ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 лютого 2016

Чи законно рубають ліс на Житомирщині?

Як відомо, в боротьбі з хворобами лісу вагому роль відіграють лісогосподарські заходи, основними з яких на сьогодні залишаються санітарні рубки.


Адже саме завдяки їх проведенню вдається призупинити багато факторів, що негативно впливають на якість лісових масивів України.

Упродовж останніх років у нашій державі загалом, і на Житомирщині зокрема, спостерігається масове всихання соснових та листяних порід дерев. Лісівники пояснюють, що поки науковці сперечаються, що ж саме призводить до вмирання соснових насаджень і як з цим боротися, іншими методами, як проводити санітарні рубки: вирубувати хворі дерева, щоб хвороба не розповсюджувалася на сусідні здорові, поки що вони не користуються. Утім, про глобальність лісової проблеми знають не всі. Натомість, обурюватися про те, що масово ріжуть ліс – вистачає кому!, - повідомляють у ЖОУЛМГ.

На при кінці листопада, минулого, 2015 року, за ініціативи директора ДП «Новоград-Волинське ДМЛГ» Степана Нусбаума було впроваджено в практику інформування населення стосовно того, що ріжуть і на яких підставах. Директор тоді пообіцяв, дозвільний документ на проведення суцільних санітарних рубок щоразу друкуватимуть в пресі, аби ні в кого не виникало зайвих запитань, чи законно ріжуть ліс. Черговий дозвіл, яким керуватимуться в своїй «профілактичній» діяльності лісівники під час проведення суцільних санітарних рубок протягом січні-квітня 2016 року, наразі вже «на руках», пройшовши повну процедуру паперової тяганини.

Коментуючи ситуацію, головний лісничий Георгій Арсентійович Юзвінський наголошує, що незважаючи на зимову пору року шкідники, які завдають непоправної шкоди лісу, все ж розмножуються, щоправда, повільнішими темпами. Тож гаяти часу ніколи, і зволікати неможна. Кожен новий день - то втрата відповідної товарної якості лісової продукції, яку ще можна відібрати із вже практично мертвого дерева. Щоправда, поки ріжуть одне – всихає інше. Георгій Арсентійович розповідає, поки отримали дозвільні документи на проведення чергових санітарних рубок, у лісових масивах вже жевріють нові осередки спалаху «вогняної» хвороби.

Тенденція до всихання соснових насаджень збільшується щоднини, про це свідчать яскраві статистичні дані. Тож, як і минулого разу, в Курчицькому лісництві, де однією з основних лісоутворюючих порід є саме сосна – проведуть найбільший об’єм робіт. Натомість, на території Ярунського лісництва переважають ясенові насадження, які разом із сосновими, шаленими темпами не лише всихають, а просто «випадають» (говорячи мовою лісівників). Найбільше цю проблему можна помітити в районі Наливної станції. Тут вирубка з 1 га при вибірковій санітарній рубці на деяких ділянках сягає понад 100 кубомертів. Наразі впавші дерева враховуючи цінність деревини ясена і швидкість втрачання його технічної придатності, на допомогу ярунським лісникам прийшли делеговані бригади лісорубів з інших п’яти лісництв лісгоспу.

Усі бажаючі, хто хоче ознайомитися з лісовою проблемою, може приїхати сюди і побачити це стихійне лихо на власні очі, кажуть у лісгоспі.

Директор підприємства Степан Нусбаум ще раз наголошує, що жодне дерево не зрізане без відповідного на те дозволу. І звертається до всіх, хто сумнівається в доцільності дій працівників лісгоспу та бажає в цьому пересвідчитися, звертатися за номерами телефонів:

  • Курчицьке лісництво: Захарчук Сергій Григорович, лісничий, тел.: 067-410-99-08
  • Малоцвілянське лісництво: Демчук Віктор Миколайович, лісничий тел.: 067-410-99-02
  • Новоград-Волинське лісництво: Павлюк Іван Володимирович, лісничий, тел.: 067-410-99-29
  • Пилиповецьке лісництво: Маліновський Микола Мартинович, лісничий, тел.: 067-410-99-07
  • Пищівське лісництво: Зінчук Віталій Володимирович, лісничий, тел.: 067-410-99-49
  • Ярунське лісництво: Васильчук Олексій Леонідович, лісничий тел.: 067-410-99-39
  • Контора лісгоспу: 5-32-29, інженер ОЗЛ Прищепа Валерій Володимирович

Завезуть, покажу і розкажуть, - каже директор!

Варто зауважити також, що відтепер інформацію про всі рубки, які проводять державні лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, можна дізнатися з офіційного веб-сайту облуправління. Іншими словами, кожному, хто зацікавиться, чи законно ведеться вирубування деревини на території держлісфонду, варто лише дізнатися, на території якого лісгоспу ведеться рубка, в якому лісництві та кварталі. Далі - зайти на сайт управління http://zt-lis.com і там перевірити, чи зазначено цей виділ у переліку ділянок, на які уже виписані лісорубні квитки. Якщо така інформація є – то це означає, що лісгосп має на це усі необхідні дозвільні документи і освоєння лісосіки ведеться на законних підставах. Якщо ж такої інформації не виявиться – можливо, присутній факт лісопорушення.

Таким чином лісівники ще раз демонструють відкритість та прозорість своєї діяльності.
Подробности

На Вінничині знайшли винних у масовій загибелі зубрів. ВІДЕО


Як з’ясували слідчі, тієї ночі на червоно-книжних тварин полювали троє парубків із сусіднього села. Одного звіра молодики застрелили в лісі. А решта зубрів, наполохані пострілами, вибігли на кригу озера. Там, провалилися і потонули.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми «События» на каналі «Україна» за 05 лютого о 15:00


07 лютого 2016

Через АЧС Естонія може втратити третину свиней


Чергова неприємна новина для свинарського сектора Естонії. У Харьюмаа виявлений перший кабан, заражений Африканською чумою свиней (АЧС).

Про це повідомляє, «Rus.err.ee».

Фермерам доведеться миритися з карантином на третині територій Естонії як мінімум до вересня. Тільки за минулий рік було ліквідовано понад 22 тис. тварин, прогнози на цей рік і зовсім лякають — поголів’я свиней може зменшиться на третину.

Третина країни знаходиться в третій, найсуворішій, зоні відчуження, що означає, що тварин і продукцію звідси вивозити не можна. Багато свиноферм планують закритися, бо ринку збуту практично немає, а ціни впали вдвічі.

«В кінці минулого року ми надали додаткову підтримку в розмірі 2,6 млн євро. Ми почали купувати м’ясо на консерви, щоб підтримувати ситуацію на ринку», — говорить міністр у справах сільського життя Урмас Круузе.

Також планується прийняти ряд заходів, щоб поголів’я свиней, особливо свиноматок, не зменшувалася з такою швидкістю, як у минулому році. Якщо чума продовжить косити свиней, то міністерство готове виділити гроші на спецсклади для зберігання забитих туш. Свинарі заражених зон скаржаться на тривалий термін встановленого Єврокомісією карантину — у ветеринарному департаменті запевнили, що питання вирішується.

«У планах провести переговори з приводу принципів введення, а також терміну дії цих зон», — зазначає в.о. гендиректора Ветеринарно-харчового департаменту Олев Калда.

Африканська чума свиней — це реальність, з якою слід змиритися на тривалий термін, вважає директор Інституту кон’юнктури Марьє Йозінг. Поголів’я в цьому році скоротиться приблизно на третину.

«Навіть якщо обмеження будуть зняті, то у підприємців як і раніше залишиться обов’язок дотримуватися вимог біологічної безпеки. І в набагато більшому обсязі, ніж там, де випадків захворювання не було. Прогноз дуже чіткий — в лісі ми не зможемо позбутися свинячої чуми, тому що у нас кордон з Росією, де свиняча чума дуже поширена. Навіть, якщо ми вб’ємо у нас всіх кабанів, то через кордон може прийти нове стадо. Цю ситуацію слід приймати як реальність найближчих років», — підкреслює Йозінг.

Останній випадок зараження Африканської чумою домашніх свиней був зафіксований в Естонії у вересні минулого року.

http://agravery.com/uk/posts/show/cerez-acs-estonia-moze-vtratiti-tretinu-svinej

Запрацював інтернет-форум "Лісове господарство України"

Темою інтернет-ресурсу є лісова галузь України. На ньому є такі підрозділи як "ліс і лісове господарство", "мисливське господарство" та "лісова освіта і наука".

Метою цього ресурсу є забезпечення зручного в користуванні інтернет-майданчика, де кожен охочий зареєструвавшись зможе отримати відповідь на своє запитання, опублікувати інформацію, долучитись до обговорення, переглянути актуальні теми, взяти участь чи створити власне опитування, знайти однодумців чи навіть майбутніх співробітників тощо.

До 28 лютого 2016 року форум тестується.



розробка форуму: SKÅL! · powered by phpbb and simplicity


Ні озер, ні доріг в «Олешківських пісках»



Влада на Херсонщині міняється, та шкурні інтереси певних осіб до природних надр залишаються незмінними. І не лише до піску…

Не вірте тим, хто називає Олешківську піщану арену, другу за розміром у Європі пустелю, "пам’ятником природи" і закликає цей «пам’ятник» оголосити ледь не заповідним.

Давньогрецький історик і мандрівник Геродот (V ст. до н. е.), відвідавши цю місцевість, назвав її Гілеєю, себто лісовою країною. Нині на місці цієї країни — 161 200 гектарів незаліснених кварцових пісків — результат варварського вирубування дерев, а також бездумного випасання худоби, передовсім овець.

Піски — справді пам’ятник, але не природі, а радше злочинному людському недбальству, яке потім породило страшне лихо — піщані бурі, що десятиліттями «діставали» не лише лівобережні Олешки, а й правобережний (через Дніпро широкий!) Херсон.

Аби сущі й грядущі покоління могли бачити і відчувати усі «приваби» української Сахари, у 2010 році був створений Національний природний парк «Олешківські піски».

Але й на цю «первозданність» посягає дрімуче невігластво. Так, 25 травня 2012-го у національному парку (!) пройшов етап кубка України з ралі-рейдів, а наступного року піщані кучугури знову розліталися під всюдихідними колесами джипів, нещадно руйнуючи усталену, але крихку екосистему.

Чому ж не калатали у дзвони екологи? А тому, що за кермом одного з джипів сидів… сам син тодішнього Президента!

За межами Національного парку «Олешківські піски» (його площа становить трохи більше 8 тис. га) українська Сахара не закінчується. В неї входить ще 200 тис. гектарів тих же пісків, зрідка перемежованих землями. Як бути з ними? Залишити такими, як є? Зрозуміло — ні.

Якщо залишити, то в умовах глобального потепління пустеля може прокинутися і показати свій крутий норов. Так, як показувала у XVII столітті особливо, засипаючи піском усе Нижньодніпров’я.

Зупинити спустошливий наступ пустелі взялися лісівники. Ще у 1834 році, працюючи в екстремальних умовах, вони залісили перших 70 десятин пісків. Практика показала, що з піщаними бурями можна і вкрай необхідно боротися, інакше…

Нині (за різними даними) площа рукотворних лісів на Олешківській арені становить 80—100 тисяч гектарів. Себто половина української пустелі гола, не беручи до уваги негусте різнотрав’я.

Влада розуміє, що такої кількості зелених насаджень, особливо ж на пісках, явно замало. Влада діє. Начебто…



Так, на виконання державної цільової програми «Ліси України на 2010—2015 рр.» сесія обласної ради прийняла програму «Ліси Херсонщини» на такий самий період. І що ж? Прийняли та й… забули. В умовах обмеженого фінансування галузі цей документ виявився пустопорожньою декларацією, про яку дуже швидко, схоже, забули не лише депутати…

На доказ сказаному назву один лише пункт цієї програми: «Для досягнення оптимальної лісистості — 8% — буде створено 96 тис. га захисних насаджень».

Як же вірити розробникам і «хрещеним батькам» цього документа, якщо вони навіть оптимальну цифру лісистості для степу (9%) занизили? Сьогодні, до відома, цей показник заледве перевищує 5%.

Лісів на пісках могло б бути набагато більше і без реалізації названої вище програми, якби не найстрашніший їх ворог — пожежі. Чорним для лісівників краю видався серпень 2007-го. За тиждень тоді згоріло 7356 гектарів лісу, а збитки, завдані вогнем у двох сусідніх районах — Голопристанському і Цюрупинському, сягнули 78 млн. грн.

Зважте на те, що в епіцентрі пожеж температура сягає 800°С! Не виведено у світі ще таких дерев, які могли б тут же прижитися на місці геєни земної. Якщо вже на те пішло, то можна щороку хоч по 10 тис. гектарів лісів саджати, але якщо не забезпечити цим лісам надійну охорону від «випадкового» вогню, оптимальної лісистості й за 100 років навряд чи вдасться досягти.

Вихід тут один і не нами придуманий: будівництво доріг та водойм протипожежного призначення.

Пам’ятається, кілька років тому чиновники обласного управління лісомисливського господарства бідкалися: «Треба створити мережу доріг протяжністю майже 348 км. А для цього необхідна значна сума коштів: вартість будівництва 1 км дороги становить 500—650 тис. грн. Що ж стосується протипожежних водойм, то з 98 водойм, необхідних у Великокопанів­ському, Голопристанському, Збур’їв­ському, Каховському та Цюрупинському лісогосподарствах, у наявності лише 26, із 348 км доріг є лише 22,5 км».

Багато води з того часу в Дніпрі витекло, чимало лісів згоріло, а облаштування вкрай необхідних протипожежних водойм і доріг наче хто лихий заговорив.

Щоправда, під заявлену програму тут же з’явилося кілька фірмачів, котрі запропонували лісівникам свої послуги: ми вам дороги і водойми, ви нам — пісок. Позаяк коштів у державному бюджеті на важливий захід знову не знайшлося, лісівники зговорилися на співпрацю.

Та дуже швидко з’ясувалося, що фірмачі (різні «кварци» і «спецбуди») під прикриттям будівництва протипожежних водойм і доріг, без усяких на те проектів і необхідних дозволів, накинулися нещадно грабувати україн­ську Сахару.

Екскаватори і скрепери безпере­станку руйнували кучугури, вергали гори піску, вантажили його на великовагові самоскиди, ревище моторів яких розносилося скрізь: на Херсонщині, Миколаївщині, Одещині, в Криму…

У бездонні кишені ініціаторів «співробітництва» потекли дармові, вважай, «тугрики», між фірмачами зав’язалася люта конкуренція. Подей­кують, що аби не надійні провладні херсонські «дахи» і «відкати», то, чого доброго, дійшло б до стрілянини…

І тут, коли піщаний бізнес набрав грабіжницьких масштабів, сесія Цю­рупинської райради від 20 квітня 2007 року з метою «упорядкування використання місцевих надр» створила комунальне підприємство «Олешки».

Здавалося б, нарешті на Олешків­ських пісках з’явилося підприємство, яке дбатиме про інтереси держави й громади. Та не так сталося, як гадалося!

Довелося директорові КП «Олешки» Георгію Журавку попоходити «по інстанціях». Якщо виготовлення і за­твердження проекту реконструкції засипаних піском водоймищ і спорудження лісових доріг зайняло порівняно мало часу, то на те, аби добитися законного дозволу на відкриття піщаного кар’єру, пішло два роки, ще три — на одержання ліцензії на видобуток піску. Плюс два суди з обласною радою, керівництво якої (знову чомусь) гальмувало гірниче відведення під кар’єр.

Поки директор Георгій Журавко ходив інстанціями у Херсоні та Києві, фірмачі ще запекліше «вигризали» дармовий, вважай, пісок. Тим часом облдержадміністрація (теж чомусь) явно не поспішала вчинити необхідну формальність — звернутися з листом до Кабінету Міністрів України, аби уряд дав дозвіл на розміщення кар’єру на місці «Олешківського котла» (страшного попелища). Не поспішає вона, до речі, і нині. І знову — чомусь…

…Стоїмо на березі одного з реконструйованих комунальним підприємством лісових озер, обсаджених березами і плакучими вербами, облаштованого бетонними відбійниками, аби убезпечити пожежні автомобілі від сповзання у воду.

— Це водоймище ми реконструювали згідно з проектом, погодженим на всіх державних рівнях ще у 2010-му, — говорить директор КП «Олешки» Георгій Журавко. — Тоді ж устигли прокласти ще й кілометр дороги з твердим покриттям, яка є і протипожежним розривом. Почали відновлювати наступне водоймище, як дозволені обласною владою розрахунки лісівників за нашу роботу піском (у лісівників просто не було на це коштів) комусь здалися протизаконними. Ми вимушені були програму відновлення і бу­дівництва протипожежних водойм, а також доріг закрити.

На нас напустили прокурорів, ревізорів, «невдоволену громадськість», різних «експертів». За рік 15 прокурорських перевірок — це, знаєте…

— Не сподобався комусь ваш бізнес-проект?

— Бізнес-проект — це коли за допомогою бульдозера розгорнув піщану кучугуру, повантажив — і є гроші. А тут… І кар’єр — це теж не бізнес-проект. Не так просто на місці недавнього горільника, де сажа просочилася на двометрову глибину, докопатися до придатного для будівництва піску. Повторюю: не так просто! Фірмачі сюди не прийдуть — їм дай піщані кучугури…

Ні водоймищ протипожежних, ні доріг.

Міняються глави обл- і райдержадміністрацій, районних і обласної рад, а олешківські ліси продовжують горіти. І хто від цього у виграші? Громада, область, держава?

— За будівництво цієї дороги і реконструкцію лише однієї водойми ми сплатили 1 700 тисяч гривень податків. І все прозоро! — додає директор Георгій Журавко. — В той же час одна приватна фірма, знаю, сплатила аж… 416 гривень. За десяток років! Є різниця? Востаннє з клопотанням перед Кабінетом Міністрів України про відкриття кар’єру на попелищі звернувся тодішній голова ОДА Юрій Одарченко. Позаторік проект відповідної урядової постанови погодили Мінагрополітики, Мінфін, Мінекономрозвитку, Мін’юст… Та помінялися деякі міністри — потрібні нові погодження.

— І клопотання облдержадмі­ністрації…

— Звичайно! Та замість цього клопотання — знову палиці в колеса з посиланням на якесь звернення Громадської ради при облдержадміністрації, експертної ради при обласній раді, звернення невідомих мені народних депутатів України про «призупинення передачі у постійне користування земельної ділянки КП «Олешки» і скасування попередньо виданих дозволів та погоджень.

— А причина?

— Якби ж вказали причину, то я подав би на облдержадміністрацію в суд, щоб відшкодували підприємству і людям, які на ньому працюють, моральні й матеріальні збитки, — говорить директор КП «Олешки». — А усі наші митарства (може, я помиляюся) від того, що комусь (!) персонально від неконтрольованого громадою видобутку піску дещо перепадає. Не громаді, не державі, а комусь. А для місцевої громади цей кар’єр на попелищі, на розробку якого є майже 100-сторінковий проект, потрібен, як повітря! Кар’єр — це 35—40 робочих місць, це щорічно 10 мільйонів гривень податків плюс мільйон за користування надрами. Нагадаю ще й про те, що за відведену під кар’єр територію ми маємо заплатити у державний бюджет 3 млн. 700 тис. гривень і 100 тис. гривень Цюрупин­ському лісгоспу.

КП «Олешки» готове хоч сьогодні відновити вкрай необхідну реконструкцію протипожежних водойм і доріг, а також приступити до спорудження на місці згорілого лісу, де навіть трава не росте, кар’єру, аби на його місці потім з’явилася ще одна водойма. Але…

Невже облдержадміністрація не розуміє, що своїми діями проти КП «Олешки», відтак — районної громади, вона дискредитує владу центральну — Президента і уряд? Розуміє, але по-своєму. Не по-державному.

Василь ПІДДУБНЯК, Новый День

Через вирубки Карпат у криницях гірських сіл зникає вода



Фото: Ярослав Тимчишин

Жителі Старосамбірщини Львівської області самостійно борються з вирубками лісу. Селяни із Лопушанки-Хоминої кілька місяців не пропускали через сільську дорогу лісовози. Аж поки лісівники не приїхали на з'їзд села.

"Криниці висихають, рівень води настільки впав, що ми ще такого не пам'ятаємо, - розповідає сільський голова Стрілківської сільради Василь Чегес. – Коли починають у дощову погоду ще й ліс машинами тягати, розбивається наша дорога. Якщо її знищити – то ми узагалі від світу відірвані будемо. Держава колись відремонтувала шляхи, як були паводки. Наступних надходжень на будівництво доріг даремно чекати. Та і весни люди бояться, через вирубки вода зносить все на своєму шляху. Скільки лісгосп вирубав – проконтролювати важко. На папері може бути 0,7 гектара, а вирубано 1,7. На 2016 рік у нашому селі мають взяти 600 кубів лісу. За кожну лісосіку надходять якісь гроші в сільраду. Але вони мізерні."


На зустрічі зі спеціалістами Старосамбірського лісгоспу селяни постановили, щоб господарство підсипало дорогу щебенем, викопало стічні канави. Тільки після того місцеві дозволять лісникам вивезти залишок лісу з 2 га вирубаної площі за селом.

"Нам дорікають, що ми лише рубаємо. Але ж є державні замовлення. Минулого року ми сім мільйонів гривень податків державі сплатили, - говорить Михайло Курій із лісгоспу. - Ми людей розуміємо, але виходу нема. На будівництво лісових доріг для вивозу деревини держава виділяла гроші останній раз ще у 2008-му. Щороку скільки рубаємо, стільки й садимо - в межах 170 гектарів."



Незаконні вирубки почали відслідковувати активісти. Рік тому у селі Дністрик знайшли 1300 кубів нелегального кругляка.

"Ми з місцевою самообороною не раз ловили на дорогах машини з нелегальним деревом, вимагали документи. Викликали міліцію, - розповідає місцевий активіст Володимир Мазур. - Вони складала протоколи і що далі? Ніхто покараний не був. А потім ще до мене міліціонери приїжджали зі звинуваченнями, яке я маю право машини зупиняти?"

Зараз публічно доступними стали плани вирубок на рік по усіх лісництвах області. Їх можна глянути на сайті Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Так люди можуть перевіряти, чи рубка у їх населеному пункті легальна, чи це крадіжка. Комунальне обласне господарство "Галсільліс" таких звітів не подає. Йому належить 15% лісових масивів Львівської області.

Проблеми обліку державних вирубок, крадіжок лісу частково може вирішити адміністративно-територіальна реформа, запевняють юристи. Так місцеві ліси перейдуть у руки громади.





Палаюча трава ледве не наробила лиха у Голопристанському районі, та пожежники впоралися



Завжяки оперативності рятувальників в Голопристанському районі вціліли ліс і житлові будинки.

6 лютого 2015 року близько 16.00 на пункт зв'язку Державної пожежно-рятувальної частини Голопристанського району надійшла інформація про пожежу за селом Велика Кардашинка.

До місця надзвичайної події оперативно виїхало чергове відділення підрозділу. На місці рятувальники встановили, що горить суха трава на площі 1 га.

Завдяки оперативним діям пожежних, вже о 16.30 пожежа була локалізована, а о 17.25 загоряння остаточно ліквідували. Тим самим, не допустивши перекидання вогню на лісові масиви Великокардашинського лісового господарства.

Причина займання сухої трави - необережне поводження з вогнем невстановленою особою.

Того ж дня близько 19.00 диспетчер Служби порятунку «101» отримала повідомлення про те, що горить суха трава на території Рибальчинської сільради, біля села Забарине . Пожежа загрожувала перекинутися на житлові будинки.

Для ліквідації пожежі відразу було направлене відділення чергового караулу у складі 4 чоловік.

По прибуттю до населеного пункту, з використанням хлопавок і підручних засобів вогнеборці «відбили» житлові будинки від вогню. О 20.30 загоряння сухої трави повністю ліквідували, повідомляє Головне управління ДСНС України у Херсонській області.

Сегодня, 16:57

Житомирські лісівники цього року відтворять ліс на 7100 гектарах




70% усіх площ займе сосна, 12% - дуб, решту ялина, модрина, береза, ясен, вільха. Крім основних лісоутворюючих порід з метою озеленення садитимуть липу, горіх, абрикос, каштан, катальпу.

Найбільше культур створять в Словечанському, Городницькому та Народицькому лісгоспах.

У теплицях і розсадниках державних лісогосподарських підприємств вирощено понад 33 мільйони стандартних сіянців і укорінених живців. Кілька лісгоспів мають для садіння сіянці із закритою кореневою системою. Така технологія вирощування садивного матеріалу хоч і трохизатратніша, проте має ряд переваг, серед яких - гарна приживлюваність. Це особливо важливо в такі посушливі роки, як минулий.

У Коростишівському лісгоспі виростили сіянці сосни кримської. Цього року там створюватимуть з нею плантації новорічних ялин і спостерігатимуть, як кримська гостя почуватиме себе в наших краях.

Бердичівські лісівники висаджуватимуть ялицю. Цей представник хвойних швидко росте та більш стійкий до захворювань. «Тож варто спробувати, - каже головний лісничий лісгоспу Григорій Івасюк, - особливо, якщо взяти до уваги масове всихання в наших краях впродовж останніх років ялинових та соснових насаджень».

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ
07.02.2016

В Албанії забороною на рубку дерев намагаються запобігти екологічній катастрофі


Міністерство з проблем навколишнього середовища Албанії заборонило на наступні 10 років вирубувати дерева.

Порушники можуть бути засуджені до 10-річного тюремного ув'язнення і штрафу до 36 тис. Євро.

У законі, який раніше прийняв парламент країни, обмовляється, що заборона стосується вирубки в промислових цілях.

У рік в країні вирубується в середньому 2,5 млн дерев, повідомляє BBC.

Мораторієм влади однією з найбідніших європейських країн намагаються запобігти екологічне лихо. Особливу тривогу екологів викликає зникнення лісів по берегах річок, так як це підвищує ризик повеней.

За останні 25 років Албанія, в тому числі через незаконної вирубки, втратила половину лісів. На її території лісовий масив займає тепер лише 25%.

джерело

http://www.ecolife.ru/infos/news3/42363/

В Албанії заборонили вирубувати ліс






В Албанії запровадили заборону на вирубку дерев з промисловою метою на 10 років.

Про це пише ВВС.

Мораторій був прийнятий албанським парламентом, повідомляє тамтешнє міністерство з проблем навколишнього середовища.

Заборона необхідна, аби уникнути екологічної катастрофи в одній з найбідніших країн Європи, пояснюють автори ідеї.

Уряд Албанії також зобов’язався посилити боротьбу з незаконним вирубуванням дерев. Саме це є причиною зникнення лісів у країні.

За останній 25 років кількість лісів в країні зменшилась на половину.

Нагадаємо, минулого року схожий мораторій прийняли і в Україні. Парламент проголосував за 10-річний мораторій на вирубку лісу-кругляка, що, втім, не заважає контрабандистам під прикриттям чиновників незаконно проводити вирубку дерев.

http://firstsocial.info/news/v-albaniyi-zaboronili-virubuvati-lis

06 лютого 2016

Ліс на краю прірви

ПРОБЛЕМА

Як уникнути ризиків, які загрожують руйнуванням державної системи лісового господарства

У лісництвах півдня й сходу України з початку року перейшли на один робочий день на тиждень. Так-так, чотири робочих дні на місяць. Це розв’язує руки браконьєрам. А з настанням теплої пори року за такого графіка не будуть проведені роботи з догляду за існуючим лісом, не буде посаджено нових дерев. Не будуть проведені у повному обсязі протипожежні заходи. Це означає, що на повен зріст постає проблема вогняної небезпеки. Небезпеки настільки великої, що пожежі в Олешківських пісках, які Ющенко особисто гасив у білій сорочці, здадуться нам дитячими забавками.

Причина п’ятиразового скорочення робочих годин проста — нічим платити зарплату. У багатих на ліс регіонах держлісгоспи мають прибуток від реалізації зрубаної деревини, у степу ж і лісостепу рубати просто нічого, насадження там не промислові, а захисні. У попередні роки гроші на «зеленого друга» півдня й сходу та лісозахисні заходи в усіх регіонах надавав бюджет. Позаторік, наприклад, на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у держлісфонді держбюджетом передбачалося 438 мільйонів гривень. Торік — 396 мільйонів.

Непродумані поспішні «реформи» загрожують знелісненням країни і закриттям підприємств. 
Фото Володимира ЗАЇКИ

Держбюджет-2016 спрямовує на ці потреби аж… 66 мільйонів. Математично грамотні читачі вже порахували, що цільове фінансування лісової галузі зменшилося за рік у шість разів. Але насправді зменшення набагато суттєвіше, і арифметика тут не зарадить.

Детальніше вивчення бюджетного розпису показує, що із цих передбачених мільйонів 63,3 — «витрати споживання». У перекладі на звичну мову це означає, що використати їх можна лише на фінансування бюджетних установ. Бюджетними ж у системі Держлісагентства є лише заповідники й національні природні парки. Я за них страшенно радий, бо вони отримають навіть більше коштів, ніж торік (56,3 мільйона), — правда, якщо не враховувати, що при перерахунку на долари маємо насправді зменшення.

А ось на решту (бюджетна стаття називається «витрати розвитку») залишається 1,7 мільйона гривень. Тоді як торік було 382,7 мільйона. Тож витрати на ведення лісового господарства — посадку нових лісів, відновлення зрубаних, догляд за лісом, протипожежні заходи, ведення обліку, планування тощо — зменшаться у 225 разів!

З одного котла?

Чому так сталося? Це питання варто вивчити під час службового розслідування спеціальної комісії Кабінету Міністрів. А тим часом негайно треба думати над сакраментальним «Що робити?». Держлісагентство звернулося з проханням до Прем’єр-міністра, Мінагрополітики (як головного розпорядника «лісових» коштів), Мінфіну й Комітету ВР з питань екологічної політики про надання 422,6 мільйона гривень. Інформація про це є на сайті Держлісу. Однак про те, скільки грошей просили держлісники до ухвалення головного бюджету країни, на цьому ресурсі немає.

Проте зміни до бюджету (якщо їх затвердить Мінфін і сприйме парламент) будуть ще не скоро. А зарплату треба платити вже вчора. Тому керівники МінАПП й Держлісагенства пропонують багатим лісгоспам позичити грошиків лісгоспам бідним. Поки що — на перший квартал. Це називається «поворотна фінансова допомога». Маневр непростий, виникає купа запитань. Наприклад, чи можна буде погасити борг за допомогою бюджетного фінансування? Перший заступник міністра АПП Ярослав Красносельський проблем тут не бачить. На його думку, коли настане час повертати борг, усі лісгоспи — і бідні, і багаті — з’єднають в єдине лісогосподарське підприємство, у межах якого всі взаєморозрахунки будуть проведені без проблем. Керівники Держлісагенства й МінАПП переконані, що такий суперлісгосп назавжди розв’яже усі проблеми державних лісів: і фінансові, й організаційні.

Добрими намірами...

Ідея створити суперлісгосп й надалі не набридати державі виклянчуваннями коштів на ведення лісового господарства на перший погляд приваблива. Понад це, вона начебто відповідає Коаліційній угоді, п. 5.2 якої передбачає «створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури, використавши досвід Польщі, Латвії та інших країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств».

Деталей в Коаліційній угоді не прописано. Але саме в них, як відомо, й ховається диявол. На думку Мінагрополітики й Держлісагентства, об’єднане підприємство має включати всі (це близько 300) лісгоспи і підпорядковуватися Держлісагентству. При цьому агентство твердо планує зберегти повноваження з управління майном і підбору кадрів для єдиного лісового підприємства.

Натомість опоненти Держлісагентства категорично проти ліквідації держлісгоспів як самостійних господарських одиниць. Вони пропонують створити об’єднання, до якого лісгоспи увійдуть як повноправні члени зі збереженням своєї самостійності. Головне — це об’єднання має бути незалежним від впливу чиновників, а контролювати його слід Наглядовій раді, яку сформує міністр АПП. Керівника об’єднання має призначати Кабмін через відкритий конкурс. І цей керівник, а не чиновники з Держлісагентсва, мусить повною мірою відповідати за управління довіреним йому державним майном та за підбір і розстановку кадрів.

Скорий поспіх — людям посміх

Профспілки, науковці, ветерани лісівничої справи висловилися проти розпочатої Держлісгоспом фактичної монополізації галузі. Деякі навіть заявили: мовляв, це перший крок до банкрутства і подальшої приватизації як майна лісових підприємств, так і (що набагато небезпечніше) самих лісів.

Чернігівська облрада на своїй сесії 18 грудня 2016 року ухвалила звернення до Президента, ВРУ та Кабміну. Визнаючи, що лісове господарство справді потребує системних змін, нинішню реформу облрада оцінює негативно. Зазначаючи зокрема, що вона спричинить погіршення соціально-економічного стану в регіонах, де основне джерело доходів — лісове господарство і деревообробна промисловість.

Надмірна квапливість, брак прозорості процесу змушують неабияк непокоїтися й міжнародних фахівців. Зокрема експерт програми FLEG II Михайло Попков зазначає, що існує чимало ризиків у разі поспіхом проведеної реформи. Так, витрати на ліквідацію існуючих 300 державних лісових підприємств і злиття їх у «мегалісгосп» (вихідна допомога скороченим співробітникам, компенсація відпусток, виплата боргів тощо) становитимуть близько 1,5 мільярда гривень. А загалом потенційні витрати на таке перетворення потребуватимуть 2,5—3 мільярдів гривень. Мільярди, які на сьогодні ніде узяти. Також не відомо, чи буде той «мегалісгосп» життєздатний з урахуванням того, що ставку рентної плати за спеціальне використання лісу збільшено з нового року на 26,5% (це означає, що за користування лісовими ресурсами люди заплатять удвічі більше). До того ж, Попков прогнозує додаткове зменшення доходів лісопідприємств через мораторій на експорт кругляку та (хоч як це парадоксально) наведення ладу на митниці.

Керівництво Держлісгоспу не погоджується з цими розрахунками, але жодних економічних викладок, жодних прорахунків свого варіанта реформи не показує. Також досі ніхто не бачив ні проекту статутних документів «мегалісгоспу», ні порядку передачі йому земель, ні правового механізму перерозподілу коштів між підрозділами цього монстра, ні порядку організації реалізації ним деревини тощо.

Експерти застерігають, що фінансові й організаційні ризики за умови поспішного, непродуманого, закритого способу реформування обернуться колапсом, втратою не лише керованості, а й кадрів, погіршенням стану лісів. Але процес і надалі рухається тими самими темпами і тим самим курсом. Голова Держлісагентства Олександр Ковальчук заявив, що бере на себе політичну відповідальність за обраний агентством і міністерством шлях реформи галузі. Ярослав Краснопольський запевнив, що цю відповідальність готовий розділити і міністр АПП Олексій Павленко.

Це додає честі цим політикам. Але від того, що хтось заплатить своєю кар’єрою за невиправні помилки, втіхи мало. Знищити ліс можна за рік. Ростити ж його треба 80 років, на що йде життя трьох поколінь.

Олег ЛИСТОПАД
6 лютого
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/lis-na-krayu-prirvi/