У НИХ
Лесные пожарные и лесничества Красноярского края получили в этом году 40 единиц новой техники
Специалисты краевого Лесопожарного центра и лесничества получили основную часть новой специализированной техники, запланированной на 2019 год.
В этом году Красноярский край получил из федерального бюджета более 153 млн. рублей. На эти средства были приобретены малые лесопатрульные комплексы на базе автомобиля УАЗ, пожарные автоцистерны, тракторы с навесным оборудованием, бульдозер, вездеход, седельные тягачи, тралы, а также лесохозяйственная техника высокой проходимости и повышенной маневренности для передвижения в труднодоступных лесных массивах – в целом 40 единиц.
Вся поступившая в регион специализированная техника распределена по подразделениям краевого Лесопожарного центра и лесничествам в Красноярске, Абанском, Балахтинском, Березовском, Богучанском, Большемуртинском, Большеулуйском, Дзержинском, Енисейском, Ермаковском, Ирбейском, Канском, Каратузском, Краснотуранском, Курагинском, Минусинском, Нижнеингашском, Сухобузимском, Тасеевском, Ужурском и Уярском районах.
Средства на их приобретение были получены в рамках реализации федерального проекта «Сохранение лесов» национального проекта «Экология».
«Благодаря нацпроекту в течение трех лет край гарантировано получит более 550 млн. рублей, что позволит к 2021 году существенно переоснастить группировку Лесопожарного центра и значительно обновить и укрепить материально-техническую базу лесничеств. Применение новой техники позволит не только более эффективно выявлять и тушить лесные пожары, но и повысить качество работ по лесовосстановлению», — рассказал заместитель министра лесного хозяйства края Анвар Бикбов.
Кроме того, до конца 2019 года за счет перераспределения средств (60,4 млн. рублей) будут закуплены еще 17 единиц лесопожарной техники, более 500 единиц специнвентаря для огнеборцев.
Отметим, в рамках нацпроекта «Экология» планируется значительно увеличить объемы лесовосстановления в крае – с 70,4 тыс.га до 156,5 тыс. га к 2024 году, а также довести до 100% соотношение площади лесовосстановления и лесоразведения к площади вырубленных и погибших насаждений.
Мария Хлыстунова, минлесхоз Красноярского края
27.09.2019
roslesvesti.ru
Також через відсутність фінансування зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень, не проводяться протипожежні заходи, а брак належної охорони призвів до збільшення кількості самовільних рубок. Виділення коштів з екологічних фондів обласних бюджетів не вирішують проблем в комплексі, а є лише тимчасовою підтримкою підприємств Півдня та Сходу.
За словами лісівників, понад один мільйон гектарів високоцінних для екології та аграрного сектору лісів залишається без охорони. При цьому підтримки галузі Державним бюджетом не заплановано.
Як наслідок, така ситуація з часом може призвести до погіршення стану довкілля, посилення водної та вітрової ерозії, деградації сільськогосподарських угідь – насамперед, Півдня і Сходу країни. Нам потрібно шукати власні резерви – і вони є.
– Ліси Півдня і Сходу – на межі катастрофи. За кілька років ми можемо повернутися до тієї ситуації, яку наші батьки зупинили в 60х роках, висаджуючи по 30 тисяч га лісових насаджень: у повоєнний час, коли економіка піднімалася з колін, було створено 400 тис. га лісозахисних смуг. Вони закрили ґрунти від ерозії. Ліси Півдня та Сходу – це екологічний, аграрний чинник, адже це ліси, які підвищують урожайність. Ліси Півдня – це форпост проти суховіїв, ерозії ґрунтів Якщо взяти «середню температуру» по Україні в лісовому господарстві, то вона – нормальна, але Південь – у реанімації. Такого критичного стану галузі ще не було. Немає і спільної стратегії розвитку галузі: деревообробники шукають вільний ринок, а екологи вимагають створювати нові заповідники. Це протистояння поставило питання, чи бути лісовій галузі взагалі. Вирішити проблеми та стабілізувати ситуацію, на думку лісівників допомогло б створення Державного фонду лісового господарства, як органу, який має накопичувати кошти для вирішення питань розвитку та майбутнього галузі. Такого, які діють у країнах Європи . По приблизним підрахункам фонд може збирати у рік до одного мільярда гривень.
– Боляче дивитися на те, що сталося з галуззю після її підпорядкування Мінагрополітики. Повне припинення фінансування стало катастрофою. Для порятунку українського лісівництва треба створити центральний фонд ведення лісового господарства, або включити лісове господарство до Програми державної підтримки АПК. Треба зробити дві речі – знайти вихід, аби зупинити розвал, друге – створити шлях для створення фінансовоекономічної системи, яка зможе працювати по всій країні. Та модель, яка є нині, – не стійка. Є конфлікт між державою та тими, хто постійно користується лісами. Абсолютно різні підходи до бачення джерел надходження. В Україні на перше місце вийшли фіскальні інтереси, і це – зрозуміло. Але через збільшення фінансового тиску – податків на галузь, та відсутнє фінансування у нас – форс-мажор, якого не було.
Надходження до фонду можна сформувати шляхом фінансування бюджетних програм – це перше джерело. Наступні – 5% від реалізації деревини, 50% від лісового бюджету (попенна плата), також сюди слід включити компенсацію за відчуження земель ДАФ, послуги мисливства, штрафи й 50% дивідендів на прибуток. Разом це складе один мільярд гривень, який можна розподіляти на Держлісагентство, науку, лісовпорядкування тощо. Але саме головне те, що проблему треба вирішувати негайно,адже ті захисні насадження,які були створені 50-60 років назад, сьогодні на очах всихають,знищуються пожежами,самовільними рубками,катастрофічно втрачають свої властивості.
Головний інженер Прохоров В.М.
А У НАС
Проблеми лісової галузі
Ситуацію зі збереженням лісових насаджень, особливо Півдня та Сходу, фахівці називають критичною. Проблеми виникли у зв’язку з відміною державної підтримки лісової галузі у 2016 році. Це призвело до катастрофічного погіршення економічних показників у лісогосподарських підприємствах Півдня і Сходу, а їхні працівники не отримують зарплатні й масово звільняються.Також через відсутність фінансування зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень, не проводяться протипожежні заходи, а брак належної охорони призвів до збільшення кількості самовільних рубок. Виділення коштів з екологічних фондів обласних бюджетів не вирішують проблем в комплексі, а є лише тимчасовою підтримкою підприємств Півдня та Сходу.
За словами лісівників, понад один мільйон гектарів високоцінних для екології та аграрного сектору лісів залишається без охорони. При цьому підтримки галузі Державним бюджетом не заплановано.
Як наслідок, така ситуація з часом може призвести до погіршення стану довкілля, посилення водної та вітрової ерозії, деградації сільськогосподарських угідь – насамперед, Півдня і Сходу країни. Нам потрібно шукати власні резерви – і вони є.
– Ліси Півдня і Сходу – на межі катастрофи. За кілька років ми можемо повернутися до тієї ситуації, яку наші батьки зупинили в 60х роках, висаджуючи по 30 тисяч га лісових насаджень: у повоєнний час, коли економіка піднімалася з колін, було створено 400 тис. га лісозахисних смуг. Вони закрили ґрунти від ерозії. Ліси Півдня та Сходу – це екологічний, аграрний чинник, адже це ліси, які підвищують урожайність. Ліси Півдня – це форпост проти суховіїв, ерозії ґрунтів Якщо взяти «середню температуру» по Україні в лісовому господарстві, то вона – нормальна, але Південь – у реанімації. Такого критичного стану галузі ще не було. Немає і спільної стратегії розвитку галузі: деревообробники шукають вільний ринок, а екологи вимагають створювати нові заповідники. Це протистояння поставило питання, чи бути лісовій галузі взагалі. Вирішити проблеми та стабілізувати ситуацію, на думку лісівників допомогло б створення Державного фонду лісового господарства, як органу, який має накопичувати кошти для вирішення питань розвитку та майбутнього галузі. Такого, які діють у країнах Європи . По приблизним підрахункам фонд може збирати у рік до одного мільярда гривень.
– Боляче дивитися на те, що сталося з галуззю після її підпорядкування Мінагрополітики. Повне припинення фінансування стало катастрофою. Для порятунку українського лісівництва треба створити центральний фонд ведення лісового господарства, або включити лісове господарство до Програми державної підтримки АПК. Треба зробити дві речі – знайти вихід, аби зупинити розвал, друге – створити шлях для створення фінансовоекономічної системи, яка зможе працювати по всій країні. Та модель, яка є нині, – не стійка. Є конфлікт між державою та тими, хто постійно користується лісами. Абсолютно різні підходи до бачення джерел надходження. В Україні на перше місце вийшли фіскальні інтереси, і це – зрозуміло. Але через збільшення фінансового тиску – податків на галузь, та відсутнє фінансування у нас – форс-мажор, якого не було.
Надходження до фонду можна сформувати шляхом фінансування бюджетних програм – це перше джерело. Наступні – 5% від реалізації деревини, 50% від лісового бюджету (попенна плата), також сюди слід включити компенсацію за відчуження земель ДАФ, послуги мисливства, штрафи й 50% дивідендів на прибуток. Разом це складе один мільярд гривень, який можна розподіляти на Держлісагентство, науку, лісовпорядкування тощо. Але саме головне те, що проблему треба вирішувати негайно,адже ті захисні насадження,які були створені 50-60 років назад, сьогодні на очах всихають,знищуються пожежами,самовільними рубками,катастрофічно втрачають свої властивості.
Головний інженер Прохоров В.М.
ЗАТЕ У НАС
ДУМКА: Позбавлення аграріїв держдотацій знищить експорт української ягоди
.jpg)
Відмова вітчизняним фермерам в компенсаціях і підтримці від держави може негативно відбитися на галузі і перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.
Таку думку висловив співвласник компанії BigBlue organic blueberry farm Олег Науменко, передає EastFruit.
За його словами, новий міністр економічного розвитку Тимофій Милованов повідомив представникам агросектора, що підтримки фермерів в Україні більше не буде, а програма компенсацій, яка була раніше, вважається низькоефективної моделлю. Ті ж гроші, які виділялися на підтримку аграріїв в 2019 році, в наступному році будуть повністю направлені на реалізацію програми відкриття ринку землі.
«З чим готові допомагати в міністерстві, так це з компенсацією тим, хто хоче купити землю. Була озвучена ставка в 16%. У той час як в Польщі — 1,2% на такі ж цілі. Однак одна справа купити землю, але ж потрібні кошти для побудови нормальної інфраструктури на ній. Тобто без держдотацій у нас будуть просто господарства рівня початку ХХ століття», — впевнений експерт.
Виходячи з таких передумов, Олег Науменко прогнозує уповільнення динаміки по приросту фермерських господарств в Україні, падіння попиту на посадковий матеріал. Оскільки його виробництво в Україні опуститься на базовий рівень через недостатнє фінансування, а також зупинку розвитку соціальної інфраструктури ферм.
За його словами, така ситуація з дотаціями може негативно відбитися на вітчизняному ягідному ринку і закрити шляху до зовнішніх ринків, вважає експерт.
«Ягідники, наприклад, в наступному році планували розширюватися. Разом з екс-міністром Мінагрополітики Ольгою Трофімцевою ми розробили постанову з приводу реструктуризації дотації по холодильниках. Тобто багато ягідники, розраховуючи на цю програму, стали купувати холодильники, вартість яких повинна була бути компенсована державою в наступному році. Вони вклали понад 10 млн грн, але тепер жодних компенсацій їм вже не буде. Чим тепер це загрожує виробникам, можна тільки уявити! Тепер про експорт можна забути, так як без холодильників зберегти і вивезти ягоду неможливо!», — підкреслив Олег Науменко.
0 коммент.:
Дописати коментар