ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 березня 2016

Як закарпатці "висмоктують" сік із берез

На Закарпатті розпочався сезон збору березового соку
12 березня 2016, 15:19 



Як інформує Depo.Закарпаття, люди знаючі кажуть, що найперше у лісі слід шукати берези, діаметр стовбура яких перевищує 30 см і котрим понад 30 років. При цьому, чим товстіший стовбур, старіше дерево — тим краще і для збирання соку, і для самої берези.

У жодному разі не можна збирати сік з молодих дерев, бо ранки на них погано зростаються, дерево може загинути. Отвір краще робити з північного боку дерева. Дехто робить його на висоті 0,5 метра, бо це найзручніше та й банку легше підставити. Але на висоті 1,5 метра від землі сік буде смачнішим. Збирати свіжий березовий сік краще у скляну банку з широким горлом. Пластикові пляшки для цього не годяться, бо додають березовому соку неприємного присмаку. Також не можна брати сік з тих дерев, що ростуть поруч з автодорогою. Такі берези увібрали в себе шкідливі речовини.



За день з одної берези можна зібрати не більше 3 л соку. За 6 годин 3-літрова банка має наповнитися. Після закінчення збору треба вийняти трубочку, а отвір необхідно обов’язково замастити мохом, закрити дерев’яним кілочком або замазати "рану" садовим варом. Тоді дерево вбережеться від ушкоджень. Збирання ж більшої кількості березового соку (4—5 літрів) виснажить дерево, й воно може засохнути. Одну берізку можна "експлуатувати" до 10 років.



Правда, варто пам'ятати, що підсочування беріз без відповідних на те дозволів є порушенням природоохоронного законодавства і карається штрафами, залежно від діаметру пошкодженого дерева та його стану – від 11-ти до 3-х тисяч гривень. Не забудьте взяти дозвіл у місцевої влади.

Відбулась нарада з питань підготовки до пожежонебезпечного періоду 2016 року

12.03.2016

11 березня 2016 року у приміщенні Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства відбулась спільна нарада з питань протипожежного стану лісів та недопущення спалювання сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях за участі першого заступника начальника управління - головного лісничого Львівського ОУЛМГ Целеня Я.П., заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Глобенка В.А., заступника начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Стрищака В.І. та постійних лісокористувачів області (лісогосподарських підприємств Львівського ОУЛМГ, ОКСЛГП «Галсільліс», Львівського військового лісокомбінату, військових лісгоспів, Яворівського НПП, Природного заповідника «Розточчя», Страдчанського навчального виробничого лісокомбінату).

На нараді обговорювались питання підготовки до пожежонебезпечного періоду 2016 року, які включають в себе розробку і затвердження в райдержадміністраціях мобілізаційно-оперативних планів ліквідації лісових пожеж на основі яких визначається порядок взаємодії органів управління у разі виникнення лісових пожеж, необхідність створення на підприємствах добровільних пожежних дружин, укомплектування опорних пунктів та лісопожежних станцій засобами пожежегасіння та приведення в діючий стан пожежної техніки, доступність під’їзних шляхів до лісових масивів та водоймищ, проведення спільних рейдів з виявлення порушників правил пожежної безпеки. З метою недопущення випалювання населенням сухої рослинності на полях, які є причиною наступного загорання у лісових масивах, було акцентовано увагу учасників наради на співпрацю лісокористувачів з органами місцевого самоврядування. Тільки тісна співпраця державної лісової охорони, підрозділів Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, поліції, активна позиція громадських організацій та населення дозволить мінімізувати виникнення лісових пожеж.

За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків Кодексом України «Про адміністративні правопорушення» передбачено накладення штрафу для громадян від 170 до 340 грн, а для посадових осіб від 850 до 1190 грн.

Відділ охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ

Волинські лісівники готові до пожежонебезпечного сезону

12.03.2016



З 1 по 4 березня 2016 року працівниками Управління ДСНС України у Волинській області та обласного управління лісового та мисливського господарства булаздійснена перевірка готовності всіх лісових господарств Волині до цьогорічного пожежонебезпечного періоду. Під час перевірки основна увагазверталася на організаційні та планові заходи лісогосподарських підприємств, організацію чергувань в лісгоспах та лісництвах, технічний станпожежної техніки та обладнання для гасіння лісових пожеж, комплектацію лісопожежних станцій і пунктів скупчення протипожежним інвентарем.



На сьогодні в лісогосподарських підприємствах обласного управління нараховується 18 лісопожежних станцій, на яких зосереджено 42 відомчихпожежних автомобіля, 13 пожежних автомобілів підприємства орендують на пожежонебезпечний період у місцевих пожежних підрозділів, 31мотопомпа, понад 20 цистерн для підвозу води, 4 лісопожежні модулі та інша пристосована для гасіння пожеж техніка та реманент. Окрім того, у кожному лісництві створені та укомплектовані необхідним реманентом пункти .

Окремі недоліки відразу усувалися на місці. По завершенні перевірки спеціалісти управління ДСНС зробили висновок про те, щолісогосподарські підприємства Волинського ОУЛМГ готові до пожежонебезпечного періоду.

За інформацією головного спеціаліста сектору з охорони та захисту лісу Петра Романухи, планується проведення спільних пожежно-тактичних навчань з метою відпрацювання взаємодії працівників державної лісової охорони та підрозділів управління ДСНС по гасінню великих лісових пожеж.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ

Відбулося засідання Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва України при Відділенні загальної біології Національної академії наук України

12.03.2016



Організаторами заходу виступали УкрНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького (м. Харків) та ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України.

Базовою установою Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва при Відділенні загальної біології НАН України є Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького До складу Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва залучено фахівців з провідних наукових установ, освітніх закладів та інших відповідних установ міністерств і відомств України, серед яких Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка (м. Київ), Інститут географії (м. Київ), Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного(м. Київ), ДНУ «Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу», Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Національний лісотехнічний університет України (м. Львів), Житомирський національний агроекологічний університет (м. Житомир), Інститут географії НАН України (м. Київ), Сумський національний аграрний університет (м. Суми), Державне агентство лісових ресурсів України, Виробниче об’єднання «Укрдержліспроект», Український науково-дослiдний iнститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака, Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» (м. Київ) та інші.

Відкрив засідання голова Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва України, директор УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, член-кореспондент НААН України, професор Віктор Ткач.

У рамках заходу було заслухано доповіді директора Інституту географії, академіка НАН України Леоніда Руденка щодо Українських орієнтирів сталого розвитку і ролі лісів у його забезпеченні, а також проректора з наукової роботи НЛТУ України, професора Григорія Криницькогощодо Концептуальних засад запровадження наближеного до природи лісівництва в Україні.

У своїй доповіді академік Леонід Руденко відзначив, що сталий розвиток держави неможливий без сталого розвитку лісів. В усьому світі ліси розглядаються в рамках декількох аспектів сталого розвитку. Це стосується подолання бідності, збереження біорізноманіття, адаптації до змін клімату, енергоефективності. Ліси та лісове господарство є важливим елементом планів землекористування в більшості розвинених країн світу. Проте в нашій державі до цього часу немає Концепції, Стратегії і Плану дій щодо переходу до сталого розвитку.



Професор Григорій Криницький акцентував увагу на актуальних проблемах запровадження нової системи лісогосподарювання – наближеного до природи лісівництва – системи організації і ведення лісового господарства, яка забезпечує безперервне відтворення і формування лісостанів, максимально подібних до природних за структурою і генезисом, і зумовлює на лісових ділянках постійну наявність деревостану на різних стадіях розвитку і на різних рівнях вертикальних та горизонтальних зв'язків.

У ході наради відбулися конструктивні діалоги щодо сталого розвитку держави й ролі лісів у його забезпеченні та концептуальних засад запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва.

Н. Висоцька, перший заступник директора УкрНДІЛГА

Незаконний видобуток бурштину. Масштаб катастрофи не піддається осмисленню. ФОТО



Масштаб катастрофи банально не піддається осмисленню.
Цілі райони. Десятки тисяч людей. Сотні гектарів знищеного лісу. Десятки мільйонів доларів, що пропорційно і рівномірно осідають в кишенях копачів в Сарнах чи Маневичах, перекупщиків в Луцьку та Рівному, в генеральских кишенях у Києві та Житомирі. В кишенях європейської мафії, адже більшість бурштину їде контрабасом на експорт...
І для того щоб це якось вирішити і впорядкувати - на Полісся треба заводити не роти міліції особливого призначення (екс-беркут, добробати), а механізовані бригади. З комендатським часом і жорсткою відповідальністю за незаконний видобуток, з реальними посадками. З стрільбою на ураження, при необхідності. Готуватись до бунтів і заворушень в поліських районах. І паралельно розробляти законні механізми видобутку. Бо Полісся у нас не буде. Буде місячний ландшафт, знищена екосистема і відсутність влади.
Влада копачів.
Силовики на місцях куплені.
На будь-що є свій цінник. Забрати конфісковану помпу - Х00$, забрати затриману буханку - Х00$. Поліські менти у вільний від роботи час, і не тільки, самі миють. Їхні діти миють. Родичі миють. Усі миють.
За день можна намити кілька зарплат, якщо повезе. Можна намити на гелендеваген, якщо повезе.
Ті хто ще не копають - мріють копати. "Попасти в бригаду".
Тут є усе - романтика бурштинової лихорадки, великі гроші, мафія, зброя, вбивства. Ціла індустрія.
По факту цілі райони Полісся не ходять у школу з початкових класів.
Тут є свої герої та антигерої. Васька, який в свої 16 накопав на двухсотий лендкрузер, правда розбив його на минулих вихідних під клубом. Київські зальотні, силовики, які забрали пару десятків кілограм бурштину прямо в лісі, минулого місяця.
Блокпости, зброя, розвідка...
На клондайках можна зустріти людей віком від 8 до 80 років. Кожен з них оплачує своє право копати. День роботи помпи коштує пару сотень доларів.
У липні 2015 Порошенко дав силовикам два тижні для ліквідації "кришування" незаконного видобутку бурштину. По факту - масштаби видобутку тільки зросли.


Roman Sinicyn

http://uainfo.org/blognews/1457789123-nezakonniy-vidobutok-burshtinu-masshtab-katastrofi-ne-piddaetsya.html

Аби вберегти наші ліси від пожеж



Березень 11, 2016

11 березня, у Новій Каховці, у малій залі засідань виконкому, під головуванням заступника міського голови Сергія Давидюка, відбулось чергове засідання міської комісії з питань НС та ЦЗН.

Одним з питань, які розглянула комісія, були пожежі в природних екосистемах, які трапилися на території міської ради впродовж минулого року.

З цього питання доповів начальник Новокаховського МВ ГУДСНС України у Херсонській області Андрій Кривошеєв.

За його словами, впродовж минулого року на території міської ради виникло 154 пожежі, з яких у природних екосистемах – 89 пожеж, що складає 57,8 % від загальної кількості.

Аналіз причин, через які виникають пожежі, дозволяє говорити, що переважна їх кількість є наслідком необережного поводження з вогнем та дитячих пустощів з вогнем, – наголосив Андрій Олексійович. – Такі пожежі не несуть матеріальних збитків, але, по-перше: для ліквідації пожежні підрозділи витрачають паливо та час, по-друге – є ймовірність, що через таку незначну пожежу може виникнути загроза загоряння чогось серйознішого та, по-третє, в той час, як буде ліквідовуватись пожежа (сміття або трава) може зародитися ще одна, на яку потрібно як найшвидше прибути.

З метою забезпечення на території Новокаховської міської ради протипожежних заходів під час пожежонебезпечного періоду у 2016 році, Новокаховський МВ ГУДСНС вийшов з наступними пропозиціями:

Головам селищних, сільських та міських рад, державній екологічній інспекції., активізувати роботи з контролю за:
  • дотриманням вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства підприємствами і населенням щодо заборони спалювання на сільгоспугіддях, присадибних ділянках і приватних територіях залишків рослинності, сухої трави та сміття. Порушників у встановленому порядку притягувати до відповідальності відповідно до законодавства;
  • розчищенням від сухої трави та сухостою ділянок місцевості, що прилягають до населених пунктів і потенційно небезпечних об’єктів та розташованих уздовж доріг;
  • станом пожежної небезпеки;
  • виконанням заходів в рекреаційних зонах, відведених для відпочинку громадян;
  • виконанням заходів на санкціонованих і тимчасово утворених сміттєзвалищах, визначити відповідальних за території на яких вони розташовані, а також організації, що накопичують побутові і виробничі відходи в цих місцях, та покласти на них завдання щодо проведення заходів по безпечному їх утриманню і ліквідації загорань;
  • вжиттям невідкладних заходів щодо ліквідації тимчасово утворених і стихійних сміттєзвалищ;
  • протипожежним захистом сміттєзвалищ, не допускати спалювання сміття і побутових відходів на них, у випадку виникнення загорань забезпечити їх негайне гасіння;
  • створить резервний ПММ для цілей пожежогасіння в екосистемах.
  1. Лісничим Корсунського та Новокаховського лісництвам ДП «Каховське лісове господарство»:
  • поновити мінералізовані смуги та протипожежні прокоси;
  • в лісових насадженнях на видних місцях встановити попереджувальні знаки та влаштувати місця для відпочиваючих;
  • постійно проводити чистку лісових насаджень від сухих гілок та сміття;
  • проводити роз’яснювальну роботу серед населення щодо обережного поводження з вогнем;
  • організувати патрулювання лісових насаджень, які частіше відвідують мешканці;
  • створить резервний ПММ для цілей пожежогасіння в екосистемах.
  1. Начальнику управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради, начальнику Новокаховського МВ Головного управління ДСНС у Херсонській області організувати із залученням засобів масової інформації проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо правил поведінки у пожежонебезпечний період та недопущення розпалювання вогню в місцях, прилеглих до лісових масивів і лісопаркових зон.

Проект рішення Всеукраїнського круглого столу «Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?

Проект
РІШЕННЯ
Всеукраїнського круглого столу
«Правовий режим полезахисних лісових смуг. Хто реальний господар?»
(Київ, 11 березня 2016 року)

11 березня 2016 року в м. Києві Навчально-науковим інститутом лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України на базі кафедр лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів та кафедри дендрології і лісової селекції, громадською організацією «Незалежне експертне партнерство» проведено Всеукраїнський круглий стіл, на якому обговорювались актуальні проблеми полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативного забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, збереження, охорони та ведення господарства в полезахисних лісових смугах.

У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України, відповідальні працівники секретаріатів комітетів Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин; представники Міністерства аграрної політики і продовольства України; Міністерства екології і природних ресурсів України; Міністерства юстиції України; Державного агентства лісових ресурсів України; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; керівники департаментів агропромислового розвитку та екології обласних державних адміністрацій; представники громадської спілки "Аграрний союз України"; асоціації фермерів та приватних землевласників; асоціації сільських та селищних Рад; Світового банку; міжнародних організацій; науковці, освітяни та представники засобів масової інформації. Учасники круглого столу представили різні точки зору на сучасний стан полезахисного лісорозведення, законодавчо-нормативне забезпечення імплементації Концепції розвитку агролісомеліорації в Україні, лісомеліоративної освіти і науки.
У результаті обговорення наукових доповідей, обміну думками з проблем полезахисного лісорозведення, сталого розвитку аграрного сектору, учасники круглого столу приймають наступні рекомендації:

1. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, комітетам Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань аграрної політики та земельних відносин законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг, як основних засобів сільськогосподарського виробництва та статус земель під ними.

2. Порушити клопотання перед Кабінетом Міністрів України (Міністерством фінансів України) при підготовці Бюджетного Кодексу на 2016-2017 рік і узгодженні його з відповідними комітетами Верховної Ради передбачити виділення необхідних коштів на потреби полезахисного та захисного лісорозведення.

3. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і продовольства України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у процесі розвитку ринку землі передбачити механізми збереження полезахисних смуг, без права зміни цільового призначення земель під ними.

4. Просити Міністерство юстиції, Державне агентство лісових ресурсів України, комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи внести зміни до Кримінального кодексу України, в яких передбачити кримінальну відповідальність за збереження та переробку нелегально заготовленої деревини.

5. Запропонувати обласним державним адміністраціям (ОДА), територіальним органам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України вирішити питання щодо закріплення полезахисних смуг:
– площею до 5 га – за фермерськими господарствами;
– в областях, де створені агролісгоспи – за даними лісгоспами;
– надати право місцевим громадам, створеним відповідно до рішення про децентралізацію влади, на передачу в довгострокову оренду полезахисних смуг землекористувачам.

6. Розробити нормативно-правову базу щодо використання та здійснення лісогосподарських заходів у полезахисних лісових смугах, які можуть виконувати створені відповідні госпрозрахункові підрозділи в сільськогосподарських підприємствах (як варіант, комунальні – на рівні районів), або шляхом укладання угод з держлісгоспами, що забезпечить виконання всіх обов’язкових заходів охорони, збереження та догляду за ними.

7. Запропонувати ОДА ввести в штатний розпис департаментів агропромислового розвитку спеціалістів з питань агролісомеліорації. Покласти на них координацію охорони, збереження та догляду за полезахисними лісовими смугами в області.

8. Запропонувати Міністерству аграрної політики і продовольства України внести зміни в «Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки», в яких передбачити питання захисту земель від водної та вітрової ерозії й розвиток полезахисного лісорозведення, як одного з основних елементів захисту сільськогосподарських угідь.

9. Запропонувати Міністерству екології і природних ресурсів України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до Земельного кодексу України ст. 209 щодо можливості використання коштів, отриманих за зміну цільового призначення земель, на проведення інвентаризації полезахисних лісових смуг.

10. До визначеності статусу земель, зайнятих під полезахисними лісовими смугами, обласним державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, екологічній інспекції посилити охорону захисних лісових насаджень від самовільного вирубування та пошкодження.

11. Міністерству аграрної політики і продовольства України, Державному агентству лісових ресурсів України під час термінової розробки Державної програми “Ліси України до 2020р.”, врахувати рекомендації цього круглого столу щодо реалізації довгострокових основних напрямів, обсягів і державного фінансового забезпечення розвитку полезахисного та захисного лісорозведення із урахуванням міжнародних зобов’язань України.

12. Рекомендувати науковим центрам Національної академії аграрних наук України та Міністерства освіти і науки України (УкрНДІЛГА, НЛТУ України, НУБіП України тощо) під час опрацювання перспективних планів наукової роботи врахувати необхідність комплексного вирішення питань розвитку захисного лісорозведення, пов’язаних із створенням, реконструкцією, збереженням, охороною та веденням господарства в полезахисних лісових смугах та інших захисних насадженнях.

13. Вважати пріоритетними дослідження із розробки наукових біоекологічних і технологічних основ полезахисного лісорозведення. З метою ефективної діяльності агролісомеліоративної служби забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців-агролісомеліораторів.

14. Рекомендувати вищим навчальним закладам, які готують фахівців зі спеціальностей лісове господарство, агрономія, геодезія та землеустрій передбачити вивчення дисциплін агролісомеліоративного спрямування з віднесенням їх до блоку нормативних.

15. Систематично проводити агролісомеліоративний моніторинг лісоаграрних ландшафтів, який неодмінно має бути складовою державного екологічного моніторингу України.

16. Науковим установам і навчальним закладам, які займаються питаннями агролісомеліоративного спрямування, розробити для потреб виробництва науково-консультаційні, інформаційні та методичні рекомендації з питань захисного лісорозведення.

17. До засобів масової інформації - поінформувати широкі верстви населення про результати та рішення Всеукраїнського круглого столу.

18. Ініціативній групі з організації Всеукраїнського круглого столу до 20.03.2016 року узагальнити надані пропозиції та направити їх відповідним міністерствам, відомствам та ОДА.

Голова Оргкомітету, професор П. Лакида
Секретар, доцент В. Малюга

О внесении изменений в приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 27 февраля 2012 года N 86

О внесении изменений в приказ Министерства аграрной политики и продовольствия Украины от 27 февраля 2012 года N 86

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 10.02.2016 № 37

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.02.2016
м. Київ
N 37
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
01 березня 2016 р. за N 316/28446

Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86

Відповідно до пункту 18 частини другої статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункту 1 параграфа 37 глави 3 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року N 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року N 1156), та пункту 3 розділу III Схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року N 442,
НАКАЗУЮ:
1) пункт 2 виключити.
У зв'язку з цим пункти 3 - 8 вважати відповідно пунктами 2 - 7;
2) у пункті 2:
слова "Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України" замінити словами "Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів";
слова "Державного агентства земельних ресурсів України," виключити;
слова "та Державної інспекції сільського господарства України" виключити.
2. Затвердити Зміни до розділу I Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2012 року за N 415/20728 (далі - Зміни), що додаються.
3. Департаменту правової та законопроектної роботи забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзацу четвертого підпункту 2 пункту 1 наказу та абзацу четвертого пункту 1, пункту 3 Змін, які набирають чинності після завершення заходів, пов'язаних з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства України.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Гребенюк І. І.

Міністр
О. М. Павленко

Зміни
до розділу I Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України

1. В абзаці другому пункту 1.1:
слова "Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України" замінити словами "Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів";
слова "Державним агентством земельних ресурсів України," виключити;
слова "та Державної інспекції сільського господарства України" виключити.
2. Пункт 1.3 викласти в такій редакції:
"1.3. Відповідальними за взаємодію з ЦОВВ в Міністерстві є:
1) Департамент тваринництва - з Державним агентством рибного господарства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в галузі ветеринарної медицини, у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, Державним агентством лісових ресурсів України у сфері мисливського господарства;
2) Департамент землеробства та технічної політики в АПК - з Державним агентством лісових ресурсів України у сфері лісового господарства, Державною інспекцією сільського господарства України, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин;
3) Департамент продовольства - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;
4) Департамент стратегії та економічного розвитку - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, і рекламу в цій сфері, дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
5) Департамент фінансово-кредитної політики - з ЦОВВ з питань бюджетного планування та фінансування;
6) Департамент науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;
7) Відділ міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів в АПК - з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сферах ринкового та метрологічного нагляду.".
3. У підпункті 2 пункту 1.3 слова "Державною інспекцією сільського господарства України" виключити.

Заступник директора Департаменту
правової та законопроектної роботи
М. Ю. Дорофеєв

За добу на Прикарпатті зловмисники вирубали ліс на суму понад 50 тисяч гривень



За останню добу на Косівщині, у Верховинському та Богородчанському районах зафіксовані випадки незаконної вирубки лісу. Заподіяна зловмисниками шкода становить понад 50 тисяч гривень.

Зокрема, встановлено, що самовільну порубку в селі Яблунька, урочище “Заломище” Богородчанського району здійснив 20-річний житель цього ж села. Він вчинив незаконну рубку 4 дерев породи ялина, завдавши місцевому лісництву збитків понад 23 тисячі гривень. На Верховинщині 8 дерев породисмерека загальною кубомасою 3,24 м. куб на власний розсуд зрубав 23-річний житель району. В результаті порубки завдано шкоди на суму близько2 0 тисяч гривень. В Косівському районі зафіксовано два факти незаконної порубки лісу. Перший випадок стався в Нижньоберезівському лісництві, де 37-річний житель села Космач здійснив самовільну рубку 3- х дерев породиялиця, завдавши збитків на суму понад 7 тисяч гривень. В іншому випадку 47-річний місцевий чоловік в лісовому масиві в селі Вербовець незаконно вирубав 2 смереки, інформуєСектор комунікації Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Як з’ясувалося, правопорушники мали на меті продати деревину як будівельний матеріал. Цю лісопродукцію у них вилучено та повернуто на зберігання у лісові господарства.

В діях зловмисників вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу). Санкція статті передбачає покарання штрафом від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого.

12 Бер, 2016 19:05

На Житомирщині масово всихають хвойні насадження

09:44    12.03.2016



На Житомирщині масово всихають хвойні насадження. До того ж лісівники помітили, що характер протікання хвороби відмінний від відомого раніше, властивого для кореневої губки. Науковці наразі лише розводять руками та інших порад, як вчасно прибирати хворі дерева та створювати стійкі до хвороб насадження, - не дають.

«Нам, лісівникам, ця проблема болить більше, ніж будь-кому, - не стримує емоцій головний лісничий Городницького лісгоспу Леонтій Валєнкевич. – Ви уявляєте, як то: бачити, що насадження вмирають передчасно, не досягши віку стиглості, вмирають дуже швидко, втрачаючи економічну цінність. Ми ледь встигаємо прибирати хворі екземпляри, аби деревина не пропала зовсім та аби не допустити розповсюдження шкідника, а нам ще й повсякчас дорікають, що ми безжально знищуємо ліси. Та нам душа болить від того, що ми бачимо щодня!»

«Он погляньте зліва осередок всихання, а ось і з правого боку ділянка уражена,- ледь встигає Леонтій Михайлович показати нам проблемні квартали, поки ми їдемо УАЗиком лісовою дорогою. – Хвороба прогресує настільки швидко, що нерідко трапляються випадки, коли ми виявляємо осередки хворого лісу, проводимо обстеження, відводимо в рубку, а поки ці рубки проводяться, то виявляється, що площа ураження значно збільшилася і потрібно обстежувати знову.»

«Хвороба дійсно поширюється надзвичайно швидко, - підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. – Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році – їх ми нарахували близько 10. В 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.»

Основна гіпотеза, яку висувають науковці, щодо причин всихання говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.

«Самка короїда – дуже плодюча,- продовжує Олександр Григорович, - вона має два основних покоління та сестринське, тобто може заселяти дерева як навесні так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоби вчасно виявляти уражені дерева та вчасно їх прибирати, обов’язково при цьому спалюючи порубкові рештки. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.»

«Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, - веде далі Леонтій Валенкевич. - Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні рубки до того, поки деревина не втратить свою ділову цінність. Бо якщо стовбур дерева посиніє – його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрати несе не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини у 8-9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.

В цьому році в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні рубки 69 гектарів всихаючих хвойних насаджень.

«Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, зауважує головний лісничий підприємства, - адже на цих територіях ми не можемо проводити рубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни – важко спрогнозувати наскільки пошириться хвороба».

Якщо з причинами всихання науковці якось визначилися, то з методами боротьби з цією хворобою поки що сутужно. Залишається лише сподіватися, що природа сама втрутиться в цей процес і чи то рослини пристосуються до нових кліматичних умов та не будуть ослаблюватися, чи, можливо, під впливом якихось факторів шкідники не матимуть таких сприятливих умов для розмноження – і хвороба відступить.

www.0412.ua
http://www.0412.ua/news/1152489

Ще раз про всихання хвойних

12.03.2016


           



DSC_1298

           

            Те, що на Житомирщині масово всихають хвойні насадження – уже не новина. До того ж лісівники помітили, що характер протікання хвороби відмінний від відомого раніше, властивого для кореневої губки. Науковці наразі лише розводять руками та інших порад, як вчасно прибирати хворі дерева та створювати стійкі до хвороб насадження, - не дають.
«Нам, лісівникам, ця проблема болить більше, ніж будь-кому, - не стримує емоцій головний лісничий Городницького лісгоспу ЛеонтійВалєнкевич. – Ви уявляєте, як то: бачити, що насадження вмирають передчасно, не досягши віку стиглості, вмирають дуже швидко, втрачаючи економічну цінність. Ми ледь встигаємо прибирати хворі екземпляри, аби деревина не пропала зовсім та аби не допустити розповсюдження шкідника, а нам ще й повсякчас дорікають, що ми безжально знищуємо ліси. Та нам душа болить від того, що ми бачимо щодня!»
 «Хвороба дійсно поширюється надзвичайно швидко, - підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. – Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році – їх ми нарахували близько 10. У 2012 році цих осередків було близько 100, в 2014 – понад 1000, а на сьогодні  - їх маємо більше 10 000. І це дуже умовно, адже провести облік всіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.» 
Основна гіпотеза, яку висувають науковці, щодо причин всихання говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі  і є причиною «посиніння» деревини.
«Самка короїда – дуже плодюча,-  продовжує Олександр Григорович, - вона має два основних покоління та сестринське, тобто може заселяти дерева як навесні, так і кілька разів упродовж літа. Тому основна рекомендація лісівникам щодо способів боротьби з розповсюдженням хвороби полягає в тому, щоб вчасно виявляти уражені дерева та вчасно їх прибирати, обов’язково при цьому спалюючи порубкові рештки. Якщо ж не провести санітарні рубки в зимовий період – то в квітні-травні шкідники вилітають, заселяють нові території, і площа уражених насаджень таким чином відразу збільшується в 3-4 рази.»
«Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, -  веде далі Леонтій Валенкевич. - Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні рубки до того, поки деревина не втратить свою ділову цінність. Бо якщо стовбур дерева посиніє – його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрати несе не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини у 8-9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.
У цьому році в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні рубки 69 гектарів всихаючих хвойних насаджень.
«Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, зауважує головний лісничий підприємства, - адже на цих територіях ми не можемо проводити рубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни – важко спрогнозувати наскільки пошириться хвороба».
Якщо з причинами всихання науковці якось визначилися, то з методами боротьби з цією хворобою поки що сутужно. Залишається лише сподіватися, що природа сама втрутиться в цей процес і чи то рослини пристосуються до нових кліматичних умов та не будуть ослаблюватися, чи, можливо, під впливом якихось факторів шкідники не матимуть таких сприятливих умов для розмноження – і хвороба відступить.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ