ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 вересня 2019

Такі три різні новини

У НИХ

Лесные пожарные и лесничества Красноярского края получили в этом году 40 единиц новой техники



Специалисты краевого Лесопожарного центра и лесничества получили основную часть новой специализированной техники, запланированной на 2019 год.

В этом году Красноярский край получил из федерального бюджета более 153 млн. рублей. На эти средства были приобретены малые лесопатрульные комплексы на базе автомобиля УАЗ, пожарные автоцистерны, тракторы с навесным оборудованием, бульдозер, вездеход, седельные тягачи, тралы, а также лесохозяйственная техника высокой проходимости и повышенной маневренности для передвижения в труднодоступных лесных массивах – в целом 40 единиц.

Вся поступившая в регион специализированная техника распределена по подразделениям краевого Лесопожарного центра и лесничествам в Красноярске, Абанском, Балахтинском, Березовском, Богучанском, Большемуртинском, Большеулуйском, Дзержинском, Енисейском, Ермаковском, Ирбейском, Канском, Каратузском, Краснотуранском, Курагинском, Минусинском, Нижнеингашском, Сухобузимском, Тасеевском, Ужурском и Уярском районах.

Средства на их приобретение были получены в рамках реализации федерального проекта «Сохранение лесов» национального проекта «Экология».

«Благодаря нацпроекту в течение трех лет край гарантировано получит более 550 млн. рублей, что позволит к 2021 году существенно переоснастить группировку Лесопожарного центра и значительно обновить и укрепить материально-техническую базу лесничеств. Применение новой техники позволит не только более эффективно выявлять и тушить лесные пожары, но и повысить качество работ по лесовосстановлению», — рассказал заместитель министра лесного хозяйства края Анвар Бикбов.

Кроме того, до конца 2019 года за счет перераспределения средств (60,4 млн. рублей) будут закуплены еще 17 единиц лесопожарной техники, более 500 единиц специнвентаря для огнеборцев.

Отметим, в рамках нацпроекта «Экология» планируется значительно увеличить объемы лесовосстановления в крае – с 70,4 тыс.га до 156,5 тыс. га к 2024 году, а также довести до 100% соотношение площади лесовосстановления и лесоразведения к площади вырубленных и погибших насаждений.

Мария Хлыстунова, минлесхоз Красноярского края
27.09.2019
roslesvesti.ru

А У НАС

Проблеми лісової галузі

Ситуацію зі збереженням лісових насаджень, особливо Півдня та Сходу, фахівці називають критичною. Проблеми виникли у зв’язку з відміною державної підтримки лісової галузі у 2016 році. Це призвело до катастрофічного погіршення економічних показників у лісогосподарських підприємствах Півдня і Сходу, а їхні працівники не отримують зарплатні й масово звільняються.

Також через відсутність фінансування зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень, не проводяться протипожежні заходи, а брак належної охорони призвів до збільшення кількості самовільних рубок. Виділення коштів з екологічних фондів обласних бюджетів не вирішують проблем в комплексі, а є лише тимчасовою підтримкою підприємств Півдня та Сходу.

За словами лісівників, понад один мільйон гектарів високоцінних для екології та аграрного сектору лісів залишається без охорони. При цьому підтримки галузі Державним бюджетом не заплановано.

Як наслідок, така ситуація з часом може призвести до погіршення стану довкілля, посилення водної та вітрової ерозії, деградації сільськогосподарських угідь – насамперед, Півдня і Сходу країни. Нам потрібно шукати власні резерви – і вони є.
– Ліси Півдня і Сходу – на межі катастрофи. За кілька років ми можемо повернутися до тієї ситуації, яку наші батьки зупинили в 60­х роках, висаджуючи по 30 тисяч га лісових насаджень: у повоєнний час, коли економіка піднімалася з колін, було створено 400 тис. га лісозахисних смуг. Вони закрили ґрунти від ерозії. Ліси Півдня та Сходу – це екологічний, аграрний чинник, адже це ліси, які підвищують урожайність. Ліси Півдня – це форпост проти суховіїв, ерозії ґрунтів Якщо взяти «середню температуру» по Україні в лісовому господарстві, то вона – нормальна, але Південь – у реанімації. Такого критичного стану галузі ще не було. Немає і спільної стратегії розвитку галузі: деревообробники шукають вільний ринок, а екологи вимагають створювати нові заповідники. Це протистояння поставило питання, чи бути лісовій галузі взагалі. Вирішити проблеми та стабілізувати ситуацію, на думку лісівників допомогло б створення Державного фонду лісового господарства, як органу, який має накопичувати кошти для вирішення питань розвитку та майбутнього галузі. Такого, які діють у країнах Європи . По приблизним підрахункам фонд може збирати у рік до одного мільярда гривень.

– Боляче дивитися на те, що сталося з галуззю після її підпорядкування Мінагрополітики. Повне припинення фінансування стало катастрофою. Для порятунку українського лісівництва треба створити центральний фонд ведення лісового господарства, або включити лісове господарство до Програми державної підтримки АПК. Треба зробити дві речі – знайти вихід, аби зупинити розвал, друге – створити шлях для створення фінансово­економічної системи, яка зможе працювати по всій країні. Та модель, яка є нині, – не стійка. Є конфлікт між державою та тими, хто постійно користується лісами. Абсолютно різні підходи до бачення джерел надходження. В Україні на перше місце вийшли фіскальні інтереси, і це – зрозуміло. Але через збільшення фінансового тиску – податків на галузь, та відсутнє фінансування у нас – форс-мажор, якого не було.

Надходження до фонду можна сформувати шляхом фінансування бюджетних програм – це перше джерело. Наступні – 5% від реалізації деревини, 50% від лісового бюджету (попенна плата), також сюди слід включити компенсацію за відчуження земель ДАФ, послуги мисливства, штрафи й 50% дивідендів на прибуток. Разом це складе один мільярд гривень, який можна розподіляти на Держлісагентство, науку, лісовпорядкування тощо. Але саме головне те, що проблему треба вирішувати негайно,адже ті захисні насадження,які були створені 50-60 років назад, сьогодні на очах всихають,знищуються пожежами,самовільними рубками,катастрофічно втрачають свої властивості.

Головний інженер Прохоров В.М.

ЗАТЕ У НАС

ДУМКА: Позбавлення аграріїв держдотацій знищить експорт української ягоди


Відмова вітчизняним фермерам в компенсаціях і підтримці від держави може негативно відбитися на галузі і перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.

Таку думку висловив співвласник компанії BigBlue organic blueberry farm Олег Науменко, передає EastFruit.

За його словами, новий міністр економічного розвитку Тимофій Милованов повідомив представникам агросектора, що підтримки фермерів в Україні більше не буде, а програма компенсацій, яка була раніше, вважається низькоефективної моделлю. Ті ж гроші, які виділялися на підтримку аграріїв в 2019 році, в наступному році будуть повністю направлені на реалізацію програми відкриття ринку землі.

«З чим готові допомагати в міністерстві, так це з компенсацією тим, хто хоче купити землю. Була озвучена ставка в 16%. У той час як в Польщі — 1,2% на такі ж цілі. Однак одна справа купити землю, але ж потрібні кошти для побудови нормальної інфраструктури на ній. Тобто без держдотацій у нас будуть просто господарства рівня початку ХХ століття», — впевнений експерт.

Виходячи з таких передумов, Олег Науменко прогнозує уповільнення динаміки по приросту фермерських господарств в Україні, падіння попиту на посадковий матеріал. Оскільки його виробництво в Україні опуститься на базовий рівень через недостатнє фінансування, а також зупинку розвитку соціальної інфраструктури ферм.

За його словами, така ситуація з дотаціями може негативно відбитися на вітчизняному ягідному ринку і закрити шляху до зовнішніх ринків, вважає експерт.

«Ягідники, наприклад, в наступному році планували розширюватися. Разом з екс-міністром Мінагрополітики Ольгою Трофімцевою ми розробили постанову з приводу реструктуризації дотації по холодильниках. Тобто багато ягідники, розраховуючи на цю програму, стали купувати холодильники, вартість яких повинна була бути компенсована державою в наступному році. Вони вклали понад 10 млн грн, але тепер жодних компенсацій їм вже не буде. Чим тепер це загрожує виробникам, можна тільки уявити! Тепер про експорт можна забути, так як без холодильників зберегти і вивезти ягоду неможливо!», — підкреслив Олег Науменко.

Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 вересня 2019 р. N 847

Київ

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.



Прем'єр-міністр України                                 О. ГОНЧАРУК

Інд. 75



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 вересня 2019 р. N 847


ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У тексті Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 393 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 71, ст. 1995), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

2. У схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 74, ст. 2105; 2018 р., N 17, ст. 573; 2019 р., N 68, ст. 2360), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838:

1) у розділі I:

позицію

"Міністерство екології та природних ресурсів України"

замінити такою позицією:

"Міністерство енергетики та захисту довкілля України";

виключити таку позицію:

"Міністерство енергетики та вугільної промисловості України*";

2) у розділі III:

абзац п'ятий пункту 2 виключити;

у пункті 5:

абзац перший викласти в такій редакції:

"5) через Міністра енергетики та захисту довкілля:";

доповнити пункт абзацами такого змісту:

"Державне агентство рибного господарства України

Державне агентство лісових ресурсів України

Державна інспекція енергетичного нагляду України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України";

абзаци сьомий і восьмий пункту 6 виключити;

пункт 7 виключити.

3. Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. N 32 (Офіційний вісник України, 2015 р., N 10, ст. 266; 2017 р., N 82, ст. 2517; 2018 р., N 91, ст. 3019; 2019 р., N 20, ст. 678), викласти в такій редакції:

"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 січня 2015 р. N 32
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 18 вересня 2019 р. N 847)

ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство енергетики та захисту довкілля України

1. Міністерство енергетики та захисту довкілля України (Мінекоенерго) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

2. Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує:

1) формування та реалізацію державної політики:

у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс);

у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства;

2) формування державної політики:

у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;

у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення (далі - поводження з радіоактивними відходами);

у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд);

3) формування державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та у галузях електроенергетики і теплопостачання.

3. Мінекоенерго у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

4. Основними завданнями Мінекоенерго є:

1) забезпечення формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі;

2) забезпечення формування державної політики у сфері:

охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки;

геологічного вивчення та раціонального використання надр;

поводження з відходами, зокрема радіоактивними;

поводження з пестицидами та агрохімікатами;

подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

радіаційного захисту;

раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

охорони та раціонального використання земель;

збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі;

організації охорони та використання природно-заповідного фонду;

охорони атмосферного повітря;

розвитку водного господарства і меліорації земель;

державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів, відтворення та охорону земель, екологічну та радіаційну безпеку, охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, збереження, відтворення та невиснажливе використання біологічного і ландшафтного різноманіття, охорону атмосферного повітря, формування, збереження та використання екологічної мережі, а також з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі та у галузях електроенергетики і теплопостачання;

здійснення державного геологічного контролю, а також у сфері збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди;

3) здійснення державного управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;

4) реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, охорони та раціонального використання земель, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, організації охорони та використання природно-заповідного фонду, охорони атмосферного повітря, а також збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди;

5) забезпечення формування та у межах повноважень реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства.

5. Мінекоенерго відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України і вносить їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;

3) визначає пріоритетні напрями розвитку з питань, що належать до його компетенції;

4) інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції, сприяє розвитку екологічної освіти та екологічному вихованню населення;

5) погоджує інвестиційні програми оператора системи передачі електричної енергії та операторів систем розподілу електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії";

6) розробляє порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України; формує та затверджує прогнозний баланс електричної енергії об'єднаної енергетичної системи України;

7) здійснює управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності в паливно-енергетичному комплексі;

8) приймає рішення щодо введення підземних сховищ нафти, газу та продуктів їх переробки у дослідно-промислову та промислову експлуатацію;

9) затверджує загальний графік переведення підприємств незалежно від форми власності на резервні види палива;

10) розробляє і затверджує:

правила безпеки постачання електричної енергії та здійснює моніторинг безпеки постачання електричної енергії та природного газу, зокрема балансу попиту та пропозицій природного газу в Україні;

правила безпеки постачання природного газу;

галузеві технічні регламенти відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";

11) затверджує нормативні характеристики технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;

12) розробляє, затверджує та впроваджує в межах повноважень, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", Національний план дій;

13) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію та проведення аукціонів з продажу нафти, газового конденсату та скрапленого газу;

14) розробляє державні цільові програми диверсифікації джерел і шляхів постачання вуглеводнів, ядерного палива, ядерних матеріалів та природного газу;

15) розробляє і виконує державні програми використання ядерної енергії, підвищення ядерної та радіаційної безпеки;

16) утворює експлуатуючу організацію для забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок, а також спеціалізовані підприємства (компанії) з поводження з радіоактивними відходами до передачі їх на довгострокове зберігання та захоронення;

17) планує заходи щодо забезпечення мінімального рівня утворення радіоактивних відходів під час використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

18) забезпечує організацію безпечного поводження з радіоактивними відходами під час використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості (збирання, переробка, зберігання) до моменту передачі радіоактивних відходів на захоронення;

19) створює державну систему заходів щодо забезпечення готовності до ліквідації аварій на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерелах іонізуючого випромінювання;

20) забезпечує реалізацію гарантій МАГАТЕ на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

21) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання об'єктів, що належать до сфери управління Мінекоенерго, перевезень вантажів радіоактивних матеріалів та здійснює контроль за її реалізацією;

22) формує прогнозний баланс вугілля та вугільної продукції;

23) затверджує проект ліквідації та консервації вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

24) здійснює інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях;

25) встановлює порядок проведення конкурсу щодо обрання суб'єкта господарювання, який проводить аналіз та звіряння інформації, наданої суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, та отримувачами платежів, відповідно до технічного завдання (незалежний адміністратор);

26) розглядає справи про порушення законодавства з питань забезпечення прозорості у видобувних галузях;

27) здійснює функції робочого органу Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції;

28) затверджує стратегічні плани розвитку державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

29) веде облік об'єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінекоенерго, здійснює контроль за їх ефективним використанням та збереженням;

30) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави;

31) здійснює управління державним майном, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, зокрема об'єктів, що не підлягають приватизації, приймає рішення про подальше використання зазначеного майна (крім матеріальних носіїв таємної інформації), у тому числі об'єктів, що не підлягають приватизації;

32) погоджує в установленому порядку плани санації, мирові угоди, переліки майна, яке включається до ліквідаційної маси, у справах про банкрутство державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

33) схвалює в установленому порядку звіти ліквідаторів у справах про банкрутство державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави;

34) затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, інвестиційні плани на середньострокову перспективу (три - п'ять років) державних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго, та господарських товариств, щодо яких Мінекоенерго здійснює функції з управління корпоративними правами держави, а також в установленому порядку здійснює контроль за виконанням зазначених планів;

35) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, організацію внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та їх здійснення на підприємствах (зокрема суб'єктах господарювання, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу держави на господарську діяльність таких суб'єктів господарювання), в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

36) бере в установленому порядку участь у визначенні способів приватизації вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

37) здійснює інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

38) формує систему підготовки кадрів у сфері використання ядерної енергії на об'єктах ядерної енергетики та атомної промисловості;

39) проводить в установленому законодавством порядку відбір інвестиційних проектів у паливно-енергетичному комплексі, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка;

40) здійснює підготовку інвестиційних проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, та нагляд за їх реалізацією в паливно-енергетичному комплексі;

41) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;

42) розробляє відомчі переліки відомостей щодо фізичного захисту ядерних матеріалів, ядерних установок, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, які містять державну таємницю та іншу інформацію з обмеженим доступом, забезпечує її захист;

43) створює відомчий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у паливно-енергетичному комплексі;

44) розробляє та здійснює комплекс заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

45) здійснює методичне керівництво діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, з питань виконання ними вимог техногенної та пожежної безпеки, а також контроль за виконанням зазначених вимог;

46) бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема створює функціональну підсистему цивільного захисту, організовує управління та діяльність функціональної підсистеми в єдиній державній системі цивільного захисту, здійснює керівництво утвореними ним аварійно-рятувальними службами, забезпечує їх діяльність та здійснює контроль за готовністю до дій за призначенням, визначає загальну потребу в захисних спорудах цивільного захисту для підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, затверджує за погодженням з ДСНС перелік суб'єктів господарювання паливно-енергетичного комплексу, що віднесені до категорій цивільного захисту, забезпечує реалізацію вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах, об'єктах підвищеної небезпеки та інших підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго, які можуть створити загрозу виникнення аварії;

47) організовує проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

48) формує та здійснює заходи щодо охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності у паливно-енергетичному комплексі, здійснює контроль за станом охорони праці на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

49) веде облік нещасних випадків, що сталися на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, затверджує заходи щодо запобігання таким випадкам;

50) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, заходи, пов'язані із запобіганням, виявленням і припиненням терористичної діяльності на об'єктах паливно-енергетичного комплексу;

51) здійснює координацію і методичне забезпечення заходів щодо підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період;

52) забезпечує створення галузевих страхових фондів документації паливно-енергетичного комплексу;

53) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінекоенерго, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

54) організовує та контролює в межах повноважень, передбачених законом, охорону об'єктів паливно-енергетичного комплексу;

55) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, зокрема радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, оцінки впливу на довкілля, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з питань:

ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

ведення реєстрів місць видалення відходів та об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;

контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;

паспортизації відходів;

екологічної безпеки під час перевезення небезпечних вантажів і ліквідації наслідків аварій, що відбуваються під час їх перевезення;

переліку небезпечних властивостей відходів;

переліку пестицидів та агрохімікатів, використання яких дозволяється в Україні;

визначення відповідності пестицидів та агрохімікатів сертифікатам якості, визначення залишкових кількостей пестицидів та агрохімікатів;

здійснення оцінки впливу на довкілля;

56) розробляє і вводить у дію нормативи допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища;

57) забезпечує видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, поводження з небезпечними відходами та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов;

58) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

транскордонне перевезення небезпечних відходів;

ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;

59) погоджує місця розміщення небезпечних об'єктів поводження з відходами;

60) здійснює державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, проводить еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для їх реєстрації;

61) веде перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання, і щорічні доповнення до нього, затверджує регламенти їх застосування;

62) здійснює уповноваження підприємств, установ та організацій, які проводять державні випробування пестицидів та агрохімікатів;

63) затверджує план проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів;

64) здійснює відповідно до законодавства оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку;

65) затверджує відомчі норми і правила з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління ДАЗВ;

66) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-методичні документи та здійснює методичне керівництво і методологічно-консультативне забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки;

67) здійснює формування та ведення Державного реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються;

68) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері охорони атмосферного повітря з питань:

затвердження правил, нормативів, норм, методик;

проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

визначення вимог до оформлення документів для отримання дозволів та встановлення форми дозволів;

установлення порядку та критеріїв взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

визначення переліку установ, організацій та закладів, яким надається право розробляти документи, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;

визначення переліків фізичних та біологічних факторів, а також критеріїв визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних і біологічних факторів на стан атмосферного повітря;

визначення переліків типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел;

визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин;

69) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об'єктів, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування (об'єкти першої групи);

70) веде державний кадастр викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

71) веде перелік установ, організацій та закладів, яким надано право розробляти документи, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

72) реєструє звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для об'єктів першої групи;

73) здійснює взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

74) узагальнює практику застосування законодавства з питань збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

75) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї та Паризької угоди з питань:

національних стандартів і процедур моніторингу, звітності та перевірки даних про викиди та абсорбцію (поглинання) парникових газів;

створення та організації функціонування національної системи торгівлі вуглецевими одиницями;

методик розрахунку антропогенних викидів джерелами та абсорбції (поглинання) поглиначами парникових газів;

критеріїв відбору проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних із реалізацією таких проектів;

76) забезпечує виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо забезпечення їх виконання;

77) здійснює функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь в роботі Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу та Паризької угоди, а також їх органів і робочих сесій;

78) готує, затверджує і подає до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату інформацію на виконання Рішень Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та конференцій Сторін, які є нарадами Сторін Кіотського протоколу та Паризької угоди;

79) організовує роботу щодо залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

80) здійснює сплату внесків до бюджету Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди, а також до Міжнародного журналу транзакцій;

81) укладає в межах повноважень, передбачених законом, міжнародні договори України, забезпечує виконання зобов'язань, взятих Україною за міжнародними договорами, з питань, що належать до його компетенції, у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;

82) забезпечує:

розгляд та прийняття в установленому порядку рішення про схвалення, реалізацію і фінансування або про відмову у схваленні, реалізації і фінансуванні проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів, і затверджує плани заходів щодо реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій;

підготовку, затвердження та подання національного повідомлення про зміну клімату та дворічного звіту згідно із зобов'язаннями за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї;

інвентаризацію антропогенних викидів джерелами та абсорбції поглиначами парникових газів на національному рівні з метою підготовки національного кадастру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, а також затвердження і подання до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Національного звіту (кадастру) антропогенних викидів джерелами та абсорбції поглиначами парникових газів;

83) формує, веде та забезпечує функціонування Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів;

84) укладає угоди з продажу частин установленої кількості викидів парникових газів на підставі рішення Кабінету Міністрів України;

85) створює та забезпечує функціонування національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями;

86) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері збереження озонового шару;

87) здійснює функції уповноваженого органу виконавчої влади, який від імені держави бере участь у конференціях Сторін Віденської конвенції про охорону озонового шару та нарадах Сторін Монреальського протоколу з речовин, що руйнують озоновий шар;

88) забезпечує надання погодження на ввезення або вивезення озоноруйнівних речовин і товарів, що їх містять;

89) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного і рослинного світу, біологічного і ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, біологічної та генетичної безпеки, охорони та раціонального використання земель з питань:

охорони, використання та відтворення тваринного і рослинного світу;

ведення державного обліку і кадастру рослинного світу, ведення державного кадастру тваринного світу;

ведення державного обліку чисельності об'єктів тваринного світу та обліку обсягів їх добування;

встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу;

спеціального використання об'єктів тваринного світу;

реєстрації та утримання диких тварин, які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги;

реалізації об'єктів тваринного світу, конфіскованих або безоплатно вилучених внаслідок порушення законодавства в частині ввезення в Україну та вивезення за її межі диких тварин та інших об'єктів тваринного світу;

встановлення правил добування диких тварин, а також їх утримання і розведення у напіввільних умовах чи в неволі;

регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій та в разі виникнення небезпечних ситуацій;

затвердження переліків дикорослих видів рослин, поширення і чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядку здійснення відповідних заходів щодо регулювання їх поширення і чисельності;

ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного і рослинного світу, крім генетично модифікованих організмів;

загального використання і відтворення природних рослинних ресурсів;

затвердження нормативів спеціального використання природних рослинних ресурсів, затвердження розрахункових лісосік;

визначення природних рослинних угруповань, які підлягають занесенню до Зеленої книги України, затвердження переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні і заносяться до Зеленої книги України;

ведення Червоної та Зеленої книг України;

створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження та державного обліку зоологічних і ботанічних колекцій, торгівлі ними, а також ввезення в Україну, пересилання та вивезення за її межі;

затвердження переліків видів тварин, рослин та грибів, що заносяться до Червоної книги України, видів тварин, рослин та грибів, що виключені з Червоної книги України;

державного обліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

оцінки ризику потенційного впливу генетично модифікованих організмів на навколишнє природне середовище;

встановлення переліку земель, на яких застосовується обмеження щодо вирощування генетично модифікованих сортів рослин;

визначення і занесення видів тварин, які не занесені до Червоної книги України, але мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні, та встановлення порядку їх охорони, використання і відтворення;

затвердження типових конструкцій засобів перевезення диких тварин;

забезпечення збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування національної екологічної мережі;

погоджує проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон;

погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

погоджує рішення обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій про надання лісів у постійне користування;

90) здійснює погодження рішення про встановлення ліміту використання лісових ресурсів під час здійснення побічних лісових користувань та лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів;

91) видає, анулює, здійснює переоформлення документів дозвільного характеру на:

спеціальне використання об'єктів тваринного світу;

спеціальне використання природних рослинних ресурсів;

переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин;

утримання диких тварин у неволі;

імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції;

спеціальне використання (добування, збирання) об'єктів, які занесені до Червоної книги України;

право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України;

проведення державних апробацій (випробувань) генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

вивільнення генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

транзитне переміщення не зареєстрованих в Україні генетично модифікованих організмів;

92) здійснює процедуру надання попередньої обґрунтованої згоди щодо можливості транскордонного переміщення генетично модифікованих організмів, призначених для умисного введення в навколишнє природне середовище відповідно до вимог Картахенського протоколу про біобезпеку та Конвенції про біологічне різноманіття;

93) затверджує нормативи спеціального використання природних рослинних ресурсів та розрахункові лісосіки заготівлі деревини, погоджує матеріали лісовпорядкування;

94) здійснює погодження поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок;

95) формує мережу дослідних земельних ділянок та ділянок з еталонними ґрунтами для ведення моніторингу земель на національному рівні;

96) веде державний облік і кадастр рослинного і тваринного світу;

97) веде Червону та Зелену книги України;

98) здійснює управління формуванням, збереженням і використанням національної екологічної мережі;

99) забезпечує у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду нормативно-правове регулювання з питань:

спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду;

наукової, рекреаційної, еколого-освітньої діяльності природних та біосферних заповідників та національних природних парків;

економічного обґрунтування розвитку природно-заповідного фонду, а також економічної оцінки природних комплексів і об'єктів, які входять до його складу;

ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення;

100) затверджує ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

101) веде державний кадастр територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

102) бере участь у формуванні науково-технічної політики та координує її реалізацію у сфері організації охорони та використання природно-заповідного фонду, зокрема узагальнення результатів наукових досліджень на територіях природних та біосферних заповідників, національних природних парків; затвердження порядку підготовки та програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків; затвердження програм і планів науково-дослідних робіт на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; розробку наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів;

103) здійснює:

управління охороною і використанням територій та об'єктів природно-заповідного фонду, службою державної охорони природно-заповідного фонду;

підготовку і подання пропозицій щодо створення, оголошення нових територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також зміни меж, категорії та скасування статусу існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

104) затверджує положення про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також положення про території та об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність;

105) затверджує проекти організації території природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;

106) погоджує проекти організації територій дендрологічних, зоологічних парків та ботанічних садів загальнодержавного значення, проекти утримання та реконструкції парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що не належать до сфери управління Мінекоенерго;

107) затверджує положення про екологічні фонди природних, біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і зоологічних парків;

108) погоджує призначення керівників спеціальних адміністрацій природних та біосферних заповідників, національних природних парків, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків;

109) забезпечує розроблення проектів створення, оголошення, зміни меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду; проектів резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів;

110) організовує встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

111) забезпечує у сфері охорони та відтворення вод (поверхневі, підземні, морські), раціонального використання водних ресурсів нормативно-правове регулювання з питань:

затвердження правил, нормативів, норм з охорони та відтворення вод (поверхневі, підземні, морські), раціонального використання водних ресурсів, аналізує практику їх застосування;

встановлення лімітів забору, використання води та лімітів скиду забруднюючих речовин у водні об'єкти;

методик та методичних вказівок щодо встановлення технологічних нормативів;

встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, днопоглиблювальні роботи, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об'єкти нормується, розроблення та затвердження критеріїв оцінки забруднення підземних горизонтів водних об'єктів;

встановлення критеріїв визначення екстремально високого рівня забруднення вод;

112) забезпечує у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель нормативно-правове регулювання з питань:

визначення правил, нормативів, норм у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель, аналізує практику їх застосування;

організації та проведення моніторингу зрошуваних та осушуваних земель;

ведення державного водного кадастру за розділом "Водокористування";

113) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, з питань:

обліку робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр;

обліку нафтових і газових свердловин та обліку обсягу погашених і видобутих корисних копалин, їх втрат, а також форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин для ведення державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин;

порядку обліку, зберігання та користування матеріалами державного інформаційного геологічного фонду;

змісту, оформлення і порядку подання на розгляд в установленому порядку геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин;

виконання робіт із стандартизації, метрології за результатами проведення сертифікації у сфері геологічного вивчення, охорони та використання надр, зокрема щодо правил нормативного забезпечення геологічного вивчення надр;

порядку погодження надання надр у користування;

грошової винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення;

проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, пов'язаних з розробленням і впровадженням у виробництво наукових і методичних основ прогнозування, пошуком та розвідкою родовищ корисних копалин, прогнозуванням змін геологічного середовища та іншими потребами геологічного вивчення надр, зокрема щодо:

- стадій геологорозвідувальних робіт;

- порядку організації та здійснення розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- ведення Державної еколого-геологічної карти;

функціонування каталогу відомостей про геологічну інформацію; функціонування Державного сховища геологічної інформації та кам'яного матеріалу;

114) забезпечує у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства нормативно-правове регулювання з питань:

організації та проведення перевірок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення;

розрахунків розмірів відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства;

технічної експлуатації установок очистки газу;

взаємодії з Держгеонадрами та іншими органами державного контролю;

здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, мисливського впорядкування;

переміщення (перевезення), експорту (реекспорту), імпорту, вилучення, набуття у власність, користування, оренди об'єктів тваринного світу, торгівлі ними, зокрема тими, що занесені до Червоної книги України та перебувають під захистом Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення;

115) проводить моніторинг та оцінку впливу державної політики у відповідній сфері;

116) встановлює порядок планування і контролю за виконанням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у визначеній сфері та впровадженням їх результатів;

117) організовує моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує функціонування загальнодержавної інформаційно-аналітичної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

118) визначає екологічні показники для оцінки стану навколишнього природного середовища та методичні вказівки щодо їх застосування;

119) визначає реєстри складових мережі спостережень державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

120) розробляє методики проведення моніторингу навколишнього природного середовища, зокрема суб'єктами господарювання, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища;

121) готує і подає на розгляд Верховної Ради України щорічну Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні;

122) забезпечує впровадження механізмів сталого розвитку з питань, що належать до його компетенції;

123) організовує, координує, здійснює та контролює проведення оцінки впливу на довкілля, у тому числі оцінки транскордонного впливу на довкілля;

124) здійснює технічне регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

125) видає сертифікати на право проведення екологічного аудиту, веде реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на проведення екологічного аудиту;

126) затверджує положення про сертифікацію екологічних аудиторів та про ведення реєстру екологічних аудиторів;

127) розробляє стратегічні, програмно-планові документи та забезпечує їх реалізацію;

128) забезпечує виконання законодавства з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

129) бере участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

130) організовує роботу із залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів та інших міжнародних програм у визначеній сфері;

131) здійснює співпрацю з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції;

132) реалізує в межах повноважень, передбачених законом, державну політику у сфері волонтерської діяльності щодо здійснення заходів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища;

133) забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до його компетенції;

134) затверджує положення про громадський контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища;

135) встановлює порядок надання інформації про стан навколишнього природного середовища і порядок організації та проведення публічних слухань або відкритих засідань з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище;

136) бере участь у формуванні, збереженні та використанні екологічної мережі, у формуванні національної системи науково-технічної інформації;

137) сприяє залученню інвестицій у сферу охорони навколишнього природного середовища, збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін, екологічної та в межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки, охорони та раціонального використання земель, заповідної справи та оцінки впливу на довкілля, зокрема оцінки транскордонного впливу на довкілля;

138) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правові акти з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

139) подає Кабінетові Міністрів України в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо встановлення річних квот підтримки на наступні п'ять років з метою економічного стимулювання, забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України;

140) затверджує в межах повноважень, передбачених законом, порядки, норми і правила у сфері поводження з відходами;

141) забезпечує у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання нормативно-правове регулювання відповідно до закону;

142) розробляє та організовує виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

143) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері лісового та мисливського господарства з питань:

розроблення та організації виконання державних цільових, галузевих та інших програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

визначення пріоритетних напрямів та стратегії розвитку у сфері лісових відносин;

144) забезпечує нормативно-правове регулювання, а саме розробляє проекти нормативно-правових актів, видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України, а також з питань здійснення контролю:

за дотриманням лімітів і нормативів використання водних біоресурсів;

за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

за достовірністю подання суб'єктами рибного господарства, пов'язаними з добуванням і використанням водних біоресурсів, звітних даних про обсяги використання водних біоресурсів;

145) у сфері рибного господарства та рибної промисловості:

бере участь у формуванні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для рибного господарства;

затверджує:

- правила пожежної безпеки на суднах флоту рибної промисловості, а також правила пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт на суднах, які ремонтуються або будуються на суднобудівних та судноремонтних підприємствах;

- порядок реєстрації рибальських суден;

- методику розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони водних біоресурсів;

- перелік категорій посад працівників рибного господарства;

- систему управління охороною праці в рибному господарстві;

- спеціальні правила експлуатації та обліку, інструкції і положення про комісію з проведення технічного нагляду за суднами рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;

- типовий табель забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості;

- порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, інструкцію про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах;

- ліміти спеціального використання водних біоресурсів та квот добування;

- положення про безпечне укомплектування екіпажами морських суден флоту рибної промисловості;

- положення про інспекцію державного портового нагляду морських рибних портів України;

- положення про капітана морського рибного порту;

- правила та режими рибальства, добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів;

- положення про встановлення відповідності системи управління безпекою компаній та суден флоту рибної промисловості вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року;

- порядок нарахування та внесення платежів за спеціальне використання водних біоресурсів;

- порядок носіння форменого одягу та формених знаків розрізнення працівників рибного господарства;

- положення про сертифікацію персоналу суден флоту рибної промисловості;

- порядок оформлення приходу з рейсу та виходу в рейс суден флоту рибної промисловості капітанами морських рибних портів України;

- нормативи екологічної безпеки водних об'єктів, що використовуються для потреб рибного господарства;

- спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства;

146) подає пропозиції щодо обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

147) організовує наукову, науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність, пропагування досягнень і передового досвіду з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, сприяє створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп'ютерних мереж;

148) передає відповідно до законодавства правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення;

149) виступає замовником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції;

150) забезпечує проведення соціального діалогу на галузевому рівні;

151) погоджує проекти законів, інших актів законодавства, які надходять на погодження від інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, готує в межах повноважень, передбачених законом, висновки і пропозиції до проектів законів, інших актів законодавства, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, та проектів законів, внесених на розгляд Верховної Ради України іншими суб'єктами права законодавчої ініціативи;

152) готує в межах повноважень, передбачених законом, зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою України законів, що надійшли на підпис Президентові України;

153) здійснює інші повноваження, визначені законом.

6. Мінекоенерго з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, та господарських товариствах, щодо яких Мінекоенерго здійснює управління корпоративними правами держави;

2) здійснює добір кадрів в апарат Мінекоенерго і на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників апарату Мінекоенерго;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

5) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм, зокрема міжнародних;

6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом:

реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в апараті Мінекоенерго, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, контроль за її збереженням;

виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

7) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів.

7. Мінекоенерго для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

2) одержувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

8. Мінекоенерго у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.

9. Мінекоенерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінекоенерго, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінекоенерго підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінекоенерго, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

10. Мінекоенерго очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.

Міністр має першого заступника, заступників, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.

11. Міністр:

1) очолює Мінекоенерго, здійснює керівництво його діяльністю;

2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

3) спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема:

забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани роботи таких органів;

погоджує структуру апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

видає обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів;

погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, як структурних підрозділів апарату такого органу;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, повністю чи в окремій частині;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а у разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, та їх територіальних органів;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, завдань та планів їх роботи;

визначає структурний підрозділ апарату Мінекоенерго, що відповідає за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

визначає посадових осіб Мінекоенерго, які включаються до складу колегії центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекоенерго та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр;

4) визначає пріоритети роботи Мінекоенерго, шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекоенерго, звіти про їх виконання;

5) організовує та контролює виконання Мінекоенерго Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекоенерго;

7) погоджує проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що надходять на погодження до Мінекоенерго;

8) веде переговори і підписує міжнародні договори України у межах наданих йому повноважень;

9) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекоенерго та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;

10) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посади першого заступника, заступників Міністра;

11) вносить подання щодо представлення в установленому порядку працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго, до відзначення державними нагородами;

12) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мінекоенерго та бюджетних установах, що належать до сфери його управління;

13) представляє Мінекоенерго у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

14) за згодою керівників залучає державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Мінекоенерго;

15) забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України;

16) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції у разі вмотивованої відмови Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови облдержадміністрації (підтримки головою облдержадміністрації вмотивованої відмови голови райдержадміністрації) погодити призначення керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Міністром, керівника підприємства, установи, організації, що належить до сфери управління Мінекоенерго, іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Міністром, про надання Кабінетом Міністрів України згоди на призначення такого керівника;

17) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекоенерго, визначає персональний склад патронатної служби Міністра;

18) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників Міністра та державного секретаря Мінекоенерго;

19) визначає обов'язки першого заступника, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником, заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;

20) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю Мінекоенерго;

21) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекоенерго, затверджує положення про них (їх статути), здійснює у межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

22) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

23) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінекоенерго;

24) підписує накази Мінекоенерго;

25) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату Мінекоенерго доручення;

26) здійснює інші повноваження, визначені законом.

12. Повноваження керівника державної служби у Мінекоенерго здійснює державний секретар Мінекоенерго.

Державний секретар Мінекоенерго є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінекоенерго. Державний секретар Мінекоенерго підзвітний і підконтрольний Міністру.

Державний секретар Мінекоенерго призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п'ять років з правом повторного призначення.

13. Державний секретар Мінекоенерго відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує роботу апарату Мінекоенерго;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінекоенерго та подає їх на розгляд Міністра;

3) організовує та контролює виконання апаратом Мінекоенерго Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінекоенерго та доручень Міністра, його першого заступника, заступників, звітує про їх виконання;

4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи Мінекоенерго, звітує про їх виконання;

5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінекоенерго;

6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінекоенерго завдань;

7) призначає на посаду і звільняє з посади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінекоенерго, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

8) приймає на роботу і звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінекоенерго, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

9) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду і звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

10) призначає на посаду і звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням, а також у зв'язку із звільненням Міністра;

11) призначає на посаду і звільняє з посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

12) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекоенерго;

13) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінекоенерго;

14) представляє Мінекоенерго як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;

15) дає у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінекоенерго доручення;

16) видає накази організаційно-розпорядчого характеру з питань, що належать до його компетенції, та контролює їх виконання;

17) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату Мінекоенерго до відзначення державними нагородами.

14. На час відсутності державного секретаря Мінекоенерго чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінекоенерго відповідно до наказу державного секретаря Мінекоенерго.

15. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекоенерго, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекоенерго може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекоенерго.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекоенерго можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.

16. Гранична чисельність державних службовців та працівників Мінекоенерго затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Мінекоенерго затверджується Міністром.

Штатний розпис, кошторис Мінекоенерго затверджується державним секретарем Мінекоенерго за погодженням з Мінфіном.

17. Мінекоенерго є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.".

4. У Положенні про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. N 459 "Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 77, ст. 2183), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838:

1) в абзаці восьмому пункту 1 та абзаці шостому підпункту 2 пункту 3 слова "рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства," виключити;

2) підпункт 330 пункту 4 виключити.

5. У тексті Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. N 521 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 82, ст. 2333), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838, слова "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінагрополітики" - словом "Мінекоенерго".

6. У тексті Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. N 564 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 86, ст. 2434; 2017 р., N 22, ст. 611), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

7. У тексті Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. N 676 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 97, ст. 2801), слова "Віце-прем'єр-міністр України - Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінрегіон" у всіх відмінках - словом "Мінекоенерго".

8. У тексті Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. N 895 (Офіційний вісник України, 2015 р., N 90, ст. 3018), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. N 838, слова "Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінагрополітики" - словом "Мінекоенерго".

9. У тексті Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. N 275 (Офіційний вісник України, 2017 р., N 36, ст. 1131), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

10. У тексті Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. N 1174 (Офіційний вісник України, 2016 р., N 3, ст. 192), слова "Міністр екології та природних ресурсів" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Мінприроди" - словом "Мінекоенерго".

11. У тексті Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 р. N 77 "Деякі питання Державної інспекції енергетичного нагляду України" (Офіційний вісник України, 2018 р., N 18, ст. 610), слова "Міністр енергетики та вугільної промисловості" у всіх відмінках замінити словами "Міністр енергетики та захисту довкілля" у відповідному відмінку, а слово "Міненерговугілля" у всіх відмінках - словом "Мінекоенерго".

____________


Примітка 

Опубліковано в Урядовому кур'єрі


23 вересня 2019

В Анталії розпочалася зустріч спеціальних робочих груп Організації Чорноморського економічного співробітництва в підсекціях "Масштабних лісових пожеж" і "Повені та паводки"



Засідання підгрупи чорноморського економічного співробітництва в підгрупах лісових пожеж та підтоплень та стихійних явищ розпочалось 23 вересня 2019 року в Міжнародному навчальному центрі лісового господарства Анталії (UOEM).

Зустріч, в якій взяли участь делегації з 5 країн, розпочалася з вступного виступу регіонального директора лісового господарства Анталії Ведата Дікіча.

У своєму виступі заступник генерального директора з питань лісового господарства Шахін Ейбал сказав, що ця зустріч, організована Президентством з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та катастроф, має велике значення для спільної діяльності в майбутньому. Ми повинні зустрічатися спільно в обміні досвідом та співпраці. З цієї причини ми, як Генеральне управління лісового господарства, хотіли б зробити свій внесок у ці зустрічі на найвищому рівні».

Віце-президент AFAD Ісмаїл Палакоглу взяв участь у нараді Розповідаючи про обов'язки та мету Президентства з питань надзвичайних ситуацій та катастроф, він подякував Генеральному управлінню лісового господарства за організацію цього заходу. Він також зазначив, що це сприятиме співпраці між країнами та співпраці у виробництві спільних проектів з управління катастрофами.

Заступник Генерального секретаря Організації Чорноморського економічного співробітництва Сергій Гончаренко та керуючий директор Ашат Кочарян у своїх виступах зазначили що Чорне море є важливим регіоном Республіки Туреччини, тому вони задоволені співпраці і діяльності в цій галузі, це bulunarak хоче продовжувати розширювати співпрацю Туреччини і висловили вдячність за теплий і доброзичливий прийом господарів заходу.

Зустріч триватиме у формі секційних та офісних робіт з 23 по 27 вересня.




https://antalyaobm.ogm.gov.tr/SitePages/OGM/OGMHaberler.aspx?l=1afc0ca3-a1c2-4b82-80a4-b4a91e81804b&i=616

21 вересня 2019

Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції


УКАЗ 
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

20 вересня 2019 року    №713/2019

Про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції


З метою прискорення економічного розвитку, подальшої децентралізації влади та запобігання корупції постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) передбачити під час доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до обґрунтованих потреб кошти на здійснення заходів, спрямованих на стимулювання економічного зростання, підвищення соціальних стандартів, розвиток гірських територій українських Карпат, а також збільшення обсягу коштів Державного фонду регіонального розвитку;

2) забезпечити розроблення та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України такі законопроекти:

а) до 1 жовтня 2019 року:

про обіг земель сільськогосподарського призначення;

про легалізацію грального бізнесу в Україні;

про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування видобутку бурштину в Україні;

про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо підвищення ефективності використання коштів Державного фонду регіонального розвитку;

б) до 1 січня 2020 року:

про засади адміністративно-територіального устрою України;

про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавства про місцеві вибори;

про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» щодо підвищення спроможності агенцій регіонального розвитку;

про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів» щодо посилення конкурентоспроможності регіонів;

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення законодавства про працю;

3) вжити заходів щодо:

а) підготовки об'єктів паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2019/20 року та його проходження, а також забезпечення готовності регіонів до осінньо-зимового періоду 2019/20 року та здійснення постійного моніторингу;

б) започаткування продажу майна боржника в процедурі банкрутства через електронну торгову систему та забезпечення належного функціонування такої системи;

в) до 1 грудня 2019 року:

забезпечення підготовки об'єктів великої приватизації для проведення приватизації, а також продажу на електронних аукціонах об'єктів малої приватизації у кількості понад обсяги продажів, проведених протягом першого півріччя 2019 року;

забезпечення узгодження в установленому порядку проектів угод про розподіл продукції, які мають бути укладені з переможцями конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів;

зменшення нелегальної зайнятості, зокрема шляхом детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, запровадження механізмів стимулювання роботодавців легалізувати оформлення трудових договорів, посилення відповідальності за порушення законодавства про працю та порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків;

активізації інформаційної кампанії з роз'яснення реформи житлово-комунального господарства;

г) до 1 січня 2020 року:

підготовки лотів для проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами шляхом електронних торгів;

подальшої дерегуляції господарської діяльності, передбачивши, зокрема, можливість отримання більшості документів дозвільного характеру в електронній формі;

забезпечення в установленому порядку спрощення процедур приєднання до електричних і газових мереж, якими володіють суб'єкти природних монополій, зменшення плати за таке приєднання;

залучення інвестицій для розвитку об'єктів портової інфраструктури, насамперед державних підприємств «Стивідорна компанія «Ольвія» та «Херсонський морський торговельний порт», у тому числі шляхом проведення концесійних конкурсів;

підготовки плану заходів щодо формування конкурентного ринку послуг локомотивної тяги та підвищення прозорості й ефективності діяльності з управління інфраструктурою залізничного транспорту, передбачивши реформування акціонерного товариства «Українська залізниця»;

забезпечення швидкого та прозорого митного оформлення товарів шляхом подальшого розширення функціональних можливостей механізму «єдиного вікна»;

забезпечення розроблення та затвердження державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки;

4) подати до 15 жовтня 2019 року та до 20 січня 2020 року інформацію про стан виконання цього Указу.

2. Рекомендувати Національному банку України опрацювати в установленому порядку механізми, спрямовані на зменшення кредитних ставок- комерційних банків, з метою підвищення рівня доступності кредитування бізнесу та здешевлення вартості іпотечних кредитів.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

20 вересня 2019 року