ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

07 березня 2016

Полиция "крышует" незаконную добычу янтаря на Житомирщине, - председатель сельсовета

Янтарокопатели сбежали от полиции ... на тракторе

Председатель сельсовета с.Белки Виталий Уманец Коростенского района Житомирской области утверждает, что полиция покрывает незаконную добычу янтаря в регионе.
Полиция "крышует" незаконную добычу янтаря на Житомирщине, - председатель сельсоветаМесто незаконной добычи янтаря в с.Белки
 
"В ночь с воскресенья на понедельник 06-07.03.2016 года люди на четырех авто с львовскими номерами + трактор копали в нашем селе янтарь. После вызова наряда полиции в понедельник утром все сели по машинам и уехали в неизвестном направлении, - утверждает он. - Вывод, что Коростенская полиция крышует добыча янтаря в нашем районе. Сразу же предупредили о сигнале. Что за лес начальнику коростинской полиции, что за янтарь, кажется, поступает регулярно".

Отметим, что злоумышленники скрылись через 10 минут после звонка в полицию, следовательно вероятно, что именно правоохранители предупредили добытчиков янтаря. К тому же, полиция не осуществила никаких попыток поймать их, хоть трактор - не слишком скоростное средство передвижения.
 
Напомним, накануне нового года задержан один из руководителей управления Службы безопасности Украины в Житомирской области по подозрению в организации незаконной добычи янтаря в Житомирской и Ровенской областях. Задержанный сотрудник СБУ из-за своих коррупционных связей в государственных и правоохранительных органах этих двух областей обеспечивал "крышу" другим членам преступной группировки.  Кроме того, спецслужащий фактически был основным звеном коррупционной схемы прикрытия незаконной добычи, транспортировки и контрабанды янтаря. По словам председателя Национального антикоррупционного бюро Артема Сытника, Генеральная прокуратура отказалась передать НАБУ материалы этого дела.

Жительница Кокшетау 12 лет проработала лесником



07.03.2016 21:08

Борьба с браконьерами и защита природы - профессиональная обязанность героини нашего следующего сюжета. Не женским делом занимается жительница Акмолинской области Евгения Светличная, двенадцать лет она бережет лес и диких животных.

Это здание особо дорого Евгении Светличной. В детстве в контору лесхоза она прибегала к родителям, бабушке и дедушке. И никто не удивился, что Женя тоже выбрала профессию лесника. Двенадцать лет назад здесь начался ее первый рабочий день.

Кушпай Муканов, директор Зерендинского филиала ГУ ГНПП «Кокшетау»

- Это, как бы сказать, мужская работа, но все тяжести ложатся на ее плечи, со всем заданиями, поручениями она справляется, в коллективе пользуется большим уважением, все ее ценят.

К мужскому делу Евгения относится по-женски - основательно. Начинала простым сотрудником, теперь отвечает за лесничество в Зерендинском районе. Оно считается показательным в национальном парке «Кокшетау». Работа не кабинетная, чаще на природе, на воздухе. Зима выдалась снежной, у лесников хлопот не мало. Деревья к лету подготовить, диких животных спасти от голода.

Евгения Светличная, старший мастер леса Зерендинского лесничества

-Снежный покров очень высокий в этом году, убирают засохшие деревья, чтобы наш лес радовал нас красивой зеленой кроной.

Евгения делится, здесь ей каждая береза и сосна знакома. Сюда она спешит в любую погоду. Родной лес радует и дарит хорошее настроение.

Евгения Светличная, старший мастер леса Зерендинского лесничества

- Нелегко работать, защищать лес и от пожаров, и от браконьеров, и от самовольных порубок, но это все близко к сердцу, все мне очень дорого, я люблю свою работу, и я хочу сохранить все это.

У Евгении Светличной двое сыновей. Она мечтает, что и они продолжат семейную династию, пойдут по стопам деда и ее родителей и тоже станут лесниками.

Авторы: Сауле Кусаинова, Анатолий Полянный, Евгений Шинкаренко

Для защитников Мариуполя на один из блокпостов доставили около 30 кубометров леса

Сегодня на один из блокпостов мариупольского направления была доставлена помощь. Как стало известно, прибыла она из Львовской области. Грузовики привезли около 30 кубометров леса для нужд военных. Каких конкретно, не уточнили.

З маленьких насінин виросте ліс



№8 від 04.03.2016

Ліс кожен розуміє по-різному. Для одних – це чудове місце відпочинку, а для інших (працівників лісового господарства) – це важка і клопітка праця. Праця лісівника починається зі збору лісового насіння, вирощування садівного матеріалу та створення лісових культур і продовжується протягом багатьох років, до того часу, поки посаджений ліс виросте.

Посадка лісових культур розпочинається з висаджування сіянців. Для створення штучних насаджень лісових культур необхідне високоякісне насіння, яке збирають з дерев, що вирізняються високою повнодеревністю стовбура, з гостроверхою кроною, тонкими добре розвиненими гілками. Хоча врожайність таких дерев нижча, але якість насіння краща, аніж у дерев, які мають рідкі та розлогі крони з товстим гіллям. Минулого року працівниками лісової охорони ДП «Бориспільський лісгосп» заготовлено 3081 кг лісового насіння, в тому числі дуба звичайного 2700 кг, яке планується використати у 2016 році для створення лісових культур шляхом висівання в розсадниках на базі лісництв на площі 0,321 га для отримання стандартного посадкового матеріалу для посадки лісових культур уже в 2017 році. В розсадниках лісництв у 2015 році вирощено 747 тисяч сіянців, які частково було використано для створення лісових культур восени 2015 року. Для проведення весняної лісокультурної кампанії 2016 року лісгосп повністю забезпечений посівним та посадковим матеріалом. Так, станом на 1.01.2016 року в лісгоспі в наявності 564 тисячі штук сіянців сосни звичайної, 86 тис. штук дуба звичайного, 22 тис. штук дуба північного та інших порід — 17 тис. штук ( всього 689 тис. штук).

Підготовлене до посіву лісове насіння висівається в лісових розсадниках, які призначені для вирощування посадкового матеріалу. Для забезпечення нормального росту сіянців необхідний своєчасний догляд за посівами. А це рихлення грунту до та після появи сходів, прополювання від бур’янів, притінення тендітних рослинок, проріджування, обробка від шкідників і хвороб та їх полив.

Лісові культури створюють на площах лісокультурного фонду, який складається зі зрубів минулого та поточного років. Існує два види створення лісових культур: посів лісового насіння і висадка 1-2-річних сіянців деревних порід, які вирощено в лісових розсадниках. Сіянці на лісокультурних площах висаджують вручну під меч Колесова. На 1 га висаджується 8 тисяч сіянців при ширині міжрядь 2,5 метрів та 3333 штук при 6-метрових міжряддях. Ширина міжрядь та кількість сіянців залежить від породи та типу умов для лісових рослин. Далі упродовж всього вегетаційного періоду потрібен догляд за лісовими культурами, що полягає у рихленні грунту культиваторами та знищенні бур’янів ручними інструментами або мотокущорізами. Якщо приживлюваність сіянців складає менше 85 %, проводиться доповнення лісових культур. Так у 2015 році у зв’язку із несприятливими погодними умовами таких лісових культур виявилось 180 га, їх було доповнено навесні 143 га та восени 37 га. Упродовж 2015 року було створено 84 га лісових культур, в тому числі шляхом посадки сіянців 64 га та посівом 20 га, проведено доглядів за лісовими культурами на площі 559 га. Всі лісокультурні та лісогосподарські заходи проводились у 2015 році та будуть проводитись у 2016 році за рахунок власних коштів підприємства, тобто фінансування з Державного бюджету України не передбачається. А для створення 1 га лісових культур необхідно витратити близько 4000 гривень (починаючи зі збору лісового насіння, вирощування посадкового матеріалу, підготовки грунту та ручної посадка лісових культур).

Зараз у ДП «Бориспільський лісгосп» розпочато лісокультурну кампанію. Для цього восени 2015 року було проведено підготовку грунту під посадку лісових культур на площі 40 га. Всього планується навесні 2016 року провести створення лісових культур на площі 51 га та підготовку грунту на площі 11 га. Також силами лісової охорони проведено збір шишок сосни звичайної в кількості 2000 кг. Для отримання насіння сосни буде проведено сушку шишок у стаціонарній шишкосушарці на базі Кийлівського лісництва. Це насіння буде використано для висіву в розсадниках навесні 2017 року.

Студенти Кременчуцького медичного коледжу саджатимуть ліс





Прес-служба Полтавського обласного Управління лісового та мисливського господарства повідомляє, що на Полтавщині стартувала весняна лісокультурна кампанія, до якої вже долучилися Новосанжарський, Миргородский, Полтавський, Диканський, Кремечуцький лісгоспи та Полтаваоблагроліс.

Зокрема, на території Кременчуцького лісового господарства планується провести доповнення лісових культур на площі близько 60 га та створення нових лісів на площі 37 га. До лісокультурних робіт залучили й молодь. За участю студентів Кременчуцького медичного коледжу буде проведена посадка лісу на площі 1 га та доповнення на площі 3 га.

Посадка та доповнення проводиться переважно сосною звичайною, але використовуються також сіянці дуба звичайного та червоного. Роботи ведуться механізованим способом з використанням посадкового матеріалу, вирощеного у розсадниках Кремечуцького лісгоспу.

Лісосмуги пиляють на дрова, бо вони нікому не належать — нардеп

Сьогодні, 17:35



Лісосмуги пиляють на дрова, бо вони нікому не належать — нардеп

На сьогодні в Україні фактично відсутні балансоутримувачі лісосмуг. Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook написав народний депутат, член Аграрного комітету Верховної Ради Олег Кулініч.

«Сталося так, що після проведення паювання земель сільськогосподарського призначення лісосмуги «зависли у повітрі». Держпідприємства сфери лісогосподарства відмовляються ставити лісосмуги на баланс, мовляв — це лишня морока. Інвентаризацію лісосмуг ніколи не проводили, тому статистика щодо їх площ різниться в Держгеокадастрі і Держагентстві лісових ресурсів», — підкреслює депутат.

З його слів, ця проблема вкрай актуальна для аграріїв, адже, з одного боку, лісосмуги захищають поля від ерозії, а з іншого боку — в разі розростання лісосмуг необхідно проводити їх вирубку, але не зрозуміло, до кого звертатись за відповідним дозволом.

«Для цього необхідно отримати «лісорубний квиток», залишається лише зрозуміти - в кого? Згідно з Лісовим кодексом, полезахисні лісосмуги відносяться до лісів, але ця процедура затяжна і, як показує практика, лісгосп не бажає цим займатись», — написав Олег Кулініч.

Депутат зазначає, що оскільки у лісосмуг нема власника, то зараз їх просто вирубують на дрова, особливо враховуючи підвищення тарифів на газове опалювання.

Кулініч додав, що наразі необхідно провести інвентаризацію лісосмуг та закріпити їх за власниками і користувачами, а також розробити нормативну базу щодо користування лісосмугами.

Деревообробники Прикарпаття вимагають негайно розшукати осіб, які причетні до замаху на директора “Вигодського лісгоспу”


Асоціація деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України обурена замахом на життя директора ДП “Вигодський лісгосп ” Олександра Матусевича.

Його скоїли 6 березня у місті Долина. Активісти вимагають від правоохоронців негайно розшукати та притягнути до відповідальності злочинців. Про це йдеться у повідомленні, яке з’явилося 7 березня на сторінці Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України у Facebook.

Асоціація вважає, що причиною замаху є професійна та громадянська позиція Матусевича щодо розпочатої урядом та його ставлеником у лісовому агенстві п. Ковальчуком реформи лісової галузі. Мовляв, вона має на меті ліквідацію лісгоспів та передачу контролю над лісами України ділкам і розвал деревообробної промисловості.

На сторінці йдеться, що цей процес розпочато у 2006 році, з ліквідації міністерства лісової промисловості та перетворення його у Комітет лісового господарства. Пізніше комітет реформували у агентство лісових ресурсів, а сьогодні перетворюють у “холдинг”. Лісгоспи ліквідовуються як юридичні одиниці, а все управління та кошти передаються до Києва. Це позбавляє лісогосподарників можливості виконувати свою основну функцію лісовідновлення та лісозбереження.

Проект згаданої “реформи” перетворює лісову галузь у приватну структуру і проштовхується всупереч обіцяній державній стратегії децентралізації та за умови категоричного несприйняття лісовиками деревообробниками і громадськістю, вважають представники асоціації.

“Вимагаємо від Президента України п. Порошенка та Прем’єр-міністра України п. Яценюка негайно скасувати антидержавну реформу лісової галузі , звільнити п. Ковальчука з посади керівника Державного агентства лісових ресурсів, припинити саботаж Закону про мараторій на вивіз круглого лісу за межі України та взяти під особистий контроль розслідування злочину проти депутата обласної Ради, директора ДП “Вигодський лісгосп” Олександра Матусевича. Рада Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України», – йдеться у повідомленні.


Розпочалася посадка лісу — гаряча пора для лісівників



Ось і починається весняна пора. Для одних – час зітхань та залицянь, для інших – початок копіткої роботи.

Так, працівники ДП «Ніжинський лісгосп» вже почали заходи з відновлення лісів. У цьому році планується посадити лісових насаджень на площі 160 га. Стовідсотково заліснюватимуться не тільки зруби минулого року, але й цьогорічні. Для того, щоб охопити такі території, було вирощено 1 млн 611 тис штук стандартних сіянців.

Те, що процес вирощування лісу — копітка й багаторічна праця, знають, мабуть, всі. А от те, що це неперервний процес, свідчать інші цифри. Аби в наступному році було чим відтворювати лісові насадження, працівники лісгоспу заготовили 17040 кг лісового насіння. Щоб зрозуміти об’єм робіт, додамо, що для цього обираються тільки плюсові й елітні дерева, насіння превіряється лісонасінневою інспекцією, якщо висновки задовільні – його висівають у постійні або тимчасові розсадники. Саме тут дбайливі руки доглядають за ним, із нетерпінням чекають на перші паростки. Через рік чи два сіянці викопують і висаджують вже на постійне місце, туди, де через роки зеленітиме густий молодняк. До речі, такі розсадники знаходяться в кожному лісництві!

Ось так, із року в рік, люди, які бережуть і примножують наші ліси, замикають, здавалося б, природний цикл своєю працею: із шишки — насінинка, потім — сіянець, далі — саджанець. І тільки через 81 рік сосна достигає своєї стиглості, а дуб — через 101.

Окрім основних лісоутворю­ючих порід, таких як сосна звичайна, ялина, дуб звичайний, вільха, липа, лісгоспом вирощується та реалізується садивно-декоративний матеріал (ялівець, туї, самшит та ін...), що може використовуватися як для озеленення адмінбудівель, так і для приватного сектору.

До речі, у цьому році буде додатково посаджено 5 га плантацій новорічних ялинок. Між іншим, у передноворічні свята в лісгоспі можна придбати не тільки зрубані зелені деревця, але й і в горщиках, які згодом висаджуються у грунт.

Приємно, що останнім часом все більше молоді долучається до процесу відновлення лісу. На базі Ніжинського лісгоспу створено два шкільних лісництва, Світанківське і Кобижчанське, вихованці яких не просто знають теорію, але й на практиці пізнають радість спілкування з природою.

Звичайно, ліси відновлювати потрібно, і робота вже ведеться. Але, на жаль, чи то у зв’язку із скрутною фінансово-економічною ситуацією, що склалася в країні, чи з якихось інших причин все частішають акти «лісового вандалізму». Так, незважаючи на цілодобову зайнятість лісової охорони, вирубуються дуби, підпалюється суха рослинність, вогонь від якої швидко розповсюджується та поглинає десятки га лісових насаджень, плюндруються рекреаційні зони. І вина тому – людський фактор. Як не прикро про це говорити, але висновок один – більшість живе за принципом «аби мені краще, а там – хоч трава не рости». Невже це справді вірно? Адже зберегти і примножити можливо тільки разом!

У воєнні роки ліс був порятунком для людей, у роки голодомору – годував, у період холодів – обігрівав. Та й сьогодні важко переоцінити його функцію у нашому житті. То чому ж ми ладні так просто його знищити?…. Доки зелені насадження належать державі, лісгоспи активно проводять лісовідновлювальні роботи, вирощують у декілька разів більше саджанців, ніж вирубують дерев. І так з року в рік. Якщо ж ліси перейдуть у приватні руки, хто захоче витрачати величезні суми на їх відновлення?

Тож з приходом весни починається гаряча пора, а це, як відомо, не тільки посадка лісу, але й підготовка до пожежонебезпечного періоду. Так, створюються мінералізовані смуги, посилюється лісова охорона, ведеться підготовча робота із технічними засобами. На цей час забороняється відвідування лісу неслужбовим транспортом, та це не означає, що в ліс – ні ногою. Будь ласка, відпочивайте, насолоджуйтеся цілющим подихом природи, але у спеціально відведених місцях – рекреаційних пунктах, які оснащені всім необхідним для повноцінного проведення часу.

Тож шановні любителі флори та фауни! Будьмо свідомими й збережімо ліс разом!!!

Юлія СТРІЛЕЦЬ, ДП «Ніжинський лісгосп»

Випал трави - державне лихо!

Стаття з випуску № 19-20 від 2016-03-03

Ось і завершилася зима, і природа пробуджується зі сну. Починаються весняно-польові роботи. Дуже прикро, що в останній час до нас прийшла вельми шкідлива звичка наших східних сусідів – випалювати минулорічну траву. Здається, добрий намір – усунути стару траву та дати можливість новій порослі пробитись із землі. Але чи задумувався хто-небудь із вас: що ж насправді відбувається?

Внаслідок спалювання сухої трави порушують ґрунтотворні процеси та сприяє збільшенню забур’яненості грунтів і колоній мурашників, чим втрачається їхня родючість, вигоряє коренева система всього трав’яного покриву, і все це дає непоправної шкоди тваринному світові – гинуть молоді виводки зайців, кабанів і їжаків, знищуються яйцекладки куріпок, жайворонків, інших птахів.

Непоправність шкоди для землі від випалів трави навіть важко передати.
Грунтовий покрив і підстилка – це сорочка землі. Що відбувається з нашим тілом, не прикритим від сонця сорочкою?

Отож нагадуємо, що в пожежонебезпечний період, який орієнтовно триває з 1 квітня по 30 жовтня, не дозволяється розкладати вогнища, випалювати суху траву на сільськогосподарських угіддях, курити за межами спеціально відведених для куріння місць, кидати не загашені сірники. На порушників пожежної безпеки складатимуть протоколи про порушення вимог лісового законодавства і накладатимуть штрафи, передбачені ст. 77 «Порушення правил пожежної безпеки в лісах» Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі: на громадян від 1 до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На якій землі і в яких кліматичних умовах будемо жити ми і наступні покоління, у великій мірі залежить від кожного з нас, від нашої небайдужості і від нашого ставлення до самовільних підпалів трави.

І сам Бог нас кличе дбайливо ставитись до створення Ним світу.

Григорій МОРОЗ, інженер охорони та захисту лісу ДП «Жовківський лісгосп».

На срібній землі тотально нищать ліси (ВІДЕО)

7 березня 2016 р., 19:00

Проблему показали всій Україні.

Жахливу картину зрубаних лісів на Закарпатті показали у випуску "Фактів" на ІСТV.

Проблему взялися детально вивчати журналісти. Деталі - у відео.


Опубликовано: 6 мар. 2016 г.

На Закарпатті винищують національне багатство. Звісно контрабандно. І ясно, що під прикриттям. Хто рубить ліс під корінь, злочинні схеми розслідувала Катерина Зінов’єва.

На Закарпатье истребляют национальное богатство. Конечно контрабандно. И ясно, что под прикрытием. Кто рубит лес под корень, преступные схемы расследовала Екатерина Зиновьева.

"Факти тижня з Оксаною Соколовою" - завжди свіжий і гострий погляд на життя в країні та у світі.
06.03.2016

Официальный сайт "Фактів тижня": http://faktu-week.ictv.ua/
Подписывайтесь на канал: http://www.youtube.com/channel/UCG26b...
Факти тижня от ICTV на Facebook - https://www.facebook.com/faktyweek
ICTV ONLINE http://ictv.ua/ua/index/online