На території Цюрупинського лісництва поблизу села Нечаєво відбулось командно-штабне тренування на тему: «Організація гасіння масштабної лісової пожежі. Відпрацювання порядку управління силами та засобами, задіяними до гасіння пожежі. Вдосконалення питань організації взаємодії та координації дій».
У ході навчань відпрацьовувались наступні тактичні питання:
приведення органів управління, сил та засобів Оперативно-рятувальної служби обласного гарнізону цивільного захисту в готовність до дій за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації за сигналом «ЗБІР – АВАРІЯ»;
організація роботи робочих груп у складі штабу з ліквідації надзвичайної ситуації;
координація дій та організація взаємодії із відомчими підрозділами лісового господарства;
організація зв’язку під час гасіння лісової пожежі, управління силами та засобами зведеного загону Головного управління ДСНС при гасінні великої лісової пожежі; організація основних видів забезпечення дій пожежно-рятувальних підрозділів.
За задумом пожежа трапилась у результаті необережного поводження з вогнем відпочиваючих в 28 кварталі Цюрупинського лісництва. В умовах високої пожежної небезпеки 4 класу, сильного вітру пожежа з низової набуває статус верхової і швидко розповсюджується. Охоплено вже 70 га лісу. Існує загроза розповсюдження пожежі на сусідні квартали. Враховуючи обставини, виникає потреба у залученні значної кількості сил та засобів для недопущення подальшого розвитку пожежі та її розповсюдження лісовими масивами. Ресурсу лісомисливського господарства вже не достатньо для ліквідації пожежі.
Тому начальник рятувального відомства прийняв рішення на збір особового складу за сигналом «ЗБІР-АВАРІЯ» та розгортання на місці надзвичайної ситуації зведеного загону гасіння лісових пожеж.
Умовну надзвичайну ситуацію вдалось успішно ліквідувати силами Головного управління ДСНС та Управління обласного лісомисливського господарства. Загалом у тренуваннях задіяно 15 одиниць техніки та 70 чоловік. Також під час тренувань для проведення розвідки та спостереження за розвитком пожежі був використаний безпілотний апарат, який запустили військові.
Мета навчань - визначення рівня готовності органів управління, сил та засобів підпорядкованих підрозділів обласної служби ДСНС і Управління лісомисливського господарства до дій за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з лісовою пожежею - виконана.
Слідчі Маневицького відділу поліції оголосили підозру волинянину в скоєнні крадіжки.
Повідомляють у прес-службі поліції Волині.
Слідчі Маневицького відділу поліції оголосили підозру 23-річному мешканцю Маневицького району в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 (Крадіжка) Кримінального кодексу України.
У лютому, із заявою до маневицьких правоохоронців звернувся лісничий Куклинського лісництва. Він розповів поліцейським, що невідомий викрав 16 соснових колод довжиною по 4 м.
Оперативники встановили, що крадіжку деревини скоїв 23-річний мешканець села Костюхнівка Маневицького району.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Канівські лісівники цього року висадили майже 900 тис. сіянців дерев, пише “УНН-Центр“.
Цьогорічна весна посприяла лісівникам у проведенні лісокультурної кампанії. Погодні умови дозволили провести посадку лісу у стислі терміни, а ранній старт – ще до квітня впоратися з площами лісовідновлення. Їх у Канівському лісгоспі цього річ налічується 96,4 га.
Лісівники посадили майже 700 тисяч сіянців сосни звичайної. Також майже 160 тисяч сіянців дуба звичайного та червоного. Серед супутніх порід використовували горіх чорний та липу.
Цієї весни також висіяли у розсадниках площею майже 1 гектар, насіння сосни, дуба та горіха чорного, аби наступного сезону мати власний посадматеріал.
Окрім заліснення зрубів, канівські лісівники подбали і про створення нових лісів. Зокрема, 2,2 гектара захисних насаджень посадили у державному лісовому фонді. Ще на 2 гектарах створили плантації новорічних ялинок.
Перша прес-конференція нового очільника Херсонщини
Новопризначений очільник Херсонщини дав першу прес-конференцію. Андрій Гордєєв своєрідно підійшов до спілкування з журналістами: у залі не було жодного стільця. Та й сам голова області говорив з представниками преси стоячи.
На прес-конференції голова області заявив: альтернативи децентралізації для України та Херсонщини не існує.
Найближчим часом губернатор представить жителям Херсонщини нову команду.
Одним з перших очільник області розповів про майбутнє херсонського мостопереходу.
Новопризначений губернатор пообіцяв: разом з бізнесменами області працюватиме над створенням нових робочих місць.
Новий очільник області обіцяє звернути особливу увагу на прикордонний Генічеський район.
Також губернатор наголосив: буде тісно співпрацювати з керівництвом Херсонської міської ради у ключових питаннях розвитку обласного центру.
Новопризначений очільник Херсонщини планує провести інвентаризацію лісів та піщаних кар’єрів.
Крім того, Андрій Гордєєв пообіцяв всебічну підтримку сільського господарства області.
Новини » Херсон
Джерело: Журналіст: Євген Погорілий
Сьогодні, 18:06
Вчені Боярської станції та еколог Заїка: через 8 років на Київщині не буде лісів.
Безконтрольна вирубка лісів навколо Києва за масштабом наближається до бурштиновому лиха в Поліссі. Захисники природи підрахували, що при такій швидкості зменшення лісових покривів через 6 – максимум 8 років у громадськості не залишиться приводів для хвилювань, так як на Київщині не залишиться лісів.
Немає лісу – немає проблем! Гугл зафіксував вирубки під Києвом
Судити про темпи зникнення лісів дозволяє ресурс, розроблений за допомогою Google.
Супутникова зйомка фіксує зміни за останні 13 років і наочно демонструє вплив вирубки – де були вікові дуби та сосни, утворилися кілометрові «залисини». Регулярно оновлювана карта говорить про те, що втрати України за 2000-2013 роки склали 565,6 тис. гектарів.
На Київщині вирубується 2 – 2,5 сотки в годину. А вчені Боярської лісової станції, в чиєму користуванні все ще знаходяться 17 тисяч гектарів лісу в передмісті столиці, вихваляються, що заготовили 315 тисяч кубометрів деревини за рік…
Причому, зупинятися не мають наміру навіть в період сезонного мораторію. З 1 квітня по 15 червня в Київській області заборонено санітарна вирубка. Закон України “Про тваринний світ” в редакції від 09.04.2015 говорить, що диким тваринам заважає розмножуватися звук електропили. Заодно і Київський облрада вирішила підстрахуватися, заборонивши на цей час проведення в лісі будь-яких робіт виробляють шум. Однак, 27 квітня депутат Київської облради Тимофій Нич зловив кілька лісовозів у Дзвінковському заповіднику. Вивозили ліс, зрубаний під приводом очищення від сухостою. “Водій не став сперечатися, – написав Тимофій у себе в Фейсбуці, – визнав, що рубають віковічний ліс і ніяка це не санітарна чистка. Є ще совість у простих людей”.
Хотілося б те ж саме сказати і про вчених Боярської лісової станції, проте не повертається язик. На недавніх дебатах в облраді, присвячених створенню Національного природного парку на території Боярської ЛДС, її представники не без гордості говорили про свою господарську діяльність за частиною заготовки ділової деревини.
У присутніх представників громадськості іноді навіть виникало відчуття, що вчені НУБіП (як відомо, лісова станція є підрозділом цього університету) тримають їх за круглих ідіотів.
Професор НУБіП Петро Лакида запевняв, що якщо вирубати гектар дорослого лісу, і посадити на його місце юні сосни – в том не буде ніякої шкоди природі. До слова, цей вчений був одним з ініціаторів виділення 200 гектарів лісу, що знаходяться в користуванні Боярської станції, під будівництво друзям Азарова в серпні 2013-го.
“Немає жодного гектара лісу, який зрубаний і не відновлений”, – втішив учасників зборів Лакида, запевняючи, що заміна сосен-гігантів саджанцями – нормальна наукова практика.
“Заказник Дзвінківський має загальнодержавне значення, був створений з метою зберегти найбільші сосни Київщини, – відповів на це еколог Олексій Василюк. – З точки зору природи, все насадження до 40 років не мають ніякої цінності. Це просто штучна плантація, яка не зрівняється зі столітніми дубами”. І додав: “Ми хочемо, щоб ви займалися наукою, а не лісозаготівлями з метою продажу”.
Петро Лакида впевнений, що створення Національного природного парку, про який мріють громадські активісти, зашкодить науці, а ось від заготівлі ділової деревини в заказниках жителі області тільки виграють.
Вчені не бачать різниці між лісом, якому 100 років і посадкою, якій 10
Не кажучи вже про користь для народного господарства! Благо, НУБІПівці вже отримали сертифікат для продажу продукції на експорт.
Професор Лакида порівняв дерева з пшеницею, яку треба збирати. “Чому повинна пропасти деревина? Не може ж все впасти і загинути? Виросла пшениця, а ми її не косимо? Нехай впаде? Ну як так?”
А колега вченого Лакида – Олександр Шевчук, головний лісник Боярської ЛДС, зробив акцент на шкідників. Мовляв, якщо не вирубувати ліси, то шкідники так розмножаться, що лісі капєц (а поки шкідники зжерли, треба цей ліс скоріше зрубати і відправити на експорт, мабуть).
“Я перепрошую, але я теж біолог, – заперечив в науковій суперечці депутат облради Юрій Опенько, – Якби шкідники вбивали лісу, то природа просто не створилася б за мільйони років. Незважаючи на шкідників, ми, людство, маємо купу лісів, які прекрасно вирубувати”.
Те, що у Боярської ЛДС називається санітарної рубки, можна описати словами: немає лісу – немає проблем. Як неодноразово фіксували жителі сіл поблизу Боярської ЛДС, під час «санітарної вирубки» як би випадково в “оздоровлюваних” кварталах стаються пожежі.
“Припиніть так зухвало брехати. Ми з вами по різному дивимося на майбутнє України, ми не хочемо бути сировинною базою, хочемо купувати кругляк в Росії, а не продавати його за кордон”, – не витримав депутат Тимофій Нич.
Але проблема не тільки в вирубці, а й в тому, що зменшуються землі природно-заповідного фонду Київщини. Лісові масиви за згодою вченої ради НУБіП приєднуються до сільрад, а потім передаються високопоставленим силовикам, і іншим «великим людям», під виглядом ветеранів АТО.
У реліктовому Чернечій лісі відродили схему дерибану. Як розповів активіст з с. Лісники Леонід Городецький, десять років тому ВІП-садівники з кооперативу «Горобина» отримали 22 га лісу на правах оренди, але жителі Лісників не дали їм вишикуватися, знесли паркан навколо заповідного лісу, протистояли охоронній фірмі, яка захищала 165 ділянок (по 12 соток). А недавно судовий позов по Горобина в апеляції виявився вирішено зовсім не на користь жителів.
Хоча зустрічаються щасливі винятки. У Біличанському лісі депутат сільради Коцюбинське Владислав Евстифеев примудрився нарізати собі 100 ділянок. Але активістам, які 6 років боролися за включення цього лісу до складу Нацпарку, на хвилі Майдану вдалося домогтися схвалення тодішнього в.о. Президента Турчинова. Як розповіла активістка Ірина Федорів, яка відстоювала Білічанскій ліс, прохання жителів Коцюбинського задовольнили на початку весни 2014 р Депутати встигли нарізати в лісі 500 ділянок, але після створення Нацпарку побудуватися їм буде важко.
«Земля поблизу Києва і ліс завжди будуть ласим шматком, куди все будуть прагнути, але нам пощастило, що в нашому випадку лісники були на боці громади і так само хотіли боротися із забудовниками», – сказала Ірина.
Що стосується Боярської станції, там, як то кажуть, все Ок – комар носа не підточить. Кожна вирубка підкріплена науково, на кожне дерево є папір про те, що знесення виправданий. Хоча у жителів є підозри, що незалежна експертиза не залишить від цього “наукового обґрунтування” каменя на камені.
Парадокс полягає в тому, що … – тільки не смійтеся! – Боярська лісова станція сама собі виписує дозвільні документи на рубки (ордер на здійснення лісорубних робіт).
«У 2010 році саме він зрізав по-від такенний дуб, – розповіла односельчанка Шевчука, який якраз і керує вирубками. – Я підійшла і кажу: «Що ж ти робиш – дивись, тут мітки немає, щоб його рубати. А він взяв і при мені поставив мітку: «На, якщо тобі потрібна мітка, дивись». Включив пилу і спиляв ».
За словами Надії Дмитрівни Буніс, яка так само взяла участь в засіданні, сам головний лісничий Боярки Олександр Шевчук оселився посеред лісу, провів туди для себе та інших «хороших людей» воду, і газ.
«Три роки б’юся, і все без толку. Природоохоронну прокуратуру ліквідували, потрапити на прийом до прокурора області неможливо, екологічна інспекція відповідає, що підстав для занепокоєння немає. Домогтися чогось неможливо, кругова порука », – каже активістка.
Хто ж контролює лісорубів НУБіП? І чому їм все так легко сходить з рук? Самі працівники Боярської станції натякають, що не вони головні (мовляв, жираф великий – йому видніше).
Хто ж жираф? На цей рахунок існують різні версії. За однією з них, варварство під виглядом науки покривають екологічна інспекція і прокуратура.
В єдиному реєстрі судових рішень не вдалося знайти свіжі вироки по ст. 246 Кримінального кодексу України ( «Незаконне вирубування лісу»). Сучасне законодавство дозволяє порушнику відбутися штрафом, але відшкодування шкоди перетворює покарання в серйозне (приклад: в березні 2014 го зрізав житель Ірпеня 42 дерева, суд вирішив стягнути з нього за це 171 тис. Грн ..).
Але ось претензій у Київської обласної прокуратури до Боярської станції, незважаючи на численні звернення жителів зі скаргами на вирубку і підпали, немає. А що стосується провалу по захисту Чернечій лісу, в Лісниках впевнені, що корумпована прокуратура навмисне так склала позов, щоб він був свідомо програшним, а в звіті можна було б написати, що робота виконана.
Головним же дахувальників захоплення територій заказників активісти розглядають Андрія Миколайовича Заїку. Він керує головним державним органом, що здійснює контроль за екологією в країні, і домагається, щоб цей орган був єдиним контролером всій природоохорони. Але за час перебування на посаді (близько року), як кажуть підлеглі, жодного позову до порушників еколог № 1 не пред’явив, хоча втрати держави склали сотні мільйонів …
Контроль довірили рейдеру, який в 90-е захоплював Поділ
Андрій Заїка – людина, у якого «Фокус» у 2011 році нарахував $ 115,1 мільйонів і включив до рейтингу найбагатших людей України. Якщо вірити деклараціям чиновника за 2014 і 2015 рік, виходить, що він робить подвиг самозречення і подвижництва. Чи легко – відмовитися від звичного життя мільйонера заради сірих буднів чиновника? ..
У 2014-му глава державної екологічної інспекції України задекларував 6 млн 147 тис грн, з яких майже 5,2 млн. грн. склали дивіденди, а в 2015-му заробив за рік всього 391,5 тис. грн., з яких зарплата – мізерні 30,8 тисяч гривень за 12 місяців …
Креатура звільненого (з формулюванням за некомпетентність і безвідповідальність) міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка, пан Заїка пересидів і скандальне звільнення свого кума. І – потім – скандальне звільнення виконуючого обов’язки міністра екології та природних ресурсів України Сергія Курикіна, вигнаного Яценюком за махінації з мільярдом на заміну ламп за допомогою фіктивної фірми (виявилося, переможець тендера знаходиться в окупованому Донецьку). І, як кажуть в інспекції, дуже розраховує залишитися при новому міністрі екології.
Хоча в березні попередник Заїки на посаді главеколога країни Микола Казимир в суді довів, що скандальний Шевченко звільнив його незаконно – зачищаючи місце під розпорядника корупційних схем. Формально Казимир відновлений на посаді, але командувати продовжує Заїка.
Як кажуть злі язики, вся діяльність Заїки полягала в працевлаштуванні армії радників з числа «папередніков». 8 разів підлеглих главеколога ловили на хабарах, і є підстави підозрювати, що гроші призначалися Заїці.
Ще в листопаді минулого року начальник Державної екологічної інспекції Микола Клименко з Черкас зважився винести сміття з корпоративної хати, розповівши, як керівництво успадковує злочинні схеми януковичів. Голова Держекоінспекції України сколотив, за його словами, групу вимагачів, які примушують інспекторів збирати данину з порушників природоохоронного законодавства.
Після затримання представниці Одеської держекоінспекції в прокуратурі ненадовго заговорили про корупційний ланцюг, але незабаром тема заглохла. А схема виглядала так: не хочеш, щоб тебе перевіряли – періодично роби перерахування на наш «страховий» рахунок. Екологічний інспектор на місцях мав займатися обробкою бізнесменів, охочих відкупитися. Журналісти http://knk.media роздобули інструкцію, яка була спущена на регіони: до усного розпорядження від самого Заїки ніяких планових перевірок на місцях відбуватися не повинно.
Кумедний хлопець цей Заїка – ніколи не працював в області природоохоронної діяльності, не має профільної освіти, і раптом стає головним українським захисником природи. «Заїка – це досвідчений менеджер з великим досвідом в будівництві. Успішна людина, яка в своєму житті зробив не один корисний проект», – охарактеризував колишній міністр Шевченко, рекомендуючи кума.
По-перше, варто після цього дивуватися тому, що бізнесмен-еколог мислить категоріями прибутку, яку можна отримати з «господарства», замість такого резону, як користь для майбутніх поколінь.
По-друге – як же по-різному можна оцінювати успішність і користь. Андрій Заїка шлях до успіху почав в 90-е. Тоді цей «ефективний менеджер» відселяв бабусь із старовинних будинків в історичній частині столиці. А на свою екологічну місію прийшов з поста гендиректора девелоперської компанії НСМ Group, яка зводила бізнес-центри і житлові комплекси, таким чином, що про її діяльності писали, як про інвесторів з великої дороги. Погрози, шантаж, штурми супроводжували скупці підприємств, розташованих на Подолі. Все – заради подальшого розорення і використання дорогої землі.
Єдиний зв’язок Заїки з темою екології в тому, що він на піку рейдерства, в 2006-му, фінансував мало чим пов’язану з екологією крім назви «Партію Зелених», від якої намагався потрапити до Київради.
Сьогодні, за словами Казимира (який вважає себе справжнім начальником інспекції), мільйонер-еколог Заїка часто заходить до Адміністрації Президента, і впевнений в собі. Кажуть, на жаргоні, його сьогоднішній успішний бізнес називається загоном оленів (звільнення привабливих територій) і забезпечення квитками (продаж дозволів на порушення) …
Жителям Лісників в зв’язку з цим пригадується стиль представників Сім’ї, за часів панування якої продавлювалося виділення ділянок в реліктовому Чернечій лісі. Тоді розбилася на машині голова сільради, і місцеві впевнені, що це не був нещасний випадок.
Урожай, який треба косити, або все-таки золотий запас?
Проблема відображення зовнішньої агресії і криза в економіці відсунули екологію в найдальший кут. І дехто встиг цим скористатися. Але територія Боярської ЛДС залишається об’єктом європейського значення. Тут проходить шлях міграції птахів і кажанів зі Скандинавії до Африки.
Поки старі кадри української екології прикидають – як би в черговий раз вкрасти мільйони євро, які Європа готова виділити на підтримку природно-заповідних територій. Але як би обман не обернувся проти самих себе. Долати екологічні перешкоди на шляху в ЄС все одно доведеться. Україна вже підписала низку міжнародних угод, які порушуються.
Без досягнення європейських стандартів в галузі охорони навколишнього середовища Києву не стати європейською столицею. Що означають ці стандарти? Те, що українським «зеленим» старого гарту вже не зрозуміти: Берлін, в якому живе в 1,5 рази більше людей, ніж в Києві, є заодно столицею диких кабанів. Вулицями гуляють лисиці і єноти.
А в чисту лондонську Темзу заходить морський лосось. Там водиться більше ста видів риб, і бажаючим її половити, потрібно купити дорогу ліцензію, а всю спійману рибу після лову відпустити назад у річку. За логікою штатних захисників природи таке ставлення до «підзахисним» – суща безгосподарність: вже вони б здали берлінських кабанів на шашлик, організували промислову заготівлю риби в Темзі!
Але час совкових вчених і «успішних хлопців» з 90-х йде. Як сказав київським професору один з молодих активістів: «Ми з вами до поняття ліс підходимо з різних позицій. Для нас ліс – це екосистема, де живуть рослини, тварини, птахи, а для вас ліс – урожай (поспів – треба прибирати). Якщо той «урожай дуба», який до вас ріс, ви продовжите «охороняти» і «лікувати», у вас буде ідеальна ситуація: зникнуть птахи і тварини, знову можна садити-прибирати. Але Україна, якщо ви ще не помітили – це не Сибір »
Щорічно Житомирські лісівники приєднуються до Всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля». Так, минулої п’ятниці всі лісництва долучились до акції та прибирали сміття вздовж автошляхів, узбіччя лісу та ліквідували несанкціоновані сміттєзвалища у лісі. На території Березівського лісництва є могила солдату, яку теж було прибрано.
Найбільші кучугури сміття були поблизу облаштованих майданчиків відпочинку, які залишають після себе відпочиваючі. Прикро визнавати, але поряд зі сміттям, яке може залишитися після обіду, накопичуються також і побутові відходи. Складається таке враження, що місцеве населення цілеспрямовано вивозить сміття до лісу.
На жаль, наші люди залишають після себе ліс таким засміченим, що дивитися на нього і боляче, і соромно.
Чисто там де не смітять! Тож просимо та закликаємо всіх: «ЛІС – НЕ СМІТНИК». Просимо людей достойно та гідно поводитися у лісі.
Відвідування лісів з кожним роком стає все більш популярним заняттям в Закарпатті. Адже ліси в Закарпатті надають можливість кожному насолодитися красою улюбленої пори року.
Це відбувається і завдяки розвитку рекреаційної інфраструктури. У свою чергу пріоритетним напрямком роботи лісівників Закарпаття є охорона, примноження та захист лісів та оновлення існуючих рекреаційних пунктів у зелених масивах краю й створенння нових.
Відпочинок у лісі повинен бути безпечним, зручним та затишним. Зазвичай рекреаційні пункти розміщуються в найбільш відвідуваних місцевими жителями ділянках лісу, або ж, найчастіше, вздовж автомагістралей для перепочинку подорожуючих.
З інформаційною та агітаційною метою встановлюються панно, аншлаги, стенди, в яких йдеться про правила поведінки в лісі, поводження з вогнем, відповідальність за порушення лісового законодавства.
У полі зорі насушне питання підвищення рекреаційної ролі лісу ДП «Міжгірське лісове господарство». Директор ДП «Міжгірське ЛГ» Іван Барна розповідає, що з року в рік на території їхнього держлісфонду проводяться заходи щодо декоративних змін ландшафтів, щоб місцеве населення та туристи мали ширші можливості для змістовного дозвілля.
На території рекреаційних пунктів лісівники створюють місця для активного туристичного відпочинку та облаштовують спеціальні місця для розпалювання вогнищ, щоб запобігти лісовим пожежам, встановлюються урни для сміття. Прокладаються також екологічні стежки для пішохідних прогулянок… Будуються подібні об’єкти як в далеко розташованих лісових масивах, так і поблизу населених пунктів, найперше, в природній зоні краси пейзажів, де за вихідних чи відпусткових днів спостерігається багатолюддя.
«Зараз на території підприємства створено більше півтора десятка рекреаційних пунктів, із них частина встановлені у підніжжя Синевирського перевалу та при автомагістралях державного значення -Торунського перевалу, на межі смт. Міжгір’я і с. Соймів, урочищі Завирища на околиці с. Вучкове й у віддалених лісових закутках - урочищах Козяй, Повчова, Грабовець. У плані роботи на найближчий час встановлення пунктів в Ізківському лісництві біля водоспаду Шипіт та відомого келечинського мінерального джерела», повідомляє Директор ДП «Міжгірське ЛГ» Іван Барна.
Робота щодо створення рекреаційних пунктів триває постійно, адже Міжгірщина багата на прекрасні, мальовничі лісові краєвиди та місцини, які затребовані в туристів. Такі заходи, у свою чергу, сприяють захисту лісу від можливих пожеж та від забруднення побутовими відходами, контролюванню та регулюванню масових перебувань населення в лісі. Подібні ж рекреаційні пункти також створені в інших лісових господарствах Закарпаття, - пише прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
У перший день оголошеного Державною службою лісу (ДСЛ) пожежонебезпечного періоду в лісах сталося шість пожеж, загальна площа займань склала 2,28 га, повідомили агентству ЛІТА представники служби.
Ліс горів в лісництві Ризького регіону, звідки було отримано чотири виклику, по одному спалаху зареєстровано в лісництвах Південної Латгале і Південної Курземе.
Всього в цьому році зафіксовано 156 лісових пожеж, їх загальна площа склала 147,7 га, в тому числі вигоріло 56,76 га молодого лісу.
Як повідомлялося, пожежонебезпечний період в лісах почався 2 травня. У цей період заборонено розводити багаття в лісах і на болотах. За порушення цієї вимоги передбачена адміністративна відповідальність - фізичні особи можуть бути оштрафовані на суму від 30 євро до 350 євро, юридичні особи - на суму від 70 євро до 700 євро. Кримінальна відповідальність настає за зловмисний підпал лісу.
За підрахунками Міністерства землеробства, одна пожежа в середньому зачіпає 1,3 га лісових угідь, матеріальні збитки від лісових пожеж в середньому становить 425 тис. Євро на рік.
2 травня о 16:54 за екстреним номером «101» надійшло повідомлення про пожежу хвойної підстилки на території Балабанівського урочища.
На виклик виїхав черговий караул 5-ї Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Миколаївській області та відділення місцевої пожежної охорони «Галицинове».
Завдяки вжитим спільним заходам рятувальників та співробітників ДП «Миколаївлісгосп» пожежу на площі 5 000 кв.м. о 17:24 було локалізовано та о 18:00 ліквідовано. Всього до гасіння залучалось 2 одиниці техніки та 11 осіб.
Причиною пожежі стало необережне поводження з вогнем, — зазначили в ГУ ДСНС в Миколаївській області.
Шановні громадяни! Фахівці ДСНС наголошують! Причиною більшості загорянь у лісах, урочищах, парках є людський фактор. Саме злочинна необережність людей — головна причина всіх тих нещасть, що приносять пожежі. Там недопалок кинули, там багаття не погасили — от з таких нібито дрібниць і починається лісова пожежа, яка може призвести до великих матеріальних збитків.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками