ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ПРАВО. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ПРАВО. Показати всі дописи

02 жовтня 2019

Лось залишається у Червоній книзі: Верховний суд відмовив мисливцям у позові до Мінекології



Лось європейський, фото: «Вікіпедія»

2 жов 2019, 16:05
Лось залишається в Червоній книзі України.

Відповідне рішення сьогодні ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, котрий розглядав касаційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адмінсуду щодо позову мисливців до міністра екології стосовно скасування наказу про внесення лосів до Червоної книги. Про це повідомляє Фейсбук-спільнота «Відкриті клітки».

У грудні 2017 року наказ про внесення лося європейського до Червоної книги підписав тодішній міністр екології Остап Семерак, мотивуючи його «науковими підставами».

У 2018 році відповідний наказ зареєстрував Мін’юст.

Однак внесення лося до Червоної книги оскаржили в суді. У листопаді 2018 року його скасував Окружний адмінсуд Києва.

У квітні цього року Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив скаргу Мінприроди та скасував рішення суду нижчої інстанції.

Нагадаємо, восени минулого року в зоні Чорнобильської атомної станції врятували лося, який знепритомнів та мало не потонув у забрудненій водоймі між четвертим та п’ятим енергоблоком.

17 вересня 2019

Про внесення змін до Положення про Реєстр статистичних одиниць у сільському господарстві, мисливстві, лісовому і рибному господарстві



ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ

від 9 вересня 2019 року N 302

Про внесення змін до Положення про Реєстр статистичних одиниць у сільському господарстві, мисливстві, лісовому і рибному господарстві - Реєстр АГРО, затвердженого наказом Держстату від 02 липня 2012 року N 278

Відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про державну статистику", підпункту 4 пункту 4, пункту 9 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2014 року N 481 (зі змінами), та з метою забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання наказую:

1. Унести до Положення про Реєстр статистичних одиниць у сільському господарстві, мисливстві, лісовому і рибному господарстві - Реєстр АГРО, затвердженого наказом Держстату від 02 липня 2012 року N 278, зміни, схвалені Комісією з питань удосконалення методології та звітної документації Державної служби статистики України, виклавши пункт 2.1 розділу II в такій редакції:

"2.1. Основна мета Реєстру АГРО - ведення переліку суб'єктів, які провадять свою економічну діяльність у сфері сільського господарства, мисливства, лісового й рибного господарства, насамперед як основи для формування генеральних сукупностей (основ вибірки) одиниць статистичних спостережень у відповідних галузях статистики.".

2. Департаменту статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О. М.):

1) здійснювати методологічне та організаційне керівництво щодо застосування на практиці змін, зазначених у пункті 1 цього наказу;

2) надати протягом трьох робочих днів департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) цей наказ в електронному форматі для оприлюднення на офіційному вебсайті Держстату.

3. Департаменту поширення інформації та комунікацій (Вишневська О. А.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Держстату протягом трьох робочих днів після отримання його електронної версії.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова

І. Вернер

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN055036.html

11 вересня 2019

Закупки на сумму более 50 тыс. грн обяжут проводить через PROZORRO

Планируется изложить в новой редакции Закон «О публичных закупках». В частности, ввести понятие «упрощенных» закупок - закупки товаров, работ и услуг на сумму от 50 до 200 тыс. грн, которые обязательно будут проводиться через PROZORRO.

Соответствующий законопроект № 1076 принят за основу на заседании Верховной Рады 10 сентября. Законопроект поддержал 351 народный депутат. Срок подготовки законопроекта ко второму чтению сокращен наполовину.

Ожидается, что таким образом около 250 тыс. процедур в год будут выведены из тени. Дополнительная экономия благодаря этому может составить до 9 млрд грн в год.

Также предлагается дать возможность для бизнеса в течение 24 часов исправить ошибки в тендерном предложении.

Кроме того, хотят ввести «электронные каталоги» для удобства осуществления закупок на небольшие суммы. Технически закупка через е-каталоги напоминает процедуру в онлайн-магазине и позволит использовать заказчику электронной каталог (PROZORRO MARKET) в качестве альтернативы проведению упрощенным закупкам.

Также планируется усовершенствовать механизм обжалования торгов в Антимонопольном комитете Украины. Например, если жалоба удовлетворяется в пользу поставщика, то ему возвращается плата за обжалование. Для предотвращения манипуляций к рассмотрению будут принимать только проплаченные жалобы, а отозвать их будет невозможно.

За ключевыми законопроектами новой власти следите здесь.

12 серпня 2019

Експерт про звільнення лісівника: Чиновник може через суд добитися повернення і доплати

Будь-яке звільнення повинне здійснюватися відповідно до законодавства. У звільненнях чиновників через тиск Володимира Зеленського є дуже велика небезпека того, що чиновники можуть потім повернутися через суд.

Таку думку в ефірі інформаційно-аналітичного проекту «Чудова четвірка» на телеканалі ZIK висловив політичний експерт Віктор Прошкін.

Пан Прошкін прокоментував дії Президента України Володимира Зеленського, який змусив головного лісівника Житомирщини написати заяву на звільнення. За його словами, такими діями Зеленський продовжує свій авторитарний спосіб керівництва, який він вже продемонстрував в Борисполі і на Сумщині.



«Треба розуміти, що будь-яке звільнення повинне здійснюватися відповідно до чинного законодавства. Тобто є дуже велика небезпека того, що чиновники можуть потім повернутися через суд і ще треба буде їм доплачувати за вимушений прогул. Такі популістичні речі класно працюють на публіку, але є питання щодо їхнього правового оформлення. Через деякий час після звільнень прийде хвиля їх повернень», – наголосив політичний експерт.

Зокрема, він зауважив, що відповідно до чинного законодавства, чиновника може звільнити лише керівник тієї державної установи, де він працює, але ніяк не Президент.


«Треба виходити з того, чи порушує чиновник трудову дисципліну. Якщо він підписав контракт, то чи виконує він умови контракту. Звісно, можна звільнити людину, але потім вона звернеться до суду і скаже, що її мене було звільнено неправомірно, і в результаті це нашкодить. Такі дії застосовує лише керівництво чиновників», – наголосив Прошкін.

Нагадаймо, що Президент Володимир Зеленський змусив керівника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Курінського написати заяву про звільнення за власним бажанням.

Джерело статті: “https://zik.ua/news/2019/08/12/ekspert_pro_zvilnennya_lisivnyka_chynovnyk_mozhe_cherez_sud_dobytysya_povernennya_i_doplaty_1624865


http://taras-ua.com/Publikatsii/163083/

22 липня 2019

Розпочато кримінальне провадження за фактом незаконної порубки лісу


Кременецькою місцевою прокуратурою спільно з працівниками поліції викрито факт незаконної порубки деревини в одному із лісів Підволочиського району.

Під час виїзду на місце події виявлено невідомих осіб, які здійснювали незаконну порубку деревини породи ясень та два вантажні автомобілі, за допомогою яких, із лісу вивозилася деревина.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ст. 246 КК України, триває.


Прес-служба прокуратури
Тернопільської області

22.07.2019

04 липня 2019

Минрегион урегулировал высадку деревьев в саду на границе с участком соседа



В новой редакции государственных строительных норм по градостроительству установлено минимальное расстояние от края земельного участка, смежного с соседским, на котором разрешено высаживать деревья или кусты.

Об этом сообщил заместитель министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Лев Парцхаладзе, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Минрегиона.

По словам чиновника, норма касается только новой усадебной и дачной застройки и вступает в действие с 1 октября этого года.

"Важный вопрос, который предлагает решить новые градостроительные ГСН "Планирование и застройка территорий" – конфликты и недоразумения между владельцами соседних участков, особенно, что касается высадки деревьев на смежной стороне", – отметил замминистра.

"Чтобы не повторять сюжета "Кайдашевой семьи", новыми нормами установлено минимальное расстояние, на котором разрешено высаживать деревья и кусты на смежной стороне земельного участка, чтобы не загораживать соседей. На другие стороны, например, граничащие с улицей, эти нормы не распространяются. Новые ГСН опубликовано и вступают в силу уже 1 октября", – сказал Парцхаладзе.

Согласно новым ГСН, расстояние от границы смежного земельного участка до высаженных кустов должно составлять 1 м, до стволов деревьев – от 4 до 6 м в зависимости от кроны, но не менее половины ее диаметра. Например, если крона дерева составляет в среднем 9 метров, то расстояние от границы соседнего участка должна составлять не менее 4,5 метра, чтобы его ветви не заходили на соседнюю территорию.

Парцхаладзе отметил, что во избежание и провокации дополнительных конфликтных ситуаций владельцы смежных усадебных участков должны принимать необходимые меры. Например, подрезать ветви деревьев, чтобы те не мешали и не переходили на соседний земельный участок и тому подобное.

Новые ГСН Б.2.2-12: 2019 "Планирование и застройка территорий" разработан Украинским государственным научно-исследовательским институтом проектирования городов "Гипроград" имени Ю. Белоконя, уже опубликованы и официально они вступают в силу 1 октября.

26 червня 2019

Прокуратура зобов’язала недобросовісного орендаря повернути державі ділянку лісу вартістю 1,8 млн грн



Новоукраїнська місцева прокуратура у судовому порядку зобов’язала недобросовісного орендаря сплатити до бюджету заборгованість за користування ділянкою лісу, експертна грошова оцінка якої становить понад 1,8 млн грн. Інформує прес-служба прокуратури Кіровоградської області.

Підставою звернення прокурора до суду стало те, що починаючи з 2008 року вказана особа не сплачувала рентну плату за користування землями лісового фонду, розташованих в межах Заваллівської селищної ради Гайворонського району, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів та обмеження у користуванні об’єктом лісового фонду як лісового господарства так і жителів району.

На захист порушених інтересів держави та територіальної громади місцева прокуратура звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі, розірвання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами та повернення зазначеної ділянки державному підприємству «Голованівське лісове господарство».

Гайворонським районним судом позов місцевої прокуратури задоволено в повному обсязі. На даний час вживаються заходи з метою виконання судового рішення.

15:19, 26 червня

21 червня 2019

Могут ли оштрафовать за распитие алкоголя в лесу?



В статье 16 ФЗ № 171 «О государственном регулировании производства и оборота этилового спирта, алкогольной и спиртосодержащей продукции и об ограничении потребления (распития) алкогольной продукции» указано, что употреблять алкогольные напитки в общественных местах вне заведений общепита запрещено. К числу запрещенных мест относятся образовательные учреждения, вокзалы и аэропорты, дворы жилых домов, другие места, а также зоны рекреационного назначения. Одним из видов таких зон, как указано в федеральном законе, являются городские леса. Таким образом, на территории городских лесов распивать спиртное нельзя, нарушителя может оштрафовать сотрудник полиции.

Вопрос-ответ
Какие новые штрафы введут за разведение костров?



Какие леса считаются городскими?

Исходя из ст. 23 Лесного кодекса РФ, городские леса находятся в границах населенных пунктов. Согласно положениям этого нормативно-правового акта, городские леса относится к числу защитных, то есть подлежащих освоению в целях сохранения водоохранных, санитарно-гигиенических, оздоровительных и иных полезных функций. На территории таких лесных массивов также запрещено использовать токсичные химические препараты, осуществлять деятельность в сфере охотничьего хозяйства, вести сельское хозяйство, добывать полезные ископаемые, размещать сооружения (за исключением гидротехнических).
Какой штраф за распитие спиртных напитков в черте городских лесов?

Согласно ст. 20.20 КоАП РФ, потребление алкоголя в запрещенных местах грозит гражданам штрафом в размере от 500 до 1500 рублей.

На территории каких еще природных объектов могут оштрафовать за распитие алкоголя?

К числу зон рекреационного назначения, помимо городских лесов, относятся скверы, парки, городские сады и территории, занятые прудами, озерами, водохранилищами, пляжами, а также другие места, предназначенные для отдыха, туризма, занятий физической культурой и спортом.

10 червня 2019

До уваги: за порушення вимог пожежної безпеки у природних екосистемах передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність


Превентивна робота 10.06.2019 10:18


Із настанням пожежонебезпечного періоду щороку поліцейські долучаються до спільних рейдів із рятувальниками та представниками лісових господарств щодо проведення роз’яснювальної роботи серед населення.



Громадян закликають під час перебування у лісових масивах, лісосмугах та на сільгоспугіддях дотримуватися правил пожежної безпеки.

Поліція нагадує, що за їх порушення законом передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

До 5 років обмеження чи позбавлення волі (ст. 245 Кримінального кодексу України) карається знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні вогнем. У випадку, якщо такі дії ще й спричинили загибель людей чи масову загибель тварин, термін ув’язнення сягне від 5 до 10 років.

Накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян передбачено статтею 77 КУпАП – за порушення вимог пожежної безпеки в лісах.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За самовільне випалювання рослинності або її залишків громадянам та посадовим особам, згідно зі статтею 77-1 КУпАП, також доведеться сплатити різного розміру штраф.

Сектор комунікації поліції Кіровоградської області

Кіровоградська область: https://kg.npu.gov.ua/news/profilaktika/do-uvagi-za-porushennya-vimog-pozhezhnoji-bezpeki-u-prirodnix-ekosistemax-peredbacheno-administrativnu-ta-kriminalnu-vidpovidalnist/

03 червня 2019

ОФІЦІЙНО: НОВА РЕДАКЦІЯ ПРАВОПИСУ ВСТУПИЛА У ДІЮ



3 червня 2019 року розпочинає діяти нова редакція українського правопису. Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України.

На сайті Міносвіти та Національної академії наук буде опублікований фінальний правопису.

«З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення», – йдеться у повідомленні.

Зміни будуть вводиться поступово – зараз розробляється план імплементації нової редакції «Українського правопису», що визначить терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Завантажити новий правопис можна за цим посиланням.

20 травня 2019

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"


НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

НАКАЗ

від 29 серпня 2018 року N 208-18
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"

Відповідно до пункту 9 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 500, з метою належної організації виконання Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року N 640(із змінами), наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова                                                       К. О. Ващенко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національного агентства України з питань державної служби
29 серпня 2018 року N 208-18


Методичні рекомендації
щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"
I. Загальні положення
1. Ці Методичні рекомендації розроблено з урахуванням статті 44 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон), Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року N 640 (зі змінами) (далі - Типовий порядок).

2. Ці Методичні рекомендації рекомендується застосовувати у своїй роботі службам управління персоналом державних органів та іншим учасникам процедури проведення оцінювання результатів службової діяльності (далі - оцінювання) державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

3. Ці Методичні рекомендації пропонується застосовувати під час складання звітів, заповнення висновків, оціночної співбесіди, визначення та затвердження результатів оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

4. Учасниками оціночної співбесіди, визначення та затвердження результатів оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", можуть вважатися:

державний службовець;

безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";

керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";

суб'єкт призначення;

служба управління персоналом.

5. Відповідно до пункту 31 Типового порядку, у разі відсутності або тимчасової відсутності безпосереднього керівника державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", функції такого керівника на усіх етапах оцінювання виконує керівник вищого рівня,

5. Відповідно до пункту 9 Типового порядку, оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання.

6. Рекомендований алгоритм дій при проведенні оцінювання:

1) підготовка та прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", із списком державних службовців, оцінювання яких проводиться (далі - наказ (розпорядження) про проведення оцінювання державних службовців);

2) проведення навчання для державних службовців щодо процедури оцінювання;

3) аналіз виконання визначених завдань і ключових показників, підготовка письмового звіту про виконання завдань і ключових показників у довільній формі (далі - письмовий звіт) та зазначення результатів своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку (далі - висновок) в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання;

4) проведення оціночної співбесіди та заповнення безпосереднім керівником висновку;

5) ознайомлення безпосереднім керівником відповідного державного службовця з результатами оцінювання його службової діяльності;

6) підготовка та прийняття наказу (розпорядження) про затвердження результатів оцінювання із списком державних службовців, які підлягають преміюванню, та зазначенням розміру премії.

II. Прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання державних службовців
1. Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Типового порядку служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі готує проекти наказів суб'єкта призначення про проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", із списком державних службовців, оцінювання яких проводиться, та про затвердження результатів такого оцінювання із списком державних службовців, які підлягають преміюванню, та зазначенням розміру премії.

2. З метою належної підготовки до проведення оцінювання в державному органі, службам управління персоналом рекомендується підготувати проект наказу (розпорядження) про проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" та подати його на затвердження до 1 жовтня звітного року.

3. Відповідно до абзаців першого-четвертого пункту 7 Типового порядку, про проведення оцінювання суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), у якому зазначається:

список державних службовців, оцінювання яких проводиться;

строк проведення оцінювання;

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (за потреби).

4. Службі управління персоналом при підготовці списку державних службовців, оцінювання яких проводиться, рекомендовано враховувати вимоги пунктів 5, 6 Типового порядку, а саме:

1) оцінювання державного службовця, на якого покладено виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, здійснюється за тією посадою державної служби, яку він займає;

2) оцінювання проводиться, якщо на момент прийняття наказу (розпорядження) про його проведення державні службовці працювали на займаній посаді у звітному році з визначеними їм завданнями не менш як шість місяців;

3) оцінювання не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про його проведення державні службовці відсутні на службі у зв'язку з:

перебуванням у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3 і 18 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки";

призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду.

5. Службі управління персоналом при визначенні строку проведення оцінювання рекомендується дотримуватися абзацу сьомого пункту 7 Типового порядку, яким встановлено, що строк проведення оцінювання державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначається з урахуванням того, що результати службової діяльності безпосередніх керівників оцінюються після визначення результатів оцінювання підпорядкованих їм державних службовців.

6. Службі управління персоналом рекомендується узгодити з керівником державної служби та керівниками самостійних структурних підрозділів:

1) кінцевий строк подання державним службовцем безпосередньому керівнику письмового звіту (у випадку прийняття державним службовцем рішення про складання такого письмового звіту);

2) кінцевий строк подання державним службовцем безпосередньому керівнику висновку, заповненого в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання;

3) кінцевий строк початку та завершення проведення співбесід в державному органі;

4) кінцевий строк подання безпосереднім керівником службі управління персоналом висновку з підписом керівника структурного підрозділу (за наявності) та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця;

5) кінцевий строк підготовки службою управління персоналом проекту наказу про затвердження результатів оцінювання із списком державних службовців, які підлягають преміюванню, та зазначенням розміру премії.

З метою якісного опрацювання безпосереднім керівником поданих йому державним службовцем матеріалів, службі управління персоналом рекомендовано передбачити перерву не менше двох робочих днів між подачею державним службовцем висновку та проведенням оціночної співбесіди.

У випадку, якщо чисельність державних службовців державного органу перевищує 100 осіб, службі управління персоналом рекомендується також розробити графік проведення оцінювання, з урахуванням рекомендацій цього пункту.

7. У разі виникнення потреби у додаткових дорученнях, необхідних для організаційного забезпечення проведення оцінювання в державному органі, службі управління персоналом рекомендовано узгодити такі доручення не лише з керівником державної служби, а й з керівниками самостійних структурних підрозділів.

Наприклад, у разі проведення навчання державних службовців щодо процедури оцінювання в державному органі, службі управління персоналом рекомендується узгодити з керівниками самостійних структурних підрозділів дату (дати) проведення такого навчання.

8. Службі управління персоналом під час проведення навчання щодо процедури оцінювання рекомендовано довести до відома державних службовців інформацію про:

етапи проведення оцінювання, строки проведення оцінювання;

подання державним службовцем заяви про проведення оціночної співбесіди та визначення результатів оцінювання раніше визначеного строку, встановленого в наказі, якщо він припадає на період відрядження або відпустки цього державного службовця;

порядок підготовки пояснень, письмового звіту та заповнення висновку в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання;

ознайомлення з результатами оцінювання державного службовця;

проведення повторного оцінювання та оскарження результатів оцінювання.

III. Проведення оціночної співбесіди
1. Відповідно до пункту 8 Типового порядку оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

2. Відповідно до абзацу першого пункту 32 Типового порядку оціночна співбесіда проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) на основі пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників або його письмового звіту, що подається у довільній формі.

Державним службовцям рекомендовано самостійно визначитися щодо потреби підготовки та подання безпосередньому керівнику письмового звіту або лише надання усних пояснень при проходженні оціночної співбесіди.

3. Державному службовцю, який має невиконані завдання та ключові показники, рекомендовано підготувати письмовий звіт, в якому обґрунтувати причини невиконання завдань, причини порушення строків виконання завдань, а також дати загальну оцінку якості виконання завдань та досягнення результатів. У такому звіті державному службовцю рекомендовано також зазначити про додаткові ініціативи (за наявності) у ході виконання завдання, такі як пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення.

4. Відповідно до абзацу першого пункту 33 Типового порядку державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Досягнуті результати рекомендовано зазначати чітко, коротко та по суті, обґрунтовуючи кожен окремо визначений ключовий показник результативності, ефективності та якості (далі - ключові показники).

Строк фактичного виконання рекомендовано зазначати до кожного визначеного завдання.

5. У разі, якщо завдання та ключові показники переглядалися, у висновок вноситься остання редакція визначених за результатами перегляду завдань та ключових показників.

6. Такий висновок державному службовцю рекомендовано подати безпосередньому керівнику в електронному вигляді у встановлений у відповідному наказі строк.

7. Пояснення державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників рекомендовано відбирати усно під час проведення оціночної співбесіди.

У таких поясненнях державному службовцю рекомендовано зосередити увагу на моментах, що не висвітлені у поданому ним висновку.

8. Безпосередньому керівнику перед оціночною співбесідою рекомендовано переглянути визначені державному службовцю завдання і ключові показники на звітний період та результати моніторингу виконання цих завдань протягом звітного періоду (за наявності) з метою виявлення завдань, що не могли бути виконані через обставини, які об'єктивно унеможливили їх виконання і на які державний службовець не міг впливати, чи пропонувати інший спосіб виконання завдань за умови, що про такі обставини своєчасно повідомлено безпосереднього керівника і виконання завдань за його погодженням чи дорученням припинено або завдання скасовано.

9. У разі, якщо державним службовцем не подано письмового звіту, а заповнений висновок в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання не підтверджує факт виконання завдання, безпосередньому керівнику рекомендовано при підготовці до співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного виконання завдань та ключових показників і підстав, що зумовили його невиконання.

10. Безпосередньому керівнику спільно з керівником самостійного структурного підрозділу рекомендовано проводити оціночну співбесіду індивідуально з кожним державним службовцем.

Перед початком співбесіди безпосередньому керівнику рекомендовано повідомити державного службовця про загальний час та процедуру проведення оціночної співбесіди.

11. Відповідно до абзацу другого пункту 32 Типового порядку, у разі, коли у визначений строк проведення оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", відсутній на роботі, оцінювання проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк або у разі відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою оціночна співбесіда та визначення результатів оцінювання проводяться раніше.

12. При проведенні оціночної співбесіди безпосередньому керівнику рекомендовано узгодити з державним службовцем потреби у його професійному навчанні.

Якщо державний службовець продемонстрував відмінне виконання визначених завдань та ключових показників, рекомендовано приділити увагу розвитку тих компетенція, що необхідні для зайняття посади державної служби вищого рівня та/або для виконання нових завдань.

Якщо державний службовець має завдання, що виконані з порушенням строків виконання та/або з допомогою інших працівників, рекомендовано приділити увагу тим компетенціям, що допоможуть підвищити ефективність виконання державним службовцем покладених на нього завдань.

13. Такі потреби рекомендовано визначати за формою згідно з додатком 7 до Типового порядку, обравши перелік тих компетенцій, що потребують удосконалення. Рекомендовано обирати обмежену кількість компетенцій, тобто лише ті, які є дійсно істотними для посади державного службовця.

Такі компетенції рекомендовано деталізувати, враховуючи спеціальні вимоги до посади державного службовця.

14. За результатами оціночної співбесіди безпосередньому керівнику та державному службовцю рекомендовано обговорити також пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

IV. Визначення результатів оцінювання та їх затвердження
1. Відповідно до абзацу другого пункту 33 Типового порядку за результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4 до Типового порядку,

2. Безпосередньому керівнику рекомендовано виставити бали від 0 до 4 окремо за кожне завдання відповідно до критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 4 до Типового порядку.

У разі, якщо безпосередній керівник не згоден із досягнутим результатом, зазначеним державним службовцем у висновку, про таку незгоду та її обґрунтування рекомендовано зазначити безпосередньому керівнику в графі "Примітка".

У висновку в графі "Примітка" безпосередньому керівнику рекомендовано зазначити також і інші пояснення, що дозволять обґрунтувати виставлені ним бали.

3. Відповідно до абзацу третього пункту 33 Типового порядку безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу", після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "Б", з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.

4. Згідно з абзацом четвертим пункту 33 Типового порядку, у разі неможливості ознайомлення державного службовця з результатами оцінювання у зв'язку з його відсутністю безпосередній керівник передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", для ознайомлення такого державного службовця у строк, визначений законом.

5. Відповідно до частини четвертої статті 44 Закону державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

6. Відповідно до частини восьмої статті 44 Закону державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

7. Службі управління персоналом рекомендовано підготувати проект наказу про затвердження результатів оцінювання зі списком державних службовців, які підлягають преміюванню, та зазначенням розміру премії у строки, визначені у наказі (розпорядженні) про проведення оцінювання державних службовців.

8. Згідно із частиною дев'ятою статті 44 Закону отримання державним службовцем відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для його преміювання та переважного просування по державній службі відповідно до Закону.

9. Згідно із абзацом третім частини п'ятої статті 52 Закону встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу II Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, Інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13 червня 2016 року N 646, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2016 року за N 903/29033, розмір премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності встановлюється в однакових відсотках до посадового окладу для державних службовців відповідного державного органу, які отримали відмінну оцінку за результатами щорічного оцінювання в поточному році.

10. Відповідно до пункту 34 Типового порядку результати оцінювання затверджуються суб'єктом призначення.

11. Відповідно до пункту 35 Типового порядку копія затвердженого висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зберігається в особовій справі державного службовця.

V. Повторне оцінювання
1. Відповідно до пункту 37 Типового порядку, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання відповідно до Типового порядку.

2. Відповідно до пункту 39 Типового порядку нові завдання і ключові показники для державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", визначаються відповідно до пунктів 28 - 30 Типового порядку протягом п'яти робочих днів з дня ознайомлення такого державного службовця з висновком щодо результатів оцінювання його службової діяльності, що містить негативну оцінку,

3. При визначенні нових завдань та ключових показників рекомендовано використовувати положення Методичних рекомендацій щодо визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", затверджених наказом НАДС від 27 листопада 2017 року N 237 (в редакції наказу НАДС від 19 червня 2018 року N 148).

4. Службі управління персоналом рекомендовано розробити проект наказу (розпорядження) про проведення повторного оцінювання, в якому передбачити:

список державних службовців, повторне оцінювання яких проводиться;

строк проведення повторного оцінювання (із зазначенням строків подання державним службовцем безпосередньому керівнику письмового звіту, висновку, заповненого в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання, проведення співбесід та подання безпосереднім керівником службі управління персоналом висновку з підписом керівника структурного підрозділу (за наявності) та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця);

доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення повторного оцінювання (за потреби).

5. Відповідно до пункту 40 Типового порядку строк виконання нових завдань і ключових показників повинен встановлюватися залежно від визначеної дати повторного оцінювання, але не менше трьох місяців, а зміст таких завдань і ключових показників повинен відповідати встановленому строку.

У зв'язку з цим при підготовці відповідного наказу службі управління персоналом рекомендовано врахувати, що після проведення повторного оцінювання та у разі успішного його проходження, державному службовцю необхідно визначити завдання і ключові показники на новий звітний рік, за якими він має працювати не менше шести місяців до моменту прийняття наказу про проведення оцінювання,

6. Безпосередньому керівнику рекомендовано здійснювати постійний моніторинг стану виконання державним службовцем нових завдань і ключових показників, а у разі потреби надавати йому роз'яснення.

7. При проведенні оціночної співбесіди рекомендовано дотримуватися пунктів 4 - 7, 9 - 11 розділу III цих Методичних рекомендацій.

8. При визначенні результатів повторного оцінювання, безпосередньому керівнику рекомендовано дотримуватися вимог пунктів 1 - 5 розділу IV цих Методичних рекомендацій.

9. За результатами повторного оцінювання службі управління персоналом рекомендовано підготувати проект наказу (розпорядження) про затвердження результатів такого оцінювання та подати його на затвердження суб'єкту призначення.

10. Відповідно до частини сьомої статті 44 Закону висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 Закону.

Директор Генерального департаменту
з питань управління персоналом
на державній службі

Н. О. Алюшина

18 травня 2019

На Житомирщині за апеляційною скаргою прокуратури припинено незаконну спробу вилучення 7,5 га земель лісгосп призначення



У ході здійснення прокуратурою області моніторингу щодо додержання вимог законодавства у сфері землекористування встановлено порушення при набутті права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 7,5 га, що в Житомирському районі, а також порушення порядку вилучення цих земель із постійного користування державного підприємства.

Йдеться про те, що у 2005 році на підставі розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації Державне підприємство Івано-Франківський ліспромкомбінат Міністерства оборони України (Шепетівський військовий лісгосп) отримало державний акт на право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 491 га на території Зарічанської сільської ради, який дійсний дотепер.

У 2009 році приватне товариство придбало цілісний майновий комплекс - базу відпочинку «Перлина Заріччя», який розташований на території зазначеної земельної ділянки. Відтак, суб’єкт господарювання почав претендувати на частину лісової ділянки площею 7,5 га.

Товариство заявило позов про визнання недійсним вищевказаного розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації у частині, що стосується земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 7,5 га, який рішенням господарського суду Житомирської області від 11.02.2019 задоволено.

Однак, судом не взято до уваги те, що спірне розпорядження не може бути скасоване з тих підстав, що воно вже реалізоване.

Крім того, визнання судом недійсним розпорядження порушує визначений законодавством порядок вилучення земель лісового фонду із постійного користування, рішення про вилучення яких приймає Кабінет Міністрів України.

Прокуратурою області, з метою захисту інтересів держави, оскаржено зазначене рішення суду. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2019 апеляційна скарга прокуратури задоволена, рішення господарського суду Житомирської області скасовано.

17 травня 2019

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) в абзаці другому статті 64 слова "від трьох до семи" замінити словами "від шести до чотирнадцяти", а слова "від п'яти до восьми" - словами "від десяти до шістнадцяти";

2) у статті 65:

в абзаці другому частини першої слова "від п'ятнадцяти до тридцяти" замінити словами "від тридцяти до шістдесяти", а слова "від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти" - словами "від ста п'ятдесяти до трьохсот";

в абзаці другому частини другої слова "від тридцяти до шістдесяти" замінити словами "від шістдесяти до дев'яноста", а слова "від трьохсот до шестисот" - словами "від шестисот до дев'ятисот";

3) в абзаці другому статті 651 слова "від п'ятнадцяти до тридцяти" замінити словами "від тридцяти до сорока п'яти", а слова "від тридцяти п'яти до шістдесяти" - словами "від шістдесяти до дев'яноста";

4) в абзаці другому статті 66 слова "від одного до трьох" замінити словами "від трьох до шести", а слова "від трьох до семи" - словами "від семи до десяти".

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131):

1) примітку до статті 2011 викласти в такій редакції:

"Примітка. 1. Під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені статтею 1 Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів".

2. Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких у вісімнадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі - вартість яких у тридцять шість і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян";

2) примітку до статті 246 викласти в такій редакції:

"Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України                                             П. ПОРОШЕНКО


м. Київ
25 квітня 2019 року
N 2708-VIII 

10 травня 2019

Про відзначення державними нагородами України


УКАЗ 

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№188/2019                                                         від 4 травня 2019 року


Про відзначення державними нагородами України


За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм постановляю:

...

Нагородити орденом "За заслуги" ІІ ступеня

БОНДАРЯ Анатолія Омеляновича - начальника Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства

...

Нагородити орденом "За заслуги" ІІІ ступеня

ДЕЙНЕКУ Анатолія Михайловича - начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства

ДЗЮБЕНКА Олександра Миколайовича - начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства

...

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІСІВНИК УКРАЇНИ"

ГРИЦИКУ Василю Івановичу - директорові державної організації "Резиденція "Залісся", Київська область

КОЛЯДЖИНУ Ігорю Федоровичу - заступникові директора державного підприємства "Брошнівське лісове господарство", Івано-Франківська область

МІРОШНИЧЕНКУ Віктору Івановичу - головному лісничому державного підприємства "Баранівське лісомисливське господарство", Житомирська область

НЕВОДНІЧИКУ Володимиру Дем’яновичу - головному спеціалістові відділу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

РЕВЕНКО Наталії Олександрівні - начальникові Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства

САВИЦЬКОМУ Володимиру Михайловичу -лісничому Грабівського лісництва державного підприємства "Буське лісове господарство", Львівська область

СУХОВИЧУ Віталію Миколайовичу - начальникові Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства

Президент України                                         П.ПОРОШЕНКО

4 травня 2019 року

07 травня 2019

Правові аспекти відповідальності за пошкодження лісів


Стаття 66 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Про те, яку відповідальність нестимуть особи, винні у правопорушеннях, що стосуються пошкодження лісів, інформують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають і незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України та перебувають під охороною держави.

Відповідно до Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням; самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

Найбільш поширена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підставою для її застосування є понад дві сотні адміністративних екологічних правопорушень, різні види і склади яких передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наведемо приклади про найбільш типові правопорушення, що стосуються пошкодження лісів в Україні.

Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок тягне за собою накладення штрафу на громадян від 85 до 170 грн.

Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 51 до 119 грн.

За незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, особи притягуються до відповідальності у вигляді накладення штрафів на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 1 275 до 2 550 грн. Якщо такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, то тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1 020 грн і на посадових осіб – від 5 100 до 10 200 грн.

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень тягне за собою накладення штрафу на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 595 до 1 020 грн.

Знищення або пошкодження підросту в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 до 51 грн і на посадових осіб – від 51 до 119 грн.

Навесні громадяни все частіше виявляють бажання відпочити на природі, проте не завжди залишають місце свого відпочинку в чистоті. Але не слід забувати про те, що за засмічення лісів відходами особи притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на громадян у сумі від 425 до 850 грн і на посадових осіб – від 850 до 1 700 грн.

Розпалюючи багаття на природі, слід пам’ятати, що порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 85 до 255 грн і на посадових осіб – від 255 до 850 грн. За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, особи прятягуються до відповідальності у вигляді накладення штрафу на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 595 до 1 020 грн.

Відповідно до статті 246 Кримінального кодексу України незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, карається штрафом від 1 700 до 25 500 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ці дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, то вони караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Під істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі (34 000 грн) і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській областізахисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч (85 000 грн) і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У разі, якщо такі дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, вони каратимуться штрафом від 25 500 до 34 000 грн або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або їх вчинить службова особа з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неотриманих прибутків за час, необхідний для відновлення здоров’я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Поряд з кримінальною, цивільною та адміністративною, можлива і дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення. Вона застосовується до осіб, які під час виконання своїх посадових обов’язків порушують екологічні вимоги та інші вимоги дисципліни праці, пов’язані з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього середовища, забезпеченням екологічної безпеки.

Важливо також враховувати, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення – конфіскації.

Отже, незважаючи на досить серйозні санкції за порушення екологічного законодавства, практичне їх застосування залишається на невисокому рівні. Тому кожен з нас має розуміти свою відповідальність за стан навколишнього середовища та природних ресурсів, які ми залишимо у спадок майбутнім поколінням. Збереження оточуючої природи має бути завданням не тільки держави, але й кожного з нас!

Нагадуємо, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області

06 травня 2019

Правові аспекти відповідальності за пошкодження лісів



Стаття 66 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Про те, яку відповідальність нестимуть особи, винні у правопорушеннях, що стосуються пошкодження лісів, інформують фахівці Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають і незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України та перебувають під охороною держави.

Відповідно до Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушенні інших вимог пожежної безпеки в лісах; знищенні або пошкодженні лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; засміченні лісів побутовими і промисловими відходами; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; знищенні або пошкодженні лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; порушенні правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів; розкорчовуванні лісових ділянок і використанні їх не за призначенням; самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; порушенні правил заготівлі лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід тощо.

Найбільш поширена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підставою для її застосування є понад дві сотні адміністративних екологічних правопорушень, різні види і склади яких передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наведемо приклади про найбільш типові правопорушення, що стосуються пошкодження лісів в Україні.

Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок тягне за собою накладення штрафу на громадян від 85 до 170 грн.

Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини та заготівлі живиці тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 51 до 119 грн.

За незаконну порубку і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, особи притягуються до відповідальності у вигляді накладення штрафів на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 1 275 до 2 550 грн. Якщо такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, то тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1 020 грн і на посадових осіб – від 5 100 до 10 200 грн.

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень тягне за собою накладення штрафу на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 595 до 1 020 грн.

Знищення або пошкодження підросту в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 до 51 грн і на посадових осіб – від 51 до 119 грн.

Навесні громадяни все частіше виявляють бажання відпочити на природі, проте не завжди залишають місце свого відпочинку в чистоті. Але не слід забувати про те, що за засмічення лісів відходами особи притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів на громадян у сумі від 425 до 850 грн і на посадових осіб – від 850 до 1 700 грн.

Розпалюючи багаття на природі, слід пам’ятати, що порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 85 до 255 грн і на посадових осіб – від 255 до 850 грн. За знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, особи прятягуються до відповідальності у вигляді накладення штрафу на громадян від 255 до 510 грн і на посадових осіб – від 595 до 1 020 грн.

Відповідно до статті 246 Кримінального кодексу України незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, карається штрафом від 1 700 до 25 500 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ці дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, то вони караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Під істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі (34 000 грн) і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч (85 000 грн) і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У разі, якщо такі дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, вони каратимуться штрафом від 25 500 до 34 000 грн або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або їх вчинить службова особа з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що стаття 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неотриманих прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Поряд з кримінальною, цивільною та адміністративною, можлива і дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення. Вона застосовується до осіб, які під час виконання своїх посадових обов'язків порушують екологічні вимоги та інші вимоги дисципліни праці, пов'язані з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього середовища, забезпеченням екологічної безпеки.

Важливо також враховувати, що застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення – конфіскації.

Отже, незважаючи на досить серйозні санкції за порушення екологічного законодавства, практичне їх застосування залишається на невисокому рівні. Тому кожен з нас має розуміти свою відповідальність за стан навколишнього середовища та природних ресурсів, які ми залишимо у спадок майбутнім поколінням. Збереження оточуючої природи має бути завданням не тільки держави, але й кожного з нас!

Нагадуємо, що Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області працює за адресою: м. Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 37/40.

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної
правової допомоги у Полтавській області

http://www.adm-pl.gov.ua/news/pravovi-aspekti-vidpovidalnosti-za-poshkodzhennya-lisiv

27 квітня 2019

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади



НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ


НАКАЗ


від 26 квітня 2019 року N 80-19

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади

З метою забезпечення виконання підпункту 2 пункту 1 Типових завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1030-р, підпункту 3 пункту 2 Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державних секретарів міністерств, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1031-р, а також в рамках виконання пункту 50 розділу "Підзвітність - організація, прозорість, нагляд" Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р, та керуючись підпунктом 1 пункту 3, підпунктом 4 пункту 4 та пунктом 9 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року N 500, наказую:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Рекомендувати міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подати до 1 листопада 2019 року в електронній формі засобами електронного зв'язку згідно з пунктом 5.1 розділу V Методичних рекомендацій узагальнені результати оцінки їх процесів, процедур та затверджені плани дій з удосконалення їх системи управління якістю.

3. Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу довести цей наказ до відома міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та забезпечити надання роз'яснень щодо особливостей застосування Методичних рекомендацій, затверджених цим наказом.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Голова                                              К. О. Ващенко




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Національного агентства України з питань державної служби
26 квітня 2019 року N 79-19

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади
I. Загальні положення
1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою надання методично-консультативної допомоги та на виконання підпункту 2 пункту 1 Типових завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1030-р, підпункту 3 пункту 2 Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державних секретарів міністерств, на 2019 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1031-р, та в рамках виконання пункту 50 розділу "Підзвітність - організація, прозорість, нагляд" Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р.

1.2. Методичні рекомендації окреслюють єдині підходи і критерії до порядку проведення попереднього обстеження системи управління якістю міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі - орган виконавчої влади) з метою визначення напрямів для підвищення результативності, ефективності та якості їх діяльності.

1.3. До завдань попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано віднести:

визначення поточного стану справ в органі виконавчої влади, його сильних сторін, прихованих можливостей та потенціалу, що можуть бути використані ним з метою забезпечення його розвитку, ефективності, результативності та якості виконання завдань і заходів структурними підрозділами органу виконавчої влади та цим органом в цілому;

проведення аналізу ефективності функціонування основних робочих процесів органу виконавчої влади (прийняття управлінських рішень, організація роботи із зверненнями громадян тощо) та підготовка пропозицій щодо удосконалення цих процесів;

оцінка ефективності, результативності та якості взаємодії структурних підрозділів органу виконавчої влади.

1.4. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано здійснювати у такій послідовності:

визначення структурного підрозділу, відповідального за проведення попереднього обстеження, та створення робочої групи шляхом видання відповідного наказу (розпорядження);

проведення установчого засідання робочої групи з метою визначення строків проведення попереднього обстеження системи управління якістю та, за потреби, додаткових критеріїв для оцінки процесів, процедур структурними підрозділами органу виконавчої влади;

видання відповідного наказу (розпорядження) про затвердження плану-графіку проведення попереднього обстеження в органі виконавчої влади;

проведення попереднього обстеження системи управління якістю;

узагальнення інформації та оформлення результатів проведеного попереднього обстеження системи управління якістю;

проведення засідань робочої групи з метою обговорення результатів попереднього обстеження системи управління якістю та визначення подальших кроків і заходів;

розробка та затвердження плану дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади.

1.5. Для сприяння прозорості, повноті проведення попереднього обстеження системи управління якістю в органі виконавчої влади та врахування думок усіх сторін рекомендується керівнику державної служби цього органу та структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження, перед його початком довести до відома усіх працівників, що:

заповнення рекомендованого опитувальника спрямоване на підвищення ефективності діяльності органу виконавчої влади;

надання працівниками оцінки процесів, процедур не буде мати для них жодних негативних наслідків;

заохочується надання у коментарях рекомендованого опитувальника рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення процесів, процедур та/або пояснень причин, прогалин в них тощо.

II. Склад, порядок формування і роботи та повноваження робочої групи з попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади
2.1. Для проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади керівнику державної служби цього органу рекомендується визначити структурний підрозділ, що відповідатиме за проведення попереднього обстеження, та утворити робочу групу у складі голови і членів цієї групи шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

2.2. Керівнику державної служби рекомендується визначати структурний підрозділ, відповідальний за проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади, з урахуванням спроможності (достатня чисельність персоналу, відповідний рівень їх професійної компетентності та розуміння процесів і процедур органу виконавчої влади) такого структурного підрозділу.

2.3. Робочу групу рекомендується утворювати у складі не менше п'яти осіб.

2.4. До складу робочої групи рекомендовано включати представників структурного підрозділу, що відповідатиме за проведення попереднього обстеження, служби управління персоналом, юридичної служби, структурного підрозділу з питань внутрішнього контролю, інших структурних підрозділів та працівників органу виконавчої влади.

2.5. До складу робочої групи рекомендується залучати незалежних експертів, у тому числі міжнародних.

2.6. Секретаря робочої групи рекомендується визначати з числа працівників структурного підрозділу, відповідального за проведення попереднього обстеження.

2.7. Секретарю робочої групи рекомендується виконувати такі обов'язки:

ведення протоколу засідання робочої групи;

оформлення результатів оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади за результатами проведеного попереднього обстеження системи управління якістю цього органу;

подання результатів попереднього обстеження робочій групі для їх обговорення під час засідання робочої групи;

оформлення за результатами засідання робочої групи плану дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади;

підготовка відповідних наказів (розпоряджень) та подання їх на затвердження керівнику державної служби тощо.

III. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади
3.1. Проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади рекомендовано здійснювати шляхом заповнення керівником цього органу, його заступниками та всіма самостійними структурними підрозділами рекомендованого опитувальника оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади (далі - рекомендований опитувальник), форма якого рекомендована та наведена у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій.

3.2. Оцінку процесів, процедур органу виконавчої влади щодо їх відповідності вимогам, критеріям та індикаторам, передбаченим у розділі I "Лідерство" рекомендованого опитувальника, рекомендується здійснювати керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та керівникам самостійних структурних підрозділів з метою забезпечення прозорості і повноти оцінки та врахування думок усіх сторін.

3.3. Рекомендований опитувальник містить перелік процесів, процедур органу виконавчої влади та вимог, критеріїв і індикаторів системи управління якістю для оцінки цих процесів, процедур, а також рівень відповідності процесів і процедур зазначеним індикаторам за п'ятибальною шкалою оцінки та коментарі до оцінки (недоліки, прогалини у процесі чи процедурі, брак ресурсів, пропозиції щодо удосконалення з відповідним обґрунтуванням тощо).

3.4. З метою забезпечення належної організації процесу проведення попереднього обстеження рекомендується провести установче засідання робочої групи, під час якого рекомендовано визначити:

строки проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади (початок проведення, строки подання заповнених рекомендованих опитувальників структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, строки узагальнення інформації та підготовки плану дій з удосконалення системи управління якістю);

додаткові вимоги, критерії та індикатори для оцінки самостійними структурними підрозділами органу виконавчої влади його процесів, процедур органу (за потреби).

3.5. У випадку прийняття рішення про необхідність визначення додаткових вимог, критеріїв та індикаторів для оцінки процесів, процедур самостійним структурним підрозділам цього органу рекомендується самим визначити такі вимоги, критерії та індикатори для відповідного процесу, оформити згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, та подати структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, для подальшого їх подання на схвалення робочій групі.

3.6. Додаткові вимоги, критерії та індикатори для оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади самостійними структурними підрозділам цього органу рекомендується визначати з урахуванням чинних нормативно-правових актів, стратегічних документів держави та органу виконавчої влади, міжнародних та національних документів, в тому числі міжнародних угод, директив міжнародних організацій, членом яких є Україна, доповідей та звітів міжнародних організацій, наукових установ, громадських організацій тощо.

3.7. За результатами установчого (або, за потреби, додаткового) засідання робочої групи структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, рекомендується підготувати відповідний наказ (розпорядження) про затвердження плану-графіку проведення такого обстеження в органі виконавчої влади та подати його на затвердження керівнику державної служби.

3.8. Після затвердження відповідного наказу (розпорядження) структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю, рекомендується направити ці Методичні рекомендації та рекомендований опитувальник керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та всім самостійним структурним підрозділам цього органу для його подальшого заповнення в електронній формі.

3.9. З метою спрощення процедури заповнення рекомендованого опитувальника рекомендується направляти його у форматі .xls або .xlsx.

3.10. Самостійним структурним підрозділам після отримання рекомендованого опитувальника рекомендується присвоїти файлу таку назву: "Опитувальник СУЯ_N*_N** .xlsx", де N* - номер самостійного структурного підрозділу згідно з номенклатурою справ органу виконавчої влади, а номер N** - номер за порядком особи, що заповнюватиме рекомендований опитувальник.

Кількість номерів рекомендується визначати залежно від кількості самостійних структурних підрозділів в органі виконавчої влади та кількості працівників, які будуть заповнювати рекомендований опитувальник.

3.11. Рекомендований опитувальник рекомендується поширити в електронній формі між працівниками самостійного структурного підрозділу органу виконавчої влади.

3.12. Для заповнення рекомендованого опитувальника в органі виконавчої влади рекомендується обирати:

з невеликою штатною чисельністю та кількістю самостійних структурних підрозділів - до 3 працівників цих підрозділів;

з великою штатною чисельністю та кількістю самостійних структурних підрозділів рекомендовано - до 5 працівників цих підрозділів.

У самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади рекомендується обирати працівників, найбільш обізнаних з процесами, процедурами та діяльністю такого органу.

3.13. Керівнику органу виконавчої влади, його заступникам та працівникам структурних підрозділів цього органу рекомендується при заповненні в електронній формі рекомендованого опитувальника за кожним окремим індикатором відповідної вимоги та критерію для процесу, процедури, виставляти такі бали:

0 балів - ви не розумієте або не вважаєте, що це потрібно застосовувати (виконувати);

1 бал - ваш орган виконавчої влади не застосовує (не виконує) це;

2 бали - ви розумієте, що це потрібно, доцільно, це є кращою практикою, але не застосовуєте (не виконуєте) це;

3 бали - ви це застосовуєте (виконуєте) іноді;

4 бали - ви це застосовуєте (виконуєте), але не дуже добре (чітко, послідовно);

5 балів - ви це застосовуєте (виконуєте) дуже добре.

3.14. П'ятибальну шкалу оцінки рекомендується використовувати для позначення рівня відповідності процесу, процедури відповідним вимогам, критеріям та індикаторам і виділення таким чином невідповідностей, які існують між цими вимогами, критеріями та індикаторами і поточним станом виконання процесу, процедури.

3.15. Заповнені рекомендовані опитувальники рекомендується передавати для узагальнення структурному підрозділу, відповідальному за проведення попереднього обстеження системи управління якістю.

IV. Формування результатів проведення попереднього обстеження системи управління якістю органу виконавчої влади та плану дій з її удосконалення
4.1. Секретарю робочої групи рекомендується узагальнити рекомендовані опитувальники, заповнені працівниками самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади, та визначити для кожного самостійного структурного підрозділу:

середнє арифметичне значення індивідуальних балів, виставлених працівниками цього підрозділу, за кожним окремим індикатором ефективності, результативності та якості процесу, процедури (підпункти розділу рекомендованого опитувальника);

остаточну оцінку процесу, процедури цим підрозділом під час проведення попереднього обстеження системи управління якістю;

загальну кількість балів процесу, процедури.

4.2. Остаточну оцінку процесу, процедури відповідним самостійним структурним підрозділом органу виконавчої влади під час проведення попереднього обстеження рекомендується визначати таким чином:

спочатку визначається оцінка процесу, процедури цим підрозділом за кожними вимогою та критерієм (номер пункту розділу рекомендованого опитувальника) шляхом додавання середніх арифметичних значень за всіма індикаторами для цього критерію щодо процесу, процедури;

після цього визначається остаточна оцінка процесу, процедури цим підрозділом (номер розділу рекомендованого опитувальника) шляхом додавання оцінок цього підрозділу за всіма вимогами та критеріями для цього процесу, процедури.

4.3. Після цього рекомендується визначити загальну кількість балів процесу, процедури (номер розділу рекомендованого опитувальника) шляхом визначення середнього арифметичного значення за остаточними оцінками всіх структурних підрозділів органу виконавчої влади для цього процесу, процедури.

4.4. Остаточну оцінку процесів, процедур самостійним структурним підрозділом органу виконавчої влади (оцінки працівників цього підрозділу, середнє арифметичне значення за індикаторами, остаточні оцінки за вимогами та критеріями, а також узагальнені коментарі) рекомендується оформлювати згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 2 до цих Методичних рекомендацій.

4.5. Узагальнені результати оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади (остаточні оцінки самостійних структурних підрозділів, загальна кількість балів та узагальнені коментарі) рекомендується оформлювати згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 3 до цих Методичних рекомендацій.

4.6. Узагальнені результати оцінки процесів, процедур органу виконавчої влади рекомендується обговорити на засіданні робочої групи з метою визначення результатів попереднього обстеження системи управління якістю та подальших заходів, які рекомендовано передбачити у проекті плану дій з її удосконалення.

4.7. Під час обговорення на засіданні членам робочої групи рекомендується визначити результати попереднього обстеження:

виявлені прогалини у процесах, процедурах - на підставі коментарів самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади;

найбільш пріоритетні для удосконалення процеси, процедури - такі, що набрали середню або найменшу загальну кількість балів;

пропоновані коригуючі заходи, відповідальні виконавці та строки виконання.

4.8. До коригуючих заходів рекомендується включати пропозиції та рішення, пов'язані з:

удосконалюванням результативності, ефективності та якості виконання завдань і заходів самостійних структурних підрозділів органу виконавчої влади та цього органу в цілому, а також процесів, пов'язаних з ними;

удосконалення змісту і способів організації процесів в органі виконавчої влади для досягнення відповідності результатів встановленим цілям і вимогам відповідно до стратегічних документів, планів діяльності;

заходи щодо підвищення ефективності, якості та доступності послуг (удосконалення послуг відповідно до вимог споживачів, зміни в способі, часу надання послуг);

потребами в ресурсах (матеріальних фінансових та людських тощо).

4.9. Результати обговорення рекомендується відображати у протоколі засідання робочої групи.

4.10. За результатами попереднього обстеження рекомендується підготувати план дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади, який оформлюється згідно з рекомендованою формою, наведеною у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій.

4.11. Керівнику державної служби рекомендується затвердити план дій з удосконалення системи управління якістю органу виконавчої влади шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).

V. Прикінцеві положення
5.1. Органу виконавчої влади рекомендується подати до НАДС узагальнені результати оцінки його процесів, процедур та затверджений план дій з удосконалення системи управління якістю цього органу.

5.2. Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу узагальнює отриману інформацію та готує на її підставі аналітичний звіт про результати проведення у 2019 році попереднього обстеження системи управління якістю в органах виконавчої влади.

5.3. Аналітичний звіт доводиться НАДС до відома органів виконавчої влади для врахування в роботі та розробки відповідних заходів.




В. о. директора Центру
адаптації державної служби до
стандартів Європейського Союзу

Ю. Ю. Лихач



Додаток 1
до Методичних рекомендацій
(пункт 3.1 розділу III)

Рекомендована форма

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК ОЦІНКИ

процесів, процедур____________________________________________________________________                                                                                       (повна назва органу виконавчої влади)                                    протягом___________________________                                                                          (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим індикаторам (від 1 до 5 балів)
Коментарі (пояснення, причини), пропозиції
I.*
ЛІДЕРСТВО


1.1.**
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності


1.***
Чи здійснюється формулювання і розвиток місії та бачення органу виконавчої влади за участю відповідних заінтересованих сторін та працівників?


2.
Чи створена системи цінностей, поєднаних з місією та баченням органу виконавчої влади, з урахуванням спільних цінностей державного сектору?


3.
Чи забезпечується широка комунікація (обговорення) місії, бачення, цінностей, стратегічних та оперативних цілей серед всіх працівників в органі виконавчої влади та інших заінтересованих сторін?


4.
Чи здійснюється періодичний перегляд місії, бачення і цінностей з відображенням змін зовнішнього середовища (наприклад, політичне, економічне, соціально-культурне, технологічне (PEST аналіз) і демографічне середовище)?


5.
Чи розроблена система управління, яка не лише запобігає неетичній поведінці, а й підтримує працівників у вирішенні етичних дилем, які з'являються, коли різні цінності органу виконавчої влади знаходяться у конфлікті?


6.
Чи здійснюється управління запобіганням корупції шляхом виявлення потенційних сфер конфлікту інтересів і надання керівних принципів працівникам про те, як з ними боротися?


7.
Чи забезпечується зміцнення взаємної довіри, лояльності та поваги між керівником органу виконавчої влади, його заступниками, керівниками структурних підрозділів та іншими працівниками органу виконавчої влади (наприклад, шляхом моніторингу послідовності місії, бачення і цінностей, а також переоцінки і рекомендацій щодо норм належного лідерства)?


1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням


8.
Чи визначено відповідні управлінські структури (рівні, функції, обов'язки та компетенції/повноваження) та забезпечується система управління процесами і партнерством відповідно до стратегії, планів діяльності і визначення потреб та очікувань заінтересованих сторін?


9.
Чи здійснюється виявлення та визначення пріоритетів для необхідних змін щодо структури, функціонування та управління органом виконавчої влади?


10.
Чи визначено чіткі, вимірювані та досяжні початкові (вихідні) та кінцевих цілі для всіх рівнів і сфер діяльності органу виконавчої влади, забезпечено збалансування потреб та очікувань різних заінтересованих сторін відповідно до диференційованих потреб споживачів (наприклад гендерний мейнстрімінг, соціокультурна різноманітність)?


11.
Чи розроблено інформаційну систему управління або інший механізм для внутрішнього контролю та постійного моніторингу досягнення органом виконавчої влади стратегічних і операційних цілей (наприклад, збалансована система показників), що включає дані з систем управління ризиками?


12.
Чи забезпечується розробка та узгодження стратегії електронного урядування зі стратегічними та оперативними цілями органу виконавчої влади?


13.
Чи створено умови для ефективної внутрішньої і зовнішньої комунікації, оскільки комунікація є одним з найважливіших факторів, що визначають успіх органу виконавчої влади?


14.
Чи демонструється прихильність керівником органу виконавчої влади та його заступниками до безперервного організаційного удосконалення та інновацій шляхом просування культури інновацій, а також постійного удосконалення, що сприяє заохоченню зворотного зв'язку від працівників?


15.
Чи здійснюється комунікування (обговорення) підстав для ініціатив щодо внесення змін та їх очікуваних наслідків для працівників і заінтересованих сторін?


1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості


16.
Чи здійснюється керівником органу виконавчої влади та його заступниками управління на власному прикладі, особисто діючи відповідно до встановлених цілей і цінностей?


17.
Чи забезпечується сприяння культурі взаємної довіри та поваги між керівником органу виконавчої влади, його заступниками та працівниками, проведення попереджувальних заходів щодо боротьби з будь-якою дискримінацією?


18.
Чи здійснюється регулярне інформування та консультування працівників з ключових питань, пов'язаних з органом виконавчої влади?


19.
Чи забезпечується підтримка працівників у виконанні їх обов'язків, планів і цілей з метою забезпечення досягнення загальних цілей органу виконавчої влади?


20.
Чи забезпечується зворотний зв'язок для всіх працівників з метою підвищення результативності роботи команди і кожного працівника органу виконавчої влади окремо?


21.
Чи демонструється особиста готовність керівника органу виконавчої влади, його заступників вітати рекомендації, пропозиції працівників шляхом реагування на конструктивний зворотний зв'язок?


22.
Чи забезпечується визнання та винагорода зусиль команди в цілому і кожного працівника органу виконавчої влади окремо?


1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами


23.
Чи здійснюється розробка аналізу заінтересованих сторін, визначення їх основних фактичних і майбутніх потреб, а також обмін цими висновками з керівниками структурних підрозділів органу виконавчої влади?


24.
Чи надається допомога політичній владі у визначенні публічної політики, що пов'язана з органом виконавчої влади?


25.
Чи здійснюється підтримка проактивних і регулярних відносин з політичною владою з відповідних виконавчої та законодавчої сфер?


26.
Чи здійснюється розвиток (створення) та підтримка партнерських зв'язків і мереж з важливими заінтересованими сторонами (громадянами, неурядовими організаціями, групами за інтересами та професійними асоціаціями, галузевими організаціями, іншими державними органами тощо)?


27.
Чи забезпечується участь у діяльності професійних асоціацій, представницьких організацій та груп за інтересами?


28.
Чи забезпечується розбудова та підвищення обізнаності громадськості, репутації і визнання органу виконавчої влади та його діяльності, послуг?


II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ


2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації


29.
Чи визначені всі ключові заінтересовані сторони та здійснено розповсюдження в органі виконавчої влади цієї інформації?


30.
Чи здійснюється систематичний збір, аналіз і перегляд інформації про заінтересовані сторони щодо їх потреб, очікувань та рівня задоволеності?


31.
Чи здійснюється регулярний збір та аналіз суттєвої інформації про важливі зміни, які відбуваються у політико-правовій сфері, соціально-культурному середовищі, екології, економіці, технологіях та демографічних показниках?


32.
Чи здійснюється систематичний збір відповідної управлінської інформації, зокрема щодо підвищення ефективності, результативності та якості діяльності органу виконавчої влади?


33.
Чи здійснюється систематичний аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін (наприклад, діагностика загального управління якістю діяльності органу виконавчої влади), включаючи загрози і можливості (наприклад, SWOT-аналіз, управління ризиками)?


2.2.
Розробка стратегії та планування зурахуванням зібраної інформації


34.
Чи здійснюється перетворення місії і бачення на стратегічні (довго- та середньострокові) і оперативні (конкретні і короткострокові) цілі та заходи на основі аналізу існуючих ризиків?


35.
Чи залучаються заінтересовані сторони до розробки стратегії та планування, збалансування і формування пріоритетів їх очікувань та потреб?


36.
Чи оцінюються поставлені завдання з точки зору результатів (послуги, що надаються) та впливу у віддаленій перспективі (досягнутий вплив на суспільство) та якості стратегічних і оперативних планів?


37.
Чи забезпечується наявність ресурсів для розвитку та оновлення стратегії організації?


38.
Чи збалансовані поставлені завдання та наявні ресурси, впливи довгострокових і короткострокових факторів на орган виконавчої влади та вимог заінтересованих сторін?


2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд


39.
Чи здійснюється імплементація стратегії та планування шляхом визначення пріоритетів, встановлення термінів, відповідних процесів і проектів та організаційної структури?


40.
Чи здійснюється перетворення стратегічних та оперативних цілей органу виконавчої влади у відповідні плани і завдання для структурних підрозділів і окремих осіб у вашому органі?


41.
Чи здійснюється розробка планів і програм з цілями і результатами для кожного структурного підрозділу з показниками встановлення рівня змін, які повинні бути досягнуті (очікувані результати)?


42.
Чи забезпечується ефективне комунікування (обговорення) з метою поширення цілей, планів та завдань в органі виконавчої влади?


43.
Чи здійснюється розробка та впровадження методів моніторингу, вимірювання та/або оцінки на регулярній основі діяльності органу виконавчої влади на всіх рівнях (структурні підрозділи, функції, організаційна структура), що забезпечують імплементацію стратегії?


44.
Чи здійснюється розробка і застосування методів вимірювання та/або оцінювання результативності органу виконавчої влади на всіх рівнях з точки зору співвідношення між внеском і результатом (результативність) та між результатом і наслідками (ефективність)?


45.
Чи оцінюється необхідність реорганізації та удосконалення стратегії і методів планування за участю заінтересованих сторін?


2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій


46.
Чи здійснюється систематичний моніторинг внутрішніх індикаторів, мотивів до змін, а також зовнішнього попиту на інновації та зміни в органі виконавчої влади?


47.
Чи здійснюється обговорення запланованих модернізацій та впровадження інновацій та їх імплементації в органі виконавчої влади з відповідними заінтересованими сторонами?


48.
Чи забезпечено розгортання ефективної системи управління змінами (наприклад, проектний менеджмент, порівняльний аналіз та організація обміну досвідом, пілотні проекти, моніторинг, звітність за підсумками, реалізація циклу PDCA тощо)?


49.
Чи забезпечено наявність необхідних ресурсів для реалізації запланованих змін


50.
Чи здійснюється підтримка балансу між підходами "згори - вниз" та "знизу - вгору" до проведення змін в органі виконавчої влади?


III.
ПЕРСОНАЛ


3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності


51.
Регулярний аналіз поточних та майбутніх потреб у людських ресурсах з урахуванням потреб і очікувань заінтересованих сторін і стратегії органу виконавчої влади?


52.
Чи здійснюється розробка і реалізація стратегії управління персоналом (політики) на основі стратегії та планів діяльності органу виконавчої влади з урахуванням необхідних в майбутньому компетенцій, а також соціальних міркувань (наприклад, гнучкий робочий графік, відпустка по догляду за дитиною, рівні права та можливості жінок і чоловіків, зайнятість людей з обмеженими можливостями)?


53.
Чи забезпечується достатність кадрових можливостей (підбір, розподіл, розвиток) для досягнення місії та балансу між завданнями та обов'язками?


54.
Чи здійснюється розробка та впровадження чіткої стратегії управління персоналом (політики), що містить об'єктивні критерії щодо найму, просування, винагороди, заохочення і призначення на керівні посади або делегування управлінських функцій?


55.
Чи підтримується культура результативності (наприклад, шляхом впровадження прозорих схем винагороди/визнання на основі досягнутих результатів команди і кожної людини окремо)?


3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями


56.
Чи здійснюється визначення поточних професійних компетенцій працівників на індивідуальному та організаційному рівнях із точки зору знань, умінь, навичок та особистих якостей (ставлення), і систематичне порівняння їх з потребами органу виконавчої влади та структурного підрозділу?


57.
Чи розробляється, комунікується (обговорюється) та реалізується стратегія розвитку професіоналізму, яка включає в себе навчальний план, заснований на поточних і майбутніх організаційних та індивідуальних потребах у компетенціях?


58.
Чи здійснюється розробка, погодження та перегляд індивідуальних програм підвищення рівня професійної компетентності для всіх працівників відповідно до стратегії та планів органу виконавчої влади і з урахуванням доступності для певних працівників, які працюють неповний робочий день, а також працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною?


59.
Чи здійснюється розвиток управлінських та лідерських навичок, а також відповідних компетенції управління відносинами з персоналом організації, громадянами/клієнтами і партнерами?


60.
Чи здійснюється введення (спрямовування) і підтримка нових працівників (наприклад, шляхом наставництва, коучингу, індивідуального консультування)?


61.
Чи здійснюється оцінка впливу програм навчання та розвитку на робочому місці і передача колегам інформації щодо витрат на заходи шляхом моніторингу та аналізу витрат/вигід?


3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут


62.
Чи забезпечується стимулювання культури відкритого спілкування та діалогу і заохочення командної роботи?


63.
Чи забезпечується активне створення умов для отримання ідей та пропозицій від співробітників і розробка відповідних механізмів (наприклад, робочі групи та "мозковий штурм")?


64.
Чи забезпечується залучення співробітників та їх представників (наприклад, профспілок) до розробки планів, стратегій, цілей, розробки процесів, а також до визначення та реалізації заходів щодо удосконалення?


65.
Чи забезпечується пошук згоди/консенсусу між керівниками та співробітниками щодо цілей та шляхів оцінки досягнення мети?


66.
Чи здійснюється регулярне проведення анкетування співробітників, оприлюднення та надання зворотного зв'язку щодо управління, окремих напрямів діяльності, результатів, їх значення та заходів з удосконалення?


67.
Чи забезпечується можливість для працівників надати відгук про якість управління своїх безпосередніх керівників?


IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ


4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг


68.
Чи забезпечується активна інформаційна політика (наприклад, про те, як працює орган виконавчої влади, про його компетенції, повноваження, структуру та організаційні процеси тощо)?


69.
Чи забезпечується активне заохочення громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін до самоорганізації, висловлення своїх потреб і вимог та підтримка партнерства з громадянами, представницькими групами громадян та громадськими організаціями?


70.
Чи заохочується участь громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін та їх представників у консультаціях та активній участі у процесі прийняття рішень в органі виконавчої влади (спільної розробки та прийняття рішень), наприклад, через консультативні групи, анкетування, опитування громадської думки тощо?


71.
Чи здійснюється визначення рамки для активного пошуку ідей, пропозицій та скарг громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін, збір їх за допомогою відповідних засобів (наприклад, опитування, консультаційні групи, анкети, скриньки для скарг, опитування громадської думки тощо), а також аналіз, використання цієї інформації та поширення результатів?


72.
Чи забезпечується прозорість щодо функціонування органу виконавчої влади, а також його участі у процесах прийняття рішень (наприклад, шляхом опублікування річних звітів, проведення прес-конференцій та розміщення інформації в Інтернеті)?


73.
Чи здійснюється розробка ефективного управління очікуваннями шляхом пояснення громадянам, споживачам послуг, іншим заінтересованим сторонам, на які послуги вони можуть розраховувати, включаючи ряд показників якості?


74.
Чи забезпечується оновлення інформації про те, як розвивається індивідуальна та соціальна поведінка громадян, споживачів послуг, інших заінтересованих сторін, з метою уникнення встановлення застарілих процесів консультацій або створення застарілих послуг?


4.2.
Управління фінансами


75.
Чи приведено управління фінансами у відповідність до стратегічних цілей ефективним, дієвим та економічним способом?


76.
Чи здійснюється аналіз ризиків та можливостей фінансових рішень?


77.
Чи забезпечується бюджетна та фінансова прозорість?


78.
Чи забезпечується економічно ефективне, дієве та економічне управління фінансовими ресурсами за допомогою ефективного обліку фінансових витрат і систем контролю?


79.
Чи впроваджена систем бюджетного і економічного планування та моніторингу (наприклад, багаторічні бюджети, програма бюджетів проектів, бюджетів на енергоносії, гендерно орієнтованих та інших бюджетів)?


80.
Чи гуртуються основні фінансові рішення і контроль на аналізі витрат/вигід, здійснюється їх орієнтування на стійкий розвиток та етику?


81.
Чи передбачені в бюджетних, фінансових документах дані про ефективність і результативність, такі, як інформація про вихідні та підсумкові цілі?


4.3.
Управління інформацією та знаннями


82.
Чи створена система управління, зберігання та оцінки інформації і знань в органі виконавчої влади згідно зі стратегічними та оперативними цілями?


83.
Чи здійснюється постійний моніторинг інформації та знань органу виконавчої влади, забезпечення їх актуальності, правильності, надійності та безпеки, а також їх узгодження зі стратегічним плануванням та поточними і майбутніми потребами заінтересованих сторін?


84.
Чи розроблено внутрішні канали з розподіленим доступом до інформації для забезпечення усіх працівників необхідною інформацією та знаннями відповідно до завдань, які поставлені перед ними (внутрішня мережа, корпоративний журнал тощо)?


85.
Чи забезпечується постійний обмін знаннями між працівниками в органі виконавчої влади (наприклад, наставництво, коучинг, письмові інструкції)?


86.
Чи забезпечується доступ до інформації та обмін відповідною інформацією та даними з усіма заінтересованими сторонами в систематичній і зручній для користувача формі, з урахуванням конкретних потреб всіх членів суспільства, таких як літні люди, інваліди тощо?


87.
Чи забезпечується щоб ключова інформація та знання працівників зберігалися в органі виконавчої влади у разі їх звільнення, переведення тощо з органу виконавчої влади?


V.
ПРОЦЕСИ


5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованихсторін


88.
Чи здійснюється аналіз та оцінка процесів, ризиків і критичних факторів успіху з урахуванням цілей органу виконавчої влади та його мінливого внутрішнього і зовнішнього середовища?


89.
Чи забезпечується щоб процеси, які підтримують стратегічні цілі, планувалися та управлялися для досягнення встановлених цільових показників органу виконавчої влади?


90.
Чи здійснюється залучення працівників та відповідних зовнішніх заінтересованих сторін до розробки та вдосконалення процесів на основі їх зваженої ефективності, дієвості та результатів і наслідків?


91.
Чи здійснюється розподіл ресурсів з урахуванням процесів, заснованих на відносній важливості їх внеску в досягнення стратегічних цілей органу виконавчої влади?


92.
Чи здійснюється спрощення процесів, процедур органу виконавчої влади на регулярній основі, пропонуючи внесення змін до законодавчої та нормативно-правової бази, якщо це необхідно?


93.
Чи встановлено цілі діяльності органу виконавчої влади, орієнтовані на заінтересовані сторони, та впровадження показників досягнення результатів діяльності для моніторингу ефективності процесів?


94.
Чи здійснюється інноваційне оновлення процесів, процедур органу виконавчої влади, засноване на регулярному національному та міжнародному обміні досвідом, звертаючи особливу увагу на труднощі, що перешкоджають інноваціям, та необхідні ресурси?


5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів


95.
Чи визначено результати послуг та основних процесів?


96.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів до розробки та вдосконалення послуг (наприклад, за допомогою обстежень, зворотного зв'язку, фокус-груп, запитів щодо відповідності послуг або чи ефективні вони з урахуванням статі і аспектів соціокультурної різноманітності)?


97.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів та інших заінтересованих сторін до розробки стандартів якості послуг, результатів процесу, які відповідають їх очікуванням і контролюються органом виконавчої влади?


98.
Чи здійснюється залучення громадян, споживачів до проектування і розробки нових видів інтерактивних послуг і доставки інформації, а також ефективних каналів комунікації?


99.
Чи забезпечується наявність відповідної та достовірної інформації з метою надання допомоги і підтримки громадянам, споживачам, а також їх інформування про внесені зміни?


100.
Чи здійснюється сприяння доступності органу виконавчої влади (наприклад, гнучкий графік роботи і документи в різних форматах, зокрема на папері, а також електронні версії, відповідними мовами, плакати, брошури, дошки оголошень шрифтом Брайля та з аудіо супроводом)?


101.
Чи розроблена або здійснюється розробка звукової обробки відгуку на запит та систем і процедур управління скаргами?


5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями


102.
Чи здійснюється координація та поєднання процесів органу виконавчої влади з ключовими партнерами в приватному, не урядовому та публічному секторах?


103.
Чи здійснюється організація візитів працівників, інших заінтересованих сторін до інших державних органів, установ, організацій з метою отримання інформації щодо кращих методів координації процесів та для розвитку органу виконавчої влади?


104.
Чи здійснюється розбудова системи стимулів та умов для керівників структурних підрозділів, інших працівників органу виконавчої влади з метою створення крос-організаційних процесів (наприклад, спільних послуг та спільної розробки процесу між різними підрозділами)?


____________
- номер за порядком та назва процесу, процедури органу виконавчої влади.** - номер за порядком та назва вимоги та критерію щодо ефективності, результативності та якості процесу, процедури органу виконавчої влади.*** - номер за порядком та назва індикатора щодо ефективності, результативності та якості процесу, процедури органу виконавчої влади.
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.4 розділу IV)


Рекомендована форма


ОСТАТОЧНА ОЦІНКА

процесів, процедур самостійним структурним підрозділом_________________________________                                                                                                                                            (порядковий номер структурного підрозділу 
_____________________________________________________________________________________                                                                                   та повна назва органу виконавчої влади)                                                        протягом__________________________                                                                                                       (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим індикаторам (від 1 до 5 балів)
Середнє арифметичне значення за індикаторами
Остаточна оцінка кожного процесу, процедури в цілому та за кожною вимогою і критерієм окремо
Узагальнені коментарі (пояснення, причини), пропозиції
Оцінка
N
*
Оцінка
N
*
Оцінка
N
*
I.
ЛІДЕРСТВО






1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності






1.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






2.






1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням






3.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






4.






1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості






5.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






6.
...






1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами






7.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






8.
...






II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ






2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації






9.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






10.
...






2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації






11.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






12.
...






2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд






13.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






14.
...






2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій






15.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






16.
...






III.
ПЕРСОНАЛ






3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності






17.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






18.
...






3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями






19.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






20.
...






3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут






21.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






22.
...






IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ






4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг






23.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






24.
...






4.2.
Управління фінансами






25.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






26.
...






4.3.
Управління інформацією та знаннями






27.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






28.
...






V.
ПРОЦЕСИ






5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін






29.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






30.
...






5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів






31.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






32.
...






5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями






33.
Назва індикатора ефективності, результативності та якості процесу, процедури






34.
...






____________
N* - номер за порядком особи, що заповнювала рекомендований опитувальник; кількість стовпчиків, за потреби, рекомендується збільшити.
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.5 розділу IV)

Рекомендована форма

УЗАГАЛЬНЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ

процесів, процедур____________________________________________________________________
                                                                                           (повна назва органу виконавчої влади)
                                протягом______________________________________________
                                                                                  (строк проведення оцінки)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги, критерії і індикатори щодо їх ефективності, результативності та якості
Рівень відповідності процесу, процедури встановленим вимогам та критеріям (від 1 до 5 балів), визначений самостійними структурними підрозділами органу виконавчої влади
Загальна кількість балів
Узагальнені коментарі (пояснення, причини), пропозиції
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
Остаточна оцінка N*
I.
ЛІДЕРСТВО






1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності






1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням






1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості






1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами






II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ






2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації






2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації






2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд






2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій






III.
ПЕРСОНАЛ






3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності






3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями






3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут






IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ






4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг






4.2.
Управління фінансами






4.3.
Управління інформацією та знаннями






V.
ПРОЦЕСИ






5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін






5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів






5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями






____________
N* - номер самостійного структурного підрозділу згідно з номенклатурою справ органу виконавчої влади.


Додаток 4
до Методичних рекомендацій
(пункт 4.10 розділу IV)

Рекомендована форма

ПЛАН ДІЙ

з удосконалення системи управління якістю_____________________________________________                                                                                                                                  (повна назва органу виконавчої влади)
N з/п
Назва процесів, процедур, необхідних для здійснення завдань і функцій органу виконавчої влади, та вимоги і критерії щодо їх ефективності, результативності та якості
Виявлені невідповідності, прогалини (узагальнені коментарі самостійних структурних підрозділів)
Пропоновані коригуючі заходи (узагальнені коментарі самостійних структурних підрозділів та пропозиції членів робочої групи)
Відповідальний виконавець
Строки виконання
I.
ЛІДЕРСТВО




1.1.
Визначення напрямів розвитку органу виконавчої влади через місію, бачення та цінності




1.2.
Управління органом виконавчої влади, його діяльністю та постійним удосконаленням




1.3.
Мотивація та підтримка персоналу, демонстрація на власному прикладі прагнення до досконалості




1.4.
Управління відносинами з політичними силами та іншими заінтересованими сторонами




II.
СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ




2.1.
Збір інформації про поточні та майбутні потреби заінтересованих сторін та іншої управлінської інформації




2.2.
Розробка стратегії та планування з урахуванням зібраної інформації




2.3.
Впровадження стратегії та планування діяльності, а також їх регулярний перегляд




2.4.
Планування, впровадження та оцінювання результатів змін та інновацій




III.
ПЕРСОНАЛ




3.1.
Прозоре управління людськими ресурсами, їх планування та розвиток з урахуванням стратегії та планів діяльності




3.2.
Визначення, розвиток та використання компетенцій персоналу, що узгоджуються з індивідуальними та організаційними цілями




3.3.
Залучення співробітників шляхом створення відкритого діалогу та розширення прав і можливостей, які підтримують їх добробут




IV.
ПАРТНЕРСТВО ТА РЕСУРСИ




4.1.
Розвиток та управління партнерствами з громадянами, споживачами послуг




4.2.
Управління фінансами




4.3.
Управління інформацією та знаннями




V.
ПРОЦЕСИ




5.1.
Визначення, планування, управління та оновлення процесів на постійній основі та із залученням заінтересованих сторін




5.2.
Розробка і розповсюдження послуг, орієнтованих на громадян, споживачів




5.3.
Координація процесів у рамках органу виконавчої влади та їх узгодження з іншими ключовими державними органами, установами, організаціями




____________


http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN052316.html