ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою СТРАТЕГІЯ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою СТРАТЕГІЯ. Показати всі дописи

05 грудня 2017

Лісова реформа: чому по всій країні бунтують лісівники?



Цього тижня Україною прокотилася хвиля гучних протестів. Лісівники по всій країні страйкують проти нової стратегії розвитку лісового господарства. Уряд ухвалив її ще 15 листопада. Працівники ж лісгоспів переконані: документ ліквідує місцеві державні підприємства та скоротить робочі місця.

Майже три тисячі лісівників з усіх районів краю зібралися на мирну акцію протесту перед Закарпатською облдержадміністрацією. Вони кажуть, що бояться приватизації та реорганізації лісової галузі.

«Державне агентство лісових ресурсів України намагаються реформувати ще з 2014 року. І ось 15 листопада Кабінет Міністрів без будь-якого погодження з нашим агентством приймає документ під назвою «Стратегія реформування лісового господарства України на період до 2022 року». По своїй суті він повністю суперечить тим напрацюванням щодо впровадження реформ, яке роками розробляло Державне агентство лісових ресурсів України. Ідеться про фахівців лісових господарств по цілій країні, представників громадськості, різних профспілкових організацій. Розумієте, нас навіть не взяли до уваги, – пояснює ситуацію голова Закарпатської обласної організації профспілки працівників лісового господарства України Валерій Федурця. – Тому й не дивно, що працівники лісового господарства по всій країні обурилися. Цим мітингам передував великий профспілковий форум працівників лісового господарства, який відбувся в Києві 23 листопада. Саме там було вирішено протестувати, щоб достукатися до влади, аби вона відмінила свою кулуарну стратегію».

Організатори мітингів у різних куточках держави наголошують, що їхня акція мирна і спрямована на те, щоб як місцеве керівництво, так і центральне, дослухалося до їхньої думки.

«Ми підтримуємо курс на реформування лісової галузі. Але реформа має відбуватися виважено. Ми готові брати участь в обговоренні й вимагаємо, щоб наші пропозиції були враховані», – зазначили організатори акції.

Керманичі краю підтримали лісівників Закарпаття. Зокрема під час мітингу до учасників акції вийшов губернатор Геннадій Москаль, котрий у своїй короткій промові наголосив на тому, що область не дозволить приватизувати ліси. Загалом відбулося кілька спроб кулуарно реформувати лісову галузь.

«Перша була здійснена минулого року, коли Кабмін лобіював скасування заборони на експорт кругляка в обмін на 600 мільйонів євро фінансової допомоги, а друга – улітку цього року, коли українські ліси мало не віддали в концесію закордонним компаніям. Обидві спроби не пройшли тільки завдяки спротиву суспільства. І тепер ми знову єдиним фронтом виступаємо категорично проти намагань віддати Карпати в приватні руки. Я хочу, щоб ви знали: Закарпатська обласна держадміністрація разом із вами, ми спільно збережемо українські ліси для майбутніх поколінь!» – наголосив очільник краю.

Вимоги лісівників підтримала також обласна рада, яка на своєму засіданні ухвалила рішення направити Президенту України, Кабінету Міністрів та у Верховну Раду України відповідне звернення.

В уряді стратегію розглядали 15 листопада. У порядку денному вона була зазначена під номером 5.15. Тоді її ухвалили без обговорення, але за умови протягом трьох днів доопрацювати.

Тексту документа на урядовому сайті досі немає. А Міністерство агрополітики, яке фактично відповідає за цей законопроект, від коментарів поки що відмовляється.

Та попри це в мережі з’явився текст стратегії. Правда, сказати, що це саме той документ, який був затверджений урядом 15 листопада, не можна. Цікаво те, що там немає ні слова про концесію чи приватизацію лісового господарства, котрими так лякають лісівників. Ба більше, як ідеться в оприлюдненій стратегії, вона спрямована на вирішення таких проблем, як «недосконалість системи управління лісовим господарством, значний обсяг незаконних рубок, корупція в лісовому господарстві, складність отримання документів з використання земель лісогосподарського призначення, недосконалий механізм продажу необробленої деревини, нереалізовані законодавчі ініціативи з охорони лісів, складна процедура притягнення до відповідальності за незаконні рубки й відсутність економічних стимулів для поглиблення переробки деревини».

Стратегія передбачає створення служби лісових інспекторів, електронний облік деревини, аерокосмічну зйомку рубок, єдину систему продажу деревини, посилення відповідальності за незаконні рубки тощо.

Щоправда, в одному з пунктів ідеться про «передачі функцій здійснення лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме Кабінет Міністрів України».

Тож наразі складається майже детективна історія з цією стратегією. Звичайно, усе стане зрозумілим тоді, коли текст документа оприлюднять на урядовому порталі.
А зараз зрозуміло одне: реформувати лісове господарство потрібно так, аби зберегти найголовніше багатство України, якого щодня стає дедалі менше…

Христина БІКЛЯН

Фото Закарпатське ОУЛМГ

Не знімати мораторій на продаж землі закликає Раду “Воля народу”



На пленарному засіданні Верховної Ради народний депутат Сергій Лабазюк заявив, що позиція депутатської групи “Воля народу” щодо відкриття ринку землі незмінна: “У питанні “Бути чи не бути ринку землі” Україна йде фактично по мінному полю. Одна помилка і через необачність буде знівельований весь потенціал, яким наразі володіє країна. В один момент можна знищити можливості держави завойовувати статус житниці Європи. Як у депутатській групі “Воля народу”, так і в профільному комітеті переконані – сьогодні Україна не готова до зняття мораторію на продаж землі. Мораторій потрібно продовжувати”, – наголосив він під час виступу.

Парламентарій уточнив, що потрібно зробити для відкриття ринку землі: “Треба завершити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення, провести загальнонаціональну нормативно-грошову оцінку землі та вдосконалити процедуру реєстрації землі. І головне – створити рівні умови на ринку, щоб власник почувався власником. Треба звести до мінімуму пусті балачки, прибрати політичні спекуляції. Саме піар на цій темі загальмував процес прийняття потрібних актів. Наше завдання – забезпечити рівні можливості для всіх гравців ринку”.

Також політик додав, що подібна ситуація наразі склалася із лісовим господарством. “Нещодавно на засіданні Кабміну було схвалено проект “Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року”. Він кардинально відрізняється від варіанта, який пройшов громадські слухання і був схвалений профспілками. Із документу виходить, що Кабмін стане новим розпорядником лісової галузі. І тут знову ризик у ліквідації державних лісогосподарських підприємств, як самостійного суб’єкта господарювання. Тому стратегія має бути повністю переглянута з урахуванням пропозицій громадських організацій”, – зазначив він.

Також читайте: Стратегії реформування лісового господарства необхідно переглянути

“Депутатська група “Воля народу” вважає, що такі важливі економічні реформи потрібно проводити лише з холодним розумом. Адже це ключові позиції і питання національної безпеки України”, – резюмував Сергій Лабазюк.

Нагадаємо, що 4 грудня голова депгрупи «Воля народу» Ярослав Москаленко під час погоджувальної ради депутатської групи заявив, що стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року, прийнята нещодавно урядом, має бути переглянута.

Джерело: сайт депгрупи «Воля народу»
http://zrada.today/novini/verhovna-zrada/ne-znimati-moratoriy-na-prodazh-zemli-zaklikaie-radu-volya-narodu


МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ 

Про Стратегію реформування лісового господарства. ВІДЕО

Виступ народного депутата України С.П.Лабазюка на засіданні Верховної Ради України  про Стратегію реформування лісового господарства. ...


Про Стратегію реформування лісового господарства. ВІДЕО

Виступ народного депутата України С.П.Лабазюка на засіданні Верховної Ради України  про Стратегію реформування лісового господарства.







04 грудня 2017

Держлісгоспи проти Стратегії реформування лісового господарства до 2022 року, яку 15 листопада затвердив Кабмін



У документі зазначається - стратегія спрямована на удосконалення системи управління лісовим господарством, боротьбу з корупцією у галузі, на спрощення отримання документів з використання земель лісогосподарського призначення та інше. Але лісівники категорично проти постанови уряду, настільки, що навіть готові перекривати дороги.«Ухвалення стратегії реформування лісового господарства відбувалось без жодного обговорення з лісівниками»,- обурюється Микола Засько, директор ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство».

Ліквідація державних лісгоспів, їх приватизація, управління лісовим господарством не на місцях, а з центру - ось головні причини протесту представників держлісгоспів. 28 листопада лісівники провели акції протесту по всій Україні. Зокрема й у Чернігові під обласною радою мітингували представники 12 держлісгоспів області. Вони вимагали від уряду відмінити постанову «Щодо схвалення Стратегії реформування лісового господарства», направити її на доопрацювання і врахувати, при цьому, думку трудових колективів.

Битва за лес: почему Кабмин решил централизовать управление лесхозами




Принятая Стратегия реформирования лесхозов может быть попыткой отвлечь внимание от отмены моратория на вывоз леса

Реформы, ставшие уже доброй традицией в Украине, в очередной раз оживили общественность, обратив внимание на ворох проблем лесного хозяйства. К не утратившим свою актуальность дебатам, связанным с обсуждением введенного в 2015 году моратория на экспорт необработанной древесины (леса-кругляка), добавилась резко возникшая у правительства жажда к реформированию лесхозов.

15 ноября 2017 года Кабинет Министров Украины утвердил «Стратегию реформирования лесного хозяйства» на период до 2022 года, реакция на которую со стороны противников была стремительной, а самое главное – слаженной. Hubs собрал аргументы сторон.

Лесные братья против
Первым обратил внимание на данный документ Профсоюз работников лесного хозяйства Украины. 28 ноября в регионах Украины прошла волна протестов, охватившая более 15 тыс. человек. Ключевым требованием участников акции была немедленная отмена принятой Стратегии, поскольку ее реализация, по мнению профсоюзов, приведет к утрате национального богатства Украины – лесов.

В поддержку работников отрасли выступили ряд народных депутатов. К примеру, нардеп Олег Кулинич озвучил обращение к премьер-министру Украины Владимиру Гройсману от имени 17 парламентариев разных фракций и групп: «Обращаемся к премьер-министру Владимиру Гройсману с просьбой вмешаться в данную ситуацию и не допустить реализации стратегии, которая была утверждена непрозрачно и противоречит интересам профильных организаций».

Другой народный избранник – Василий Петевка – настаивает на пересмотре принятой правительством Стратегии, поскольку уверен, что в нынешней редакции реформа приведет к монополизации отрасли, банкротству деревообрабатывающего сектора, сокращению рабочих мест…

Противники реформы также обращают внимание на то, что в документе отсутствует информация относительно внедрения новейших технологий лесозаготовки и подтвержденных на практике новаций для воспроизведения лесов и зон рекреации.

Подменыши
Но главная причина недовольства представителей политического истеблишмента, и работников отрасли – это так называемая подмена стратегий. Дело в том, что протокольным решением Кабмина от 04.07.2017 г. было поручено разработать и подать на рассмотрение проект стратегии реформирования управления лесохозяйственной отраслью, рассудительно предусмотрев, в частности, объединение лесохозяйственных предприятий по региональному принципу в контексте общих тенденций децентрализации. Именно с ним связывали реформаторский курс правительства и представители отрасли.

Каково же было удивление экспертной среды, когда представленный правительством текст содержал абсолютно противоположные позиции.

«Указанный проект был принят без обсуждения. Из сообщений, размещенных в средствах массовой информации, стали известны отдельные детали одобренной Стратегии. В частности, предусмотрена передача функций осуществления хозяйственной деятельности в сфере лесного и охотничьего хозяйства вновь субъекту хозяйствования государственной собственности, полномочия по управлению корпоративными правами которого будет осуществлять Кабинет Министров Украины, – указывает в своем письме к премьер-министру руководитель Киевского областного и по городу Киеву управления лесного и охотничьего хозяйства Алексей Бойко. – Передача полномочий по предоставлению лесов для ведения лесного хозяйства из местного на центральный уровень не соответствует задачам общегосударственной реформы децентрализации».

К истории вопроса
Чтобы понять, что же в предложенной реформе лесного хозяйства вызывает столь сильное беспокойство и у народных избранников, и у рядовых работников отрасли, обратимся к некоторым фактам.

Лесной фонд Украины насчитывает более 10,4 млн га лесных участков. Общий запас древесины в лесах оценивается в 2,1 млрд кубометров. Ежегодный объем заготовки ликвидной древесины от всех видов рубок по Гослесагентству составляет около 16 млн кубометров. Потенциал для развития отрасли есть. Однако десятилетний мораторий на экспорт необработанной древесины всех пород, действующий с ноября 2015 г. (кроме сосны, на нее – с 01.01.2017 г.), вызывает массу споров по поводу эффективности его действия.

К плюсам действия моратория можно отнести пробуждение отечественной деревообрабатывающей отрасли, которая вместе с мебельной промышленностью демонстрируют постепенный, но уверенный рост. Экспорт лесоматериалов возрос. Фиксируется позитивная динамика притока инвестиций, в том числе и иностранных, в данный сектор промышленности, что делает деревообрабатывающий бизнес в Украине все более привлекательным. За январь-апрель 2017 г. производство мебели в стране возросло на 24,9%, по сравнению с аналогичным периодом 2016 г. Безусловно, противники моратория отмечают, что положительная динамика и рост незначительны, а суммы доходов в разы ниже, чем потери от отказа реализации необработанного леса.

Контраргументом для подобных скептиков может стать позитивная динамика роста экспорта уже обработанного леса, которая в январе-ноябре 2016 г. составила, в частности, 270 % по сбыту прессованной древесины, и 196,5 % – по продажам деревянных рам для картин, фотографий и зеркал. По данным Государственной фискальной службы Украины, всего объемы экспорта обработанных пиломатериалов в 2016 г. выросли до $394 млн с $362 млн в 2015 г.

К минусам действия моратория его противники причисляют конфликт с обязательствами, взятыми Украиной якобы в рамках соглашения об ассоциации с ЕС. Наши партнеры из Евросоюза не стесняются использовать этот аргумент для политического давления, опускаясь до элементарного шантажа, и забывая о гарантиях коллективной безопасности. В результате, Европейский Союз отложил выделение Украине ранее обещанного беспроцентного кредита на сумму 600 млн. EUR в рамках проекта макрофинансовой помощи, ссылаясь на действующий мораторий.

Второй (и весьма сомнительный) аргумент против моратория – мол, в Украине не произошло уменьшения незаконной вырубки леса. Действительно, возможность бесконтрольной вырубки леса, стимулирует к развитию «теневых» схем, позволяющих в обход моратория поставлять качественный ликвидный кругляк за границу. Как правило, «левый» вывоз леса оформляют как второй сорт – «сухостой», либо как сырье для горючих брикетов и ряда других технологий. Ежегодное теневое обращение дерева составляет 3-4 млн кубометров. Все это – мимо украинского бюджета.

Но виноват ли в этом мораторий? По такой логике, для того, чтобы не было схем ухода от налогов, надо просто отменить все налоги? На самом деле, основные причины существования теневых схем вырубки леса заключается:

1) в слабой позиции государства, оттягивающего введение электронной системы учета дерева

2) в коррупции и бездействии таможенных подразделений ГФС

Если не обсуждать уже всем набившую оскомину реформу работы фискалов, то правительственная стратегия реформирования лесхозов по идее и должна, в том числе, решить на первичном уровне проблему внедрения действенного контроля над вырубкой леса. Похоже, что предложенный Кабмином вариант, по мнению представителей отрасли, с этой задачей не справляется.

Хотя, решение проблемы по оси «децентрализация – централизация» в этом случае вряд ли снизит объемы незаконной лесозаготовки. От структуры госуправления в этом случае может поменяться только структура распределения финансовых потоков (как легальных, так и нелегальных): больше или меньше денег получат местные бюджеты и местные «князьки» (центральный бюджет/чиновники национальных госорганов).

Кому выгодно?
Поэтому важный вопрос о том, выигрывает ли Украина от реализации правительственного варианта, так и остается без ответа.

Учитывая спешность и кулуарность принятия финального варианта Стратегии, можно с высокой долей вероятности предположить, что внесенные изменения в виде создания единого центрального органа управления лесным хозяйством, грядущая реструктуризация государственных предприятий – это осознанная тактика, являющаяся частью государственной политики самого Кабинета Министров.

С одной стороны, принятием Стратегии правительство демонстрирует западным партнерам готовность к реформированию лесного хозяйства, конечным результатом которого вполне может быть и желаемая европейцами отмена моратория. Стратегия дает возможность власти отстрочить разговоры о самом моратории, тем самым выиграть время и возможно даже получить кредит в $600 млн (пока без отмены моратория).

С другой стороны, принимая априори резонансный документ в таком виде, Кабмин не мог не предугадать реакцию общественности. В этом случае протесты сыграют только на руку украинской власти, которая, сославшись на них, будет иметь дополнительный аргумент для того, чтобы «заморозить» тему леса в переговорах с ЕС или перевести ее в состояние долгоиграющей рутины. В таком случае остается лишь оценить «длинную игру» украинской власти и признать ее стремление, не без собственной выгоды, но все же защитить украинские леса от бездумного и массового экспорта (законного) в Европу.

Автор: Ирина Доля
Источник: Hubs.ua
04.12.2017

Битва за лес: почему Кабмин решил централизовать управление лесхозами




Принятая Стратегия реформирования лесхозов может быть попыткой отвлечь внимание от отмены моратория на вывоз леса

Реформы, ставшие уже доброй традицией в Украине, в очередной раз оживили общественность, обратив внимание на ворох проблем лесного хозяйства. К не утратившим свою актуальность дебатам, связанным с обсуждением введенного в 2015 году моратория на экспорт необработанной древесины (леса-кругляка), добавилась резко возникшая у правительства жажда к реформированию лесхозов. 15 ноября 2017 года Кабинет Министров Украины утвердил «Стратегию реформирования лесного хозяйства» на период до 2022 года, реакция на которую со стороны противников была стремительной, а самое главное – слаженной. Hubs собрал аргументы сторон.

Лесные братья против

Первым обратил внимание на данный документ Профсоюз работников лесного хозяйства Украины. 28 ноября в регионах Украины прошла волна протестов, охватившая более 15 тыс. человек. Ключевым требованием участников акции была немедленная отмена принятой Стратегии, поскольку ее реализация, по мнению профсоюзов, приведет к утрате национального богатства Украины – лесов.

В поддержку работников отрасли выступили ряд народных депутатов. К примеру, нардеп Олег Кулинич озвучил обращение к премьер-министру Украины Владимиру Гройсману от имени 17 парламентариев разных фракций и групп: «Обращаемся к премьер-министру Владимиру Гройсману с просьбой вмешаться в данную ситуацию и не допустить реализации стратегии, которая была утверждена непрозрачно и противоречит интересам профильных организаций».

Другой народный избранник – Василий Петевка – настаивает на пересмотре принятой правительством Стратегии, поскольку уверен, что в нынешней редакции реформа приведет к монополизации отрасли, банкротству деревообрабатывающего сектора, сокращению рабочих мест…

Противники реформы также обращают внимание на то, что в документе отсутствует информация относительно внедрения новейших технологий лесозаготовки и подтвержденных на практике новаций для воспроизведения лесов и зон рекреации.

Подменыши

Но главная причина недовольства представителей политического истеблишмента, и работников отрасли – это так называемая подмена стратегий. Дело в том, что протокольным решением Кабмина от 04.07.2017 г. было поручено разработать и подать на рассмотрение проект стратегии реформирования управления лесохозяйственной отраслью, рассудительно предусмотрев, в частности, объединение лесохозяйственных предприятий по региональному принципу в контексте общих тенденций децентрализации. Именно с ним связывали реформаторский курс правительства и представители отрасли.

Каково же было удивление экспертной среды, когда представленный правительством текст содержал абсолютно противоположные позиции.

«Указанный проект был принят без обсуждения. Из сообщений, размещенных в средствах массовой информации, стали известны отдельные детали одобренной Стратегии. В частности, предусмотрена передача функций осуществления хозяйственной деятельности в сфере лесного и охотничьего хозяйства вновь субъекту хозяйствования государственной собственности, полномочия по управлению корпоративными правами которого будет осуществлять Кабинет Министров Украины, – указывает в своем письме к премьер-министру руководитель Киевского областного и по городу Киеву управления лесного и охотничьего хозяйства Алексей Бойко. – Передача полномочий по предоставлению лесов для ведения лесного хозяйства из местного на центральный уровень не соответствует задачам общегосударственной реформы децентрализации».

К истории вопроса

Чтобы понять, что же в предложенной реформе лесного хозяйства вызывает столь сильное беспокойство и у народных избранников, и у рядовых работников отрасли, обратимся к некоторым фактам.

Лесной фонд Украины насчитывает более 10,4 млн га лесных участков. Общий запас древесины в лесах оценивается в 2,1 млрд кубометров. Ежегодный объем заготовки ликвидной древесины от всех видов рубок по Гослесагентству составляет около 16 млн кубометров. Потенциал для развития отрасли есть. Однако десятилетний мораторий на экспорт необработанной древесины всех пород, действующий с ноября 2015 г. (кроме сосны, на нее – с 01.01.2017 г.), вызывает массу споров по поводу эффективности его действия.

К плюсам действия моратория можно отнести пробуждение отечественной деревообрабатывающей отрасли, которая вместе с мебельной промышленностью демонстрируют постепенный, но уверенный рост. Экспорт лесоматериалов возрос. Фиксируется позитивная динамика притока инвестиций, в том числе и иностранных, в данный сектор промышленности, что делает деревообрабатывающий бизнес в Украине все более привлекательным. За январь-апрель 2017 г. производство мебели в стране возросло на 24,9%, по сравнению с аналогичным периодом 2016 г. Безусловно, противники моратория отмечают, что положительная динамика и рост незначительны, а суммы доходов в разы ниже, чем потери от отказа реализации необработанного леса.

Контраргументом для подобных скептиков может стать позитивная динамика роста экспорта уже обработанного леса, которая в январе-ноябре 2016 г. составила, в частности, 270 % по сбыту прессованной древесины, и 196,5 % – по продажам деревянных рам для картин, фотографий и зеркал. По данным Государственной фискальной службы Украины, всего объемы экспорта обработанных пиломатериалов в 2016 г. выросли до $394 млн с $362 млн в 2015 г.

К минусам действия моратория его противники причисляют конфликт с обязательствами, взятыми Украиной якобы в рамках соглашения об ассоциации с ЕС. Наши партнеры из Евросоюза не стесняются использовать этот аргумент для политического давления, опускаясь до элементарного шантажа, и забывая о гарантиях коллективной безопасности. В результате, Европейский Союз отложил выделение Украине ранее обещанного беспроцентного кредита на сумму 600 млн. EUR в рамках проекта макрофинансовой помощи, ссылаясь на действующий мораторий.

Второй (и весьма сомнительный) аргумент против моратория – мол, в Украине не произошло уменьшения незаконной вырубки леса. Действительно, возможность бесконтрольной вырубки леса, стимулирует к развитию «теневых» схем, позволяющих в обход моратория поставлять качественный ликвидный кругляк за границу. Как правило, «левый» вывоз леса оформляют как второй сорт – «сухостой», либо как сырье для горючих брикетов и ряда других технологий. Ежегодное теневое обращение дерева составляет 3-4 млн кубометров. Все это – мимо украинского бюджета.

Но виноват ли в этом мораторий? По такой логике, для того, чтобы не было схем ухода от налогов, надо просто отменить все налоги? На самом деле, основные причины существования теневых схем вырубки леса заключается:

1) в слабой позиции государства, оттягивающего введение электронной системы учета дерева

2) в коррупции и бездействии таможенных подразделений ГФС

Если не обсуждать уже всем набившую оскомину реформу работы фискалов, то правительственная стратегия реформирования лесхозов по идее и должна, в том числе, решить на первичном уровне проблему внедрения действенного контроля над вырубкой леса. Похоже, что предложенный Кабмином вариант, по мнению представителей отрасли, с этой задачей не справляется.

Хотя, решение проблемы по оси «децентрализация – централизация» в этом случае вряд ли снизит объемы незаконной лесозаготовки. От структуры госуправления в этом случае может поменяться только структура распределения финансовых потоков (как легальных, так и нелегальных): больше или меньше денег получат местные бюджеты и местные «князьки» (центральный бюджет/чиновники национальных госорганов).

Кому выгодно?

Поэтому важный вопрос о том, выигрывает ли Украина от реализации правительственного варианта, так и остается без ответа.

Учитывая спешность и кулуарность принятия финального варианта Стратегии, можно с высокой долей вероятности предположить, что внесенные изменения в виде создания единого центрального органа управления лесным хозяйством, грядущая реструктуризация государственных предприятий – это осознанная тактика, являющаяся частью государственной политики самого Кабинета Министров.

С одной стороны, принятием Стратегии правительство демонстрирует западным партнерам готовность к реформированию лесного хозяйства, конечным результатом которого вполне может быть и желаемая европейцами отмена моратория. Стратегия дает возможность власти отстрочить разговоры о самом моратории, тем самым выиграть время и возможно даже получить кредит в $600 млн (пока без отмены моратория).

С другой стороны, принимая априори резонансный документ в таком виде, Кабмин не мог не предугадать реакцию общественности. В этом случае протесты сыграют только на руку украинской власти, которая, сославшись на них, будет иметь дополнительный аргумент для того, чтобы «заморозить» тему леса в переговорах с ЕС или перевести ее в состояние долгоиграющей рутины. В таком случае остается лишь оценить «длинную игру» украинской власти и признать ее стремление, не без собственной выгоды, но все же защитить украинские леса от бездумного и массового экспорта (законного) в Европу.

Ирина Доля

01 грудня 2017

Протокол роботи круглого столу «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України: цілі, можливості, ризики»



Дата проведення: 7 листопада 2017 року
Місце проведення: представництво Світового банку, м. Київ
Список учасників: див. Додаток 1
Порядок денний:
  1. Вступне слово:
  2. Презентація проекту Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України до 2022 року, відповіді на питання
Любов Полякова, завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю, Державне агентство лісових ресурсів
  1. Презентація «Правове забезпечення реалізації стратегії: виклики та ризики», відповіді на питання
Віталій Сторожук, експерт проекту, Світовий банк
  1. Презентація «Недоліки системи управління лісами в Україні. Що виправляє стратегія?» відповіді на питання
Михайло Попков, експерт проекту, Світовий банк
  1. Виступи учасників круглого столу, обговорення

7 листопада 2017 року з 10:00 до 14:00 в представництві Світового банку в Києві відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню проекту Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового сектора України до 2022 року, розробленого Державним агентством лісових ресурсів. Зустріч проводилась за ініціативи проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», що впроваджується Світовим банком.

Людмила Бутенко у вступному слові зазначила, що питання, пов’язані з реформуванням лісового господарства та реформами лісокористування в ширшому сенсі, які могли б забезпечити стале лісокористування і конкурентоздатність українського деревообробного сегмента лісового сектора, були в центрі уваги програми ФЛЕГ (Удосконалення управління й правозастосування в лісовому секторі, 2009 – 2016 роки), яку впроваджував Світовий банк у партнерстві з Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) та Всесвітнім фондом природи (WWF), і залишаються в центрі уваги проекту «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». Л. Бутенко наголосила на важливості широкого обговорення подібних документів, оскільки це сприяє посиленню участі та відповідальності зацікавлених сторін і забезпеченню прозорості рішень, що ухвалюються. Роль круглого столу – почути думку ключових органів влади, особливо Мінагрополітики, на яке покладена функція формування лісової політики й стратегії, Мінприроди, який також є важливим учасником лісових відносин, думку інших зацікавлених сторін.

Ольга Трофімцева у вступному слові відзначила важливу роль лісової галузі та нагальну необхідність реформування. О. Трофімцева зазначила, що Мінагрополітики усвідомлює проблеми (ринок деревини, санітарні рубки, ліси інших користувачів) та наголосила на тому, що Мінагрополітики виступає за координацію зусиль зацікавлених сторін, спільну роботу і пошук консенсусу, незважаючи на різні точки зору різних учасників. О. Трофімцева закликала учасників до конструктивної позиції і висловила сподівання, що круглий стіл стане ще одним кроком уперед до спільного розуміння вирішення проблем.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ:

Любов Полякова представила проект Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового сектора до 2022 року. У презентації Л. Полякова звернула увагу присутніх на наступне:
  • Документ є проектом і очікується його подальше вдосконалення.
  • Розробка проекту Стратегії була ініційована Громадською радою при Держлісагентстві у відповідь на доручення Кабміну розробити стратегію реформування і управління лісовою галуззю.
  • Проект Стратегії спирається на документи, що були розроблені раніше.
  • Проект Стратегії отримав схвалення робочої групи, що займалася його розробкою, а також був схвалений на колегії Держлісагентства.
  • Проект Стратегії є рамковим документом і не замінює лісову політику та програму лісового господарства. Держлісагентство здійснює роботу щодо розробки програми Ліси України.
Ключові положення документу:
  • Проект Стратегії констатує негативний досвід інших країн щодо надання лісів у консесію (проект Стратегії застерігає проти консесії).
  • Проект Стратегії констатує недостатній рівень технічної допомоги та обмежені можливості щодо її отримання.
  • Проект Стратегії передбачає створення фонду лісового господарства, як єдино можливого механізму виходу з кризи, у якій опинилося лісове господарство.
  • Проект Стратегії передбачає механізм удосконалення інституційної структури лісового господарства.
  • Проект Стратегії передбачає розмежування функцій державного контролю від функцій господарювання (необхідність зміни функції державної лісової охорони; проект Стратегії передбачає, що держлісгоспи та інші користувачі матимуть однакові права, функція держлісохорони піднімається до обласних управлінь лісового господарства).
  • Передбачається, що після погодження проекту Стратегії Мінагрополітики документ піде на погодження в інші відомства.
Презентація В. Сторожука «Правове забезпечення реалізації стратегії: виклики та ризики»
Висновки презентації:
  • «Стратегія» не є документом «Національна лісова політика»
  • Виклики щодо удосконалення системи державного управління:
  1. Визначає практичні кроки щодо реформування Держлісагентства
  2. Не надає пропозиції щодо зміни розподілу повноважень інших ЦОВВ
  • Виконання Стратегії передбачає внесення змін до багатьох чинних та підготовку низки нових нормативно-правових актів.
  • Управлінські ризики при реалізації Стратегії:
  1. Утворення обласних господарських об’єднань вимагає передачі Держлісагентством частини управлінських повноважень
  2. У новій системі управління та фінансового забезпечення залишається конфлікт інтересів на рівні Держлісагентства.
Пропозиції:
  • Визначити роль Стратегії в процесі підготовки національної лісової політики.
  • Для підготовки реформи системи державного управління провести функціональне обстеження ЦОВВ.
  • Доповнити Стратегію напрямками реформування повноважень ЦОВВ, пов’язаних із реалізацією Стратегії.
  • Підготувати зміни до Лісового кодексу щодо затвердження нормативно-правових актів з ведення лісового господарства на рівні Міністерства аграрної політики.
  • Розширити перелік ЦОВВ, що проводитимуть моніторинг та оцінку ефективності реалізації Стратегії.
  • Провести комплексну оцінку запропонованої Стратегією системи управління та фінансового забезпечення у порівнянні з альтернативними варіантами.
  • Підготувати План заходів щодо реалізації Стратегії та схвалити його разом з Стратегією.
Презентація М. Попкова «Недоліки системи управління лісами в Україні. Що виправляє стратегія?»
У презентації було представлено оцінку поточного стану лісової галузі за такими критеріями:
  1. Економічна ефективність
  2. Справедливість у системі державного управління лісами
  3. Забезпечення промисловості ресурсами
  4. Професійність як гарантія сталого розвитку
  5. Корупціогенність
  6. Забезпечення біорізноманіття та екологічної безпеки
Також було проаналізовано, наскільки представлений проект Стратегії бере до уваги та вирішує вищезазначені проблеми.
Здійснений аналіз демонструє, що:
  1. Економічна ефективність державного лісового господарства є вкрай низькою. Чинний господарський механізм мало змінився з часів УРСР і не враховує законів економіки. Інтереси постійних лісокористувачів відмінні від інтересів держави. Система плати за ресурси не має стосунку до ренти та економічно необґрунтована. Представлений проект Стратегії ігнорує ці проблеми.
  2. В системі управління лісами в Україні порушено принцип рівності різних лісокористувачів перед законом. Відсутній рівний контроль держави за всіма лісами. Не діє принцип рівної оплати за рівну працю. Узаконено фінансово-економічний дисбаланс у забезпеченні ведення лісового господарства. Стратегія не виявляє причин правового та фінансово-економічного дисбалансу в системі лісових відносин, які криються в «гібридній моделі» ведення лісового господарства в державних лісах. Проблеми фінансового забезпечення лісогосподарських підприємств пропонується вирішувати за рахунок бюджету та перерозподілу доходів лісогосподарських підприємств. Проект Стратегії не розглядає інші можливості.
  3. Проект Стратегії не дає відповіді на виклики у сфері забезпечення промисловості ресурсами, зокрема, пов’язані з вимірюванням та класифікацією деревини, системою ціноутворення, системою торгівлі, закритістю ринкової інформації. Натомість проектом Стратегії передбачається подальший розвиток деревообробки лісогосподарськими підприємствами Держлісагентства, які отримують сировину за собівартістю заготівлі поза аукціонами. Це порушує норми рівного доступу до сировини та справедливої конкуренції.
  4. Унаслідок зниження рівня професіоналізму в управлінні галуззю спостерігається необдумане обмеження лісокористування, різке зниження обсягів догляду за лісами, безліч архаїчних норм у законодавстві. Необхідний комплексний перегляд лісового законодавства, але в країні немає фахівців, які могли б це зробити. Необхідно укріплення кадрів, зокрема, створення прозорої і справедливої системи відбору кадрів. Потрібен окремий департамент лісів, агролісомеліорації й агролісорозведення при Мінагрополітики. Необхідна спостережна рада за діяльністю Держлісагентства.
  5. Проект Стратегії не розглядає корупцію як першочергову проблему, у той час як корупція в системі Держлісагентства отримала підтвердження від правоохоронних органів. Зокрема це торгівля деревиною через посередників з оплатою на два рахунки (за продукцію та фіктивні маркетингові послуги), продаж лісопродукції із завідомо викривленими показниками розмірів і якості, за заниженими цінами з отриманням різниці між договірною та фактичною вартістю у вигляді «персональної» подяки та інші прояви корупції.
  6. Проект Стратегії нічого не пропонує щодо забезпечення біорізноманіття, і таким чином, сприяє розвитку «природоохоронного радикалізму», що проявляється у різного роду перебільшеннях (закон про ОВД, охоронні зони для птахів, сезони тиші). Для того, щоб запобігти цьому радикалізму, необхідно професійно розмовляти з екологами.
Загалом, проект Стратегії виглядає декларативним, і більше нагадує концепцію. Стратегія мала би бути конкретною, адресною із зазначенням виконавців, термінами виконання, очікуваними результатами. Мають бути прописані процедури зовнішнього моніторингу й контролю. Більша половина заходів, передбачених Стратегією, потребує змін до чинної системи законодавства.
Пропозиції: знизити рівень документу до рівня постанови Кабміну щодо виходу галузі з кризи в лісовому секторі. До пріоритетних заходів віднести фінансування малоресурсних регіонів, регулювання рубок, регулювання торгівлі деревиною, посилення інституційної спроможності лісового сектора.

ОСНОВНІ ТЕЗИ УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ, ОЗВУЧЕНІ ПІД ЧАС ОБГОВОРЕННЯ:

Обґрунтування необхідності такого документу

Учасники круглого столу (Ю. Марчук, П. Кравець, А. Куринський) зазначили, що підставою для розробки документу було доручення Уряду. Ініціатором виступила Громадська рада при Держлісагентстві, оскільки Мінагрополітики не проявив такої ініціативи, а лісовий сектор стикається все з більшими викликами. Необхідно невідкладно вирішувати проблему відсутності фінансування Півдня, «консесійні» рішення Кабміну становлять загрозу для лісової галузі, відбувається невиправдане збільшення кількості об’єктів ПЗФ (несиметрично заповідності лісів у Європі). У зв’язку з цим необхідно знайти розумний компроміс між економічною, екологічною та соціальною складовими. Питання необхідності створення фонду було базовим, на сьогодні вже розроблений відповідний законопроект, який перебуває на розгляді в Міністерстві фінансів. Поповнення фонду за рахунок лісової ренти чи попенної плати, мало би заставити Держлісагентство привести до перегляду ставок попенної плати, бо воно в першу чергу буде зацікавлено в поповненні фонду. Проект Стратегії мала би розглянути робоча група з реформування лісового сектора при Мінагрополітики, яка не збиралася вже протягом довгого періоду часу. Проект Стратегії слід розглядати як тактичний документ, який має дійти нагору для усвідомлення керівництвом держави проблем, з якими стикається лісова галузь. Завдання експертного середовища – донести проблеми до керівництва країни. До експертів, які висловлюють застереження щодо документу, було висловлено прохання чітко прописати зміни, що пропонуються.


Відповідність представленого документу Стратегії за формою та змістом (що має включати Стратегія)

Учасники круглого столу (О. Слензак, В. Полуйко, А. Шкурла, В. Подкоритов) констатували, що представлений проект Стратегії не відповідає Стратегії за формою та змістом. Зокрема, Стратегія має узгоджуватись з іншими галузевими стратегіями (енергетичною, водною, транспортною і т.д.). Документ стратегії має мати цілі вищого порядку. Вищий рівень має забезпечувати координацію питань, які не вирішені відомчими документами. Стратегія має давати чітке бачення, чого ми хочемо досягнути в лісовому секторі. Представлений документ не містить бачення та принципів, є надто деталізованим, у ньому відсутня етапність (національний, регіональний рівні), він швидше нагадує план дій щодо виходу з кризи. Р. Олійник зазначив, що запропоновані рішення мають спиратись на аналіз причин виникнення проблем та чіткі розрахунки. Також, Стратегія має охоплювати ті 25-30% лісів, що перебувають у розпорядженні інших користувачів.

Необхідність швидкого реагування на нагальні проблеми та пропозиції щодо їх вирішення
Учасники круглого столу беззаперечно погодилися з тим, що необхідно негайно вирішувати поточні проблеми, зокрема фінансування лісогосподарських підприємств Півдня, розробляти нові правила торгівлі деревиною. На думку А. Шкурли вирішити проблеми з торгівлею деревиною допоможе запровадження електронних торгів, а створення фонду фінансування лісового господарства підвищує корупційні ризики; необхідно шукати інші механізми для вирішення нагальних проблем. В. Червоний наголосив на важливості професійного підходу до управління галуззю, половина проблем була б вирішена, якби галузь очолював фахівець. Л. Макогончук висловила думку, що фонд фінансування лісового господарства потрібний, але його створення вимагає часу. В. Полуйко запропонував передати ліси Півдня об’єктам ПЗФ.
На круглому столі була чітко окреслена нова критично важлива проблема: дефіцит деревини на внутрішньому ринку і, як наслідок, виразна тенденція до витіснення з виробничого сектору і ринку деревообробки середнього і малого бізнесу. Наслідками цього процесу потенційно можуть стати ще більша «тінізація» деревообробки і подальше збільшення обсягів нелегальних рубок. Представники деревообробного бізнесу звертали увагу на те, що питання регулювання торгівлі деревиною до цього часу не вирішені.

Залучення громад та інших зацікавлених сторін до реформування

І. Фурсенко, Р. Олійник вказали на необхідність залучення громад до реформування. О. Листопад, А. Шкурла акцентували увагу на важливості контролю з боку громадськості. В. Полуйко висловив стурбованість відсутністю діалогу між Держлісагентством та екологічними активістами.

Посилення інституційної спроможності Мінагрополітики

Р. Олійник акцентував увагу на важливості формування лісового департаменту при Мінагрополітики.

Аспекти розділення функцій контролю та господарювання, зміни до законодавства

А. Шкурла вказав на необхідність відокремлення функції контролю від функцій розпорядження лісами. С. Комарчук зазначив, що питання об’єднання лісогосподарських підприємств мають бути продумані, існують ризики ручного управління; служба охорони не повинна підпорядковуватись Держлісагентству; необхідно переглядати Адміністративний та Лісовий кодекси. В. Полуйко зазначив, що функції контролю має сконцентрувати державна природоохоронна служба. Р. Олійник запропонував залучити Світовий банк до формування законодавчих пропозицій.

Підсумки обговорення:

Л. Полякова погодилася з тим, що документ можна розглядати як документ по виходу галузі з кризи. Етапність буде забезпечено в процесі розробки плану дій щодо виконання стратегії, який буде чітким і покроковим. Правила торгівлі деревиною напрацьовуються, відповідний проект передано на розгляд в МінАПК. Потрібно шукати консенсус, але не лише серед органів виконавчої влади, але й з деревообробниками, екологами, це можна зробити в процесі напрацювання лісової політики. Реформи мають бути підкріплені знизу. Л. Полякова повідомила присутніх, що Держлісагентство працює над вирішенням проблем, окреслених учасниками круглого столу, зокрема проведення національної лісової інвентаризації (буде здійснено за підтримки Німецького аграрно-політичного діалогу). Держлісагентство не претендує на виконання контрольної функції, закликала учасників надавати свої пропозиції щодо вирішення цього питання.

О. Бондарчук констатувала, що думки розділяються, та зазначила, що вже сам факт наявності такого документу є позитивним, адже завдяки йому відбувається дискусія. Єдиного бачення щодо Стратегії МінАПК не має. У зв’язку з цим О. Бондарчук звернулась до присутніх із проханням надавати пропозиції до документу, на основі яких можливо буде розробити оптимальний варіант, який можна буде представити на вищому рівні.

М. Попков наголосив на важливості професійного управління Держлісагентством, яке б могло передбачати виклики і вчасно на них реагувати. Національну стратегію варто готувати ретельно, а зараз треба виходити на Уряд з антикризовим планом дій.

В. Сторожук звернув увагу присутніх на два рівні Стратегії. Перший рівень – на виконання протокольного рішення Кабміну говорить про зміни в системі державного управління, в тому числі, розподіл повноважень. Другий рівень – про який говоримо сьогодні – документ про реформу лісового господарства, виписаний у Держлісагентстві. В цій ситуації МінАПК має вирішити, який рівень обрати: доповнювати Стратегію своїми повноваженнями (що стосується і Мінприроди) чи вибрати вужче питання і ухвалювати стратегію реформування, де мова йшла про Держлісагентство.

О. Сторочоус запропонував звузити предмет регулювання Стратегії до певних заходів щодо врегулювання проблем: фінансування Півдня та Сходу, врегулювання незаконних рубок – 5-7 тез. Це допоможе знайти компроміс і вирішити нагальні проблеми. О. Сторчоус наголосив на важливості озвучення Кабміну неприпустимості запровадження будь-яких консесійних механізмів у лісовому господарстві.

С. Кубах зазначив, що лісова політика пов’язана з земельною реформою і децентралізацією. Комплексе вирішення проблем можливо за розроблення державної політики на рівні закону. Запропонував створити робочу групу за участю депутатів і громадськості, оскільки лише відомчий рівень не забезпечить вирішення усіх проблем.

О. Листопад підтримав ідею представлення документу як плану виходу з кризової ситуації. Також наголосив на неприпустимості консесії та на важливості розробки Національної стратегії управління лісами, яку треба розробляти відкрито із залученням усіх стейкхолдерів.

О. Коваленко зазначила, що незважаючи на різні підходи, обговорення на круглому столі стало кроком до знаходження консенсусу. Багато учасників підтримали пропозицію знизити статус документу до плану виходу з кризи. Також, учасники наголошували на важливості донесення експертних висновків до вищого керівництва, що свідчить про те, що робота, яка здійснюється в рамках проекту «Сприяння реформі лісового сектора в Україні», є затребуваною. Обговорення також засвідчило, що питання необхідності розроблення національної лісової політики й стратегії є нагальними. Цим питанням приділялась увага в рамках програми ФЛЕГ, і проект продовжуватиме підтримувати ці питання. Разом із цим є запит на лідерство в процесі здійснення реформ у лісовому секторі. Проект вважає, що таким лідером повинно стати Мінагрополітики, а експерти проекту готові й надалі надавати підтримку в цьому питанні. За підсумками обговорення буде сформовано відповідні рекомендації.
https://www.lisportal.org.ua/project-post/87597/

Стратегія реформування лісового господарства України. PROFOR. World Bank. Green Video

07.11.2017 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Стратегія сталого розвитку та інституційного реформування лісового й мисливського господарства України: цілі, можливості, ризики». У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні».

До участі в круглому столі були запрошені члени робочої групи, відповідальної за розробку проекту Стратегії, представники Міністерства аграрної політики й продовольства, Державного агентства лісових ресурсів, Міністерства екології й природних ресурсів, інших зацікавлених органів влади, представники донорської та експертної спільноти, приватного сектора й неурядових організацій.

І частина 0:00:09
ІІ частина 1:54:26

О.Коваленко 0:00:09, 3:40:07, коор-р заходів проекту, СБ.
Л.Бутенко 0:00:59, керівник програм з інфраструктури, СБ.
О.Трофімцева 0:07:23, 0:37:56, 0:38:42, заст. міністра Мінагрополітики.
В.Тихий 0:15:24, 1:53:52, 1:54:26, 2:43:36, 3:39:34, експерт проекту, СБ.
Л.Полякова 0:16:14, 0:40:13, 0:43:33, 0:44:30, 0:45:54, 0:48:57, 0:50:02, 1:21:27, 1:48:57, 3:16:25, зав. сектору Держлісагентства.
Ю.Медведєв 0:37:36, президент «Меблідеревпром».
О.Слензак 0:38:19, 2:07:50, незалежний експерт.
О.Листопад 0:39:15, 0:42:35, 0:45:34, 1:17:44, 1:50:46, 3:37:26, експерт проекту, СБ.
М.Попков 0:43:20, 1:23:47, 1:49:18, 1:51:25, 1:53:11, 3:25:46, експерт проекту, СБ.
Р.Олійник 0:44:06, 0:45:05, 2:12:23, заст. нач. Івано-Франківського ОУЛМГ.
С.Кубах 0:48:28, 3:34:40, консультант, СБ.
І.Фурсенко 0:49:14, гол. Всеукр. асоціації сільських та селищних рад.
В.Сторожук 0:51:27, 1:16:30, 1:18:07, 1:21:00, 3:29:06, експерт проекту, СБ.
Ю.Марчук 1:15:34, 1:21:56, 1:56:09, 2:38:44, 3:24:38, зав. каф. НУБіП України.
В.Ловчиновський 1:19:25, 1:52:56, медіагрупа Green Video.
А.Куринський 1:51:21, 2:44:38, нач. Житомирського ОУЛМГ.
П.Кравець 2:04:10, Товариство лісової сертифікації в Україні».
С.Комарчук 2:19:15, 2:42:36, 3:00:53, нач. від. Держекоінспекції.
А.Шкурла 2:24:56, стратегічна група радників для підтримки реформ при КМУ.
М.Когут 2:31:02, «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини».
В.Полуйко 2:33:21, 2:40:23, заст. міністра Мінекології.
Д.Карабчук 2:50:33, спец. з питань ЛГ, WWF.
В.Червоний 2:55:32, гол. Держкомлісгоспу (2005-2007).
В.Подкоритов 3:01:44, ТОВ «Ванесса».
М.Гарбуз 3:07:03, Рахункова палата України.
Л.Макогончук 3:12:32, спец. профспілки працівників ЛГ.
О.Бондарчук 3:23:40, гол. спец. департаменту Мінагрополітики.
О.Сторчоус 3:31:10, експерт проекту, СБ.

Green Video®
MBGV 0672-1GV

Опубликовано: 1 дек. 2017 г.






2222

2222