Подумаєш подія? – хтось поміркує або навіть покепкує. Та ці мурашники в лісах та перелісках – чи не через крок.
То, можливо, колись в минулому часі. А нині, як засвідчують спостереження, лісових мурашників, особливо в листяних насадженнях, стає так обмаль, що їх на пальцях полічити можна.
Цього мурашника я зафіксував у буково-грабових насадженнях на улюбленій для себе Сторожинеччині. Довго блукав туди, сюди, але все таки натрапив. Заввишки з півтора метра і вдвічі більшим в діаметрі.
Мешкають в ньому так звані «ковалі» - один з видів найкрупніших мурах у регіоні. Цей вид, суджу з власного досвіду, лісу свого не покидає. На відмінну від інших популяцій «ковалі» майже не жалять, хіба що коли небавом ступиш на їхню домівку.
А чим корисні? Багато чим, - стверджують досвідчені лісівники. – Де вони – там і ліс здоровіший, і капосної комашні майже не стрінеш. А чому їх домівок у рази поменшало, то, мабуть, з цілком глобальних причин в довкіллі, що згубно вплинули і на життя-буття.
Обстеживши для себе мурашник, помітив, що з однієї сторони його хтось суттєво розворушив. Ага, тут вочевидь вночі побували дикі кабанці в пошуках їжі. Так коли спробували делікатес – тут же дременули навтьоки, отримавши в рила, як кажемо, з десяток найпекучишіх укусів. Так буває в природі, де кожній божій тварі і місце своє.
А ковалі тим часом, акуратно вивершивши поверхи своєї домівки, віщують наближення холодів, які ось-ось огорнуть і цю чудову лісову місцину. Думкою бажаю їм доброї перезимівлі, знаючи, що без мурах і ліс не ліс.
Іван Агатій
17.09.2019, 22:36
0 коммент.:
Дописати коментар