ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою МІНПРИРОДИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою МІНПРИРОДИ. Показати всі дописи

17 вересня 2019

Про тимчасове покладення виконання обов'язків державного секретаря Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Томахіна М. Л.


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 15 вересня 2019 р. N 790-р

Київ

Про тимчасове покладення виконання обов'язків державного секретаря Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Томахіна М. Л.

Покласти тимчасово, до призначення в установленому порядку державного секретаря Міністерства енергетики та захисту довкілля України, виконання обов'язків державного секретаря Міністерства енергетики та захисту довкілля України на начальника управління роботи з об'єктами державної власності зазначеного Міністерства Томахіна Михайла Лорановича.

Прем'єр-міністр України

О. ГОНЧАРУК

Інд. 19

12 вересня 2019

Министерство энергетики и защиты окружающей среды реформирует Экоинспекцию



Министерство энергетики и защиты окружающей среды считает приоритетной задачей "перезагрузку" работы Экологической инспекции.

Об этом говорится в сообщении Министерства в Facebook, передает БизнесЦензор.

Одним из ключевых задач, по словам министра энергетики и защиты окружающей среды Алексея Оржеля, является налаживание контроля за соблюдением законодательства в сфере экологии и экомониторинг.

"Один из наших приоритетов - это полная перезагрузка работы экологической инспекции. Мы должны наладить эффективный мониторинг выбросов и стоков. Нормативные показатели должны быть не только на бумаге, но и быть выполненными на практике. Для этого будем налаживать эффективную работу экоинспекции", - сказал Оржель.

Министр отметил важность бережного отношения к природе и принятия дополнительных мер для уменьшения влияния на окружающую среду.

"У нас есть информация, что с 4,7 млрд кубометров стоков - 50% попадают в реки с превышением загрязненных веществ. Такая ситуация недопустима. Мы будем работать над уменьшением этого показателя", - подчеркнул министр.

05 вересня 2019

Зміни до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 24 березня 2011 року N 90 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, наукових та науково-дослідних установ Міністерства екології та природних ресурсів України"

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.08.2019
м. Київ
N 289
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19 серпня 2019 р. за N 944/33915

Про внесення змін до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 24 березня 2011 року N 90

НАКАЗУЮ:
2. Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду (Клід В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01 січня 2020 року.

Міністр
О. Семерак
ПОГОДЖЕНО:

В. о. Міністра фінансів України
Ю. Гелетій
Заступник Міністра
соціальної політики
М. Шамбір
Голова СПО
об'єднань профспілок
Г. В. Осовий
Виконавчий Віце-президент
Конфедерації роботодавців України
О. Мірошниченко
Керівник Секретаріату
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні
Р. В. Іллічов



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
08 серпня 2019 року N 289

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
19 серпня 2019 р. за N 944/33915


ЗМІНИ
до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 24 березня 2011 року N 90

У додатках до наказу:
у пункті 1 додатка 3:
позицію
"
Головний природознавець
17 - 18
"
виключити;
позицію
"
Керівники основних відділів
16 - 18
"
викласти у такій редакції:
"
Керівники основних структурних підрозділів
14 - 18
";
позицію
"
Керівники інших підрозділів, начальник відділення природоохоронного науково-дослідного, начальник станції пожежної (природоохоронної)
8 - 11
"
викласти у такій редакції:
"
Керівники інших підрозділів
8 - 11
";
у пункті 2 додатка 4:
позицію "Провідні фахівці: гід-перекладач, програміст, інженер з рекреаційного благоустрою, інженер з відтворення природних екосистем, інженер з охорони природних екосистем, інженер з охорони тваринного світу, інженер з природокористування, фахівець з екологічної освіти, фахівець з рекреації, економіст, юрисконсульт, бухгалтер (з дипломом спеціаліста), зоотехнік, мисливствознавець та інші" після слова "програміст," доповнити словами "адміністратор системи, документознавець,", після слів "фахівець з рекреації," доповнити словом "екскурсовод,";
позицію "Фахівці: програміст, інженер з рекреаційного благоустрою, інженер з відтворення природних екосистем, інженер з охорони природних екосистем, інженер з охорони тваринного світу, інженер з природокористування, фахівець з екологічної освіти, фахівець з рекреації, економіст, юрисконсульт, бухгалтер (з дипломом спеціаліста), зоотехнік, мисливствознавець та інші" після слова "програміст," доповнити словами "адміністратор системи, документознавець,", після слів "фахівець з рекреації," доповнити словом "екскурсовод,";
позицію "Дільничний інспектор з охорони природно-заповідного фонду" після слова "фонду" доповнити словами ", інспектор з кадрів";
у позиції "Техніки: інспектор з охорони природно-заповідного фонду, пожежник (респіраторник) та інші" слово "пожежник" замінити словом "пожежний";
у додатку 5:
у пункті 1 слова "робітник з благоустрою території" замінити словами "робітник з благоустрою", після слова "опалювач" доповнити словом ", озеленювач";
у пункті 3 слово "спостерігач-пожежник" замінити словом "спостерігач-пожежний", після слова "столяр" доповнити словами ", слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування".

Заступник директора Департаменту
екомережі та природно-заповідного
фонду - начальник відділу організації
діяльності та управління установами
природно-заповідного фонду
С. Р. Матвєєв
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE33915.html

02 вересня 2019

«Гібридне» міністерство: як одне відомство дбатиме і про енергетику, і про екологію водночас


У новому уряді екологічні та енергетичні питання передали одному відомству – Міністерству енергетики та природних ресурсів (Міненергодовкілля). Така комбінація не нашкодить захисту довкілля, натомість – допоможе дбати про клімат та будувати комплексну державну політику, пояснив на своєму першому брифінгу керівник Міненергодовкілля Олексій Оржель. Він розповів про пріоритети роботи нового відомства. Втім, його заяви вже спричинили критику з боку недержавних екологів.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості об’єднали з Міністерством екології задля уникнення конфлікту між двома відомствами, пояснив на своєму першому брифінгу новопризначений міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

Він наголосив, що поєднання двох різних секторів в межах одного відомства – насправді є логічним, оскільки політика щодо розвитку енергетики, зменшення викидів та збереження клімату має бути комплексною.


За його словами, у новому відомстві питання екології не будуть другорядними. Втім, пріоритетним стане збільшення енергоефективності.

«Ми не лише оцінюємо, що і як виробляємо, які надра видобуваємо, а й те, наскільки це забруднює довкілля. Тому пріоритети – відновлювальні джерела, акумуляція, енергоефективність, подолання енергетичної бідності», – сказав Оржель.

Міністр пообіцяв розробку законопроєктів для збільшення видобутку газу.



Він додав, що український та польський уряди уклали меморандум про імпорт газу до України з використанням польського терміналу скрапленого газу (LNG). 29 серпня компанія «Енергетичні ресурси України» повідомила про угоду, за якою природний газ зі США надійде до України через Польщу.


«Наш візит (до Варшави – ред.) був продуктивним. Ми уклали меморандум та провели першу зустріч з американською стороною щодо газу. Ми плануємо якнайшвидше готувати документацію та все необхідне для цього проекту. Зокрема і для того, щоб до газових переговорів з Росією бути у всеозброєнні», – наголосив керівник Міненергодовкілля.

Він зазначив, що новий уряд прискорить процес розділення «Нафтогазу» на профільні компанії для підвищення ефективності галузі та залучення інвесторів (анбандлінг – ред.).

За словами Олексія Оржеля, український газовий ринок, який імпортує до 11 мільярдів кубометрів газу на рік, є преміум-ринком для інвесторів. Тому уряд, з одного боку, створюватиме для них умови, з іншого – мінімізуватиме свій вплив на цей та інші ринки паливно-енергетичного сектору.

Міненергодовкілля «ревізує» сумнівні рішення попередників

Міненергодовкілля «ревізує» контраверсійні рішення минулого уряду в енергетиці. Це Олексій Оржель пообіцяв, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Зокрема, йдеться і про відтермінування запуску газоочисних споруд для ТЕС і ТЕЦ, і про план з будівництва системи вітростанцій на Боржавському хребті у Карпатах.

«Ми проведемо ревізію всіх подібних рішень, з точки зору як екології, так і енергетики. Щодо ВЕС на Боржаві – наскільки я знаю, є питання до дозвільної документації», – наголосив Оржель.
За словами посадовця, нині Міненергодовкілля бере участь у розробці програми нового уряду, і додає туди свої пріоритети. Радіо Свобода наводить їх тезово – виходячи зі змісту промови міністра.

Пріоритети Міненергодовкілля
  • Збільшення частки відновлюваних джерел енергії
  • Розвиток потужностей з акумуляції енергії
  • Протидія змінам клімату, подолання їхніх негативних наслідків
  • Зменшення викидів
  • Інвестиції в енергетику
  • Енергоефективність
  • Контроль впливу енергетики на довкілля
  • Анбандлінг «Нафтогазу» для залучення інвестицій: розділення його на видобувну, газотранспортну компанії та компанію-оператора підземних сховищ.
  • Нарощування власного видобутку енергоносіїв
  • Запуск імпорту і транзиту газу, який надходить на LNG-термінали Польщі зі США
  • Економічно обґрунтовані тарифи та економічне зростання, що допоможе подолати «енергетичну бідність українців» та зменшити частку отримувачів субсидій
Експерт про приєднання Міністерства захисту довкілля до Міненерго: «Це явний конфлікт інтересів»

Міненергодовкілля, яке поєднує функції двох міністерств, тільки розпочало свою роботу. Однак перший публічний виступ міністра вже наразилися на критику еко-активістів.

Так, Катерина Норенко, аналітик та еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» не виключає, що енергетичні мотиви у роботі міністерства можуть домінувати над екологічними.
З такої логіки, це Міністерство енергетики треба було приєднати до міністерства захисту довкілля, а не навпаки
Катерина Норенко
«Олексій Оржель передовсім намагався пояснити логіку того, що вони поєднали два протилежні міністерства. Зокрема, він зауважив, що мета – прибрати конкуренцію двох відомств, а також забезпечити максимально комплексну політику, оскільки у світі дедалі більшим пріоритетом стає захист клімату. Але якщо виходити з такої логіки, це міністерство енергетики треба було приєднати до міністерства захисту довкілля, а не навпаки. Ми проаналізували, як це працює у 28 країнах Євросоюзу. З них лише у вісьмох ми знайшли спільне міністерство екології та енергетики. До того ж, все відбувалося поступово, – наголошує Катерина Норенко. – Ще у 2007 році у ЄС схвалили комплексний підхід до енергетичної та екологічної політики. Відтак енергетика поділялася на дві частини.
В ЄС енергетика не має свого окремого органу... За умови існування різних впливів в Україні пріоритет надаватиметься не екології
Катерина Норенко
І довкіллєва частина перейшла до екологічних відомств, а економічна – передавалася до міністерства економіки. В багатьох країнах ЄС енергетика не має свого окремого органу і не формує якоїсь окремої політики! Зрозуміло, що за умови існування різних впливів в Україні пріоритет надаватиметься не екології. Це не просто побоювання, це – загроза».

Представниця організації «Екологія – Право – Людина» наводить один з прикладів, коли в межах нового відомства стикаються два протилежні інтереси: енергетичний та екологічний.
«Вже є досить конфліктне питання – полонина Боржава. Чи зберегти цю цінну природну територію з унікальним геологічним спадком? Чи – побудувати там цілий комплекс вітряків? І на це запитання, яке журналіст поставив Оржелю, він дуже ухильно відповів. Сказав тільки, що триває процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) цього проєкту. Мінприроди робило ОВД на різні об’єкти, зокрема й енергетичні. А тепер запитання: у цьому випадку Міненергодовкілля робитиме ОВД на самого себе, на власний проєкт? Це – явний конфлікт інтересів!» – вважає Катерина Норенко.


29 серпня Верховна Рада призначила новий склад уряду, скоротивши при цьому кількість міністерств. Міністром енергетики та захисту довкілля став Олексій Оржель, на момент призначення – голова Української асоціації відновлюваної енергетики, керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO).


  • На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.


В Україні ліквідують Державну екологічну інспекцію



Уряд ухвалив рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію України, а натомість буде створено Державну природоохоронну службу.

Як повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, профільне міністерство протягом останніх років крок за кроком напрацьовувало нормативно-правову базу для створення ефективної сучасної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища.

«Відсутність належного контролю за порушеннями екологічного законодавства та тотальна корупція – найбільші проблеми у сфері довкілля. Я про це говорив із перших днів перебування на посаді міністра. Точкові реагування на екологічні інциденти точно не ті методи, які дозволяють системно боротися з браконьєрами і недобросовісними екоінспекторами. Реформа цієї структури назріла давно, але вона не є такою простою як видається на перший погляд. Адже важливо не лише змінити назву, але у першу чергу залучити до роботи людей, які справді вболівають за довкілля та надати їм необхідне матеріально-технічне оснащення, щоб люди мали змогу належно і в повному обсязі виконувати свої посадові обов’язки, а не боротися з мораторіями на перевірку бізнесу», - прокоментував урядове рішення Остап Семерак.

Він також зазначив, що у 2017 році Уряд схвалив розроблену Мінприроди Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. У 2018 році було розроблено і передано до парламенту законопроект про Державну природоохоронну службу, проте його не було розглянуто. Зараз спільно з громадськістю на завершальному етапі робота щодо законопроекту про державний екологічний контроль, який також передбачає реформування екологічної інспекції.

«Ми розуміли, що на момент ухвалення цих документів маємо бути готові до практичної частини реалізації реформи екологічного контролю. Тому паралельно запустили пілотний проект, який передбачав ліквідацію 12 із 23 територіальних органів Державної екологічної інспекції України, які діяли на обласному рівні та створення натомість 5 нових округів», - пояснив Міністр екології.

Загалом структурою новою Державної природоохоронної служби передбачено створення 10 міжрегіональних територіальних органів (Карпатського, Поліського, Придніпровського, Північно-Західного, Східного, Столичного, Причорноморського, Подільського, Центрального та Південно-Східного) та повну ліквідацію 23 територіальних підрозділів ДЕІ.

14 Серпня 2019, 13:15

В уряді пояснили, чому об'єднали Міненергетики та Мінекології

Новопризначений міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель пояснив, чому новий уряд вирішив об'єднати Міністерство екології та природних ресурсів з Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Про це він повідомив під час брифінгу 2 вересня.

За його словами, два міністерства об'єднали задля уникнення конфлікту між відомствами, зокрема для того, щоб забезпечувати політику в енергетичній сфері так, щоб завдавати найменшої шкоди довкіллю.

«Таку логіку ми заклали для зміни погляду на питання екології, захисту довкілля та енергетики. Ми розуміємо, що з огляду на ті світові тенденції, які склалися у світі, ми не можемо й надалі залишати конфлікт на рівні міністерств. И маємо забезпечити формування політики максимально комплексно», — пояснив Оржель.

За його словами, в новому, об’єднаному міністерстві питання екології не відійдуть на другий план. Водночас головними пріоритетами роботи нового міністерства Оржель назвав запровадження енергоефективних заходів, зменшення обсягів викидів парникових газів традиційними електростанції.

«Ми докладатимемо всіх зусиль для того, щоб людина могла дозволити платити за тарифами. Тому ми закладаємо енергоефективність одним з наших пріоритетів», — додав Оржель.


Ярослав Вінокуров

Екологія
02 вересня, 2019 10:16
Громадське

01 вересня 2019

НАБУ підозрює заступника міністра екології Вакараша в недекларуванні будинку

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило заступнику міністра екології та природних ресурсів Віктору Вакарашу про підозру у недекларуванні будинку і землі.


Віктор Вакараш.Фото: канал 24

Про це Українським Новинам повідомило джерело в правоохоронних органах.

"Про підозру повідомили Вакарашу", - сказав він.

Йому повідомили про підозру у статті 366-1 Кримінального кодексу.

В той же час НАБУ не називає прізвище заступник міністра.

За даними бюро, він не задекларував користування будинком (556,4 кв. м) і земельною ділянкою (0,1607 га) за 2015 і 2016 роки.

Власником цієї нерухомості є близький родич чиновника.

Як повідомляли Українські Новини, НАБУ відкрило справу на Гладковського з-за недекларування 1,3 млн гривень.

Заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак був затриманийпри отриманні хабара в 480 тисяч доларів, при цьому це був перший внесок, усього Гримчак вимагає за свої послуги від одного з забудовників 1,1 мільйона доларів.

В Україні ліквідовують Міністерство екології: наслідки



29 серпня, надвечір Верховна Рада призначила склад нового Кабінету Міністрів України, на посаду міністра енергетики та екології України – експерта у сфері паливно-енергетичного комплексу Олексія Оржеля. Таким чином, уряд об’єднає Міністерства палива та енергетики з Міністерством екології та природних ресурсів, що, на думку експертів, означатиме фактичне знищення останнього.

Спільнота дуже гостро відреагувала на прийняте рішення, більшість експертів вже висловились з даного приводу і сходяться на думці, що Банкова прийняла «дуже і дуже погане рішення».

«В Україні одні із найбільш нагальних проблем – це екологічні: корупція в екологічному контролі, зловживання в лісовому господарстві, відсутність моніторингу, неналежне поводження з відходами, низька екологічна свідомість, безконтрольне добування бурштину, руйнування річок малими ГЕС та багато іншого», – розповідають в Environment People Law (EPL). – «Україна сьогодні входить у топ-5 країн Європи із найзабрудненішим повітрям. Відповідно до Угоди про Асоціацію із ЄС, найбільша кількість директив, яку треба апроксимувати в Україні, стосується охорони довкілля – 29 директив, у жодній іншій галузі такої прірви немає! Тому не можна просто так об’єднувати два міністерства в одне, тим більше, коли профільним міністром є експерт з енергетики. Наслідки можуть бути незворотними».

«Чому знищення Мінкології може бути бідою для України? Злиття галузей енергетики, видобутку ресурсів та екології – це класична африканська практика. Саме так це працює у відсталих країнах світу», – пишуть активісти в Батарейки, здавайтеся. – «Розмиття фокусу – екологія стане ще менш приорітетним напрямком для країни, будучи другорядною поряд з енергетикою. В ній працюватиме ще менше експертів та реформа з переробки сміття (наш фокус) може рухатись ще повільніше».

«Об’єднання Мінприроди з енергетикою означатиме, що довкілля буде на задніх ролях. Це прослідковувалось ще в Уряді Гройсмана, коли той прийняв стратегію розвитку гідроенергетики не провівши попередньо оцінку наслідків для довкілля та не узгодив її з Мінприроди. Дика природа сама себе не може захистити. Держава повинна її охороняти від знищення людиною. Енергетика та надра – це десятки мільярдів доларів, це величезні ресурси, які будуть управляти всім процесом в новому мега-Міністерстві. В таких умовах питання довкілля завжди будуть на задньому плані». – вважає Остап Єднак, координатор РПР.


Анжеліка Лабунська запропонувала провести аудит Міністерства екології України



Під час першого засідання членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що відбулося у п’ятницю, були розглянути організаційні та проблемні питання роботи комітету.

Народний депутат України Анжеліка Лабунська запропонувала колегам розглянути два питання, які на її погляд дуже важливі для розбудови екологічної безпеки в Україні.

Анжеліка Лабунська запропонувала депутатам рекомендувати Верховній Раді зупинити ліквідацію Міністерства екології України. На думку Лабунської це рішення може погіршити ситуацію з екологічними проблемами в Україні, бо саме Міністерство виступало координатором реалізації природоохоронних та інших заходів за рахунок державного бюджету. Тож потрібно спочатку провести аудит роботи Міністерства екології України, потім проаналізувати результати, що були чи не були досягнені, встановити причини негараздів та вирішити – це системна проблема, чи міністерство потрібно реформувати під нові виклики і завдання.

«В той час, коли Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що у світі спостерігається надзвичайна кліматична ситуація: льодовики тануть, а рівень вуглекислого газу зростає, Україна ліквідовує Міністерство екології. Це помилкове рішення», – заявила Анжеліка Лабунська під час дискусії.

Але колеги, більшість яких в Комітеті представляють політичну партію «Слуга народу», не підтримали пропозицію Анжеліки Лабунської і відмовились пропонувати Верховній Раді зупинити ліквідацію Міністерства екології України.

Але її пропозиція провести повний аудит Міністерства екології України була підтримана – було прийняте рішення членів Комітету звернутись до Кабміну з відповідним зверненням про аудит.

Валентин БОРТНИК
Дата: Серпень 31, 2019

«Ми зробили це разом». Чому злиття Мінекології та Міненергетики нікого не хвилює

 У пересічного громадянина України присутнє враження, що природоохоронець України – це або манірний веган з буряковим смузі, екоторбою та фоточками в інстаграмі, або навіжена тітонька з 40 котиками у квартирі, або якийсь грантоїд, який займається незрозумілою фігнею, а скоріше за все, нічим корисним.

Також є така точка зору, що Міністерство екології та природних ресурсів – це корупційна та ледача організація, яка займається бозна чим, і у кращому випадку просто краде людські гроші, а у гіршому – встромляє палки у колеса чесному бізнесу регуляцією, ліцензуванням, вимогами платити за забруднення і тому подібне. А за ліси, річки, атмосферне повітря не бореться, звалища не регламентує, бурштинокопачів не ганяє, природу не рятує, і навіть котиків з дерев знімає волонтерська Київська група порятунку тварин, а не чиновники-дармоїди з міністерства.

На жаль, не можна сказати, що природоохоронна спільнота, Міністерство та інші державні інституції, які опікуються охороною довкілля, багато зробили для комунікації та пояснення, що в Україні робиться з охороною природи, які функції міністерства, держекоінспекції, Державної агенції лісових ресурсів, які групи та природоохоронні спільноти в Україні працюють, яким лобіюванням вони займаються, які проблеми накопичилися роками, а які – нарешті почали вирішуватися.

Так, справа дуже непроста. Розібратися в цьому «з вулиці» - практично нереально. І на це є причини.

Законодавча.


В Україні існує безліч різної нормативки, яка регулює охорону природи і довкілля, поводження з ресурсами і дотичні питання. Це рамкові закони, такі, як «Про охорону навколишнього природнього середовища», «Про тваринний світ», більш конкретні «Про мисливство та мисливське господарство», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону надр», «Про Червону Книгу України» тощо, Кодекси – Водний, Лісовий, купа постанов КМУ та Стратегій, і так далі. Окрім того, є купа міжнародних природоохоронних конвенцій, які України підписала, і положення яких зобов’язана імплементувати.

Щось з цієї нормативки добре, щось абсолютно застаріле, щось просто не працює у нинішніх умовах, а щось є дуже корисною та поки що беззаперечною перемогою, такою, як прийнятий нещодавно Закон «Про оцінку впливу на довкілля». На цю нормативку впливають різні стейкхолдери різного рівня та ресурсу.

По-перше, Україна згідно Асоціації з ЄС має імплементувати близько 20 різних Директив, пов’язаних з охороною природи, у національне законодавство, та змусити це запрацювати. На це виділялися та виділяються кошти міжнародних донорів, ми маємо це робити, подобається нам чи ні. Робота в Міністерстві тут йде по-різному, щось краще, щось гірше, але так-сяк йде. Злиття з Міненергоресурсів відкине нас у цьому процесі дуже далеко назад, і донорам це не сподобається.

По-друге, є нормативка, яка «пробивається» знизу, руками різних, часто дуже контроверсійних, природоохороних груп та НГО. Серед таких документів можна загадати Закон «Про жорстоке поводження с тваринами», багато різної нормативки нижчого рівня, пов’язаного з об’єктами природно-заповідного фонду тощо.

По-третє, є нормативка, яку з різним успіхом штовхають представники економічно зацікавлених груп, починаючи від законопроекту на звільнення від мита ввозу водовідмивних помп для потреб бурштинодобувного бізнесу (так десь і валяється у надрах Комітету з митної політики), закінчуючи всією купою паперу, що регулює «зелений тариф». Тут виступають великі гравці, це бізнес, великі кошти та інтереси «великих дядь».

Давайте зіллємо всю нормативку виключно під цих «великих дядь», це так допоможе берегти природу України та виконувати наші міжнародні зобов’язання! Чи ні?

Дотична до законотворчої інша причина непорозумінь навколо природоохорони:

Політична.


Частина природоохорони не цікава нікому, крім купки людей-ентузіастів з обмеженим ресурсом, наприклад питання реабілітації диких тварин, дельфінарії, контактні зоопарки, зообізнес. І вона - той Невловимий Джо, який нікому не потрібен. Інша частина цікавить дуже впливових хлопців – надра, альтернативна енергетика, риба, земля, ліси.

А є ще інтереси місцевих громад, на які до децентралізації взагалі ніхто не зважав, і які як можуть не хотіти у себе на гірській річці мініГЕС, так і не хотіти під боком національний парк. А ще вони бажають рубити ліс, копати бурштин, а також аби заводи, поряд з якими вони живуть, встановлювали фільтри на свої труби з викидами. Дуже різного бажають, якщо чесно.

І от той самий прийнятий Закон «Про оцінку впливу на довкілля» таки дав громадам у руки потужний робочий інструмент, що дозволяє безпосередньо вплинути на побудову поруч свиноферми на мільйон голів, хімічного заводу чи полігону для зберігання ртутних ламп. Або ГЕС чи ТЕС, так :). І перше, що зробить новостворене «гібридне» міністерство – це буде намагатися цей Закон поховати. Бо на відміну від непрацюючого інституту громадських слухань чи паперового Закону «Про відходи», цей таки працює, і громада, за допомогою НГО чи експертних середовищ має можливість захистити себе. Вже захищає.


Багато років об’єднання під одним дахом дуже різних моментів, інтересів, ресурсів та гравців призводило до того, що міністерство завжди було «розмінною монетою» у політичних торгах різних партій та політсил, що приходили до влади. Воно не вважалося настільки «жирним», як податки, МВД чи енергетика, які намагалася контролювати умовна «партія влади», але і не таким «гробиком», як Мінсоц і Мінздрав. Корупційна спритна людина могла там розвернутися, тому міністри мінялися та летіли з посад, як листя восени, разом з різними каденціями уряду і не тільки. Це не дуже сприяло розбудові зрозумілої стратегії відомства.

І це підводить нас до третьої причини.

Інституційної.


Ви думаєте, у нас тільки Мінеко? Та в нас також є Державна агенція з лісових ресурсів, яка донедавна знаходилась під Мінагро. Вони планують рубки, більшість зрубаних лісів - це не кляті браконьєри, вони абсолютно легальні. З 2016 року Мінеко нарешті почало масово відмовляти лісникам у погодженні таких рубок. А тепер його прихлопнули. Думаю, у новому бізнес-міністерстві всі все швиденько погодять. Так що якщо вам дуже захочеться закричати: «А де та клята природоохорона-дармоїди, коли у нас ліси рубають?», то ваші претензії треба адресувати до вже ліквідованого Мінагро, який наразі став Мінекономіки.
З Державним агентством рибного господарства України теж не дуже зрозуміло.

Об’єктами прородно-заповідного фонду, окрім Мінеко, окремо керувало ще Мінагро через ДАЛРУ, а також незалежна Національна Академія наук України.

Так, у нас було 7 няньок, у яких місцями дитина була трішки без ока. Але тепер нам замість цього пропонують одну «няньку-людожера», яка дитинку просто культурно з’їсть, правда, оченят будуть два, на місці. Роками природоохоронні ініціативи «знизу» вміло лавірували між цими різними інституціями та їх ролями та інтересами, пробиваючи захист природи, здоров’я громадян і так далі. Десь там вирішили, що це все занадто складно, а грошиків з надр та енергетики хочеться. Інституційно зараз нам буде з природоохороною майже так весело, як за часів Овоча, а може, й веселіше. Це підводить до четвертого моменту

Суспільне.


Природоохоронні ініціативи, волонтерські спільноти та організації – це дуже складне дивне мереживо та конгломерат. Тут є і свідки глобального потепління, і адепти правильного поводження з побутовими відходами, і представники міжнародних організацій типу WWF, і науковці (дуже багато!), і місцеві локальні ініціативи з боротьби з забрудненням води чи повітря, менші об’єднання людей, яка намагаються не дати забудувати свій сквер або парк, борці з жорстоким поводженням з тваринами, великі НГО з історією, які роками освоювали міжнародні гранти та дотації – тобто ім’я їм легіон.

Купа цих людей активно працює, робить багато корисного, часто має складі стосунки між собою та між своїми організаціями. Є конструктивна природоохорона, яка за діалог, є радикали (і це не робить їх неефективними – сюрприз!), є прикриття чиїхось інтересів. Пересічний громадянин це все називає єдиним словом «природоохорона», поєднуючи разом людей, які проти одягу з хутра, людей, які проти мініГЕС у Карпатах, людей, які просто постять у ФБ «Врятуй амазонські ліси!», а також людей, які забирають з вулиці котиків та собачок.

Як пересічному громадянину не заплутатись у цьому всьому? Чи існує у нас природоохорона? Що це? Хто це? Якщо читати когось на ФБ, то кого? Чи ефективні державні інституції, чи просто крадуть? Якщо ефективні, то які? Чи проводили у нас якісь реформи бодай у якихось природоохоронних та дотичних сферах ?

Відсутність відповіді на ці всі питання з року в рік призвела до того, що купа народу не розуміє, чому, наприклад, зливати Мінеко та Міненерго в єдиного монстра – це небезпечно, непрофесійно, корупційно і просто тупо.

Цей текст – спроба пояснити, чому так сталося. Бо можна скільки завгодно скоординованими зусиллями 5 років пояснювати, навіщо Україні наука і чи жива вона, - але все одно знаходяться ті, хто вважає, що вона забагато жере та замало молока дає.

А природоохоронна справа у державі – штука набагато складніша.

І позавчора вона програла.



29 серпня 2019

Заступника міністра екології підозрюють у недостовірному декларуванні




КИЇВ. 29 серпня. УНН. Заступнику Міністра екології та природних ресурсів України підозрюю у навмисному не відображенні у декларації право користування на дім та земельну ділянку. Про це УНН повідомили у пресслужбі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

“Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури погоджено повідомлення про підозру заступнику Міністра екології та природних ресурсів України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, за фактом подання недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2015-2016 роки”, — повідомили у САП.

За інформацією прокуратури, розслідуванням встановлено, що підозрюваний умисно не відобразив у щорічних деклараціях право користування домоволодінням та земельною ділянкою у с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області загальною вартістю понад 5 млн. грн.

21 серпня 2019

Держекоінспекція проти рішень Уряду


19 серпня 2019 року відбулись збори трудового колективу Держекоінспекції 

Дата: 19.08.2019

Сьогодні, 19 серпня 2019 року відбулись збори трудового колективу Держекоінспекції з метою обговорення правових наслідків розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 631-р «Про відсторонення Яковлєва І.О. від виконання повноважень за посадою першого заступника Голови Державної екологічної інспекції України» та розпорядження від 14.08.2019 № 632-р «Про тимчасове покладання обов’язків Голови Державної екологічної інспекції України на Сергієнка Ю.В.».

Занепокоєння трудового колективу пов’язані із впливом зазначених розпоряджень на роботу Державної екологічної інспекції України та порушенням прав державних службовців.

На зборах виступили: Голова профспілки Петренко В.В.

Член профспілки Чорнюк С.Я.

За результатами зборів одноголосно прийняті наступні рішення:


  1. Протокол загальних зборів профспілкової організації Державної екологічної інспекції України направити Президенту України для захисту прав та законних інтересів працівників Держекоінспекції та вжиття необхідних заходів.
  2. Голові профспілки звернутись до Кабінету Міністрів України, щодо необхідності скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 631 «Про відсторонення Яковлєва Ігоря Олеговича від виконання повноважень за посадою першого заступника Голови Державної екологічної інспекції України на час проведення службового розслідування», № 632 «Про тимчасове покладання обов’язків Голови Державної екологічної інспекції України на Сергієнка Ю.В.» та № 630 «Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 268», як такі що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та можливого порушення прав державних службовців Держекоінспекції.
  3. Направити інформацію Національному агентству з питань запобігання корупції, щодо конфлікту інтересів.
  4. Направити зазначену інформацію до Національного агентства України з питань державної служби, щодо проведення перевірки викладених фактів відповідно до вимог чинного законодавства та надання роз’яснень працівникам Держекоінспекції, щодо виконання прийнятих, на нашу думку незаконно, рішень Урядом.


Протокол засідання додається: https://www.dei.gov.ua/posts/536

16 серпня 2019

Нацпарк на Херсонщині пожежну техніку не може купити



Є гроші, а витратити їх…неможливо. Саме така дивна проблема й виникла у Національного природного парку «Олешківські піски» на Херсонщині. У віданні установи – тисяч гектарів піщаних дюн та лісів, де час від часу спалахують пожежі. З вогнем, що має властивість швидко поширюватися, треба боротися, і однієї автоцистерни на базі «КАМАЗу», яка є зараз у розпорядженні нацпарку, вочевидь недостатньо. Тому тут дуже зраділи, коли Мінекології України виділив «Олешківським піскам» 2,5 мільйона бюджетних гривень на придбання нового пожежного автомобілю. Як годиться, для цього оголосили відкритий тендер, але…жоден бажаючий продати таку техніку так і не зголосився.

Директор Національного природного парку «Олешківські піски» Андрій Непрокін поінформував, що тендер наразі оголосили уже вдруге. Проте заявок від учасників як не було, так і нема, хоча до призначеної дати торгів залишилося менше трьох тижнів. Між тим, інфляція «не дрімає», і ціна спецмашин в Україні поступово зростає – наданої з державної скарбнички суми незабаром може й не вистачити. А там настане новий календарний рік, і невикористану в 2019-му суму просто повернуть до бюджету, радісно відзвітувавши про економію. Але ж якщо додаткової автоцистерни немає, то чим надалі полум’я заливати – водою з відер?

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
15.08.2019

14 серпня 2019

Мінприроди не може зупинити вирубку лісів: потрібна зміна законодавства

Не бурштином єдиним! Продовжуючи екологічну тему, думаю, дуже важливо поговорити про хижацьку вирубку українських лісів!

Справа у тому що за нинішніх умов міністр вплинути на це майже не може. Знаєте чому?

До компетенції Міністерства належать лише національні парки, заповідники, заказники. А от решта, майже 90% лісів - у розпорядженні Агентства лісових ресурсів України, яке підпорядковане Міністерству аграрної політики. Такий подарунок дістався відомству і особисто тодішньому Міністру с/г за сприяння Януковича, який по суті віддав другу-міністру незаконну схему збагачення. Логічно, що цьому Міністерству вигідно рубати більше дерев для підвищення показників виробництва, а не дбати про збереження лісів, як це робило б Міністерство екології, якби Держлісагентство було підпорядковане йому. Тому і виходить, що Мінприроди за чинного законодавства не може зупинити масштабну вирубку, як законну, так і браконьєрську!

Ще на посту міністра я підготував законопроект про внесення змін до Лісового Кодексу: щоб Держлісагентство підпорядковувалося Міністерству екології та природних ресурсів. Впливові депутати, із якими я домовився, подали законопроект, але довести справу до кінця я не встиг. Хоча навіть профільний комітет ВРУ майже одноголосно підтримав проект цього закону.

Майбутньому очільнику Мінприроди треба взяти до уваги ці особливості нашого законодавства. Адже без внесення відповідних змін його повноваження щодо збереження лісів так і залишаться ілюзорними. Хоча рішення про повернення Держлісагентства до Мінприроди може прийняти й Уряд без зміни Кодексу.


Игорь Шевченко
Государственный деятель, Министр экологии и природных ресурсов Украины (2014-2015 гг.)
14.08.2019 17:45

Кабинет Министров принял решение ликвидировать Государственную экологическую инспекцию Украины

Кабинет Министров принял решение ликвидировать Государственную экологическую инспекцию Украины, а взамен будет создана Государственная природоохранная служба.

Об этом сообщается на сайте Министерства экологии и природных ресурсов.



"Отсутствие надлежащего контроля за нарушениями экологического законодательства и тотальная коррупция - самые большие проблемы в области окружающей среды. Я об этом говорил с первых дней пребывания в должности министра. Точечные реагирования на экологические инциденты точно не те методы, которые позволяют системно бороться с браконьерами и недобросовестными экоинспекторами. Реформа этой структуры назрела давно, но она не является такой простой как кажется на первый взгляд. Ведь важно не только изменить название, но в первую очередь привлечь к работе людей, которые действительно болеют за окружающую среду и предоставить им необходимое материально-техническое оснащение, чтобы люди имели возможность должным образом и в полном объеме выполнять свои должностные обязанности, а не бороться с моратория на проверки бизнеса", - отметил министр экологии Остап Семерак.

В 2017 году Правительство одобрило концепцию реформирования системы государственного надзора в сфере охраны окружающей природной среды. В 2018 году был разработан и передан в Парламент законопроект о Государственной природоохранной службе, однако он до сих пор не рассматривался.




В общем структурой новой Государственной природоохранной службы предусмотрено создание 10 межрегиональных территориальных органов (Карпатского, Полесского, Приднепровского, Северо-Западного, Столичного, Причерноморского, Подольского, Центрального и Юго-Восточного) и полную ликвидацию 23 территориальных подразделений Госэкоинспекции.


В октябре прошлого года детективы Национального антикоррупционного бюро Украины (НАБУ) сообщили о подозрении бывшему руководителю Государственной экологической инспекции (Госэкоинспекции) из-за невнесения им в декларацию имущества на миллионы гривен.

В феврале 2017 года Кабинет Министров Украины уволил Андрея Заику с должности главы Государственной экологической инспекции Украины.

При этом Министерство экологии и природных ресурсов Украины передало материалы внутреннего расследования деятельности Государственной экологической инспекции в НАБУ, СБУ, Генпрокуратуру, МВД и Нацполицию.

Среда, 14 августа 2019 15:51

22 липня 2019

Як Мінприроди розподілило «екологічні кошти» державного бюджету в 2019 році



Нещодавно ми писали як Мінприроди розподілило кошти за бюджетною програмою № 2401270 «Проведення природоохоронних заходів» у 2019 році.

Окрім цього, в цьому році були розподілені і інші «екологічні» кошти державного бюджету. Зокрема:



На жаль, розподіл знову відбувався за непрозорою процедурою і тому знову кошти, на думку ЕПЛ, будуть витрачені неефективно і природоохоронний ефект буде мінімальний.

Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища

Зокрема, за бюджетною програмою 2401500 “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” будуть виділені кошти на реконструкцію очисних споруд у Вінниці, Болехові та Дрогобичі, закуплений транспортний засіб в НПП «Подільські Товтри» та реконструйований лісорозсадник у ДП “Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. Майже половину від загальної суми коштів (трохи менше 33 млн гривень) отримає знову Умань – на різні роботи в дендропарку «Софіївка» та на будівництво притулку для утримання безпритульних тварин.

Очевидно, що навряд чи дані заходи можна віднести до «пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища». І тому виникає питання в доцільності існування цієї окремої бюджетної програми, оскільки кошти фактично виділяються по суті на такі ж самі заходи, як і з іншої бюджетної програми «Проведення природоохоронних заходів».

Субвенції місцевим бюджетам

Набагато більша сума була розподілена на субвенції місцевим бюджетам.

Її розподіл повинен здійснюватися відповідно до прийнятої в цьому році постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності».

Зокрема, субвенції можуть виділятися лише на:
  • охорону і раціональне використання водних ресурсів;
  • охорону атмосферного повітря;
  • охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів;
  • охорону і раціональне використання ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин);
  • раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів.

А умовами надання субвенції є:

  • співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше ніж 10 відсотків загальної кошторисної вартості природоохоронного заходу, залучення на ці цілі інших джерел, не заборонених законодавством;
  • фінансування природоохоронних заходів, передбачених програмами з охорони навколишнього природного середовища з обсягами фінансування за джерелами та у році, на який пропонується включити захід;
  • наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи.


На жаль, розподіл субвенцій відбувся за непрозорою процедурою, як і вищезгаданий відбір заходів для реалізації за іншими бюджетними програмами Мінприроди. І тому замість об’єктивного відбору заходів, які зможуть найбільш ефективно вирішити найнагальніші екологічні проблеми, розподіл коштів відбувся в «ручному» режимі. І судячи за переліком заходів, вміння лобіювати свої інтереси в Мінприроди та політичні моменти зіграли не останню роль у відборі заходів.

Зокрема, нами були відмічені такі негативні моменти:
  • окремі заходи, на які пішли субвенції прямо шкодять довкіллю (наприклад розчистка річок на природних ділянках);
  • окремі заходи не пройшли процедуру ОВД і, відповідно, виділяти кошти на їхнє проведення до завершення процедури недоречно, оскільки за результатами процедури ОВД проект може бути кардинально змінений чи взагалі заборонений до реалізації;
  • значні обсяги коштів отримали забезпечені в масштабах України органи місцевого самоврядування (наприклад, Лохвицький, Броварський та Києво-Святошинський райони, міста Умань, Біла Церква, Чорноморськ) які б могли фінансувати свої заходи самостійно;
  • більшість коштів була виділена на ті області, які мають великі обсяги екологічних фондів і могли б фінансувати свої заходи самостійно. Наприклад, Київська область отримала приблизно 95 млн гривень субвенцій (16 % загальної суми), Івано-Франківська 91 млн гривень (15,7 %). В той же час області з невеликим обсягом екофонду, як Херсонська та Тернопільська, отримали 8,5 та 12 млн гривень відповідно;
  • частина областей взагалі не отримала жодних субвенцій. Чи це пов’язано з низькою якістю заявок на фінансування чи з іншими причинами, встановити неможливо через відсутність публічності в процесі розподілу.

На що пішли кошти субвенцій?

Перш за все, кошти пішли на заходи, які пропонували самі органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх пріоритетів. Зокрема, це будівництво каналізаційних мереж та очисних споруд, придбання техніки для вивезення ТПВ, будівництво полігонів ТПВ та розчистка річок, ставків та озер тощо.

Цікавим є виділення 22,5 млн гривень на «Придбання обладнання та машин для збору, транспортування та складування відходів лісозаготівельної промисловості для Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Віноблагроліс”». Безперечно, те, що Україна за прикладом розвинених держав, підтримує бюджетними коштами ведення лісового господарства, є позитивним. Проте виникає сумнів виділення доцільності саме на машини для транспортування відходів лісозаготівельної промисловості. Фактично, кошти виділяються на мінімізацію впливу на довкілля від заходів, які значно шкодять довкіллю (рубок лісу). На нашу думку, набагато логічніше було б виділяти кошти на забезпечення заробітної плани лісової охорони за умови зменшення обсягів рубок.

Окремо відмітимо виділення 10 млн гривень Лохвицькій районні раді на «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту».

Якщо навіть відкинути той момент, що навряд чи річку Сула можна зарахувати до «об’єктів комунальної власності», то виникає питання, яким чином Мінприроди не могло помітити, що станом на момент, коли приймалось рішення про розподіл коштів, проект робіт тільки почав процедуру ОВД? Яким чином цей проект міг мати висновок державної будівельної експертизи, якщо така експертиза вимагає наявність висновку ОВД?

Тому, якщо підсумувати результати аналізу, то розподіл коштів на субвенції для здійснення природоохоронних заходів місцевим бюджетам за бюджетною програмою “Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища” має такі ж самі системні недоліки, як і розподіл коштів за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів».

На думку ЕПЛ, аби «екологічні» кошти державного бюджету справді використовувалися ефективно і з максимальною користю для довкілля, треба терміново вносити зміни в низку нормативно-правових актів щодо використання коштів екофондів. Нами готуються відповідні пропозиції на Мінприроди.

Контакти:
Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 76 82

Додано:

20 червня 2019

Основная идея минприродовского проекта правил обращения с лесами на сельхозземлях - сохранение госмонополии на лесное хозяйство

Минприроды России подготовило и разместило на специализированном сайте для общественного обсуждения проект "Особенностей использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения", который должен быть утвержден постановлением Правительства РФ. Существование этого нормативного правового акта предусматривается новой статьей 123 Лесного кодекса РФ, которая была внесена в него в конце декабря прошлого года, и вступит в силу с 1 июля.

Постановление Правительства Российской Федерации Об утверждении особенностей использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения”


Основная идея проекта состоит в том, чтобы никаким образом и ни при каких условиях у владельцев заброшенных земель сельскохозяйственного назначения, заросших или зарастающих лесом, не появилось право вести на этих землях полноценное лесное хозяйство. Согласно проекту, собственник такого леса будет иметь очень ограниченное право пользоваться им (гулять в нем, собирать грибы, ягоды, лекарственные растения, валежник, вести в нем сельское хозяйство, выращивать плодовые, ягодные, декоративные растения, возводить навесы и другие некапитальные сооружения) - но лишь до принятия региональной властью решения о дальнейшей судьбе этого участка. Вариантов решения по проекту может быть всего два: о вовлечении земли в сельскохозяйственный оборот (что потребует расчистки леса под угрозой большого штрафа или изъятия участка в рамках уже действующего законодательства), или о переводе участка в земли лесного фонда (что потребует его изъятия у прежнего собственника, поскольку земли лесного фонда по закону могут принадлежать только Российской Федерации - ст. 8 Лесного кодекса РФ). Вести в таких лесах полноценное лесное хозяйство, направленное в том числе на выращивание древесины и ее последующее использование, собственник земли не сможет: даже если земли будут признаны непригодными для осуществления сельскохозяйственного производства, это, согласно проекту, станет основанием для перевода их в земли лесного фонда (и, соответственно, для отъема их у прежнего владельца в пользу государства).


Заброшенное поле в Тверской области, заросшее лесом в конце 90-х годов прошлого века, расчищенное от него по требованию властей, и опять зарастающее - поскольку использовать эту землю для сельскохозяйственного производства некому и незачем


Мотивация Минприроды вполне понятна. Речь идет о многих десятках миллионов гектаров бывших сельхозземель, абсолютное большинство которых уже никогда не будет использоваться для производства сельскохозяйственной продукции в силу различных социально-экономических причин (низкой продуктивности, неблагоприятного климата, неудобных площадей или рельефа для работы современной высокопроизводительной техники, или просто обезлюденья огромных сельских районов). В сельскохозяйственный оборот без колоссальных государственных субсидий вернуть эти земли невозможно - но на них можно выращивать лес, который гораздо менее требователен к климату и богатству почвы, и нуждается в гораздо меньшем количестве рабочих рук. Этот лес может стать очень важным ресурсом для экономического развития многих ныне неблагополучных сельских районов, дать множество постоянных рабочих мест - до ста тысяч при вовлечении большинства заброшенных сельхозземель в продуктивное лесное хозяйство (и это только в собственно лесном хозяйстве, а переработка древесины и иной лесной продукции может дать даже больше). Если на этих землях организовать правильное лесовыращивание, то они могут давать до трети общего прироста древесины в экономически доступных лесах - поскольку в историческом прошлом под сельское хозяйство расчищались лучшие лесные земли. И эта треть прироста, если она будет использоваться грамотными и заинтересованными в результатах своего труда землевладельцами, неизбежно составит мощную конкуренцию экстенсивному (бесхозяйственному) лесопользованию в государственных лесах. А это неизбежно будет означать потерю государственными монополистами не только доходов, но и репутации - эффективное лесовыращивание на частных землях неизбежно покажет, насколько неэффективна нынешняя модель управления государственными лесами, и насколько неэффективные управленцы отвечают за них. Формирование конкурентной среды в лесном хозяйстве для нынешних федеральных органов управления лесами (Минприроды, Рослесхоза) и подведомственных им организаций-монополистов - смерти подобно, поэтому они и бьются насмерть с самой идеей разрешить собственникам бывших сельхозземель выращивать на этих землях лес.

Эту позицию Минприроды поддерживают и другие федеральные ведомства, и в целом Правительство РФ. Например, Минэкономразвития России пытается добиться отмены еще не вступившей в силу статьи 123 Лесного кодекса РФ, и в принципе сделать невозможным использование сельхозземель для выращивания леса (кроме защитных лесных насаждений, но это очень специфический частный случай, к лесному хозяйству имеющий лишь косвенное отношения). Председатель Правительства РФ Д.А.Медведев еще в июле прошлого года поручил разработать "механизм упрощенного порядка перевода в земли лесного фонда покрытых лесной растительностью земель сельскохозяйственного назначения, дальнейшее использование которых для нужд сельского хозяйства нецелесообразно" - фактически как единственный легальный механизм вовлечения заброшенных сельхозземель в продуктивное лесное хозяйство. А перевод в земли лесного фонда, даже "упрощенный", не может быть быстрым, дешевым и справедливым, поскольку требует изъятия земель у прежних собственников, межевания и кадастрового учета. Мотивы действий Правительства и Минэкономразвития не совсем понятны. Теоретически они вроде бы должны поддерживать идеи, направленные на социально-экономическое развитие сельских территорий. Вовлечение заброшенных сельскохозяйственных земель в продуктивное лесное хозяйство, вне всякого сомнения, будет способствовать такому развитию - по всему миру мы видим множество таких примеров. Но на практике правительство и министерства пока категорически этому противятся. Возможно, они просто по сформировавшейся в давние времена привычке воспринимают сельское хозяйство как особую деятельность, происходящую не по законам экономики, а по принуждению - и, исходя из этого восприятия, требуют возвращать в сельское хозяйство даже самые непригодные для этого в современных условиях земли. А то, что никак не получится вернуть, Минэкономразвития требует просто законсервировать. Цитата из недавней статьи в газете Ведомости: "Безусловно, есть истощенные земли, которые должны восстанавливаться под лесным покровом, но в таком случае вырубка леса должна быть запрещена, что делает бессмысленным лесное хозяйство на этих участках, объясняет представитель Минэкономразвития. Эти земли должны быть законсервированы, настаивает он".

Гринпис составил рейтинг регионов по площади заброшенных земель. Это ресурс для развития сельских территорий, который пока не используется


Отметим, что эта позиция Минприроды, Минэкономразвития и Правительства РФ противоречит многим законам Российской Федерации. Например, согласно статье 9 Конституции РФ, земля и другие природные ресурсы могут находиться в частной, государственной, муниципальной и иных формах собственности. Лес, используемый для ведения лесного хозяйства - это природный ресурс; запрещая вести лесное хозяйство на частных землях, государство создает ситуацию, фактически нарушающую эту статью Конституции. Согласно статье 15 федерального закона "О защите конкуренции", федеральным органам исполнительной власти запрещается принимать акты, которые приводят или могут привести к недопущению, ограничению, устранению конкуренции. В частности, запрещается установление запретов в отношении осуществления отдельных видов деятельности или производства определенных видов товаров. Запрещая собственникам бывших сельхозземель вести на этих землях продуктивное лесное хозяйство и выращивать древесину, правительство и Минприроды прямо нарушают это антимонопольное требование.

Эта проблема очень важна не только с социально-экономической, но и с природоохранной точки зрения. Господствующая сейчас в нашей стране экстенсивная, она же бесхозяйственная, модель лесопользования, при которой лес используется как природное месторождение бревен, приводит к опустошению огромных площадей когда-то самых ценных в хозяйственном отношении лесов, и вынуждает лесозаготовителям осваивать все новые и новые территории. Именно эта модель вынуждает вовлекать в рубку последние остатки дикой тайги и другие леса высокой природоохранной и социальной ценности. Единственной возможной альтернативой является переход к полноценному лесному хозяйству, лесовыращиванию на наиболее подходящих для этого землях - в первую очередь на тех, которые раньше всего были освоены и сильно преобразованы человеком. Значительная доля таких земель приходится именно на бывшие земли сельхозназначения - на них удобнее всего разводить лес, заниматься лесным фермерством или плантационным лесовыращиванием. Вовлечение таких земель в лесное хозяйство позволит не только создать новые рабочие места и дать импульс развитию сельских территорий, но и заместить хотя бы часть потоков древесины из лесов высокой природоохранной и социальной ценности, и таким образом спасти эти леса от уничтожения.

Но чтобы это сделать, необходимо поменять позицию Правительства РФ, Минэкономразвития и Минприроды, которые пока категорически противятся развитию лесного хозяйства на заброшенных сельхозземлях, и предпочитают, чтобы они так и оставались заброшенными. Будем над этим работать - от того, насколько это получится сделать, в большой степени зависит будущее лесов и сельских территорий нашей страны.

Минприроды подготовило проект радикального изменения системы платежей за лесные ресурсы

Минприроды России подготовило проект постановления Правительства РФ "О внесении изменений в ставки платы за единицу объема лесных ресурсов и ставки платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности", предусматривающий радикальное изменение системы платежей за лесные ресурсы. Проект стал результатом многолетней работы Рослесхоза и ВНИИЛМа над внедрением так называемого "рентного" подхода к ценообразованию. Про итоги этой работы, которые легли в основу проекта постановления Правительства РФ, подробнее можно прочитать здесь:

Рослесхоз не смог придумать новых практически применимых подходов к установлению платы за лесопользование


Ссылка на проект постановления:

О внесении изменений в ставки платы за единицу объема лесных ресурсов и ставки платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности


Согласно проекту, ставки платы за использование лесов должны определяться по-разному для правоотношений, возникших до 1 января 2021 года и с 1 января 2021 года. До этой даты должны по-прежнему использоваться таблицы 1 и 2 из постановления Правительства РФ от 22 мая 2007 года № 310 (ставки платы за единицу объема древесины лесных насаждений по основным и неосновным породам соответственно). Но в примечания к этим таблицам добавляются новые пункты, не распространяющиеся на приоритетные инвестпроекты в области освоения лесов, следующего содержания: "При наличии у арендатора мощностей по переработке древесины минимальный размер арендной платы корректируется с учетом уровня собственной переработки древесины на следующие коэффициенты: а) от 0 до 30,0% включительно – 2; б) от 30,1% до 60,0% включительно – 1,5; в) от 60,1% и более – 1".

Таким образом, ставки платы для обычных арендаторов (не приоритетных инвесторов), не имеющих собственных мощностей по переработке древесины, в случае принятия этого постановления автоматически увеличатся вдвое, а имеющих мощности по переработке, позволяющие перерабатывать от 30 до 60% подлежащей заготовке древесины - в полтора раза. При этом арендаторы и переработчики, образующие группу лиц (в соответствии с законодательством о защите конкуренции), в рамках этого подхода должны учитываться совместно в пределах субъекта РФ.


Для правоотношений, возникших с 1 января 2021 года, предусматривается принципиально новый подход. Вместо существующих сейчас таблиц 1 и 2 вводятся таблицы 1.1 и 2.1, существенно отличающиеся от нынешних. Из них убирается разделение деловой древесины на крупную, среднюю и мелкую, на разряды такс (они убираются в примечание в форме понижающих коэффициентов), и оставляется только разделение на деловую и дровяную, и на древесные породы.

Формулировка насчет разрядов такс мутная - с одной стороны, говорится, что "ставки платы понижаются на 3% каждые 10 км расстояния вывозки", а с другой - конкретные коэффициенты отражают это понижение только при расстояниях вывозки свыше ста километров. Если исходить из указанных в проекте коэффициентов, то фактически из существующих сейчас семи разрядов такс первые шесть объединяются в новый первый разряд, а существующий сейчас седьмой делится на шесть новых. Если будут применяться эти коэффициенты, то для расстояний вывозки, например, в 60 км одно только это изменение приведет к росту ставок примерно в полтора раза.

Кроме того, примечаниями устанавливаются прочие коэффициенты к ставкам: для выборочных рубок (сейчас он 0,5 для всех, а предлагается сделать его 0,43 для приспевающих, спелых и перестойных насаждений, и 0,3 для молодняков и средневозрастных), для запаса насаждений (сейчас он составляет от 0,9 до 1,05, а предлагается его дифференцировать сильнее - от 0,85 до 1,13), для использования канатно-подвесных установок и вертолетов (не изменяются), для субъектов малого и среднего предпринимательства (0,5 - сейчас такого нет). Убирается корректирующий коэффициент для рубок с сохранением подроста.

Самое существенное изменение состоит в радикальном увеличении собственно такс. Например, для первого разряда такс при отсутствии всяких изменяющих коэффициентов ставка платы за крупную деловую древесину сосны для Архангельско-Володгодского лесотаксового района составляет сейчас (с учетом индексации) 126 руб. 72 коп., за среднюю - 90 руб. 54 коп., за мелкую - 45 руб. 36 коп., и за дровяную - 22 руб. 88 коп. Согласно проекту, для первого разряда такс Архангельско-Вологодского лесотаксового района при отсутствии всяких изменяющих коэффициентов ставка платы за деловую древесины сосны составит 716 руб. 40 коп. (в 7,9 раза больше нынешней платы за среднюю деловую), и за дровяную - 18 руб. 79 коп. (в 6,5 раза больше нынешней).

Примеры новых ставок для некоторых лесотаксовых районов приводятся в конце этого сообщения (если какого-то района нет - смотрите полный текст проекта по ссылке выше).


Теоретически предложенный подход мог бы быть в какой-то степени разумным, но только по отношению к реально существующим и адекватно учтенным лесным ресурсам. Сейчас же, при средней давности лесоустройства в стране около 23-24 лет, и средней давности последнего качественного лесоустройства 35-40 лет, арендаторы в значительной степени платят за воздух: государство делает вид, что передает им в пользование обильные лесные ресурсы, а арендаторы делают вид, что платят за них адекватную цену. Если за свою "лесную туфту" (ценные лесные ресурсы, значительная часть которых сохранилась только "на бумаге") государство попытается собирать плату как за реально существующие хозяйственно ценные лесные насаждения - большинство лесопользователей довольно быстро обанкротится и помрет. Для того, чтобы предложенный чиновниками подход к формированию платежей за лесные ресурсы смог хоть в какой-то мере реально работать - сначала надо вновь привести леса страны в известность (у Рослесхоза и подведомственного ему Рослесинфорга это очевидно не получается).

Примеры проектируемых новых ставок платы за древесину для отдельных лесотаксовых районов:





http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23513&sid=fd81e79560ced1e8d9cef29f5b40c5a0