ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ПРАЛІСИ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ПРАЛІСИ. Показати всі дописи

03 січня 2019

Як на Закарпатті зберігатимуть праліси?



Учора, в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась нарада щодо збереження пралісів.
Для створення на базі пралісів об’єкту природно-заповідного фонду потрібно наукове обґрунтування та клопотання про створення пралісової пам’ятки природи. Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів.

Варто додати, що Держлісагентство ще з січня 2018 року зобовязало призупинити ведення будь-яких лісогосподарських заходів, до вирішення питання статусу кожної із ділянок, що потенційно відповідають критеріям визначенням належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Лісівники Закарпаття беззаперечно дотримуються цих вимог і на території пралісів не ведуть господарської діяльності, адже ліси відіграють виключно важливу роль у збереженні біологічного різноманіття та пом'якшення впливу змін клімату.

Таким чином, Перечинський лісгосп став першим на Закарпатті, в якому ідентифіковані праліси та квазіпраліси були взяті під охорону в рамках Закону №2063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», прийнятого наприкінці 2017 року. Згідно з цим законом, передбачається надання офіційного статусу пралісам та старовіковим лісам, і подальше створення пралісових пам’яток природи, на території яких забороняється будь-яка лісогосподарська діяльність.

Джерело: Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Валерій Мурга: «Лісівники Закарпаття цілеспрямовано працюють у природоохоронному напрямку задля їх збереження»



Праліси – недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життездатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги.

Учора, в Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулась нарада щодо збереження пралісів. Нарада відбулась під керівництвом начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги та за участі головного лісничого-заступника начальника Ігоря Коцура, директора ДП «Перечинське ЛГ» Ярослава Кополовця, координатора лісових проектів WWF в Україні Андрія Плиги та спеціалістів управління.

Для створення на базі пралісів об’єкту природно-заповідного фонду потрібно наукове обґрунтування та клопотання про створення пралісової пам’ятки природи. Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів.

Варто додати, що Держлісагентство ще з січня 2018 року зобовязало призупинити ведення будь-яких лісогосподарських заходів, до вирішення питання статусу кожної із ділянок, що потенційно відповідають критеріям визначенням належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Лісівники Закарпаття беззаперечно дотримуються цих вимог і на території пралісів не ведуть господарської діяльності, адже ліси відіграють виключно важливу роль у збереженні біологічного різноманіття та пом¢якшення впливу змін клімату.

«Сьогодні ми зробили попередні висновки про виділення пралісових ділянок у ДП «Перечинське лісове господарство». Підписання висновків свідчить про те, що лісівники цілеспрямовано працюють у природоохоронному напрямку задля їх збереження для майбутніх поколінь», – відмітив Валерій Мурга.

Відтак, учора на спільній зустрічі були розглянуті пропозиції WWF та коментарі працівників лісового господарства, і був досягнутий консенсус, згідно з яким 1714 га ідентифікованих пралісів та старовікових лісів отримали офіційний статус.

Таким чином, Перечинський лісгосп став першим на Закарпатті, в якому ідентифіковані праліси та квазіпраліси були взяті під охорону в рамках Закону №2063 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», прийнятого наприкінці 2017 року. Згідно з цим законом, передбачається надання офіційного статусу пралісам та старовіковим лісам, і подальше створення пралісових пам’яток природи, на території яких забороняється будь-яка лісогосподарська діяльність.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

18 грудня 2018

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ПЛАН ЗБЕРЕЖЕННЯ БУКОВИХ ЛІСІВ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ



У зв’язку з розширенням у 2017 році об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (за рахунок ділянок у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницьких областях) Уряд затвердив новий план збереження цих пралісів та сталого розвитку територій, прилеглих до них.

Зокрема, урядовою програмою передбачено проведення ремонту і забезпечення утримання доріг, що ведуть до ділянок букових пралісів і давніх лісів Карпат, а також поліпшення умов для подальшого розвитку національних природних парків, ділянки яких увійшли до об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пише karpatnews.in.ua.

Йдеться про Ужанський НПП, «Зачарований край», «Синевир», «Подільські Товтри», а також природні заповідники «Горгани» і «Розточчя» та Карпатський біосферний заповідник.

Планом збереження передбачено також здійснення заходів щодо переоснащення систем опалення в адмінбудівлях, будівництво каналізаційних мереж, організацію регулярного видалення відходів на територіях, прилеглих до букових пралісів і давніх лісів, а також можливість створення нових робочих місць за рахунок залучення інвестицій підприємців, які готові займатися переробкою ягід, грибів та інших дикорослих плодів.

Окремо йдеться також про створення і впровадження єдиної інтегрованої системи управління об’єктом ЮНЕСКО та посилення міжнародної співпраці на рівні науковців, які займаються вивченням букових лісів та пралісів, котрі лишаються унікальними екосистемами, що збереглися в Європі після останнього Льодовикового періоду.

Нагадаємо, влітку 2017 року до складу українсько-словацько-німецького об’єкта всесвітньої спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» внесли 63 ділянки давніх букових лісів з 10 європейських країн. Тоді ж список об’єктів світового надбання разом із буковими осередками з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії було доповнено українськими ділянками, які охороняються в національних природних парках «Синевир», «Зачарований край» і «Подільські Товтри» та природних заповідниках «Ґорґани» і «Розточчя».

02 грудня 2018

Уряд України затвердив новий план заходів із збереження букових пралісів

На виконання Указу Президента України від 21 листопада 2017 року «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», Кабінет міністрів України, 21 листопада 2018 р. прийняв Розпорядження № 892-р про «Деякі питання збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” та сталого розвитку прилеглих до нього територій».



Затверджений План заходів, який за ініціативи та безпосередньої участі автора цієї публікації, розроблено Міністерством екології та природних ресурсів України, включає два великі розділи.

Перший з них передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», а в другому прописуються найважливіші дії урядових структур та місцевих органів влади, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.

Урядовим розпорядженням, насамперед, вимагається від Мінприроди, Міністерства освіта та науки й Держлісагенства забезпечити координацію роботи із збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” (далі — об’єкт всесвітньої спадщини), зокрема, шляхом участі у засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини; створенні і впровадженні інтегрованої системи управління об’єктом всесвітньої спадщини; забезпечення співпраці з установами інших країн Європи, що оберігають букові праліси та давні ліси, насамперед з румунськими та словацькими установами, розташованими вздовж українсько-румунського та українсько-словацького кордону; забезпечення провадження діяльності національної керівної групи об’єкта всесвітньої спадщини щодо виконання рішень, прийнятих на засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини.

По-друге, протягом 2018-2023 років мають бути створенні умови для розвитку Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, ділянки яких увійшли до складу об’єкта всесвітньої спадщини.

Для цього необхідно:

- затвердити методичні рекомендації щодо управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини та його буферною зоною, співпраці з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

- забезпечити належний режим охорони об’єкта всесвітньої спадщини та створити систему моніторингу його ділянок та буферної зони; проведення наукових досліджень біотичного та ландшафтного різноманіття об’єкта всесвітньої спадщини;

- оснастити установи природно-заповідного фонду транспортними засобами, засобами зв’язку і спостереження, форменим одягом;

- облаштувати еколого-освітні, туристично-інформаційні центри, рекреаційно-туристичні пункти, музейні кімнати в зоні розташування ділянок об’єкта всесвітньої спадщини, вжити заходів до будівництва музею природи з адміністративно-лабораторними приміщеннями в Ужанському національному природному парку;

- організувати та облаштувати екологічні стежки і туристичні маршрути на всіх ділянках об’єкта всесвітньої спадщини;

- встановити інформаційні та межові знаки в місцях масового відвідування, прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини населених пунктах, поблизу основних доріг;

- опрацювати питання щодо можливості організації в Карпатському біосферному заповіднику міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку;

- забезпечити розроблення проектів організації територій та ефективне управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини.

По-третє, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації, Мінприроди, Мінрегіон, Мінкультури, установи природно-заповідного фонду протягом 2018-2023 років мають забезпечити популяризацію об’єкта всесвітньої спадщини шляхом:

- висвітлення питань, пов’язаних із збереженням об’єкта всесвітньої спадщини та його цінністю, в рамках відзначення днів добросусідства
з використанням партнерських зв’язків у засобах масової інформації,
на офіційних веб-сайтах Мінприроди, облдержадміністрацій, установ природно-заповідного фонду;

- використання і популяризації логотипів ЮНЕСКО, всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, об’єкта всесвітньої спадщини, таких природно-заповідних установ, що входять до його складу, як Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, національні природні парки “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природні заповідники “Горгани” і “Розточчя”;

- видання буклетів, листівок та путівників, присвячених цінностям об’єкта всесвітньої спадщини.

А для впровадження сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Державна фіскальна служба, Адміністрація Держприкордонслужби, Міністерсво закордонних справ, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська облдержадміністрації в 2018—2023 роках мають забезпечити розвиток транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні шляхом:

- підготовки та подання проектних пропозицій щодо розвитку туризму, природоохоронної і рекреаційної інфраструктури у межах об’єкта всесвітньої спадщини та прилеглих до нього територій в рамках виконання спільних операційних програм прикордонного співробітництва “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Румунія — Україна”, “Польща — Україна — Білорусь”, що фінансуються через Європейський інструмент сусідства ЄС на 2014—2020 роки, а також реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат;

- продовження консультацій із Словацькою Стороною щодо можливості відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного та пішохідного сполучення Забродь (Україна) —Уліч (Словацька Республіка);

- проведення консультацій з Румунською Стороною щодо можливості будівництва (відновлення) мосту через р. Тиса та відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) — Валя Вишеулуй (Румунія).

Крім того, Мінінфраструктури, Укравтодору, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій облдержадміністраціям доручається в 2019—2023 роках забезпечити проведення ремонту і утримання інфраструктури доріг, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини на території Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, а також опрацювати питання щодо включення до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення автомобільні дороги місцевого значення в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини.

Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації за участю органів місцевого самоврядування, Мінрегіон, Мінприроди, Держводагентство в 2019—2023 роках мають забезпечити:

- переоснащення систем опалення будинків комунальної власності, реконструкції очисних споруд та водозаборів, будівництва каналізаційних мереж, мереж централізованого і нецентралізованого питного водопостачання, збирання та видалення побутових відходів на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, заохочення населення до переходу на альтернативні джерела енергозабезпечення (теплові насоси, сонячні батареї, електроопалення, вітроенергетичні установки);

- розвиток та впровадження інструментів державно-приватного партнерства щодо сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.

І, нарешті, Мінрегіон, Мінагрополітики, Держлісагентство, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації в 2019—2020 роках, мають забезпечити створення на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територіях додаткових робочих місць, зокрема опрацювати питання щодо залучення інвестицій для утворення підприємств, що здійснюють глибоку переробку деревини, переробку дикорослих плодів, ягід, грибів та інших природних ресурсів.

Говорячи про всі ці речі, буде незайвим нагадати, що це Розпорядження Кабміну, є уже четвертим за рахунком Актом, та дорученням, які приймались Президентом та Урядом України, для збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Не зважаючи на наші прохання та виступи на різних нарадах в Мінприроди України, Закарпатській обласній держадміністрації, засіданнях Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, круглих столах, семінарах, конференціях та й у засобах масової інформації (детальльніше за посиланнями: http://cbr.nature.org.ua/doc/BFC.pdf - ст.126-130; 165-184 та 224-240), виконувались вони лише частково. Тому є великі побоювання, що і зараз ці рішення Уряду України, можуть не виконуватись у повному обсязі.

У цьому контексті, важливими є роз’яснення з цього приводу Мінфіну та Мінрегіону ( листи до Кабміну та Мінприроди від 15 липня 2016 року, № 31-06130-04-3/20474 та від 2 серпня 2016 року (№ 7/31-9600).

Так, Мінфін роз’яснює що, «згідно із статтею 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє план своєї діяльності, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, виконання заходів щодо збереження букових пралісів в Україні мають забезпечувати головні розпорядники бюджетних коштів, визначені відповідальними за їх виконання, у межах видатків затверджених Законом України «Про державний бюджет України»».

Інформуючи Міністерство екології та природних ресурсів України, про виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів щодо стану реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України із забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) теж дає свої пояснення, з приводу фінансування цих заходів.

Так, відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», підкреслює Мінрегіон, «одним із джерел фінансування державної регіональної політики визначено кошти державного фонду регіонального розвитку». Тому, «пропозиції щодо реалізації за рахунок коштів цього Фонду Проектів з розбудови природоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в населених пунктах, які розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» розглядатимуться в установленому законодавством порядку, в разі їх надходження від Закарпатської облдержадміністрації».

Крім того Мінфін, наголошує, що «Планом заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 819, визначено розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за виконання зазначених заходів».

А загалом, прийняття цього Розпорядження Кабміну, попри можливі труднощі з їх виконанням, створює позитивний імідж природоохоронній справі, та безумовно сприятиме сталому розвитку регіонам розташування об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».


Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн

02 грудня 2018р.

22 листопада 2018

На Прикарпатті розпочато процес заповідання пралісів


В Україні за ініціативи Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства розпочато процес заповідання пралісів. Так, представники Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, науковці та лісівники підписали клопотання про створення пралісових пам’яток природи у ДП «Болехівське лісове господарство».

Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів. Болехівський лісгосп першим подав висновок про надання відповідного статусу лісам на площі у майже півтораста гектарів. Решта держлісгоспів Івано-Франківщини незабаром теж узаконять праліси на своїх територіях. Підготовка необхідних документів вже завершується. Наступним кроком стане подання клопотання в обласне управління екології Івано-Франківської ОДА та передача на голосування до обласної ради.

Начальник Івано-Франківського управління Руслан Осташук подякував колегам-лісівникам, фахівцям Фонду дикої природи, науковцям, які проробили величезну роботу з визначення пралісових пам’яток природи.

Довідково: У 2017 році Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат». У цьому документі визначаються поняття, що таке «природні ліси», «праліси» та «квазі-праліси», а також встановлюється особливий правовий режим їх збереження та охорони. Крім того, цей закон забороняє всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, проїзд транспорту, випасання худоби, промислову заготівлю недеревинних лісових продуктів. Також цим документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазі-пралісів та вносяться зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду.

За інформацією Держлісагентства

17 листопада 2018

В Україні буде створено першу пам’ятку лісової природи всесвітнього значення: Чернівецька область у черзі



Лісівники, науковці та представники Всесвітнього фонду природи WWF в Україні підписали клопотання про створення пралісів, повідомляє Державне агентство лісових ресурсів України.

На базі “Болехівського лісового господарства” на площі 150 га буде створено першу в Україні пам’ятку лісової природи всесвітнього значення. Це прецедент в Україні. Інші лісгоспи в Івано-Франківській області також незабаром набудуть цього статусу.

На черзі, можливо, Закарпатська та Чернівецька області.

Площа лісів у Прикарпатті становить 11 тис. га. Держлісагентство з січня 2018 року ввело мораторій на будь-які рубки на ділянках, ідентифікованих WWF як проліси або квазі-ліси, до прийняття офіційного рішення про статус кожного з них.

«Лісівники Прикарпаття чітко дотримуються цих вимог», — запевняє Руслан Осташук, начальник Івано-Франківського управління Держагентства.

Нагадаємо, що у 2017 році Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони лісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат».

Він визначає поняття «пралісів» і їх особливий правовий статус. На території таких лісів заборонені всі види рубок, будівництво споруд, прокладання доріг, проїзд транспорту, випас худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів.

Закон посилює кримінальну відповідальність за незаконну вирубку дерев або чагарників на територіях природно-заповідного фонду.

17.11.2018, 20:24

27 жовтня 2018

Які вони найстаріші дерева планети? 9 світлин пралісів, в тому числі українського

Праліси – унікальні лісові екосистеми, які не зазнали змін внаслідок втручання людини.

У світі подібні праліси збереглися майже на всіх континентах.

Вони різняться за своєю структурою і живим світом, який їх населяє.

За даними міжнародної громадської організації WWF, в Україні острівці незайманих лісів залишились у Карпатах і, ймовірно, ще на Поліссі.

Профільне видання Tree Hugger пише, що у світових масштабах недоторканих та найстаріших лісів збереглося не так вже й багато.

Але є місця де ще можна побачити значні залишки віковічного лісового покриву.

1




Національний ліс Тонґасс (Аляска, США)


Це найбільше національне лісове господарство в Америці площею в 6,8 млн га з найнезайманішим узбережним помірним дощовим лісом у світі.

Науковці припускають, що окремі ділянки цього лісу сягають віку у кілька тисячоліть, деяким деревам понад 800 років.

National Geographic описує Тонґасс як "винятково багату екосистему, що містить більше органічної біомаси на один гектар, ніж будь-який інший ліс, включно із тропічними джунглями.

І це навіть не враховуючи не менш буйні "ліси" з морських водоростей, які захоплюють узбережжя Тонґассу в період відпливу".

Тонґасс – це майже третина всіх помірних дощових старовікових лісів, які ще існують на планеті. Цей парк також є домівкою для неймовірної кількості диких тварин, серед яких п’ять видів тихоокеанських лососів, ведмеді грізлі, вовки, олень чорнохвостий, орлан білоголовий і довгодзьобий пижик.

2




Ліс Вайпоуа (Нова Зеландія)


З прибуттям європейських поселенців до Нової Зеландії у ХІХ ст. ліс Вайпоуа, як і більшість місцевих лісів, зазнав серйозної експлуатації.

Довгоживучі хвойні дерева каурі (на фото) – найбільші гіганти дикої гущавини Північного Острова – валилися тисячами для виготовлення корабельних щогл і рей.

У 1952 році Вайпоуа і сусідні ліси отримали заповідний статус і тепер тамтешні дерева можуть жити і розвиватися так, як вони робили це упродовж минулих тисячоліть.

На щастя, каурі залишилося ще доволі багато. Найстаріше дерево Вайпоуа називається Тане Махута, що означає "Володар Лісу". Цей поважний "дідусь" має висоту понад 45 метрів, а його вік оцінюють від 1250 до 2500 років.

3




Дощовий ліс Дейнтрі (Австралія)


Дощовий ліс Дейнтрі охоплює територію в приблизно 1,2 тис. км² і утворює найбільшу суцільну ділянку тропічного дощового лісу в Австралії.

Припускають, що вік цього неймовірного лісу сягає 180 мільйонів років, і це на десятки мільйонів більше, за Амазонський дощовий ліс.

Цей ліс-патріарх надає притулок тисячам видів диких тварин, серед яких 107 видів ссавців, 368 видів птахів, 113 видів рептилій та 51 вид земноводних, і це не рахуючи безхребетних. Значна кількість цих видів є ендемічною для цієї території.

Ліс Дейнтрі входить до світової спадщини ЮНЕСКО.

4




Ліс на острові Якусіма (Японія)


Якусіма – це помірний дощовий праліс, який простягається з середини округлого гористого однойменного острова. У 1993 році ЮНЕСКО внесла цю територію до переліку місць світової спадщини.

Серед усіх неймовірних цікавинок цього лісу, вирізняються японські кедри – криптомерії, декотрі з яких живуть вже тисячі років.

Туманна замшіла атмосфера цього лісу надихнула режисера Хаяо Міядзакі на створення фільму-аніме "Принцеса Мононоке". Раніше Якусіма надихав аристократів епохи Едо в XVII ст., які намагалися відтворити його ауру в своїх садах на головних островах Японії.

5



Ліс прадавніх остистих сосен (Каліфорнія, США)

Місця, де ростуть остисті сосни, можливо не виглядають як типовий казковий ліс – з колонами дерев та туманним повітрям, пронизаним сонячним світлом. Однак, вони теж по-своєму вражають.

На узгір’ях поблизу Національного парку "Секвоя", на висоті трьох тисяч метрів, живуть одні з найстаріших дерев Землі. Своїми вузлуватими покрученими формами ці сосни кидають виклик людській уяві.

Вік найбільш древнього тутешнього старожила Мафусаїла оцінюють у 4841 рік. Це дерево живе ще з тих часів, коли будувалися перші єгипетські піраміди.

Місце розташування Мафусаїла тримають у секреті – аби захистити від надмірного інтересу туристів.

6



Біловезька пуща (Польща і Білорусь)

Цей об’єкт спадщини ЮНЕСКО, який простягся через кордон Польщі та Білорусі, – один з останніх пралісів у Європі. Біловезька пуща займає площу у майже 1500 км² і приховує багато цікавого.

Як комплекс низинних лісів, вона відповідає нашим класичним уявленням про ліс.

Також, як визначає ЮНЕСКО, Пуща має виняткове значення для збереження природи завдяки обширним незайманим територіям.

Біловезькі ліси населяють 59 видів ссавців, понад 250 видів птахів, 13 земноводних, 7 видів плазунів і понад 12 тис. видів безхребетних.

Втім, справжня вишенька на цьому лісовому торті – це зубри. Свого часу вони були на межі зникнення – їх залишалося п’ять-шість десятків особин в неволі. Зубрів було відновлено в зоопарках та заказниках і повернуто в природу саме в Біловезькій Пущі. Зараз їх там близько тисячі.

7



Ліс Таркін (Тасманія, Австралія)

Від нього перехоплює подих (чи, власне, навпаки, – хочеться дихати на повні груди).

Ця територія є найбільшим в Австралії диким суцільним дощовим лісом, і другим за величиною у світі – дуже важливе місце для планети.

Дехто говорить, що побачити цей ліс – це наче підглянути, якою була Земля 300 мільйонів років тому.

Тут є гірські хребти, системи річок і печер, вересовища, а ще – узбережжя з піщаними пляжами, трав’янистим рідколіссям і прибережними пустищами. Серед багатьох вартих уваги живих створінь вирізняються трьохтисячолітні лагаростробоси Франкліна (сосни Хуона) – одні з найбільш довгоживучих організмів на Землі.

На превеликий жаль, більше, ніж три чверті дощових лісів Австралії були безповоротно знищені. Тому, зараз активісти так старанно працюють, щоб захистити Таркін від видобування корисних копалин і лісозаготівлі, які процвітають в середовищі дикої природи.

8



Ліс Какамеґа (Кенія, Африка)

Кенійський ліс Какамеґа – це все, що залишилося від одного з найбільших пралісів на планеті. Його площа сьогодні нараховує майже 23 тис. га.

Згідно з деякими дослідженнями, половина лісу була втрачена лише за останні 40 років внаслідок деструктивного поєднання модернізації, віськових дій та надмірного використання ресурсів.

Зрештою, і те, що залишилося, – справді вражає і зберігає величезне багатство флори та фауни. Цей ліс все ще слугує домівкою для більш ніж 300 видів птахів, безлічі мавп і неймовірних 700-річних дерев інжиру.

9



Карпати та Полісся (Україна)

Скільки саме в Україні пралісів зараз з’ясовують учасники спеціального проекту від Всесвітнього фонду природи в Україні.

"Ці ліси тривалий час були недоступні людині. WWF в Україні разом з іншими організаціями виявили близько 100 тис. га старовікових лісів та пралісів, – розповідає Роман Волосянчук, науковець, який організовував проект "перепису" пралісів.

На Поліссі ми лише розпочинаємо масштабні дослідження. За попередньою оцінкою, там могли ще зберегтися від 10 до 20 тис. га майже непорушенихлюдиною лісів.

На жаль, з розвитком лісозаготівельної техніки, в Україні і світі площа таких лісів стає все меншою. Після втручання праліси вже не можливо відновити до первинного стану. Саме тому вони потребують серйозного захисту і пильної охорони".

Переклала про праліси світу Галина Когуч

22 жовтня 2018

Кабмін саботує виконання закону про охорону пралісів у Карпатах, і їх продовжують вирубувати - нардеп Ігор Луценко



Київ. 22 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Народний депутат України Ігор Луценко (фракція "Батьківщина") і керівники деяких екологічних громадських організацій заявляють про те, що триває вирубка пралісів на території українських Карпат, і про саботаж виконання ухваленого у 2017 р. закону про охорону пралісів.

"Ситуація досить складна. Відбувається саботаж того законодавства, яке є. Виникають питання насамперед до Кабміну... Процес знищення українського лісу, зокрема й пралісів, триває, незважаючи на те, що закон є", - сказав він на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в понеділок у Києві.

У свою чергу координатор проекту "Збереження карпатських пралісів", керівник проекту "Збереження карпатських пралісів" Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко пояснила: "Праліси - це унікальні залишки природних корінних лісів, які ще не встигли вирубати. Україна - одна з небагатьох країн, де праліси ще залишилися, і вони розташовані на території Карпат... Будучи стійкими до хвороб, вони сформували в Карпатах каркас екологічної безпеки. Вони більш стійкі до вітровалів, могутніше стримують воду, ґрунт, запобігають селевим потокам".

За її словами, в таких лісах збережені дерева великих вікових категорій, і через недосконалість вітчизняного законодавства вони підпадають під категорію тих, що підлягають прибиранню.

"Праліси рубають досить активно. Ті площі, які ідентифікували в Карпатах, - в межах до 80 тис. га, те, що показали наші дослідження в 2014 році, то за три роки з площі, наприклад, у 17 тис. га, які ми ідентифікували, вирубаною виявилася третина... Існують певні законодавчі умови, що зрілі та перестоялі ліси мають прибиратися. А праліси саме і є такою категорією", - зазначила вона.

У свою чергу директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко нагадав, що влітку 2017 року було ухвалено закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат", де регулюються рубки пралісів у різних заповідниках.

"В останній день листопада 2017 року мали бути розроблені, затверджені відповідні зміни до підзаконних актів. Є два головні підзаконні акти - Санітарні правила в лісах України та Правила поліпшення якісного складу лісів", - пояснив В.Борейко.



Водночас, за його словами, Кабмін України затягує виконання норм закону.

"Від Ігоря Луценка та Київського еколого-культурного центру було подано позов до Окружного адміністративного суду Києва. 29 жовтня буде перше засідання, де ми боротимемося з Кабміном", - поінформував активіст.

Як повідомлялося, у 2017 році президент України Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат".

Документ визначає поняття "природні ліси", "праліси", "квазіпраліси" і встановлює особливий правовий режим їх збереження та охорони. Закон, зокрема, забороняє всі види рубок, будівництво споруд, прокладення шляхів, випасання худоби, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони).



Документ упроваджує адміністративну відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів, пралісів, квазіпралісів. Відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Лісового кодексу України та закону України "Про природно-заповідний фонд".

Крім того, закон вносить зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну рубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

14:03 22.10.2018