ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 березня 2016

Функціонування полезахисних лісових смуг потребує зміни законодавчої бази

11 березня в університеті розпочав свою роботу всеукраїнський круглий стіл, присвячений обговоренню правового режиму полезахисних лісових смуг. 

На запрошення організаторів – ННІ лісового і садово-паркового господарства, кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів, кафедри дендрології та лісової селекції, ГО «Незалежне експертне партнерство» – участь у ньому взяли науковці, викладачі, представники профільного міністерства, обласних державних адміністрацій, обласних управлінь лісового і мисливського господарства Держлісагентства України, Асоціації сільських і селищних рад, Асоціації фермерів, авторитетних ЗМІ та виробничники. Під час доповідей і фахової дискусії вони спробували знайти відповідь на нагальне запитання, хто реальний господар полезахисних лісових смуг? 

Від імені 30-тисячного колективу університету загал привітав ректор Станіслав Ніколаєнко. Він зазначив, що тематикою круглого столу стало життєве питання, що стосується кожного, але, разом із тим, на сьогодні реального господаря лісосмуг немає. Причина – у державній невизначеності, земельній та адміністративній реформі. Власне це і змусило фахівців зібратися за круглим столом та звернутися до органів державної влади. Підсумком стане напрацювання відповідного звернення, тож нинішній захід поза увагою не залишиться, зазначив ректор. А значущість круглого столу ще раз підкреслює той факт, що проведені минулого року два саміти ООН були присвячені збереженню природи. Тож Станіслав Ніколаєнко закликав присутніх до діалогу та побажав усім плідної дискусії.
Вітання продовжив директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида. Він наголосив, що проблема збереження лісосмуг є державною, адже ними вкриті близько півмільйона гектарів земель. А от питання їхнього підпорядкування залишається відкритим. Тому попрохав учасників бути відвертими та конкретними.

     Модератор заходу – завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Юрій Марчук – висловив сподівання, що круглий стіл отримає суспільний резонанс. І зауважив, що ми маємо визначитися врешті-решт, чи працюємо у світлі міжнародних конвенцій.
     
Завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Василь Юхновський розпочав з того, що Україна – батьківщина полезахисного лісорозведення. Він доводив, що лісосмуги позитивно впливають на мікроклімат, за рахунок утримання вологи, температурного режиму, захисту від суховіїв дозволяють збільшити врожайність зернових культур. Наукою обґрунтовано оптимальні параметри таких насаджень. І увесь цивілізований світ йде шляхом облямування полів лісосмугами. Однак після розпаювання маємо проблеми з бездоглядністю, засмічуванням тощо. Мало не щодня отримуємо інформаційні повідомлення про тотальне винищення насаджень та безконтрольну вирубку в комерційних цілях. Біда, що відповідальності за це, по суті, не несе ніхто. Але там, де дбайливий господар, зауважив доповідач, там усе доглянуте. Професор порушив питання дієвості законодавчих документів, що регламентують використання лісових смуг. Так, за роки незалежності прийнято низку законів, постанов, концепцій, проте ефективність їх виконання доволі низька. Та й пропозицій з удосконалення є багато, однак жодна з них детально не опрацьована, а тому не може лягти в основу прийняття рішення. Прикро, що мало уваги приділяється правовому режиму лісокористування, захисному лісорозведенню. Тому Василь Юхновський серед ключових позицій назвав потребу законодавчо визначити статус полезахисних лісових смуг та статус земель під ними. Крім удосконалення законодавчого поля, доповідач відзначив ще й необхідність підготовки висококваліфікованих фахівців у цій галузі. 

     
Дискусію розпочав представник департаменту землеробства та технічної політики в АПКМіністерства аграрної політики та продовольства України Віталій Степанюк. Він озвучив позицію свого відомства щодо заявленої проблеми. За його словами, питання підпорядкування лісосмуг порушувалося двічі на нарадах, тож доповідач зупинився на трьох варіантах його вирішення.Перший – провідна роль має належати органам місцевого самоврядування. Наступний – передати їх сільгоспвиробникам, але для цього слід створити економічні механізми, а не примус, мотивуючи це тим, що зазначені насадження підвищують урожайність. Останній – створення умов для притягнення до відповідальності осіб. Маємо зберегти лісосмуги та розвивати меліорацію, резюмував гість та запевнив, що міністерство, яке він представляє, готове до конструктивного діалогу.

     
     
 Наразі дискусія ще триває, за результатами якої буде напрацьоване відповідне рішення.
Ольга Наконечна

Рубаймо ліс — садімо парк

12 Бер 2016, 15:51




У книжці «Шуміли сосни і діброви», написаній і виданій за власний кошт моїм добрим товаришем і односельцем Іваном Карп’яком, є повчальний як для наших часів факт. Згадуючи своє трудове життя, присвячене лісовому господарству, він розповідає про політику радянської влади в цій галузі на Гуцульщині. На початках 1960-их Іванові випало працювати в Брустурівському лісництві маркувальником. З усіх лісництв Коломийського лісокомбінату звозили тоді в гори т. зв. лісокультурні бригади, щоб засадити лісом відібрані в гуцулів сінокоси й пастівники. Землі ці відходили в державний лісовий фонд, чим місцеві мешканці, ясна річ, не були задоволені, тож чинили лісокультурним бригадам спротив. Все ж на весну 1963-ого, як запевняє Іван, було посаджено понад 300 гектарів лісу. Навіть на кам’янистих розсипах гори Ґрегіт з’явилися молоді смерічки, хоча це був тяжкий труд. Землю і саджанці піднімали підвісною дорогою, серед суцільного каміння робили гнізда. «Карпати зеленіли на той час, – підсумовує автор, – більше, ніж тепер, коли маємо свою державу, бо владці дивляться на ліс як на джерело збагачення, а не як на легені земної кулі».

Що правда, то не гріх. Підіть хоч на залізничний вокзал у Коломиї, чи в Чернівцях, чи в будь-якому іншому місті – і побачите вщерть заповнені кругляком вагони, готові вирушити за кордон. Незважаючи на те що вивозити ділову деревину начебто заборонено. Ліси взялися вирубувати настільки інтенсивно, що мине ще якихось десять-п’ятнадцять років, і навколишні краєвиди остаточно полисіють. Проте щось не доводиться чути у звітах керівників лісгоспів, коли приїжджає до них на професійне свято районне чи обласне начальство, щоб наголос було зроблено на тих, «хто діброви молоді ростить». «Ми перерахували в бюджет таку-то суму», – бадьоро доповідають начальству в очікуванні похвали. Предметної ж розмови про те, що саме садять замість вирубаного, чи доброякісні саджанці, чи належний догляд за посадженими дубками, – нічого такого особисто мені не доводилося чути або читати.

Веду до того, що лісова реформа в нас давно назріла, якщо й не перезріла. Чи має вона полягати, ця реформа, в негайній приватизації лісів? Розмірковуючи на цю тему, відомий економіст Каха Бендукідзе характеризував державну власність лісів у Грузії одним словом – безумство. У Грузії понад 50 % території вкрито лісами (в Україні – близько 17 %). І багато тамтешніх урядовців намагалися переконати Бендукідзе, що високогірні ліси не можуть належати приватним особам. Прийдуть, мовляв, китайці й усе скуплять. Він так і не зумів, як визнав наприкінці короткого життя, здолати опір, єдине, чого добився, – це щоб запровадити довгострокові ліцензії з правом їхнього продовження. Громадянин міг отримати на аукціоні ліцензію на оренду ділянки лісу на 50 років, а потім продовжити її. Фактично цей ліс ставав його власним. Однак таким чином у концесію передали дуже малу частину лісів, близько 1 %. «Бо як це так, – протестували грузинські урядовці, – лісів не cтане, усе вирубають!»

Стала мені цікавою думка з цього приводу мого товариша Івана. Усе життя він віддав, висловлюючись високопарно, лісові, закінчив академію, дослужився до лісничого. Заслужив у держави, як і переважна більшість із нас, мізерну пенсію, а що, по-перше, набридло рахувати кожну копійку, а по-друге, боліло серце, спостерігаючи за знущанням над карпатськими лісами, то поїхав до дочки далеко-далеко за межі України. І тепер ми з ним спілкуємося завдяки сучасним технологіям.

Так ось стосовно приватизації лісів. Потрібно з’ясувати головне, наполягає Іван, – це буде звичайна зміна власності й ліси відійдуть олігархові N чи дійде до розпаювання лісів на дрібні клапті й передачі їх населенню? Хоча й одне, й інше, як на його думку, не підходить. Олігарх робитиме що завгодно: збудує в лісі котеджі, не пускатиме вас у ліс збирати гриби… Лише не сушитиме собі голову тим, як правильно вести господарство, щоб мати за 80-100 років високосортну деревину. Населення поведеться з приватизованими клаптиками приблизно так, як повелося з розпайованою колгоспною землею, тобто здебільшого занедбає її. Спочатку вирубає кращі дерева, а тоді те, що лишилося.

Потрібен, упевнений мій товариш, компроміс. Деякі малі клаптики й окремі контури можна приватизувати з умовою суворого дотримання правил користування лісом, а великі масиви слід залишити в руках держави. І держава зобов’язана виділяти кошти на лісове господарство так же, як виділяє на оборону. Тому що деревина – сировина стратегічна.

Дмитро КАРП’ЯК
http://strichka.com/item/42020101

На Львівщині стартувала лісокультурна кампанія: посадили близько мільйона сіянців

12 березня 2016 року



На території державних лісогосподарських під-приємств розпочалася весняна лісокультурна кампанія. В перший тиждень її проведення підприємства Львівського ОУЛМГ створили лісові насадження на площі понад 200 га, де висаджено близько 1 мільйона сіянців головних лісоутворюючих деревних порід. Про це повідомили у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. З метою громадського контролю за якістю проведення лісокультурних робіт на сайтах державних лісогосподарських підприємств управління та офіційному сайті Львівського ОУЛМГhttp://www.lvivlis.com.ua/uk/Lisovidnovluvalny_roboty/ висвітлено зведені відомості проектів лісових культур та природного поновлення на 2016 рік. В цьому році, уже традиційно 11-й рік поспіль, проводитиметься всеукраїнська акція "Майбутнє лісу у твоїх руках", яка стартує 21 березня у "Всесвітній день лісівництва". 

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства запрошує громадськість долучитися до весняної акції "Майбутнє лісу у твоїх руках" та взяти участь у садінні лісових культур та інших заходах, які будуть заплановані в рамках акції.

http://strichka.com/item/42017205

Держлісагентство підтримало Положення про реалізацію деревини: перевагу надаватимуть місцевим підприємцям

Новини ОДА



Голова Державного агентства лісових ресурсів України Олександр Ковальчук підтримав нове Положення про порядок реалізації необробленої деревини. Про це повідомив Голова Львівської ОДА Олег Синютка за результатами їх зустрічі, яка відбулась у четвер, 10 березня у Києві.

"Якщо це Положення затвердять – усі лісокористувачі постачатимуть сировину на аукціонні торги, де її у рівних умовах зможуть придбати зацікавлені підприємці, - наголосив очільник Львівщини. - Також це дасть змогу перш за все забезпечити сировиною переробні підприємства області".

До кінця березня його планують направити до Кабінету Міністрів України для затвердження відповідною Постановою.

Нагадаємо, що згадане Положення розробили спільними зусиллями представників Державного агентства лісових ресурсів України, підприємницького середовища та громадських експертів. Також для його удосконалення провели кілька круглих столів.

Положення фактично регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють її заготівлю як постійні користувачі лісових ресурсів. Також регулює організацію та проведення аукціонних торгів та порядок оформлення договорів купівлі-продажу.

Але головна зміна полягає у тому, що аукціони проводяться у два етапи. У першому візьмуть участь деревообробники, які зареєстровані на території області. Другий етап торгів передбачає участь усіх резидентів України.

Под Мариуполем лесная охрана задержала на «горячем» дровосеков

08:11 12.03.2016
 



В Янисольском лесничестве лесная охрана задержала местных жителей как раз в том момент, когда они спиливали деревья.

Как сообщил 0629 директор ГП «Приазовское лесное хозяйство» Игорь Москаленко, похищенные насаждения нарушители складировали в автомобиль.

«Это уже не первый случай в этом году, когда жители близлежащих к лесу или посадкам населенным пунктам на дрова пилят и рубят лес. Недавно подобные факты были выявлены и в «Першотравневом районе. Кстати, в преддверии новогодней кампании не было зарегистрировано ни одного случая хищения хвойных деревьев», - говорит он.

Нарушители были привлечены к административной ответственности.

К слову, лесная охрана, как и работники лесхоза, все так же работают на одном энтузиазме. Финансирование лесной отрасли до сих пор нет.

Звірячий перепис завершився в ЄАО


Мисливствознавці обстежили майже 3 млн гектарів ділянок, на яких мешкають представники різних популяцій промисловоъ фауни

Біробіджан, 12 березня, EAOMedia. На всіх особливо охоронюваних природних територіях ЄАО, а також в мисливсько-промислових угіддях завершені щорічні облікові роботи по перепису чисельності диких тварин. Фахівцями мисливствознавства і найбільш досвідченими штатними промисловиками в січні-лютому виконана вражаюча за обсягами специфічна робота. Так, загальна площа маршрутного обліку становить майже 3 млн гектарів гірничо-тайгових і рівнинних ділянок, на яких мешкають представники різних популяцій промисловий фауни, повідомляє ІА ЕАОMedia з посиланням на статтю Віктора Горєлова в газеті "Біробіджанськая зірка".

Для цього обліковцям довелося пройти майже 200 маршрутів загальною протяжністю близько 2 тисяч км! На згадку супутникових навігаторів закладені відомості про чисельність мисливських видів, починаючи з найбільших об'єктів промислу, якими є у нас лосі, і до пернатої "дрібноти", як рябчики. А між ними умовно, звичайно, розміщуються изюбри, козулі, кабани, кабарга, рисі, видри, колонки, фазани, соболі, білки ... Перепис бурих і гімалайських ведмедів проводиться в літній період.

Зараз матеріали маршрутного обліку обробляються в заповіднику "Бастакия", в Дирекції з охорони державних природних заказників обласного значення, в обласному товаристві мисливців і рибалок, а також в чотирьох комерційних організаціях, що мають в оренді приблизно півтора мільйона гектарів мисливських угідь. Десь в середині поточного місяця облікові матеріали будуть передані в управління з охорони і використання тваринного світу уряду ЄАО.

Після остаточної обробки всіх матеріалів підсумки обліку будуть направлені до Міністерства природних ресурсів РФ. І вже там в них будуть внесені поправочні коефіцієнти і встановлені квоти на промислову здобич диких тварин. Зазвичай квота, як правило, не перевищує 10-15 відсотків кожного виду, що гарантує йому оптимальну чисельність і збереження в природному середовищі.

Викладена вище схема обліку диких тварин суворо дотримується на особливо охоронюваних природних територіях. До них відносяться заповідник "Бастакия" і п'ять природних заказників. При цьому самі достовірні відомості про наявність "братів менших" отримані, як і в минулі роки, в "Бастакия". Перепис мешканців заповідних урочищ там була проведена двічі - в грудні і в лютому. Це дає можливість отримати вичерпні відомості з усіх видів облікових тварин. Як повідомив "Витоки" заступник директора заповідника П.Збань, якихось серйозних змін в чисельності копитних, хутрових, пернатих видів порівняно з обліковими роботами 2015 року не відбулося, якщо не брати до уваги природної міграції змін в тій чи іншій популяції.

Така ж об'єктивна і повна оцінка стану тваринного світу отримана в заказниках "чурки", "Шухи-Поктой", "Журавлиний", "Ульдури". На цих особливо охоронюваних територіях також не зафіксовано будь-яких серйозних змін в тій чи іншій популяції.

Однак ніхто не візьметься стверджувати, що в заповіднику і заказниках враховані абсолютно всі мешканці тайгових угідь. Згідно спеціальним науковим дослідженням, найвищі облікові результати перепису тварин не перевищують 80% від всієї їх кількості.

Найдостовірніші, майже 100-відсоткові, відомості про наявність великих промислових тварин може дати лише авіаційний облік. Взимку з повітря звірі видно як на долоні. Це ще раз було підтверджено авіаучетним обстеженням заповідника "Сіхоте-Алинь", проведеного в кінці лютого. Кошти на ці досить затратні заходи виділила адміністрація Приморського краю за підтримки Всесвітнього фонду дикої природи. "Максимально достовірні відомості про просторовий розподіл копитних, їх чисельності мають надзвичайно важливе значення при прийнятті рішень і раціонального використання об'єктів тваринного світу" - прокоментували підсумки авіаучетов в Амурському філії Всесвітнього фонду дикої природи.

Між іншим, авіаційний облік свого часу був далеко не в дивину і на території нашої області. У 60-70-х роках його проводили в угіддях основного промислового підприємства того часу - Облученского госпромхозов. Після тривалої перерви цей ефективний метод візуалізації тварин потроху повертається в Амурську область, Забайкальський і Приморський краї. Будь в нашій області така можливість (навіть без участі вертольотів, а з використанням безпілотників, що набагато дешевше), авіаучетов варто було б провести перш за все хоча б в одній з організацій охотпользованія. Адже якщо судити за даними зимових маршрутних обліків, то чисельність найбільш цінних промислових тварин у нас роками не зменшується, а в деяких популяціях навіть збільшується. І це при тому, що не тільки не скорочується, а й зростає розмах браконьєрства; відчутної шкоди деяким представникам фауни завдають природні пожежі. За оцінкою одного з найдосвідченіших мисливствознавців автономії, яким є голова обласної добровільного товариства мисливців і рибалок В.Паневін, чисельність промислових тварин на території автономії скоротилася за чверть століття як мінімум в три рази. Може бути, це суб'єктивна оцінка? Ні в якому разі. Всесвітній фонд дикої природи, наприклад, опублікував нещодавно доповідь з жахливою статистикою: за останні 40 років на земній кулі чисельність тварин скоротилася на 52%! Це пов'язано з тим, підкреслюють фахівці фонду, що швидкими темпами розвивається неприродний процес: знищення тварин і рослин людиною. Це і бездумне вирубування лісів (місце існування тварин), і неграмотне застосування отрутохімікатів, і браконьєрство. Що це? Безкарність плюс комерційний інтерес.

У цьому комерційний інтерес, як кажуть, і заритий собака. Бізнесменам від полювання потрібна проста схема: чим більше в паперових звітах буде кількість об'єктів полювання, тим більше вони отримають ліцензій на їх відстріл, від продажу яких стане вагоміше грошова виручка. (До речі, вартість платних ліцензій в останні роки зросла до непристойних розмірів). Ось і виходить, що через вкрай низькою забезпеченості фінансами і технікою обласної служби охотнадзора, який до того ж мізерний за складом, належного контролю за проведенням обліку немає. Тому доводиться встановлювати обсяги промислу тварин виходячи лише з поданих звітів.

http://eaomedia.ru/news/society/12.03.2016/494390/zverinaya-perepis-zavershilas-v-eao.html

Як працюють шкільні лісництва


    Как работают школьные лесничества в Алтайском крае
    10:00
    12/03



Фотографии БАШЛЫЧЕВ Сергей Александрович
В Усть-майданчика біля пристані районі в Чеканіхінской школі ось уже 15 років успішно працює «Берендєєво царство». А в Троїцькому районі в Боровлянка активно діє «Лісовий дозор».

Начальник територіального відділу по Боровлянський лісництву управління лісами Головного управління природних ресурсів Алтайського краю Володимир ЄЛІЗАРОВ так відгукується про юних лісівників:

- Хлопці з цих шкільних лісництв - наші друзі. Вони активні і працьовиті, з великою жагою до знань. Мені приємно їх бачити і на посадках лісу, і в школах. Я дуже хотів би, щоб знання, які дають наші фахівці, залишилися з дітьми на все життя. Іноді мене запитують, а раптом вони виберуть іншу професію? А по мені, головне, щоб школярі просто більше знали про природу малої батьківщини.

За «Берендеева царством» закріплена Деляна в Чеканіхінском дільничному лісництві. І хлопці з великим бажанням допомагають орендарю Миколі Петровичу. Ось конкретні справи: на двох гектарах посадили молоді деревця, потім доглядали за ними. Очистили 5 гектарів лісу від сміття. Заготовляли насіння і шишки, плоди та ягоди. Тільки уявіть: школярі зібрали 100 кілограмів шипшини, калини, Боярки. Звичайно, такі чудові юні трудівники беруть участь в зльотах, конкурсах, привозять з собою нагороди.

Займаються екологічним просвітництвом. Запам'яталися хлопцям урочисті моменти. Наприклад, до 70-річчя Перемоги брали участь в закладенні Алеї пам'яті, посадили 1,2 гектара «Ліси Перемоги».
На прикметі у юних лісівників - мурашники. За одним з них доглядають особливо. Доглядають, стежать, щоб не затоптали.

До пернатим у школярів добре ставлення. Не тільки спостерігають за крилатими мешканцями, майструють для них будиночки. Наприклад, виготовили і розвісили сім штучних гніздування. А курирує походи в ліс і розповідає, як допомагати фауні, єгер Сибірського товариства мисливців і рибалок Олександр Нагін. Наприклад, під його керівництвом заповнювали три годівниці і стільки ж солонців. А ще разом з дорослими обладнали майданчик відпочинку в лісі.

«Лісовий дозор» має план лісогосподарських робіт на закріпленій дільниці під Боровлянський дільничному лісництві.

Допомагають хлопці орендарю лісової ділянки - підприємству «Леспромекспорт» (директор Данило Голотвіна). Пишаються, що навіть чергували на пожежно-хімічної станції. Екологічні суботники стали традиційними. Навесні і восени наводять лад на березі озера Великий Уткуль.

У них особливе ставлення до особистої участі в посадках лісу до 70-річчя Перемоги. А ще вони доглядають за сквером в пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, пам'ятником дітям блокадного Ленінграда.

Готують свята, беруть участь в конкурсах малюнків про правила поведінки на природі та інших.
Зовсім скоро почнуться весняні турботи. Справ хоч відбавляй - День птахів, суботники по очищенню лісу, посадка нових лісів.

На знімку: зустрічі з Володимиром Єлізаровим для вихованців шкільних лісництв завжди цікаві.

http://www.ap22.ru/paper/Pomogayut-flore-i-faune.html

Врятувати ліс: незаконна вирубка дерев на Львівщині!

Март 11, 2016



На Львівщині, на думку автора статты, продовжується незаконна вирубка лісів!

Ліси – це зелені легені нашої планети, що наповнюють атмосферу киснем. Чотири дорослих дерева за добу віддають в атмосферу стільки кисню, що його вистачає для дихання однієї людини. З лісу ми отримуємо харчові продукти (ягоди, гриби, лікарські рослини), сировину для виготовлення паперу, деревину для будівництва і виготовлення меблів, також ліс сприяє підтриманню нормального водного режиму річок, регулює клімат на величезних територіях, захищає ґрунти від ерозії і сприяє підвищенню врожайності полів.




Разом з тим, кожного року знищуються мільйони гектарів лісів. На жаль, українці втрачають споконвічні традиції шанобливого ставлення до дерев. Цьому сприяє низький рівень життя, соціальна та матеріальна незахищеність населення — особливо в гірському регіоні. Це лише деякі причини неконтрольованих масових незаконних вирубок в Україні. Проте, браконьєрська вирубка дерев – не лише наслідок бідності сільського населення в Україні. Крадіжка і перепродаж лісу – один із найприбутковіших тіньових бізнесів. Є безліч приватних деревообробних пунктів, які скуповують незаконно добуту деревину. Однією з головних причин незаконної вирубки залишається зловживання самих охоронців лісів, а саме відсутність дієвого контролю з боку керівництва лісової інспекції та лісогосподарських підприємств за діяльністю структурних підрозділів у збереженні лісових насаджень, службова недбалість та зловживання лісової охорони.



Великої шкоди зазнає лісовий фонд Львівщини, на відновлення якого можуть піти десятки років. Кожного місяця довкілля зазнає збитків на сотні тисяч гривень. Найбільші суми збитків припадають на Старосамбірський і Турківський райони. Підтвердженням цього, є нещодавно виявлена співробітниками СБУ на території ДП «Турківське ЛГ» самовільна вирубка 60-ти сироростучих дерев порід ялиці, смерека бук та береза. Неналежне виконання службових обов’язків працівниками лісництва заподіяло шкоду державі на суму 246 тис. грн. На відновлення зрізаних дерев піде не один десяток років. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 367 КК України (зловживання службовим становищем).

Нам необхідно думати не тільки за себе, але й за наші наступні покоління. Якщо ми сьогодні не прикладемо максимум зусиль до збереження наших прекрасних лісів, через декілька років ми зіткнемося з глобальними проблемами:забруднене повітря, зміна клімату, зсуви ґрунту, 
 зменшення різноманіття флори та фауни.



Проте, ще більше дивує байдужість людей, які все це бачать і не повідомляють правоохоронні органи. Якщо б кожен громадянин повідомив про виявлені факти незаконної вирубки лісу, скільки ж дерев можна було б врятувати! Ми самі повинні захищати багатства, дані нам природою!

Прокуратура не може повернути лісовому держпідприємству землі у гідропарку


Прокуратура Житомирської області, щоб повернути державному підприємству землі лісогосподарського призначення у районі гідропарку, внесла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Про це пише Житомир. Info з посиланням на прес-службу прокуратури Житомирської області.

«Також одночасно прокуратурою заявлено клопотання про зупинення виконання зазначених рішень. Йдеться про факти порушення земельного законодавства, які викликали значний резонанс та обурення громадськості, а саме, незаконне виділення приватним особам ділянок та забудова на території земель лісового фонду в межах Гідропарку та Житомирводоканалу. Установлено, що на підставі розпоряджень голови Житомирської райдержадміністрації, у листопаді 2010 та лютому 2011 роках, у порушення вимог Лісового та Земельного кодексів України, 78 громадянам незаконно передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 10,2577 га для ведення садівництва. Хоча зазначені землі лісогосподарського призначення перебували у постійному користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп». , – йдеться в повідомленні.

Після одержання державних актів на землю власники розпочали спорудження житлових будинків. З метою усунення виявлених порушень, прокуратура звернулася до суду.

«Однак, рішенням Житомирського районного суду, залишеним у силі ухвалою апеляційного суду області, у задоволенні позовних вимог відмовлено, заходи забезпечення позову – заборону на будівництво та відчуження житла скасовано, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялось, у грудні 2015 року громадські активісти переконували, що в житомирському гідропарку йде незаконне будівництво. Працівники обласної прокуратури подали позов до суду про повернення цих земель у розпорядження лісових господарств. 18 лютого суд дозволив забудову в районі житомирського водоканалу та гідропарку.


Вбивць диких зубрів кинуть за грати



Поліція Вінницької області порушила кримінальну справу за фактом знищення 17 диких зубрів, занесених до Червоної книги України.

Браконьєрам, які вбили тварин, загрожує до 5 років в’язниці і більше 2 млн грн штрафу. Про це йдеться в розслідуванні, опублікованому на сайті українського філіалу Всесвітнього фонду природи (WWF).

Трагедія сталася 31 січня на Вінниччині. Стадо зубрів вийшло з лісу в пошуках їжі на поле. Місцеві жителі побачили зубрів і, перебуваючи в нетверезому стані, взявши собак, почали гнати стадо (близько 60-80 особин) на лід. Лід не витримав ваги диких биків, і вони провалилася у воду.

Частині зубрів вдалося вибратися з водойми, інші потонули. Два поранених, ослаблених зубра вийшли на берег. Місцеві жителі вбили їх, а м’ясо забрали додому. Пізніше з води витягли вісім трупів тварин, а на початку лютого знайшли ще сім. Майже всі зубри були молодими самками.

12/03/2016 - 0:35