немає чим заплатити за газ. Тут важливо працювати з населенням – вислухати, і разом з інформацією запропонувати рішення».
Учасники зустрічі прийняли рішення створити робочу групу, яка до 25 жовтня збере пропозиції усіх сторін меморандуму, проаналізує їх і підготує план дій на наступний рік. Кожен учасник меморандуму візьме на себе конкретні завдання з відповідними термінами виконання.
Роман Волосянчук, WWF в Україні: «Серед найбільш актуальних пунктів плану дій – завершення інвентаризації пралісів і старовікових лісів, також тимчасове (до надання належного статусу) вилучення виявлених ділянок з планів рубок, ширше запровадження природо-ощадливих технологій, поліпшення інформування громадськості про призначення рубок тощо. Нам ще багато треба зробити спільними зусиллями, щоби закріпити розвиток сертифікації у регіоні. WWF, як один зі співзасновників системи FSC, постійно сприяє розвитку сертифікації і забезпеченню її належної якості на всіх рівнях».
Posted on 29 September 2017
0 коммент.:
Дописати коментар