Першиий заступник Голови Держлісагентства України Христина Юшкевич розповіла про погіршення ситуації з незаконними вирубками лісу, мораторій на експорт деревини, припинення "санітарних" вирубок та збиток лісам від війни на Донбасі.
- Громадські активісти щодня фіксують факти браконьєрських рубок в лісах. Як можна вирішити проблему з нелегальними рубками та експортом деревини?
- Щодо нелегальних рубок. У І кварталі 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року ситуація з незаконними рубками погіршилась. За оперативною інформацією обсяг незаконних рубок збільшився на 15 % і склав 8,3 тис. куб. м. Останнім часом в лісах безчинствують злочинні угрупування з відповідним оснащенням (прилади нічного бачення, радіостанції, вантажні автомобілі з гідроманіпуляторами тощо), які діють зухвало, переважно в нічний період, заготовляючи виключно крупномірні дерева, в основному дуб. При цьому скоюють напади на працівників, які виконують свої посадові обов’язки з охорони лісів.
Наприклад, ДП "Тернопільський лісгосп", ДП "Кременецький лісгосп", ДП "Чортківський лісгосп" Тернопільського облуправління виявлені незаконної рубки дерев із загальним обсягом 163 куб. м на суму заподіяної лісу 713,9 тис. грн. Вони були скоєні в нічний час і з подібним почерком технологічної валки лісу. Про це повідомлено Нацполіцію. Відповідний лист стосовно сприяння в розслідуванні фактів лісопорушень також був надісланий Голові Тернопільської облдержадміністрації.
У ДП "Остерський лісгосп" Чернігівського облуправління злочинці, що вирубили лісу обсягом 8 куб. м на суму заподіяної шкоди – 37,3 тис. грн та планували його вивезти вночі, напали з вогнепальною зброєю на майстра лісу, який здійснював охорону лісів, що ввірені йому під охорону. Кулі влучили в автомобіль. Після озброєного нападу невідомих, останні зникли з місця події.
У ДП "Чернігівський лісгосп" Чернігівського облуправління майстер лісу виявив 11 кубів незаконно вирубленої деревин, підготовленої для вивезення. Коли він залишився на нічне чергування, шестеро зловмисників напали на нього і нанесли важку травму голови.
У ДП "Запорізьке ЛМГ" Запорізького облуправління лісничий при обстеженні лісових насаджень на місці скоєння лісопорушення, виявив групу невідомих, які вже здійснили незаконну рубку дерев загальним обсягом 850 куб. м на суму шкоди біля 4 млн грн. Після інциденту вони прийшли додому до лісничого і погрожували йому фізичною розправою.
Окремо наголошую, що у 2011 році під час виконання своїх посадових обов’язків лісопорушниками був застрелений майстер лісу ДП "Василівський лісгосп" Запорізького облуправління.
- Чому все так складається?
Першопричиною такого критичного стану, особливо в адміністративних регіонах півдня та південного сходу України, є відсутність державного фінансування, що поставило під загрозу роботу лісогосподарських підприємств, а також утримання працівників державної лісової охорони, які повністю фінансуються за рахунок державного бюджету, що і призвело до зупинення охорони лісів від незаконних рубок. А з настанням пожежо-небезпечного періоду призведе до знищення лісових насаджень.
- Що необхідно зробити?
- По-перше - забезпечення відповідного фінансування лісової галузі та зарплати для державної лісової охорони.
По-друге – має бути взаємодія державної лісової охорони, працівників територіальних органів поліції, Держекоінспекції, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, ЗМІ щодо забезпечення охорони лісів від лісопорушень. Треба влаштовувати спільні рейди державної лісової охорони і національної поліції, проводити постійні перевірки діяльності приватних лісопереробних підприємств, що здійснюють розпилювання деревини. І наостанок – потрібна активізація роботи правоохоронних органів при розслідуванні лісопорушень та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.
- Останнім часом багато розмов щодо мораторію на експорт деревини. Яка Ваша думка з цього приводу?
- Наразі заборона стосується вивозу лісу в круглому вигляді, крім сосни, мораторій на яку вступає в дію з 2017 року. Заборони на експорт дров немає.
Однак, питання мораторію потребує врегулювання з боку України, як надійного члена Світової організації торгівлі та партнера, який повинен виконувати всі вимоги, передбачені угодою з СОТ та Європейським Союзом.
У цій угоді є розділ, яким забороняється вводити будь-який мораторій. Загалом, український закон про мораторій ухвалювали, щоб розвивати вітчизняну деревообробку. Однак на сьогодні стало очевидним, що робити це шляхом повної заборони було неправильним.
Деревообробників найбільше турбує питання забезпечення ресурсом. Для агентства і підприємств, які входять до сфери відомства, не має значення, кому реалізовувати деревину. На сьогодні питання не в мораторії. Все одно кожен з деревообробників говорить про проблему забезпечення ресурсом. Насправді, є питання в тому, як прозоро реалізувати деревину, щоб мати сировину для роботи і забезпечення розвитку вітчизняної деревообробної галузі.
Вирішити це питання допоможе прийняття Положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, проект якого у грудні 2015 року розробила робоча група за участі представників Всеукраїнської асоціації деревообробних підприємств, асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України, Українського Пелетного Союзу, Київської агропромислової біржі та інших.
На цьому тижні (23.05) відбулося доопрацювання Положення. Уперше, за участю більшості представників вітчизняних деревообробних підприємств та асоціацій, був розроблений фаховий документ, який регламентує відкриті та прозорі правила ринку лісоматеріалів необроблених. Їх реалізація здійснюватиметься виключно через аукціони. Такі заходи покращать забезпечення зростаючих потреб деревообробних підприємств у сировині та сприятимуть залученню інвестицій у галузь.
- Чи будуть залучені до електронної системи обліку деревини лісгоспи, які не входять до системи Держлісагентства?
Держлісагентству підпорядковано 73 % лісів, а 27 % – іншим постійним лісокористувачам (комунальні підприємства, облагроліс, лісгоспи Міноборони).
У лісогосподарських підприємствах Держлісагентства функціонує єдина державна система електронного обліку деревини, яка охоплює близько 99% всієї заготовленої деревини та забезпечує точний облік лісоматеріалів на лісосіці в on-line режимі за рахунок маркування деревини спеціальними бирками зі штрих-кодом та застосування мобільних електронних пристроїв при здійсненні облікових операцій.Система є ефективним засобом протидії незаконним рубкам.
Наразі Держлісагентство ініціює запровадження єдиної системи електронного обліку деревини для всіх постійних лісокористувачів. Такий облік надасть можливість повного контролю лісового ресурсу в державі та унеможливить тіньовий обіг деревини і незаконну вирубку лісу. Хочу зазначити, що Міністерство оборони України теж виявило зацікавленість в приєднатися до процесу втілення на підпорядкованих йому лісгоспах єдиної системи електронного обліку деревини.
- Який збиток лісам України завдали бойові дії на Донбасі? Який відсоток площ лісів припадає на підконтрольну Україні територію Донбасу, і який – на непідконтрольну? Чи ставилось питання відновлення лісів на Донбасі у "Стратегію відновлення Донбасу"?
- Протягом 2014 року в межах державного лісового фонду, який розташований на підконтрольній українській владі території було зафіксовано лісових пожеж на площі 1351 га, які виникли в результаті АТО, та завдали збитки на суму близько 1 млн. грн.
Загальний обсяг деревини на пошкоджених ділянках становить приблизно 200 тис. м³. Не своєчасна розробка згарищ призводить до втрати якості лісопродукції, що значно зменшує її властивості та вартість. Лісовідновлення вищевказаних згарищ, що необхідно зробити в найкоротші терміни, потребує близько 20 млн. грн. Кошти на відновлення лісів у держбюджеті на сьогодні не передбачені.
Держлісагентство зверталося до низки міжнародних організацій щодо надання фінансової допомоги для відновлення лісів на Донбасі. Однак, до завершення воєнних дій та встановлення реального стану і чітких площ, які необхідно відновлювати, неможливо обговорювати це питання.
- Чи передбачені на відновлення таких лісів кошти у держбюджеті?
Існуючий на сьогодні фінансовий стан державних підприємств лісового господарства в Донецькій області (внаслідок пошкодження та втрати майна) є дуже скрутним і не дозволяє без фінансової підтримки з Держбюджету виконувати достатній обсяг лісогосподарських та лісокультурних робіт.
Встановити збиток лісам на території де українська влада тимчасово не здійснює свої повноваження, без проведення належно інвентаризації із залученням фахівців, неможливо.
Відсоток площі лісів на підконтрольній частині – 58,8% (76,180 тис.га)
Відсоток площі лісів на тимчасово непідконтрольній українській владі території – 41,2% (53,47 тис.га).
- А яка інформація по Луганській області?
- Щодо Луганської області. Відновлення лісів, постраждалих внаслідок ведення бойових дій – 72 млн.грн, руйнування контор, знешкодження техніки - 9,3 млн.грн, прибирання ділянок лісу, пошкоджених пожежами – близько 30 млн.грн.
На підконтрольній Україні території відсоток площ лісів складає 70% (237,4 тис га), непідконтольній - 30% (98,1 тис.га).
- Які кроки збирається вжити Держлісагентство задля припинення вирубок лісу під виглядом «санітарних»?
- Робоча група при Державному агентстві лісових ресурсів України підготовила прогресивні зміни до Санітарних правил у лісах України. Вони розміщенні на сайті Держлісагентства. І ми ініціюємо якнайшвидше їх прийняття на засіданні Уряду.
Основні зміни стосуватимуться обмеження санітарних рубок виключно випадками очевидної природної стихії, наприклад, вітровалів, буреломів, масового всихання. Вони застосовуватимуться лише як вимушена і безальтернативна дія. Передбачається повна заборона таких рубок у певних зонах – природно-заповідних об’єктах і територіях, а також в місцях гніздування рідкісних хижих птахів. Для забезпечення громадського та природоохоронного контролю здійснюватиметься попереднє оприлюднення планування рубок з обґрунтуванням їх доцільності.
Держлісагентство серйозно налаштоване на те, щоб унормувати правила санітарно-оздоровчих заходів у лісах з метою припинення будь-яких незаконних дій під виглядом санітарних рубок.
Однак, потрібно розуміти, що повністю і назавжди їх заборонити неможливо. Адже це призведе до різкого погіршення санітарного і протипожежного стану лісів, проблем у створенні безпечних умов рекреаційного використання лісів, негативно вплине на збереження і відтворення природних ландшафтів.
- Чи є уже конкретні домовленості з турецькими колегами про залучення пожежної техніки для гасіння лісових пожеж на Півдні України? Якщо так – то яка саме кількість техніки і на яких умовах буде залучена?
- Зараз у Туреччині відбувається зміна Уряду, а всі домовленості потребують узгодження на вищому рівні, тому ми працюємо над цим питанням.
Разом з турецькими колегами ми вирішили співпрацювати щодо розробки та впровадження плану протипожежного облаштування Миколаївської та Херсонської областей. Також під час зустрічі обговорювалася можливість передачі українській стороні техніки початкового пожежогасіння. Ми запропонували експертам з Туреччини відвідати Україну і навчати представників лісозахисту, науковців та працівників лісгоспу новітнім засобам боротьби зі шкідниками та хворобами лісу, а також оцінки заходів, необхідних для оздоровлення всихаючих ялинників Карпатського регіону та сосни на Поліссі.
- Нещодавно віце-прем`єр міністр Павло Розенко закликав селян для більшої енергоефективності переходити на тверде паливо. Чи витримають українські ліси такий перехід?
- Зараз дійсно у суспільстві обговорюється це питання. Тому, що запровадження енергоефективних технологій та зменшення споживання газу є дуже важливим і необхідним кроком для нашої країни. Для українських громадян газу вистачає. Але потрібно думати про майбутнє.
У міського населення це заходи енергозбереження, створення ОСББ, контроль за витратами, за споживанням, встановлення лічильників, тощо. Сільське населення має в першу чергу розглядати систему субсидій і друге, замість дорогого ресурсу, яким у всьому світі є газ, заміщувати його іншими видами енергоносіїв. Це також може бути електроенергія та інше. Але цей проект має проводитись спільно із державою.
До речі, якщо ви послалися на слова пана Розенка, то він як раз зазначив, що ніхто не примушує селян переходити на буржуйки, палити дровами. Є сучасні технології. У Європі існує диверсифікації енергоносіїв, ідеї альтернативної енергетики та відмови від газу. Чому це не може стати ідеологією розвитку в Україні?
![[image]](https://lh3.googleusercontent.com/blogger_img_proxy/AEn0k_sRCJTvPVCV1PRALe_i_NgdzImF6ZqEVAtpMCSESwfjNmMHgZNmIVgwUJfAYZ__7OO1EVwe7Cv6hbc57xTpSCmtnROPfr94DoBfyjqNteyL4T1l7PKafPAmZA=s0-d)
